Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "«Збери раму!Ти таке пройшов і пережив.Живи на повну!»|БУЙВОЛ і ДОБРЯК|"ДАЧНИЙ ДВІЖ".⁠@Raminaeshakzai" video.

  1. Вірші із Криму... (Героїчному Українському Народу і Героїчним Українським Воїнам присвячується…) Я серцем зараз з тими, хто в поході!.. Я серцем зараз з тими, хто в бою!.. І хоч я в – Українському Криму – знаходжусь, Я не – чекаю – Україну тут свою!.. Я – не чекаю, ні! – веду! – Її – рядками, Поезій Світлом вказую їй шлях… По кримській по землі ходжу Її кроками, Диханням дихаю Її в своїх віршах!.. Я кличу в них – Її! – Веду Її, підбиту, Але незламану, незламану! – ані на крихть! – Ані - на крихточку! - Душі Свободного Всесвіту Рабам «сво-збродним» не під силу підкорить!.. І я усім натхненням Творчої Свободи з вами – Із тими, хто вдень і вночі – «на Ви!», «на Ви!»… Із вами серцем я, мої Незламні, Несхитним словом! – із незламними-навік!.. Ні, це здається тільки вам, мої рідненькі, Що я – десь там, у «стіловИх» військах»… Десь там, у «мрієтворних силах» Неньки… Що я – не вершник, я – вірштант! – у цім «рос-Пеклі»… І що послань моїх «майбутнії» лелеки В’ють свої гнізда – не в покинутих містах!.. Ні! – це здається вам!.. Я був поетом-братом! – Із тими був, хто боронили «Коксохім», Хто «Азовсталь» тримали – самостратно!.. На Салтівці, коли Її розстрілювали «Градами», На тім жах-цвинтарі Ізюму – з безпорадними, - Я був, я був – із мирними і ратними!.. І творчість ця моя – суцільний Драмтеатр… І україномовний «твір», и русские «стихи»!.. І зараз! – там я!... я ходжу і плачу… По вулицях Авдіївки, яких давно нема… В примарнім місті я – вкрай-безпримарно плачу, Я – на зло ворогу – к вам – животвірно – «плачу»! – Живопишу – вкрай-відчайдушно! – вам на Вдачу Я твір за твором! Й вірю, й вірю: не дарма!.. Я не чекаю Перемогу: «Ось, невдовзі!»… Запас благих надій давно, давно! – ізжив… Вам лиш здається від початку й досі, Що за столом «застиг»! – Ні, з вами, Доленосні! Я з вами! – на крутій тяжкій дорозі… Свічу вам шлях, надгероїчні хлопці, Надгероїчнії дівчата! – У знемозі Тягну віз з вами я на зустріч Перемозі, Із всіх поетних, із остатньо-мрійних я – із «жил»!.. (25-26 квітня 2024 року, фінальна авторська редакція – 27 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі вітаю наших Захісників і Захісниць із нещодавнім професійним святом!.. Бажаю міцного здоров'я, наснаги, залишитися живими і нетравмованими, якмога скоріше здобути Перемогу над клятим ворогом!..Величезної Вдачі вам і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - на Покровському напрямку і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Недюжинной Удачи, нулевых потерь и серьёзных результатов ВСУ в Курской области и дальнейших долгожданных Побед!.. Велика подяка чарівній Раміні за дуже яскраву, дуже цікаву, дуже якісну, дуже корисну працю на благо нашої України!.. Вражений вашою сміливістю, вашими колишніми поїздками на фронт і в прифонтові міста, ці відеодокументи, які Ви зробили - надважлива, просто безцінна робота!.. Дуже дякую Вам!.. Дивився в одному із випусків, що Ви зараз відновлюєте здоровїя після тих фронтових репортажів, лікуєтесь... Бажаю Ваи гарного міцного здоров'я, величезної Вдачі і справжнього життєвого щастя!.. І якмога скорішої Перемоги - нам усім!..
    11
  2. Посвящение Женскому Мужеству (Руслане Данилкиной, 19-летней военнослужащей ВСУ, потерявшей ногу во время российского обстрела Херсона, с глубоким уважением и низким поклоном!) (Стихи написаны по мотивам интервью Русланы Данилкиной Дмитрию Гордону) Кто сказал, что мужчины не плачут?! Я не плакал… Рыдал… Я - душою! - ревел... Когда ясно в глазах ваших видел, что значит Ненасытно-кровавый, слепой беспредел… Что пред подвигом вашим предстать на коленях?! - Я всей сутью своей преклоняюсь пред ним! - И желая скорейшего выздоровленья, Я хочу для Вас чуда: чтоб был невредим Весь ваш Трепетный Дух с редким Мужеством вашим... Уцелела б нога, что, на почве родной Потрясающе крепко в ваш возраст восставши, Была резко обрублена "братской роднёй"!.. Вы не можете дальше бороться за дом ваш… За фантомною болью померкнул и враг!.. Благородную поступь подбили наотмашь… Но её не затмить пеленой вражьих врак! Враг, пойми эта девочка родом из гордой Одессы! - Пел Утёсов тот город и видел во сне... Но во сне не увидеть - подвиг РУси чудесный!! - И войну, рука об руку шедшую с ней… Разве смог бы великий певец нам поверить, Что возможен такой изуверский кошмар?! Чем жестокость надменную эту измерить, Что вперёд не способна вертеть земной шар?.. Нет! Земля – это детище чистого сердца! – И Руслана Данилкина, и Жанна д’Арк, Только-только окончилось детство, Понесли свои жизни вечной Родине в дар!.. Она волю явила, чтоб вольно сияла Украина – наследница бравой Сечи! – «Шовинисты, Украйна славна не борщом и не салом – Хлебосольно-искренним взглядом отважных дивчин!!». В ваших взглядах, Руслана – горечь страждущей правды, - Хоть убей, озлобления нет капли в них! А в душе - Перемоге Будущей рады!.. Вас не в силах отчаянье прошлым пленить!.. Вместе с будущим Вы! Слава - Вы - Украины! Хоть и Память в ночи часто всё ж навещает, И стоит у постели - хирургом бессильным, И ничтожный, но – важный! - процент обещает… Вам всё снятся «салюты» над мирным Херсоном - Снится свинской потехи угар… Что Вы мчитесь на «скорой» с Безразличностью сонной… Рядом - Болью ожившей - неживая нога… Вы всё рвётесь на фронт, понимая, конечно, Что ваш чистый порыв ныне крыльев лишён… Служба тоже зияет – фантомом кромешным!.. Но… немыслимой верой ваш путь защищён! Никуда Вам от Божьей защиты ни деться, Ведь для Родины ваш - безграничен – порыв!.. Ваш порыв!.. - Нет прощанья достойнее с детством! И на сердце моём он – бессмертный нарыв… Кто сказал, что мужчины не плачут?! – А я плакал, и праведных слёз не стыжусь! И стихи эти Вам я пишу на удачу, Не словами – слезами извёрнутых чувств! Не скупою мужскою слезою, а щедрой Благодарность свою на бумагу излил… Пусть иссякнут мои все душевные недра, Лишь бы Бог Вас всегда неизменно хранил! Вместе с будущим Вы! Слава - Вы - Украины! Як без Слави живої Перемогу стрiчать? Но хочу я не только, чтоб Вы невредимы Оставались отныне, и в ваших речах Было больше поводов для оптимизма, - Всей душою желаю, чтоб с этой Войной Рука об руку больше не идти Вам по жизни! - Пусть покинет скорее она край наш родной! Пусть изгинет Погибель! Нехай квiтнуть люди!.. Я бажаю Вам – чуєте?! – на мовах двох! - За Ваш Подвиг чудесный - бессмертным чудом Чтобы шла рядом с Вами Весна! Так хочу я Видеть вечнозелёной ширь ваших дорог! Апрель 2023 года. Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт Від усієї душі вітаю наших Захісників і Захісниць із нещодавнім професійним святом!.. Бажаю міцного здоров'я, наснаги, залишитися живими і нетравмованими, якмога скоріше здобути Перемогу над клятим ворогом!..Величезної Вдачі вам і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - на Покровському напрямку і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Недюжинной Удачи, нулевых потерь и серьёзных результатов ВСУ в Курской области и дальнейших долгожданных Побед!.. Велика подяка чарівній Раміні за дуже яскраву, дуже цікаву, дуже якісну, дуже корисну працю на благо нашої України!.. Вражений вашою сміливістю, вашими колишніми поїздками на фронт і в прифонтові міста, ці відеодокументи, які Ви зробили - надважлива, просто безцінна робота!.. Дуже дякую Вам!.. Дивився в одному із випусків, що Ви зараз відновлюєте здоровїя після тих фронтових репортажів, лікуєтесь... Бажаю Ваи гарного міцного здоров'я, величезної Вдачі і справжнього життєвого щастя!.. І якмога скорішої Перемоги - нам усім!..
    7
  3.  @YuliiaMelnychenko  Дуже дякую Вам за такий коментар!..❤💛💙
    5