Youtube hearted comments of Федор Федоров Поэт Писатель (@user-du7rj3ls2e).

  1. Я преклоняюсь перед Мужеством и Подвигом Украинских Защитников! Перед великим сопротивлением Украинского Народа! Слава Украине! Слава всем Воинам Украинской Земли!.. Низкий поклон Вам, ребята!.. Эти мои стихи Вам, от всей души!.. Песня украинского воина Мы, украинцы - не о пафосных речах. Мы побеждаем не для календарной даты. Воюем за радушный свой очаг… За каждого собрата и солдата… И с первых дней нашествия орды Мы даже ненавидим благородно! Мы тем, что убиваем – не горды. Горды, что защищаем мы Свободу! Горды не лозунгами «С нами – Бог!», А истинно богоугодным делом! И каждый пишет общий эпилог Здесь своей кровью для слепого беспредела! Когда идём мы в необъятный бой, Мы твёрдо знаем нашу сверхзадачу! - И каждый миг мы жертвуем судьбой… И каждый миг в нас Украина плачет… И каждый миг мы на века должны… И каждый миг мы не имеем права, Ни ожиданье не оправдывать жены, Ни дочки в мирном городе забаву… Добиться мы должны, чтоб сын и внук Познали в жизни лишь одни прилёты – Прилёты птиц удачи! Счастья стук В гостеприимно приоткрытые ворота!.. Мы в бой идём не для смертоубийства, - За будущие города-сады! Чтоб сердце Солнышка могло радушно биться! Чтоб в мирном небе Солнцу порезвиться! И чтоб жовто-блакитний флаг ему светил! Чтоб вечно украинский флаг светил!.. Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт Я – человек гражданский, и, может быть, многие скажут, что я не имею права писать от имени героических военных людей, не нюхавши пороху. Однако я с первого дня нападения на Украину переживаю за свою Родину, находясь здесь, в оккупированном Крыму, пытаюсь, насколько в моих силах взывать к одурманенным пропагандой людям, взываю к разуму людей на своём поэтическом блоге, пишу горькие стихи об Украине и страданиях её потрясающего народа, пишу, к сожалению, в основном в стол… Вот решил поделиться одним из них… Поверьте, эти строки выстраданы моей душой, также как и другие мои стихи, обращённые к моей любимой стране и к её героическому народу! Конечно, эти стихи лучше было бы написать по-украински, но всё же я – этнический русский, и всю жизнь говорю и думаю на русском языке. А творчество всё-таки лучше всего создаётся на том языке, на котором действительно мыслит человек, которым серьёзно владеет. Поэтому я решил не искажать прекрасный украинский язык своими недочётами в его знании. Написал по-русски… Но от души… Огромное Вам спасибо, Юрий, за Ваш искромётный, ярчайший талант, за вашу высокопрофессиональную, неустанную, добросовестную работу на юмористическом фронте во благо Украины!... Очень похоже на Шуфрича - сложный образ, но. как всегда, здорово!.. Очень ярко, изобретательно и смешно!.. Особенно мне эта ваша пародия понравилась!.. Спасибо Вам ещё раз!.. Слава Украине! Адекватные крымчане ждут ВСУ!
    826
  2. Я преклоняюсь перед Мужеством и Подвигом Украинских Защитников! Перед великим сопротивлением Украинского Народа! Слава Украине! Слава всем Воинам Украинской Земли!.. Низкий поклон Вам, ребята!.. Эти мои стихи Вам, от всей души!.. Песня украинского воина Мы, украинцы - не о пафосных речах. Мы побеждаем не для календарной даты. Воюем за радушный свой очаг… За каждого собрата и солдата… И с первых дней нашествия орды Мы даже ненавидим благородно! Мы тем, что убиваем – не горды. Горды, что защищаем мы Свободу! Горды не лозунгами «С нами – Бог!», А истинно богоугодным делом! И каждый пишет общий эпилог Здесь своей кровью для слепого беспредела! Когда идём мы в необъятный бой, Мы твёрдо знаем нашу сверхзадачу! - И каждый миг мы жертвуем судьбой… И каждый миг в нас Украина плачет… И каждый миг мы на века должны… И каждый миг мы не имеем права, Ни ожиданье не оправдывать жены, Ни дочки в мирном городе забаву… Добиться мы должны, чтоб сын и внук Познали в жизни лишь одни прилёты – Прилёты птиц удачи! Счастья стук В гостеприимно приоткрытые ворота!.. Мы в бой идём не для смертоубийства, - За будущие города-сады! Чтоб сердце Солнышка могло радушно биться! Чтоб в мирном небе Солнцу порезвиться! И чтоб жовто-блакитний флаг ему светил! Чтоб вечно украинский флаг светил!.. Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт Я – человек гражданский, и, может быть, многие скажут, что я не имею права писать от имени героических военных людей, не нюхавши пороху. Однако я с первого дня нападения на Украину переживаю за свою Родину, находясь здесь, в оккупированном Крыму, пытаюсь, насколько в моих силах взывать к одурманенным пропагандой людям, взываю к разуму людей на своём поэтическом блоге, пишу горькие стихи об Украине и страданиях её потрясающего народа, пишу, к сожалению, в основном в стол… Вот решил поделиться одним из них… Поверьте, эти строки выстраданы моей душой, также как и другие мои стихи, обращённые к моей любимой стране и к её героическому народу! Конечно, эти стихи лучше было бы написать по-украински, но всё же я – этнический русский, и всю жизнь говорю и думаю на русском языке. А творчество всё-таки лучше всего создаётся на том языке, на котором действительно мыслит человек, которым серьёзно владеет. Поэтому я решил не искажать прекрасный украинский язык своими недочётами в его знании. Написал по-русски… Но от души… Огромное Вам спасибо, Юрий, за Ваш искромётный, ярчайший талант, за вашу высокопрофессиональную, неустанную, добросовестную работу на юмористическом фронте во благо Украины!... Дяде Сiроже - отдельный респект, он, как всегда, крут!.. Слава Украине! Адекватные крымчане ждут ВСУ!
    536
  3. Лист з-під Авдіївки (Нові вірші із Криму ! Коханій Україні!) Пишу тобі, кохана, з-під Авдіївки, - Тут артилерія гуркоче всю добу… «Годину тихую» комбат нам ледве виділив, А я годину сну – для тебе! – наздобув… Неначе сон, цей лист крихкий з Авдіївки, Неначе сон, твоя надієчка в очах, Надійно-люблячий твій погляд, сум замріяний, Незламна віронька - яскравенька свіча… І от пишу тобі з «запеклої» Авдіївки… Пишу тобі у цей – надзламний! – час… Весь час тут треба діять… діять… діяти… Немає – миттєчка! – згадати, любі, вас… Хоч тіні посмішок Катрусі і Ганнусі… Коли усі дитячі посмішки – в суцільнішій Тіні! – У цьому існуванні – Землетрусі, У цій виснажливій, - ізснажливій! – Війні!.. Коли – суцільніше Хмарище – над країною, Коль будь-який час – навіки-вічний час, - Пишу тобі, кохана, «солов’їною» – Любові мовою, що викохала нас!.. Пишу тобі із – нашої! – Авдіївки, Пишу тобі я з – Української Землі! – Хоч не гуркоче Голуб Мира ні єдиний нам, Лиш артилерія – і гуркотає, и гримлить!.. Пишу тобі... а це здається – дивоньком! - Я, пильний, в темряві, у попелі й пилу, Пишу тобі з – примарної! – Авдіівки, Але – самим Життям! – тобі пишу… Пишу, здається, з України – в Україну, я, - Із «вічній» темряви – у Вічність, я пишу… І якщо з братством залишу – на час – Авдіївку, Навік! - упевнена душа, - не залишу!.. Тому пишу тобі, кохана, в Буревіїще, Цього бурливо-мрійного листа, Бо тільки віронька твоя мене тут гріє ще, - Й твоя Надзламная Надхненая Краса!.. Я повернусь! Обов’язково! – Наші дітки Хай дочекаються! - Настане наша Мить!.. Пишу я вам, мої кохані дівоньки, Цього листа з – запеклої! – Авдіївки, Де артилерія – гримлить, гримлить, гримлить… (Вырші створені в ніч з 25 на 26 лютого, фінальна авторська редакція – 26 лютого) Автор: Федір Федоров, кримський поет Примітка: надієчка, надзламний, яскравенька, миттєчко, суцільніший, ізснажливий, буревіїще, дивонько – це авторські оказіоналізми Iдея цього віршу народилась у мене в той складний час, коли наши Захисники і Захисниці покидали Авдіївку… Один із віршів, громадянского спрямування, - «Прощання із Авдіївкою», я вже не раз оприлюднював у різних коментарях і він здобув багато прекрасних відкликів від читачів… Другий вірш, на який мене побудили ці обставини ще тоді, довго визрівав у серці, i народився тільки cьогодні вночі. Він із самого початку замислювався мною як зворушлива лірична любовна історія… Хоча без «громадянського», «суспільного» підтексту я б ніяк сьогодні не міг обійтись… Ці вірші мають назву «Лист з-під Авдіївки». Розумію, що зараз вже майже ніхто не пише листів, як під час Другої світової… Але електронні посилання, повідомлення теж часто бувають розгорнутими… До того ж мені захотілося взагалі трохи стилізувати це таки звичайне сьогоднi дійство під старину – коли листи йшли багато часу і часто, навіть, надходили вже після загибелі бійця… Стилізувати, можливо, для більшої зворушливости, щемливості, демонстрації усієї болючої несправедливості, усього божевільного кошмару війни… Хоча «новітні листи» зараз йдуть значно скоріше, адже ж все одно війна кожну хвилину може відібрати твоє життя и навіки розлучити з найріднішою людиною…Людей розділяють не тільки тисячі километрів, а ще й – океани суцільного горя і розрухи… І ось хочу представити новый твір вашый увазі, дорогі співвітчизники!.. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Величезної Вдачі на усіх напрямках! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Велика подяка Вам, Раміна, за вашу невтомну, яскраву, сміливу, дуже цікаву та просто надвадливу працю на благо нашої України!..
    388
  4. Я преклоняюсь перед Мужеством и Подвигом Украинских Защитников! Перед великим сопротивлением Украинского Народа! Слава всем Воинам Украинской Земли!.. Низкий поклон Вам, ребята!.. Эти мои стихи Вам, от всей души!.. Песня украинского воина Мы, украинцы - не о пафосных речах. Мы побеждаем не для календарной даты. Воюем за радушный свой очаг… За каждого собрата и солдата… И с первых дней нашествия орды Мы даже ненавидим благородно! Мы тем, что убиваем – не горды. Горды, что защищаем мы Свободу! Горды не лозунгами «С нами – Бог!», А истинно богоугодным делом! И каждый пишет общий эпилог Здесь своей кровью для слепого беспредела! Когда идём мы в необъятный бой, Мы твёрдо знаем нашу сверхзадачу! - И каждый миг мы жертвуем судьбой… И каждый миг в нас Украина плачет… И каждый миг мы на века должны… И каждый миг мы не имеем права, Ни ожиданье не оправдывать жены, Ни дочки в мирном городе забаву… Добиться мы должны, чтоб сын и внук Познали в жизни лишь одни прилёты – Прилёты птиц удачи! Счастья стук В гостеприимно приоткрытые ворота!.. Мы в бой идём не для смертоубийства, - За будущие города-сады! Чтоб сердце Солнышка могло радушно биться! Чтоб в мирном небе Солнцу порезвиться! И чтоб жовто-блакитний флаг ему светил! Чтоб вечно украинский флаг светил!.. Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Май 2023 года. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх-усіх напрямках, особливо - на Покровському і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Огромное Вам спасибо, Юрий, за Ваш искромётный, ярчайший талант, за вашу высокопрофессиональную, неустанную, добросовестную работу на юмористическом сатирическом фронте во благо Украины!... Так грандиозно смеяться в лицо врагу, как это делают Юрий Великий и все "кварталовцы", способны только сыны и дочери воистину Свободного Героического Народа, Великої Країни!.. Крим - це Україна!.. Усім привіт із тимчасово окупованого півострова!.. Ніякі трампи українцям не можуть бути вказівкою, з орками замірятися - не можна! Це призведе до катастрофи!.. Сподіваюсь, що більшість українців і президент Зеленський це розуміють!.. Як би це не було складно, нам треба стояти до останнього, робити ядерну зброю, шукати нових союзників, тільки так!..
    304
  5. Огромное спасибо Вам, Рамина, за это интервью! Очень мне нравится по-человечески Дмитрий, его интервью с пленными, его манера общения, классный фирменный юморок, и, вообще, его важнейшая неустанная работа во благо Украины! Респект и уважение, огромная благодарность Дмитрию! И Вам, Рамина, огромное спасибо за ваш неустанный талантливый интересный яркий труд!..
    145
  6. Нові вірші із Криму. Коханій Украіні… Фронти стоять… Надії тагнуть, тагнуть… Майбутнє наше, що ти скажеш нам нове?! – Одне… лише одне – повинні тягнути Тягар одвічний за новітні «таргети», Повинні битись ми! – за наше найнове!.. І ми б’ємось, ми вірим крізь Зневірність, Крізь всю Звериність зневірюшних завірюх… Фронти стоять… І в кожній миті –Вічність… І в кожнім серці – холоднюча січність… І в кожній пам’яті – той Лютий ще не скінчивсь, - Лише пухлиною болючою набух… Фронти стоять… Але – ми всі на фронті, І серце кожного вкраїнця – дзвін бійця! Ні крапельки парадності, ні фронди! – Вершимо Всесвіту ми несусвітні оборони - Від Воїна-Захисника і до Кравця! Від Лікаря до Кухаря! – Турботі Нема кінця, немає вихідних!.. Фронти стоять… Але – чинять супротив! Жінки чекають… Та й в чеканні – Подвиг! У кожному чеканні – бій з Безоднею… У кожному чеканні – дві Війни!.. Фронти стоять… Але всі-всі на фронті… Пожежник, слюсар, журналіст, піїт… Ми боремось за – наші! – кровні горизонти, Виборюємо дітям – нашим! – колискове Сонце… Виборюєм Майбутньому – Майбутній Світ!.. Автор: Федір Федоров, кримський поет (Вірші створені в ніч на 25 січня, в знакову для мене дату – день нарождення мого улюбленого поета та Вчителя – Володимира Висоцького) Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Величезної Вдачі на усіх напрямках! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Велика подяка Вам, Раміна, за вашу невтомну, яскраву, сміливу, дуже цікаву та просто надвадливу працю на благо нашої України!..
    135
  7. Ваша пародия на Михалкова - просто супер! Спасибо за Ваше мастерство! И текст отличный!
    133
  8. Огромная благодарность Владимиру Осечкину, который много лет упорно, неустанно, несгибаемо борется с путинским режимом на важнейшем, уникальном фронте, который для меня является одним из настоящих, истинных героев нашего времени!.. От души благодарю Владимира Золкина и его прекрасную команду за неустанную, ярчайшую, так же важнейшую и уникальную в своём роде работу!.. Двум Владимирам - огромный душевный респект из временно оккупированного Крыма!..
    85
  9. Величезний душевний привіт моєму героїчному земляку Богдану Кротевичу із його рідного окупованого Сімферополя!.. Дуже поважаю Богдана, вже дивився декілька великих інтерв'ю з Тавром до цього випуску. Завжди підмічає дуже слушні, вкрай важливі речі, гарно було б, щоб до них прислухалися у керівництві країни і війська... Слава і низький уклін Богдану Кротевичу і в його лиці всій нашій надзвичайній арміїї, абсолютно кожному Герою чи Героїні!.. Як завжди, від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх-усіх напрямках! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Пані Наталі Мосейчук, як завжди, велика подяка за її цікаві, оригінальні, змістовні сюжети, за всю її невтомну, високопрофесійну, дуже важливу журналістську працю на благо нашої України!..
    67
  10. Я преклоняюсь перед Мужеством и Подвигом Украинских Защитников! Перед великим сопротивлением Украинского Народа! Слава всем Воинам Украинской Земли!.. Низкий поклон Вам, ребята!.. Эти мои стихи Вам, от всей души!.. Песня украинского воина Мы, украинцы - не о пафосных речах. Мы побеждаем не для календарной даты. Воюем за радушный свой очаг… За каждого собрата и солдата… И с первых дней нашествия орды Мы даже ненавидим благородно! Мы тем, что убиваем – не горды. Горды, что защищаем мы Свободу! Горды не лозунгами «С нами – Бог!», А истинно богоугодным делом! И каждый пишет общий эпилог Здесь своей кровью для слепого беспредела! Когда идём мы в необъятный бой, Мы твёрдо знаем нашу сверхзадачу! - И каждый миг мы жертвуем судьбой… И каждый миг в нас Украина плачет… И каждый миг мы на века должны… И каждый миг мы не имеем права, Ни ожиданье не оправдывать жены, Ни дочки в мирном городе забаву… Добиться мы должны, чтоб сын и внук Познали в жизни лишь одни прилёты – Прилёты птиц удачи! Счастья стук В гостеприимно приоткрытые ворота!.. Мы в бой идём не для смертоубийства, - За будущие города-сады! Чтоб сердце Солнышка могло радушно биться! Чтоб в мирном небе Солнцу порезвиться! И чтоб жовто-блакитний флаг ему светил! Чтоб вечно украинский флаг светил!.. Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Май 2023 года. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат під час нового контрнаступу на Курщині, і на усіх-усіх напрямках, особливо - на Покровському! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Я як раз і думав, що новий наступ ЗСУ буде десь під Новий рік... Дуже приємна новина!.. Покажіть іще раз "второармії", як треба насправді воювать, як б'ються справжні богатирі і козаки, нащадки Київської Русі і Запорізької Січи!.. Огромное Вам спасибо, Юрий, за Ваш искромётный, ярчайший талант, за вашу высокопрофессиональную, неустанную, добросовестную работу на юмористическом сатирическом фронте во благо Украины!... Так грандиозно смеяться в лицо врагу, как это делают Юрий Великий и все "кварталовцы", способны только сыны и дочери воистину Свободного Героического Народа, Великої Країни!..
    59
  11. Крутяк! Мой любимый персонаж вернулся! Всегда особенно ухахатывался с брифингов конашенкова в исполнении Юрия Великого.... По нескольку раз их все пересматривал, когда хотел поднять себе настроение!... Крутая идея и исполнение - высший класс, как всегда!.. Огромное Вам спасибо, Юрий, за Ваш искромётный, ярчайший талант, за вашу высокопрофессиональную, неустанную, уникальную работу на юмористическом сатирическом фронте во благо Украины!...Огромный душевный привет Вам и всем нормальным людям - из временно оккупированного Крыма!..
    58
  12. Спасибо Вам огромное, Рамина, за вашу интересную, нужную и важную работу!.. Вы - Умница!.. Я искренне восхищаюсь вашей активной гражданской позицией, вашей смелостью, вашей любовью к Украине, вашей помощью военным, вашими потрясающими военными репортажами, вашим профессионализмом и трудоспособностью!.. Привет Вам из Крыма! Адекватные крымчане ждут ЗСУ и Украинский Мир!..
    56
  13. Благодарю двух достойнейших русских людей Владимира и Дмитрия - за совместный эфир, за беседу, которая наверняка обещает быть интересной и дельной, за поддержку Украины и плодотворную важную деятельность в своих сферах на стороне Добра!.. Владимиру Валерьевичу Осечкину хочу в очередной раз выразить особое уважение и особую благодарность за уникальную, сверхважную работу по обличению преступлений путинского режима против безвинных украинцев и против своих граждан, большой душевный привет Вам - из временно окуупированного Крыма, крепкого здоровья Вам и вашей семье!..
    53
  14. С Наступающим Новым годом Вас, Рамина! Крепкого здоровья Вам, счастья в личной жизни, новых ярких, оригинальных, интересных важных видеоработ на вашем канале!.. И... скорейшей Победы нам всем!.. Огромное спасибо Вам, Рамина, за ваш неустанный, талантливый, смелый, яркий, важный труд в течение всего 2023 года!..Отдельная благодарность Вам - за это прекрасное интервью с супругами Ким, очень уважительно отношусь к Виталию и его громадной, важнейшей, глубоко неравнодушной работе во благо своей области и всей страны!.. Замечательная супруга Юлия прекрасно дополняет своего мужа!.. С Наступающим - всех людей героической Украины! Пусть в новом году прекратятся страдания, прекратится всё это безумие Победой Украины и Торжеством Добра, Справедливости, Свободы, Любви, нормальных Человеческих Ценностей!..
    52
  15. Велика подяка і поважному Володимиру Золкіну, і всій його прекрасній команді за невтомну, яскраву, потужну, корисну, надважливу працю на благо нашої України!.. Низький уклін усім бійцям ЛСР і взагалі абсолютно усім російським добровольцям, які боронять нашу землю!.. Ви - справжні Росіяни, з великої літери!..
    41
  16. Я преклоняюсь перед Мужеством и Подвигом Украинских Защитников! Перед великим сопротивлением Украинского Народа! Слава всем Воинам Украинской Земли!.. Низкий поклон Вам, ребята!.. Эти мои стихи Вам, от всей души!.. Песня украинского воина Мы, украинцы - не о пафосных речах. Мы побеждаем не для календарной даты. Воюем за радушный свой очаг… За каждого собрата и солдата… И с первых дней нашествия орды Мы даже ненавидим благородно! Мы тем, что убиваем – не горды. Горды, что защищаем мы Свободу! Горды не лозунгами «С нами – Бог!», А истинно богоугодным делом! И каждый пишет общий эпилог Здесь своей кровью для слепого беспредела! Когда идём мы в необъятный бой, Мы твёрдо знаем нашу сверхзадачу! - И каждый миг мы жертвуем судьбой… И каждый миг в нас Украина плачет… И каждый миг мы на века должны… И каждый миг мы не имеем права, Ни ожиданье не оправдывать жены, Ни дочки в мирном городе забаву… Добиться мы должны, чтоб сын и внук Познали в жизни лишь одни прилёты – Прилёты птиц удачи! Счастья стук В гостеприимно приоткрытые ворота!.. Мы в бой идём не для смертоубийства, - За будущие города-сады! Чтоб сердце Солнышка могло радушно биться! Чтоб в мирном небе Солнцу порезвиться! И чтоб жовто-блакитний флаг ему светил! Чтоб вечно украинский флаг светил!.. Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Май 2023 года. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат під час нового контрнаступу на Курщині, і на усіх-усіх напрямках, особливо - на Покровському! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Я як раз і думав, що новий наступ ЗСУ буде десь під Новий рік... Дуже приємна новина!.. Покажіть іще раз "второармії", як треба насправді воювать, як б'ються справжні богатирі і козаки, нащадки Київської Русі і Запорізької Січи!.. Огромное Вам спасибо, Юрий, за Ваш искромётный, ярчайший талант, за вашу высокопрофессиональную, неустанную, добросовестную работу на юмористическом сатирическом фронте во благо Украины!... Так грандиозно смеяться в лицо врагу, как это делают Юрий Великий и все "кварталовцы", способны только сыны и дочери воистину Свободного Героического Народа, Великої Країни!..
    39
  17. Это просто Шедевр!))) Невероятно смешно и талантливо!) Браво Вам, Юрий!)
    36
  18. Это очень здорово! Спасибо Алексею за его просветительскую деятельность!..
    33
  19. Уважаемый Юрий, Вы меня с Кадышевой прям за живое... 😂😂У нас в Симферополе постоянно из каждого утюга "Постучалась в дом боль незваная, Вот она любовь окаянная..."... Молодняк тусит под эту песню, которой лет 150 уже... Глаза иногда не то, что на лоб, а на затылок лезут, от происходящего... Мне три года когда было, в 90-е, уже по телеку эту песню Кадышева распевала. Нет, если смотреть объективно, Кадышева - довольно хорошая певица для своего поколения(если б она ещё не поддерживала путина и русский фашизм, вообще было бы прекрасно всё), да и песня тоже довольно-таки неплохая, приятная... Но дело в том, что если вдруг сейчас столетняя песня стала хитом у молодёжи, значит в рф-ии реально полный безвыходняк и уже совсем ничего нового и переспективного не появляется и не сулит появиться...
    32
  20. Классно!.. Ахахах... Повеселили от души... С 1 апреля Вас, Владимир!.. Большой привет Вам от украинского русскоязычного поэта из временно оккупированного Крыма!.. Я бы тоже рад уволиться со своего "поста", да вот Муза (патриотичная! Муза) никак не даёт!..😂😂
    30
  21. Уважаемому Сергею Олеговичу, как всегда, огромная благодарность - за поддержку Украины и великолепную аналитику!.. Усіх українців, братів і сестер, вітаю з нашим національним святом - Днем Незалежності України - із тимчасово окупованого Криму!.. Перемоги нам і усьому цивілізованому світу - над ординцями!..
    29
  22. Огромное спасибо за эту важнейшую беседу!.. В очередной раз хочу выразить особый искренний респект и воздать низкий поклон Владимиру Осечкину за его неустанный, бесценный, самоотвепрженный, сверхважный Труд во имя Добра и Справедливости... Надежда Скочиленко - замечательный, глубоко неравнодушный человек, прекрасная мама, воспитавшая достойнейшую, героическую дочь... От души Спасибо и Владимиру Осечкину, и Александре и Надежде Скочиленко, просто по-человечески, за то, что такие Россияне есть... Большой душевный привет - из временно оккупированного Крыма!..
    26
  23. Пані Наталі Мосейчук, як завжди, велика подяка за її цікаві, оригінальні сюжети, за всю її невтомну, високопрофесійну, дуже важливу журналістську працю на благо нашої України!.. За знайомство з паном Леонідом - особлива Подяка від душі, він - дуже крута, дуже цікава Людина!..
    23
  24. Владимиру Осечкину (Стихи из Крыма! С глубоким уважением и низким поклоном за честный, тяжёлый, неутомимый, благородный и бесценный Труд во имя Добра!) Эпиграф: «Я здесь не для того, чтобы обо мне в Википедии красиво написали, или назвали в честь меня проспект, или памятник поставили. Я здесь и 13 лет стою в этом проломе для того, чтобы отучить россиян не по назначению пользоваться швабрами, кипятильниками и т.д. Я – здесь, и в «Гулагу-нет», для того, чтобы остановить эту содомию, эти извращения, эти страшные пытки, и сделать всё возможное, чтобы российская тюремная система перестала быть ГУЛАГом в 21 веке…» (Владимир Осечкин в интервью Дмитрию Гордону, июнь 2024 года) Когда твою страну в один сплошной могильник И в явном смысле, и в ментальном, превращают – издавнА! – На что ещё нормальным русским в век – «луномобильный»! – Свой тратить век, как не для объяснений для "твердильных": Зачем был создан в этом мире кипятильник – Народу своему! - и для каких нужд швабра созданА!.. Когда уж самые упрямо-благородные! извериваются во будущем России, В «Прекрасной» той России – «чудно-будущих» времён! – На что ж ещё потратить – любящим Россию – силы, Как вырвать «нацию» из зёва пропасти, из - «нац-могилы», Чуть-«отскоблить» «народ» от первобытности, пещерности племён!.. Но всё ж избрать сию – перво-насущную! дорогу, Что «первобытность» ко «перво-Бытийности» сулит тащить, - Лишь он один! – рискнул, лишь он один! – не дрогнул… А коли было уж невмоготу, был свет не мил, подмогу Ему давала, верю, только его истинная! - вера в Бога! – Не «православный сталинизм» иль «богоУгодный» фашизм… Когда народ твоей страны уверовал во – «людоедославье», Не понимая: тем - бесславья! - в самом деле он – апологет, - Ты тихогласно свой волочишь «крест»! - Твоё! «самодержавье» - Свой одинокий вымпел стойкого Труда держать ей – Заблудшей родине!.. В «родной» всеобщей крово-жатве Ты умудрился крово-потное, могучее зерно Добра «отржАвить», Ты умудрился быть Собой! – бесхитростно! так… просто Правдой жаля!.. И в испустыненные души воскричать «ГУЛАГу – НЕТ!»… Рискуя - жизнью Человека! - непрестанно! - ежедневно, ежечасно, Но – благородством! – ни рискуя ни на миг! - Ты – «узник совести» когда-то, ныне стал – «враг государства», И это «узничество» «разрослось» в размер планеты – властно! – И как бен ладены – в свободном мире, в русском «диком царстве» - Такие добродеи – цель номер один! – не дОлжны здравствовать! – Но ты один! супрОтив – всей системы «варварской»… И весь! Колосс «вырУссии» пред исто-русскими Такими! кажется, - в тень сник!.. «Пророков нет в отечестве…»… Но есть! – в «проклятом НАТО»!.. Вот изгнанный, изгнобленный в тот «райский» Биарриц, - Осечкин! есть… С фамилией своей душой напрОчь-нескладный, Не допускающий – осечек! роковых – во битве с гадами… Осечкин есть!.. Эх, оппозиция, эх, «пре-пророцкие» ребята, Эх, сонмище вы – «ангельско-блаженных» лиц… …Но! есть Осечкин!.. – И ломаются об Дух его – приклады, И осекаются!.. «велики» киллеры об имя доброе!.. И «клады» Бесценно-сверхпосильные он дарит будущему Миру, Ладу, - Неторопливо, выверенно, не-покАзно, «не-руладно» Протягивает в будущее честным русским – мостик-«Биарриц!»… Так много нынче развелось «хороших русских», - спасу нет! нет силы! - Но настояще-светлых! русских – днём с огнём не отыскать! – Но в Вас – Огонь горит, Огнь Покаяния – неугасимый, И Труд ваш – извиненье лучшее! нам от России, - И ваши долгие года в «проломе» вашем – что есть силы! – Я верю, «проломившись» в Новолетье наше – «жовто-синє»! Яскраво-сильне! – будем в Украине вас, Владимир, вспоминать!.. Да, верно, ни для Википедий Вы пришли, ни дать проспекту – имя блАго! – А дать Надежду – дельно-светлую, Надежду–«благо-весть»! – Что всё ж закроется когда-то сей неумолимейший! концлагерь… Что выживут – Герои!.. Что вернутся, Бедолаги!.. Спасибо крепкое, Владимир!.. (Нет – войне! – воистину! И нет – ГУЛАГу!..) – За Веру прочную, что Справедливость - всё же! - в этом мире – Есть!.. (14, 16, 17 августа 2024 года) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Текст содержит окказионализмы.
    21
  25. Огромная благодарность Сергею Олеговичу - за глубокое неравнодушие к страшной беде Украины, за высококвалифицированный анализ происходящих событий!.. Всегда с удовольствием слушаю!.. Большой душевный привет Вам - из временно оккупированного Крыма!..
    21
  26. Искренняя благодарность и огромное уважение Владимиру Осечкину за благородный, самоотверженный, бесценный Труд во имя Добра, за вашу недвусмысленную, честную поддержку Украины в тяжелейший для моей страны час! Огромный душевный поэтический привет Вам - из временно оккупированного Крыма!..
    20
  27. Шикарный концерт. Великолепнейших артистов собрали. Срежиссировали хорошо. Столько песен и стихов потрясающих. Большое спасибо создателям.
    18
  28. Читаючи «Кобзар»… (Зовсім нові вірші із Криму… Любій Україні!) Епіграф: «Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть…» (Т.Г.Шевченко) Розлита кров… розлита кров… по тих «болючих» сторінках… Скрізь цілі Дніпри! крові… і нема від них – в віках! – спасіння… Немов – "кривавим" цвітом – заквітчалась наша Україна у віках!.. Ну а на тлі Її все нескінченно багровіє – тлін осінній… Лиш... острівцем між рік кровЕй «Садок вишневий…» - нам розквітнув! - Такий малесенько-величний, дивоніжно-затишний «Садок»… І як замріялось мені аж раптом – від донбаських кряжів до Бескідів Розкинулася Мрія, Мріє-Посівна якаясь - нерозмріяних квітОк!.. Знов ллється кров… знов багровіє Життє-край наш – вкрай-безвинно!.. Але як хочу бачить я вкінці-кінців Вкраїну нашу тим – велично-затишним Садком!.. І щоби всі – до Одної! розлиті у віках донині – «багровИнки» Перетворили ми в садовії – барвинки! – особливо-чарівні, «новИнні»! – В ті незліченні Квіти Українського Відродження! – назло тобі, Чортополох "Содом"!.. (В ніч з 15 на 16 січня, ранок 16 січня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Велика подяка пані Наталії Мосейчук за її невтомну, високопрофесійну, дуже цікаву, надважливу працю на благо нашої чарівної України!.. Особлива подяка - за нового цікавого неординарного гостя!..
    18
  29. Вірші із Криму... (Героїчному Українському Народу і Героїчним Українським Воїнам присвячується…) Я серцем зараз з тими, хто в поході!.. Я серцем зараз з тими, хто в бою!.. І хоч я в – Українському Криму – знаходжусь, Я не – чекаю – Україну тут свою!.. Я – не чекаю, ні! – веду! – Її – рядками, Поезій Світлом вказую їй шлях… По кримській по землі ходжу Її кроками, Диханням дихаю Її в своїх віршах!.. Я кличу в них – Її! – Веду Її, підбиту, Але незламану, незламану! – ані на крихть! – Ані - на крихточку! - Душі Свободного Всесвіту Рабам «сво-збродним» не під силу підкорить!.. І я усім натхненням Творчої Свободи з вами – Із тими, хто вдень і вночі – «на Ви!», «на Ви!»… Із вами серцем я, мої Незламні, Несхитним словом! – із незламними-навік!.. Ні, це здається тільки вам, мої рідненькі, Що я – десь там, у «стіловИх» військах»… Десь там, у «мрієтворних силах» Неньки… Що я – не вершник, я – вірштант! – у цім «рос-Пеклі»… І що послань моїх «майбутнії» лелеки В’ють свої гнізда – не в покинутих містах!.. Ні! – це здається вам!.. Я був поетом-братом! – Із тими був, хто боронили «Коксохім», Хто «Азовсталь» тримали – самостратно!.. На Салтівці, коли Її розстрілювали «Градами», На тім жах-цвинтарі Ізюму – з безпорадними, - Я був, я був – із мирними і ратними!.. І творчість ця моя – суцільний Драмтеатр… І україномовний «твір», и русские «стихи»!.. І зараз! – там я!... я ходжу і плачу… По вулицях Авдіївки, яких давно нема… В примарнім місті я – вкрай-безпримарно плачу, Я – на зло ворогу – к вам – животвірно – «плачу»! – Живопишу – вкрай-відчайдушно! – вам на Вдачу Я твір за твором! Й вірю, й вірю: не дарма!.. Я не чекаю Перемогу: «Ось, невдовзі!»… Запас благих надій давно, давно! – ізжив… Вам лиш здається від початку й досі, Що за столом «застиг»! – Ні, з вами, Доленосні! Я з вами! – на крутій тяжкій дорозі… Свічу вам шлях, надгероїчні хлопці, Надгероїчнії дівчата! – У знемозі Тягну віз з вами я на зустріч Перемозі, Із всіх поетних, із остатньо-мрійних я – із «жил»!.. (25-26 квітня 2024 року, фінальна авторська редакція – 27 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - на Покровському і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Огромной Удачи, нулевых потерь и недюжинных Сил для сопротивления врагу желаю ВСУ в Курской области, и - дальнейших долгожданных Побед!.. Велика подяка пані Наталі Мосейчук за її невтомну, високопрофесійну, дуже цікаву працю на інформфронті на благо нашої України, за підняття важливих тем!.. Хоча я не бачу реальної можливості хоч якихось "мирів" і для мене подібні розмови, при всій повазі, це просто - струс повітря, і не більше... Але все одно цікаво послухати, знати різні погляди всередині України на ситуацію... Від душі дякую Вам, пані Наталю, за усі добрі, теплі, вдячні коментарі на мою адресу і моєї творчості, це дуже важливо для мене зараз!..
    17
  30. Песнь о моей Свободе (Стихи из Крыма! Любимой Украине!) В обилии насущных скользь-тревог, «камней подводных», Что не дают душе покоя в этот смутный час, Вопрос один взвывает! – волчьи-благородно: «Куда мне деть свою ретивую Свободу? Как продышать мне, хоть на час с Ней разлучась?» Нет, это! - невозможно! «занебесно»! - Ну кто на этом свете волен запретить Співати во всё горло украинские – мне – песни?! Иль – в голос! – Украину – Родину мою любить?!.. Нет! Нет! - Свобода у меня – в крови! Мне Воля – воздух! И Незалежна Муза мне - ментальная жена! И вы прочувствуйте, что снова - поздно-поздно! – Я в небосвод-лесах сбирал вам - слово-звёзды!.. А не – подручным средством – чёрк-глаголы «выжигал»!.. Что я не – почерком – пишу, - свободным лётом!.. (Хоть и с трудом, ведь я не – чёркаю, а – крылья вам «кую»!..) Что чувствую так часто я себя – поэт-пилотом Пилотом «Мрії» - занебесно-полнолётной! – И вас несу с собой в – Мечты разволье! – в наш! уют! Да что страна Мечты! – когда у Украины В душе поэта – нет! – границ, кордонов, меж! – Не в – империалистском смысле, - «на-кровинном», Во вкрай-співучем, воледар-безбрежном!.. И каждой! клеткою своей я отрицаю! - слово «клетка»... И каждой клеткой – вольный я вкрай-інець! – до костей!.. По крови – русский! По душе – свобод-поэтной Я - запорожец некоей Речи-Сечи заветной, Живущей только! по Завету Воли – «Ново-Ветхой»! – Не - надпрервать - её врагу! - в попытках – докоснеть!.. И разве вОльны ваши – разом все! – законосводы, Свободолюбцу, вольнодумцу, как я есть?! – Мне воспретить воспеть Народ – Хранитель Мир-Свободы И не гласить, что для моей поэт-природы Принадлежать к нему – развольнейшая! – Честь!.. Моей и – нашей! - Воли образ, Он - не в Статуе Свободы! – Её в статУи ни вогнать! – Неистово-Жива!.. Ни –небосводы! – нам подай! – небосвободы! Без Воли жить для нас – антиприродно!.. Нам надо жить!.. творить!.. бороть!.. – НЕ – проживать!.. (23 июня 2024 года, в день Святой Троицы, финальная авторская редакция – 26 июня) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. В тексте присутствуют авторские окказионализмы. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. От души благодарю Вас, Юрий, за гражданскую позицию, глубокое неравнодушие к происходящему в Украине, интересный крнтент и разумные мысли!.. Крим - це Україна!.. Усім адекватним людям - величезний душевний привіт із тимчасово окупованого півострова!.. Усіх братів і сестер, вільних і незламних українців вітаю з нашим головним національним святом - Днем Незалежноті!.. Все буде Україна!.. Ми обов'язково переможемо ординців!..
    14
  31. Шуточные стихи из Крыма!.. ("Вторармии" посвящается...) Мирок земной весь думал, что вы «второармия» - по победАм!.. А вы же – «перво!-армией» чемпионатной! оказались – по бегам!.. Не удалося вам ни Сирию, ни Украину взять в осаду! – Бежала армия «ужасная» и «страшный» пал режим АсАда!.. Ох, быстро!.. – Но всё ж как беднёхонько, рассеянно-нелепо Бежала армия рассейская – из города Алеппо!.. Эх, прямо вспомнилися дОбры, слАвны ваши времена-то! – Как вы решилися повоевать во Украине – с блоком НАТО!.. И как – шарахнулись! – в итоге, - от Святой Руси «исконной» вы, ребята, Как – чёрт от ладана! – Ох, дали славный мы вам «Киев за три дня»-то!.. Потом – оперативненько! – вас вывели из «каравайного тумана», Заставив быренько вас «скараваниться» с Изюма и Лимана!.. И уж с концами оборвали ваш «великоросский» сон вам, Когда бежали вы – неистово! «великососно»! - из Херсона!.. И что вы думали? – Усё? – На том у «хОхлов» жили иссяклИ – до малокровья? – «Три года ждёте» вы обещанных вам – Минска с Приднестровьем!.. Вы плохо! ждали – потому не досчиталися возлЯ носА землиц-то русских! Куда не ждали, вжарили мы вам – чтоб вы беглИ до Курска!.. Как «героически» «забег-отряды» всех «аптишек» ваших – нааплИ мы! – А заодно «за русским кораблём» в бега пустили все оставшиеся ваши корабли мы!.. И вы бежали «безпотерьно», «плановО», «ахматовцы» и «чернофлотцы», И браво! К вам - «своихнебросно»! – присовокупились «африкански» хлопцы!.. Остаткам «вАгнера» на «чёрном континенте» мы «по-чёрному» хребет переломали, Верней – те, наши, «гуровские»! туареги – во далёком МАли!.. Ну вот теперь законный свой черёд Принапряжённых «Бего-Сил» россии Бросать на произвол судьбы «свовО» «братАна» в Сирии!.. Ну и чаво ж стого? – Вы не отчаивайтесь «сирьно» уж, ребята! – Вы ведь и так – «велИки» - ВспомянИте ваши слАвны времена-то!.. Как выводили вы войска «проигроносно» - из Чечни, Афганистана иль Кореи, Как вы валили от горячих финнов, лишь отжав, верней, урвав! – Карелию!.. Из Порт-Артура вы и с острова Даманского – тикали, Да даже с Первомировой, вродь вами выйгранной, и то вы – на гражданскую!! – сбежали… От гитлера бежали вы, бежали - от Наполеона, Вы всю Москву сожгли в «впопых-бегах» - к чертям едрёным!.. Бежите по векам назад! – под пятки! вы Ивана Грозного, От вЫбегов войскОв с Ливонии до вЫбегов войскОв – из Грозного!.. Ну а сегодня! – заглядеться-запыхтеться! можно – от побед, от «аховых»! – От киевских, от кишинёвских, - чёрт возьми, от карабаховых!.. Но это ж всё – «манёвры бегом», - не обыденные! пораженья, Коли б и он не сбёг с поста, вам разъяснил бы - конашенков!.. Вы просто асы всех «военных марафонов», «Асады» вы просто! – И скоро выкинут не только вас из спорта, даже – с космоса!.. Чтоб вы в сплошной «Бахмут» не превратили земли Марса, С недостижимой! высоты как стартанёте вы – с «эМКаСа»!.. А там и на Земле кросс ждёт – ни с чем непосравнимый!.. Вы мимо крымского моста повалите – гурьбой! - из Крыма!.. «ГаньбОй»! сплошной повалите из Крыма вы – на славу! – «Отфинишировать» «китайской братии» свою всю – смех-державу!.. А главно, главному скажите вы свомУ: пусть, главно, он ни миг! не дрЕмлет! – Готовится бежать-не убежать в Гаагу с крЕмля!.. (В ночь с 8 на 9 декабря 2024 года, в честь свержения диктатуры Асада в Сирии!) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Текст содержит много окказионализмов.
    14
  32. Фронти стоять... (Вірші із з Криму! Коханій Україні!) Фронти стоять… Надії тануть, тануть… Майбутнє наше, що ти скажеш нам нове?! – Одне… лише одне – повинні тягнути Тягар одвічний за новітні «таргети», Повинні битись ми! – за наше найнове!.. І ми б’ємось, ми вірим крізь Зневірність, Крізь всю Звериність зневірюшних завірюх… Фронти стоять… І в кожній миті –Вічність… І в кожнім серці – холоднюча січність… І в кожній пам’яті – той Лютий ще не скінчивсь, - Лише пухлиною болючою набух… Фронти стоять… Але – ми всі на фронті, І серце кожного вкраїнця – дзвін бійця! Ні крапельки парадності, ні фронди! – Вершимо Всесвіту ми несусвітні оборони - Від Воїна-Захисника і до Кравця! Від Лікаря до Кухаря! – Турботі Нема кінця, немає вихідних!.. Фронти стоять… Але – чинять супротив! Жінки чекають… Та й в чеканні – Подвиг! У кожному чеканні – бій з Безоднею… У кожному чеканні – дві Війни!.. Фронти стоять… Але всі-всі на фронті… Пожежник, слюсар, журналіст, піїт… Ми боремось за – наші! – кровні горизонти, Виборюємо дітям – нашим! – колискове Сонце… Виборюєм Майбутньому – Майбутній Світ!.. Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Ці вірші були написані мною 25 січня, в знакову для мене дату - в день народження мого улюбленого поета і головного Вчителя у поезії - В.С.Висоцького... Велика подяка пані Наталії Мосейчук за її невтомну, високопрофесійну, дуже цікаву, надважливу працю на благо нашої чарівної України!.. Особлива подяка - за нового цікавого неординарного гостя!..
    14
  33. Вчера смотрел ваше интервью Алесе Бацман, как всегда, очень интересно и толково было. В свободное время обязательно посмотрю и сюжет с Евгенией Кутновой. Спасибо Вам - за правду, за объективный анализ происходящего, за то, что говорите честно о тех вещах, на которых многие так называемые "эксперты" спекулируют!.. Уважение за позицию и большой душевный привет Вам, Сергей Олегович, как всегда, - - из временно оккупированного Крыма!..
    13
  34. Новорічне «неперемовне» (Зовсім нові вірші із Криму!) О, скільки "балачкових" дум навколо одного: «Коли час «перемовин»?»!.. Не знаю точно я, чи вони будуть - взагалі!.. Але я точно! знаю те, що буде «Україна» - це вже безумовно! Квітуча Україна точно буде, та її – співуча мова… Її – світуче Сонце!.. та її – світанкові гаї!.. Я точно знаю те, що буде Україна!... і - з Донбасом!.. й – з Кримом!.. Що зараз, мабуть, і не віриться комусь уже – здобуть! – А я – животворю! – надієньку і віроньку – в падіння «третєриму»… І слово «мабуть» перетворюю я з Музонькой – в «майбУть»!.. Я – неймо-вірю – в те, що приречЕна «буть» Країна наша – ново-НаречЕной! Звісно! – Із Майбутнем – із світло-нареченим місяцем – якимсь... Все бачиться, все бачиться та Дівчина мені, в якої погляд – Пісня!.. Та дивовижно-бійка Краля – з пишного безкрай-Полісся, Що дивиться в глибини Світязя – якоюсь Світо-Зіркой – скрізь!.. Цей Сине-Зір, я бачу – у віках – розлився, - Синь–і-Вірно!.. І вірно знаю, що не владний – січень прИйдешній – перетворитись в – вічну Січність! – Так! чую, що - на ворога! - «реве та стогне Дніпр»…Сміхом Громовинним! – І – вирно - знаю! що впадає він спокон! – у Українську! Вічність!.. Це знаю точно! – І від балачкових дум отих – навколо «перемовин» Я думами – баладними! – огортувать спішу ЇЇ! – Несправедливість-Біль гоЇть! – Тими, що вічно! знають те, що буде Україна! – вже «неперемовно»! – Квітуча Україна буде наша… та її співуча мова… Її Світуче Сонце… та її світанкові гаї!.. (Зовсім нові вірші, 31 грудня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках, особливо - на Покровському і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Велика подяка і Володимиру Золкіну, і всій вашій прекрасній команді за яскраву, потужну, надважливу працю на благо нашої України!.. Особлива подяка - за цікаву гостю!..
    12
  35. Я преклоняюсь перед Мужеством и Подвигом Украинских Защитников! Перед великим сопротивлением Украинского Народа! Слава Украине! Слава всем Воинам Украинской Земли!.. Низкий поклон Вам, ребята!.. Эти мои стихи Вам, от всей души!.. Песня украинского воина Мы, украинцы - не о пафосных речах. Мы побеждаем не для календарной даты. Воюем за радушный свой очаг… За каждого собрата и солдата… И с первых дней нашествия орды Мы даже ненавидим благородно! Мы тем, что убиваем – не горды. Горды, что защищаем мы Свободу! Горды не лозунгами «С нами – Бог!», А истинно богоугодным делом! И каждый пишет общий эпилог Здесь своей кровью для слепого беспредела! Когда идём мы в необъятный бой, Мы твёрдо знаем нашу сверхзадачу! - И каждый миг мы жертвуем судьбой… И каждый миг в нас Украина плачет… И каждый миг мы на века должны… И каждый миг мы не имеем права, Ни ожиданье не оправдывать жены, Ни дочки в мирном городе забаву… Добиться мы должны, чтоб сын и внук Познали в жизни лишь одни прилёты – Прилёты птиц удачи! Счастья стук В гостеприимно приоткрытые ворота!.. Мы в бой идём не для смертоубийства, - За будущие города-сады! Чтоб сердце Солнышка могло радушно биться! Чтоб в мирном небе Солнцу порезвиться! И чтоб жовто-блакитний флаг ему светил! Чтоб вечно украинский флаг светил!.. Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт Я – человек гражданский, и, может быть, многие скажут, что я не имею права писать от имени героических военных людей, не нюхавши пороху. Однако я с первого дня нападения на Украину переживаю за свою Родину, находясь здесь, в оккупированном Крыму, пытаюсь, насколько в моих силах взывать к одурманенным пропагандой людям, взываю к разуму людей на своём поэтическом блоге, пишу горькие стихи об Украине и страданиях её потрясающего народа, пишу, к сожалению, в основном в стол… Вот решил поделиться одним из них… Поверьте, эти строки выстраданы моей душой, также как и другие мои стихи, обращённые к моей любимой стране и к её героическому народу! Конечно, эти стихи лучше было бы написать по-украински, но всё же я – этнический русский, и всю жизнь говорю и думаю на русском языке. А творчество всё-таки лучше всего создаётся на том языке, на котором действительно мыслит человек, которым серьёзно владеет. Поэтому я решил не искажать прекрасный украинский язык своими недочётами в его знании. Написал по-русски… Но от души… Огромное спасибо Вам, Василий, за вашу неустанную, глубоко неравнодушную, высокопрофессиональную работу во благо Украины!.. Слава Украине! Адекватные крымчане ждут ВСУ!
    12
  36. Що то за Спів?.. (Вірші із Криму... Присвячення Україні...) Що то за спів – безмежнicтю чарівний?! Звідки та пісня до моєй душі луна?.. Десь - вiковічна… ні – вiчноквітуча! – десь Весна... Десь ранок кличуть золотоголосі півні!.. Наринув спів – омріяний якийсь! Розкинулась навкруги надзвичайна віра… І лине, лине - крізь надгірність Синевиру, Крізь найдрімучіший поліський ліс! Нема йому початку! Нема – краю! А тільки - ранок! Ранок! – мрійних розмаїтть. – По-над Говерлою ця віковічна мить!.. І хмарнicть грізна може лиш розгомонить Завзяту хуторянку, бійку кралю!.. Це то Вона співа - з своєю Гучною Красою! Це то - Вона – безкрайнить обрій мій! – О, скільки невагомих добрих мрій Незважливо й надважно – у вінці проміннь! = Роздарює спiвучicтю рясною! І блискавично - хусточка її - рясніє!.. І - свитка - пишним сяйвом віддає!.. Кудись - за райський гай! - мене веде Загайність співу, що – загальність! – надає… Душевний простiр мій – лиш хвилі співу є… Спiває все кругом – підсоняшне насіння, І небосхил – надкришталево-синій!.. Цей спiв не можна втиснути у межі! Цей спів не можна - окордонено – сприйнять! - Його лише і можна порівнять Із запорізькою Свободою - безмежною, Із Волелюбністю! - яку не обійнять, - Дух – безкорисливий – у ній, Дух – викоханий! – врештi, - Якому Сонця треба обіймать!.. Як сміховиннi для Нього всі вавилонські вежі!.. Дівчино мило, ти співай, співай!.. Хай Мова ця до зоренек лунає!.. - Духмяним медом блиск їх хладний окропляє! Квітучістю – барвинною – хай скрiзь розсяє! Проллється всюди – плодоносними – краплями! І моє серце хай вона не крає, Безкрає! - моє серце – вкрай!.. Що - "Україна" - для мене, як розказати?! Коли цей Спів Її заквiтнить всі мої слова!.. Я можу лиш летячим поцілунком цілувать, I знов, і знов – своє питаннячко питать: «Що за Спiвучість, за чарівно-Божия краса - Там?!..». Усіх українців вітаю з нашим головними національними святами - наступаючим Днем Незаледжності України і Днем Державного Прапору!.. (24-26 серпня 2023 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
    11
  37. Как всегда, моя большая благодарность Сергею Олеговичу - за классный разбор ситуации!.. Не так много россиян (хоть и - бывших), тем более, спецов в своём деле, которые так откровенно и искренне поддерживают и помогают Украине, безо всяких оговорок!.. Душевный привет Вам - из временно оккупированного Крыма!..
    11
  38. Гениально! Супер! Прям точный соловьёв. Очень круто и остроумно!
    10
  39. Письмо из «подполья» (Стихи из Крыма! Любимой Украине!) Я к вам пишу… как будто - из подполья… Как бы из бункера – иззыблемых! – надежд… А выйдя в свет, хоть – на своё подворье, Всё убеждаюсь: в оккупации… безбрежной!.. Я в этом городе живу с первых годочков детства… Но… ныне новым чувством безутешно одержим: Здесь негде стало прислонить главу, душою – деться… Уходит город из-под ног моих… к ногам – чужим!.. И часто-часто так, почти – ежегодинно, Себя на мысли я в «подполии» ловлю, Что здесь, в моей квартире – Украина, А там – рф-ия – «в цвету» и «во хмелю»!.. Там – не безбрежность! – беспредел! путинофренов… Но как же сетовать на это – глупо-глупо! – Когда во всех стихах звучат незрим-рефреном – Авдеевка, Бахмут, Изюм и Мариуполь!.. Конечно, грех-то – мне! – уж жаловаться нА жизнь, - Там, в Харькове, - из-за русни Весны не видно!.. К тому же щедро – стигне! моя поэт-пажить!.. Но – к чёрту, к чёрту! эту «пажить»! – на крови-то!.. Неистово полн чувств противоречных… Вы там – бомбимы, все! – авиа-болью! - прожжены!.. А я – далёко так, сочувственно-беспечно… Мы все – заложники! - несправедливейшей Войны!.. За что, за что моей стране – такие зверства?.. За что - лавины «смертоносных» новостей?.. За что же выпало такое Ей - «добрососедство», И «щедрик» многообещальный - от «друзей»!.. И каждый мой вопрос звучит – почти молитвой! И каждый мой рефрен – громами в небеса!.. А утешать вольна лишь моей боли – слитность! – С болЯми каждого незламного укрАинца!.. Я к вам пишу!.. как будто – из подполья… Из бункера – иззыблемых! – надежд… О, праздник, будешь ли на нашем ты подворье?.. О, свет освобожденья, мреть разбрезжишь?.. Лишь знаю: предо мной опять чистейшая бумага, И сквозь – иззыблемость! – всех жизненных основ, В ней проступает снова правда строк – блакитно-жовтим флагом! – Нет, не чернилами! - «БлакИтнілами»! - стиховыси блАгой, И искренностью щедрой - стигло-житніх! - моих слов!.. (В ночь с 14 на 15 июня) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. В тексте содержатся авторские окказионализмы. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх-усіх напрямках, особливо - на Курщині і під Покровськом!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Крим - це Україна!.. Усім привіт із тимчасово окупованого півострова!.. Ніякі трампи українцям не можуть бути вказівкою, з орками замірятися - не можна! Це призведе до катастрофи!.. Сподіваюсь, що більшість українців і президент Зеленський це розуміють!.. Як би це не було складно, нам треба стояти до останнього, робити ядерну зброю, шукати нових союзників, тільки так!.. Как всегда, моя большая благодарность Сергею Олеговичу - за классный разбор ситуации!.. Не так много россиян, тем более, спецов в своём деле, которые так откровенно и искренне поддерживают и помогают Украине, безо всяких оговорок!..
    10
  40. Нові вірші із Криму... (Героїчному Українському Народу і Героїчним Українським Воїнам присвячується…) Я серцем зараз з тими, хто в поході!.. Я серцем зараз з тими, хто в бою!.. І хоч я в – Українському Криму – знаходжусь, Я не – чекаю – Україну тут свою!.. Я – не чекаю, ні! – веду! – Її – рядками, Поезій Світлом вказую їй шлях… По кримській по землі ходжу Її кроками, Диханням дихаю Її в своїх віршах!.. Я кличу в них – Її! – Веду Її, підбиту, Але незламану, незламану! – ані на крихть! – Ані - на крихточку! - Душі Свободного Всесвіту Рабам «сво-збродним» не під силу підкорить!.. І я усім натхненням Творчої Свободи з вами – Із тими, хто вдень і вночі – «на Ви!», «на Ви!»… Із вами серцем я, мої Незламні, Несхитним словом! – із незламними-навік!.. Ні, це здається тільки вам, мої рідненькі, Що я – десь там, у «стіловИх» військах»… Десь там, у «мрієтворних силах» Неньки… Що я – не вершник, я – вірштант! – у цім «рос-Пеклі»… І що послань моїх «майбутнії» лелеки В’ють свої гнізда – не в покинутих містах!.. Ні! – це здається вам!.. Я був поетом-братом! – Із тими був, хто боронили «Коксохім», Хто «Азовсталь» тримали – самостратно!.. На Салтівці, коли Її розстрілювали «Градами», На тім жах-цвинтарі Ізюму – з безпорадними, - Я був, я був – із мирними і ратними!.. І творчість ця моя – суцільний Драмтеатр… І україномовний «твір», и русские «стихи»!.. І зараз! – там я!... я ходжу і плачу… По вулицях Авдіївки, яких давно нема… В примарнім місті я – вкрай-безпримарно плачу, Я – на зло ворогу – к вам – животвірно – «плачу»! – Живопишу – вкрай-відчайдушно! – вам на Вдачу Я твір за твором! Й вірю, й вірю: не дарма!.. Я не чекаю Перемогу: «Ось, невдовзі!»… Запас благих надій давно, давно! – ізжив… Вам лиш здається від початку й досі, Що за столом «застиг»! – Ні, з вами, Доленосні! Я з вами! – на крутій тяжкій дорозі… Свічу вам шлях, надгероїчні хлопці, Надгероїчнії дівчата! – У знемозі Тягну віз з вами я на зустріч Перемозі, Із всіх поетних, із остатньо-мрійних я – із «жил»!.. (25-26 квітня 2024 року, фінальна авторська редакція – 27 квітня) Автор: Федір Федоров, кримський поет Щоб уникнути непорозумінь, хочу звернути увагу, що слова та словесні конструкції «сво-збродний», «рос-Пекло», самостратно, крихть, мрієтворний, вірштант, надгероїчний, стілові (по аналогії – з «тилові»), жах-цвинтар, животвірно, безпримарно, остатньо-мрійний – це авторські оказіоналізми. Вираз «на Ви!», «іду на Ви!» належить київському князю Святославу – ім він попереджував ворогів, що йде на них з війною… Сьогодні представляю вашій увазі зовсім новий вірш, над якими я працював доволі довго… Я вважаю, що це, безумовно, одне з найважливіших моїх поетичних звернень до мого народу, до вас, дорогі співвітчизники!..Ідея цього твору народилася у мене декілька днів тому, після перегляду фільму-репортажу прекрасної, дуже сміливої журналістки Андріани Кучер із зруйнованої Авдіївки… Я звичайно розумів, що від Авдіївки майже нічого не залишилось, але коли ти бачиш ці зруйновані будинки, а, головне, людей зі зруйнованими долями, які ховаються по підвалах, які сприймаюсь смерть вже просто як буденість, коли бачиш ці жахливі авіаудари, у душі – зовсім інші почуття, ніж коли просто сприймаєш «зруйновану Авдіївку» як жахливий, але більш-менш абстрактний, сухий факт… Ці жахливі картини Авдіївки ніколи не можна забути… І думаю, що в моїх подальших прикрих віршах на тему війни вони так чи інакше будуть знов і знов виникати… Україна обов’язково переможе і «віддячить» ворогу за цей суцільних Жах, в який перетворили орківські танки наші міста!.. Я у цьому ні краплі не сумніваюсь!.. Сподіваюсь, що і мої вірші теж, хоча б морально, допомагають і будуть допомагати на цьому шляху!.. Слава Захісницям України!.. Спасибі Вам, Раміна, за інтерв`ю з такою прекрасною Героїнею, і, взагалі, велика подяка Вам, Раміна, за вашу невтомну, яскраву, сміливу, дуже цікаву та просто надважливу працю на благо нашої України!..
    9
  41. Послання у Майбутнє (Вірші із Криму! Коханій Україні!) Я викохую Мрії в своїй душі, Я у серці Мрії викохую – Про свої нездійснені чарівні вірші, Які вінчані десь – не з моєю епохою… Я викохую Мрії… але – не рядки… Ні єдиного натяку щодо їх змісту… Ні пів-слова немає, ані пів-туги, Ні повітряних замків - в повітрянім місті… Це підспудна, прихована зміст-широчінь... Це Кохання, якому мала світ-уява!.. Я викохую Мрії - вселенські - в Душі!.. А для когось це просто – надмарна забава… А для когось це – навіть не фіміам, Не палац із повітря, не оазіс міражний… Цей – із свіжих світів – букет фемінам Не справляє на більшість жінок жодних вражень!.. Це послання лиш тим, що майбутнім живуть… Але їх так надмало – для Твору! – Скільки фарб, стільки ліків мені не дадуть, Замайбутніла щоб саме тая нам путь! Щоб Шедевр Краси викохать із Потвори!.. Я викохую Мрії… в Душі їх ношу… Але з кожного з вас – лише треба з пів-слогу! А від кожного – трохи згасить зайвий шум! – Як би знали ви всі, що майбутньо дишу! Що викохую Мрії! – неймомрiйно! – пишу Остаточну Весни, остаточну Весни Перемогу!.. (Вірші написані ніч з 8 на 9 січня, фінальна авторська редакція - вечір 10 січня) Автор: Федір Федоров, кримський поет Представляю вниманию украинских зрителей свои стихи на украинском языке, которые не имеют прямого отношения к кошмарной войне и Героической Борьбе украинского народа! Однако подспудно, во "втором дне" произведения, безусловно отразились окружающая обстановка, общий контекст нынешней сложнейшей, противоречивейшей, переломной действительности... Авторское примечание: прекрасно понимаю, что русское слово "слог" переводится на украинский - "склад". Но тут я не мог не допустить данный "русизм" из-за основополагающего смыслового момента - в угоду рифме, потому-что в этом фрагменте она играет важнейшую смыслообразующую роль. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень !.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Пані Наталі Мосейчук, як завжди, велика подяка за її цікаві, оригінальні сюжети, за всю її невтомну, високопрофесійну, дуже важливу журналістську працю на благо нашої України!.. За знайомство з паном Леонідом - особлива Подяка від душі, він - дуже крута, дуже цікава Людина!..
    9
  42. Песнь о моей Свободе (Стихи из Крыма! Любимой Украине!) В обилии насущных скользь-тревог, «камней подводных», Что не дают душе покоя в этот смутный час, Вопрос один взвывает! – волчьи-благородно: «Куда мне деть свою ретивую Свободу? Как продышать мне, хоть на час с Ней разлучась?» Нет, это! - невозможно! «занебесно»! - Ну кто на этом свете волен запретить Співати во всё горло украинские – мне – песни?! Иль – в голос! – Украину – Родину мою любить?!.. Нет! Нет! - Свобода у меня – в крови! Мне Воля – воздух! И Незалежна Муза мне - ментальная жена! И вы прочувствуйте, что снова - поздно-поздно! – Я в небосвод-лесах сбирал вам - слово-звёзды!.. А не – подручным средством – чёрк-глаголы «выжигал»!.. Что я не – почерком – пишу, - свободным лётом!.. (А, коль с трудом, не – чёркаю, а – крылья вам «кую»!..) Что чувствую так часто я себя – поэт-пилотом Пилотом «Мрії» - занебесно-полнолётной! – И вас несу с собой в – Мечты разволье! – в наш! уют! Да что страна Мечты! – когда у Украины В душе поэта – нет! – границ, кордонов, меж! – Не в – империалистском смысле, - «на-кровинном», Во вкрай-співучем, воледар-безбрежном!.. И каждой! клеткою своей я отрицаю! - слово «клетка»... И каждой клеткой – вольный я вкрай-інець! – до костей!.. По крови – русский! По душе – свобод-поэтной Я - запорожец некоей Речи-Сечи заветной, Живущей только! по Завету Воли – «Ново-Ветхой»! – Не - надпрервать - её врагу! - в попытках – докоснеть!.. И разве вОльны ваши – разом все! – законосводы, Свободолюбцу, вольнодумцу, как я есть?! – Мне воспретить воспеть Народ – Хранитель Мир-Свободы И не гласить, что для моей поэт-природы Принадлежать к нему – развольнейшая! – Честь!.. Моей и – нашей! - Воли образ, Он - не в Статуе Свободы! – Её в статУи ни вогнать! – Неистово-Жива!.. Ни –небосводы! – нам подай! – небосвободы! Без Воли жить для нас – антиприродно!.. Нам надо жить!.. творить!.. бороть!.. – НЕ – проживать!.. (23 июня 2024 года, в день Святой Троицы, финальная авторская редакция – 26 июня) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. В тексте присутствуют авторские окказионализмы. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - на Покровському і на Курщині! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Велика подяка пані Наталі Мосейчук за її невтомну, потужну, високопрофесійну працю на благо нашої України, за підняття таких важливих тем, за цікавих, яскравих гостей! Тема українських революцій, становлення національної свідомості - надважлива... Я доволі пізно, на жаль, зрозумів і оцінив красу Майданів і Свободної, Волелюбної Душі Українського Народу!.. Але зараз, не зважаючи навіть на такий гіркий час, мені дуже приємно освідомлювати себе частиною такої Нації і хоча б своїми віршами бути із своїм народом в його Неймовірній Боротьбі з таким Невимірним Злом!..
    8
  43. Запізніле освічення (Коханій Україні! Нові вірші із Криму! Створені 24 серпня 2024 року, у День Незалежності) Я зрозумів доволі пізно, як кохаю свою рідну Україну… Доволі пізно – кровотвірний! - цей зв’язок із Нею я отямив!.. Шукає хтось там – чи до «третього», чи до «четвертого» шлях – Риму, - А я знайшов! свій перший! Рим – і ввік-остатній! – й рима Моя затверджує рахунок лірика-«мандрівника» - з РимАми!.. Так, я знайшов Її! А все ж таки у ній, в Єдиній, Я стільки диво-Римів й диво-мовних рим знайшов! – Що відчуваю: заблукаю знов! Ой, знов порину! – Замріюсь! вкрай-поетно! в тропки й тропи – невимІрними Та невимрІяними! - йщов би – Вічність! – йшов… Й ще більш закохувався б я… Й ще більш Її Кохав би… Хоч пишуть читачі мені: «не вірно говорить – «коханая країна»!»… А я – кричу! – з поет-рішучою примхливістю – примхабно!! – Ні, геть не згоден я – це саме вірно! – відданість лиха в нім – В слові «кохана», у яке закоханий я – істо-українськи!.. «Коханой» жінка може бути! – кажуть, і я! винен вам сказати, Що Україну свою бачу я через віки – вічноспівучой Жінкой! - Співаючой – уперекір, крізь віковічно-поневолюючі грати, Крізь, навіть, танки, і шахеди, і «Кінжали», і «Армати» – «В лузі червона…» ллється тут – наднепокірно-свято! – Ця жіночка, яку викохвували наші надзусилля – з віка в вік – завзято! – Тому така вона і зараз – надзвичайно-, за-Всесітньо!-бІйка!.. І – за-Всесвтньо! – я! закоханий... в цей Дух… цей Дух Тендітной Міці, Могутньо-чарівних Пісень – і Квітки Цісик, й Лесі Українки!.. Закоханий в її «сосюрівські сади», так само ж, як і - в дійсні! – У праце-творчії охайнії садочки працелюбних українців!.. Закоханий в глибинно-чистий погляд той Любові – Синь-і-Вірной, Той вічно-вірної Любові, що злилась і розлилась – наднерозлучно!.. Закоханий у Відданість Її Синів-і-Віру Жінок, Що так! постали на цей Захист «синевирних» рідних Крас – найневмиручо!.. Я так закоханий в оцих Людей її – таких Душей красивих! – У цих «давидів» і «давидок», що так Голіафа - «вкрай-непереможного»! - женуть! – До «голіафика», «голіафлЯтка» усміхотворИли тую Гідру!.. В той гумор «пальця в рот не поклади», зухвало - Волелюб`я! - гідний, В те бадьорИсте! ЗавзяттЯ – у співі, в жатві, у молитві, в битві, - Закоханий! – я вичаровуваю вам над-незаЯложені ці рядочки-«квіти», Над-непрописнії! – хай - тільки гідні! душі – ниву тих моїх поезій жнуть!.. І хай там пожартовує наш ворог, що, бач, й Чорне море викопали хОхли! – Вони ж не бачать, що ми й справді… справді!... можем Це! – Ми Чорнокровну Прірву вам - три роки! - тут копаєм!.. й хОхми Щось затишили ваші… Бо це – Праведная! Прірва, й «ваши хОлмы» На її «березі» - це свідчення «живі» того, що лОмами Лиш стрінемо ми тих, що призвані в нас квіти, караваї відібрати, і – Лице!.. Але ж… скіль нашим! крОвям треба було там пролитись, І скільком Квітам треба було там відквітнуть – назавжди! – Щоб я! дотумкав, щоб зумів нарешті! зрозуміти, Як я кохаю Україну! – приспані ці почуття знов розбудить!.. Але ж ті праведнії! крові – не дарма! – ті крові істо!-українські… Бо ми усі викохуємо в кровнім поті – істо-українське Сонце! – І наші дітки у обіймах Викоханої Країни будуть – точно! «цвісти»! – І буде їм загрожувати лиш один – Кохання Світлого – полон Цей!.. ( 24-25 серпня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить багато оказіоналізмів. Ідея цих віршів народилася в моїй душі доволі давно, довго набирався вражень, обміркував… А дозріли вони і вилилися на папір тільки у День Незалежності… Впевнений, що це не просто випадковість… Мені справді часто пишуть, що згідно з правилами не вірно писати «Коханій Україні, що коханой може бути жінка, а не – Країна»… Але я писав чомусь саме так, це поетичний забобон, примха, якщо хочете, мені дуже подобається це українське слово, і ось у цих віршах я в художній формі я своєрідно пояснив, чому я пишу саме так… Велика подяка пані Наталі Мосейчук за її невтомну, потужну, високопрофесійну працю на благо нашої України, за підняття таких важливих тем, за цікавих, яскравих гостей! Тема українських революцій, становлення національної свідомості - надважлива... Я доволі пізно, на жаль, зрозумів і оцінив красу Майданів і Свободної, Волелюбної Душі Українського Народу!.. Але зараз, не зважаючи навіть на такий гіркий час, мені дуже приємно освідомлювати себе частиною такої Нації і хоча б своїми віршами бути із своїм народом в його Неймовірній Боротьбі з таким Невимірним Злом!..
    8
  44. Великодня Молитва (Зовсім свіжі вірші із Криму! ) Ніч Великодня – це завждИ чарівно-особлива Ніч… Усе в Ній кличе до якоїсь – вЕлико-вселенської молитви!.. Але я за однЕ молюся нині! – щоби зовсім бити й січ Наших людей лютини перестали ті…щоб згасли битви… Молюся, щоби все-вселенськії Небесні Янголи-Захисники Cтояли поруч з кожним нашим Воїном – самим Безсмертним Дивом!.. Щоб виборені крізь усе «бах-мруття» Воля, Слава, Честь і Хист – ніким! Ніколи! вже в – Полони Віковічнії – не були взяті! – Щоб родиной Шевченковою «вольной і новой» все більше, більше! кріпли ми… Щоб просто шлях «додому» мого Криму не перетворили в – домовину! – Ті всі не звідавшії Щастя Волі, Духом нищі кріпаки… Щоби пасхально-квітнула , а не – уперекір-проквітнювалася – моя Вкраїна!.. Чого бажати нині – щоб маленький хлопчик і мала дівчИнка Змогли би писанками «стукатися» - дзвінко-безтурботливо, хоча б на – Великмить!.. Забувши, що Грім серед ясен-неба може гримнути від «православної» вурдалачини, Що усю Ніч Святу – «Всенощная» Тривога може – «дзвінно»-гомонить!.. Щоб наша Віра «поза-всетривожная», відчай-вкраїнськая була у нас! – Щоб в нас джерел душевних вистачило бути – один одному Сестрой чи Братом!.. Щоб віковічно-невичерпно в небесах раділи Леся наша й наш Тарас!.. Щоб свято вірить у Майбутнє Світле наше, як в суцільне Великоднє Свято!.. (В Свято Великодня, 20 квітнн 2025 року) Автор : Федір Федоров, кримський поет. Текст, як завжди, містить деякі оказіоналізми. Ідея ціх віршів, їх сюжет з’явився в моїй голові в великодню ніч, а написав їх уже вдень, в саме свято… Представляю їх вашій увазі, дорогі українські читачи… Пані Наталі Мосейчук, як завжди, велика подяка за її цікаві, оригінальні сюжети, за всю її невтомну, високопрофесійну, дуже важливу журналістську працю на благо нашої України!..
    8
  45. Що то за Спів?.. (Вірші із Криму... Присвячення Україні...) Що то за спів – безмежнicтю чарівний?! Звідки та пісня до моєй душі луна?.. Десь - вiковічна… ні – вiчноквітуча! – десь Весна... Десь ранок кличуть золотоголосі півні!.. Наринув спів – омріяний якийсь! Розкинулась навкруги надзвичайна віра… І лине, лине - крізь надгірність Синевиру, Крізь найдрімучіший поліський ліс! Нема йому початку! Нема – краю! А тільки - ранок! Ранок! – мрійних розмаїтть. – По-над Говерлою ця віковічна мить!.. І хмарнicть грізна може лиш розгомонить Завзяту хуторянку, бійку кралю!.. Це то Вона співа - з своєю Гучною Красою! Це то - Вона – безкрайнить обрій мій! – О, скільки невагомих добрих мрій Незважливо й надважно – у вінці проміннь! = Роздарює спiвучicтю рясною! І блискавично - хусточка її - рясніє!.. І - свитка - пишним сяйвом віддає!.. Кудись - за райський гай! - мене веде Загайність співу, що – загальність! – надає… Душевний простiр мій – лиш хвилі співу є… Спiває все кругом – підсоняшне насіння, І небосхил – надкришталево-синій!.. Цей спiв не можна втиснути у межі! Цей спів не можна - окордонено – сприйнять! - Його лише і можна порівнять Із запорізькою Свободою - безмежною, Із Волелюбністю! - яку не обійнять, - Дух – безкорисливий – у ній, Дух – викоханий! – врештi, - Якому Сонця треба обіймать!.. Як сміховиннi для Нього всі вавилонські вежі!.. Дівчино мило, ти співай, співай!.. Хай Мова ця до зоренек лунає!.. - Духмяним медом блиск їх хладний окропляє! Квітучістю – барвинною – хай скрiзь розсяє! Проллється всюди – плодоносними – краплями! І моє серце хай вона не крає, Безкрає! - моє серце – вкрай!.. Що - "Україна" - для мене, як розказати?! Коли цей Спів Її заквiтнить всі мої слова!.. Я можу лиш летячим поцілунком цілувать, I знов, і знов – своє питаннячко питать: «Що за Спiвучість, за чарівно-Божия краса - Там?!..». Усіх братів і сестер, вільних і незламних українців вітаю з нашим головним національним святом - Днем Незалежноті!.. Все буде Україна!.. Ми обов'язково переможемо ординців!.. (24-26 серпня 2023 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
    8
  46. Страницы Боли (Стихи из Крыма! Любимой Украине!) Труднее и трудней даётся каждый «стихо-шаг»… И водь надежд, как передержанная брага… Болит душа… Опять болит моя душа… Да так, что с нею, кажется, болит – бумага… Опять рашисты двинулись на наши города… Им – земли – не урвать! уже у нас, я знаю, - Зато – душ и сердец – ещё сколь вырвут! – навсегда... А души светлые – то главное Країни знамя!.. Опять – огрянуло! – нам память дежавю, И вновь – страница боли за страницей… Пишу из «ниоткуда»… И в – сплошном «нигде» живу… Лишь точно знаю, где душа – там, с украинцами… А здесь… а здесь – не узнаю я больше Крым… Где город - мой?.. Безликий «лик» зет-свастик… Доископаемый какой-то Оркаим… «Освобождателей» - «воинственное» своевластье… И я – лечу в мечты – стараюсь! улететь… Но – об Авдеевку! – в полёте - спотыкаюсь!! И пячусь в ужасе – вновь в симферопольскую мреть, И чтоб опять - ревмя! - душою не реветь, Віршами у Майбутнє – самозатыкаюсь… А так мечусь, мечусь - по-прежнему! - меж двух огней... Я – украинцем! – стал, вовік віків, віднині й - квітно!.. И - українство квітне - c каждым днём во мне сильней… Но как! подчас – хоть плачь, хоть сатаней, Я – русским – чувствую себя – навек-убитым!.. Высоцким, Пушкиным, Есениным взрождён, Всем сердцем ныне - их де-ржаву - презираю, С их каждым "воржавевшим"– в каждый мозг – вождём, Их каждым выстрелом и «выржавом» - прожжён! - По моему (фашистскою стопой – проржавленному!) Краю!.. Куда ни ткнись теперь, повсюду – боль души… Перо моё и то - болит, «кровит» нам!.. Болит бумага… и болят – «вирши»… Болит – Народ мой… И болит – вся Украина… Но в этом – изнажденьи! – что кровит, Когда любая тишь – предвестно-гробовая, Одно меня ещё неистово! живит, Что – силой строк – с своим народом пребываю!.. (Новые стихи. Написаны в ночь с 22 на 23 мая) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Текст содержит окказионализмы. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх напрямках!.. Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Пані Наталі Мосейчук, як завжди, велика подяка за її цікаві, оригінальні сюжети, за всю її невтомну, високопрофесійну, дуже важливу журналістську працю на благо нашої України!.. За пана Леоніда - особлива Подяка, дуже крута, дуже цікава Людина!..
    7
  47. Загиблим українським Героям присвячується… (Нові вірші із Криму…) Не знаю я, на пре-великий жаль, усіх ВоЇв загиблих – і імен, і прізвищ… Але я кожному! Із них – душей! вклоняюсь низько-низько… І кожний свій рядочок - часто необтесаний й нервово-різкий Виточую украй-старанно і виблищую потІм – до пам’ятного обеліску!.. До височИни пам’ятного обеліску… Бо ці Воїни весь час вершАть Такі блискучії бої – не тільки за весь Вільний Світ, а і конкретно – за мою Свободу! – За ту Свободу, що усе життя викохую, виспівую в своїх віршах, За те Роздолля Духу, без якого не можливо народити жодну Вроду!.. І жодной гадки я не маю, над якой «над сутичкою» має буть поет… Це ж – нАд-ліричнії - Герої!.. Та й Герої - саме мОго! поетичного роману!.. І все моє нутро украй-палкучеє пАлом кричить, майбутньо! - «Геть!» - ВоднОчас і воднОголос з відвертими Захисниками – каламутних орд туманам!.. Поля страд поетичних – то, звичайно, не поля страждальних Битв… Але на цих на дивоніжніших полях, на дивно-квітнучих полях – жодне! Ім’я! – Смерть не зариє!.. І назло ворогу і нАдиво Майбутньому я все насаджую Святої Пам’ятї Ліричну Квіть!.. Я все невтомно й невблаганно хочу –справжніх цих Людей – оживотвОрить - праведно-поетной «зброєй» Мрії!.. (Вдень 27 травня - вдень 28 травня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить оказіоналізми.
    6
  48. Горькое обращение к предпобедной Весне (Стихи из Крыма!) Со мною что-то странное творится: Брожу по улицам и по весенним скверам, Не замечаю вовсе я прохожих лица, Наплыв Весны на сердце давит скверно так… Чего весенишься, планета? Что так радостно? Не уж то ли Победа на носу?! Да даже если так?! – И дрянь, и варварство С собою варвары навеки унесут! Да даже если заново отстроится Моя страна, в чём и сомнений нет! И даже если выбросами стронция Не будет враг пугать весь белый свет! – Как чёрную дыру нам залатать, застроить, Что зазияла Мариуполем в сердцах?! – И раззияла хуже всяких стронциев Ненаступившая, но расступившая Весна... Как нам забыть, живущим в Симферополе, В Одессе, в Харькове, во Львове, в Броварах, Как Мариуполь русские фашисты гробили, Чтоб погрузить нас всех в пучинный страх?! Но мы – храбрее лишь, отчаяннее стали В сей праведной до озлобления борьбе! – Вы не на тех напали! – мы из стали Своих надёжных дел скуём и сталь побед! Но всё же что-то безвозвратно удалось вам Пробить в непробиваемых бронях… Ты мою землю испахал, солдат, ядрёной злостью!.. А в это время – ядерной – стращал нас твой монарх!.. Да разве можно мне тебя назвать «солдатом»?! – Ты – мародёр, насильник и злодей! – Зачем стирал ты города безумно с карты?! Зачем давил ты под завалами людей?! Каких ты в роддомах искал нацистов?! А в Драмтеатре?! – Натовцев бомбил?! Иль триста душ – душ детских чистых – Эвакуировал, ты скажешь, в лучший мир?! Ну а потом в благотворительном порыве Ты сам, растрогавшись, немного в детство впал?! – Многоэтажку мирную игриво, Как домик карточный, ты разрушал... Или какую там чудовищную ересь Ещё придумает пропагандистский ваш спецназ?! – Но… понимая всю их мерзость, как поверить Всё ж в Бучу и в Изюм?! – Скажи мне, как, Весна?! И знаю даже: ты цветёшь и пахнешь Сейчас назло! И птах поёт врагам: «Корабль военный русский, иди на…! Мы солов’Їною споём Весна, векам!». И всё ж и ты, и я ещё безумно Твердим подчас: «Да нет, не может быть! Проснёмся завтра – Мариуполь цел с Изюмом!.. И матери не знают про гробы...». Но это с нами! Это вечно с нами! Свобода наша русским фосфором блюёт… И водружён над неповинными сердцами Мемориуполь!.. - Свержен мой блокнот, Где столько светлых мыслей воплотилось В стихи Надежды, Веры и Любви... Но для чего творил, Весна, скажи на милость?! – Чтобы мой край удавом подлым враг обвил?! – Вы злопыхали: «Президент ваш – клоун! А вы все – недолугие хохлы!»… Как раньше мог не видеть ваших глаз я глаукому?! Не верить, что пропащие слепцы ордой нахлынут?! Всего писать не выдержит бумага… Но не подавлен творческий порыв ещё, не смят! – И я пою народа моего отвагу! I Збройних Сил оспiвую я стяг! Весна Весняная, к тебе я обращаюсь: «Весенься и Веснянься! - Через край!». Душа болит… И сердце не прощает… И разъяряется в предчувствии Победы Май!.. (Середина мая 2023 года) Автор – Фёдор Фёдоров, крымский поэт. Эти стихи во многом навеяны интервью Алеси Бацман с мариупольской беженкой, 18-летней Марией Вдовиченко - прекрасной, трогательной, глубоко неравнодушной, талантливой, разумной девушкой, подробный рассказ которой просто перевернул мою душу… Хотя в общем данное стихотворение явилось горьким итогом накопившейся за полтора года войны постоянной боли и ежедневных переживаний за судьбу родной страны и её героического великого Народа, оно резюмирует весь мой горький цикл стихов, обращённых к родной Украине, которые я сегодня вынужден писать только в стол, к сожалению, не имея возможности выступать в родном Крыму с ними на публике... Но основная цель - поделиться этими строками с вами, дорогие соотечественники, поддержать хотя бы морально, насколько в моих творческих силах, ваш боевой несокрушимый дух!.. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - під Покровськом! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Недюжинной Удачи, нулевых потерь и серьёзных Сил для сопротивления врагу желаю ВСУ в Курской области и - дальнейших долгожданных Побед!.. Велика подяка пані Наталі Мосейчук за її невтомну, високопрофесійну, дуже цікаву працю на інформфронті на благо нашої України, за підняття важливих тем!.. Хоча я не бачу реальної можливості хоч якихось "мирів" і для мене подібні розмови, при всій повазі, це просто - струс повітря, і не більше... Але все одно цікаво послухати, знати різні погляди всередині України на ситуацію... Від душі дякую Вам, пані Наталю, за усі добрі, теплі, вдячні коментарі на мою адресу і моєї творчості, це дуже важливо для мене зараз!..
    4
  49. От всей души поздравляю Вас, Владимир, с Новым годом, желаю крепкого здоровья и Счастья Вам и всей вашей семье, всем дорогим вашему сердцу людям!.. С огромным уважением отношусь к той потрясающе важной, уникальной, бесценной работе, которую Вы делаете! Вы - настоящий герой нашего времени!.. Огромной Удачи Вам и недюжинных душевных Сил для продолжения вашего благородного труда, прохождения вашего тернистого пути!.. Огромный привет Вам - из временно оккупированного Крыма!..
    4
  50. Рамина и Алина, вы - прекрасны!.. С большим уважением и восхищением отношусь к вам обеим, Дамы!.. Большое спасибо Рамине за это интервью и, вообще, за все её прекрасные, ярчайшие, интереснейшие, важнейшие видеоработы на благо Украины!..
    4
  51. Огромное Вам спасибо, Рамина, за вашу яркую, глубоко неравнодушную, очень смелую и очень полезную, профессиональную, я считаю, в своём роде абсолютно уникальную, работу, во благо нашей Украины!.. Спасибо Вам от Души!..
    3
  52. Окопна сповідь (Вірші із Криму! Героїчним Захисникам і Захисницям України присвячується!..) Нас звуть Героями!.. А наших дівчин – Героїнями!.. Вважаючих – двожильними! – нас – чи залізними! – чимало... Але душа кричить так часто: «Україна, ми – Не із залізного все ж, а із – людського! – металу!.. Приємна нам, звичайно, шана і подяка… Але… коли наш вічний побратим – Шалена Втома Повзе із нами у нічну позачерговую атаку, Бажання мріється нам всім одне! однакове! - Нам раптом хочеться – запекло так! – додому!.. І ми б’ємось! – так! – певно, - героїчно! – Не за регалії почеснії, чи плити золоті, - А за оце бажання українцям всім – зустрічне! - Знов повернутися в свій! край, свій! бачить знову – дім!.. А так… війна у виконанні наших воїнів – мистецтво! – Але немає на війні – той, «поетичної» краси!.. У часі, що втрачає межі… де - суцільна екстреність… Суцільні дрони… і суцільнії ліси… В посадках наших – героїчні! лиш «туристи», В чеканні – шоразу скоряєш божевільну висоту!.. А на братерство нас – ще більше! чи – сестринство, Вінчають тільки – долезноснії! «С-300», Якщо не рахувать – цілодо(в)бовую – арту!.. І всіх диванних патріотів «шапкозакідництво» На власних «шАпках» відчуваємо – «бадьоро», - Коли почне іх «бєзо-братское» звіринство Нас «КАБами» закидувати – в пух і порох!.. Коли «Орлан» іх чи «Ланцет» над нами небо крає… І серце крає… розуміється в цю мить: У них хоча "лайно", а все ж - стріляє!.. Хоча іржаве, - до мети все ж долетить!.. Є інша річ – що у жаху суцільнім Вони – в своїх «лайнах», а ми – в свої ланах!.. Але хоча ціной Життя беремо цілі, Не треба думать, що нам - невідомий! - страх!.. Багато звідали – нікому! Невідомого У понад-невідомості гостомельских боїв! – І з кожним боєм – Отаким! – Як! – хочеться – додому! – Підчас, здається, у лісах цих вовком би завив!.. І коли ділимо ми з мишами й щурами Окопний побут - поневолі - свій, То як же хочеться ділитися – до болі! – нам – ранкАми! – З своїми любими жінками навесні!.. Але – це «казка» поки!.. І кожній дитині Ми знаєм, любі, перед сном читаєте казки! – А нам у рідку і коротку сна годину Така! – все сниться вільна-вільна! Україна, І так нас - будить! - кожного Вітчизни сина, Невтомно битися за - ріднії! - ЇЇ Краси!.. (19, 20 червня) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст, як завжди, містить авторські оказіоналізми. Робота над цим твором була однією з найповідповідальніших за усю мою творчість. Тому що він написаний від імені досвідченого військового мною, людиною цивільною, яка навіть ніколи зброю в руках не тримала… Але я дуже багато слухав інтерв’ю досвідчених військових, українських героїв і героїнь, осмислював іх почуття і вивчав деталі фронтового життя, тому вирішив сам вжитися в шкуру українських воїнів і художньо відобразити ці почуття для історії. Тим паче, що у мене вже був дуже вдалий досвід. Вірші «Лист з-під Авдіївки», написані від імені військового, хоч це і любовна лірика, але відображаюча повсякденне життя солдата, так от ці вірші були на рідкість добре, чутно сприйняті читачами з України, деякі люди навіть плутали, думали, що це справді написав військовий. Тому я вирішив написати ще один твір від імені бійця ЗСУ... Дуже поважаю свого земляка Богдана, вже дивився декілька великих інтерв'ю з Тавром до цього випуску. Слава і низький уклін Богдану Кротевичу і в його лиці всій нашій надзвичайній арміїї, абсолютно кожному Герою чи Героїні!.. Від усієї душі бажаю нашим Захисникам і Захисницям Господньої Допомоги, Величезної Вдачі, нульових втрат і неймовірних досягнень на усіх-усіх напрямках! Ви – Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Пані Наталі Мосейчук, як завжди, велика подяка за її цікаві, оригінальні сюжети, за всю її невтомну, високопрофесійну, дуже важливу журналістську працю на благо нашої України!.. За бесіду з Богданом Кротевичем - особлива Подяка від душі!..
    3
  53. Огромное спасибо Вам, Рамина, за это интереснейшее интервью, за эту потрясающую историю, показанную Вами!.. Конечно, особое восхищение и уважение Геннадию за его стойкость, смелость, мужество, несгибаемую силу Духа!.. Это невероятно круто - то, что он сделал, то, что он перенёс сквозь все лишения, опасности, увечья и нестерпимую боль!.. Просто "украинский Робинзон" какой-то, только в гораздо тяжелейших условиях для выживания, гораздо тяжелейших!.. Ещё раз поражаюсь, насколько мощный Дух у украинских воинов и насколько сильна их мотивация выжить и победить, назло беспощадному, кровожадному и тупорылому врагу! Врагу, для которого нет ничего святого, который пришёл убивать и грабить на чужую землю, совершать преступления против человечности, демонстрировать свой неприкрытый откровенный, оголтелый фашизм, оправдывая его бредовыми "идеями" !.. Ваша жизненная история очень сильно мотивирует не опускать руки и идти вперёд, не смотря ни на что, в нынешнее тяжелейшее время!.. Спасибо Вам, Геннадий! Спасибо Вам, Рамина!..
    2
  54. Огромное Спасибо Вам, прекрасная Виктория, за глубокое неравнодушие и за вашу важнейшую информационную деятельноть, тем более, в весьма "ватной" Сербии!.. Желаю Вам крепкого здоровья, вдохновения и Удачи в труде, личного счастья и всего самого доброго, светлого и прекрасного в жизни!.. Благодарю, как всегда, уникальный проект "Очевидцы" за их "видеолетопись" эпохи в лицах и историях достойнеших людей нашего времени!.. Всем адекватным человечным людям - большой душевный привет из временно оккупированного Крыма!..
    2