Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "" video.

  1. Що то за Спів?.. (Вірші із Криму... Присвячення Україні...) Що то за спів – безмежнicтю чарівний?! Звідки та пісня до моєй душі луна?.. Десь - вiковічна… ні – вiчноквітуча! – десь Весна... Десь ранок кличуть золотоголосі півні!.. Наринув спів – омріяний якийсь! Розкинулась навкруги надзвичайна віра… І лине, лине - крізь надгірність Синевиру, Крізь найдрімучіший поліський ліс! Нема йому початку! Нема – краю! А тільки - ранок! Ранок! – мрійних розмаїтть. – По-над Говерлою ця віковічна мить!.. І хмарнicть грізна може лиш розгомонить Завзяту хуторянку, бійку кралю!.. Це то Вона співа - з своєю Гучною Красою! Це то - Вона – безкрайнить обрій мій! – О, скільки невагомих добрих мрій Незважливо й надважно – у вінці проміннь! = Роздарює спiвучicтю рясною! І блискавично - хусточка її - рясніє!.. І - свитка - пишним сяйвом віддає!.. Кудись - за райський гай! - мене веде Загайність співу, що – загальність! – надає… Душевний простiр мій – лиш хвилі співу є… Спiває все кругом – підсоняшне насіння, І небосхил – надкришталево-синій!.. Цей спiв не можна втиснути у межі! Цей спів не можна - окордонено – сприйнять! - Його лише і можна порівнять Із запорізькою Свободою - безмежною, Із Волелюбністю! - яку не обійнять, - Дух – безкорисливий – у ній, Дух – викоханий! – врештi, - Якому Сонця треба обіймать!.. Як сміховиннi для Нього всі вавилонські вежі!.. Дівчино мило, ти співай, співай!.. Хай Мова ця до зоренек лунає!.. - Духмяним медом блиск їх хладний окропляє! Квітучістю – барвинною – хай скрiзь розсяє! Проллється всюди – плодоносними – краплями! І моє серце хай вона не крає, Безкрає! - моє серце – вкрай!.. Що - "Україна" - для мене, як розказати?! Коли цей Спів Її заквiтнить всі мої слова!.. Я можу лиш летячим поцілунком цілувать, I знов, і знов – своє питаннячко питать: «Що за Спiвучість, за чарівно-Божия краса - Там?!..». Усіх братів і сестер, вільних і незламних українців вітаю з нашим головним національним святом - Днем Незалежноті!.. Все буде Україна!.. Ми обов'язково переможемо ординців!.. (24-26 серпня 2023 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
    8
  2. Єдина Мрія (Вірші із Криму! Коханій Україні!) «І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі». (Т.Г.Шевченко) Багато років у віршах своїх оспівував я Мрії... Але сьогодні Мрію я плекаю лиш одну: Що по-над любим Кримом скоро вже замайоріють Жовто-блакитні прапори у Українськую Весну!.. Що всі мої рядки в гнітючій безпорадності Не будуть безнадійно загнивать… Що прийде – зрешті! - час повірить в Віру Радості, Час не – оплакувать – прийде, час– оновлять!.. Коли в народженні дитини кожної розвидити Могли б - Різдвяне Світло! - а не світлечко – на мить! – Коли дітей усмІшки - справжньою «дитячістю» - розквітли би Від безтурботливості - геть! дитячої, розвиклої Навік з заскаженілим дієсловом «розбомбить»!.. Коли ізпалені із мордором мости навіки будуть! - I неважливо – Кримськії чи Керченські вони!.. І буде Мар’янкою – Мар’янка! Бахмут – Бахмутом! - А не – одним суцільніїм пустелищем війни!.. Коли чоловіки лиш на приставці гратимуть У «широкомасштабную війну»… І коли Жінка – Берегиня Вогнища і Мати (І прошу тут в сексизмі вам мені не дорікати!) Забуде cправу «нежіночу» - Захищати! – Біля домашньо-мирного вогню!.. Щоби борщі кипіли, а не – свари! Щоб пригадались нам святкові дні!.. Щоб не здавалось, що «горілкою» назвали Цей напій ми від слова «горе» в давнині!.. В нас не Історія – суцільнії криваві ріки, Бездонні і - безоднії! – Горе-Моря! – От щоб цьому не буть, не бути вже - вовіки! – Оце – єдина тільки Мрієчка моя!.. А поки я молю вас, жінки, дочекайтесь! – Чекання ваше – головна релігія! – Бійцю... І ви, чоловіки, Боги війни, в неї ввіряйтесь, І неодмінно – неодмінно! – повертайтесь, І на плечах виношуйте не втомленість – Весну!.. Нехай, нехай Весна лиш тут полює На душі, що в боях Любов забули зрешть!.. І я благаю: «Домалюй «За Мир!» малюнок, Дитиночко, з всієй дитячей вірой в людяність, Iз ycієй всевишньою наівністю – доверш!.. І я благаю віковічний дух могутнього Тараса: «З всією міццю Вічності надхнення нам навій! – Щоб – протриматься, протриматься… Протриматься! - Заради тих сімей – і вольних, і нових!..» Усе життя оспівував в своїх віршах я Мрії... Але сьогодні Мрію я плекаю лиш одну! – Щоб над - всією! - нашей мирной Україной, Над - остаточно-вільною! новой Країной Жовто-блакитні прапори замайоріли У першую - беззаперечно-Українськую! - Весну!.. (Вірші створені 18 березня 2024 року, у чергову річницю анексії Крима росією) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Огромная благодарность Марку Захаровичу и Юрию Евгеньевичу - за неизменную недвусмысленную поддержку Украины, за высококвалифицированную работу в своих сферах во благо нашей страдающей страны!.. Усіх братів і сестер-українців вітаю із тимчасово окупованого Криму - з нашим головним національним святом, Днем Незалежності!.. Все буде Україна!.. Пишаюся своєю країною, її неймовірними, незламними, щирими і вільними людьми!..
    7