Comments by "Serje Ritz" (@serjeritz3945) on "США і Китай домовилися стримувати Росію – Олександр Мартиненко" video.

  1. 11
  2. Путін всередині Росії вже майже досяг мети - більше 3/4 населення підтримують його, багато хто, звичайно, поки навіть не уявляє, що на них чекає попереду. Наразі триває процес завершення формування 100% лояльного народу Росії. Усі, хто розуміють, що відбувається, що країна закривається, їдуть. У цій ситуації Абрамович, згоден з Мартиненком, не може впливати на рішення, які приймає Путін. Навпаки, олігархи, як класс, здається, тепер стають ворогами путінського режиму. Про те, що самоізоляція це, мабуть, єдина можливість зберегти цілісність Росії я пишу давно. Також виправдовується мій прогноз, що йдучи, Росія голосно грюкне дверима. Також, як і інший мій прогноз, зроблений ще в дофейсбучну еру, чи то наприкінці 90-х або на початку 00-х, про те, що існує велика ймовірність війни між Росією та Заходом на території України, яка спричинить великі руйнування . На жаль, ніхто серйозно не поставився до моїх слів. Здається, час, коли можна було сподіватися, що Путін поверне назад, а Захід, як часто він це робив раніше, зніме з Росії санкції, минув. Кремль, схоже, більше не має наміру перебувати в рамках міжнародного права. Про що можуть говорити війна в Україні, історія з лізинговими літаками та ін. У цьому, новому для неї, становищі Росія нестиме постійну загрозу світу, так само, як Північна Корея, тільки незрівнянно більш небезпечну. Таким чином, не маючи інших можливостей, Росія намагається стати новим полюсом світу, таким, яким був Радянський Союз і відповідно до жанру історичної постановки, роль у неї може бути лише одна - бути імперією зла. Це нова-стара реальність, про що постійно говорить Путін, прагнучи відродити силу і вплив Росії/Радянського Союзу. В основі того, що сталося, напевно, лежать особисті якості Путіна, який дуже близько і болісно сприйняв відмову Заходу розмовляти з ним на рівних, що руйнувало його внутрішню картину світу і не давало можливості Росії грати ту роль, яка, як установка, сиділа в його голові. Хоча, залишається невеликий шанс, що це лише гра, а Путін блейфує. На це може вказувати синтетичність останніх пропагандистських шоу у Росії, показна бравада російських чиновників, коли ті виправдовують злочини путінського режиму та їхне непрофісійне ставлення до силових дій російського війська на нашій території. З іншого боку, диктаторські режими часто вдавалися до подібних методів забезпечення своєї стійкості.
    5