Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "" video.

  1. Хрести Пам’яті (Зовсім нові вірші із Криму… Присвячуються усім загиблим, закатованим нещасним людям в окупованому Ізюмі в 2022 році…) Порину я в глибини Пам’яті підчас… А там – хрести…хрести!.. Скрізь – поле Пам’яті - умармурОванеє плитами й усіяне хрестами!.. І хочеться писать мені кудись – потужнії, вкрай-тужнії – листи… Якогось біса хочеться мені в якийсь – «кудИсвіт» - все «кричать» листами!.. Куди пишу?.. Кому пишу?.. Я ж – точно! «крАпково»! і «нАмертво» те знаю, Коли кричать : «Росії скоро грець! Росію скоро жде «Везувій»!, Що вже давно померла і «похована» - насправді! – «імперюка» злая На бЕзмежно-безбожнім цвинтарі – там, у лісах околичних Ізюму… Там, де – хрести… хрести… хрести… хрести… хрести… І жодного! посеред них, там– Життєдайного! Хреста – на втіху нам, - немає!.. А тільки – висохлі, «кощеє-видні» «бЕзхресних» хрестів – «ліси»… А тільки лиш – дрімучая Стіна НевИкричного Горенька – навік-німая!.. Німії крики, занімілі! на теренах Пам’яті… безпомічнішим «німовлям»!.. Тим паче, як згадаю, що там, серед жертв, були ще зовсім беззахИсні дітки… Під Одне слово те святеє наше «ЗСУ» й під «Одную» свою блюзнірськую «гребінку» «заграбляв» Своїми «граблями» безчемно-бЕзмежними – й старикІв, й жІнок, і хлопців з ТРО, всіх, супротИ «раб’я» Так відчайдушно-бійких, так відчай-незгодних, - «укрів» украй-дивних!.. Я там не був… як і багато хто із українців… не могли там в той час буть! – Але у Пам’яті - застигли! крики ті – навік! – заледеніли по-над душами! – Ви із простих людей – «нацистів» потайних! - хотіли – для себе – «здобуть»! – Ви вИтворити, «вИтортурити» хотіли стони «звІрячі» із них, «Глас Волі» душачи… Ми там не бУли… І ми – всі! – там були!.. в безкінечний той, в безкраїй той момент… І Крига СтОгнення сердечно-безіменного над Гласом Волі Всевкраїнськой – нависає… Й донині нависає – бЕзвісно-похованой для нас країни – «невмирущо-чахлий» Монумент, І всіх її «дзержАвиньских» катів – луна віків – розкочується – Пам'яті лісами… А я куди зову?.. – адже, я знаю, що не вИкарбувані ці «нАголосніші» мої рядки, Адже не вИкровавлені сліди на всім – серцеболЯщі – нашім, – єзуїтським «цвинтар-жестом», Нікому в світі, окрім нас, болящих, не завадять забувать – безболісно! - ті найжахливіші роки, Нікому не завадять – всЕсвітньо! – нас «заміряти» з – найлютішим «людожерством»!.. …Занурююсь!.. в глибини Пам’яті підчас… а там – на дні, вже ледве-бачний, ордерОк» той… А що, коли склав повноваження не лиш Гаазький суд, а вже й – Суд Вищий?!.. І що, коли нікОли полю Пам’яті моєї – полем Пам’яті «лісно»-квітучим - вже не буть, нівроку, - Що там нарІки і навІки! буде те – лісно-«дрімуче» під Ізюмом – кладовище?!.. Але!.. одне я знаю: хоч для всіх вона – ще грізно-теплиться, громоподібно! все жива, Та - при житті! «похована» всією Силой Вільной Горя нашого! - «живе» в могилі… «імперюка»!.. І ти згадаєш, злодій, ти згадаєш, монстр, як в країні нашій «дрібно» все зжирав, Коли, здихаючи, в нас – Життєдайного Хреста Прощення Нашого! – не вимолять твої падлюки!.. І ще одне!.. я оста-точно! бачу: над суціль-«похмУрищем» тим – безпросвітним! – тих хрестів Постала вербонька плакуча… й сльози життє-творні ллє, - майбутньо-творні! – на «несхитні» плити! – Вічно-плакучая могУтниця незламной України нашої свій - Гордий Колисковий Спів - нести Продовжує! – свою могутньо-вербну, сльозно-кришталеву Пісню – втішно бЕзкрай-«лити»!.. (В ніч з 22 на 23 лютого, вдень 23 лютого 2025 року) Текст містить багато оказіоналізмів.
    9
  2. Вірші із Криму... (Героїчному Українському Народу і Героїчним Українським Воїнам присвячується…) Я серцем зараз з тими, хто в поході!.. Я серцем зараз з тими, хто в бою!.. І хоч я в – Українському Криму – знаходжусь, Я не – чекаю – Україну тут свою!.. Я – не чекаю, ні! – веду! – Її – рядками, Поезій Світлом вказую їй шлях… По кримській по землі ходжу Її кроками, Диханням дихаю Її в своїх віршах!.. Я кличу в них – Її! – Веду Її, підбиту, Але незламану, незламану! – ані на крихть! – Ані - на крихточку! - Душі Свободного Всесвіту Рабам «сво-збродним» не під силу підкорить!.. І я усім натхненням Творчої Свободи з вами – Із тими, хто вдень і вночі – «на Ви!», «на Ви!»… Із вами серцем я, мої Незламні, Несхитним словом! – із незламними-навік!.. Ні, це здається тільки вам, мої рідненькі, Що я – десь там, у «стіловИх» військах»… Десь там, у «мрієтворних силах» Неньки… Що я – не вершник, я – вірштант! – у цім «рос-Пеклі»… І що послань моїх «майбутнії» лелеки В’ють свої гнізда – не в покинутих містах!.. Ні! – це здається вам!.. Я був поетом-братом! – Із тими був, хто боронили «Коксохім», Хто «Азовсталь» тримали – самостратно!.. На Салтівці, коли Її розстрілювали «Градами», На тім жах-цвинтарі Ізюму – з безпорадними, - Я був, я був – із мирними і ратними!.. І творчість ця моя – суцільний Драмтеатр… І україномовний «твір», и русские «стихи»!.. І зараз! – там я!... я ходжу і плачу… По вулицях Авдіївки, яких давно нема… В примарнім місті я – вкрай-безпримарно плачу, Я – на зло ворогу – к вам – животвірно – «плачу»! – Живопишу – вкрай-відчайдушно! – вам на Вдачу Я твір за твором! Й вірю, й вірю: не дарма!.. Я не чекаю Перемогу: «Ось, невдовзі!»… Запас благих надій давно, давно! – ізжив… Вам лиш здається від початку й досі, Що за столом «застиг»! – Ні, з вами, Доленосні! Я з вами! – на крутій тяжкій дорозі… Свічу вам шлях, надгероїчні хлопці, Надгероїчнії дівчата! – У знемозі Тягну віз з вами я на зустріч Перемозі, Із всіх поетних, із остатньо-мрійних я – із «жил»!.. (25-26 квітня 2024 року, фінальна авторська редакція – 27 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх-усіх напрямках, особливо - на Покровському і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Слава і низький уклін Володимиру Шевченко і в його лиці абсолютно кожному воїну Збройних Сил України, які невтомно і надгероїчно боронять нашу країну, кладуть свої життя, втрачають здоров'я за усіх нас!.. Хай береже Вас Бог!.. Велика подяка Володимиру, Дарині і всій вашій прекрасній команді за цікаву, яскраву, потужну, якісну, надважливу працю на благо нашої України!..
    7