Comments by "Serje Ritz" (@serjeritz3945) on "Зеленський послав Путіна через Ердогана – Віталій Сич, Сергій Фурса" video.

  1. В 2014 Росія, напавши на суверенну Україну, тим самим дала Америці сильного ляпаса. Ще тоді я писав, що було би добре, якби Захід скористався тим, затягнувши Росію в санкційний капкан. Дійсно, у Заходу з'явився інструмент для впливу на Росію. Європейські партнери США не були в захваті від санкцій проти Росії, але помалу всеж таки запроваджували їх. Коли Росія окуповувала Крим та Донбас при владі в Білому Домі були демократи, зараз вони повернулися. І якщо би я був президентом США від демократів, я би скористався нагодою відповісти Кремлю за нахабство. Тим більше, що Кремль своїм ультиматутом до Заходу та НАТО продовжив підіймати градус напруги. Якщо би я був президентом, я би відкинув ультиматум Росії, бо в той час санкції за попередні гріхи Росії почали приносити перші плоди. Що там говорити, але, власне, російський ультіматум був висунутий саме тому, що санкції почали душити російську економіку. Невеличкий відступ, на рівні теорії змови: якщо би я був президентом США, що займав посаду після пана Обами, то як чинний президент, що представляє інтереси Америки, дивлячись на різнобарвний табір союзників, що не прагнули в своїй більшості до сильних санкцій для Росії, я би зіграв перед ними роль поганого полісмена, що, напевно, сколихнуло би табір союзників. А коли б я став наступником того президента, я би зіграв роль доброго полісмена, що повинно було б створити передумови для відновлення довіри та зміцнення стосунків поміж союзниками. Кремль не чекав, що його ультиматум сприймуть серйозно, але йому треба було щось робити, щоби врятувати російську державу від колапсу, що невпинно наближався. Війна Росії проти України, як частина війни проти цивілізованого світу не могла статися без схвалення Китаєм, який, напевно, вважав, що за будь-якого результату битви отримає своє. Зараз зарано говорити, хто з ким і проти кого дружить в трикутнику Вашингтон - Пекін - Москва, час покаже. Але, чомусь здається, що проти Росії "дружать" усі, відмінність лише в силі тієї "дружби". Для багатьох в Європі тих злочинів, що вчинила Росія до 24 лютого, було замало, щоби відмовитись від "тульських пряників", якими Кремль їх загодовував. Але незбагненний акт агресії Росії проти України та звірства російських солдат проти цивільного населення українських міст та сіл поклали край колишнім відносинам Заходу та Росії. Чим сільнішим було проникнення російської армії на територію України, що несло нові смерті та руйнування, тим легше союзники йшли на кожний новий, сильніший за попередній, пакет санкцій. Упевнений, нові найсильніші санкції не змусять довго на себе чекати. Кремлю не припадає звинувачувати Захід - він сам добровільно поліз в капкан, яким його лише намагалися втримати від зазіхань на світовий порядок. Москві краще припинити провокувати людство та забратися геть з усіх місць, що вона окупувала. Краще бути процвітаючою країною без особливого статусу, ніж прогнилою імперією зла.
    2