Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "Я не позволяю себе бояться // Анна Степанова" video.

  1. Письмо из «подполья» (Стихи из Крыма! Любимой Украине!) Я к вам пишу… как будто - из подполья… Как бы из бункера – иззыблемых! – надежд… А выйдя в свет, хоть – на своё подворье, Всё убеждаюсь: в оккупации… безбрежной!.. Я в этом городе живу с первых годочков детства… Но… ныне новым чувством безутешно одержим: Здесь негде стало прислонить главу, душою – деться… Уходит город из-под ног моих… к ногам – чужим!.. И часто-часто так, почти – ежегодинно, Себя на мысли я в «подполии» ловлю, Что здесь, в моей квартире – Украина, А там – рф-ия – «в цвету» и «во хмелю»!.. Там – не безбрежность! – беспредел! путинофренов… Но как же сетовать на это – глупо-глупо! – Когда во всех стихах звучат незрим-рефреном – Авдеевка, Бахмут, Изюм и Мариуполь!.. Конечно, грех-то – мне! – уж жаловаться нА жизнь, - Там, в Харькове, - из-за русни Весны не видно!.. К тому же щедро – стигне! моя поэт-пажить!.. Но – к чёрту, к чёрту! эту «пажить»! – на крови-то!.. Неистово полн чувств противоречных… Вы там – бомбимы, все! – авиа-болью! - прожжены!.. А я – далёко так, сочувственно-беспечно… Мы все – заложники! - несправедливейшей Войны!.. За что, за что моей стране – такие зверства?.. За что - лавины «смертоносных» новостей?.. За что же выпало такое Ей - «добрососедство», И «щедрик» многообещальный - от «друзей»!.. И каждый мой вопрос звучит – почти молитвой! И каждый мой рефрен – громами в небеса!.. А утешать вольна лишь моей боли – слитность! – С болЯми каждого незламного укрАинца!.. Я к вам пишу!.. как будто – из подполья… Из бункера – иззыблемых! – надежд… О, праздник, будешь ли на нашем ты подворье?.. О, свет освобожденья, мреть разбрезжишь?.. Лишь знаю: предо мной опять чистейшая бумага, И сквозь – иззыблемость! – всех жизненных основ, В ней проступает снова правда строк – блакитно-жовтим флагом! – Нет, не чернилами! - «БлакИтнілами»! - стиховыси блАгой, И искренностью щедрой - стигло-житніх! - моих слов!.. (В ночь с 14 на 15 июня) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. В тексте содержатся авторские окказионализмы. Этой нации не поможет никакая психотерапия... Только - "шоковая"!.. Только тотальный проигрыш в войне и катастрофические последствия этой "спецоперации" в самой рф-ии смогут что-то изменить в этих головах, и то - не во всех!.. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - на Курщині і під Покровськом!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Огромное спасибо всей команде" Очевидцев" за их важнейшую, уникальную работу, за "летопись эпохи" в лицах и историях неравнодушных достойных людей нашего времени!.. От души Спасибо и Вам, Анна, и всем нормальным, разумным людям, которые поддерживают Украину и так или иначе помогают в её Борьбе с "коричневой чумой" 21 века!..
    24
  2. Наодинці із кровоточивою душею (Нові вірші із Криму! Коханій Україні!) Як я люблю свої "воєнні" "українськії" віршІ!.. І як їх ненавИджу!.. Як! їх незграбно й ненавИсно! я люблю!.. Бо в них я бачу то – безхмарную «жовто»-блакить, а то Бахм-марну «кару вищу», То бачу Духа Українського Красу, то вдов Серця – ізнищені, То невимІрну! нашу доброту один до одного, то Одне! Лишенько, Самеє Лишенько – замість Авдіївки і Мар’янки, саму –«безлюдь»!.. Ці вірші дали мені змогу буть – у час надзможніший! – з своїм народом… Ці вірші дали змогу буть хоч чимсь! йому корисним… І ці вірші - такі! листи – породжували, - в цей суцільний час Негоди, Листи подяки і підтримки, від - й без того! - дивно-щедрих! українців... Ці вірші «обдаровували», і ці вірші - лікували, В кінці кінців, вони мені (чого ж душей кривити!) Такую славу – бЕзкрай –неочікуваную спіткали, Але ці вірші… від того не припинили вкрай кровити… В них Чорне море – чорне від крові, у них – криваві Горе-ріки… Ще мной Увічнені! незмивні-ввік... неспинні ввік... і ввік-«литі»! – Ті ріки «вічної! крові»… І ті навіки-вічні дітки – Лиш - в вічній пам’яті… Одвічнії каліки… Ті – заживо-поховані… безвІсті-зниклі… Ті – закатовані… й закатані… русней безликой… Крові всієй Вкраїнськой Нації, кровезні! Ріки… Іще моєй! душевной кров’ю - весь час!– политІ!.. О, якщо б Небеса мені сказали: «Ти віддай оці всі вІрші! – Що ти - найтяжчим, найдорожчим, і надзможним кровним! потом – здобував!.. І що прокинешся, народе мій, як і раніше… Іще у лютому тому… І з боку путіна й росії – тиша!.. І всі-всі жИві – й діточки!.. й дорослі!.. Лишились Всі! цілими міста!.. І всіх-всіх нас облишили Усі! тривоги – «доповітряні»! - й повітряні - тим більше!.. Якби було ВСЕ можна повернуть, ВСЮ КРОВ – за всі ці сотні віршів! – То я б – поет… поет – до мозку кІсток!.. НЕ ЗАМИСЛИВШИСЬ, Іх ВСІ віддав, і з ними славу ВСЮ свою – за ЦЕ! - віддав!.. (вдень 19 серпня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - під Покровськом! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Недюжинной Удачи, нулевых потерь и серьёзных результатов ВСУ в Курской области и дальнейших долгожданных Побед!.. Этой нации не поможет никакая психотерапия... Только - "шоковая"!.. Только тотальный проигрыш в войне и катастрофические последствия этой "спецоперации" в самой рф-ии смогут что-то изменить в этих головах, и то - не во всех!.. Огромное спасибо всей команде" Очевидцев" за их важнейшую, уникальную работу, за "летопись эпохи" в лицах и историях неравнодушных достойных людей нашего времени!.. От души Спасибо Вам, Анна, за позицию, за разумные мысли, за гражданскую активную деятельность, и сердечная Благодарность - всем нормальным, разумным людям, которые поддерживают Украину и так или иначе помогают в её Борьбе с "коричневой чумой" 21 века!..
    9