Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "Україна: Незламна і Єдина. З Днем Незалежності! Привітання Володимира Зеленського" video.

  1. Єдина Мрія (Нові вірші із Криму! Коханій Україні!) «І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі». (Т.Г.Шевченко) Багато років у віршах своїх оспівував я Мрії... Але сьогодні Мрію я лелію лиш одну: Що по-над любим Кримом скоро вже замайоріють Жовто-блакитні прапори у Українськую Весну!.. Що всі мої рядки в гнітючій безпорадності Не будуть безнадійно загнивать… Що прийде – зрешті! - час повірить в Віру Радості, Час не – оплакувать – прийде, час– оновлять!.. Коли в народженні дитини кожної розвидити Могли б - Різдвяне Світло! - а не світлечко – на мить! – Коли дитячі усмішки- «дитячістю» - розквітли би Від безтурботливості геть дитячої, - розвиклої Навік з заскаженілим дієсловом «розбомбить»!.. Коли ізпалені із мордором мости навіки будуть! - I неважливо – Кримськії чи Керченські вони!.. І буде Мар’янкою – Мар’янка! Бахмут – Бахмутом! - А не – одним суцільніїм пустелищем війни!.. Коли чоловіки лиш на приставці гратимуть У «широкомасштабную війну»… І коли Жінка – Берегиня Вогнища і Мати (І прошу тут в сексизмі вам мені не дорікати!) Забуде cправу «нежіночу» - Захищати! – Біля домашньо-мирного вогню!.. Щоби борщі кипіли, а не – свари! Щоб пригадались нам святкові дні!.. Щоб не здавалось, що «горілкою» назвали Цей напій ми від слова «горе» в давнині!.. В нас не Історія – суцільні Горе-ріки, Бездонні і - безоднії! – Горе-Моря! – От щоб цьому не буть, не бути вже - вовіки! – Оце – єдина тільки Мрієчка моя!.. А поки я молю вас, жінки, дочекайтесь! – Чекання ваше – головна релігія! – Бійцю... І ви, чоловіки, Боги війни, в неї ввіряйтесь, І неодмінно – неодмінно! – повертайтесь, І на плечах виношуйте не втомленість – Весну!.. Нехай, нехай Весна лиш тут полює На душі, що в боях Любов забули зрешть!.. І я благаю: «Домалюй «За Мир!» малюнок, Дитиночко, з всієй дитячей вірой в людяність, Iз ycієй всевишньою наівністю – доверш!.. І я благаю віковічний дух могутнього Тараса: «Всією міццю Вічності надхнення нам навій! – Щоб – протриматься, протриматься… Протриматься! - Заради тих сімей – і вольних, і нових!..» Усе життя оспівував в своїх віршах я Мрії... Але сьогодні Мрію я лелію лиш одну! – Щоб над - всією! - нашей мирной Україной, Над - остаточно-вільною! новой Країной Жовто-блакитні прапори замайоріли У першую - беззаперечно-Українськую! - Весну!.. (Вірші створені 18 березня 2024 року, у день анексії Крима росією) Автор: Федір Федоров, кримський поет Від усієї душі вітаю всіх українців з Днем Незалежності нашої чарівної України і минулим Днем Українського Прапору!.. Слава Україні і ЇЇ Героям!.. Слава ВСУ - Воинам Света Украині!.. Слава несгибаемому Украинскому Народу!.. И, пользуясь случаем, хочу от всей души поблагодарить нынешнего Президента Украины, который сохранил нашу страну и её Незалежність в самый тяжёлый для Украины час!.. Глубоко убеждён, что если бы Зеленский тогда не проявил волю и не остался со своим Народом, защищать уже было бы нечего... Хотя, безусловно, Украинская Армия и Украинский Народ в большинстве своём - грандиозны и потрясающи!..
    2
  2. Лист з-під Авдіївки (Вірші із Криму ! Коханій Україні!) Пишу тобі, кохана, з-під Авдіївки, - Тут артилерія гуркоче всю добу… «Годину тихую» комбат нам ледве виділив, А я годину сну – для тебе! – наздобув… Неначе сон, цей лист крихкий з Авдіївки, Неначе сон, твоя надієчка в очах, Надійно-люблячий твій погляд, сум замріяний, Незламна віронька - яскравенька свіча… І от пишу тобі з «запеклої» Авдіївки… Пишу тобі у цей – надзламний! – час… Весь час тут треба діять… діять… діяти… Немає – миттєчка! – згадати, любі, вас… Хоч тіні посмішок Катрусі і Ганнусі… Коли усі дитячі посмішки – в суцільнішій Тіні! – У цьому існуванні – Землетрусі, У цій виснажливій, - ізснажливій! – Війні!.. Коли – суцільніше Хмарище – над країною, Коль будь-який час – навіки-вічний час, - Пишу тобі, кохана, «солов’їною» – Любові мовою, що викохала нас!.. Пишу тобі із – нашої! – Авдіївки, Пишу тобі я з – Української Землі! – Хоч не гуркоче Голуб Мира ні єдиний нам, Лиш артилерія – і гуркотає, и гримлить!.. Пишу тобі... а це здається – дивоньком! - Я, пильний, в темряві, у попелі й пилу, Пишу тобі з – примарної! – Авдіівки, Але – самим Життям! – тобі пишу… Пишу, здається, з України – в Україну, я, - Із «вічній» темряви – у Вічність, я пишу… І якщо з братством залишу – на час – Авдіївку, Навік! - упевнена душа, - не залишу!.. Тому пишу тобі, кохана, в Буревіїще, Цього бурливо-мрійного листа, Бо тільки віронька твоя мене тут гріє ще, - Й твоя Надзламная Надхненая Краса!.. Я повернусь! Обов’язково! – Наші дітки Хай дочекаються! - Настане наша Мить!.. Пишу я вам, мої кохані дівоньки, Цього листа з – запеклої! – Авдіївки, Де артилерія – гримлить, гримлить, гримлить… (Вірші створені в ніч з 25 на 26 лютого, фінальна авторська редакція – 26 лютого 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі вітаю всіх українців з Днем Незалежності нашої чарівної України і минулим Днем Українського Прапору!.. Слава Україні і ЇЇ Героям!.. Слава ВСУ - Воинам Света Украині!.. Слава несгибаемому Украинскому Народу!.. И, пользуясь случаем, хочу от всей души поблагодарить нынешнего Президента Украины, который сохранил нашу страну и её Незалежність в самый тяжёлый для Украины час!.. Глубоко убеждён, что если бы Зеленский тогда не проявил волю и не остался со своим Народом, защищать уже было бы нечего... Хотя, безусловно, Украинская Армия и Украинский Народ в большинстве своём - грандиозны и потрясающи!..
    2