Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "В России насаждают ненависть. Мы ощутили ее на себе // Елена Санина" video.

  1. Побачив ваш коментар, з яким повністю згоден. Харків'яни - це взагалі, я вважаю, приклад колективного героїзму!.. Мої щирі співчуття і вітання Вам із тимчасово окупованого Криму. Ці свої вірші я присвятив вашому місту і харків'янам, на підтримку... Хай вони і Вас зігріють в час такої Негоди!.. Місту-Герою Харків присвячується… З цим словом вже давно душа моя злилася, Зрослась, зпаялась – намертво! – на честь Життя! З цим словом дивовижна Сила здійнялася, І – перемріяв! – палко-мрійную поетну «пажить» я!.. Це Слово побудило у мені ненависть «Град-ову», До тих потвор, - в упор! - стрілявших по хатах, І – ненавиданну! – для ворога Любов до граду, Який так стійко, – так незламно! – перетримав Жах!.. Цей Град, це Місто, слово це – звичайно, «Харків»! – Синонім «Гідності», синонім «Незлам-Духу», «Віри в Нас»!.. Цей «самый русский град» представ на – найукрАїнським!.. (З повагою до інших міст, прохаю – без образ!..) Це Місто більш у нас – й на мить! – не відібрати! Це Місто більше з Україною – вовік! - НЕ роз’єднать!.. Це Місто, «брате», може «брати», «брати», «брати», Але – ніколи вже! - НЕ візьме ваша рос-орда!.. Це – Українське Місто! – сумнівів немає! - Останні сумніви в суцільнім Сумі – поховались навіки... Хоч орди чингисханів знов нахлинуть, хоч – мамаїв, Хоч – гітлерів, хоч – путіних, - на Харків’ян бійких, - Двічі Герой двох визвольних війн – від фашизму, Вже втретє Він твердинно, і – гординно! – на постУ, Вже тільки аурой своєй! - харизмою-«харківзмою»! - Презирливо «від-Харк-не» Він «парадний» ваш настУп!.. Де там «захарканцям» взять гордих Харків’ян? взять Харків?.. Стуліть ви пельки!.. Й наполегливо вам раджу загасить Свої «пекельки» ненажерності – у своїх душах – карких! – Зпалити, знищити, «запобедобесить»... А от душа моя – захоплена!! Чи ні – сама завоювалась!? – Тобою, Харків! – і замилувалась, і – замирувалась! – не на жарт… До Миру! - назвою твоєй – моя душа назвалась, Зпаялась – переможно! – з Нею – кожна! - українськая душа!.. (З повагою до всіх до інших міст, я прошу без образ вас!) Самим Натхненням нашей Перемоги – Харків став! – Ніби ожив в нім руськомовний «Заповіт» Тараса, Й двічі Герой в боях – з «фашистською заразой» Двічі Герой – самой Одвічною Поразкой - рашистської імперії – навіки – він постав!.. (13, 16, 17 травня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
    12
  2. Именинная исповедь души (Стихи из Крыма! Любимой Украине!) Душа моя металась всё меж двух родных огней… И хоть душа моя уж год как украинка, Смешался я ни раз: смешались ведь во мне Две крови – чисто русских! две кровинки… Я – русский! – Плоть от плоти! – Русскость бьёт Во всех стихах моих – ванькообразно! Но всё ж – не к Волге, а к Днепру – мой дух зовёт, Мой незалежний дух строкой ведёт - к Тарасу!.. Я ощутил, где Родина, когда пришли, Её в три дня стереть с лица планеты!.. Промёрзлый тот февраль навек меня лишил Две родины в душе навек приветить!.. А у поэта - широка душа, поверь Мне шар земной, поверь мне, Космос! - Но всю её дарю одной теперь Моей Украйне – Героїчному Колосу!.. Хоть, может быть, - всегда - взрывной поэт Чуть-чуть над схваткой всё же пребывает, Но путина в его Вселенной точно нет! - А вот Бандеру постепенно принимает… И я теперь - бандеровец, коль вы «Бандеровской» зовёте Украину! – Как бандар-логи вы вцепились! Мы – как львы! – За вIльную, щасливую, нову країну!.. Я – «укронацик», я – бандеровец, пока Не перегорнута вiйни за Нацiю сторiнка, Пока чахоточные ваши облака Не зiйдуть з мрiй безсмертних Лесi Українки!.. (Стихи написаны ровно год назад, 28 марта 2023 года, в мой день рождения) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - на Покровському напрямку і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Недюжинной Удачи, нулевых потерь и серьёзных результатов ВСУ в Курской области и дальнейших долгожданных Побед!.. Достойнейшая женщина!.. Огромное спасибо Ей от души за правдивую, смелую позицию, называние вещей своими именами, за гражданскую активность!.. Вот такие русские меня восхищают, Слава Богу, что они ещё есть!.. Огромное спасибо "Очевидцам" за уникальную важнейшую работу, за "летопись эпохи" в лицах и историях достойнейших неравнодушных людей нашего времени...
    10
  3. Страницы Боли (Стихи из Крыма! Любимой Украине!) Труднее и трудней даётся каждый «стихо-шаг»… И водь надежд, как передержанная брага… Болит душа… Опять болит моя душа… Да так, что с нею, кажется, болит – бумага… Опять рашисты двинулись на наши города… Им – земли – не урвать! уже у нас, я знаю, - Зато – душ и сердец – ещё сколь вырвут! – навсегда... А души светлые – то главное Країни знамя!.. Опять – огрянуло! – нам память дежавю, И вновь – страница боли за страницей… Пишу из «ниоткуда»… И в – сплошном «нигде» живу… Лишь точно знаю, где душа – там, с украинцами… А здесь… а здесь – не узнаю я больше Крым… Где город - мой?.. Безликий «лик» зет-свастик… Доископаемый какой-то Оркаим… «Освобождателей» - «воинственное» своевластье… И я – лечу в мечты – стараюсь! улететь… Но – об Авдеевку! – в полёте - спотыкаюсь!! И пячусь в ужасе – вновь в симферопольскую мреть, И чтоб ревмя душою снова не реветь, Віршами у Майбутнє – самозатыкаюсь… А так мечусь, мечусь - по-прежнему! - меж двух огней... Я – украинцем! – стал, вовік віків, віднині й - квітно!.. И - українство квітне - c каждым днём во мне сильней… Но как! подчас – хоть плачь, хоть сатаней, Я – русским – чувствую себя – навек-убитым!.. Высоцким, Пушкиным, Есениным взрождён, Всем сердцем ныне - их де-ржаву - презираю, С их каждым "воржавевшим"– в каждый мозг – вождём, Их каждым выстрелом и «выржавом» - прожжён! - По моему (фашистскою стопой – проржавленному!) Краю!.. Куда ни ткнись теперь, повсюду – боль души… Перо моё и то - болит, «кровит» нам!.. Болит бумага… и болят – «вирши»… Болит – Народ мой… И болит – вся Украина… Но в этом – изнажденьи! – что кровит, Когда любая тишь – предвестно-гробовая, Одно меня ещё неистово! живит, Что – силой строк – с своим народом пребываю!.. (Новые стихи. Написаны в ночь с 22 на 23 мая) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Текст содержит окказионализмы. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - на Курщині і під Покровськом!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Мои искренние соболезнования и сопереживания днепрянам из временно оккупированного Крыма!.. Какой ужас творят эти упыри, уму непостижимо, и весь мир потакает ублюдкам... Дело, конечно, немного! сдвинулось с мёртвой точки, но всё равно очень запоздало... Достойнейшая женщина!.. Огромное спасибо Ей от души за правдивую, смелую позицию, называние вещей своими именами, за гражданскую активность!.. Вот такие русские меня восхищают, Слава Богу, что они ещё есть!.. Огромное спасибо "Очевидцам" за уникальную важнейшую работу, за "летопись эпохи" в лицах и историях достойнейших неравнодушных людей нашего времени...
    7
  4. 4