Comments by "Serje Ritz" (@serjeritz3945) on "" video.

  1. Бути світовим гегемоном, напевно, приємно, проте, насправді, дуже обтяжливо. В 1990-х роках, після руйнування СРСР, США стали таким гегемоном. Але справи пішли не так, як гадалося - виринувший в 1980-і з майже небуття за допомоги Америки Китай, який мав би стати противагою СРСР в двополярному світі, почав поступово посилювати свій вплив, наступаючи на інтереси Америки. Вже в кінці 1990-х років (про що одному українському дипломату, з його слів, повідомив сам Збігнев Бжезінський) в американських аналітичних центрах розпочали розробляти програми по стриманню Китаю. Але як стримати потужну державу?! Можливо, саме в той час хтось вигадав створити для ньго вагомого конкурента. Оскільки Росія і Китай є екзистенційними супротивниками, то можливо, вибір випав на користь Росії. Тим паче, за Росією, як правонаступницею СРСР у всіх відношеннях, залишилися міцні зв'язки з країнами "третього світу", який тепер називають словосполученням "глобальний південь". Звісно, економіку Росії важко порівнювати з китайською. Проте, здається, це не головне - аби стати другим полюсом світу не достатньо бути лише економічною потугою. Треба щось більше, на зразок вміння наводити жах на суспільства в країнах з протилежного табору. Саме це і робить Росія на території іншого свого екзистенційного супротивника - України. Чи не для того нашу країну позбавили ядерної зброї та не надають безпекову парасольку НАТО?! Обмеження постачання зброї під час так званого "контрнаступу", відсутність літаків F-16, заборона застосування західної зброї по військових і пов'язаних з ними об'єктах в глибокому тилу Росії про що може говорити?! Якщо Росія дійсно готується стати другим полюсом - противагою цивілізованого світу, то Заходу треба прямо зараз приймати Україну в НАТО і спільними зусиллями виганяти ворога з території країни - члена НАТО. Бо якщо українці надалі вимушені будуть страждати від цієї несправедливої війни, вони матимуть право шукати кращих для себе варіантів. Навіть придивитися до пропозицій Пекіну (з урахуванням збереження максимальної кількості наших власних умов).
    1