Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "" video.

  1. Страницы Боли (Стихи из Крыма! Любимой Украине!) Труднее и трудней даётся каждый «стихо-шаг»… И водь надежд, как передержанная брага… Болит душа… Опять болит моя душа… Да так, что с нею, кажется, болит – бумага… Опять рашисты двинулись на наши города… Им – земли – не урвать! уже у нас, я знаю, - Зато – душ и сердец – ещё сколь вырвут! – навсегда... А души светлые – то главное Країни знамя!.. Опять – огрянуло! – нам память дежавю, И вновь – страница боли за страницей… Пишу из «ниоткуда»… И в – сплошном «нигде» живу… Лишь точно знаю, где душа – там, с украинцами… А здесь… а здесь – не узнаю я больше Крым… Где город - мой?.. Безликий «лик» зет-свастик… Доископаемый какой-то Оркаим… «Освобождателей» - «воинственное» своевластье… И я – лечу в мечты – стараюсь! улететь… Но – об Авдеевку! – в полёте - спотыкаюсь!! И пячусь в ужасе – вновь в симферопольскую мреть, И чтоб опять - ревмя! - душою не реветь, Віршами у Майбутнє – самозатыкаюсь… А так мечусь, мечусь - по-прежнему! - меж двух огней... Я – украинцем! – стал, вовік віків, віднині й - квітно!.. И - українство квітне - c каждым днём во мне сильней… Но как! подчас – хоть плачь, хоть сатаней, Я – русским – чувствую себя – навек-убитым!.. Высоцким, Пушкиным, Есениным взрождён, Всем сердцем ныне - их де-ржаву - презираю, С их каждым "воржавевшим"– в каждый мозг – вождём, Их каждым выстрелом и «выржавом» - прожжён! - По моему (фашистскою стопой – проржавленному!) Краю!.. Куда ни ткнись теперь, повсюду – боль души… Перо моё и то - болит, «кровит» нам!.. Болит бумага… и болят – «вирши»… Болит – Народ мой… И болит – вся Украина… Но в этом – изнажденьи! – что кровит, Когда любая тишь – предвестно-гробовая, Одно меня ещё неистово! живит, Что – силой строк – с своим народом пребываю!.. (Новые стихи. Написаны в ночь с 22 на 23 мая) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Текст содержит окказионализмы. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх-усіх напрямках! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Огромное Спасибо Александру Глебовичу за его неустанную, уникальную, бесценную Борьбу на информфронте во благо Украины!..
    48
  2. Послання до катів (Зовсім свіжі вірші із Криму… Присвячується усім загиблим і постраждалим Києва, Кривого Рогу, Сум, Харкова, Одеси, Кропивницького і інших міст України) Ну що це за життя? – вже котрий рік за Темрявою бачить Темряву, і не встигати навіть - прозрівати… Ну що це за життя? – коли зі Смертю поруч винен жить, і з нею по улюблених містах ходить… Ну що це за життя? – Й вдень і вночі то наяву, то в пам’яті своєй – завали розривати... І самий час коли – суцільний похорон… Й майбутній час коли – cуцільний страх годин… Ми хочем жить!.. Ми хочем жить – весь час!.. А ви - всяк час - бажаєте нас - хоронити!.. От знов сльозами страшними залилися Одеса, Кропивницький. Харків, Кривий Ріг – ущерть… Але той Праведною Зливой наших украй-вільних сліз "плюємо" – відчай-гАряче! - у ваші «хворі квіти»… І гідно жить, на повну жить продовжуємо ми - й такеє! випавше на доленьку життя, вірніше, - життє-Смерть!.. Я так не лЮблю, а, вірніше, боляче-не хочу повсяк-час про цей – жахливий жах – писати… І водночАс все серце пламеніє - Отуди кудись - набАтним нАбатом і "дзвін"-баладами кричать… І все так хочеться мені, щоб кожну праведную букву чули всі неназвані «кремлівські адресати! – Що ви вже не страшеннні крово-жЕрці, крово-мЕрці ви давно, лиш злії бельма владні витріщать!.. І я одне-однісіньке до вас лиш хочу докричать! – що я для вас не хочу нашой (праведної!!) болі! – Бо то для вас й занадто мало, і занадто – високопочесно! – вільних, гідних біль ділить! – Я вам бажаю , щоби й після вашого іздоху у якомусь дикому, скаженому, кровавому футболі Так само грались - вашими серцями! – сатанята в Пеклищі – вовіки-вічні, зранку і до ночі, кожну мить!.. (вдень 3 квітня, вдень 4 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
    42
  3. Именинная исповедь души (Стихи из Крыма! Любимой Украине!) Душа моя металась всё меж двух родных огней… И хоть душа моя уж год как украинка, Смешался я ни раз: смешались ведь во мне Две крови – чисто русских! две кровинки… Я – русский! – Плоть от плоти! – Русскость бьёт Во всех стихах моих – ванькообразно! Но всё ж – не к Волге, а к Днепру – мой дух зовёт, Мой незалежний дух строкой ведёт - к Тарасу!.. Я ощутил, где Родина, когда пришли, Её в три дня стереть с лица планеты!.. Промёрзлый тот февраль навек меня лишил Две родины в душе навек приветить!.. А у поэта - широка душа, поверь Мне шар земной, поверь мне, Космос! - Но всю её дарю одной теперь Моей Украйне – Героїчному Колосу!.. Хоть, может быть, - всегда - взрывной поэт Чуть-чуть над схваткой всё же пребывает, Но путина в его Вселенной точно нет! - А вот Бандеру постепенно принимает… И я теперь - бандеровец, коль вы «Бандеровской» зовёте Украину! – Как бандар-логи вы вцепились! Мы – как львы! – За вIльную, щасливую, нову країну!.. Я – «укронацик», я – бандеровец, пока Не перегорнута вiйни за Нацiю сторiнка, Пока чахоточные ваши облака Не зiйдуть з мрiй безсмертних Лесi Українки!.. (Стихи написаны ровно год назад, 28 марта 2023 года, в мой день рождения) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх-усіх напрямках! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Огромное Спасибо Александру Глебовичу за его неустанную, уникальную, бесценную Борьбу на информфронте во благо Украины!..
    28