Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "⚡️АРМІЮ МОЖНА ПЕРЕМОГТИ, А НАРОД – НІ! / РЕАЛІЇ ПОКРОВСЬКУ: 80% на 20% – ЯК ПОВЕРНУТИСЯ ЖИВИМ?" video.

  1. Вірші із Криму... (Героїчному Українському Народу і Героїчним Українським Воїнам присвячується…) Я серцем зараз з тими, хто в поході!.. Я серцем зараз з тими, хто в бою!.. І хоч я в – Українському Криму – знаходжусь, Я не – чекаю – Україну тут свою!.. Я – не чекаю, ні! – веду! – Її – рядками, Поезій Світлом вказую їй шлях… По кримській по землі ходжу Її кроками, Диханням дихаю Її в своїх віршах!.. Я кличу в них – Її! – Веду Її, підбиту, Але незламану, незламану! – ані на крихть! – Ані - на крихточку! - Душі Свободного Всесвіту Рабам «сво-збродним» не під силу підкорить!.. І я усім натхненням Творчої Свободи з вами – Із тими, хто вдень і вночі – «на Ви!», «на Ви!»… Із вами серцем я, мої Незламні, Несхитним словом! – із незламними-навік!.. Ні, це здається тільки вам, мої рідненькі, Що я – десь там, у «стіловИх» військах»… Десь там, у «мрієтворних силах» Неньки… Що я – не вершник, я – вірштант! – у цім «рос-Пеклі»… І що послань моїх «майбутнії» лелеки В’ють свої гнізда – не в покинутих містах!.. Ні! – це здається вам!.. Я був поетом-братом! – Із тими був, хто боронили «Коксохім», Хто «Азовсталь» тримали – самостратно!.. На Салтівці, коли Її розстрілювали «Градами», На тім жах-цвинтарі Ізюму – з безпорадними, - Я був, я був – із мирними і ратними!.. І творчість ця моя – суцільний Драмтеатр… І україномовний «твір», и русские «стихи»!.. І зараз! – там я!... я ходжу і плачу… По вулицях Авдіївки, яких давно нема… В примарнім місті я – вкрай-безпримарно плачу, Я – на зло ворогу – к вам – животвірно – «плачу»! – Живопишу – вкрай-відчайдушно! – вам на Вдачу Я твір за твором! Й вірю, й вірю: не дарма!.. Я не чекаю Перемогу: «Ось, невдовзі!»… Запас благих надій давно, давно! – ізжив… Вам лиш здається від початку й досі, Що за столом «застиг»! – Ні, з вами, Доленосні! Я з вами! – на крутій тяжкій дорозі… Свічу вам шлях, надгероїчні хлопці, Надгероїчнії дівчата! – У знемозі Тягну віз з вами я на зустріч Перемозі, Із всіх поетних, із остатньо-мрійних я – із «жил»!.. (25-26 квітня 2024 року, фінальна авторська редакція – 27 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх-усіх напрямках, особливо - на Покровському і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Слава і низький уклін абсолютно кожному воїну Збройних Сил України, які невтомно і надгероїчно боронять нашу країну, кладуть свої життя, втрачають здоров'я за усіх нас!.. Хай береже Вас Бог!.. Велика подяка і пану Володимиру, і всій вашій прекрасній команді за яскраву, потужну, надважливу працю на благо нашої України!..
    62
  2. Фронти стоять... (Вірші із з Криму! Коханій Україні!) Фронти стоять… Надії тануть, тануть… Майбутнє наше, що ти скажеш нам нове?! – Одне… лише одне – повинні тягнути Тягар одвічний за новітні «таргети», Повинні битись ми! – за наше найнове!.. І ми б’ємось, ми вірим крізь Зневірність, Крізь всю Звериність зневірюшних завірюх… Фронти стоять… І в кожній миті –Вічність… І в кожнім серці – холоднюча січність… І в кожній пам’яті – той Лютий ще не скінчивсь, - Лише пухлиною болючою набух… Фронти стоять… Але – ми всі на фронті, І серце кожного вкраїнця – дзвін бійця! Ні крапельки парадності, ні фронди! – Вершимо Всесвіту ми несусвітні оборони - Від Воїна-Захисника і до Кравця! Від Лікаря до Кухаря! – Турботі Нема кінця, немає вихідних!.. Фронти стоять… Але – чинять супротив! Жінки чекають… Та й в чеканні – Подвиг! У кожному чеканні – бій з Безоднею… У кожному чеканні – дві Війни!.. Фронти стоять… Але всі-всі на фронті… Пожежник, слюсар, журналіст, піїт… Ми боремось за – наші! – кровні горизонти, Виборюємо дітям – нашим! – колискове Сонце… Виборюєм Майбутньому – Майбутній Світ!.. Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Ці вірші були написані мною 25 січня, в знакову для мене дату, в день народження мого улюбленого поета і головного Вчителя у поезії - Володимира Висоцького... Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх-усіх напрямках, особливо - на Покровському і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Слава і низький уклін абсолютно кожному воїну Збройних Сил України, які невтомно і надгероїчно боронять нашу країну, кладуть свої життя, втрачають здоров'я за усіх нас!.. Хай береже Вас Бог!.. Велика подяка і пану Володимиру, і всій вашій прекрасній команді за яскраву, потужну, надважливу працю на благо нашої України!..
    34
  3.  @ТерезаКорнійчук  Так.
    1