Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "" video.

  1. Наодинці із кровоточивою душею (Вірші із Криму! Коханій Україні!) Як я люблю свої "воєнні" "українськії" віршІ!.. І як їх ненавИджу!.. Як! їх незграбно й ненавИсно! я люблю!.. Бо в них я бачу то – безхмарную «жовто»-блакить, а то Бахм-марну «кару вищу», То бачу Духа Українського Красу, то вдів Серця – ізнищені, То невимІрну! нашу доброту один до одного, то Одне! Лишенько, Самеє Лишенько – замість Авдіївки і Мар’янки, саму –«безлюдь»!.. Ці вірші дали мені змогу буть – у час надзможніший! – з своїм народом… Ці вірші дали змогу буть хоч чимсь! йому корисним… І ці вірші - такі! листи – породжували, - в цей суцільний час Негоди, Листи подяки і підтримки, від - й без того! - дивно-щедрих! українців... Ці вірші «обдаровували», і ці вірші - лікували, В кінці кінців, вони мені (чого ж душей кривити!) Такую славу – бЕзкрай –неочікуваную спіткали, Але ці вірші… від того не припинили вкрай кровити… В них Чорне море – чорне від крові, у них – криваві Горе-ріки… Ще мной Увічнені! незмивні-ввік... неспинні ввік... і ввік-«литі»! – Ті ріки «вічної! крові»… І ті навіки-вічні дітки – Лише у вічній пам’яті… Одвічнії каліки… Ті – заживо-поховані… безвІсті-зниклі… Ті – закатовані… й закатані… русней безликой… Крові всієй Вкраїнськой Нації, кровезні! Ріки… Іще моєй! душевной кров’ю - весь час!– политІ!.. О, якщо б Небеса мені сказали: «Ти віддай оці всі вІрші! – Що ти - найтяжчим, найдорожчим, і надзможним кровним! потом – здобував!.. І що прокинешся, народе мій, як і раніше… Іще у лютому тому… І з боку путіна й росії – тиша!.. І всі-всі жИві – й діточки!.. й дорослі!.. Лишились Всі! цілими міста!.. І всіх-всіх нас облишили Усі! тривоги – «доповітряні»! - й повітряні - тим більше!.. Якби було ВСЕ можна повернуть, ВСЮ КРОВ – за всі ці сотні віршів! – То я б – поет… поет – до мозку кІсток!.. НЕ ЗАМИСЛИВШИСЬ, Іх ВСІ віддав, і з ними славу ВСЮ свою – за ЦЕ! - віддав!.. (вдень 19 серпня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - на Курщині і під Покровськом!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Огромное Спасибо уважаемому Александру Глебовичу - за неутомимую, ярчайшую, уникальную в своём роде, бесценную Борьбу на инфофронте во благо Украины!..
    3
  2. Алеутская мечта крымского поэта (Свежие стихи из Крыма!..) В такое времечко бесперспективно-злющее мечтами жить так стало глупо… Тем боле если не сыскать сочуйствия укрАинской беде под микроскопом и под лупой… Бессмысленно-досадней с каждым днём становится весь тот процесс мечтанья… Все чувства праведные – легкомысленненько – в ямы падают – гольфиумфальными мячами… Однако тут намедни вдруг – сверхнеожиданно! – во мне Мечта одна взгорелась – страстно! – Да распылалась так безудержно-неистово! – прям ни на жизнь, а – нА смерть!.. Мне вдруг представилось: проснуся, гляну я на календарь – «15 августа», и «зетки» Все сняты за окном… И – заголовищем одним – пестрят все инфосайты, все газетки… Мол, так и так, приехали вла димир с дона льдом на злополучную Аляску – Без задних мыслей… и – передних… как всегда, всем нА зло – тОчить лясы!... И вдруг решили опосля официоза «ппламенного» две «занозы мира» чуть остыть, - умора! – И приняли в свои объятья голубков – бездонно-«праведные» воды Берингова моря!.. Или иная лепота! – уединившися в иглу, решил дон вовочке заделать – грубою рукой, «посконной» Подарок романтический! – Перепродать(!!) ему землицу русско-алеутскую, «исконну»!.. И тута глыбы ледяные в голыбыном их порыве придавили – «алеутских вОлков», И оказалась пресловутая «кощея смерть», всем на потеху-то, - в иглу! а не – в иголке... А, может быть, слегка по-летнему оденутся два сих «горячих пере-мачо», И их, моржовых хр ен ов старых пере-пере-обморОженье в раз за хр ен а чит!.. И кто-то, может быть, «акт чести» разглядит во акте «коллективного самоубийства» - В один рядок поставят их прям с Первым Николаем – опослЯ войны-то Крымской!.. Но нет ни грамма совести у вас! – И потому мечтать отнюдь ни грешно и не вредно О заголовках «шок-контент»: «в.путина с д.трампом на Аляске съели белые медведи!»… Или пингвины там супрОтив «шабаша злодейского» на их родной земле – прям взбунтовались… И украинца-суперхантера из-под Торонто пригласили поохотиться «на вепря» будто – малость…. И он с такою «златолихорадочной» целе-в-стремлённостью принёсся, будто в наважденьи, И влихометил так уж влихометил - сразу в двух одним – «в-глаз-белочным» вооруженным!.. Или Зеленский там случайно и нежданно оказался, да и, так сказать, измученно-злорадно Вдруг «козырной» калаш из рукава достал и применил к «тузам» – как в сериале перед Радой!.. Иль, на совсем худой конец –какой-нить там шаман в сто пятом поколенье – эскимосский, Их превратит навеки-вечные в двух дятловидных, голубвеобильных – альбатросов!.. И улетят они себе в «семинебесные» какие-то, неведомые нам, земным и гибнущим, нежнО-«переговорны» дали… Чтоб никогда уже, вовеки-вечные их люди добрые ни на земле, ни в небе – не видали!.. Эх-ма!.. Мечтай, мечтай, вовсю, чудак! – срок гибели Мечты уже так близок – эх, 15 тот ай-вгуст!.. Когда «Титаник» несказанно-лепный разлетится вдребезгУ об тот – с названием «Реальность»! – айсберг!.. (14 августа 2025 года. Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Текст содержит окказионализмы.
    2