Comments by "Наталия Гончар" (@talkaukraine) on "Espreso"
channel.
-
Історія сім‘ї моєї мами . У Дніпропптровську абсолютно усі оголошення , контакти з громадянами гітлерівці вели й друкували українською. Потім були депортовані до Німеччини бабуся й троє її дітей - дві дочки студентки й син підліток, у вагонах потягу ,котрий ще вивозив чорнозем з України в мішках . Мама жила у сім‘ї загиблого в Україні офіцера . Старі батьки гітлерівця дали їй його кімнату , й обіцяли взяти з собою
до Криму , їм влада пообіцяла за сина нагороду - ділянку в Криму . Жили вони вікнами на Рейхстаг , коли її послали за хлібом до магазину, американці бомбардували Берлін , мама повернулася до розбомбленої будівлі своїх хазяїв . Потім уся сім‘я , крім батька ,зібралися у спецтаборі й були відправлені на батькіащину , дізналися ,що батько загинув за тиждень до взяття Берліну . А от що було далі - вони усі роз’їхалися по республіках , по селах , щоб їх не депортували до Сибіру. Чотирикімнатну свою квпртиру у центрі Дніпропетровська вони вже не бачили більше ніколи . Усім чотирьом у Німеччині пощастило з сім‘ями й з роботами , усі лишалися до повернення додому у Берліні. Вибачте , навіяли ці спогади , згадавши про память німців про війну …
39
-
18
-
15
-
14
-
14
-
14
-
13
-
10
-
9
-
9
-
8
-
6
-
6
-
5
-
5
-
5
-
4
-
4
-
4
-
4
-
3
-
3
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1