Comments by "Роман Листратенко" (@Roman_Listratenko) on "silverkafka"
channel.
-
@Вхурме Васвидал Украинцы - потомки тюрков кочевников.
«Українці – це стародавні тюрки, які розмовляють слов’янською мовою»
Омельян Прицак (1919–2006), украинский историк-востоковед, профессор Гарвардского университета, основатель и первый директор Гарвардского института украинистики.
Частина Половців втекла у 40-х р.р. XIII ст. перед монголами до Угорщини під проводом тестя Мстислава Мстиславича Удатного, Котяна із племени тертер-оба; вони деякий час втішалися автономією, але опісля помадярилися.
Але мабуть більша частина половців осталася на своїх землях. Ті що не прийняли ісламу влилися в українську мовну спільность. Половці оставили замітний слід в українській топоніміці. Але досі половецьких назв не тільки що не досліджено, а навіть ще не зібрано. Історичні джерела знають цілу низку сіл і містечок Половці/Половичі/Половецьке, напр. в доріччу Росі (1616 р.), у житомирському повіті (1593 р.), на реке Сулі (перед 1569 р.) і т.д. Також місто (Г) Умань дістало назву від них [куман].
(Омельян Прiцак – «Половцi»).
34
-
30
-
20
-
@Вхурме Васвидал Еще Гоголь писал, помнишь? Чорноока, чорноброва? Нее. А еще Гоголь писал:
(во “Взгляде на составление Малороссии”), что: «славянские места около Киева начали пустеть, а между тем по ту сторону Днепра люднели… разгульные холостяки… стали похищать татарских жен и дочерей и жениться на них.
От этого смешения черты лица их, вначале разнохарактерные, получили общую физиогномию, больше азиатскую.
И вот составился народ, по вере и месту жительства принадлежавший Европе, но, между тем, по образу жизни, обычаям, костюму, совершенно азиатский.»
Ты посмотри на Руслану Лыжичко - че в ней славянского то??
15
-
@Вхурме Васвидал Тебе тебе, тюрко-монголоид)) Или ты черкес, или адыг, половец, печенег, касог, берендей?? Ааа, ты скорее всего хазариец?🤣Куив то твой в 10 веке называли хазарским названием Самбатас🤣 или Кioaba, Кuyaba, Cuiewa? Выбирай любое название, все равно не славянское.
10
-
@ЯРА-с1р Хм.. впервые мне, человеку с высшим историческим образованием(ХГУ им. Каразина в 2003 году) советует учить историю человек без исторического образования. Это какой-то сюр просто.🤣
И так, первое упоминание о Окраине датируется 1187 годом(хотя оригинал этой летописи не сохранился, но есть упоминание в более поздних летописях), но в контексте окраины, пограничных земель: "И эха и Смоленском в борзъ и приъхавшю же емоу ко Оукраинъ Галичькоы" . Т.е. к окраине Галицкой.
Далее, поляки всегда писали топоним "украина" с маленькой буквы:
– «…на три года от сохи по 5 грошей литовских для обороны против неприятелей, эти деньги потом выдавали из казны ротмистрам конным и пешим на украине Московской и Татарской» – Матвей Стрыйковский, «Хроника», 1582 год.
– «В тоже году Альбрехт, магистр прусский, племенник королевский, причинил ущерб на украине Польской и Жмудской земли и начал открытую войну…» – он же, в той же книге.
Жду умных контраргументов.😄
10
-
Tralmor Vork Украинцы в своем большинстве не славяне, у них тюркские корни.
В. Гатцук, український дослідник початку 20 ст., демонструє черкеське походження запорізьких Козаків :
«Місто Канів, Черкаси, Чигирин засновані і населені Касогами, і все сільське, хутірське поселення по обидва береги Дніпра на південь від Києва відбулося тоді. з Касогов.
Касоги-Черкеси злилися з місцевим тюрсько-слов'янським населенням і утворили разом із ними так зване українське плем'я. Від них теперішні українці отримали ті свої особливості, які відрізняють їхній тип від Великоросіян — темний колір волосся та очей. територія та народ України називалися Черкасією аж до часів Катерини ІІ. Відмінність між термінами черкес і черкас цілком умовна. Форма «черкес» витіснила форму «черкас» лише у 19 столітті, а раніше адигов, здебільшого, називали саме черкасами.
І лише за часів царювання імператора Олександра 1-го, — коли кавказькі Черкеси, які не захотіли добровільно підкоритися, були оголошені «ворогами Росії», — офіційні папери перестали називати Малоросіян Черкасами».
============================
Еще Гоголь писал (во “Взгляде на составление Малороссии”), что: «славянские места около Киева начали пустеть, а между тем по ту сторону Днепра люднели… разгульные холостяки… стали похищать татарских жен и дочерей и жениться на них.
От этого смешения черты лица их, вначале разнохарактерные, получили общую физиогномию, больше азиатскую.
И вот составился народ, по вере и месту жительства принадлежавший Европе, но, между тем, по образу жизни, обычаям, костюму, совершенно азиатский.»
9
-
7
-
7
-
5
-
@ЯРА-с1р Собственно я в Харькове живу, вы даже не обратили внимание на название ВУЗа(или не знаете их вообще) - ХГУ им. Каразина - в Харькове. Сюрпрайззз🤣
Я бы посоветовал вам почитать украинских же историков - Грушевского, Дьяченко, Рудницкого, Бантыш-Каменского, Гатцука, Омельяна Прыцака, Ореста Субтельного, Гоголя, хоть он и не историк, но писал и исторические работы, например "Взгляд на составление Малороссии"- .
И о сколько нового вам откроется, неудобного, правда, но очень интересного.
"Україна - значить «земля, що лежить скраю".
Орест Субтельний. "Україна. Історія. 1993"
А самое неприятное будет в том, что оказывается, украинцы в своем большинстве - это потомки кочевников - черкес, адыгов, кыпчаков, уйгуров, половцев, печенегов, касогов и т.д., которые в 12-13 веках колонизировали почти всю тер-ю совр. Украины.
5
-
5
-
@ЯРА-с1р «Українці – це стародавні тюрки, які розмовляють слов’янською мовою»
Омельян Прицак (1919–2006), украинский историк-востоковед, профессор Гарвардского университета, основатель и первый директор Гарвардского института украинистики.
"Частина Половців втекла у 40-х р.р. XIII ст. перед монголами до Угорщини під проводом тестя Мстислава Мстиславича Удатного, Котяна із племени тертер-оба; вони деякий час втішалися автономією, але опісля помадярилися.
Але мабуть більша частина половців осталася на своїх землях. Ті що не прийняли ісламу влилися в українську мовну спільность. Половці оставили замітний слід в українській топоніміці. Але досі половецьких назв не тільки що не досліджено, а навіть ще не зібрано. Історичні джерела знають цілу низку сіл і містечок Половці/Половичі/Половецьке, напр. в доріччу Росі (1616 р.), у житомирському повіті (1593 р.), на реке Сулі (перед 1569 р.) і т.д. Також місто (Г) Умань дістало назву від них [куман].
(Омельян Прiцак – «Половцi»).
4
-
@ЯРА-с1р Еще Гоголь писал (во “Взгляде на составление Малороссии”), что: "славянские места около Киева начали пустеть, а между тем по ту сторону Днепра люднели… разгульные холостяки… стали похищать татарских жен и дочерей и жениться на них.
От этого смешения черты лица их, вначале разнохарактерные, получили общую физиогномию, больше азиатскую.
И вот составился народ, по вере и месту жительства принадлежавший Европе, но, между тем, по образу жизни, обычаям, костюму, совершенно азиатский."
4
-
@ЯРА-с1р "И ещё, раз вы живёте в Украине", беда-бедулечка. По-русски, как и по-польски - на Украине(можете проверить в гугл-переводчике). Вы же пишите по-русски, вот и пишите правильно. Более того, даже профессор-мовознавець Петро Одарченко из США указывал, что:
Дослідження мови видатних українських письменників, наукових діячів, літературознавців, мовознавців свідчить про те, що форма "на Україні" є панівна в українській літературній мові, що ця традиційна форма - нормативна.
У мові Тараса Шевченка основна форма - "на Україні". Вона найчастіше вживається в мові великого українського поета. Інші форми - "в Україні", "в Украйні" вживаються у творах Шевченка значно рідше. В прозі, зокрема в листах, Т. Шевченко завжди вживав форми "на Україні".
Як виняток форма з прийменником "в" вживається тоді, коли перед іменником "Україна" є прикметник: "в самостійній Україні", "в Західній Україні". Але майже завжди вживається - "на Правобережній Україні", "на Лівобережній Україні", "на Великій Україні".
Теорія про "недержавну" форму "на Україні" (проф. І. Огієнка - митрополита Іларіона) абсолютно безпідставна, надумана й шкідлива. Вона суперечить загальновживаним нормам української літературної мови.
("Про культуру української мови", вид-во "Смолоскип, Київ, 1997 р., стаття "Словосполучення на Україні»)
4
-
@ЯРА-с1р " Смысл с вами спорить, только время терять." - это уже попахивает сливом. Вы меня упрекаете в чем-то, но сами не предоставляете ни каких доказательств, пруфов, источников? Как же так?
А кто у меня в 1991 году спросил, хочу я незалежную Украину или нет? А сейчас мне навязывают, что я какой-то там украинец, хотя я русский, говорю исключительно по-русски, живу в русскоязычном городе.
"Все ваши цитаты из разных источников выше я знаю." - ой не нужно врать, хорошо?🤣 Вы и 0,5% не знаете от того, что знаю я.
Все цитаты я помню, понятное дело, что я их не набираю каждый раз в очередной дискуссии, а копирую. Для экономии времени и что бы не допустить неточность. Повторюсь, не люблю отсебятины.
"Только выводы ваши не совсем верны."🤣 Конечно, ваши самые верные. Вернее верных.
Цитаты историков - это небыль? Ух т ы.🤭
" как в первоисточниках, не теряя букв." - это где же я потерял буквы?!
Вашей истины я вообще не увидел. Вы похожи на тех "плоскоземельщиков". Какие бы научные доводы и факты им не приводили, они твердят свое - Земля плоская и все тут.
4
-
4
-
4
-
4
-
3
-
@ЯРА-с1р В. Гатцук, український дослідник початку 20 ст., демонструє черкеське походження запорізьких Козаків :
«Місто Канів, Черкаси, Чигирин засновані і населені Касогами, і все сільське, хутірське поселення по обидва береги Дніпра на південь від Києва відбулося тоді з Касогов.
Касоги-Черкеси злилися з місцевим тюрсько-слов'янським населенням і утворили разом із ними так зване українське плем'я. Від них теперішні українці отримали ті свої особливості, які відрізняють їхній тип від Великоросіян — темний колір волосся та очей. територія та народ України називалися Черкасією аж до часів Катерини ІІ. Відмінність між термінами черкес і черкас цілком умовна. Форма «черкес» витіснила форму «черкас» лише у 19 столітті, а раніше адигов, здебільшого, називали саме черкасами.
І лише за часів царювання імператора Олександра 1-го, — коли кавказькі Черкеси, які не захотіли добровільно підкоритися, були оголошені «ворогами Росії», — офіційні папери перестали називати Малоросіян Черкасами».
3
-
@ЯРА-с1р Что бы ВЫ поняли смысл слова Оукраина, Украина, советую для начала ознакомиться с "Етимологічним словником української мови" Мельничук О.С. Том 6, стор. 28(Етимологія слова "Україна") и там вас ждет тоже очень много откровений и осознание того, что вы НИЧЕГО не знаете, а живете в каком-то альтернативном своем мире. Не вы первая.
Я не думаю, что историки конца 19, начала 20-го веков и тем более начала 90-х(Субтельный, например) были сильно за политизированными. В те времена наука оставалась наукой, а не придатком политики.
Так в том то и дело, что мои слова подтверждают многочисленные очерки, научные статьи, газетные вырезки 100+ летней давности. Например научная статья 1894 года - "Антропологический типъ Малороссовъ" в которой подробно и с научным подходом обосновано, что большая часть малороссийского населения - ближе к южным и азиатским этническим группам, чем к славянам.
То, что украинцев как национальности не существовало до 1918 года подтверждается политиками и современниками тех времен, например:
- «Украинцы» до сих пор было неизвестное слово, и теперь оно еще не прошло во все слои общества»
- В.К. Винниченко - первый председатель Директории УНР, октябрь 1918г.
А так же в последнем интервью Васыля Кука(последнего главкома оун-упа), где он четко сказал(прямая речь на ютубе есть), что нас, украинцев, не было до 1918 года и только после распада Австро-Венгрии - только тогда ЗАЧАЛЫ называть украинцами.
3
-
@ЯРА-с1р Так многое видно по вашим высказываниям. Человек с историческим образованием не будет писать отсебятину, а будет приводить как доказательства работы(цитаты) известных историков, четкие даты, названия и цитаты из очерков, т.е. как это делаю я. У вас в комментах я не увидел ничего подобного как доказательство своей точки зрения.
Негражданин Украины не будет топить за Украину, логично? Обычно портки на себе рвут граждане Украины или мигранты, диаспора и т.д.
"А не предавали ли вы, еще когда с Петром окно в Европу прорубали? 😂 А теперь Украину за то же самое предателем назвали?" - т.е. для вас, прорубание "Окна в Европу", это тоже самое, что сейчас происходит на Украине? Страна продана за кредиты, практически под полным влиянием Запада, промышленность уничтожена(еще до войны), земля продана, карпатские леса проданы и вывозятся в Европу.
Напомню, Петр 1 прорубал Окно как раз для обратных процессов - развивать своё кораблестроение, промышленность, для усиления России, а не как сейчас с Украиной. Разницу понимаете-нет?
3
-
@QRAFTtube С какого перепугу ты славянином стал??
«Антропологічний тип українців виказує цілковиту самостійність супроти польського, білоруського й великоруського типу»,— констатує С. Рудницький (ст. 183). «Поляк, білорус та росіянин антропологічне стоять дуже близько один до одного; українець, в свою чергу, дуже відрізняється від всіх своїх сусідів і, з антропологічного погляду, займає цілком самостійне місце» (в підр. Рудницького, ст. 182).
Це твердження, згідно з яким «українці виказують якнайменше антропологічної подібності з поляками, білорусами та росіянами, тоді як, в свою чергу, всі сусідні з українцями народи виявляють між собою велику подібність і близьку спорідненість» (Рудницький, ст. 182)
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
@DudkinArtem Я знаю, что такое Этимологический словарь Украинского языка и что такое толкование слова "Украина"
Етімологічний словник української мови. Етімологія слова "Україна". Мельничук О.С. Стор. 28. Том 6.
"Україна - околиця, окраїнна місцевість, територія уздовж меж держави біля її краю, прикордонная місцевість"
"українець" - люди що живе "окрай"
Это не мои рассуждения, а Абу-аль Истахри, Багрянородного, Титмара Мерзебурского, но у тебя, видимо, своё мнение😅🤣 ТЫ или географ, картограф, историк - прибыл с тех времен на машине времени и несешь правду нам глупым?🤣
2
-
@DudkinArtem С украинского сайта..гыыы:
Ще конкретніша у вживанні терміну «Оукраина» у значенні «прикордоння» літописна стаття 1213 року. Малолітні спадкоємці галицького і волинського князя Романа Мстиславича Данило та Василько, що втратили батьківські володіння після його смерті, після років поневірянь вирішили укласти союз із новим галицьким князем зі смоленської династії Мстиславом Мстиславичем Удатним. Запорукою цього союзу став шлюб Данила із донькою Мстислава Анною, що відбувся 1217 року (напевно, бо Галицько-Волинский літопис не містив дат, дати у ньому були проставлені за кілька століть по його написанні, тож часом воні зміщені на кілька (до п’яти) років). Завдяки підтримки тестя невдовзі Данило «ѣха с братомъ . и приӕ Берестии, и Оугровескъ, и Верещинъ, и Ст҃олпъ, Комовъ . и всю Оукраиноу», — пограничну волинську волость що було захопив краківський князь Лєшек Білий.
Термін «Оукраїна» з’являється у давньоруських літописах порівняно пізно, за кілька поколінь від часів, коли можна було казати про політичну єдність земель Русі, і кожного разу він застосовується по відношенню до конкретних прикордонних територій, що мали важливе оборонне значення — Посульська прикордонна лінія, Пониззя, волинське пограниччя. Саме у такому значенні він застосовуватиметься ще кілька сторіч по тому на всій території, що колись — ще у ХІ ст. – контролювалася київськими князями, від Галичини та Волині до далеких Рязані та Мурому.
Зміна змісту назви “Україна” від “окраїни” до “країни” відбудеться наприкінці XVI – середині XVII століть.
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
@DudkinArtem Мда уж, походу ты сильно болен на голову.🤣
В "Сказании ο Довмонте» 3-й Псковской летописи от 1271 говорится о сёлах псковской "ѹкраины". В «Слове святого Григория, изобретено в толцех (Слове об идолах)» русский книжник писал, что язычество отступило на «украины», где люди продолжали молиться старым богам, но делали это тайно: «…и ныня по украинам их молятся проклятому богу их Перуну, Хорсу и Мокоши и вилам, но творят акы оттай»
В русско-литовских договорах 15 века, в 1494 году, великий князь Иван Васильевич договаривается с великим князем литовским Казимиром об объединении «вкраинъных» подданых обоих правителей для возможной обороны от татар: «поидуть, брате, татарове на нашы вкраинъные места, и князем нашымъ и воеводамъ нашымъ, вкраинънымъ людемъ, сославъся, да боронитисе имъ иибоимъ с одного»; и о ненападении — «…і во вси наши Вкраинныи места не вступатися»
Шах и мат))
2
-
2
-
2