Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "Суспільне Новини" channel.

  1. Фронти стоять... (Вірші із з Криму! Коханій Україні!) Фронти стоять… Надії тануть, тануть… Майбутнє наше, що ти скажеш нам нове?! – Одне… лише одне – повинні тягнути Тягар одвічний за новітні «таргети», Повинні битись ми! – за наше найнове!.. І ми б’ємось, ми вірим крізь Зневірність, Крізь всю Звериність зневірюшних завірюх… Фронти стоять… І в кожній миті –Вічність… І в кожнім серці – холоднюча січність… І в кожній пам’яті – той Лютий ще не скінчивсь, - Лише пухлиною болючою набух… Фронти стоять… Але – ми всі на фронті, І серце кожного вкраїнця – дзвін бійця! Ні крапельки парадності, ні фронди! – Вершимо Всесвіту ми несусвітні оборони - Від Воїна-Захисника і до Кравця! Від Лікаря до Кухаря! – Турботі Нема кінця, немає вихідних!.. Фронти стоять… Але – чинять супротив! Жінки чекають… Та й в чеканні – Подвиг! У кожному чеканні – бій з Безоднею… У кожному чеканні – дві Війни!.. Фронти стоять… Але всі-всі на фронті… Пожежник, слюсар, журналіст, піїт… Ми боремось за – наші! – кровні горизонти, Виборюємо дітям – нашим! – колискове Сонце… Виборюєм Майбутньому – Майбутній Світ!.. Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Ці вірші були написані мною 25 січня, в знакову для мене дату, в день народження мого улюбленого поета і головного Вчителя у поезії - Володимира Висоцького... Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Усіх православних і гріко-католикыв України, і всіх адекватних православних людей інших націй - вітаю зі світлим святом Великодня!.. Бажаю усього найсвітлішого, накращого у кожний дім, нехай всі будуть живі і здорові, нехай скоріше ми переможемо і настане справжній справедливий! Мир!..
    15
  2. Жена Президента (Посвящается Елене Зеленской, Первой Леди Украины). Часть 2. Но – теперь Вы – публичны. Вы – влиятельны в мире! - Пред немыслимой бойней Страх публичности сник… Ведь – всего лишь о личном, Ведь – всего лишь о мире, О родных людях вольных Речь – военный дневник… Тут и красный диплом, Завалявшись без дела, Много лет пребывая Под полкой Надежд, Сбросив пыльный апломб Всех обид на владельца, - Вспламенел вашим алым крылом! - Или нет - созидающим Сердцем! – Знают все: Вы теперь –рядовая Политфронта – нерядовая! - Архитектор по образованью, Архитектор - «Країни без меж!». Рядом с лидером зодчим Архитекторка Мира – Украинского Мира! Украины - в Миру! – Вот уж мой смелый почерк Муза – кобзой! – не лирой, Вдохновляет, хлопочет Янголям - над зневiрой!.. Та i з ранку до ночi Щирим хором спiвочим I з луной непомiрною Славлять Нацiї гiднiсть Вашi аудиогiди! – Нашу мову I вiру Всесвiт весь – неймовiрно! – Чує! Вдячнicть безмiрна Першiй Ледi вiд лiрика - Руськомовного лiрика, Сина Ненечки вiрного - За безмежнi – i Працю, и Труд!.. Только-только вот мне Не скатиться бы в оду, Сберегая улыбки Её Светлый гимн! – Но забыв кабинет, Вы - у Сердца Народного!.. Голубиною книгою! - в свет Вы раскрыли культуру народную… Ведь Руси – не Рассея - Украина! – наследница кровная! - Пыль сомнений рассеяв Культурными кодами, И борьбой за Свободу – Борьбой всенародною Вольный общий полёт Вам являем, враги!.. И пока ваш царёк Джентльменов удачи И служак полуправды Сбирал при дворе, Наша Леди опять соберёт Настоящей элиты оплот – Джентльменов и леди – Но значимо! – Что они – воистину значимы! И приедут на форум ради Мягкой Силы Жiночої Влади, Що лiкує стоpiччами вади - Прикрi - цiлого Всесвiта! - вади – Ненав’язливо, тЕндiтно, лагiдно – Просто по голове погладив Президентов, князей и царей!.. Вот и он, приходя С работы раз в месяц, Сквозь небритость свою Улыбнётся слегка – Он главу никогда Потому не повесит, Что он знает: в домашнем – На часик – раю, Бесприютную боль Как рубашку повесит... И приветит его Лучезарною вестью Его истинно-искренне Любящей женщины, Неустанной помощницы И провозвестницы Первой Леди! – нет – Первой Жены! – если честно, И при всём сверхвлияньи, При всей сверхизвестности Самой невластной – ну прям до чудесности! - Cамая ласково-властная в мире рука!.. Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт) (20 июня – 21 июля, финальная авт.редакция – 22-23 июля) Я очень высоко ценю постоянную неустанную глубоко неравнодушную работу для Победы Украины её Президента Владимира Зеленского и Первой Леди Украины Елены Зеленской – в равной степени. Это произведение писалось мной очень долго, в несколько подходов, потом – редактировалось, дорабатывалось. Это – одна из самых длительных, кропотливых, объёмных моих работ на ниве поэзии из когда-либо созданных. Замысел данного стихотворения родился у меня ещё в мае 2023 года. Работа над текстом была завершена к концу июля. В стихотворении мной отражены многие важнейшие, полезнейшие направления деятельности Первой Леди Украины – в основном, в военный период. Это и дипломатическая работа (в первую очередь, блестящие выступления в Конгрессе США и на других международных трибунах первой значимости), культурная политика (в первую очередь, внедрение украиноязычных аудиогидов во всемирно известных культурных объектах мира), и гуманитарные проекты, поиск спонсоров (в частности, в рамках организованного по инициативе Зеленской Киевского саммита леди и джентльменов»), безбарьерность и т.д. Данное произведение – это не только дань благодарности и уважения, воспевание для истории человеческих качеств и полезнейшей деятельности первых лиц Украины в час её самого тяжёлого горя. Равнозначно важная цель этих стихов – в очередной раз поддержать Великое Украинское Сопротивление и ваш, дорогие соотечественники, и без того несокрушимый боевой дух! Во многом поэтому в данном произведении в некоторых важных смыслово моментах, отражающих суть праведной борьбы Украины за свою Свободу, я использовал українську мову. Отдельные фрагменты написаны полностью по-украински. Я – русскоязычный человек и русскоязычный поэт, и всегда творил только по-русски. Однако украинский язык очень ценю, считаю его особенно красивым, мелодичным и поэтичным. Многие потрясающе красивые слова украинского языка не имеют аналогов в русском, поэтому мне захотелось очень использовать в данном посвящении именно их – они ярче, глубже и точнее выражают отдельные мысли. В будущем мне очень хотелось бы творить и по-русски, и по-украински. Но пока я не пишу по-украински, так как не владею языком в совершенстве. А поэзия всё-таки лучше рождается именно на том языке, на котором думает человек. Весь свой горький военный цикл, лучшими стихами из которого я неоднократно делился в комментариях популярнейших украинских ютуб-каналов, был написан по-русски, но от души!.. Здесь же слиянием красот двух языков я хотел показать необыкновенное единство украинцев перед лицом Беды!.. Хотелось этим творческим экспериментом сказать огромное Спасибо Украинским Воинам, украинским волонтёрам и труженикам тыла, Президенту и Первой Леди за защиту и спасение как украиноязычных, так и русскоязычных украинцев!.. Слава Украине! Адекватные крымчане ждут ВСУ!..
    12
  3. Новорічне «неперемовне» (Вірші із Криму!) О, скільки балачкових дум навколо одного: «Коли час «перемовин»?»!.. Не знаю точно я, чи вони будуть - взагалі!.. Але я точно! знаю те, що буде «Україна» - це вже безумовно! Квітуча Україна точно буде, та її – співуча мова… Її – світуче Сонце!.. та її – світанкові гаї!.. Я точно знаю те, що буде Україна!... і - з Донбасом!.. й – з Кримом!.. Що зараз, мабуть, і не віриться комусь уже – здобуть! – А я – животворю! – надієньку і віроньку – в падіння «третєриму»… І слово «мабуть» перетворюю я з Музонькой – в «майбУть»!.. Я – неймо-вірю – в те, що приречЕна «буть» Країна наша – ново-НаречЕной! Звісно! – Із Майбутнем – із світло-нареченим місяцем – якимсь... Все бачиться, все бачиться та Дівчина мені, в якої погляд – Пісня!.. Та дивовижно-бійка Краля – з пишного безкрай-Полісся, Що дивиться в глибини Світязя – якоюсь Світо-Зіркой – скрізь!.. Цей Сине-Зір, я бачу – у віках – розлився, - Синь–і-Вірно!.. І вірно знаю, що не владний – січень прИйдешній – перетворитись в – вічну Січність! – Так! чую, що - на ворога! - «реве та стогне Дніпр»…Сміхом Громовинним! – І – вирно - знаю! що впадає він спокон! – у Українську! Вічність!.. Це знаю точно! – І від балачкових дум отих – навколо «перемовин» Я думами – баладними! – огортувать спішу ЇЇ! – Несправедливість-Біль гоЇть! – Тими, що вічно! знають те, що буде Україна! – вже «неперемовно»! – Квітуча Україна буде наша… та її співуча мова… Її Світуче Сонце… та її світанкові гаї!.. (Зовсім нові вірші, 31 грудня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Слава і честь найгіднішому Президенту України - Володимиру Олександровичу Зеленському!.. Усіх православних і гріко-католикыв України, і всіх адекватних православних людей інших націй - вітаю зі світлим святом Великодня!.. Бажаю усього найсвітлішого, накращого у кожний дім, нехай всі будуть живі і здорові, нехай скоріше ми переможемо і настане справжній справедливий! Мир!..
    6
  4. Найсвятковіший день (Нові вірші із Криму! Присвячую усім, хто повернувся на рідну землю після 2 років полону...) Вже третій рік в Країні нашій свят немає, - Окрім одного! – Замість «Нових років» дітям сниться, Довгоочікуваний, вимріяний всім Вкраїнським Краєм: Той день, коли рф-ія із мороку полону повертає Захісників – нам наших – й Захісниць – нам!.. Cпустошені душей, понівечені, схудлі, Там! - стерплі! всі нестерпні! тортури, - За несинітні всі – «режими київські» і «хунти», - Від ненаситних «миротворців» - миролютних!.. Але в ослаблих тілом не ослабла – Волелюбність!.. І своїм Духом, як раніше – то могутнії тури!.. І як би хто іх не випробував на міцність, І як би хто із них – «канатні» нерви – не тягнув, - У їх очах все сяє Життєдарна Гідність, Й затверджується жит – вкраїнських – Стиглість! – В надійних Поглядах Захісників і Захісниць – нам!.. Занебокрайно кожен! погляд – огорнув!.. І зараз ці! Бійці, немов повернуті із Пекла, Із потойбічних тих! – рашистських тих! – світів, – У соняшних обіймечках – рідненьких, - Як особливо-нерозлийвода з своєю Ненькою, І – нерозривсвобода – навіки-віків!.. І звільненії жіночки так неосяжно квітнуть – Над неосяйвом рідним – рідних кольорів! – Не по жіночому – катовані і биті… Але не стратили – Жіночість! - в них – бандити, - Украіночість! - виключну, несамовиту, Яку прекрасили – букетами жовто-блакитиними Ті, хто чекали - Так! – вас, - так Надієй «квітнули», - Довгоочікування Світ – шляхи розмайорів!.. О, як стрічають вас! – Це просто Щира Пісня! – А може ні? – Співучість Щирості Вкраїнської віта! – Крізь Гучність всю – Скаженої Буденності – всю Грізність! – Співучість лине – в Вичарно-Майбутнії Літа!.. А значить – в сльози Захісниць, що розсіялись, В тугу Захісників, що перед рідною землею - ниць! – І всюди, всюди – Надсвяткова Радість, Не зна стін, меж, кордонів і границь!.. І весь цей вірш написаний моїми – сяй-сльозами, Що я перетворив в незгаснії слова –привітні!.. Я був – блакитним розчерком своєї ручки з вами, "Сонячним" розчерком – най-життєстверджуючого з піїтів!.. І хоч в Країні святкувань вже третій рік не чутно, Я життє-стверджую: вже скоро, українці, - Очікує нас Свято Головне – Майбутнє, Коли із – мрічного! - полону всіх-всіх повернуть вже У – вічну! Україну – наших і Захісників, і Захісниць - нам!.. (10 червня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Вірші скорочені на строфу, під розмір коментаря. Містять авторські оказіоналізми.
    3
  5. 1