Федор Федоров Поэт Писатель
TV2media
comments
Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "Родственники с нами не общаются: мы "убийцы и гомосексуалы" | Александр Козлов" video.
Наодинці із кровоточивою душею (Нові вірші із Криму! Коханій Україні!)
Як я люблю свої "воєнні" "українськії" віршІ!.. І як їх ненавИджу!..
Як! їх незграбно й ненавИсно! я люблю!..
Бо в них я бачу то – безхмарную «жовто»-блакить, а то Бахм-марну «кару вищу»,
То бачу Духа Українського Красу, то вдов Серця – ізнищені,
То невимІрну! нашу доброту один до одного, то Одне! Лишенько,
Самеє Лишенько – замість Авдіївки і Мар’янки, саму –«безлюдь»!..
Ці вірші дали мені змогу буть – у час надзможніший! – з своїм народом…
Ці вірші дали змогу буть хоч чимсь! йому корисним…
І ці вірші - такі! листи – породжували, - в цей суцільний час Негоди,
Листи подяки і підтримки, від - й без того! - дивно-щедрих! українців...
Ці вірші «обдаровували», і ці вірші - лікували,
В кінці кінців, вони мені (чого ж душей кривити!)
Такую славу – бЕзкрай –неочікуваную спіткали,
Але ці вірші… від того не припинили вкрай кровити…
В них Чорне море – чорне від крові, у них – криваві Горе-ріки…
Ще мной Увічнені! незмивні-ввік... неспинні ввік... і ввік-«литі»! –
Ті ріки «вічної! крові»… І ті навіки-вічні дітки –
Лиш - в вічній пам’яті… Одвічнії каліки…
Ті – заживо-поховані… безвІсті-зниклі…
Ті – закатовані… й закатані… русней безликой…
Крові всієй Вкраїнськой Нації, кровезні! Ріки…
Іще моєй! душевной кров’ю - весь час!– политІ!..
О, якщо б Небеса мені сказали: «Ти віддай оці всі вІрші! –
Що ти - найтяжчим, найдорожчим, і надзможним кровним! потом – здобував!..
І що тоді, проснешся ти, народе мій, як і раніше…
Іще у лютому тому… І з боку путіна й росії – тиша!..
І всі-всі жИві – й діточки!.. й дорослі!.. Лишились
Всі! цілими міста!.. І всіх-всіх нас облишили
Усі! тривоги – «доповітряні»! - й повітряні - тим більше!..
Якби було ВСЕ можна повернуть, ВСЮ КРОВ – за всі ці сотні віршів! –
То я б – поет… поет – до мозку кІсток!.. НЕ ЗАМИСЛИВШИСЬ,
Іх ВСІ віддав, і з ними славу ВСЮ свою – за ЦЕ! - віддав!..
(вдень 19 серпня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - під Покровськом! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Недюжинной Удачи, нулевых потерь и серьёзных результатов ВСУ в Курской области и дальнейших долгожданных Побед!..
От души благодарю проект "Очевидцы" за их прекраснейшую работу, огромное спасибо и поклон всем, кто искренне поддерживает нашу Украину в Борьбе с "коричневой чумой" 21 века, и помогает, чем может!.. Огромное спасибо этому человеку за гражданскую позицию, за рассказ истории своей семьи, за участие в проекте!.. Моё искреннее сочувствие и сопереживание всем пострадавшим соотечественникам я выражаю в своих стихах!.. Ми обов'язково Переможемо і покараємо злодіїв за всі їх знущання і вбивства!..
36
Горькое обращение к предпобедной Весне (Стихи из Крыма! Жертвам Мариуполя посвящается...)
Со мною что-то странное творится:
Брожу по улицам и по весенним скверам,
Не замечаю вовсе я прохожих лица,
Наплыв Весны на сердце давит скверно так…
Чего весенишься, планета? Что так радостно?
Не уж то ли Победа на носу?!
Да даже если так?! – И дрянь, и варварство
С собою варвары навеки унесут!
Да даже если заново отстроится
Моя страна, в чём и сомнений нет!
И даже если выбросами стронция
Не будет враг пугать весь белый свет! –
Как чёрную дыру нам залатать, застроить,
Что зазияла Мариуполем в сердцах?! –
И раззияла хуже всяких стронциев
Ненаступившая, но расступившая Весна...
Как нам забыть, живущим в Симферополе,
В Одессе, в Харькове, во Львове, в Броварах,
Как Мариуполь русские фашисты гробили,
Чтоб погрузить нас всех в пучинный страх?!
Но мы – храбрее лишь, отчаяннее стали
В сей праведной до озлобления борьбе! –
Вы не на тех напали! – мы из стали
Своих надёжных дел скуём и сталь побед!
Но всё же что-то безвозвратно удалось вам
Пробить в непробиваемых бронях…
Ты мою землю испахал, солдат, ядрёной злостью!..
А в это время – ядерной – стращал нас твой монарх!..
Да разве можно мне тебя назвать «солдатом»?! –
Ты – мародёр, насильник и злодей! –
Зачем стирал ты города безумно с карты?!
Зачем давил ты под завалами людей?!
Каких ты в роддомах искал нацистов?!
А в Драмтеатре?! – Натовцев бомбил?!
Иль триста душ – душ детских чистых –
Эвакуировал, ты скажешь, в лучший мир?!
Ну а потом в благотворительном порыве
Ты сам, растрогавшись, немного в детство впал?! –
Многоэтажку мирную игриво,
Как домик карточный, ты разрушал...
Или какую там чудовищную ересь
Ещё придумает пропагандистский ваш спецназ?! –
Но… понимая всю их мерзость, как поверить
Всё ж в Бучу и в Изюм?! – Скажи мне, как, Весна?!
И знаю даже: ты цветёшь и пахнешь
Сейчас назло! И птах поёт врагам:
«Корабль военный русский, иди на…!
Мы солов’Їною споём Весна, векам!».
И всё ж и ты, и я ещё безумно
Твердим подчас: «Да нет, не может быть!
Проснёмся завтра – Мариуполь цел с Изюмом!..
И матери не знают про гробы...».
Но это с нами! Это вечно с нами!
Свобода наша русским фосфором блюёт…
И водружён над неповинными сердцами
Мемориуполь!.. - Свержен мой блокнот,
Где столько светлых мыслей воплотилось
В стихи Надежды, Веры и Любви...
Но для чего творил, Весна, скажи на милость?! –
Чтобы мой край удавом подлым враг обвил?! –
Вы злопыхали: «Президент ваш – клоун!
А вы все – недолугие хохлы!»…
Как раньше мог не видеть ваших глаз я глаукому?!
Не верить, что пропащие слепцы ордой нахлынут?!
Всего писать не выдержит бумага…
Но не подавлен творческий порыв ещё, не смят! –
И я пою народа моего отвагу!
I Збройних Сил оспiвую я стяг!
Весна Весняная, к тебе я обращаюсь:
«Весенься и Веснянься! - Через край!».
Душа болит… И сердце не прощает…
И разъяряется в предчувствии Победы Май!..
(Середина мая 2023 года)
Автор – Фёдор Фёдоров, крымский поэт.
Эти стихи во многом навеяны интервью Алеси Бацман с мариупольской беженкой, 18-летней Марией Вдовиченко - прекрасной, трогательной, глубоко неравнодушной, талантливой, разумной девушкой, подробный рассказ которой просто перевернул мою душу… Хотя в общем данное стихотворение явилось горьким итогом накопившейся за полтора года войны постоянной боли и ежедневных переживаний за судьбу родной страны и её героического великого Народа, оно резюмирует весь мой горький цикл стихов, обращённых к родной Украине, которые я сегодня вынужден писать только в стол, к сожалению, не имея возможности выступать в родном Крыму с ними на публике... Но основная цель - поделиться этими строками с вами, дорогие соотечественники, поддержать хотя бы морально, насколько в моих творческих силах, ваш боевой несокрушимый дух!..
От души благодарю проект "Очевидцы" за их прекраснейшую работу, огромное спасибо и поклон всем, кто искренне поддерживает нашу Украину в Борьбе с "коричневой чумой" 21 века, и помогает, чем может!.. Огромное спасибо этому человеку за гражданскую позицию, за рассказ истории своей семьи, за участие в проекте!.. Моё искреннее сочувствие и сопереживание всем пострадавшим соотечественникам я выражаю в своих стихах!.. Ми обов'язково Переможемо і покараємо злодіїв за всі їх знущання і вбивства!..
15
3