Comments by "3Com100" (@3Com100) on "Трохи про історичну інформацію, трохи про слов`ян (з прологом про столиці Русі)" video.

  1. Вогонь, згідно грецькій (еллінській ) легенді, людям подарував бог Прометей, але виявляється, що Прометей, це реальна людина, один з царів Сколотів (скіфів). Є легенда яка розповідає, що на українській землі жив бог Арей, у якого був божественний меч, а потім його меч потрапив у руки Аттіли і той став непереможним, також на українській землі народився Ахілес, син царя Пелея, та богині моря Феміди, а вона нібито донька бога Хірона, скоріше за все вершника, якій потім в легендах став напів людиною, напів конем. Згідно іншій легенді Сколотів, яка дійшла до нас в грецькому переказі, самі "скіфи" пішли від богів, це три брати Скіф, Агафірс та Гелон, їх батько Геракл, дід сам Зевс (якого скіфи звали Папай) їх мати богиня Дніпра, напів жінка, напів змія (рептилоїдка😂) нібито Єхидна, але це не точно, ім'я не дійшло, тому гадають, а її батько нібито бог Чорного моря, Форкій. Але на українських землях жили і інші боги, як Борей, бог північного вітру, він жив у Карпатах, ну, а норвежець, археолог Тур Хейєрдал, вважав, що скандинавській бог Одін, також родом з українських земель, нібито так звали готського вождя одного з племен, яке жило десь в районі Маріуполя, але його слова пішла слідом за переселенням азовських германців у Скандинавію, де став сприйматись як бог. Розумні люди, які читали Авесту, та Веди, а це академіки, впевнено кажуть, що там хоч і в кучерявій формі віршів та алегорій, багато сюжетів про те, що і індуси і перси, походять з Дніпра, де в ті часи на українських землях, куди не подивиться, там буде якійсь бог.😊 Нібито богом Дніпра був величезний дракон, чи змій, який час від часу ковтав човни з людьми. Можливо ці легенди пов'язані з дніпровськими порогами, які легко знищували невеличкі човни. Тобто, Україна, це земля богів,в прямому сенсі фрази.😊 З Нами боги.☝️🤔😊
    7
  2. Те, що церковно-слов'янська мова, це старо-болгарська, вже давно не таємниця😊. В неї близько 2х десятків різних назв, більше всього їх на придумували московити, накшталт : старослов'янська, дрєвнє-слов'янська, староруська, словенська і таке інше, в тому числі і старо-сербська і старо-македонська, але це все одна слов'янське койне Балканських слов'ян, яку призначили церковною мовою ортодоксального християнства грецького обряду. Це просто словоблудність. Віталій, весь час розповідає московитам, про те, що до них на болото нібито прийшли колись якій тупі слов'яни, аби з орати і засіяти мокшанське болото, на якому нічого само не росте, навіть горох🤪 Всі слов'яни, осілі землероби і не шастають по голодному болоту, не кидають свою засіяну землю. 😂А ще всі слов'яни люблять гори, немає жодного слов'янського етносу, який би не жив в горах та в передгір'ї. Лише слов'янізовані з 14 сторіччя балти - литвини, та слов'янізовані з 19 сторіччя фіно-угри, та татари - "русскіє". Жодного слов'янського племені на теренах РФ, ніколи не було. Про, що розповідає пан Віталій ? Про яких таких тупих слов'ян? Про тих з побрехеньок, які перелякалися приходу с Залісся Орди, підпоясались мечем і пішли ховатись від Орди, в Орду?😂 В Залісся? Так звані "Кривічи" це балти, а так звані "Вятічі", це взагалі помилка природи, їх взагалі ніколи не було на теріторії РФ . Є літописна згадка про них у ПВЛ, але ніхто не написав, що вони жили десь на Окє.😊 Де їх марно намагаються шукати московити. В ПВЛ, є розповідь як малий 14 річний (якщо не помиляюсь) пацан Володимир "Мономах", разом з родичем князем Святополком Ізялавичем, взимку їздили багато разів "через вятичів" між Смолинськом та Ростовом. В російському перекладі їздили не через вятичів, а вже через "землі" вятичів😂, тобто московити вже самі придумали "землі" вятичів. Саме тому, московити і шукають ті "землі" вятичів між теперішнім Смоленськом і Ростовом Суздальського князівства, бо назви схожі 😂. Шукають давно, бо дуже хочуть, а знайти не можуть і не знайдуть, бо їх там ніколи не було.😂 А молодий хлопець Володимир Мономах, їздив вздовж річки Рось, по південному Оборонному рубежу Київських земель, відбиваючи напад половців, десь в на землях Обухівського р-ну. біля села Халеп'є, а тоді фортеця Халепа. Курсував взимку між Ростовом що був під Києвом, на річці Ростовиця, та якимось Смолинськом, проїздом через вятичів і врешті решт війська Русі відкинули половців за Рось. Обидва міста не збереглись. Російське місто Смоленськ, з'явиться значно пізніше через сторіччя і не має жодного стосунку до згаданого в ПВЛ Смолинська. Навіть місто з умовною назвою Гньоздово, тоді ще не існувало, хоч Гньоздове та теперішній Смоленськ, це різні міста. А згадані "ляхи" Вятичі, це скоріше за все це ті полонені ляхи, яких князь Володимир Святославич захопив у полон під час війни на Волині 980-985р. за "Червенські города". «Іді Володимер до ляхомъ і зая гради ихъ: Перемишль, Червенъ та ін городи, іже суть до сего дне под Руссю». Ян Длугаш, стверджує, що і Радимичі, це ляхи. Дехто вважає, що це були Білі Хорвати, які обурились і пішли після цього на Балкани. ПВЛ каже що Володимир "переміг так, що ледь не все військо і з воєводами побив чи в полон узяв", і всіх тих полонених він привів до Києва. Нібито їх очолював воєвода Вятко. Володимир розмістив тих полонених ляхів в прикордонному містечку яке звалось в часи імператора Костянтина 7 Багрянородного - Увятичі, зараз село Витачів, перша літописна згадка 949р. "Управління імперією", як дуже значний порт на Дніпрі ще з часів готів, крім того у «ПВЛ описується з'їзд князів Уветичах 30 серпня 1100 року. На Московії ніколи не було слов'ян. В паризькому словнику мови московитів на початку 17 сторіччя є лише тільки 2☝️ слов'янські слова - злато, та владико, обидва болгарські запозичення з церковної мови. У 18 сторіччі слів вже значно більше, але це лише десятки, тотальна слов'янізація московитів це 19-20 сторіччя і вона триває досі, зараз вже якути не знають рідної тюркської мови, всі вже "слов'яни".😂
    7