Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "" video.

  1. От души благодарю Вас, Геннадий, за вашу честность и глубокое неравнодушие к происходящему, за гражданскую позицию!.. Вы - замечательный Человек, всегда приятно слушать людей, которіе без" полутонов", которые всей душой и всем миром на стороне Добра!.. Особая благодарность - за бесценную помощь беженцам, Вы делаете большое, великолепнейшее, важнейшеее Дело!.. Дай Бог Вам огромной Удачи и результативности на этом благородном поприще, как и во всех других ваших сферах деятельности, крепкого здоровья Вам и вашим близким, личного счастья и всех-всех благ!..
    29
  2. Відчай-сповідь, або Сповідь без прикрас (Зовсім свіжі вірші із Криму!.. Присвячую усім загиблим і постраждалим під час теракту рф-ії 31 липня у Києві і інших містах України… ) Підчас так хочеться кричать без всіх лірОписів мені, без хИмерних усіх прелюдій, За кровнотканою якоюсь, тьмарочосною завісой облишиИвши – вишук весь, Шо гинуть люди у моїй країні рідній, просто – гинуть люди… І де оцьОму край хоч Якийсь, скаже хоч якИйсь нам – горе-віщунець?!.. Гримлить, гримлить над головами у моїх людей весь час оте надбожевільнеє «залізо»… А я кропаю тИхенько, тихесенько собі – вкрай-співчутливії віршІ… ВідчАй-вкрай-інськії… Й літкритиків усіх хочу я слать « за лісом»! – Бо вся душа – навиворіт! під час – кропаннячка – того гримлить: «Мерщій! Мерщій!»… Спішу, спішу я трохи загоЇть – хоч словом небайдУжим, хоч ті рани, що на серці… Якась невИчерпність джерельно-небайдужая тече назло тобі, паскудненько-по-творчий Океан!.. Але усі вірші немовбито втрачають сенси з часом… просто - всі! втрачають сенси… Коли сточають Волю, ви-топчають бЕзлюдні простори Волелюбної під себе – орди їх й ЧК!.. І десь сховалися у болесховищах небачених усі реальні наші й нереальні мрії… Бо «вщент»-реальніше жорстоко-"фантастичная" буденність - з кожним днем… А я кропаю кровнотворні віршики оці у столик на кордоні з Буревієм… І ледве стіл стоїть… і серце, і душа – на вітрі гОйдаються… Й Буревіїще - нещадназдожене!. Але гримлить, гримлить якимось – неймовІтом! – над душей: «Людина кожная повинна діять!», От просто – діять, ні на що не дивлячись, - ну кожний Божий і…безбожний! День.!.. І ось тому викохую я вам весь час… викохую… викохую… віршовані надії… В самИх безоднях безнадійності – надієньку, майже безодихАнну, я, знайшовши вам, радію! - Серед злидЕнної суцІль-буденності оживотвОрити - хоча б один!, хоча б комусь! – його "злидЕнь" в - "жнивдЕнь"!.. (Вірші створювалися ввечері 19 чи 20 липня, в ніч з 29 на 30 липня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми) Ці вірші я почав писати в середині липня, але вони довго лежали не дописаними до кінця… Такі твори писати емоційно все тяжче і тяжче… Це був просто душевний виплеск, хотілося «вилити на папір», висловити накипілий – знову – душевний біль… І дописані вони були за день до того, як рф-ія нанесла свій жахливий удар 31 липня по Києву і іншим містам – в ніч з 29 на 30 липня. Я не радію таким віршам, не хочу, щоб вони «знадоблялися», хочу, щоб були живі люди, але вони, на жаль, «знадобляються»… Тому публікую їх знову – для сердечної підтримки усіх постраждалих людей і їх близьких… Чим можу… Але… але…але…
    4
  3. Именинная исповедь души (Стихи из Крыма! Любимой Украине!) Душа моя металась всё меж двух родных огней… И хоть душа моя уж год как украинка, Смешался я ни раз: смешались ведь во мне Две крови – чисто русских! две кровинки… Я – русский! – Плоть от плоти! – Русскость бьёт Во всех стихах моих – ванькообразно! Но всё ж – не к Волге, а к Днепру – мой дух зовёт, Мой незалежний дух строкой ведёт - к Тарасу!.. Я ощутил, где Родина, когда пришли, Её в три дня стереть с лица планеты!.. Промёрзлый тот февраль навек меня лишил Две родины в душе навек приветить!.. А у поэта - широка душа, поверь Мне шар земной, поверь мне, Космос! - Но всю её дарю одной теперь Моей Украйне – Героїчному Колосу!.. Хоть, может быть, - всегда - взрывной поэт Чуть-чуть над схваткой всё же пребывает, Но путина в его Вселенной точно нет! - А вот Бандеру постепенно принимает… И я теперь - бандеровец, коль вы «Бандеровской» зовёте Украину! – Как бандар-логи вы вцепились! Мы – как львы! – За вIльную, щасливую, нову країну!.. Я – «укронацик», я – бандеровец, пока Не перегорнута вiйни за Нацiю сторiнка, Пока чахоточные ваши облака Не зiйдуть з мрiй безсмертних Лесi Українки!.. (Стихи написаны ровно год назад, 28 марта 2023 года, в мой день рождения) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. От души большое Спасибо всем неравнодушным людям, избравшим 24 февраля сторону Добра и поддерживающим и помогающим так или иначе Украине в её праведной Борьбе с "коричневой чумой" 21 века!.. Особое Спасибо - замечательной команде "Очевидцев" за их уникальную работу, за "видеолетопись" эпохи в лицах и историях достойнейших людей нашего времени!..
    3
  4.  @АнатолийДжигрин  Ду ра к это Су дь ба!..
    3
  5.  @АнатолийДжигрин  Дурак это Судьба!..
    1