Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "🔴ТОРТУРИ В ОЛЕНІВЦІ ТА ГОРЛІВЦІ, КАТІВНЯ В АЛТАЇ, БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ МКЧХ – ВІДВЕРТА ІСТОРІЯ ПРО ПОЛОН" video.

  1. Лист з-під Авдіївки (Вірші із Криму ! Коханій Україні!) Пишу тобі, кохана, з-під Авдіївки, - Тут артилерія гуркоче всю добу… «Годину тихую» комбат нам ледве виділив, А я годину сну – для тебе! – наздобув… Неначе сон, цей лист крихкий з Авдіївки, Неначе сон, твоя надієчка в очах, Надійно-люблячий твій погляд, сум замріяний, Незламна віронька - яскравенька свіча… І от пишу тобі з «запеклої» Авдіївки… Пишу тобі у цей – надзламний! – час… Весь час тут треба діять… діять… діяти… Немає – миттєчка! – згадати, любі, вас… Хоч тіні посмішок Катрусі і Ганнусі… Коли усі дитячі посмішки – в суцільнішій Тіні! – У цьому існуванні – Землетрусі, У цій виснажливій, - ізснажливій! – Війні!.. Коли – суцільніше Хмарище – над країною, Коль будь-який час – навіки-вічний час, - Пишу тобі, кохана, «солов’їною» – Любові мовою, що викохала нас!.. Пишу тобі із – нашої! – Авдіївки, Пишу тобі я з – Української Землі! – Хоч не гуркоче Голуб Мира ні єдиний нам, Лиш артилерія – і гуркотає, и гримлить!.. Пишу тобі... а це здається – дивоньком! - Я, пильний, в темряві, у попелі й пилу, Пишу тобі з – примарної! – Авдіівки, Але – самим Життям! – тобі пишу… Пишу, здається, з України – в Україну, я, - Із «вічній» темряви – у Вічність, я пишу… І якщо з братством залишу – на час – Авдіївку, Навік! - упевнена душа, - не залишу!.. Тому пишу тобі, кохана, в Буревіїще, Цього бурливо-мрійного листа, Бо тільки віронька твоя мене тут гріє ще, - Й твоя Надзламная Надхненая Краса!.. Я повернусь! Обов’язково! – Наші дітки Хай дочекаються! - Настане наша Мить!.. Пишу я вам, мої кохані дівоньки, Цього листа з – за-пеклої! – Авдіївки, Де артилерія – гримлить, гримлить, гримлить… (Вірші створені в ніч з 25 на 26 лютого, фінальна авторська редакція – 26 лютого 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Багато людей із України думають, що ці вірші написав військовий... Це дуже приємно мені як автору, що я настільки правдиво пережив у душі ті обставини, про які пишу... Але ні - я просто цивільна людина, поет, що близько до серця сприймає горе свого народу, багато передивився матеріалів, інтерв'ю з військовими, і проживаю їх почуття часто, немов свої, і тому, мабуть, так точно і правдоподібно описую це у своїй творчості... Спасибі від усієї душі вам, люди, за такі приємні, прекрасні, зворушливі, почесні коментарі, на жаль, не завжди виходить відповісти кожному... Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх-усіх напрямках, особливо - на Покровському і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Широ вітаю з повернення із рашистського пекла - кожного нашого полоненого!.. Низький уклін - абсолютно кожному бійцю Збройних Сил України, які невтомно і надгероїчно боронять нашу країну, кладуть свої життя, втрачають здоров'я за усіх нас!.. Хай береже Вас Бог!.. Велика подяка і Володимиру Золкіну, і всій вашій прекрасній команді за яскраву, потужну, надважливу працю на благо нашої України!.. Особлива подяка - за неймовірного гостя, справжнбого Героя!.. Особлива подяка - за інтерв'ю з полоненими, за ці надважливі відеосвідчення нелюдських злочинів росіян!..
    21
  2. Найсвятковіший день (Нові вірші із Криму! Присвячую усім, хто повернувся на рідну землю після 2 років полону...) Вже третій рік в Країні нашій свят немає, - Окрім одного! – Замість «Нових років» дітям сниться, Довгоочікуваний, вимріяний всім Вкраїнським Краєм: Той день, коли рф-ія із мороку полону повертає Захісників – нам наших – й Захісниць – нам!.. Cпустошені душей, понівечені, схудлі, Там! – стерплі – всі нестерпні! тортури, - За несинітні всі – «режими київські» і «хунти», - Від ненаситних «миротворців» - миролютних!.. Але в ослаблих тілом не ослабла – Волелюбність!.. І своїм Духом, як раніше – то могутнії тури!.. І як би хто іх не випробував на міцність, І як би хто із них – «канатні» нерви – не тягнув, - У їх очах все сяє Життєдарна Гідність, Й затверджується жит – вкраїнських – Стиглість! – В надійних поглядах Захісників і Захісниць – нам!.. Занебокрайно кожен! погляд – огорнув!.. І зараз ці! Бійці, немов повернуті із Пекла, Із потойбічних тих! – ращистських тих! – світів, – У соняшних обіймечках – рідненьких, - Як особливо-нерозлийвода з своєю Ненькою, І – нерозривсвобода – навіки-віків!.. І звільненії жіночки так неосяжно квітнуть – Над неосяйвом рідним – рідних кольорів! – Не по жіночому – катовані і биті… Але не стратили – Жіночість! - в них – бандити, - Украіночість! - виключну, несамовиту, Яку прекрасили – букетами жовто-блакитиними Ті, хто чекали - Так! – вас, - так Надієй «квітнули», - Довгоочікування Світ – шляхи розмайорів!.. О, як стрічають вас! – Це просто Щира Пісня! – А може ні? – Співучість Щирості Вкраїнської віта! – Крізь Гучність всю – Скаженої Буденності – всю Грізність! – Співучість лине – в Вичарно-Майбутнії Літа!.. А значить – в сльози Захісниць, що розсіялись, В тугу Захісників, що перед рідною землею - ниць! – І всюди, всюди – Надсвяткова Радість, Не зна стін, меж, кордонів і границь!.. І весь цей вірш написаний моїми – сяй-сльозами, Що я перетворив в незгаснії слова –привітні!.. Я був – блакитним розчерком своєї ручки з вами, Й "сонячним" розчерком – найжиттєстверджуючішого з піїтів!.. І хоч в Країні святкуваннь вже третій рік не чутно, Я життє-стверджую: вже скоро, українці, - Очікує нас Свято Головне – Майбутнє, Коли із – мрічного! полону - всіх-всіх повернуть вже У – вічну! Україну – наших і Захісників, і Захісниць - нам!.. (10 червня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Вірші скорочені на строфу, під розмір коментаря. Містять авторські оказіоналізми.
    14