Comments by "Роман Листратенко" (@Roman_Listratenko) on "Sinus"
channel.
-
7
-
Чушь пишешь, чубаноид))
В 17 веке француз Маржерет писал: «Ошибочно называть их московитами, а не русскими, как делаем не только мы, живущие в отдалении, но и более близкие их соседи.
Сами они, когда их спрашивают, какой они нации, отвечают: Russac, то есть русские, а если их спрашивают, откуда, они отвечают: is Moscova — из Москвы».
Польский историк Матвей Меховский в своём «Трактате о двух Сарматиях» (1517) писал, что жители Московии «Rutheni sunt et Ruthenicum loquuntur»
Рутенами (русскими) являются и говорят (по-рутенски) по-русски.
Адам Олеарий, “Путешествие в Московию”, 1634 год.
RVsland welches man wegen ?einer Haupt?iadt Muscow in gemein Muscovien zu nennen pflegt i?t eines von den eu??er?ten theilen Europ?
Россия или как вообще также называют её, по главному, стольному городу ее, Москве, лежащему в середине Мозковии, составляет одну из самых крайних частей Европы.
4
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
@КатринУ Тебе бы почитать украинских же историков и антропологов - Рудницкого, Бантыш-Кменского, Дьяченко, Гатцука, О. Прицака, Субтельного, Сегеду, Шафонського, Грушевского и т.д.
Ты не поймешь все ни как одной вещи. В результате монгольского нашествия, а затем и польско-литовской оккупации центр власти Руси из разрушенного Киева сместился во Владимир, а потом и в Москву как центр православия. Что тут тяжелого для твоего понимания?
2
-
2
-
2
-
2
-
@БогданКривяк-ф9и Странно про улусы слышать от потомки кочевников))
«Українці – це стародавні тюрки, які розмовляють слов’янською мовою»
Омельян Прицак (1919–2006), украинский историк-востоковед, профессор Гарвардского университета, основатель и первый директор Гарвардского института украинистики.
Частина Половців втекла у 40-х р.р. XIII ст. перед монголами до Угорщини під проводом тестя Мстислава Мстиславича Удатного, Котяна із племени тертер-оба; вони деякий час втішалися автономією, але опісля помадярилися.
Але мабуть більша частина половців залишилась на своїх землях. Ті що не прийняли ісламу влилися в українську мовну спільность. Половці залишили замітний слід в українській топоніміці. Але досі половецьких назв не тільки що не досліджено, а навіть ще не зібрано. Історичні джерела знають цілу низку сіл і містечок Половці/Половичі/Половецьке, напр. в доріччу Росі (1616 р.), у житомирському повіті (1593 р.), на реке Сулі (перед 1569 р.) і т.д. Також місто (Г) Умань дістало назву від них [куман].
(Омельян Прiцак – «Половцi»).
1
-
@oleggmail4367 Петро Одарченко, професор-мовозначець из США (надеюсь, его сложно назвать клятим москалем), пишет:
1. Дослідження мови видатних українських письменників, наукових діячів, літературознавців, мовознавців свідчить про те, що форма "на Україні" є панівна в українській літературній мові, що ця традиційна форма - нормативна.
2. У мові Тараса Шевченка основна форма - "на Україні". Вона найчастіше вживається в мові великого українського поета. Інші форми - "в Україні", "в Украйні" вживаються у творах Шевченка значно рідше. В прозі, зокрема в листах, Т. Шевченко завжди вживав форми "на Україні".
3. Як виняток форма з прийменником "в" вживається тоді, коли перед іменником "Україна" є прикметник: "в самостійній Україні", "в Західній Україні". Але майже завжди вживається - "на Правобережній Україні", "на Лівобережній Україні", "на Великій Україні".
4. Теорія про "недержавну" форму "на Україні" (проф. І. Огієнка - митрополита Іларіона) абсолютно безпідставна, надумана й шкідлива. Вона суперечить загальновживаним нормам української літературної мови.
("Про культуру української мови", вид-во "Смолоскип, Київ, 1997 р., стаття "Словосполучення на Україні»)
1
-
@oleggmail4367 По твоей логике, тогда, Турция правоприемница Византии? Серьезно?
Напомни, в каких исторических документах раньше 19 века упоминалось государство - Киевская Русь? Насколько помню, впервые это название использовал историк Максимович в 1837 году для определения периода истории Руси, когда столицей стал Киев? Владимирская Русь, Галицкая Русь, Новгородская Русь, Угорская Русь и т.д.
НУ а то, что т.н. украинцы это потомки тюрков-кочевников(особенно казаки) - так за то еще писали украинские же историки и антропологи - Прицак, Гатцук, Дьяченко, Рудницький, О. Субтельный, Бантыш-Каменский ... и даже Гоголь об этом писал в своем “Взгляде на составление Малороссии”
«славянские места около Киева начали пустеть, а между тем по ту сторону Днепра люднели… разгульные холостяки… стали похищать татарских жен и дочерей и жениться на них.
От этого смешения черты лица их, вначале разнохарактерные, получили общую физиогномию, больше азиатскую.
И вот составился народ, по вере и месту жительства принадлежавший Европе, но, между тем, по образу жизни, обычаям, костюму, совершенно азиатский.»
1
-
@oleggmail4367 «Українці – це стародавні тюрки, які розмовляють слов’янською мовою»
Омельян Прицак (1919–2006), украинский историк-востоковед, профессор Гарвардского университета, основатель и первый директор Гарвардского института украинистики.
Частина Половців втекла у 40-х р.р. XIII ст. перед монголами до Угорщини під проводом тестя Мстислава Мстиславича Удатного, Котяна із племени тертер-оба; вони деякий час втішалися автономією, але опісля помадярилися.
Але мабуть більша частина половців залишилась на своїх землях. Ті що не прийняли ісламу влилися в українську мовну спільность. Половці залишили замітний слід в українській топоніміці. Але досі половецьких назв не тільки що не досліджено, а навіть ще не зібрано. Історичні джерела знають цілу низку сіл і містечок Половці/Половичі/Половецьке, напр. в доріччу Росі (1616 р.), у житомирському повіті (1593 р.), на реке Сулі (перед 1569 р.) і т.д. Також місто (Г) Умань дістало назву від них [куман].
(Омельян Прiцак – «Половцi»).
1
-
1
-
@АлексейДмитриев-г7ь Та ты шо? Серьезно? 300 лет назад Россия стала Российской Империей. А так тебе нужно почитать Маржерета, Меховского, Герберштейна, Масса, Кузанского, Де Вита, Фра Мауро и т.д. - средневековых географов, картографов и путешественников, которые с 15 века указывали на своих картах Россию и называли Россией. Стыдно быть такой теменью как ты.
Карта Энтони Дженкинсона середина 16 века:
Ioannes Basilivs Magnus Imperator Russiae, Hec pars Lituanie Imperatori(Иоанн Базилевс (Васильевич) Великий Император России)
Russie subdita est(Эта часть Литвы подчиняется Императору России)
Фра Мауро 1459 год
Rossia Rossa, Rossia Biancha, Rossia Negra
Пояснение на карте.
"Сие различение, что делается между Россией Белою, Чёрною и Красною, не имеет иной причины, чем таковая, что та часть России, что находится вблизи Белого моря, зовётся Белою; та, что находится у Чёрной реки, зовётся Чёрною; и та, что находится у Красной реки, зовётся Красною."
1
-
1
-
@gadfly14 Мдааа уж, познания как минимум профессора исторических наук😂😂
Вот только уже с 14 века европейские путешественники и картографы называли Россию - Россией, а Московия - это было прозвище, как были прозвища - Киёвия и Варшавия. Ну и так как я привык доказывать свои слова то вот пруфы:
Матвей Меховский в своём «Трактате о двух Сарматиях» (1517) писал, что жители Московии «Rutheni sunt et Ruthenicum loquuntur»
Рутенами (русскими) являются и говорят (по-рутенски) по-русски.
Адам Олеарий, “Путешествие в Московию”, 1634 год.
RVsland welches man wegen ?einer Haupt?iadt Muscow in gemein Muscovien zu nennen pflegt i?t eines von den eu??er?ten theilen Europ?
Россия или как вообще также называют её, по главному, стольному городу ее, Москве, лежащему в середине Мозковии, составляет одну из самых крайних частей Европы.
Сигизмунд фон Герберштейн, “Записки о Московии”, 1549 год
Sed undecunque tandem Russia nomen acceperit, certe populi omnes qui lingua Slavonica utuntur, ritum ac fidem Christi Graecorum more sequuntur, gentiliter Russi, Latine Rhuteni appellati,
Но каково бы ни было происхождение имени “Руссия”, народ этот, говорящий на славянском языке, исповедующий веру Христову по греческому обряду, называющий себя на родном своем языке Russi, а по-латыни именуемый себя Rhuteni (Русы)
Фредерик де Вит. Карта России 1680 год.
Tabula Russia vulgo Moscovia – Карта России в просторечии Московии.
1
-
@gadfly14 У Жака Маржерета Чёрной Русью обозначаются русские земли, подвластные Речи Посполитой: «Нужно также знать, что есть две России, именно: та, что носит титул империи, которую поляки называют Белая Русь, и другая — Чёрная Русь, которой владеет Польское королевство и которая примыкает к Подолии.
Господином этой Чёрной Руси называет себя польский король в своих титулах, когда говорит: великий князь литовский, русский, прусский и т. д.»
1
-
1
-
@АлексейДмитриев-г7ь А было государство Украина до присоединения к Российской Империи? Была просто территория, которая в результате нашествия ОРДЫ, кочевников, а впоследствии и оккупации Польшей - была отчуждена от древнерусского государства.
Киев древний русский город, как и Чернигов к т.н. Украине не имеет ни какого отношения, как и украинцы не имеют ни какого отношения к славянам. Украинцы - это потомки кочевников, которые прискакали на территорию совр. Украины в 12-13 веках. на маленьких лошадках.
«Українці – це стародавні тюрки, які розмовляють слов’янською мовою»
Омельян Прицак (1919–2006), украинский историк-востоковед, профессор Гарвардского университета, основатель и первый директор Гарвардского института украинистики.
Частина Половців втекла у 40-х р.р. XIII ст. перед монголами до Угорщини під проводом тестя Мстислава Мстиславича Удатного, Котяна із племени тертер-оба; вони деякий час втішалися автономією, але опісля помадярилися.
Але мабуть більша частина половців залишилась на своїх землях. Ті що не прийняли ісламу влилися в українську мовну спільность. Половці залишили замітний слід в українській топоніміці.
Але досі половецьких назв не тільки що не досліджено, а навіть ще не зібрано.
Історичні джерела знають цілу низку сіл і містечок Половці/Половичі/Половецьке, напр. в доріччу Росі (1616 р.), у житомирському повіті (1593 р.), на реке Сулі (перед 1569 р.) і т.д. Також місто (Г) Умань дістало назву від них [куман].
(Омельян Прiцак – «Половцi»).
1
-
1
-
1
-
1
-
@КатринУ «Кукіяна (Київ) — місто тюрків, званих Руса. Русів (ар-Рус) є три види (аснаф). Один вид їх називається рус, і цар їхній живе в місті Кукіяна; другий їх вид називається ас-славія, а цар їх — у місті Слав; це місто на вершині гори. Третій вид називається аль-арсанія, і цар його перебуває в місті Арсані. Купці-мусульмани з Вірменії доходять до Кукіяни, а щодо міста Арсані, то шейх Аль-Хавкалі повідомляє, що ніхто з чужинців туди не заходить, бо вони обов’язково вбивають усякого чужинця, що заходить до них, і ніхто не наважується ввійти в їхню землю. Руси спалюють своїх мертвих, а не закопують їх у землю. Частина русів голить бороди, а інші завивають її, як гриву коней, і фарбують її в жовтий колір».
Сам Аль-Ідрісі ніколи не був у Києві, і всі його повідомлення ґрунтуються на письмових джерелах, а ще це наслідок спілкування з купцями та мандрівниками, що відвідували Русь. Саме через це частина дослідників трохи обережно ставиться до його повідомлень.
Сучасником Аль-Ідрісі був відомий арабський мандрівник Абу Хамід аль-Гарнаті. Він не тільки відвідував Київ, а й спілкувався там із тюрками, що до того ж виявилися мусульманами:
«І прибув до міста [країни] слов’ян, що його називають „Город Куяв“ (Київ). А в ньому — тисячі „магрибінців“, з вигляду тюрків, що говорять тюркською мовою та стріли кидають, як тюрки. І відомі вони в цій країні під іменем беджнак (печеніги). І зустрів я людину з багдадців на ім’я Карім ібн Файруз аль-Джавхарі, він був одружений з [дочкою] одного з цих мусульман. Я влаштував цим мусульманам п’ятничну молитву й навчив їх хутби, а вони не знали п’ятничної молитви».
Зазвичай історики тлумачили повідомлення Аль-Гарнаті цілком однозначно: тюрки в Києві були зайшлим народом, багато з них перебували на службі у київських князів як найманці. Це все потверджують літописи Руси. Але останнім часом ряд істориків ставлять під сумнів факт зайшлости тюрків у Києві. Зокрема М. Байрамов твердить, що засновники Києва були членами туркменського племені каї.
1
-
@КатринУ «Кукіяна (Київ) — місто тюрків, званих Руса. Русів (ар-Рус) є три види (аснаф). Один вид їх називається рус, і цар їхній живе в місті Кукіяна; другий їх вид називається ас-славія, а цар їх — у місті Слав; це місто на вершині гори. Третій вид називається аль-арсанія, і цар його перебуває в місті Арсані. Купці-мусульмани з Вірменії доходять до Кукіяни, а щодо міста Арсані, то шейх Аль-Хавкалі повідомляє, що ніхто з чужинців туди не заходить, бо вони обов’язково вбивають усякого чужинця, що заходить до них, і ніхто не наважується ввійти в їхню землю. Руси спалюють своїх мертвих, а не закопують їх у землю. Частина русів голить бороди, а інші завивають її, як гриву коней, і фарбують її в жовтий колір».
1
-
1
-
@КатринУ «Антропологічний тип українців виказує цілковиту самостійність супроти польського, білоруського й руського типу»,— констатує С. Рудницький (ст. 183). «Поляк, білорус та росіянин антропологічне стоять дуже близько один до одного; українець, в свою чергу, дуже відрізняється від всіх своїх сусідів і, з антропологічного погляду, займає цілком самостійне місце» (в підр. Рудницького, ст. 182).
Це твердження, згідно з яким «українці виказують якнайменше антропологічної подібності з поляками, білорусами та росіянами, тоді як, в свою чергу, всі сусідні з українцями народи виявляють між собою велику подібність і близьку спорідненість» (Рудницький, ст. 182)
1
-
@КатринУ «Антропологічний тип українців виказує цілковиту самостійність супроти польського, білоруського й великоруського типу»,— констатує С. Рудницький (ст. 183). «Поляк, білорус та росіянин антропологічне стоять дуже близько один до одного; українець, в свою чергу, дуже відрізняється від всіх своїх сусідів і, з антропологічного погляду, займає цілком самостійне місце» (в підр. Рудницького, ст. 182).
Це твердження, згідно з яким «українці виказують якнайменше антропологічної подібності з поляками, білорусами та росіянами, тоді як, в свою чергу, всі сусідні з українцями народи виявляють між собою велику подібність і близьку спорідненість» (Рудницький, ст. 182)
1
-
1
-
1
-
@КатринУ Польская «Encyklopedyja Powszechna» 1867, сообщает, что слово ukraina в значении «пограничье государства» существовало и в старопольском языке.
Данное слово встречалось в отношении краковских земель, пограничных земель с ятвягами, литовцами, поморянами и Тевтонским орденом.
Словарь «Slownik jezyka polskiego» С. Б. Линде, 1814 год: «Ukraina — украйна (украй, granica, kraina consinium, pokraina), pogranicze, ugranicze, kray na granicy, das Grenzenland
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
@КатринУ В. Гатцук, український дослідник початку 20 ст., демонструє черкеське походження запорізьких Козаків :
«Місто Канів, Черкаси, Чигирин засновані і населені Касогами, і все сільське, хутірське поселення по обидва береги Дніпра на південь від Києва відбулося тоді з Касогов.
Касоги-Черкеси злилися з місцевим тюрсько-слов'янським населенням і утворили разом із ними так зване українське плем'я. Від них теперішні українці отримали ті свої особливості, які відрізняють їхній тип від Великоросіян — темний колір волосся та очей. територія та народ України називалися Черкасією аж до часів Катерини ІІ.
Відмінність між термінами черкес і черкас цілком умовна. Форма «черкес» витіснила форму «черкас» лише у 19 столітті, а раніше адигов, здебільшого, називали саме черкасами.
І лише за часів царювання імператора Олександра 1-го, — коли кавказькі Черкеси, які не захотіли добровільно підкоритися, були оголошені «ворогами Росії», — офіційні папери перестали називати Малоросіян Черкасами».
1
-
@КатринУ Іван Нечуй-Левицький «Криве дзеркало української мови»
….Але проф. Грушевський забув одну річ: усі ці видання та всі книжки написані такою нескладною, дивною та важкою – не мовою, а провінційною говіркою, що її в Україні ніхто не зможе читати.
І якби українські розробники писемності прийняли цю галицьку книжкову мову, як із цим напрошується проф. Грушевський, то й їхні книжки українська широка публіка та весь наш народ не читав би, як не читає й тепер.
…За основу своєї писемної мови проф. Грушевський узяв не українську мову, а галицьку говірку з усіма її давніми формами, разом із деякими польськими відмінками.
До цього малюнка додав безліч польських слів, які галичани зазвичай вживають у розмові і в книжковій мові, і яких є небагато і в народній мові».
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1