Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "" video.

  1. Пані Наталі Мосейчук, як завжди, велика подяка за її цікаві, оригінальні сюжети, за всю її невтомну, високопрофесійну, дуже важливу журналістську працю на благо нашої України!.. За знайомство з паном Леонідом - особлива Подяка від душі, він - дуже крута, дуже цікава Людина!..
    23
  2. Послання у Майбутнє (Вірші із Криму! Коханій Україні!) Я викохую Мрії в своїй душі, Я у серці Мрії викохую – Про свої нездійснені чарівні вірші, Які вінчані десь – не з моєю епохою… Я викохую Мрії… але – не рядки… Ні єдиного натяку щодо їх змісту… Ні пів-слова немає, ані пів-туги, Ні повітряних замків - в повітрянім місті… Це підспудна, прихована зміст-широчінь... Це Кохання, якому мала світ-уява!.. Я викохую Мрії - вселенські - в Душі!.. А для когось це просто – надмарна забава… А для когось це – навіть не фіміам, Не палац із повітря, не оазіс міражний… Цей – із свіжих світів – букет фемінам Не справляє на більшість жінок жодних вражень!.. Це послання лиш тим, що майбутнім живуть… Але їх так надмало – для Твору! – Скільки фарб, стільки ліків мені не дадуть, Замайбутніла щоб саме тая нам путь! Щоб Шедевр Краси викохать із Потвори!.. Я викохую Мрії… в Душі їх ношу… Але з кожного з вас – лише треба з пів-слогу! А від кожного – трохи згасить зайвий шум! – Як би знали ви всі, що майбутньо дишу! Що викохую Мрії! – неймомрiйно! – пишу Остаточну Весни, остаточну Весни Перемогу!.. (Вірші написані ніч з 8 на 9 січня, фінальна авторська редакція - вечір 10 січня) Автор: Федір Федоров, кримський поет Представляю вниманию украинских зрителей свои стихи на украинском языке, которые не имеют прямого отношения к кошмарной войне и Героической Борьбе украинского народа! Однако подспудно, во "втором дне" произведения, безусловно отразились окружающая обстановка, общий контекст нынешней сложнейшей, противоречивейшей, переломной действительности... Авторское примечание: прекрасно понимаю, что русское слово "слог" переводится на украинский - "склад". Но тут я не мог не допустить данный "русизм" из-за основополагающего смыслового момента - в угоду рифме, потому-что в этом фрагменте она играет важнейшую смыслообразующую роль. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень !.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Пані Наталі Мосейчук, як завжди, велика подяка за її цікаві, оригінальні сюжети, за всю її невтомну, високопрофесійну, дуже важливу журналістську працю на благо нашої України!.. За знайомство з паном Леонідом - особлива Подяка від душі, він - дуже крута, дуже цікава Людина!..
    9
  3. Страницы Боли (Стихи из Крыма! Любимой Украине!) Труднее и трудней даётся каждый «стихо-шаг»… И водь надежд, как передержанная брага… Болит душа… Опять болит моя душа… Да так, что с нею, кажется, болит – бумага… Опять рашисты двинулись на наши города… Им – земли – не урвать! уже у нас, я знаю, - Зато – душ и сердец – ещё сколь вырвут! – навсегда... А души светлые – то главное Країни знамя!.. Опять – огрянуло! – нам память дежавю, И вновь – страница боли за страницей… Пишу из «ниоткуда»… И в – сплошном «нигде» живу… Лишь точно знаю, где душа – там, с украинцами… А здесь… а здесь – не узнаю я больше Крым… Где город - мой?.. Безликий «лик» зет-свастик… Доископаемый какой-то Оркаим… «Освобождателей» - «воинственное» своевластье… И я – лечу в мечты – стараюсь! улететь… Но – об Авдеевку! – в полёте - спотыкаюсь!! И пячусь в ужасе – вновь в симферопольскую мреть, И чтоб опять - ревмя! - душою не реветь, Віршами у Майбутнє – самозатыкаюсь… А так мечусь, мечусь - по-прежнему! - меж двух огней... Я – украинцем! – стал, вовік віків, віднині й - квітно!.. И - українство квітне - c каждым днём во мне сильней… Но как! подчас – хоть плачь, хоть сатаней, Я – русским – чувствую себя – навек-убитым!.. Высоцким, Пушкиным, Есениным взрождён, Всем сердцем ныне - их де-ржаву - презираю, С их каждым "воржавевшим"– в каждый мозг – вождём, Их каждым выстрелом и «выржавом» - прожжён! - По моему (фашистскою стопой – проржавленному!) Краю!.. Куда ни ткнись теперь, повсюду – боль души… Перо моё и то - болит, «кровит» нам!.. Болит бумага… и болят – «вирши»… Болит – Народ мой… И болит – вся Украина… Но в этом – изнажденьи! – что кровит, Когда любая тишь – предвестно-гробовая, Одно меня ещё неистово! живит, Что – силой строк – с своим народом пребываю!.. (Новые стихи. Написаны в ночь с 22 на 23 мая) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Текст содержит окказионализмы. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Пані Наталі Мосейчук, як завжди, велика подяка за її цікаві, оригінальні сюжети, за всю її невтомну, високопрофесійну, дуже важливу журналістську працю на благо нашої України!.. За пана Леоніда - особлива Подяка, дуже крута, дуже цікава Людина!..
    7