Comments by "Вася Гельдыев" (@user-wq9tq3dz1x) on "" video.
-
2
-
СБУ,це вам може не бачили ви. та не знали у РНБО,виявляєця в нас ДП Антонов не підкоряєця ані державі.ані преЗЕденту,ані Мінобони ,таки собі Ватекан нікому не підпорядковуєця як виявилось,та ще й вони мали мати власну армію та своє ППО для захисту свого авіапарку,мабудь через це відмовили нацгвардії у захисті державного.стратегічного майна України,якісь вони надмогутні та впливові на усе керівництво країни! Ось що знайшов-"Мрію" кинули напризволяще, а її відбудову переоцінили вп’ятеро, – конструктор Ан-225 Вовнянко
На початку російського вторгнення керівництво ДП «Антонов» вилетіло у Німеччину, забравши з собою п’ять літаків, а легендарний Ан-225 залишили в Гостомелі під приводом ремонту: «Мрія» була приречена на знищення, а тепер під гаслом відбудови на ній хочуть підзаробити?
Чи можна було врятувати 'Мрію' і хто хоче заробити на її відновленні?
Зруйнована "Мрія" мільйонів українців: рік тому, у перші дні російського вторгнення в Гостомелі був спалений один із найбільших та найпотужніших літаків у світі. "Укроборонпром" та ДП "Антонов" обіцяють відновити авіалегенду за кошти країни-агресорки, ведуться розмови й про створення Міжнародного фонду відродження "Мрії". Та чи можна було своєчасно врятувати літак-рекордсмен? І хто планує тепер нажитись на його відбудові? Про це в ексклюзивному інтерв’ю "СтопКору" розповів Анатолій Вовнянко – один із провідних конструкторів Ан-225.
Рівно рік тому, 27 лютого 2022 року, в результаті повітряної атаки російських окупантів на летовище Гостомель під Києвом був спалений легендарний літак Ан-225 "Мрія", який свого часу встановив 240 світових рекордів з вантажних авіаперевезень. Трагедії можна було уникнути, відправивши літак у безпечне місце, наголошує авіаконструктор Анатолій Вовнянко.
Як згадує розробник, за два тижні до початку повномасштабної війни керівництво ДП "Антонов" отримало привабливу пропозицію з Лейпцигу. На початку "нульових" українське державне підприємство взяло участь у конкурсі для стратегічних перевізників НАТО і перемогло – підписаний тоді контракт діє й до сьогодні. Оскільки у той час тривала війна в Афганістані, силам НАТО потрібно було перевозити різноманітні військові вантажі – боєприпаси, спорядження тощо. Відтак, для розміщення літаків, які працювали за вказаним контрактом, було виділено окрему базу.
Авіаконструктор Ан-225 Анатолій Вовнянко дав інтерв'ю журналістці ''СтопКору'' Діані Ловській
"Увесь світ знав, що буде війна. Всі говорили нашому керівництву ще у вересні 2021 року: рийте окопи, а не будуйте дороги. За два тижні до подзвонили з Лейпцигу і сказали: переганяйте літаки. П’ять літаків, які були готові, перелетіли в Лейпциг. І туди ж перелетіло керівництво заводу. А "Мрію" кинули напризволяще, тому що там начебто доробляли один двигун. Могли б перегнати і на п’яти двигунах, могли б перегнати і на чотирьох двигунах, бо вона порожня… Головне, що керівництво втекло – вони виїхали, а літак покинули. В результаті від "Мрії" залишився тільки хвіст", – наголошує Вовнянко.
Фахівець упевнений: якби легендарний літак був своєчасно збережений, він міг би зараз стати у пригоді ЗСУ для перевезення військово-технічної допомоги союзників з Америки в Європу – наприклад, тих же БМП Bradley вагою 20 тонн.
"Звичайно, його б використовували."Мрія" перевозила такі вантажі. Ще у Радянському Союзі ми на літаках ставили рекорди. Америка тоді економіку піднімала. А ми не могли економіку підіймати, тому зосередились на рекордах. На "Руслані" облетіли по периметру весь СРСР і навколо світу, а на "Мрії" підняли п’ять танків – маса вантажу була 253,8 тонни. Тому якщо взяти Bradley, то могли б 9-10 таких машин перевезти за раз", – коментує пан Анатолій.
Якби ''Мрія'' вціліла, то могла б перевозити до 9-10 БМП Bradley за раз, – Вовнянко
За словами конструктора, один зліт "Мрії" у небо коштував від 200-300 до 500 тисяч доларів в залежності від завантаженості й дальності польоту.
"Потрібно здійснити декілька посадок, тому що коли вантаж дуже важкий, то, звичайно, літак не може долати всю цю відстань у 13-14 тисяч кілометрів за один раз. Тому потрібні проміжні посадки. Посадка, проліт територією – все це кошти, які вимірюються сотнями тисяч доларів", – пояснює авіатор.
1