Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "СВАВІЛЛЯ ТЦК, МОБІЛІЗАЦІЯ, СЗЧ 🛑 СКАНДАЛ! ЛЬВІВʼЯНИН ПОТРАПИВ У РОСІЙСЬКІ НОВИНИ" video.

  1. Лист з-під Авдіївки (Вірші із Криму ! Коханій Україні!) Пишу тобі, кохана, з-під Авдіївки, - Тут артилерія гуркоче всю добу… «Годину тихую» комбат нам ледве виділив, А я годину сну – для тебе! – наздобув… Неначе сон, цей лист крихкий з Авдіївки, Неначе сон, твоя надієчка в очах, Надійно-люблячий твій погляд, сум замріяний, Незламна віронька - яскравенька свіча… І от пишу тобі з «запеклої» Авдіївки… Пишу тобі у цей – надзламний! – час… Весь час тут треба діять… діять… діяти… Немає – миттєчка! – згадати, любі, вас… Хоч тіні посмішок Катрусі і Ганнусі… Коли усі дитячі посмішки – в суцільнішій Тіні! – У цьому існуванні – Землетрусі, У цій виснажливій, - ізснажливій! – Війні!.. Коли – суцільніше Хмарище – над країною, Коль будь-який час – навіки-вічний час, - Пишу тобі, кохана, «солов’їною» – Любові мовою, що викохала нас!.. Пишу тобі із – нашої! – Авдіївки, Пишу тобі я з – Української Землі! – Хоч не гуркоче Голуб Мира ні єдиний нам, Лиш артилерія – і гуркотає, и гримлить!.. Пишу тобі... а це здається – дивоньком! - Я, пильний, в темряві, у попелі й пилу, Пишу тобі з – примарної! – Авдіівки, Але – самим Життям! – тобі пишу… Пишу, здається, з України – в Україну, я, - Із «вічній» темряви – у Вічність, я пишу… І якщо з братством залишу – на час – Авдіївку, Навік! - упевнена душа, - не залишу!.. Тому пишу тобі, кохана, в Буревіїще, Цього бурливо-мрійного листа, Бо тільки віронька твоя мене тут гріє ще, - Й твоя Надзламная Надхненая Краса!.. Я повернусь! Обов’язково! – Наші дітки Хай дочекаються! - Настане наша Мить!.. Пишу я вам, мої кохані дівоньки, Цього листа з – за-пеклої! – Авдіївки, Де артилерія – гримлить, гримлить, гримлить… (Вірші створені в ніч з 25 на 26 лютого, фінальна авторська редакція – 26 лютого 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Багато людей із України думають, що ці вірші написав військовий... Це дуже приємно мені як автору, що я настільки правдиво пережив у душі ті обставини, про які пишу... Але ні - я просто цивільна людина, поет, що близько до серця сприймає горе свого народу, багато передивився матеріалів, інтерв'ю з військовими, і проживаю їх почуття часто, немов свої, і тому, мабуть, так точно і правдоподібно описую це у своїй творчості... Спасибі від усієї душі вам, люди, за такі приємні, прекрасні, зворушливі, почесні коментарі, на жаль, не завжди виходить відповісти кожному... Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх-усіх напрямках, особливо - на Покровському і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. . Слава ВСУ - Воинам Света Украины!.. Слава Україні і ЇЇ Героям!.. Слава Легиону, РДК и Сиббату - всем русским добровольцам, борющимся на стороне Добра с "коричневой чумой" 21 века!.. В очередной раз хочу подчеркнуть как человек, повидавший в Крыму немеряное число путинских вурдалаков: в большинстве своём русские (я - не про всех!) - глубоко больны, с ними ПРОТИВОПАКАЗАНО замиряться, их нужно ТОЛЬКО - побеждать!!!.. Никаких "миров" с агрессором, только - разгром путинского режима и развал рф-ии!.. Велика подяка Володимиру, Дарині і всій вашій прекрасній команді за таку потужну і таку надважливу працю в інфопросторі на благо нашої України!..
    4
  2. Послання у Майбутнє (Вірші із Криму! Коханій Україні!) Я викохую Мрії в своїй душі, Я у серці Мрії викохую – Про свої нездійснені чарівні вірші, Які вінчані десь – не з моєю епохою… Я викохую Мрії… але – не рядки… Ні єдиного натяку щодо їх змісту… Ні пів-слова немає, ані пів-туги, Ні повітряних замків - в повітрянім місті… Це підспудна, прихована зміст-широчінь... Це Кохання, якому мала світ-уява!.. Я викохую Мрії - вселенські - в Душі!.. А для когось це просто – надмарна забава… А для когось це – навіть не фіміам, Не палац із повітря, не оазіс міражний… Цей – із свіжих світів – букет фемінам Не справляє на більшість жінок жодних вражень!.. Це послання лиш тим, що майбутнім живуть… Але їх так надмало – для Твору! – Скільки фарб, стільки ліків мені не дадуть, Замайбутніла щоб саме тая нам путь! Щоб Шедевр Краси викохать із Потвори!.. Я викохую Мрії… в Душі їх ношу… Але з кожного з вас – лише треба з пів-слогу! А від кожного – трохи згасить зайвий шум! – Як би знали ви всі, що майбутньо дишу! Що викохую Мрії! – неймовмрiйно! – пишу Остаточну Весни, остаточну Весни Перемогу!.. (Вірші написані ніч з 8 на 9 січня, фінальна авторська редакція - вечір 10 січня) Автор: Федір Федоров, кримський поет Представляю вниманию украинских зрителей свои стихи на украинском языке, которые не имеют прямого отношения к кошмарной войне и Героической Борьбе украинского народа! Однако подспудно, во "втором дне" произведения, безусловно отразились окружающая обстановка, общий контекст нынешней сложнейшей, противоречивейшей, переломной действительности... Авторское примечание: прекрасно понимаю, что русское слово "слог" переводится на украинский - "склад". Но тут я не мог не допустить данный "русизм" из-за основополагающего смыслового момента - в угоду рифме, потому-что в этом фрагменте она играет важнейшую смыслообразующую роль. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках, особливо - на Курщині і під Покровськом! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Велика подяка Володимиру, Дарині і всій вашій прекрасній команді за таку потужну і таку надважливу працю в інфопросторі на благо нашої України!..
    2