Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "" video.

  1. Нові вірші із Криму... (Героїчному Українському Народу і Героїчним Українським Воїнам присвячується…) Я серцем зараз з тими, хто в поході!.. Я серцем зараз з тими, хто в бою!.. І хоч я в – Українському Криму – знаходжусь, Я не – чекаю – Україну тут свою!.. Я – не чекаю, ні! – веду! – Її – рядками, Поезій Світлом вказую їй шлях… По кримській по землі ходжу Її кроками, Диханням дихаю Її в своїх віршах!.. Я кличу в них – Її! – Веду Її, підбиту, Але незламану, незламану! – ані на крихть! – Ані - на крихточку! - Душі Свободного Всесвіту Рабам «сво-збродним» не під силу підкорить!.. І я усім натхненням Творчої Свободи з вами – Із тими, хто вдень і вночі – «на Ви!», «на Ви!»… Із вами серцем я, мої Незламні, Несхитним словом! – із незламними-навік!.. Ні, це здається тільки вам, мої рідненькі, Що я – десь там, у «стіловИх» військах»… Десь там, у «мрієтворних силах» Неньки… Що я – не вершник, я – вірштант! – у цім «рос-Пеклі»… І що послань моїх «майбутнії» лелеки В’ють свої гнізда – не в покинутих містах!.. Ні! – це здається вам!.. Я був поетом-братом! – Із тими був, хто боронили «Коксохім», Хто «Азовсталь» тримали – самостратно!.. На Салтівці, коли Її розстрілювали «Градами», На тім жах-цвинтарі Ізюму – з безпорадними, - Я був, я був – із мирними і ратними!.. І творчість ця моя – суцільний Драмтеатр… І україномовний «твір», и русские «стихи»!.. І зараз! – там я!... я ходжу і плачу… По вулицях Авдіївки, яких давно нема… В примарнім місті я – вкрай-безпримарно плачу, Я – на зло ворогу – к вам – животвірно – «плачу»! – Живопишу – вкрай-відчайдушно! – вам на Вдачу Я твір за твором! Й вірю, й вірю: не дарма!.. Я не чекаю Перемогу: «Ось, невдовзі!»… Запас благих надій давно, давно! – ізжив… Вам лиш здається від початку й досі, Що за столом «застиг»! – Ні, з вами, Доленосні! Я з вами! – на крутій тяжкій дорозі… Свічу вам шлях, надгероїчні хлопці, Надгероїчнії дівчата! – У знемозі Тягну віз з вами я на зустріч Перемозі, Із всіх поетних, із остатньо-мрійних я – із «жил»!.. (25-26 квітня 2024 року, фінальна авторська редакція – 27 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Недюжинной Удачи, нулевых потерь и серьёзных результатов ВСУ в Курской области (желательно - взятия Курска!) и дальнейших долгожданных Побед!.. Слава ВСУ - Воинам Света Украины!.. Слава Україні і ЇЇ Героям!.. Слава Легиону, РДК и Сиббату - всем русским добровольцам, борющимся на стороне Добра с "коричневой чумой" 21 века!.. В очередной раз хочу подчеркнуть как человек, повидавший здесь, в Крыму, немеряное число путинских вурдалаков: в большинстве своём русские (я - не про всех!) - глубоко больны, с ними ПРОТИВОПАКАЗАНО замиряться, их нужно ТОЛЬКО - побеждать!!!.. Никаких "миров" с агрессором, только - разгром путинского режима и развал рф-ии!.. Велика подяка пані Наталі Мосейчук за її постійну, невтомну, високопрофесійну, цікаву, надважливу працю на благо нашої України!.. За цікавих, яскравих, важливих гостей!..
    10
  2. На сон грядущий... (Стихи посвящаю всем безвинно погибшим мирным жителям Украины - в страшном теракте в посёлке Гроза Харьковской области, всем безвинно погибшим мирным жителям Израиля – в первые дни вторжения группировки ХАМАС на территорию еврейского государства) Осенний день обычный – незаметно - Передо мною тает... тает... тает... А над Израилем «ХАМАСские» ракеты Так – ястребино - всё летают, всё летают... И снова я мечусь над гром-стихами… К 24-му?! Назад?! Назад?! Назад?! – А на душе вовсю не утихает Ещё Гроза… Гроза… Гроза… Гроза!.. И катится мир снова в безысходность - Куда-то вникуда! Куда-то вникуда!.. О, сколько нам молить Богов Свободы?! Я – никну, да… Я - никну, да… Я – никну –да!.. И вновь лечу по городу поэтно, Как сирота, как сирота, как сирота… Над неприкаянной душою – всепланетно - Грохочет суета… грохочет суета… А я лечу, я вглядываюсь в лица… «Подайте камертон! Какой-то камертон!… Кто помнит эту штуку? Где счастливцы?!»… Ну как никто?.. Ну как никто?!.. Ну ка-а-а-к?! Никто-о-о?» Как рьяно-беспощадно, Осень, маски Срываешь ты со всех подряд, со всех подряд!.. Как неприкрыто нелюди «хамасские», Неуправляемы, - бомбят, бомбят, бомбят… ВСЁ разъяряется в разъяростности Битвы!.. И вырылся стол письменный - в ров боевой… А на душе - теснят, теснят мои молитвы Предвестья Третьей Мировой… Но всё же взмаливаюсь я о мире – гром-стихами! – Вперёд! Вперёд! Ни строчечки назад!.. Ну что ж ты так, ну что ж ты так не затихаешь В моей душе, Гроза... Гроза... Гроза?!.. (Стихи написаны вечером 20 октября 2023 года) Автор: Фёдор Фёдоров. Текст содержит окказионализмы. Велика подяка пані Наталі Мосейчук за її постійну, невтомну, високопрофесійну, цікаву, надважливу працю на благо нашої України!.. За цікавих, яскравих, важливих гостей!..
    6