Comments by "" (@Wargfox) on "😮 ГРАММАТИКА ДЕГРАДАЦИИ или ЧТО НЕ ТАК С РУССКИМ ЯЗЫКОМ? (УДАЛЕННОЕ ВИДЕО 🎦 ПЕРЕЗАЛИВКА)" video.

  1.  @topnews3035  доносить вам на том же глупом и пакостном языке на русском, через те що ви не розумієте людської української мови мови. І не хочете розуміти, смієтеся над мовою, перекривляєте мову. А ваш язьІк і перекривляти не треба, він і так кривий :face-orange-raised-eyebrow:
    1
  2. ​ @АндрейЗарубкин-р8п  Гімн США це Хазбулат молодой??? :face-orange-raised-eyebrow:Ааааа, мама! :face-fuchsia-wide-eyes:Вас що там виводять у інкубаторах таких лапотних музиковєдов :face-green-smiling:
    1
  3.  @olgabeonina7983  Наприклад які, ну ну?
    1
  4.  @olgabeonina7983  Безособовість це граматична ознака руссково язьІка. Це не окремі дієслова, а безособові конструкції, опис дії, яка відбувається наче сама по собі, при відсутності суб'єкта який виконує цю дію Автор приводить приклади: мне хорошо спится; его переехало трамваем; парня убило снарядом Не існує аналогічних прикладів в українській мові. Дієслово у нас завжди супроводжує іменник, як виток має джерело, наслідок причину. У вас все навпаки. Тому і живете ви як безвідповідальні амеби. Амеба це найпростіша хижа істота, вона пожирає інших. Але відповідальності не відчуває. На те вона і амеба. Все ясно? А тепер іди в бан, у мене нема часу на дискусії з найпростішими, які начого не створюють, лише жеруть і брешуть:cat-orange-whistling:
    1
  5.  @user-wf5rx8bx9d  лапоть, в українській мові стрекоза - це бабка. А старенька бабуся це бабуся. Нема слова бабка у значення стара жінка. Второпало, лапотне?
    1
  6. "Знавець історії" з лапотної Московії, якийсь безіменний @user-wf5rx8bx9d посилається на джерела, найстарше з яких датується 15 сторіччям. От що пишеться у «Повчанні дітям Володимира Мономаха», яке міститься у Лаврентіївському списку «Повісті временних літ» від 1096 року. «Повчання» є пам'яткою української мови, оскільки аналізуючи лексику «Повчання», дослідники дійшли висновку, що мова Володимира Мономаха була дуже близькою до місцевого мовлення, і в ній засвідчені такі лексеми, які нині збереглися лише в українській мові. Повчаючи своїх дітей, Володимир Мономах дає їм різноманітні релігійно-моральні поради і тут основним джерелом художніх засобів залишається руська (українська) мова. Про руську (українську сучасну) мовну основу творів Володимира Мономаха свідчать повноголосні варіанти слів (волостъ, голодъ, переступити, соромъ, череда, сторона та ін.), слова з початковим о (одинъ, одиночество), ро- (розбити, розглядати), вживання ч замість щ (помочь), перфект без зв'язки для 3-ї особи і перфект із зв'язкою для 1-ї й 2-ї осіб (безлЬпицю си молвиль; все же то далъ Богъ на угодье человікомь… иже та угодья створилъ еси… якоже блудницю и разбойника и мытаря помиловалъ еси у трудъ сеои оже ся есмь тружалъ і т. ін.), руські дієприслівники (ездяче, молвяче), тощо.
    1