Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "" video.

  1. Єдина Мрія (Вірші із Криму! Коханій Україні!) «І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі». (Т.Г.Шевченко) Багато років у віршах своїх оспівував я Мрії... Але сьогодні Мрію я плекаю лиш одну: Що по-над любим Кримом скоро вже замайоріють Жовто-блакитні прапори у Українськую Весну!.. Що всі мої рядки в гнітючій безпорадності Не будуть безнадійно загнивать… Що прийде – зрешті! - час повірить в Віру Радості, Час не – оплакувать – прийде, час– оновлять!.. Коли в народженні дитини кожної розвидити Могли б - Різдвяне Світло! - а не світлечко – на мить! – Коли дітей усмІшки - справжньою «дитячістю» - розквітли би Від безтурботливості - геть! дитячої, розвиклої Навік з заскаженілим дієсловом «розбомбить»!.. Коли ізпалені із мордором мости навіки будуть! - I неважливо – Кримськії чи Керченські вони!.. І буде Мар’янкою – Мар’янка! Бахмут – Бахмутом! - А не – одним суцільніїм пустелищем війни!.. Коли чоловіки лиш на приставці гратимуть У «широкомасштабную війну»… І коли Жінка – Берегиня Вогнища і Мати (І прошу тут в сексизмі вам мені не дорікати!) Забуде cправу «нежіночу» - Захищати! – Біля домашньо-мирного вогню!.. Щоби борщі кипіли, а не – свари! Щоб пригадались нам святкові дні!.. Щоб не здавалось, що «горілкою» назвали Цей напій ми від слова «горе» в давнині!.. В нас не Історія – суцільнії криваві ріки, Бездонні і - безоднії! – Горе-Моря! – От щоб цьому не буть, не бути вже - вовіки! – Оце – єдина тільки Мрієчка моя!.. А поки я молю вас, жінки, дочекайтесь! – Чекання ваше – головна релігія! – Бійцю... І ви, чоловіки, Боги війни, в неї ввіряйтесь, І неодмінно – неодмінно! – повертайтесь, І на плечах виношуйте не втомленість – Весну!.. Нехай, нехай Весна лиш тут полює На душі, що в боях Любов забули зрешть!.. І я благаю: «Домалюй «За Мир!» малюнок, Дитиночко, з всієй дитячей вірой в людяність, Iз ycієй всевишньою наівністю – доверш!.. І я благаю віковічний дух могутнього Тараса: «Всією міццю Вічності надхнення нам навій! – Щоб – протриматься, протриматься… Протриматься! - Заради тих сімей – і вольних, і нових!..» Усе життя оспівував в своїх віршах я Мрії... Але сьогодні Мрію я плекаю лиш одну! – Щоб над - всією! - нашей мирной Україной, Над - остаточно-вільною! новой Країной Жовто-блакитні прапори замайоріли У першую - беззаперечно-Українськую! - Весну!.. (Вірші створені 18 березня 2024 року, у чергову річницю анексії Крима росією) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Огромное Спасибо Александру Глебовичу за его неустанную, уникальную, бесценную Борьбу на информфронте во благо Украины!.. Крим - це Україна!.. Усім привіт із тимчасово окупованого півострова!..
    22
  2. Пристрасті за Одесою (На основі реальних вологих фантазій… Зовсім нові сатиричні вірші із Криму!..) Давно пройшла пора у цАрика, коли цікавили його гімнасточки-принцеси… Тепер старий захоплений лише одним – захопленням красунечки-Одеси!.. І день і ніч він мріє, мріє! з нашою Одесою «пуститись у всі тяжкі»… Та от же нАпасть, от же лихо, встали непорушною горой на захист – Воїни відважні!... А та його «віагровая» армія вже чвертий рік «бойові» акти імітує на Донбасі… А він від пристрасно-садистського безсилля кИдає в Одесоньку «патреротичні» «іграшки» фугасні!.. Вже так весь вийшов - на «російський автопром» - від свого орчого «одесанашного» бажання… Що, кОли сумно йОму, то приказує кремлівцям «Сходами Потьомкінськими» перед ним лежати»!.. А по ночах навадивсь Дюком уявлять себе, ну а Алінку – вулицею Дерібаськой!.. Хоча, по совісті сказать, в своєму віці вже не здатний не «топтать», не «дерібасить»!.. А на работі з «просто-машой» з просто-міду «замастачив» сОбі «Секс по телефону», І змусив Гор-дою Одесой, що скоряється йому, він представлятися цію гор-гону!.. Ох, як же свЕрбить йОму вже скоріш залізть під ту «перлинную» спідницю, Все уявляючи не по-дитячому себе - якимось «чорноморським» піхотинцем!.. Ох, як же нЕйметься йомУ бравісінько так по привозу «прошагать» –«щоб знали»!.. Щоб його там, іще і смачно «по-одеському» «за русским кораблём» послали!.. Щоб на «потьомкінськії сходи» там тебе, Зло-Дюк злодюкой, порубали, Але все тикаються, все довбасяться в Довбасі – садомА-захисники твої і канібали!.. Куди ж тобі, диктаторчик, Одесонька! – Бо ти ж уже увесь витрАтив Свій ботоксостерон на «Київ за три дні»! – Ну йоперний театр!.. Все! – Залишилося тобі однісіньке: «донбаситись» в своєм «одонбанизмі»! – І тішитися сел порушених – «майбутніх «деревень потёмкинских» - «окупанізмом»!.. А ще, балда ти лиса росіянськая, порозумій, що Якщо навіть завтра Ти візьмеш нашу легендарно-бійкую Красу, то і тоді її тобі - НЕ«взяти»!.. Бо Якшо навіть ризикнеш, за ручку взяв її, дошкандибать з Одесонькой до шлюбного, «конституційного» вже – ліжка, То наша двічі! Хитра українськая євреєчка на цій дорозі тебе життєчка «дорогоцінного» твого – вже точно! лишить!.. (Вдень 24 квітня – ввечері 25 квітня, фінальна авторська редакція – вечір 23 травня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить багато оказіоналізмів.
    15
  3. Миролюбовные переговоры (Совсем свежие стихи из Крыма!) Поговорили мил дружки опять - интимненько - по телефону, Поворковали вновь – на весь мирок – два голубка мирка… Дон вову в дружеской любви признался, вов признался - дону, В такой вот тесно-дружеской, в почти – судружеской! – любови на века!.. В такой безапелляционной, и безсанкционной! - в просто Всемирно-омиротворяющей, и бесконечнейшей, до гроба - гробовой! - Пусть - весь мирочек хоть - покроется кровавою коростой! – Счастливые, часов не наблюдая, будут – миротёрством Всё заниматься! – Пусть стоит про наш «верблюд двугорбый» - громо-вой!... «Пусть там Зеленский нашему соитью… интересов… помешать всё хочет… Пусть путается под коленной чашечкой слегка Макрон – франк-фарфарон!.. Мы будем Арктику себе осваивать часами, днём и ночью, ПослЯ изысканной прелюдии – «редкоземельных» сладостных договоров!.. Мы будем «Северный поток» вести вдвоём, мечтами пышно сквиртя!.. В экстазе с Маском будем мы - до «Стоп, Владимир!» – улетать на Марс!.. И, наконец-то, в геополитическую позищу – «шейсят девятую» - перетекёт соитье... И мы поделим всю планеточку между собой, чтоб каждый! был – насытен!!.. И мы загоним шаром гольфовым земной шарОк в такую! «лунку»-то – в «подлунну» страсть!.. Так грёзят те два дёдика себе страстнО-страстнЫе планы… И, грешным делом-то ужо подчас помысливают – плутовски! – «Эх, если б не Алинка-то моя!..»… «Эх, если б не моя Меланья!»… Мы б с трубки ентой ни слезали бы – до гробовой доски!.. (В ночь с 20 на 21 мая 2025 года) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Текст, как всегда, содержит окказионализмы.
    6