Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "«МИ вже БУЛИ НА ОКОЛИЦЯХ ДОНЕЦЬКУ, але...» | НЕСТАЧА СНАРЯДІВ і ВТОМА - ПРИЧИНИ ВТРАТИ АВДІЇВКИ." video.

  1. Лист з-під Авдіївки (Вірші із Криму ! Коханій Україні!) Пишу тобі, кохана, з-під Авдіївки, - Тут артилерія гуркоче всю добу… «Годину тихую» комбат нам ледве виділив, А я годину сну – для тебе! – наздобув… Неначе сон, цей лист крихкий з Авдіївки, Неначе сон, твоя надієчка в очах, Надійно-люблячий твій погляд, сум замріяний, Незламна віронька - яскравенька свіча… І от пишу тобі з «запеклої» Авдіївки… Пишу тобі у цей – надзламний! – час… Весь час тут треба діять… діять… діяти… Немає – миттєчка! – згадати, любі, вас… Хоч тіні посмішок Катрусі і Ганнусі… Коли усі дитячі посмішки – в суцільнішій Тіні! – У цьому існуванні – Землетрусі, У цій виснажливій, - ізснажливій! – Війні!.. Коли – суцільніше Хмарище – над країною, Коль будь-який час – навіки-вічний час, - Пишу тобі, кохана, «солов’їною» – Любові мовою, що викохала нас!.. Пишу тобі із – нашої! – Авдіївки, Пишу тобі я з – Української Землі! – Хоч не гуркоче Голуб Мира ні єдиний нам, Лиш артилерія – і гуркотає, и гримлить!.. Пишу тобі... а це здається – дивоньком! - Я, пильний, в темряві, у попелі й пилу, Пишу тобі з – примарної! – Авдіівки, Але – самим Життям! – тобі пишу… Пишу, здається, з України – в Україну, я, - Із «вічній» темряви – у Вічність, я пишу… І якщо з братством залишу – на час – Авдіївку, Навік! - упевнена душа, - не залишу!.. Тому пишу тобі, кохана, в Буревіїще, Цього бурливо-мрійного листа, Бо тільки віронька твоя мене тут гріє ще, - Й твоя Надзламная Надхненая Краса!.. Я повернусь! Обов’язково! – Наші дітки Хай дочекаються! - Настане наша Мить!.. Пишу я вам, мої кохані дівоньки, Цього листа з – за-пеклої! – Авдіївки, Де артилерія – гримлить, гримлить, гримлить… (Вірші створені в ніч з 25 на 26 лютого, фінальна авторська редакція – 26 лютого 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Багато людей із України думають, що ці вірші написав військовий... Це дуже приємно мені як автору, що я настільки правдиво пережив у душі ті обставини, про які пишу... Але ні - я просто цивільна людина, поет, що близько до серця сприймає горе свого народу, багато передивився матеріалів, інтерв'ю з військовими, і проживаю їх почуття часто, немов свої, і тому, мабуть, так точно і правдоподібно описую це у своїй творчості... Спасибі від усієї душі вам, люди, за такі приємні, прекрасні, зворушливі, почесні коментарі, на жаль, не завжди виходить відповісти кожному... Слава Україні і її Героям!.. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям.Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - на Покровському напрямку і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Велика подяка чарівній Раміні за дуже яскраву, дуже цікаву, дуже якісну, дуже корисну працю на благо нашої України!.. Вражений вашою сміливістю, вашими поїздками на фронт і в прифонтові міста, ці відеодокументи, які Ви зробили - надважлива, просто безцінна робота!.. Дуже дякую Вам!.. Дивився в одному із випусків, що Ви дуже дового відновлювали здоров'я після тих фронтових репортажів, лікувались... Бажаю Вам гарного міцного здоров'я, величезної Вдачі і справжнього життєвого щастя!.. І якмога скорішої Перемоги - нам усім!..
    9
  2. Фронти стоять... (Вірші із з Криму! Коханій Україні!) Фронти стоять… Надії тануть, тануть… Майбутнє наше, що ти скажеш нам нове?! – Одне… лише одне – повинні тЯгнути Тягар одвічний за новітні «таргети», Повинні битись ми! – за наше найнове!.. І ми б’ємось, ми вірим крізь Зневірність, Крізь всю Звериність зневірюшних завірюх… Фронти стоять… І в кожній миті –Вічність… І в кожнім серці – холоднюча січність… І в кожній пам’яті – той Лютий ще не скінчивсь, - Лише пухлиною болючою набух… Фронти стоять… Але – ми всі на фронті, І серце кожного вкраїнця – дзвін бійця! Ні крапельки парадності, ні фронди! – Вершимо Всесвіту ми несусвітні оборони - Від Воїна-Захисника і до Кравця! Від Лікаря до Кухаря! – Турботі Нема кінця, немає вихідних!.. Фронти стоять… Але – чинять супротив! Жінки чекають… Та й в чеканні – Подвиг! У кожному чеканні – бій з Безоднею… У кожному чеканні – дві Війни!.. Фронти стоять… Але всі-всі на фронті… Пожежник, слюсар, журналіст, піїт… Ми боремось за – наші! – кровні горизонти, Виборюємо дітям – нашим! – колискове Сонце… Виборюєм Майбутньому – Майбутній Світ!.. Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Ці вірші були створені мною 25 січня 2024 року, в знакову для мене дату, день народження мого улюбленого поета і головного Вчителя у поезії - Володимира Висоцького, з першої на другу ночі... Слава Україні і нашим Героям!.. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям.Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках, особливо - на Покровському напрямку і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Велика подяка чарівній Раміні за дуже яскраву, дуже цікаву, дуже якісну, дуже корисну працю на благо нашої України!.. Вражений вашою сміливістю, вашими поїздками на фронт і в прифонтові міста, ці відеодокументи, які Ви зробили - надважлива, просто безцінна робота!.. Дуже дякую Вам!.. Дивився в одному із випусків, що Ви дуже дового відновлювали здоров'я після тих фронтових репортажів, лікувались... Бажаю Вам гарного міцного здоров'я, величезної Вдачі і справжнього життєвого щастя!.. І якмога скорішої Перемоги - нам усім!..
    7