Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "Почему ФСБ полюбила концерты Дениса Чужого" video.
-
Страницы Боли (Новые стихи из Крыма! Любимой Украине!)
Труднее и трудней даётся каждый «стихо-шаг»…
И водь надежд, как передержанная брага…
Болит душа… Опять болит моя душа…
Да так, что с нею, кажется, болит – бумага…
Опять рашисты двинулись на наши города…
Им – земли – не урвать! уже у нас, я знаю, -
Зато – душ и сердец – ещё сколь вырвут! – навсегда...
А души светлые – то главное Країни знамя!..
Опять – огрянуло! – нам память дежавю,
И вновь – страница боли за страницей…
Пишу из «ниоткуда»… И в – сплошном «нигде» живу…
Лишь точно знаю, где душа – там, с украинцами…
А здесь… а здесь – не узнаю я больше Крым…
Где город - мой?.. Безликий «лик» зет-свастик…
Доископаемый какой-то Оркаим…
«Освобождателей» - «воинственное» своевластье…
И я – лечу в мечты – стараюсь! улететь…
Но – об Авдеевку! – в полёте - спотыкаюсь!!
И пячусь в ужасе – вновь в симферопольскую мреть,
И чтоб ревмя душою снова не реветь,
Віршами у Майбутнє – самозатыкаюсь…
А так мечусь, мечусь - по-прежнему! - меж двух огней...
Я – украинцем! – стал, вовік віків, віднині й - квітно!..
И - українство квітне - c каждым днём во мне сильней…
Но как! подчас – хоть плачь, хоть сатаней,
Я – русским – чувствую себя – навек-убитым!..
Высоцким, Пушкиным, Есениным взрождён,
Всем сердцем ныне - их де-ржаву - презираю,
С их каждым "воржавевшим"– в каждый мозг – вождём,
Их каждым выстрелом и «выржавом» - прожжён! -
По моему (фашистскою стопой – проржавленному!) Краю!..
Куда ни ткнись теперь, повсюду – боль души…
Перо моё и то - болит, «кровит» нам!..
Болит бумага… и болят – «вирши»…
Болит – Народ мой… И болит – вся Украина…
Но в этом – изнажденьи! – что кровит,
Когда любая тишь – предвестно-гробовая,
Одно меня ещё неистово! живит,
Что – силой строк – с своим народом пребываю!..
(Новые стихи. Написаны в ночь с 22 на 23 мая) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Текст содержит авторские окказионализмы.
Большое спасибо замечательной, профессиональной команде "Очевидцев" за всю их такую интересную, такую нужную, такую важную работу, и особенно - за то, что обратили внимание на трагедию Мариуполя!.. От души огромное спасибо всем неравнодушным людям, которые помогают украинцам в Борьбе с "коричневой чумой" 21 века!..
Мої співчуття усім постраждалим і їх близьким під час нового звірячого ракетного обстрілу рф-її у Києві, Кривому Розі, Дніпрі, Одесі із тимчасово окупованого Криму... Царство Небесне і світла пам'ять усім загиблим... Усім пораненим бажаю вижити і якмога скоріше одужати!.. Хай горітимуть в пеклі вбивці українських дітей!.. Колективному Заходу, "захісникам" "свободного світу" - ганьба, і ще раз - Ганьба!..
21
-
7
-
Про дива українського Довгоочікування, чи Терпіння левелу «F-16» (Нові сатиричні вірші із Криму! Коханій Україні)
Коли, мабУть, в мільйонний раз, я знов дивуюся насназі нашой Нації! –
То перш за все дивує прагнення – сталевеє! – до Перемоги!..
Але не менш, як неймовірно-терпеливо ті «закляті» «F-шістнадцяті»
Очікуєм роками, що здаються нам – сторіччами! – їй-богу!..
Спочатку обіцяли нам наприкінці двадцять другОго…
А потім – влітку - двадцять третього – до контрнастУпу!.. –
Але вже ось двадцять четвертий нам - «свистить на горах»,
Й – на горе! – нам «свистять» партнери і інстрУктори!..
Ви так обучуєте там прискіпливо пілотів наших,
Що бачивши цілеспрямованість їх, «героїчну» здібність,
«То що їм «Ефи» ті?!» – хОчу сказать: «За цей весь час вже
Вони б зуміли і – місяцехід - опанувати, - і машину часу! –
А не одну минулого століття ту – літаючую «дрібність»!..
Але чекаємо диво-пілотів ми своїх на тих «диво»-літалках!..
(І дивом робить літаки – довгоочікування наше, - не технічний зміст!..
А потім ще помріємо ми трошечки – про «Абрамс»-танки, -
Вже тридцять дали ви! – Ось-ось вже ще «підтЯгнете»! –
І буде цілих тридцяь три! – «Р-фия, держись!»…
…А там! – ще й «тауруси» - з Шольца хтось витЯгне! –
І забабахаємо – добабахно! зрешть весь! – Кримський міст!..
Ось так, ось так … «бездонно» ви годуєте всю нашу націю…
Я сам підчас і снідать, і обідать, і вечерять забував! –
Бо так відчай-забудькувато ждав на «F-«шістнадцяті»,
Що обіцянками себе надситно! я - перенасичувАв!..
А також, знаєте, так часто я себе ловлю на думці,
Що перестав чекати і шукати жінку своїх мрій…
А коли навіть погляд зупиню на чийсь стрункій фігурці,
То як Висоцькому здавався «стрункий» «ТУ» в цих
Таліях «стюардесних», так мені «F» зараз «майорить»!..
Але й - всі наші жіночки, мені нав’язливо весь час здається,
Зовсім! - не дивляться в наш! час у бік чоловіків…
І навесні не мріють більше про букет півоній – грець з ним! –
А щоби «авіоній» весь «букет» нам додали до літаків!..
І дітки просять вже їм на ніч казку розповісти,
Де у кінці – не просто принц з принцесою – з добром своїм – навік! –
Що «F-шістнадцяті» їм на весіллячко дарують, звісно,
І їх Держава, Фронт Добра – Зло переміг!..
Ні, безпідставно так! і так – підставно! - навіть, наші депутати,
Нам не брехали про «покращення», що 30 років настає! –
Але вони на теж і звуться – «казнокради»!
Тепер дожилися! - вже й справжні! демократи
«Вкрай-переможне» обіцяють і – «безкрайньо-наступнЕ»!!..
Підчас підступить так! Здається, що в ЕС і НАТО
Я б Україну своєручно «затягнути» зміг, і – все!..
Зумів би дотягнуть її до всіх зразків до ваших «клятих»!
Всі – до одної! – «корупційні рожі» розстріляти! –
Якщо би точно знать, що хоч вже штучок п’ять-то
ДастЕ! ви нам… А може і - з десяток!..
А може й так розщедритесь! – що й десять – з половиною! – дастЕ!..
Та може і – одного! – нам достатньо, навіть, буде! –
Як би Такого, що точнісінько весь кремль рознесЕ!..
Ох, мрії!.. І - не «Мрії»!.. «F-шістнадцяті» - «приблуди»,
Де ж приблудились?.. загубились?.. позабулись?..
Куди «демократичний» вітерець cтільки «до нас» несЕ??..
Але чекаємо ми Так! всієй Країною, Так! звем до Бога!..
Але здається інколи, що з нами став чекать їх - сам Всевишній!..
Вже – Так! – чекаємо, що може здатись: Перемогу
Не так ми ждем, як «F-шістнадцяті» ті – "дивовижні"!..
(В ніч з 17 на 18 липня) Автор: Федір Федоров, кримський поет.
Большое спасибо замечательной, профессиональной команде "Очевидцев" за всю их такую интересную, такую нужную, такую важную работу, и особенно - за то, что обратили внимание на трагедию Мариуполя!.. От души огромное спасибо всем неравнодушным людям, которые помогают украинцам в Борьбе с "коричневой чумой" 21 века!..
7