Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "300 человек вышли из плена. Владимир Осечкин об обмене 150 на 150 и о разнице между РФ и Украиной" video.

  1. Найсвятковіший день (Вірші із Криму! Присвячую усім, хто повернувся на рідну землю після 2 років полону...) Вже третій рік в Країні нашій свят немає, - Окрім одного! – Замість «Нових років» дітям сниться, Довгоочікуваний, вимріяний всім Вкраїнським Краєм: Той день, коли рф-ія із мороку полону повертає Захісників – нам наших – й Захісниць – нам!.. Cпустошені душей, понівечені, схудлі, Там! – стерплі – всі нестерпні! тортури, - За несинітні всі – «режими київські» і «хунти», - Від ненаситних «миротворців» - миролютних!.. Але в ослаблих тілом не ослабла – Волелюбність!.. І своїм Духом, як раніше – то могутнії тури!.. І як би хто іх не випробував на міцність, І як би хто із них – «канатні» нерви – не тягнув, - У їх очах все сяє Життєдарна Гідність, Й затверджується жит – вкраїнських – Стиглість! – В надійних поглядах Захісників і Захісниць – нам!.. Занебокрайно кожен! погляд – огорнув!.. І зараз ці! Бійці, немов повернуті із Пекла, Із потойбічних тих! – ращистських тих! – світів, – У соняшних обіймечках – рідненьких, - Як особливо-нерозлийвода з своєю Ненькою, І – нерозривсвобода – навіки-віків!.. І звільненії жіночки так неосяжно квітнуть – Над неосяйвом рідним – рідних кольорів! – Не по жіночому – катовані і биті… Але не стратили – Жіночість! - в них – бандити, - Украіночість! - виключну, несамовиту, Яку прекрасили – букетами жовто-блакитиними Ті, хто чекали - Так! – вас, - так Надієй «квітнули», - Довгоочікування Світ – шляхи розмайорів!.. О, як стрічають вас! – Це просто Щира Пісня! – А може ні? – Співучість Щирості Вкраїнської віта! – Крізь Гучність всю – Скаженої Буденності – всю Грізність! – Співучість лине – в Вичарно-Майбутнії Літа!.. А значить – в сльози Захісниць, що розсіялись, В тугу Захісників, що перед рідною землею - ниць! – І всюди, всюди – Надсвяткова Радість, Не зна стін, меж, кордонів і границь!.. І весь цей вірш написаний моїми – сяй-сльозами, Що я перетворив в незгаснії слова –привітні!.. Я був – блакитним розчерком своєї ручки з вами, Й "Сонячним" розчерком – найжиттєстверджуючішого із піїтів!.. І хоч в Країні святкувань вже третій рік не чутно, Я життє-стверджую: вже скоро, українці, - Очікує нас Свято Головне – Майбутнє, Коли із – мрічного! полону - всіх-всіх повернуть вже У – вічну! Україну – наших і Захісників, і Захісниць - нам!.. (10 червня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Вірші скорочені на строфу, під розмір коментаря. Містять оказіоналізми. От всей души огромнейшее спасибо Владимиру Осечкину за его бесценную, уникальную, глубоко неравнодушную работу во благо Украины и нормальной России, если таковая возможна, во имя Справедливости!.. С огромным уважением отношусь к этому Человеку, это - настоящий Герой нашего времени, один из истинно-хороших русских...
    12