Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "Суспільне Новини"
channel.
-
Фронти стоять... (Вірші із з Криму! Коханій Україні!)
Фронти стоять… Надії тануть, тануть…
Майбутнє наше, що ти скажеш нам нове?! –
Одне… лише одне – повинні тягнути
Тягар одвічний за новітні «таргети»,
Повинні битись ми! – за наше найнове!..
І ми б’ємось, ми вірим крізь Зневірність,
Крізь всю Звериність зневірюшних завірюх…
Фронти стоять… І в кожній миті –Вічність…
І в кожнім серці – холоднюча січність…
І в кожній пам’яті – той Лютий ще не скінчивсь, -
Лише пухлиною болючою набух…
Фронти стоять… Але – ми всі на фронті,
І серце кожного вкраїнця – дзвін бійця!
Ні крапельки парадності, ні фронди! –
Вершимо Всесвіту ми несусвітні оборони -
Від Воїна-Захисника і до Кравця!
Від Лікаря до Кухаря! – Турботі
Нема кінця, немає вихідних!..
Фронти стоять… Але – чинять супротив!
Жінки чекають… Та й в чеканні – Подвиг!
У кожному чеканні – бій з Безоднею…
У кожному чеканні – дві Війни!..
Фронти стоять… Але всі-всі на фронті…
Пожежник, слюсар, журналіст, піїт…
Ми боремось за – наші! – кровні горизонти,
Виборюємо дітям – нашим! – колискове Сонце…
Виборюєм Майбутньому – Майбутній Світ!..
Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
Ці вірші були написані мною 25 січня, в знакову для мене дату, в день народження мого улюбленого поета і головного Вчителя у поезії - Володимира Висоцького...
Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!..
Усіх православних і гріко-католикыв України, і всіх адекватних православних людей інших націй - вітаю зі світлим святом Великодня!.. Бажаю усього найсвітлішого, накращого у кожний дім, нехай всі будуть живі і здорові, нехай скоріше ми переможемо і настане справжній справедливий! Мир!..
15
-
Жена Президента (Посвящается Елене Зеленской, Первой Леди Украины). Часть 2.
Но – теперь Вы – публичны.
Вы – влиятельны в мире! -
Пред немыслимой бойней
Страх публичности сник…
Ведь – всего лишь о личном,
Ведь – всего лишь о мире,
О родных людях вольных
Речь – военный дневник…
Тут и красный диплом,
Завалявшись без дела,
Много лет пребывая
Под полкой Надежд,
Сбросив пыльный апломб
Всех обид на владельца, -
Вспламенел вашим алым крылом! -
Или нет - созидающим Сердцем! –
Знают все: Вы теперь –рядовая
Политфронта – нерядовая! -
Архитектор по образованью,
Архитектор - «Країни без меж!».
Рядом с лидером зодчим
Архитекторка Мира –
Украинского Мира!
Украины - в Миру! –
Вот уж мой смелый почерк
Муза – кобзой! – не лирой,
Вдохновляет, хлопочет
Янголям - над зневiрой!..
Та i з ранку до ночi
Щирим хором спiвочим
I з луной непомiрною
Славлять Нацiї гiднiсть
Вашi аудиогiди! –
Нашу мову I вiру
Всесвiт весь – неймовiрно! –
Чує! Вдячнicть безмiрна
Першiй Ледi вiд лiрика -
Руськомовного лiрика,
Сина Ненечки вiрного -
За безмежнi – i Працю, и Труд!..
Только-только вот мне
Не скатиться бы в оду,
Сберегая улыбки Её
Светлый гимн! –
Но забыв кабинет,
Вы - у Сердца Народного!..
Голубиною книгою! - в свет
Вы раскрыли культуру народную…
Ведь Руси – не Рассея -
Украина! – наследница кровная! -
Пыль сомнений рассеяв
Культурными кодами,
И борьбой за Свободу –
Борьбой всенародною
Вольный общий полёт
Вам являем, враги!..
И пока ваш царёк
Джентльменов удачи
И служак полуправды
Сбирал при дворе,
Наша Леди опять соберёт
Настоящей элиты оплот –
Джентльменов и леди –
Но значимо! –
Что они – воистину значимы!
И приедут на форум ради
Мягкой Силы Жiночої Влади,
Що лiкує стоpiччами вади -
Прикрi - цiлого Всесвiта! - вади –
Ненав’язливо, тЕндiтно, лагiдно –
Просто по голове погладив
Президентов, князей и царей!..
Вот и он, приходя
С работы раз в месяц,
Сквозь небритость свою
Улыбнётся слегка –
Он главу никогда
Потому не повесит,
Что он знает: в домашнем –
На часик – раю,
Бесприютную боль
Как рубашку повесит...
И приветит его
Лучезарною вестью
Его истинно-искренне
Любящей женщины,
Неустанной помощницы
И провозвестницы
Первой Леди!
– нет – Первой Жены! – если честно,
И при всём сверхвлияньи,
При всей сверхизвестности
Самой невластной –
ну прям до чудесности! -
Cамая ласково-властная в мире рука!..
Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт)
(20 июня – 21 июля, финальная авт.редакция – 22-23 июля)
Я очень высоко ценю постоянную неустанную глубоко неравнодушную работу для Победы Украины её Президента Владимира Зеленского и Первой Леди Украины Елены Зеленской – в равной степени. Это произведение писалось мной очень долго, в несколько подходов, потом – редактировалось, дорабатывалось. Это – одна из самых длительных, кропотливых, объёмных моих работ на ниве поэзии из когда-либо созданных. Замысел данного стихотворения родился у меня ещё в мае 2023 года. Работа над текстом была завершена к концу июля.
В стихотворении мной отражены многие важнейшие, полезнейшие направления деятельности Первой Леди Украины – в основном, в военный период. Это и дипломатическая работа (в первую очередь, блестящие выступления в Конгрессе США и на других международных трибунах первой значимости), культурная политика (в первую очередь, внедрение украиноязычных аудиогидов во всемирно известных культурных объектах мира), и гуманитарные проекты, поиск спонсоров (в частности, в рамках организованного по инициативе Зеленской Киевского саммита леди и джентльменов»), безбарьерность и т.д.
Данное произведение – это не только дань благодарности и уважения, воспевание для истории человеческих качеств и полезнейшей деятельности первых лиц Украины в час её самого тяжёлого горя. Равнозначно важная цель этих стихов – в очередной раз поддержать Великое Украинское Сопротивление и ваш, дорогие соотечественники, и без того несокрушимый боевой дух! Во многом поэтому в данном произведении в некоторых важных смыслово моментах, отражающих суть праведной борьбы Украины за свою Свободу, я использовал українську мову. Отдельные фрагменты написаны полностью по-украински.
Я – русскоязычный человек и русскоязычный поэт, и всегда творил только по-русски. Однако украинский язык очень ценю, считаю его особенно красивым, мелодичным и поэтичным. Многие потрясающе красивые слова украинского языка не имеют аналогов в русском, поэтому мне захотелось очень использовать в данном посвящении именно их – они ярче, глубже и точнее выражают отдельные мысли.
В будущем мне очень хотелось бы творить и по-русски, и по-украински. Но пока я не пишу по-украински, так как не владею языком в совершенстве. А поэзия всё-таки лучше рождается именно на том языке, на котором думает человек. Весь свой горький военный цикл, лучшими стихами из которого я неоднократно делился в комментариях популярнейших украинских ютуб-каналов, был написан по-русски, но от души!.. Здесь же слиянием красот двух языков я хотел показать необыкновенное единство украинцев перед лицом Беды!..
Хотелось этим творческим экспериментом сказать огромное Спасибо Украинским Воинам, украинским волонтёрам и труженикам тыла, Президенту и Первой Леди за защиту и спасение как украиноязычных, так и русскоязычных украинцев!..
Слава Украине! Адекватные крымчане ждут ВСУ!..
12
-
Новорічне «неперемовне» (Вірші із Криму!)
О, скільки балачкових дум навколо одного: «Коли час «перемовин»?»!..
Не знаю точно я, чи вони будуть - взагалі!..
Але я точно! знаю те, що буде «Україна» - це вже безумовно!
Квітуча Україна точно буде, та її – співуча мова…
Її – світуче Сонце!.. та її – світанкові гаї!..
Я точно знаю те, що буде Україна!... і - з Донбасом!.. й – з Кримом!..
Що зараз, мабуть, і не віриться комусь уже – здобуть! –
А я – животворю! – надієньку і віроньку – в падіння «третєриму»…
І слово «мабуть» перетворюю я з Музонькой – в «майбУть»!..
Я – неймо-вірю – в те, що приречЕна «буть» Країна наша – ново-НаречЕной! Звісно! –
Із Майбутнем – із світло-нареченим місяцем – якимсь...
Все бачиться, все бачиться та Дівчина мені, в якої погляд – Пісня!..
Та дивовижно-бійка Краля – з пишного безкрай-Полісся,
Що дивиться в глибини Світязя – якоюсь Світо-Зіркой – скрізь!..
Цей Сине-Зір, я бачу – у віках – розлився, - Синь–і-Вірно!..
І вірно знаю, що не владний – січень прИйдешній – перетворитись в – вічну Січність! –
Так! чую, що - на ворога! - «реве та стогне Дніпр»…Сміхом Громовинним! –
І – вирно - знаю! що впадає він спокон! – у Українську! Вічність!..
Це знаю точно! – І від балачкових дум отих – навколо «перемовин»
Я думами – баладними! – огортувать спішу ЇЇ! – Несправедливість-Біль гоЇть! –
Тими, що вічно! знають те, що буде Україна! – вже «неперемовно»! –
Квітуча Україна буде наша… та її співуча мова…
Її Світуче Сонце… та її світанкові гаї!..
(Зовсім нові вірші, 31 грудня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Слава і честь найгіднішому Президенту України - Володимиру Олександровичу Зеленському!..
Усіх православних і гріко-католикыв України, і всіх адекватних православних людей інших націй - вітаю зі світлим святом Великодня!.. Бажаю усього найсвітлішого, накращого у кожний дім, нехай всі будуть живі і здорові, нехай скоріше ми переможемо і настане справжній справедливий! Мир!..
6
-
Найсвятковіший день (Нові вірші із Криму! Присвячую усім, хто повернувся на рідну землю після 2 років полону...)
Вже третій рік в Країні нашій свят немає, -
Окрім одного! – Замість «Нових років» дітям сниться,
Довгоочікуваний, вимріяний всім Вкраїнським Краєм:
Той день, коли рф-ія із мороку полону повертає
Захісників – нам наших – й Захісниць – нам!..
Cпустошені душей, понівечені, схудлі,
Там! - стерплі! всі нестерпні! тортури, -
За несинітні всі – «режими київські» і «хунти», -
Від ненаситних «миротворців» - миролютних!..
Але в ослаблих тілом не ослабла – Волелюбність!..
І своїм Духом, як раніше – то могутнії тури!..
І як би хто іх не випробував на міцність,
І як би хто із них – «канатні» нерви – не тягнув, -
У їх очах все сяє Життєдарна Гідність,
Й затверджується жит – вкраїнських – Стиглість! –
В надійних Поглядах Захісників і Захісниць – нам!..
Занебокрайно кожен! погляд – огорнув!..
І зараз ці! Бійці, немов повернуті із Пекла,
Із потойбічних тих! – рашистських тих! – світів, –
У соняшних обіймечках – рідненьких, -
Як особливо-нерозлийвода з своєю Ненькою,
І – нерозривсвобода – навіки-віків!..
І звільненії жіночки так неосяжно квітнуть –
Над неосяйвом рідним – рідних кольорів! –
Не по жіночому – катовані і биті…
Але не стратили – Жіночість! - в них – бандити, -
Украіночість! - виключну, несамовиту,
Яку прекрасили – букетами жовто-блакитиними
Ті, хто чекали - Так! – вас, - так Надієй «квітнули», -
Довгоочікування Світ – шляхи розмайорів!..
О, як стрічають вас! – Це просто Щира Пісня! –
А може ні? – Співучість Щирості Вкраїнської віта! –
Крізь Гучність всю – Скаженої Буденності – всю Грізність! –
Співучість лине – в Вичарно-Майбутнії Літа!..
А значить – в сльози Захісниць, що розсіялись,
В тугу Захісників, що перед рідною землею - ниць! –
І всюди, всюди – Надсвяткова Радість,
Не зна стін, меж, кордонів і границь!..
І весь цей вірш написаний моїми – сяй-сльозами,
Що я перетворив в незгаснії слова –привітні!..
Я був – блакитним розчерком своєї ручки з вами,
"Сонячним" розчерком – най-життєстверджуючого з піїтів!..
І хоч в Країні святкувань вже третій рік не чутно,
Я життє-стверджую: вже скоро, українці, -
Очікує нас Свято Головне – Майбутнє,
Коли із – мрічного! - полону всіх-всіх повернуть вже
У – вічну! Україну – наших і Захісників, і Захісниць - нам!..
(10 червня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Вірші скорочені на строфу, під розмір коментаря. Містять авторські оказіоналізми.
3
-
1