Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "Курский котел, Сырский - мастер неожиданностей. Кирилл Сазонов" video.
-
Вірші із Криму... (Героїчному Українському Народу і Героїчним Українським Воїнам присвячується…)
Я серцем зараз з тими, хто в поході!..
Я серцем зараз з тими, хто в бою!..
І хоч я в – Українському Криму – знаходжусь,
Я не – чекаю – Україну тут свою!..
Я – не чекаю, ні! – веду! – Її – рядками,
Поезій Світлом вказую їй шлях…
По кримській по землі ходжу Її кроками,
Диханням дихаю Її в своїх віршах!..
Я кличу в них – Її! – Веду Її, підбиту,
Але незламану, незламану! – ані на крихть! –
Ані - на крихточку! - Душі Свободного Всесвіту
Рабам «сво-збродним» не під силу підкорить!..
І я усім натхненням Творчої Свободи з вами –
Із тими, хто вдень і вночі – «на Ви!», «на Ви!»…
Із вами серцем я, мої Незламні,
Несхитним словом! – із незламними-навік!..
Ні, це здається тільки вам, мої рідненькі,
Що я – десь там, у «стіловИх» військах»…
Десь там, у «мрієтворних силах» Неньки…
Що я – не вершник, я – вірштант! – у цім «рос-Пеклі»…
І що послань моїх «майбутнії» лелеки
В’ють свої гнізда – не в покинутих містах!..
Ні! – це здається вам!.. Я був поетом-братом! –
Із тими був, хто боронили «Коксохім»,
Хто «Азовсталь» тримали – самостратно!..
На Салтівці, коли Її розстрілювали «Градами»,
На тім жах-цвинтарі Ізюму – з безпорадними, -
Я був, я був – із мирними і ратними!..
І творчість ця моя – суцільний Драмтеатр…
І україномовний «твір», и русские «стихи»!..
І зараз! – там я!... я ходжу і плачу…
По вулицях Авдіївки, яких давно нема…
В примарнім місті я – вкрай-безпримарно плачу,
Я – на зло ворогу – к вам – животвірно – «плачу»! –
Живопишу – вкрай-відчайдушно! – вам на Вдачу
Я твір за твором! Й вірю, й вірю: не дарма!..
Я не чекаю Перемогу: «Ось, невдовзі!»…
Запас благих надій давно, давно! – ізжив…
Вам лиш здається від початку й досі,
Що за столом «застиг»! – Ні, з вами, Доленосні!
Я з вами! – на крутій тяжкій дорозі…
Свічу вам шлях, надгероїчні хлопці,
Надгероїчнії дівчата! – У знемозі
Тягну віз з вами я на зустріч Перемозі,
Із всіх поетних, із остатньо-мрійних я – із «жил»!..
(25-26 квітня 2024 року, фінальна авторська редакція – 27 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Недюжинной Удачи, нулевых потерь и серьёзных результатов ВСУ в Курской области и дальнейших долгожданных Побед!..
Слава ВСУ - Воинам Света Украины!.. Слава Україні і ЇЇ Героям!.. Слава Легиону, РДК и Сиббату - всем русским добровольцам, борющимся на стороне Добра с "коричневой чумой" 21 века!..
В очередной раз хочу подчеркнуть как человек, повидавший в Крыму, немеряное число путинских вурдалаков: в большинстве своём русские (я - не про всех!) - глубоко больны, с ними ПРОТИВОПАКАЗАНО замиряться, их нужно ТОЛЬКО - побеждать!!!.. Никаких "миров" с агрессором, только - разгром путинского режима и развал рф-ии!..
Большая благодарность Наталье Влащенко за очередной информативный эфир, за высокопрофессиональную яркую журналистскую работу на информфронте, за интересных толковых гостей!..
4
-
"Курським" Козакам присвячується… (Нові вірші із Криму!)
Ви знаєте, а ви нас, якщо чесно, - задовбали!..
А ви нас, якщо чесно, - забомбили!..
Ізруйнували душі і будинки наші – вщент…
І віришили в мить! ми, й завітали
У гості в Курщину… Бо ми уже могили
Втомилися «вирощувать» на Батьківщині – вщерть!..
Ви ж заперечуєте все там - наше існування, -
Нас, Українськой Нації!.. Й співучу мову
«Селючой» звЕте, і «недомоскальскою» зветЕ!..
А ЗСУ – «під-натівські війська», «для воювання
Нездатнії – самі!»… Ой.. ще ж «Зеленський – клоун»! –
Як же забув!? - «американський «недогетьман», «недопрезидент»!..
І от ми вирішили показать, що ми – на місці!..
І хочем! й можем! погулять! - як прапрадІди! –
Хоч ви позбавили нас трохи «споконвічних куреней»:
На Запорожчину роззявили ви рота – на колиску
Козацтва нашого! - І от «заперемогобІсить»
Ми вас прийшли! – І трохи «референдумнути» в КурНР!..
І ось вже сімдесят чотири пунктика – під нами!
І Суджа – наша! – Та і жителі її всі рАзом
«Вабще не хочут уезжать!» - «Укрофашизм» - у кайф!..
І то ще «нас там» майже «нет!», то ми «ещё не начинали!»…
Ще «целей нет!», тобто конкретных! целей, – братство
Тут навкруги як озирнулося, - для розгуляння «рай»!..
Ще наше - панство! ЗСУ – не зволило! прийняти
Фінальне рішення: йти на Москву? А може
Вас пощадити! – сперш сенс назви «Курськ» відкрити вам! –
Ви зрозумієте той сенс, коли почнем «викурювАти»
Ми з Курську вас, а поки в Суджі – кожен!
Із нас жде «судженого-ряженого» вашого царька! Такі дива!..
А він висиджує чогось на свОїх «задозасідалках»…
Так де ж, я хочу запитать тоді, той монстр
Троєголовий? - Який звЕте ви, здається, - «Трієдіна Русь»! -
Що випалити в «кісельовський попіл» знатно! здатний…
Ех ви, не знаєте!.. що три свої глави він просто
Схилив перед Народним Духом! – це ж не «бункерний дідусь»!..
Сповнені Сил – праведно-Збройних! Сил – йдемО ми
Вам остаточно розлупИти «недолугі» очі,
Що це не ЗСУ – Народна Армія, не «сво» - Народная Війна! –
Що ми УСІ постали! – наробити вам домОвин! -
Якщо не хочеться вам жити – не по-орчому…
Ви – задовбали!.. забомбили… то вас! «братья рОдные», вина! –
Що ми йдемо… Самі не знаєм: до Москви?.. до Курську?..
Але йдемо ми – нашой! Курщиной – «исконной»! –
Так! забрехали вже ви нас, «брехне-історієй» затьмарили серця! –
Ви ж пам’ятаєте, «Мать городов» за три дні» обіцяли, руські,
А ми – «Москву в три дні» не обіцяєм»! – Просто йдем… І – скоро!..
И «цели нет» у нас! тепер в поході цьому… як, до речі, «нет» йому – Кінця!..
(17-18 серпня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
2