Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "" video.

  1. Лист з-під Авдіївки (Вірші із Криму ! Коханій Україні!) Пишу тобі, кохана, з-під Авдіївки, - Тут артилерія гуркоче всю добу… «Годину тихую» комбат нам ледве виділив, А я годину сну – для тебе! – наздобув… Неначе сон, цей лист крихкий з Авдіївки, Неначе сон, твоя надієчка в очах, Надійно-люблячий твій погляд, сум замріяний, Незламна віронька - яскравенька свіча… І от пишу тобі з «запеклої» Авдіївки… Пишу тобі у цей – надзламний! – час… Весь час тут треба діять… діять… діяти… Немає – миттєчка! – згадати, любі, вас… Хоч тіні посмішок Катрусі і Ганнусі… Коли усі дитячі посмішки – в суцільнішій Тіні! – У цьому існуванні – Землетрусі, У цій виснажливій, - ізснажливій! – Війні!.. Коли – суцільніше Хмарище – над країною, Коль будь-який час – навіки-вічний час, - Пишу тобі, кохана, «солов’їною» – Любові мовою, що викохала нас!.. Пишу тобі із – нашої! – Авдіївки, Пишу тобі я з – Української Землі! – Хоч не гуркоче Голуб Мира ні єдиний нам, Лиш артилерія – і гуркотає, и гримлить!.. Пишу тобі... а це здається – дивоньком! - Я, пильний, в темряві, у попелі й пилу, Пишу тобі з – примарної! – Авдіівки, Але – самим Життям! – тобі пишу… Пишу, здається, з України – в Україну, я, - Із «вічній» темряви – у Вічність, я пишу… І якщо з братством залишу – на час – Авдіївку, Навік! - упевнена душа, - не залишу!.. Тому пишу тобі, кохана, в Буревіїще, Цього бурливо-мрійного листа, Бо тільки віронька твоя мене тут гріє ще, - Й твоя Надзламная Надхненая Краса!.. Я повернусь! Обов’язково! – Наші дітки Хай дочекаються! - Настане наша Мить!.. Пишу я вам, мої кохані дівоньки, Цього листа з – за-пеклої! – Авдіївки, Де артилерія – гримлить, гримлить, гримлить… (Вірші створені в ніч з 25 на 26 лютого, фінальна авторська редакція – 26 лютого 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Багато людей із України думають, що ці вірші написав військовий... Це дуже приємно мені як автору, що я настільки правдиво пережив у душі ті обставини, про які пишу... Але ні - я просто цивільна людина, поет, що близько до серця сприймає горе свого народу, багато передивився матеріалів, інтерв'ю з військовими, і проживаю їх почуття часто, немов свої, і тому, мабуть, так точно і правдоподібно описую це у своїй творчості... Спасибі від усієї душі вам, люди, за такі приємні, прекрасні, зворушливі, почесні коментарі, на жаль, не завжди виходить відповісти кожному... Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень !.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Велика подяка Володимиру, Віктору, Альоні, Дарині і всій вашій прекрасній команді за цікаву, яскраву, потужну, якісну, надважливу працю на благо нашої України!..
    5
  2. Послання до катів (Нові вірші із Криму… Присвячується усім загиблим і постраждалим Києва, Кривого Рогу, Сум, Харкова, Одеси, Кропивницького і інших міст України) Ну що це за життя? – вже котрий рік за Темрявою бачить Темряву, і не встигати навіть - прозрівати… Ну що це за життя? – коли зі Смертю поруч винен жить, і з нею по улюблених містах ходить… Ну що це за життя? – Й вдень і вночі то наяву, то в пам’яті своєй – завали розривати... І самий час коли – суцільний похорон… Й майбутній час коли – cуцільний страх годин… Ми хочем жить!.. Ми хочем жить – весь час!.. А ви - всяк час - бажаєте нас - хоронити!.. От знов сльозами страшними залилися Одеса, Кропивницький. Харків, Кривий Ріг – ущерть… Але той Праведною Зливой наших украй-вільних сліз "плюємо" – відчай-гАряче! - у ваші «хворі квіти»… І гідно жить, на повну жить продовжуємо ми - й такеє! випавше на доленьку життя, вірніше, - життє-Смерть!.. Я так не лЮблю, а, вірніше, боляче-не хочу повсяк-час про цей – жахливий жах – писати… І водночАс все серце пламеніє - Отуди кудись - набАтним нАбатом і "дзвін"-баладами кричать… І все так хочеться мені, щоб кожну праведную букву чули всі неназвані «кремлівські адресати! – Що ви вже не страшеннні крово-жЕрці, крово-мЕрці ви давно, лиш злії бельма владні витріщать!.. І я одне-однісіньке до вас лиш хочу докричать! – що я для вам не бажаю нашой (праведної!!) болі! – Бо то для вас й занадто мало, і занадто – високопочесно! – вільних, гідних біль ділить! – Я вам бажаю , щоби й після вашого іздоху у якомусь дикому, скаженому, кровавому футболі Так само грались - вашими серцями! – сатанята в Пеклищі – вовіки-вічні, зранку і до ночі, кожну мить!.. (вдень 3 квітня, вдень 4 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках!. Ви - Кращі!.. Душей, Серцем і Пером - з Вами!.. Велика подяка Володимиру, Віктору, Альоні, Дарині і всій вашій прекрасній команді за цікаву, яскраву, потужну, якісну, надважливу працю на благо нашої України!..
    4