Comments by "Федор Федоров Поэт Писатель" (@user-du7rj3ls2e) on "Моим родителям телевизор заменил ребенка // театральный режиссер Олег Христолюбский" video.

  1. Наодинці із кровоточивою душею (Вірші із Криму! Коханій Україні!) Як я люблю свої "воєнні" "українськії" віршІ!.. І як їх ненавИджу!.. Як! їх незграбно й ненавИсно! я люблю!.. Бо в них я бачу то – безхмарную «жовто»-блакить, а то Бахм-марну «кару вищу», То бачу Духа Українського Красу, то вдов Серця – ізнищені, То невимІрну! нашу доброту один до одного, то Одне! Лишенько, Самеє Лишенько – замість Авдіївки і Мар’янки, саму –«безлюдь»!.. Ці вірші дали мені змогу буть – у час надзможніший! – з своїм народом… Ці вірші дали змогу буть хоч чимсь! йому корисним… І ці вірші - такі! листи – породжували, - в цей суцільний час Негоди, Листи подяки і підтримки, від - й без того! - дивно-щедрих! українців... Ці вірші «обдаровували», і ці вірші - лікували, В кінці кінців, вони мені (чого ж душей кривити!) Такую славу – бЕзкрай –неочікуваную спіткали, Але ці вірші… від того не припинили вкрай кровити… В них Чорне море – чорне від крові, у них – криваві Горе-ріки… Ще мной Увічнені! незмивні-ввік... неспинні ввік... і ввік-«литі»! – Ті ріки «вічної! крові»… І ті навіки-вічні дітки – Лиш - в вічній пам’яті… Одвічнії каліки… Ті – заживо-поховані… безвІсті-зниклі… Ті – закатовані… й закатані… русней безликой… Крові всієй Вкраїнськой Нації, кровезні! Ріки… Іще моєй! душевной кров’ю - весь час!– политІ!.. О, якщо б Небеса мені сказали: «Ти віддай оці всі вІрші! – Що ти - найтяжчим, найдорожчим, і надзможним кровним! потом – здобував!.. І що прокинешся, народе мій, як і раніше… Іще у лютому тому… І з боку путіна й росії – тиша!.. І всі-всі жИві – й діточки!.. й дорослі!.. Лишились Всі! цілими міста!.. І всіх-всіх нас облишили Усі! тривоги – «доповітряні»! - й повітряні - тим більше!.. Якби було ВСЕ можна повернуть, ВСЮ КРОВ – за всі ці сотні віршів! – То я б – поет… поет – до мозку кІсток!.. НЕ ЗАМИСЛИВШИСЬ, Іх ВСІ віддав, і з ними славу ВСЮ свою – за ЦЕ! - віддав!.. (вдень 19 серпня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - під Покровськом! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Недюжинной Удачи, нулевых потерь и серьёзных результатов ВСУ в Курской области и дальнейших долгожданных Побед!.. Я тоже - антимилитарист, и всегда считал войны откровенно глупейшим занятием... Почему люди не могут раз и навсегда отказаться от этого, сжечь к чертям всё оружие и жить в мире, искренне не понимаю всю свою жизнь... Огромное спасибо Вам, Олег, за ваши важнейшие мысли, за активную гражданскую позицию, за глубокое неравнодушие!.. Огромное спасибо прекрасной команде "Очевидцев" за их важнейшую, уникальную работу, за "летопись эпохи" через личные истории достойных людей нашего времени!..
    12
  2. Зовсім нові вірші із Криму... (Присвячується Місту-Герою Херсону і його багатостраждальним мешканцям...) Я зАвжди думав те, що ринок – то є простір торгувань веселих і безглуздих балачок… А, перш за все, це зазвичайне місце – там, де люди можуть життє-необхідним закупитись… Але нам росіяни «відкриття» нове зробили з своїм любим Палачом, Що ринок, виявляється, ще може бути місцем – масового вбивства!.. Що ж! – у «скорбничку» відкриття, але «Спасибі»: місто все! не стало – просто місцем… Не вам, не обнадіюйтесь! – а стале-звістним і живо-надійним нашим ЗСУ!!.. Це бАгатостраждальне «місто кавунів» «столицею катів» залишилось – на місяці… Але за всіх неурятованих – «сво-рятувальників» всіх, вірю, жде Багатострашний Вищий Суд!.. Та і – земний! – не може не відбутись! – бо – ущерть! доволі! Знищатися так – легковільно - над Вільнолюбивим, Щирим Краєм!.. Вам не вдалось ні стратить, ні закатувать, ні закатать в «підваллячко» своє – Вкраїнську Волю! – Бо Воля наша – це не зазвичай-товар, який придбаєш навпростець, шниряючи ринкАми!.. Вона з – ранкАми! Божими! встає, у Ложе Вічностне – лягає відпочити… І ось постав Херсон, як Знов-Світанок Наш, - відстояний Героями Вкраїни був! – Але продовжує усе, куди дотягнеться могильна його Лапа, ворог наш, - трощити!.. Й про «наш Херсон» він теж – ні трощечки! – ні на хвилинку! – не забув!.. Суцільні виживання під-обстрільні, і суцільнеє «чорно-крилатне» зграйство Над життєчками… І коли вихОджу на свій сімферопольский балкон, Не те, щоб не дай Боже, я хотів для свого міста – хоч якихось! – руйнувань незграбних, Але мені здається дивно, що Він - хибний відстороненням якимось мирним, загалом!.. І хочеться мені цією мирністю – святковою! буденністю на фоні Суціль-Горя - вас так обійняти, Вкраїнські люди, що вже третій рік не виживають, не живуть, - женуть!!.. Ви – так далеко… Але ось Херсон, здається, міг би я рукой своєй дістати, Але його не я – життєпривітом, вороженьки – КАБами смертельними! – лиш дістають… І ось тепер перед очима в мЕне ринок той - злощасний у своїй буденності – в Херсоні… Буденно так аи вбили шість людей в один - ніби звичайніший – момент!.. Привчили росіян ви, що життя людські – статистика, ані гроша одне життя не стоїть! І от тепер немов би хочете так вбивчо-виховати в українцях! – ставлення таке ж – байдуже-«вщент»!.. Але нічого вам, "небраття", так й не зрозуміть про нашой Нації душевно-«ядернії» Сили! – В нас сльози щирі знайдуться для кожного! із наших Спів-людей!.. У нас терпіння вдосталь! ще – міцно-сталевого! – хай знає дід ваш той - лисоспесивий, Що – ніколИ! – йому не прийдеться діждатись з України – «ізневолення» вістей!.. Ніякий Світ Поезії – найграндіозніший – не зможе умістить цей – вибухо-буденний – ринок… Але на все це, знаю точно, вистачить, великої Вкраїнської Душі!.. Хай свою «імперпустку» не рівняють з нашой найродючою Країной! – і ось з Криму – Хай ворог бачить! – тільки Часточка Малесенька Її – у цім безкрай-співчУтливім вірші!.. (10-15 жовтня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
    4