Youtube comments of Serje Ritz (@serjeritz3945).
-
636
-
407
-
293
-
251
-
217
-
Другим кроком в ОП мають ухвалити рішення про допуск опозиційних каналів до ефіру. Інакше атаку на Порошенка багато хто сприйматиме, як помсту. І ще, цікаво, скільки вугілля можна було б купити на гроші, які незаконно вивели колишні власники Приватбанку, адже, як пишуть, там сума приблизно $5-10 млрд (з бюджету, тобто з наших кишень на порятунок банку було направлено, поправте мене, близько $5,5 млрд. - скільки це за сьогоднішнім курсом підрахуйте самі) Але тут цілковита тиша.
177
-
171
-
165
-
Кожний окремий випадок міграції з України треба розглядати окремо, хоча, загальні тенденції, звичайно, є. Біженців з рідної землі жене нещастя. Це і безпекова ситуація, і відсутність житла, і низькі заробітки, і погана інфраструктура, і низька якість медицини та освіти, і засилля корупціонерів, і багато ще іншого. Вертатись українці теж будуть з особистих причин. Безсумнівно, що більшість повернеться за будь-яких умов, якщо буде мир на нашій землі. На решту складно буде розраховувати, тому що держава не виконала домашньої роботи. Приклад із життя. Мої знайомі нещодавно повернулись з вимушеної втечі від війни. Були спочатку в Польщі, за тим в Німеччині. Одна людина з цієї пари швидко знайшла роботу з непоганою зарплатнею, друга, як інвалід, отримувала грошову допомогу. Також з ними були великий пес та кіт, які теж отримували все необхідне на безоплатній основі. Але ці люди повернулись додому і майже відразу почали збиратись знов поїхати за кордон. Відсутність коштів на проживання гонить їх із власного затишного дому. Поки живуть на зароблене за кордоном, чого по їхніх розрахунках має вистачити до кінця літа. Зробити такі заощаднення в Україні та ще за такий короткий проміжок часу, їм не вдавалось. Є над чим задуматися українськім можновладцям, а тим, хто довів державу до такого стану, вічно горіти в пеклі!
141
-
130
-
128
-
122
-
93
-
91
-
Спіраль історії закручується все щільніше, а витки стають дедалі дрібнішими. Здається, ще вчора багато хто з нас був свідком розвалу Радянського Союзу - злидні, злочинність, безправ'я та багато іншого, про що ми почали забувати. Росія, схоже, знов порине в ті нестабільні часи. На жаль, Путін, як слабка людина, отримавши владу з рук Єльцина, який безперечно мав харизму, не зміг впоратися з Росією, в ДНК якої закладено деструкцію. Путін уявив себе царем і вирішив, що він може витворяти все, що йому заманеться. Як бачимо, царська корона виявилася йому завеликою, як кажуть росіяни - "нє по Сєнькє шапка". Прийде час (думаю, не більше, ніж півроку) і ті, хто зараз горло рвуть за Путіна, бігатимуть із витріщеними очима, відшукуючи його, самі знаєте для чого.
86
-
83
-
Я не ксенофоб, просто констатую факт: на відео журналіста УП Михайла Ткача дійові особи належать не до українського етносу (за винятком одного, але той, швидше, відноситься до обслуги головних героїв сюжету, якого покатали на броньованому Мерседесі). Можливо, це випадковість чи цілеспрямована робота журналіста, але у мене, як у глядача, виникає резонне питання: чи не тому погано живеться українцям в своїй власній країні, що вони відсторонені від разподілення прибутку, який формується завдяки ресурсам держави ?! Чи не є така ситуація причиною відсутності якісних медицини і освіти. Чи не тому у людей похилого віку жебрацькі пенсії, міста недоглянуті, а екологія жахлива? Чи не з цієї причини команда Зеленського почала гальмувати процедуру призначення керівника САП? Новини про реформування судової системи теж зникли з новинних каналів ЗМІ. Що відбувається, чому мовчить влада, коли вона почне поважати громадян країни та відповідати на питання, що хвилюють суспільство?
82
-
81
-
78
-
Схоже, що вище керівництво держави, відчувши сильний зовнішній та внутрішній тиск, вимушено йти на призначення голови САП. Але з цієї схеми, правий Шабунін, випадає Венедіктова, яка, здається, відмовилась виконувати брудну роботу для президента, який, в свою чергу, напевно, не є самостійною фігурою. Усім, як бачимо, рулить Коломойський. Що в нього є такого, що навіть сила президентських повноважень не може з тим впоратись? Невже, якась компроментуюча пошлятина? Але Україна має рухатись вперед, а не бути заручницею однієї людини.
76
-
70
-
70
-
68
-
65
-
63
-
З росіянами, напевно, нормальних відносин не буде ще довго. Але ностальгія буде повертати людей до пам'ятних подій і пов'язаних з ними продуктів культури, серед яких будуть і російські пісні, вірші, романи, кино, вистави та ін. Головне, щоби то не набуло масового характеру, а було лише індівідуальними моментами ностальгії. Але, останнім часом, узявши на озброєння техніки українських онлайн борців за незалежність, російський агітпроп теж розпочав компанію по залученню українців до російського культурного кола. Начебто невинні, на перший погляд, музиканти пропонують послухати чи поспівати разом російських пісень в чаті. Вбачаю в тому загрозу, бо підготовку до нинішньої агресії росіяни, на мій погляд, розпочали ще в 90-х, зі спроби заволодіти нашими розумом та серцями через музичне шоу "Старі пісні про головне" та подібні до нього. Українці, краще проходьте повз подібних привабливих пропозицій - здоровішими будете. А ще краще, якщо держава буде обмежувати допуск тієї пропаганди до українського сегменту інтернету.
62
-
59
-
58
-
58
-
Усе набагато гірше. На багато важливих державних посад призначались прямі кремлівські креатури. Пам'ятаємо міністрів оборони, керівників СБУ, міністрів інших важливих для відродження нації міністерств (згадайте хоча би іуду Табачника). Зараз напевно, теж такі є. Інакше, як можна пояснити, що міністрами, вже за цієї влади, призначаються плагіатори, а клерками ОП та інших установ - особи, що звинувачуються в корупції. Не зрозуміло, чому донині такі, як Демченко, втрачають здоров'я на державних посадах, а не в СІЗО?!
57
-
56
-
56
-
56
-
55
-
52
-
Ще до активної фази війни було відчутно, що дехто у владі робить кроки, що можна було трактувати, як наступ на українство. Після 24 лютого влада, злякавшись, на деякий час припинила провокувати українців, але нещодавно повернулася до тієї ганебної практики. Довженко-центр, нова комбінація пальців руки, що, нібито, має символізувати Тризуб. Що ще нам готують? Чи знов українська еліта мовчки проковтне те лайно?!
52
-
Влада безцеремонно нехтує бажаннями пересічних украінців. Ми самі у тому винні - весь час вибираємо тих, хто воліє лишати Україну в сірій зоні. Ми самі створюємо умови, щоби аморальні потвори далі грабували державу і громадян. Схоже, влада занепокоєна реакцією озброєних українців, як того пораненого солдата без ніг, на свої дії. Напевно, заради того прийнято закон 8721, а ще для того, щоби обнулити рейтинг Залужного, який, здається по популярності наблизився до Зеленського, а може вже перевищує його. Якщо Зеленський не підпише оті сумнозвісні закони після повернення з США, то це буде виглядати, як засвоєний урок від президента Байдена, а не як особистий вибір.
51
-
Щоби з нами бажали мати справу в майбутньому, ми маємо докорінно змінити свою країну. Очевидно, що успіхи деякі вже є. Завдячуючи нашим партнерам, нарешті почала відбуватися протидія корупціонерам, що важливо, тим, що знаходяться при владі. Але,чи не призупиниться цей процес, як часто у нас буває?! Бо, як бачимо, міністра оборони поки не відсторонили від виконання посадових обов'язків на період розслідування корупційних злочинів в МО. Яку таку цінність несе в собі Рєзніков, що його не усувають. Чесно кажучи, дивлячись відео з зустрічей в Рамштайні, відчув почуття, що називають "іспанський сором". Бо на фоні панів Остіна і Столтенберга, які були серйозними та зосередженими на українській проблематиці, наш міністр почувався зіркою на фестивалі, махаючи на всі боки руками, всміхаючись та ледве не роздаючи повітряні поцілунки присутнім. Було соромно бачити, як пан Остін, військова людина, з подивом, якщо не з огидою, дивився на Рєзнікова - напевно вже знав про махінації в МО України.
50
-
50
-
49
-
48
-
46
-
45
-
45
-
Зважаючи на зміну позиції США щодо мінських угод, напевно, політичне керівництво цієї країни отримало з Кремля підтвердження про військовий наступ Росії на Україну. Те, що про це першими заявили американські ЗМІ, може говорити про нерішучість еліти цієї супердержави. Зрозуміло, що поставити на місце порушника міжнародного права, який є ядерною державою та вторгся на територію України, складно. Ніхто не хоче нової світової війни. Хоча вона вже йде на території України, Грузії, Молдови та інших країн. Агресором у цій війні є Росія. Погано, якщо, ховаючись за риторикою, Захід захоче вирішити світові проблеми за рахунок України – країни, яка найбільше постраждала у ХХ столітті. Недалекоглядними та слабкими виявилися українські політики, які позбулися ядерної зброї. Понад тисячу боєголовок, другий чи третій арсенал у світі! Адже зрозуміло було, що для ядерних країн зобов'язання, навіть сильніші за будапештський меморандум, нічого не означають. На жаль, Росія йде небезпечним шляхом, але нема чого дивуватися, адже решта країн ядерного клубу демонструють схожу зовнішню політику. Нам, українцям, перед загрозою, слід об'єднати зусилля для опору можливому нападу. Наші рішучість та товариство, можливо, зможуть змусити замислитись керманичів нашого східного сусіда.
45
-
Особисто мене сурогат перемоги у вигляді отримання членства в ЄС в обмін на території України не влаштовує. Як же треба не поважати українців, щоби пропонувати таке. Зрозуміло, що від того бажають отримати німецькі еліти - схоже, це бажання якнайшвидше та будь-якою ціною відновити бізнес з Росією. Пересічних німців вже залякали ядерною атакою з боку Росії, тому керувати суспільною думкою в Німеччині, гадаю, буде не складно. Згадувана стаття в німецькому ЗМІ, мабуть, є першим камінцем, кинутим для перевірки глибини відчуттів українців у зв'язку з запропонованою зрадою. Якщо такий сценарій спробують реалізувати, це може вказувати на те, що домовленності про подібний перебіг подій існував ще до початку війни. Перепрошую, але припущенням в останньому реченні не мав на меті заподіяти хоч якоїсь шкоди українським героям, які хоробро, ціною свого життя, боронять нашу землю.
45
-
45
-
Україна для Білорусі є містком останньої надії, що пов'язує її з цивілізованим світом. Ми, як держава, не маємо відштовхувати білорусів. Навпаки, треба допомогти нашим північним сусідам уникнути поглинання Росією. Напевно, Лукашенко буде залишатися на своєму місці до тих пір, доки остаточно не віришиться доля Білорусі. Для того потрібно провести референдум. Після поглинання Росією, в разі фальсифікованого референдуму, у послугах Лукашенка, швидше за все, вже не буде потреби. Російський військовий контингент на теріторії Білорусі поки незрівняно слабший, ніж військо Білорусі. Здається, в інтересах Лукашенка уважно слідкувати за тим, щоби ця пропорція не зменшувалася, а також забезпечити чесне волевиявлення на референдумі. Краще стати на коліна перед своїм народом, чим випробовувати долю.
45
-
Боюся, що може статися так, що втілювати національний проект буде пізно. На війні гинуть кращі сини України. Олігархи не спромоглися відбудувати потужну національну економіку, так, крали, де могли, на тому і все. Якби була свідома еліта, як, до прикладу, в Південній Кореї, то, напевно, і війни не було би. Думаєте Україну руйнують просто так?! Ні, руйнують стару совєцьку систему, яку ми не спромоглися зламати самі, в чому особливо винними, правди ніде діти, є продажні політики, урядовці, журналісти, експерти, філософи та ін., які і зараз продовжують натхненно їздити по вухах, наполегливо намагаючись проникнути в наши голови. Ганьба вам всім!! Руйнують Україну, напевно, в тому числі, для того, щоби закрити український національний проект, бо гроші на відбудову країни є лише у Заходу (читай транснаціональних корпорацій) і комуністично-капіталістичного Китаю. Звісно, що нам ближче західні цінності, тому треба готуватися до приходу західних компаній. Хоча не знаю, українська влада вже здалася, чи ще відвойовує, заграючи з Китаєм, хоч якісь національні інтереси. Судячи з справи Верховного суду, влада вже здалася і корупційні оборудки в країні будуть потрохи зменшувати оберти, що загалом добре. Можливо, також саме тому ЗСУ отримали далекобійну зброю?! Але, хочу попередити стратегів з Заходу, дайте змореним українцям хоч трохи перепочити і не лишайте їх права на почуття гідності, якщо, звісно, не хочете, щоби в партнерській Україні розпочалися процеси схожі на ті, що йдуть в Польщі, Угорщині і інших демократичних державах. Бо Китай не дрімає.
43
-
43
-
43
-
43
-
Здається, єдиний вихід для Путіна з програшної ситуації в Україні - це показати росіянам свої сильні страждання від невиліковної хвороби і, можливо, він вже розпочав це робити на параді 9 травня. Росіяни не найбільші емпатики у світі, але, може, змогли б прийняти такий аргумент для прощення. Така поведінка Путіна може спрацювати в короткостроковій перспективі, щоби вже потім, в Історії, його назвали людиною, що розвалила Росію. Невідомо, в якому стані здоров'я Путіна насправді, але, здається, він чітко усвідомлює, що програв. Єдине, що може його тішити, це те, що Україна виграє завдяки спільним зусиллям країн демократичного табору. Чи буде після Путіна Росія залишатися імперією - це питання, для відповіді на котре потрібно краще розуміти тих, хто перебуває в оточенні Путіна. Але вони здебільшого завжди залишалися в тіні. Всеж таки, здається, Росії не вдасться зберегтися у тому вигляді, у якому вона перебуває зараз. Вона має розпастись. Проте, принаймі в деяких державах, що можуть утворитися на уламках Росії, людям жити стане спокійніше.
42
-
41
-
41
-
40
-
39
-
Треба більше подібних провокацій, щоби показати пересічному європейцю слабкість Росії та її неспроможність адекватно відповісти. Іншими словами, коли в Кремлі у відповідь на свої брутальні дії сподіваються на слабку реакцію Заходу, але, насравді, отримують пропорційну жорстку відповідь, а ще краще, непропорційно більш сильну. Переходячи на мову вуличної бійки, це, приблизно, якби хуліган, давши стусана будь-кому, отримав би у відповідь професійно поставлений хук чи аперкот.
39
-
39
-
38
-
На мій погляд, виступ президента Байдена константує факт відсутності у Росії потенціалу стати наддержавою. Росія – регіональна держава, яка існує завдяки трубі. І якщо перекрити вентиль на цій трубі, вона припинить своє існування. Процеси, пов'язані з відмовою від викопних вуглеводнів посилюються і в найближчому майбутньому прогнозовано вага Росії, як експортера таких продуктів, значно знизиться. Можливо тому Кремль кинувся вирішувати глобальні питання світопорядку саме зараз, бо розуміє, що з часом він втратить залишки можливостей, які в нього є зараз. З економікою Росії все зрозуміло, але Захід, схоже, дав Кремлю можливість продемонструвати військові можливості, як один із компонентів серйозності сприйняття його заявки на геополітичне лідерство. Те скупчення військ, яке змогла показати Росія (з урахуванням перекидання підрозділів з іншого кінця країни) на кордонах України, не може бути аргументом для ультиматуму, який Москва адресувала Заходу та НАТО. Україні краще не поспішати виконувати забаганки східного сусіда та робити своє – час грає на нашому боці.
37
-
Розбещених корупцією, ще з часів Кучми, чиновників важко повернути до законного поля. Але, насправді, зробити це можна. Ключовою тут є невідворотність покарання. Не менш важливо, за корупційні та фінансові злочини у кримінальному кодексі підняти строк покарання до 25-50 років, без амністії та УДЗ. Це єдиний працюючий спосіб. Доки корупціонерів будуть карати 3-5-7 роками тюрми, а насправді вони будуть повертатись на волю, до своїх раніше вкрадених грошей, значно раніше, доти корупцію неможливо буде подолати. Але чи буде у влади бажання боротися з корупцією?! Сумніваюся, що чинна влада здатна на те. Треба знов просити партнерів, щоби посприяли змінам в нашому кримінальному кодексі.
37
-
Влада безцеремонно нехтує бажаннями пересічних украінців. Ми самі у тому винні - весь час вибираємо тих, хто воліє лишати Україну в сірій зоні. Ми самі створюємо умови, щоби аморальні потвори далі грабували державу і громадян. Схоже, влада занепокоєна реакцією озброєних українців, як того пораненого солдата без ніг, на свої дії. Напевно, заради того прийнято закон 8721, а ще для того, щоби обнулити рейтинг Залужного, який, здається по популярності наблизився до Зеленського, а може вже перевищує його.
Можливо, влада, всупереч своїм публічним заявам, вже не хоче абсолютної перемоги над агресором (з поверненням Криму) і своїми діями, дуже схожими на згортання демократії, навмисно загострює відносини з партнерами по антипутінській коаліції?!
37
-
37
-
36
-
35
-
Російська еліта припускається грубих помилок, але виправляти їх не вміє. Невже у Кремлі не бачать, що продовження війни в Україні не призведе до перемоги Росії? Навпаки, кожен новий день війни послаблюватиме її. Якщо Путіну потрібен привід для завершення війни, який всередині країни сприймуть як перемогу, тоді йому слід випросити у Заходу максимальних санкцій, на рівні повної ізоляції. Населення має відчути на собі усе жахіття життя в закритому просторі без багатьох благ цивілізації. Скасування ізоляції та зняття частини санкцій (про повне поки що говорити не доводиться) і буде тією перемогою над Заходом, яка цілком може влаштувати більшість населення РФ. Це, як у старому анегдоті, коли нещасному парафіянину священик порадив поселити у своїй оселі козу, а потім, коли умови життя нещасного стали ще більш нестерпними, запропонував прибрати козу з дому, чим полегшив життя парафіянина.
Відкритий конфлікт Росії з НАТО це найгірше з того, що може бажати Кремль. Неминуча поразка, що станеться, обов'язково змінить політичний ландшафт в Росії. Оглядаючись на нинішню кремлівську еліту, яка, власне, і веде країну до катастрофи, загалом для Росії зміна влади буде мати прогресивний характер. Хоча, можливо, як я вже писав раніше, конфлікт із НАТО запрограмований в Кремлі. Можливо, про це були перемовини минулого літа? Не маючи іншої можливості вийти з війни, щоби хоч якось зберегти обличчя, Москва може віддати перевагу плану здатися на милість Заходу. Ну, справді, не Україні ж здаватися? Хоча, чесно кажучи, саме в Україні зараз б'ється серце західної цивілізації. Росія має це зрозуміти, прийняти і щоб зберегти шанс на існування, змінитися. Про приєднання Росії до Заходу, можливо, говорити поки що зарано, але інші шляхи - підпорядкування Китаю або повна ізоляція - це нові випробування з передбачуваним кінцем.
35
-
35
-
Очевидно, німецькі політичні еліти брешуть. Отримавши російські ресурси за спеціальними цінами, вони навзаєм, разом з деякими іншими европейськими державами, виконували усі забаганки Кремля. Якщо розібратися, то саме ці держави поставили під сумнів євроатлантичну єдність. Що дуже не подобається в Вашингтоні та Лондоні. На мій погляд, ексканцлер Меркель винна за усіма пунктами, що їй закидають. Може тому вона й мовчала 100 днів стосовно повномасштабної війни Росії проти України - напевно разом з помічниками випрасовувала свої відповіді, щоби хоч якось зберегти своє обличчя. Для того, щоби невдоволений німецький нарід не ремствував стосовно продажності німецьких еліт, ті самі еліти залякували німців третьою світовою війною та ядерним армагедоном. Сподіваюсь, що ця війна покаже справжні обличчя усіх путінських посіпак в Європі.
34
-
Схоже, німці ніяк не наважаться розірвати пуповину, що століттями пов'язувала їх з росіянами. Бо після того, німцям потрібно буде самамотужки, без російських ресурсів, виживати в нестабільному світі, до чого вони (як і австрійці, до прикладу, та дехто ще), напевно, не готові. Заради того, старого, способу життя німці готові були бути головними опортунистами Заходу в Європі, що призвело до нейсприняття України, як рівної незалежної європейської держави. Політика німецьких еліт сприяла появі великодержавної реваншистської істерії в Росії, що зрештою призвело до великої війни на європейському континенті.
Якщо за вимогою Кремля залишити Україну, Білорусь і Молдову в сірій зоні, поза НАТО, то це означає розв'язати руки росіянам для нової агресії в майбутньому. Без сірої чи, іншими словами, буферної зони, Кремлю важко буде, не чіпаючи НАТО, вести війни в Європі для затвердження своїх волі, правил та принципів. Ті країни Європи, на чолі з Німеччиною, що виступають проти приєднання України до НАТО, являються промоутерами нових, ще не вчинених росіянами, злочинів.
34
-
34
-
Здається, слід приділити увагу наступному ймовірному майданчику вирішення великих геополітичних суперечок - Казахстану. Рідкісна для Китаю прямолінійна заява про захист Казахстану може говорити про те, що в цьому місці щось назріває. Великий за розміром Казахстан займає дуже важливе положення в Азії, тому на нього спрямовані погляди зацікавлених імперій, важливою ознакою яких є прагнення до розширення. Як відомо, чи не єдиними країнами, що підпадають під визначення імперії, залишаються Китай, Росія та Туреччина. Здається, між ними і розпалеться запекла боротьба за ласий Казахстан. Необов'язковим буде прагнення приєднати його буквально, але намагання отримати право застосувати до нього неоколоніальні практики, напевно, будуть. Здається, у боротьбі за Казахстан можуть зійтися Туреччина та Китай. Росія, сильно послаблена війною в Україні, хоч і має найвигідніше стратегічне становище щодо Казахстану, швидше за все, виступить у ролі союзника. Здається, що перевагу росіяни віддадуть Туреччині, хоча все може змінитися, якщо зміняться умови в яких співіснують ці імперії.
34
-
34
-
34
-
Треба уважно слідкувати за руками Китаю. Є вірогідність того, що Китай не тільки надав дозвіл Путіну на агресію проти України, але й приймав участь у плануванні "спецоперації". Можливо, окупація росіянами ЗАЕС здійснена на замовлення Пекіну для моделювання можливого інциденту з АЕС в Тайвані. А нинішня активність рашистів зумовлена наганяєм, що отримав Путін від Сі Цзіньпіна в Самарканді. Китай, якщо Захід терміново не запровадить санкції проти нього, в будь-якому випадку отримає вигоду. Якщо Росія програє в Україні, то Китай зможе отримати російські території разом з безкоштовними ресурсами. Якщо програє Захід, то докорінно зміниться архітектура світого устрою і на вершину зійде угруповування держав на чолі з Китаєм, серед яких основними будуть ще Росія та, можливо, Індія. Щодо Туреччини, то, здається, що Ердоган приєднається до переможців.
33
-
Публічна заява західних спецслужб – це, швидше за все, попередження з побажанням для Росії. Не забуваємо про ленд-ліз, що готується для України. Розвіддані та сучасна зброя, разом із відважним досвідченим воїнством, є найважливішими компонентами для успішного ведення бойових дій. Наші брати та сестри на Заході, вирішивши постачати нам сучасне важке озброєння, здається, змогли подолати психологічний бар'єр, адже не секрет, що росіяни можуть вразити деякі зразки західної важкої зброї. Дякуємо вам, народи вільного світу!
32
-
Можливо, у Кремлі остаточно зрозуміли, що українське суспільство не погодиться на зміну конституції щодо надання автономії ОРДЛО та змінили тактику? Можливо, як наслідок, з'явилися вимоги надання гарантій, що виключають вступ України до НАТО та унеможливлюють розміщення на її території озброєнь, здатних становити загрозу? За час дії санкцій ВВП Росії знизився із $2.3 трлн. до $1.5 трлн., тобто впав на 35% Дуже сильно впливає на економіку також заборона західним компаніям ділитися передовими технологіями з російськими. Здається, Росія може опинитися у становищі цугцвангу і, можливо, саме тому багато хто з російських спікерів активно почали артикулювати на неадекватності Путіна. Схоже інших важелів тиску на Захід у Росії майже не лишилося.
32
-
31
-
Корінний імперський народ Росії швидкими темпами втрачає в своїй кількості. Правильно пишуть, Кремль цікавлять українці для того, щоб поліпшити етнічний склад російського народу. Тому складені казки про єдиний народ, які постійно звучать з боку кремлівських веж. У зв'язку з цим, незрозуміло, навіщо Росії йти війною на Україну (легкої прогулянки не вийде), адже це суперечить цілям Кремля.
Коренной имперский народ России быстрыми темпами теряет в своем количестве. Правильно пишут, Кремль интересуют украинцы для того, чтобы улучшить этнический состав российского народа. Поэтому сочинены сказки об едином народе, которые постоянно звучат со стороны кремлевских башен. В связи с этим, непонятно, зачем России идти войной на Украину (легкой прогулки не получится), ведь это противоречит целям Кремля.
31
-
Очевидно, програмою Кремля до 9 травня, через неможливість досягти чогось, хоч скільки-небудь значущого в Україні, став план захопити Молдову. Мета провокацій – провести повну мобілізацію в Придністров'ї. Армія Молдови всього кілька тисяч військових, вона, напевно, вимушена буде звертатись до Румунії про допомогу, але це країна НАТО. Можливо, у Кремлі розмірковують так: якщо отримаємо Молдову - добре, якщо до конфлікту приєднається НАТО - ще краще. Росія програє в Україні і це, швидше за все, не змінити, але оголошення в середині Росії війни "народною" (якщо долучиться НАТО, що малойомовірно) дозволить кремлівській верхівці перекласти частину своєї відповідальності за поразку на російський народ.
30
-
30
-
30
-
30
-
30
-
Іноді корисно подивитися на себе збоку. Ми, українці, звичайно, всі різні, але те, що сказав один розумний іноземець, який знається на східній філософії, узагальнюючи враження про нашу націю, мені здалося цікавим. В Україні, як сказав він, досить врівноважений потік життя, між хаосом і розвитком. Він здивований, як терпимо в Україні ставиться до недосконалості і йому подобається, що є таке місце на землі для недосконалості, яка до того ж у нас дуже структурована. В Україні люди більш розслаблені, хоча і працюють, але виділяють час на відпочинок - сидять на лавках у парках, прогулюються вулицями. Тобто, не тільки заробляють гроші, але і насолоджуються життям чи хоча б прекрасними його моментами. Він сказав, що західному суспільству слід перейняти в українців розслабленість, бути менш зосередженими на матеріальних речах, не намагатися доводити все до досконалості, або хоча б не так старатися. Деяким країнам, де панує хаос, він побажав навчатися в українців освіченості та організованості. Тобто він вважає, що Україна знаходиться в ідеальному балансі. Додам, в Україні, що завалена зброєю та в якій йде війна, злочинність практично залишається на довоєнному рівні. Цей факт багато що говорить про нас, як про націю. Ми повинні зберегти в собі все те найкраще, що дісталося нам від наших батьків.
29
-
29
-
Олігархи отримали все - політичну підтримку корумпованих ними самими політиків; за безцінь народне майно; майже дармові природні ресурси і надра; низькооплачуваних найманих працівників (бо ті ж самі корумповані політики всіляко намагалися стримати оплату праці, хоча би до рівня західних сусідів); різноманітні програми субсідування з державного бюджету, напівкримінальні схеми отримання надприбутків, включно з ухиленням від податків; і нарешті, монопольне право на різних ринках. Все це можливо було здійснити за рахунок решти українців. Що отримали натомістьУкраїна і українці? Продукцію на рівні технологій XVII - XVIII століть (чавунні болванки і інші сировинні продукти з низьким рівнем переділу); відсталу освіту і науку у вигляді решток радянської освітньої системи; печерну медицину; жебракування значної частини населення (особлива категорія тут пенсіонери); розбиті дороги; бридкий вигляд "чумних" міст і сіл; страшенну корупцію на всіх рівнях etc. Цей "подарунковий торт" для відгону сморіду і для кращого сприйняття народом вони присипали "вишнями" у вигляді футбольних клубів і розважального телебачення - нате, лохи, хавайте. І хавали, цілих 30 років. Коли прийшла війна, більшість прозріла і давай запитувати: "Нахіба нам оті олігархи, якщо користь від них від'ємна?!" Дійсно, за 30 років олігархи не спромоглися посилити державу, дати надію людям на майбутнє. Вони навпаки знекровлювали державу і її громадян, довівши до стану, коли треба вже викликати реанімобіль. Напевно, краще буде, якщо в Україну зайдуть західні інвестиції і технології, які в конкурентному середовищі відправлять українських олігархів до динозаврів. Але спочатку ми маємо вибрати до влади тих політиків, які підтягнуть рівень життя в Україні до рівня сусідніх країн ЄС.
29
-
29
-
29
-
28
-
28
-
Вчора відбувся чудовий захід, де президентське подружжя зустрілося з американськими активистами, які допомагають українцям у цій несправедливій війні. Нагородити треба того, хто запропонував це зробити. Такі прямі зустрічі з представниками американського суспільства не менш важливі ніж зустрічі з американським естеблішментом. Пам'ятаєте, як німці не поспішали надавати важке озброєння, допоки не змінилася суспільна думка стосовно того в Німеччині, до чого долучилися українські дипломати і зокрема, пан посол Мельник?! Щось подібне треба робити в Америці, попри можливе невдоволення тамтешньої політичної верхівки. Пересічним американцям треба постійно нагадувати (і це я колись пропонував робити пані Маркаровій) про те, що українці, сподіваючись на честь підписантів Будапештського меморандуму, віддали третій в світі за потужністю арсенал ядерної зброї, який був націлений на міста в США. Тобто, американці мають знати, що сьогоднішня допомога нам - це відстрочене повернення боргу. Таке висвітлення проблеми має спрацювати.
28
-
28
-
28
-
Справа в тім, що агресивні наміри Росії були на долоні, але мало хто вірив в її напад саме 24 лютого. Бо атакувати військом, чисельно вдвічі меньшим ніж у захисників України, було справжнім божевіллям. В Кремлі були впевнені, що росіяни в своїй масі підтримають спецоперацію, яка, насправді, є загарбницкою війною з боку Росії. Але бажаючих помирати за Крим та Донбас, як бачимо, виявилось не так вже і багато. Тому кремлівські технологи вигадують (хоча, що там вигадувати - усе стандартно) способи, що дозволять мобілізувати російський нарід на війну з Заходом (Україною та НАТО). Вони підбурюють ЗСУ для обстрілу території Росії (Крим - це, в розумінні кремлівців, як ми бачимо, не Росія, що так і є насправді), провокують НАТО, вбивають апологетів "руського міра", але дурних в Росії все одно нема, бо росіяни бачать, що українське військо то не чеченські військові формування чи сирійські ополченці і живими та здоровими повернутись з України шансів майже нема. Тому, звертаючись до кремлівських технологів, раджу не підривати своїх співгромадян, що мирно сплять в с своїх квартирах, бо це не допоможе. Навпаки, реакція росіян може бути протилежною і замість нових солдатів ви отримаєте протест.
28
-
27
-
Інтерпритація антикорупційного законодавства, коли часто гучні справи закінчуються пшиком, очевидно, не влаштовує більшість українського суспільства. Здається, що до цього часу боротьба з корупцією не стала надважливою справою для української влади. Тому і декларування, насаджуване зовні, скорше було інструментом, який використовували наши партнери задля тиску на українську владу заради просування своїх політичних інтересів. Бо якби Захід був дійсно занепокоєний рівнем корупції в Україні, то давно вжив би заходів проти фігурантів справ у віглядіі перевірки і арешту рахунків, акцій, рухомого та нерухомого майна в своїх юрисдикціях, принаймні не надавав би дозволу корупціонерам на відвідування своїх країн. Боюся, аби нова потужна скоординована медійна антикорупційна компанія не стала черговою мильною бульбашкою, яка тихесенько лусне, тільки но вилетить за межі суспільної уваги. Хоча, поїздка керівників САП, НАБУ і ВАСК до США дає скромну надію та те, що цього разу на Заході серйозно візьмуться за корупцію в нашій державі. Бо коли, як не зараз, найкраще це робити?! Звісно, під час відбудови країни теж достатньо стимулів буде, але краще зробити то раніше, бо наші "жлоби" не дрімають.
27
-
27
-
27
-
27
-
Президент у сьогодняшньому зверненні до Дня Конституції нагадав, що земля, надра, ріки та моря є власністью українського народу. Так, ми усі читали Основний закон, але здається, насправді, багато чим, з перерахованого президентом, користується лише частина українців. Чи не є в риториці президента невідповідність слова та діла? Зараз, коли потрібні життя українців, щоби боронити рідну землю, здається, Зеленського турбує життя кожного з них. Але що буде завтра, після перемоги над ворогом? Чи не опиняться природні богатства української землі знов в руках привілейованого прошарку суспільства? Тому що, дивлячись на зловживання з призначенням керівника САП, здається, саме так влада і збирається вчинити. Інакшого пояснення для торпедування реформ владою складно знайти.
27
-
Можливо, Кремль чекає, що Україна не відмовиться від НАТО. Справа в тому, що Москві не вдалося втягнути НАТО, як вони не намагалися, у її війну на боці України. Кремлю вкрай потрібна мобілізація населення навколо ідей російської владної верхівки. З чим, схоже, вони мають проблеми, про що може говорити останній виступ Путіна. Можливо, українські переговорники роблять правильний тактичний крок і не підіграють Кремлю у його бажанні ув'язати Україну та НАТО. Мабуть, надія кремлівських технологів на те, що всеосяжна криза та різке зниження якості життя росіян, що наближаються завдякиі санкцям Заходу, згуртує росіян навколо Путіна, не спрацьовує. Схоже, 20 останніх відносно ситих років в історії Росії зробили свою справу і зараз велика кількість росіян погано сприймають перспективу жити в злиднях та за новою "залізною завісою". У будь-якому разі, час, здається, працює на нас і кожен новий день наближає нас, українців, до нового історичного етапу життя у вільній незалежній демократичній країні.
27
-
27
-
27
-
Ще до того, як Ленін почав збирати СРСР, Українська Народна Республіка була незалежною державою, визнаною більшістю провідних держав світу того часу. Були встановлені в повному обсязі дипломатичні, торгові, політичні відносини з Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Боргарським царством, Османською імперією, Французькою республікою, Великою Британією, Королівством Польща та Польською республікою, Аргентиною, Святим Престолом, Грецією, Грузинською та Азербайджанською Демократичними Республіками, Данією, Королівством Іспанія, Королівством Італія, Норвегією, Персією, Фінляндією, Швейцарією, Швецією, Естонією, Латвією, Литвою, Королівством Румунія, Білоруською Народною Республікою. Більше того, було підписано прелімінарний мирний договір між Українською Державою та Російською Радянською Республікою у преамбулі якого зазначалось, що він підписується двома незалежними державами. У статті 4 договору йшлося про обмін консулами, на підставі чого було відкрито 18 українських консульств у містах Росії та 7 російських в Україні. Після всього Червона Армія напала на Україну, після чого розпочалася тривала (більше 70 років) окупація.
27
-
27
-
Росія, починаючи війну з Україною, не чекала такого сильного опору. Захід, хай не весь, схоже, скористався мужністю українських воїнів, щоби раз і назавжди розібратися з Росією. Тому, здається, нам заважатимуть укласти мирний договір з Росією, який у сьогоднішніх обставинах може бути скоріше програшним для нас, ніж тим, що констатує нашу перемогу. Можливо, розуміючи це, українське політичне керівництво використовує переговори з Кремлем лише з метою переконати Захід постачати нам багато найсучаснішої зброї та впровадити сильніші санкції проти Росії. Захід, швидше за все, доніс свої побажання Росії ще минулого року на особистій зустрічі Байдена та Путіна. Схоже, Росія не погодилася, бо пішла війною на Україну. Судячи з того, як далеко зайшло російське керівництво у злочинах проти українського народу, зворотньої дороги в них немає. Нам іншого не залишається, ніж перемогати Росію за допомоги західних партнерів. Гоніть О. Чалого з переговорної групи, поки народ його звідти не виніс разом з рештою.
27
-
27
-
27
-
26
-
26
-
Бхарат передбачувано намагатиметься стати новим полюсом тяжіння в світі, конкуруючи з Китаєм. Тому, напевно, щоби не відштовхнути країни, передусім, Африки, які вагаються стосовно визначення війни в Україні, президента Зеленського не запросили виступити на саміті G20. З того не треба робити великої проблеми, треба продовжувати нарощувати зусилля задля розвитку двосторонніх відносин з усіма, без винятку, країнами. Лідери Китаю та Росії, напевно, дістанцюються від Заходу та зневажають господарів саміту, бо поспішають застовпити за собою один з світових полюсів сили.
25
-
Президент Байден ще раніше, не вчора, сказав, що світ умовно поділено на два табори. Перший – демократичний, другий – протилежний йому, що не має ніякої поваги до демократії та здебільшого насичений авторитарними режимами. Байден заявив, що США більше не збираються насаджувати свої цінності та змушувати будь-кого слідувати демократичним курсом. Тим більше, використовувати для того силу. Але якщо будь-яка тоталітарна держава нападе на демократію, то отримає консолідовану відповідь держав вільного світу. Вчорашня промова президента Байдена, на мій погляд, має стратегічне значення. Вона дає настанови та може вказувати на зміну засадничих підходів в політиці Заходу стосовно Росії та інших недемократичних держав. Президент Байден і не повинен був зараз розкривати тактичні нюанси, бо не його це справа. Тим мають займатися відповідні інститути на Заході та в США зокрема. Одне ясно - якщо Кремль не перестане погрожувати світові, то на Росію чекатимуть дуже важкі часи. До кам'яного віку, звісно, вона не повернеться, але якість життя пересічих росіян, напевно, знизиться дуже сильно. Ні радості, ні, навіть, простого задоволення від буття вони ще довго не зможуть відчути. За погані вчинки треба відповідати.
25
-
Цікаво, бізнесмену, що дав Порша Тимошенко, вже створили умови для повернення потрачених коштів?! Сподіваюсь з прийнятним для нього профітом? Насправді, нічого нового ні згадані Тимошенко та Смирнов, ні безпосередні іхні керівники не вигадали. Схоже, хлопці насолоджуються владою по повній. Біда в тому, що в демократичних державах, подібні прояви активності визначають словом "корупція". Корупція на вищих щаблях влади. Сподіваюсь, державні антикорупційні органи не дарма хліб їдять та зможуть розібратися в тих справах - де правда, а де наклеп. Бо там, здається, все просто - дивись кому вигідно, щоби з'ясувати мотив того чи іншого фігуранта.
25
-
25
-
25
-
25
-
Канцлер Австрії, можливо, поїхав вибачитися перед Путіним за те, що австрійці змушені будуть, слідом за рештою Європи, відмовитися від російських викопних вуглеводнів. Також, мабуть, вони радитимуться, як знизити тяжкість кваліфікації військових злочинів кремлівського режиму. Чи не для цього канцлер наголошує на необхідності міжнародного розслідування? Ось і Макрон вже оперативно надіслав своїх експертів та розслідувачів до України. На місці української влади я не довіряв би в цьому питанні країнам, які бажають, не дивлячись на війну, зберегти добрі відносини з Росією. Боюся, що вони будуть намагатися посіяти сумніви в реальності тяжких злочинів російських військових. А далі справа техніки і тривалої метушні на виснаження, щоби змінити суспільну думку чи хоча б змусити вагатися громадян інших держав - те, що російські дипломати вміють робити найкраще. Якщо стоїть питання про міжнародне розслідування, я б насамперед запросив спеціалістів зі США та Великобританії - з тих країн, які не відчувають сантиментів до Росії та найбільше за інших допомагають нам перемогти у війні.
24
-
Повністю підтримую пана Чалого. Нахабство кремлівських агентів впливу в Україні зашкалює. Серед тих, хто поширює наративи Кремля можна виділити дві основні групи. Представники однієї з них, схоже, працюють безпосередньо з Росією (депутати ВР; вчорашні чиновники, у тому числі з МЗС; журналісти, які розбрелися по різних ЗМІ, включаючи патріотичні, експерти тощо. ). Інша група, напевно, теж опосередковано працює на Кремль та прямо на окремих українських олігархів, для котрих демократизація країни смерті подібна. Цілі у першої та другої групи збігаються, але більші побоювання викликають дії другої, пов'язаної з владною політичною елітою країни. Наслідком їх взаімодії, напевно, є зупинення важливих судової, антикорупційної реформ, що ставить під сумнів нашу мету - вступ до НАТО та ЄС.
24
-
Справа в тім, що українці авансом заплатили Америці за зброю. Скільки коштують сотні ракет з ядерними боєвими частинами, які з території України були націлені на великі американські міста?! Як порахувати вартість безпеки американців, яку вони отримали в результаті відмови України від третього по силі в світі ядерного арсеналу?! Тому, нам, українцям, не зрозуміло, чому зволікають з поставками потужної зброї - літаків, ракет, гелікоптерів, дронів і т.п., що дозволяє вести безконтактну, по суті, війну з найменшими втратами особового складу ЗСУ?! Чому досі гинуть наші військові і мирні мешканці міст і сіл?! Невже все дарма?!
Якщо комусь не подобається ця претензія, то можна відіграти назад і повернути Україні втрачений ядерний арсенал. Чи стане світ від того безпечнішим?!
24
-
Треба розуміти, що на той час, в 2013, 13 млрд. гривень рівнялось більше $1.5 млрд. Навіть, якщо зараз Коломойського змусять повернути ті гроші, то це буде $250 млн., тобто в 6 раз менше і ще не відомо, яким буде курс на момент винесення вироку суду, якщо такий відбудеться. А потім, напевно, багато років буде тягнутися епопея з поверненням грошей за ухвалою суду і скільки в кінцевому рахунку повернеться в бюджет не відомо - може 10 чи 3 %% від вкраденої суми. Наближені до влади особи подібними методами завжди заробляли надприбутки, а різниця лягала на нас з вами, українці. Зверніть увагу, що експерти, зазвичай, воліють про те мовчати. Невже мають долю з того?!
24
-
24
-
Лукашенко, як і Кучму свого часу, остаточно ізолюють від Заходу. Таким чином його намагаються переконати в безальтернативності союзу з Росією і підштовхують до більшої жорстокості його режиму. Україна не повинна залишати білорусів один на один з диктатором і різними шляхами надавати допомогу демократичним силам. Стратегічно вигідно було б бачити Білорусь союзником для того, щоб в майбутньому східний кордон НАТО припадав на кордони Естонії, Латвії, Білорусі та України з Росією - приблизно по географічній вертикалі та від моря до моря.
Лукашенко, как и Кучму в свое время, окончательно изолируют от Запада. Таким образом его пытаются убедить в безальтернативности союза с Россией и подталкивают к ужесточению его режима. Украина не должна оставлять белорусов один на один с диктатором и всякими путями оказывать помощь демократическим силам. Стратегически выгодно было бы иметь Беларусь в союзниках для того, чтобы в будущем восточная граница НАТО приходилась на границы Эстонии, Латвии, Беларуси и Украины с Россией - приблизительно по географической вертикали и от моря до моря.
24
-
Здається, Мілованов, заздалегідь хоче упокорити українців з думкою, що розкрадання міжнародної допомоги, яку буде виділено міжнародними інститутами на відновлення повоєнної України - це нормально, мовляв, це звичайне явище. Характерно, що робить це він майже пошепки - видно, все ж таки побоюється реакції українців. І взагалі своєю риторикою він дуже схожий на дрібного шахрая, що зібрався перейти у вищу лігу і вже навіть має план, як це зробити. Чи не звідси той стан куражу, в якому він перебуває? Якщо чесно, людей, що мають з самого початку слабку та програшу щодо корупції позицію, не мають допускати до розподілу міжнародних коштів, як і тих, кого вони репрезентують. Якщо проект з розбудови України стартує з настроєм, як у Мілованова, успіху не буде і святкувати його підсумки будемо не ми, а в Кремлі. Незрозуміло, навіщо найвище керівництво країни тримає таких людей біля себе, невже, з ними зручно?
23
-
Можливо, росіяни, крадучи наше збіжжя і продаючи його в Туреччину, сподівались, що Київ і Анкара поб'ють горщики. Але, завдячуючи мудрості політиків обох країн, того, здається, не сталося. Якщо у росіян не вийде схилити українців до перемовин у війні на своїх умовах, то, можливо, вони будуть заважати вивозу зерна та поновлять тиск на Захід залякуванням масовою міграцією з країн охоплених голодом. Українцям треба терміново готувати запасні варіанти для експорту збіжжя, а перепону Росії його вивозу через порти використати для посилення світових наративів, пов'язаних з агресивним, антигуманим, варварським іміджем Росії.
23
-
Китай, зголосившись підтримати Росію у війні в Україні, поставив Захід перед необхідністю посилити всебічну допомогу Україні, про перманентний характер якої заявлено було раніше. Після того, як росармія буде витеснена з нашої території, сподіваюсь, Україна приєднається до НАТО. Зрозуміло, що ні Росії, ні Китаю не потрібний відкритий конфлікт з північноатлантичним альянсом, а війна в Україні, щоби не говорили в Кремлі, затіяна заради зміни світоустрою. Нажаль, і Пекін, і Москва погано порахували, скільки буде коштувати їм це бажання. Не скажу, що це недосяжна мета, навпаки, схоже дехто на Західі теж намагається перейти до двополярної системи світового устрою. Основна боротьба зараз розвернеться (верніше, вже ведеться) за голоси неприєднавшихся країн третього світу. Скорше Китай і Росія цю боротьбу програють, бо окрім агресивного ставлення до своїх сусідів (і не тільки сусідів) їм майже нема чого запропогувати ще. Як не крути, демократія приваблює людей більше, ніж авторитаризм чи тоталітаризм, тому для Китаю, Росії та їхніх послідовників уготоване животіння на околиці світової історії. Розумію, для чого це робить Китай - неминуча криза підступно наближається до його економіки. Росія вже давно знаходиться в багатовимірній кризі, головним чином в кризі сенсів, бо без України, яка, власне, своїми руками колись створила Росію, не знає, що робити далі.
23
-
23
-
Так не буде. Якщо після всього, що українці роблять для Європи, їм знову почнуть вставляти палиці в колеса умовні Угорщини, то це буде поразка Європи, за якою неминуче піде розвал ЄС. Як нещодавно сказав один із колишніх представників НАТО в Україні, українська еліта, ховаючись за риторикою євроатлантизму, насправді, не сприяла вкоріненню демократії в країні. Від себе додам, на відміну від держав, що стали членами НАТО та ЄС на рубежі століть, українські еліти в цей час були зайняті перерозподілом радянської спадщини, а необхідні реформи робились або кон'юктурно, або з-під палиці.
23
-
23
-
На жаль, Зеленський розчарував. Відповідаючи на багато важливих питань, здавався нещирим, поверхневим, сумбурним. Видно було, що до деяких питань він готувався. Здалося, що прес-конференція взагалі відбулася тільки завдяки тому, що в ОП нарешті знайшли зручну відповідь на "вангергейт". Але чи прийме народ таке пояснення, на яке втомився чекати півтора роки. Чого не почули глядачі від президента, так це відповідь на питання, що багаторазово задавали йому - про перебування у владі Демченка та Татарова. Невже президент не розуміє, що це моральне питання і не почувши на нього зрозумілої відповіді, українці залишаються дезорієнтованими, гадаючи, в якому напрямку Зеленський веде країну. При тому, що про перестановки в уряді він багато говорив в усіх подробицях. Можливо, президентові варто призначити Демченка міністром закордонних справ, а Татарова міністром юстиції, якщо він їх так сильно цінує?)На наших очах відносно молодий та амбітний державний діяч, остаточно втративши довіру народу, став "кульгавою качкою". Тепер слід очікувати, що його вчорашні соратники у пошуках нових політичних проектів почнуть розбігатися. Не здивуюся, якщо багато хто з них опиниться в таборі Разумкова. Сьогоднішня ситуація із Зеленським – урок для всіх політиків. В Україні змінюються покоління виборців і нові не готові пробачати те, на що заплющували очі попередні. Брехня та некомпетентність - головні вороги будь-якого політика.
23
-
22
-
Росія пішла ва банк, маючи на руках програшні карти. Кремль вже не сподівається на скасування західних санкцій, тому змінив тактику. Зараз там розраховують згуртувати росіян біля керівництва держави, використовуя спільне лихо, яке програмують в Кремлі, але вказувати на причини того лиха будуть в бік Заходу. Санкції, візи та інші обмеження мають, в розумінні кремлівських технологів, мають викликати хвилю невдоволення серед росіян (розумію американців та деяких європейців, що виступають проти тотальної заборони росіянам потрапляти на Захід, але в тому разі треба якось потурбуватись про масований наплив "любителів церковних шпилів"). Після того росіяни мають сигналізувати в Кремль про здатність до мобілізації, готовності затягнути паски і терпіти поневіряння за зразком Північної Кореї. Боюся, що з того нічого не вийде. Навіть маргінальну частину росіян, здатну ще хоч якось слухати роспропаганду, важко буде переконати, особливо після провалу загарбницьких намірів Кремля в Україні. Частина росіян може і здатна деякий час терпіти заради кращого майбутнього, але, здається, навіть вони потроху починають розуміти, що попереду їх чекає дійсність Північної Кореї. Кремлю слід зупинитись, припинити викидувати гроші на підтримку маргіналів в Америці та Європі (на зразок збіговиська прокремлівських політичних сил та їхніх прибічників в Празі), припинити агресію в Україні і в інших частинах світу, почати процес перезапуску держави з обов'язкової демократизації.
22
-
Схоже, позиції українців і поляків непримеренні стосовно образу Бандери. Чесно кажучи, здається, вони такими і будуть лишатися надалі. Тому дорослим людям в своїй поведінці не треба уподібнюватися дітям, з іхнім непереборним бажанням залишити останнє слово за собою. Так, були історичні події, які не прикрашають, в тій чи іншій мірі, ні одну зі сперечающихся сторін. Нажаль, нічого з того виправити не можна. Пропоную просто не випускати того злого джина - залишити минуле в спокої. Тиша, сама по собі, не призведе до зникнення суперечки, але напруги у відносинах буде значно менше. Політики, історики, урядовці і решта причетних до проблеми, станьте нарешті дорослими.
22
-
22
-
Зрозуміло, що ядерним шантажем росіяни не змогли примусити українців до перемовин та отримати вкрай необхідну для себе довготривалу паузу у війні. Але ці безмежно мерзенні істоти можуть піти далі. До прикладу, підвищити рівень радіації біля ЗАЕС. Не сильно, але достатньо, щоби наробити паніки та змусити владу розпочати евакуацію населення з прилеглих до станції територій. Можливо, за таким сценарієм самі росіяни почнуть евакуйовувати людей, може, навіть, в Росію. Українська влада мимоволі вимушена буде знизити інтенсивність боїв на Півдні, займаючись проблемами мирного населення. Влада має думати про різні сценарії та звернутись до міжнародніх інституцій і наших найсильніших партнерів, щоби ті попередили Кремль про наслідки. Але йти на поступки росіян в жодному разі не можна.
22
-
21
-
Здається, ще трохи й українську армію буде озброєно на рівні армій країн-членів НАТО. Після логічного завершення війни і дивлячись на те, як на наших очах відносно легко Фінляндія та Швеція приєднуються до альянсу, Україна, мабуть, вчинить так само. Тим більше, що тепер країни НАТО сприйматимуть за честь отримати собі в союзники доблесну українську армію. Настав час змінити статут НАТО, щоб було легко, як приєднувати важливі з військової, політичної, геостратегічної точки зору країни, так і позбавлятися тих країн, які в процесі еволюції стають чужими, а іноді навіть ворожими, для євроатлантичного співтовариства.
21
-
21
-
Ну, стало зрозумілим, навіщо його закинули в Україну. Мета, виходячи зі сказаного гостем, пов'язати українців з російськими терористами. В Кремлі, напевно, готуються до тривалої війни з Україною, тому для мобілізації росіян використовують будь-які принагідні методи. Слід чекати гучних терористичних актів в Росії, у причетності до котрих Кремль буде звинувачувати Україну. Зброя для росіян, що збираються воювати з кремлівським режимом, напевно, теж призначена для звинувачень у бік Києва. Якщо влада не хоче нових проблем для себе, то ніяких росіян на території України не повинно бути, а тим паче, надавати їм громадянство чи право створювати структури, де під виглядом опозиціонерів зберуться агенти російських спецслужб.
21
-
21
-
21
-
21
-
20
-
20
-
Нарешті рядові поліцейські почали позбавлятися комплексу меншовартості. Хоча це не ідеальна реакція на бика - потрібно було, після того, як патрульному стали погрожувати, підвищувати на нього голос і лаятись, повалити мордатого на капот і одягнути на нього кайданки. Коли ми побачимо таку реакцію поліцейських на напад, ми зрозуміємо, що вже живемо в іншій країні. Багато вищих чиновників не тільки аморальні, але ще й пустоголові - не розуміють, що якщо буде потреба їх звільнити, їх легко можна буде спровокувати та підставити. Все ж таки, як сильно поки що політики в Україні відрізняються від західних.
20
-
Чому всі зміщують акценти на плитку? Плитка це дурниця, її і поміняти можна. Те, що відбулося - це чистої води диверсія, наруга над сакральним місцем України, плювок в душу кожного українця. І не важливо, чим думала Альона, але миттям плитки вона не відбудеться. Сподіваюся, виробник тонізуючого напою, який влаштував ці огидні перегони, так само буде покараний.
Почему все смещают акценты на плитку? Плитка это ерунда, её и поменять можно. Произошедшее - это чистой воды диверсия, надругательство над сакральным местом Украины, плевок в душу каждого украинца. И не важно, чем думала Альона, но мытьем плитки она не отделается. Надеюсь, производитель тонизирующего напитка, устроивший эти омерзительные заезды, так же будет наказан.
20
-
Є велика вірогідність, що за агресією Росії в Україні стоїть Китай. Бо важко повірити в те, що Путін сам міг наважитися на авнтюру, в результаті якої може зникнути Росія, як держава. До певного моменту Росія отримувала від того бонуси, але зараз це вже не так і росіяни мають про те знати. Швидше за все, свого часу китийські урядові аналітики зрозуміли, що їхня держава наближається до масштабної кризи, що може підірвати Китай зсередини. Напевно, єдиним виходом там бачать світову гегемонію Піднебесної. Росія, паралельно вирішуючи свої проблеми, схоже, виконує для Китаю роль розхитувача Заходу. Не знаю, що показували розрахунки керманичам антизахідної коаліції, але єдність Заходу навпаки посилилась після активізації Росією війни в Україні в лютому 2022. Очевидно, спостерігаючи за невтішними новинами з України, влада в Пекіні налякані не менше ніж в Кремлі. Напевно, пора українському уряду вводити санкціїї проти КНР.
20
-
20
-
20
-
20
-
19
-
Зазвичай влада не має совісті. Вацлав Гавел, то, нажаль, є винятком з правил. Але українці, які переможуть у війні, мають зрозуміти, що влада наймається ними для виконання певних завдань. Якщо діяння влади йдуть у розріз з бажаннями більшості громадян, як часто бувало раніше, то таку владу треба змушувати виправлятись чи мирними методами відправляти у відставку. Розумна влада має чути, про що пошепки говорять люди, щоби не доводити до галасливого Майдану.
19
-
19
-
19
-
19
-
Очевидно, програмою Кремля до 9 травня, через неможливість досягти чогось, хоч скільки-небудь значущого в Україні, став план захопити Молдову. Мета провокацій – провести повну мобілізацію в Придністров'ї. Армія Молдови всього кілька тисяч військових, вона, напевно, вимушена буде звертатись до Румунії про допомогу, але це країна НАТО. Можливо, у Кремлі розмірковують так: якщо отримаємо Молдову - добре, якщо до конфлікту приєднається НАТО - ще краще. Росія програє в Україні і це, швидше за все, не змінити, але оголошення в середині Росії війни "народною" (якщо долучиться НАТО, що малойомовірно) дозволить кремлівській верхівці перекласти частину своєї відповідальності за поразку на російський народ.
19
-
19
-
Дякую за сміливість пану Умланду, який практично на самоті відповідає на неприємні запитання до німецьких еліт.
Нехай вас не вводить в оману каяття президента ФРН Штайнмаєра. Якщо уважно прочитати його одкровення, можна зрозуміти одне - цей пан, як і чинний канцлер Шольц, як і деякі інші представники німецької політичної еліти, у злочинах російських орків звинувачують виключно Путіна. Тобто, ці діячі дають зрозуміти, що для відновлення відносин з Росією достатньо буде лише усунути Путіна від влади. Розумієте, вже зараз, коли росіяни продовжують здійснювати дії, які, швидше за все, будуть міжнародною спільнотою кваліфіковані як геноцид українського народу, німецькі еліти шукають можливості для звичного гешефту з Росією. Ганьба!
19
-
19
-
19
-
19
-
Можливо, у Кремлі зрозуміли, що українське суспільство не погодиться на зміну конституції щодо надання автономії ОРДЛО та змінили тактику? Можливо, як наслідок, з'явилися вимоги надання гарантій, що виключають вступ України до НАТО та унеможливлюють розміщення на її території озброєнь, здатних становити загрозу? За час дії санкцій ВВП Росії знизився із $2.3 трлн. до $1.5 трлн., тобто впав на 35% Дуже сильно впливає на економіку також заборона західним компаніям ділитися передовими технологіями з російськими. Здається, Росія може опинитися у становищі цугцвангу і, можливо, саме тому багато хто з російських спікерів активно почали артикулювати на неадекватності Путіна. Схоже інших важелів тиску на Захід у Росії майже не лишилося.
18
-
Кремль найбільше бажає повернути Росії статус наддержави. Україна, як і весь пострадянський простір, у їхньому розумінні має входити в пакет із подарунками, що додається до статусу. Якщо ж Росії не вдасться в найближчому майбутньому позбутися тавра "регіональна держава", напевно, тоді слід чекати на її широкомасштабну атаку на Україну. Заради цього, здається, вона готова стати ізгоєм і позбутися заробітків у Європі. Коло замикається і тепер настав час запросити війська США та Британії, як гарантів нашої безпеки та інших союзників на нашу територію – їхня присутність, напевно, зможе остудити голови російської еліти.
18
-
18
-
18
-
18
-
18
-
Зателефонувавши Лукашенку, Меркель вчинила підло і це висітиме на ній доти, доки ми не дізнаємося, що отримала вона в обмін від Путіна, виконуючи це його прохання. З боку це виглядає як спроба впливового західного політика легітимізувати узурпатора. Справа в тім, що в Білорусі, напередодні її приєднання до Росії, напевно проходитимуть протестні акції, можливо, ми навіть побачимо білоруську революцію. І тут важливо розуміти, хто протидіятиме народу в цьому - лігітимний президент чи диктатор, який узурпував владу.
18
-
Читав, що останні дослідження показують, якщо підірвати увесь ядерний потенціал на планеті, то від 40% до 60% жителів планети зможуть зберегти своє життя. Інша річ, яким буде це життя. У Європі, швидше за все, воно буде нестерпним. Один експерт, на жаль, не пам'ятаю його призвища, сказав, якщо Росія надумає застосувати ядерний заряд, то негайно отримає ядерну відповідь, причому від усіх ядерних держав, навіть тих, яких у Кремлі вважають своїми партнерами.
18
-
18
-
Можливо, Кремль чекає, що Україна не відмовиться від НАТО. Справа в тому, що Москві не вдалося втягнути НАТО, як вони не намагалися, у її війну на боці України. Кремлю вкрай потрібна мобілізація населення навколо ідей російської владної верхівки. З чим, схоже, вони мають проблеми, про що може говорити останній виступ Путіна. Можливо, українські переговорники роблять правильний тактичний крок і не підіграють Кремлю у його бажанні ув'язати Україну та НАТО. Мабуть, надія кремлівських технологів на те, що всеосяжна криза та різке зниження якості життя росіян, що наближаються завдякиі санкцям Заходу, згуртує росіян навколо Путіна, не спрацьовує. Схоже, 20 останніх відносно ситих років в історії Росії зробили свою справу і зараз велика кількість росіян погано сприймають перспективу жити в злиднях та за новою "залізною завісою". У будь-якому разі, час, здається, працює на нас і кожен новий день наближає нас, українців, до нового історичного етапу життя у вільній незалежній демократичній країні.
18
-
18
-
18
-
17
-
Можливо, у нового керівника САП (не впевнений, але може він і зараз працює в НАБУ) вже зараз є матеріали для відкриття кримінальних справ на людей з оточення президента, що може завдати іміджевих втрат Зеленському. Тому, можливо, зараз йдуть перемовини силового блоку ОП з паном Клименком, щоби він відступив та закрив очі на минулі гріхи чинної влади, що відтерміновує його призначення. Розмови про те, що затримка з призначннням керівника САП - це заділ для можливого майбутнього розкрадання коштів, виділених на відбудову держави після війни, здається, спрощують проблему. Хоча, корумповані українські еліти мільярди на подібному заробили.
17
-
З жалем про це говорю, але, здається, деякими проявами дії влади нагадують такі, які характерні для злочинних угруповань. Власне, це було притаманним й усім попередникам. Майже відсутня реакція влади на викриття злочинних діянь окремих її представників. Тобто, кругова порука, внутрішня згуртованість, небажання здавати своїх. Комунікація влади назовні побудована за принципом, схожим з правилом омерти. Нажаль, війна допомагає владі приховувати багато чого, що не завжди виправдано. Єдине, чого ми достеменно не знаємо - чи корупційне збагачення є загальною метою влади, чи все ж таки кожний з членів команди діє самостійно.
17
-
Чому дивуємось? Всім відомо, що в АІ засіла агентура російських спецслужб. Невже всі забули, як на початку вторгнення Росії в 2014 ця контора вже зкомпроментувала себе подібними заявами?! Так що не шукайте в їхньому новому звіті ні співчуття, ні підтримки українців під час загарбницької війни, що веде Росія, яка до тогож підступно порушує правила ведення війни і що чомусь АІ нецікаво. Навіть технології маніпулювання свідомістью, що застосовує АІ, тотожні російським - перекладання з хворої голови на здорову, звинувачення жертви згвалтування в неправільній поведінці чи просто безапеляційно заявляючи "сам дурак" та ін. Якщо у когось є спроможність дослідити, яким чином АІ та її керівництво фінансується, то, напевно, можна дізнатись багато цікавого. Головне, щоби в цій ситуації не були задіяні ще й еліти деяких наших партнерів, що толерують Росію та гадають, що вони вже втомились допомогати Україні.
17
-
Поважаю тисячолітній китайський нарід. Тим не менш, керівництво Китаю, що веде свою країну "особливим шляхом", схоже, вже дістало багато кого за його межами. Порушення конкуренції, здійснюючи тиск на партнерів та використовуючи корупційні інструменти (про що вже відкрито заявляють, до прикладу, в ЄС); недбайливе, як мінімум, ставлення до екології; неповага до особистих прав і свобод громадян і т.п. Світ чекав від Китаю зрозумілості його стратегій, поваги до загальнолюдських цінностей - марно. Тому, можливо, дозрів світовий консенсус на стримування Китаю, який багато хто вважає непередбачуваним. Події в Україні і побічно, і прямо впливають на один з коротких шляхів для китайських товарів в Європу. Разом з тим почалася нова ера для Індії, яка має споживчий ринок, а згодом буде мати і виробничі потужності, порівняні з китайськими. $$20 млрд., які вже домовилися вкласти міжнародні інвестори в безпечний короткий шлях для індійських товарів в Європу, будуть запорукою для успішної реалізації індійського проекту. Індія може стати "новим Китаєм" - місцем для великих інвестицій та стрімкого зростання світової економіки. Головне - не забути про запобіжники, як було у випадку з Китаєм, інвестиції та технології в обмін на сталий розвиток демократії. Якщо Китай пристане на цивілізовані правила зовнішніх відносин і сподіваюся, почне демократичні процеси в середині країни (за прикладом тих, які ще нещодавно існували у Гонконзі та досі діють в Тайвані), то, напевно, епоха занепаду його омине - він залишиться економічною потугою - конкурентом бистро зростаючій Індії. Вільна конкуренція, як відомо, це вагомий рушій розвитку.
17
-
Відомо, що влада, теперішня і минула, дуже сильно бояться НАБУ, а тепер і САП, бо не мають можливості тиснути на них. Але ці антикорупційні органи прислухаються до наших західних партнерів, які доклали багато зусиль, щоби і НАБУ, і САП відбулися та були по-справжньому незалежними від корумпованої української влади. Тож, може, ми маємо дякувати за розслідування саме партнерам, навіть, якщо вони в такий спосіб тиснуть на українську владу ще і в інших справах. Розберемося з корупцією - значить вирішимо і решту проблем.
17
-
Трохи раніше думав і писав про те, що якби Захід інвестував оті величезні кошти, що витрачає зараз на допомогу, в реформування України, то і війни не було би, і держава була би заможною, і люди щасливі. Вже давно ми були би в ЄС та в НАТО, як наші найблищі західні сусіди. Але, боюся, що того могло не статися. Інвестиції розікрали би. Навкруги продовжував би лунати російський шансон, пів країни, як і раніше, розмовляли би російською і, що дуже важливо, мислили би, як росіяни.
Уявімо Україну полем, на якому вирощують усілякі рослини. Як же важко отримати здоровий врожай, коли Росія своїми хімікатами століттями труїла усе живе на тому полі, вбиваючи здорові паростки. Навіть, якщо деякі генетично дуже сильні рослини пробивалися повз прискипливий догляд московських "агрономів" та зростали, їх з часом все одно поїдала імперська потвора. В дуже поганому стані перебувала Україна - поле, до чого приклалася українська політично-економічна еліта, вирощена на тих самих кремлівських хімікаліях, які вбивають гідність, але дають поживні речовини для розквітання найгірших рис.
Війна, наче плуг, переорює наше поле та зрізає верхній шар грунту, отруєний імперськими пестицидами. Під ним, в глибині, залягла материнська порода, яка є основою нашого етносу, його культури, краси, сили, доброти. З жалем про це пишу, на війні гинуть кращі наши сини і доньки. Але ми знаємо, що то не даремно. Їхня кров, наче божа роса, без якої неможливе життя, дасть силу для зростання нової України. Ми, українці, пам'ятатимемо усіх тих, хто поклав своє життя за нашу свободу. Маємо довічно піклуватися про сім'ї Героїв. Слава Героям!!
17
-
17
-
Дивно чути, що Німеччина нібито не може допомогти Україні з озброєнням. Виходить, що Литва, Польща, Естонія, Чехія, Словаччина, Латвія, Канада, Австралія та інші, не кажучи вже про США та Велику Британію, можуть, хоча оборонний бюджет багатьох країн менший за німецький: у Литві - у 50 разів, у Польщі - 4,7 рази, в Естонії – у 85 разів, у Чехії – у 18,5 рази, у Словаччині – у 33 рази, у Латвії – у 78 разів, у Канаді у 2,5 рази. Проте всі вони допомагають Україні. Ви хочете сказати, що $56 млрд. на рік на армію (в бюджеті ФРН) та пацифізм можна якимось чином примирити між собою? Може пацифізм німців це фікція, що вигідна елітам? Мені здається, економіка, взаємини із Росією стоять на чолі політики німецьких еліт. Хіба вони не знали, що творили німецькі нацисти на території України під час ДСВ? Невже, 14 млн. людей, яких безповоротно втратила Україна у ДСВ та геноцид українського народу, який відбувається прямо зараз, замало, щоби Німеччина почала допомагати сучасною зброєю? Сподіватесь, що скоро зможете повернутися до звичайного гешефту зі злочинною Росією?
17
-
Нажаль, останнім часом в Америці, а в Європі ще раніше, до влади стали приходити політики, які, заради міттевого покращення стану економіки в своїх країнах, йшли на компроміси з сумлінням, що руйнувало минулорічні досягнення демократії. Не хочу навіть розмірковувати, до чого це могло привести. Але громадянам вільного світу пощастило, що є такі лідери, як Байден, Пелосі, та інші політики "старої школи", які не забули, яким чином демократія має захищати себе та давати прихисток тим, хто того потребує. Насмілюсь припустити, якби президентом США не став Байден, то, можливо, незалежної України вже не було б. Багато хто з нас ще не можуть того збагнути, але час просвітлення обов'язково прийде до них. Щиро дякуємо пану президенту Джозефу Байдену за стійкість, а народу Америки за терпіння!!
17
-
Якщо правда, як про те пишуть, що росіяни замінували атомну станцію, то, напевно, вони мають план щодо того. Це може бути підготовкою Росії до шантажу Європи, як останнього аргументу для тиску. Також таким способом росіяни привчають світ до буденності обстрілів АЕС українською артилерією, щоби в певний час вказати на наше військо. Якщо ж дивитись на війну в більш широкому сенсі, глобально, то картинки випливають не дуже радісні і здається вже неважливим, кому належить Крим чи Донбас.
17
-
17
-
На мій погляд, лицемірство еліт Німеччини очевидне. Схоже, уряд ФРН багато років бреше собі, своєму народу та усьому світові. Здається, ховаючись за зручною ширмою "пацифізму", Німеччина намагається будь-що зберегти високий рівень співпраці з Росією, тим самим потурає агресивним планам Кремля атакувати не тільки своїх сусідів, але і загалом країни Заходу. Верх цинізму - стримувати Україну від її прагнень приєднатися до НАТО. Адже тільки членство України в НАТО (інші варіанти можуть бути небеспечними для незалежністі нашої країни) зможе знеохотити Росію від авантюрної поведінки стосовно нас. Згадаймо 2008 рік та відмову Німеччини надати Україні та Грузії ПДЧ в НАТО. Що сталося після цього з нашими країнами всі чудово знають. Нерозуміння елітами Німеччини обурення України та її союзників на Заході, пов'язаного з її відмовою дати дозвіл на продаж зброї нашій країні, викликає подив. Невже в Німеччині не бачать, що цей її крок суперечить солідарним зусиллям союзників по НАТО у стримуванні Росії. Роблячи цей крок, Німеччина ніби залишає стрункий ряд північноатлантичного союзу, чого з нетерпінням чекають у Кремлі.
17
-
17
-
Зверніть увагу, ті країни Європи, що виступають проти приєднання України до НАТО та ЄС, вони ж, головним чином, підштовхують Україну до поступок Росії для якнайшвидшого підписання мирного договору. Політиків цих країн у питанні майбутнього України власна репутація давно не хвилює, вони її втратили ще 2008 року. Їх, схоже, найбільше цікавить бізнес із Росією, і заради цього вони готові ділити країни континенту на сорти. Але найголовніше тут і це песимістично налаштовані еліти країн Європи, напевно, розуміють, що своєю відмовою Україні у питаннях інтеграції до НАТО та ЄС вони консервують умови для початку майбутніх воєн на континенті. Але чого тільки не зробиш заради шедрих друзів із Москви, все одно, українці платитимуть за наслідки їхнього гешефту з Росією.
17
-
16
-
Чому президент Зеленський не поясює ситуатуцію, пов'язану з корупцією в МО?! Це його зона відповідальності і українці, напевно, мають право знати правду. Здається, міністр Рєзніков сам себе принизив, шукаючи виправдання корупції в МО. Можливо, контррозвідка мала би долучитись до дослідження контактів пана Рєзнікова, як учасника перемовин в Мінську, щоби виключити можливу зраду. Щоби не сталося такого, що журналісти-розслідувачи намагались не оприлюднювати інфу про корупцію в МО до Рамштайна, а мінстр, навпаки, бажав, щоби вкид відбувся саме до зустрічі в Рамштайні. Бо ціни в контракті були демонстративно зухвалими, якби хотіли просто вкрасти гроші, вони були би більше наближеними до реальних. Також, за зовнішнім спокоєм Рєзнікова, як я писав раніше, може ховатись те, що скандал в МО розіграний на прохання наших партнерів, щоби в них було хоч якесь гальмо для стримування ескалації з боку ЗСУ. Хоча, можливо, то лише професійна адвокатська акторська майстерність, без якої гарним адвокатом не станеш. Історія з фейковим паспортом Лієва то, напевно, також частина спецоперації з захисту свого агента, коли одним вкинутим неправдивим фактом намагаються скомпрометувати усі правдиві звинувачення на його адресу. Українська влада сама має бути зацікавлена у викритті "кротів" в державних органах, бо, якщо дозволити їм копати далі, то це може повалити ту владу.
16
-
16
-
16
-
16
-
Російська еліта припускається грубих помилок, але виправляти їх не вміє. Невже у Кремлі не бачать, що продовження війни в Україні не призведе до перемоги Росії? Навпаки, кожен новий день війни послаблюватиме її. Якщо Путіну потрібен привід для завершення війни, який всередині країни сприймуть як перемогу, тоді йому слід випросити у Заходу максимальних санкцій, на рівні повної ізоляції. Населення має відчути на собі усе жахіття життя в закритому просторі без багатьох благ цивілізації. Скасування ізоляції та зняття частини санкцій (про повне поки що говорити не доводиться) і буде тією перемогою над Заходом, яка цілком може влаштувати більшість населення РФ. Це, як у старому анегдоті, коли нещасному парафіянину священик порадив поселити у своїй оселі козу, а потім, коли умови життя нещасного стали ще більш нестерпними, запропонував прибрати козу з дому, чим полегшив життя парафіянина.
16
-
16
-
Здається, Коломойський зацікавлений, щоби слідство по справах, пов'язаних з ним, тривало безкінечно і головне, не підпускати близько НАБУ. Знайомий усім прикметник "нев'їздний" у випадку Коломойського не актуальний. Напевно, його радісно зустріли би у всіх демократичних, і не тільки, країнах. Тому, швидше за все, він почувається "невиїздним". Стосовно Рєзнікова, здається, все дуже просто - треба відповісти на питання журналістів про корупцію в МО, які озвучені два тижні тому, а в непублічній площині були запитані ще в грудні минулого року. Тому незрозуміла реакція влади бісить українців. Може, міністр Рєзніков за допомоги підробного "корупційного контракту" підігрує нашим партнерам, щоби сповільнити заплановий наступ ЗСУ для визволення загарбаних територій України, бо ті гадають, що це не на часі?!))
16
-
16
-
Відомо, що багато хто з наших партнерів не в захваті від того, що за результатами перемоги України = поразки Росії, в останній, з великою часткою вірогідності, можуть розпочатися дезінтеграційні процеси. Тому корупційні звинувачення можуть бути технологію, за допомоги якої будуть тиснути на українську вдаду, щоби усадити за стіл перемовин з Кремлем. Проте, якщо порівнювати, що важливіше в даний відрізок часу, боротьба з корупцією (яка в певній мірі впливає на боєздатність країни) чи власне боєздатність, то очевидно, що корупція програє.
Загалом, в сьогодняшній ситуації розмови про корупцію вірогідні в таких випадках:
1) якщо відомо, що війна скоро закінчиться перемогою України і розуміючи, що Україна завтра стане частиною Заходу (з приєднанням до НАТО і ЄС), є нагальна потреба викоренити махрову українську корупцію у владних коридорах;
2) якщо намітилися позитивні для декого на Заході зміни в позиції Китаю, яка стала більш гнучкою і менш ультимативною;
3) якщо є необхідність підіграти бажанням Росії, щоби гарантованого вберегти її від розпаду.
Українці погано сприймуть розмови про корупцію в цей визначальний для країни час, якщо за цим послідує заморозка постачання озброєння ЗСУ. Якщо Захід опікується збереженням цілісності Росії з метою повернутись до звичного з нею бізнесу, то за логікою процесу , напевно, її треба буде робити явним чи неявним союзником Заходу. Що на то скажуть Китай і Україна?! На місці Сі Цзіньпіна, щоби перевірити західних візаві і Кремль, я запропонував би їм повернути всі загарбані території Україні.
16
-
З корупцією все просто. Є воля у президента Зеленського та його команди, разом з монобільшістью, побороти це явище - то одна ситуація. Є наміри, попри війну (чи, може, завдячуючи їй), збагатитись - то зовсім інша ситуація. Влада, дуже схоже, вибрала другий варіант. Найогидніше, виглядає так, що, за виключенням САП і НАБУ, решта органів, що займаються корупцією, часто стають на сторону корупціонерів.
16
-
16
-
Давно виношую думку, але раніше вагався, чи варто її озвучувати. Напевно, хтось її не сприйме, але для решти скажу, що, на мій погляд, Китай може бути замовником агресії Росії проти України, принаймні активної її фази, що розпочалася рік тому. Багато хто вважає, що території зараз не так важливі, як інформація чи ресурси, але, щоби впливати на якусь державу, бажано знаходись в безпосередній близкості до неї. Як відомо, Китай в Європі має вплив на Росію, Білорусь, Угорщину, Сербію, Чорногорію та інші балканські країни. Угорщина вивела військо до кордону з Україною під час наступу Росії, теж, напевно, на прохання Китаю, бо він єдиний, хто міг натиснути на диктатора Орбана з такою силою. Гадаю, якби росіяни впоралися з Києвом, то угорська армія мала би відкрити ще один (західний) фронт проти нашої держави. Завойовуючи Україну, Росія могла пробивати для Китаю коридор суходолом до Угорщини. Далі можна вибудовувати два маршрути. Перший, з Угорщини на південь до Адріатичного моря через Сербію та Чорногорію. Другий, з Угорщини через лояльну до Росії Австрію до Італії. Напевно, всі пам'ятають про дефолт Греції. Нещодавно Італія теж була кандидатом на банкрутство, ще в 2011 борг країни був на рівні близько 125% ВВП, а анемічний ріст економіки не давав надії міжнародним експертам на те, що Італія уникне дефолту. Вони прогнозували, що співвідношення боргу до обсягів ВВП залишатиметься на тому же рівні в 2018 чи навіть зросте до 150%. Але, якимось дивом, Італія, все ж таки, змогла вирівняти фінансові показники. Мало було інформації, але пишуть, що Пекін своїми інвестиціями в розбудову інфраструкткри "Нового шовкового шляху" та в інші галузі економіки міг посприяти вирішенню проблем Рима. Тому Італія, здається, могла би бути лояльною до дій Китаю. Якщо я не правий, то перепрошую у італійців. Доречі, Італія, ще за минулого прем'єра, заявила, що проти приєднання України до НАТО. Чому Китаю так важлива Європа? Озираючись на погіршення стосунків з Америкою, Китай, напевно, готується до того, що Європа буде основним покупцем китайських товарів. Маючи змогу безбар'єрного перетину материка зі Сходу, від Тихого океану, на Захід через Казахстан, Росію, Україну, Угорщину і далі до Атлантики, Китай міг би отримати значні переваги. Європа цікава для Китаю не тільки, як споживацький ринок, але як місце, де зароджуються високі технології, в тому числі військові та подвійного призначення. Як Пекін їх отримає, то вже інша справа.Також, з середини Європи на багато легше вносити розкол у єдність Заходу, намагаючись позбавити європейські країни впливу США. Якщо вище описані припущення вірні, то Китай, напевно, буде шукати можливості підтримувати Росію зброєю. Можливо, я колись вже згадував про це, за допомоги третіх країн, насамперед Північної Кореї та Ірану.
16
-
У Лукашенка безвихідь, він робитиме все, щоб залишатися на волі якомога довше. Здається, настав час запровадити серйозні санкції для Білорусі, але, схоже, Лукашенко на це тільки й чекає. Напередодні референдуму про возз'єднання з Росією він намагатиметься залишити білоруський народ без альтернативи. Україна поки що не повинна робити кроки в цей бік та давати зайвих приводів для конфронтації між нашими державами – у пересічних білорусів має залишатися надія. Якщо білоруський народ повстане, не бажаючи втратити незалежність, він має знати, що в особі українського народу він має вірного союзника. Хоча, звісно, після того, як російські війська на території Білорусі кількісно практично зрівнялися з білоруськими, надії мало.
16
-
16
-
Вчора відбувся чудовий захід, де президентське подружжя зустрілося з американськими активистами, які допомагають українцям у цій несправедливій війні. Нагородити треба того, хто запропонував це зробити. Такі прямі зустрічі з представниками американського суспільства не менш важливі ніж зустрічі з американським естеблішментом. Пам'ятаєте, як німці не поспішали надавати важке озброєння, допоки не змінилася суспільна думка стосовно того в Німеччині, до чого долучилися українські дипломати і зокрема, пан посол Мельник?! Щось подібне треба робити в Америці, попри можливе невдоволення тамтешньої політичної верхівки. Пересічним американцям треба постійно нагадувати (і це я колись пропонував робити пані Маркаровій) про те, що українці, сподіваючись на честь підписантів Будапештського меморандуму, віддали третій в світі за потужністю арсенал ядерної зброї, який був націлений на міста в США. Тобто, американці мають знати, що сьогоднішня допомога нам - це відстрочене повернення боргу. Таке висвітлення проблеми має спрацювати.
15
-
Те, що зробив посол Китаю в Парижі не є демаршем, але, напевно, то є підступна провокація. Демарш мав би бути реакцією французського уряду на слова китайського амбасадора, або навпаки, його відсутність - одне чи інше мало би вказати на справжню позицію Франції стосовно агресії Росії проти України. Знаємо, що французи найдовше серед європейських країн намагалися вести діалог з росіянами, бо санкції проти Росії болісно вдарили по великій кількості французських підприємств. Якщо французи все ж таки залишать висловлювання китайського дипломата без належної уваги, то це може означати, що вони намагаються шукати можливості для виправдання агресії Росії, щоби примусити український уряд до переговорів з Кремлем. Можливо, французи мріють за будь-яку ціну якомога швидше повернутися до бізнесу з Росією, а висловлювання китайського посла у Франції є результатом домовленостей французської та китайської сторін.
Не дуже розумію, що означають слова ведучого про прив'язку ЄС до Китаю, бо європейці без перешкод співпрацюють з Піднебесною. Можливо, маються на увазі санкції, які мав би накласти ЄС на Китай за можливу атаку Тайваню чи за військову допомогу Росії? Тут навряд слід очікувати, що ЄС закриє очі на можливі злочинні дії Пекіну, бо це може розпочати занепад західної цивілізації. В тому разі США можуть піти самостійним шляхом, а Європа залишиться беззахістною перед навалою автократів. Але є надія, що США разом з Україною, нашими західними сусідами, країнами Балтії, Великою Британією сформують новий військово-політичний союз. Може, навіть, Італія поспішає туди приєднатися, бо заяви очільниці італійського уряду звучать дуже голосно.
15
-
Якщо інфа про провину Китаю у витоку коронавірусу з лабораторії виявиться правдою, то у Пекіна, напевно, не буде іншого вибору, окрім, як разом з Росією утворити союз держав - ізгоїв. Бо якщо Китай не відмовиться від цівілізованого співіснування зі світом, а ситуацію з коронавірусом буде підтверджено, то він мав би сплатити $$ триліони за економічні втрати держав та смерті вбитих вірусом громадян. Боюся, що після оприлюднення правди про коронавірус, скорше Росія стане прихистком для Китаю, ніж навпаки.
15
-
15
-
15
-
План Джонсона, то є російський план, за виключенням одного - дозволу решткам пошматованої України приєднатися до НАТО. Які такі кордони має на увазі британський екс-прем'єр, хіба вони зафіксовані?! Такий перебіг подій найімовірніше розколить Україну, що може розпочати громадянську війну. На мій погляд, лідери Заходу, поперед всьго, мають надати українцям всю потрібну сучасну потужну зброю для визволення загарбаних територій. На можливих після того переговорах, на мій погляд, українці можуть зробити поступку у вигляді впровадження демілітарізованої зони, кордони якої в кожній своїй точці будуть равновіддалені від державних кордонів України (які зафіксовані!!) по географічній широті на 100 (150, 200) км. Глибина такої зони має бути в розумних межаж, а сама зона входити до складу українських адміністративних одиниць. На території зони ЗСУ не матимуть права розміщувати свої підрозділи - безпекою будуть опікуватися поліцейські підрозділи. Азовське море також набуває статусу демілітаризованого. Україна, за виключенням демілітаризованої зони, має право приєднатися до НАТО. У разі нападу Росії Україна має право ввести регулярну армію в демілітаризовану зону і знищувати там військові цілі, приналежні до РФ чи будь-кого ще.
15
-
15
-
15
-
15
-
Є велика вірогідність, що за агресією Росії в Україні стоїть Китай. Бо важко повірити в те, що Путін сам міг наважитися на авнтюру, в результаті якої може зникнути Росія, як держава. До певного моменту Росія отримувала від того бонуси, але зараз це вже не так і росіяни мають про те знати. Швидше за все, свого часу китийські урядові аналітики зрозуміли, що їхня держава наближається до масштабної кризи, що може підірвати Китай зсередини. Напевно, єдиним виходом там бачать світову гегемонію Піднебесної. Росія, паралельно вирішуючи свої проблеми, схоже, виконує для Китаю роль розхитувача Заходу. Не знаю, що показували розрахунки керманичам антизахідної коаліції, але єдність Заходу навпаки посилилась після активізації Росією війни в Україні в лютому 2022. Очевидно, спостерігаючи за невтішними новинами з України, влада в Пекіні налякані не менше ніж в Кремлі. Напевно, пора українському уряду вводити санкціїї проти КНР.
15
-
15
-
15
-
Хтось скаже, що зараз не час про це говорити, тим не менш, скажу, щоб не було запізно. Боюся, що об'єднання політиків та олігархів, які за ними стоять, може відбутися не навколо України, а навколо величезної суми компенсацій, яку Росія має буде виплатити за заподіяну шкоду під час цієї війни. Вже зараз сума збитків обчислюється сотнями мільярдів доларів. Олігархи про такі суми навіть мріяти не могли. А якщо врахувати, що, як то кажуть, на будівництві доріг, наприклад, відкати становлять до 30% вартості контракту, то можна уявити, якими можуть бути суми корупційної винагороди. Заради таких грошей найзапекліші вороги здатні об'єднатися. Щоб цього не сталося, напевно, буде правильно, якщо Захід контролюватиме ці гроші. Знаючи, що чиновники на Заході теж люди, краще буде, якщо контроль буде подвійним чи навіть потрійним. Також не буде зайвим, якщо серед західних контролерів здійснюватиметься ротація на постійній основі.
15
-
Загалом навіщо Німеччині зброя? Вона під парасолькою НАТО. Після війни в Україні Росія ще довго не здатна буде на зовнішню агресію. А нам, шановні німці, вашої зброї зараз не вистачає! Шредер поніс таких сильних іміджевих втрат, що його навіть з власної партії не змогли витурити?! Ок! Далі. Кажете, що взимку дехто з німців зостанеться без роботи? І що, багато хто з українців втратили не тільки роботу, також домівку і навіть життя. Може німецьким елітам свого часу, заради знижок на газ, не треба було загравати з росіянами та ділити на їх вимогу європейців на сорти?! Може треба було німцям приборкати свою жадібність заради миру на континенті?! Тим паче, що німецькі еліти усе розуміли, але все одно зрадили європейців. На вас разом з Росією провина за цю огидну війну.
15
-
15
-
15
-
15
-
15
-
Потрібно розуміти, що канцлер ФРН не дарма зміщує акценти. Мета проста і зрозуміла. Коли уряд Німеччини та німецький бізнес братимуть за місце, звідки ноги ростуть, за те, що вони продовжують торгувати з Росією, вони голосно кричатимуть, що там живі люди, які ні в чому не винні. Потрібно пояснити нашим німецьким друзям, що цей фінт не пройде. Путін, який був ніким та випадково призначений на пост президента РФ, став таким, яким він є зараз, лише завдяки запиту на це більшості росіян.
14
-
14
-
Корінний імперський народ Росії швидкими темпами втрачає в своїй кількості. Правильно пишуть, Кремль цікавлять українці для того, щоб поліпшити етнічний склад російського народу. Тому складені казки про єдиний народ, які постійно звучать з боку кремлівських веж. У зв'язку з цим, незрозуміло, навіщо Росії йти війною на Україну (легкої прогулянки не вийде), адже це суперечить цілям Кремля.
Коренной имперский народ России быстрыми темпами теряет в своем количестве. Правильно пишут, Кремль интересуют украинцы для того, чтобы улучшить этнический состав российского народа. Поэтому сочинены сказки об едином народе, которые постоянно звучат со стороны кремлевских башен. В связи с этим, непонятно, зачем России идти войной на Украину (легкой прогулки не получится), ведь это противоречит целям Кремля.
14
-
Сумніваюсь у тому, що канцлер Австрії має можливість впливати на Путіна. Боюся, що продажні еліти деяких держав Європи просто намагаються малою кров'ю для Росії повернутись до звичного гешефту з нею. Але, Путін, не озираючись на поради свого генералітету, що намагається зберегти армію, схоже, всеж таки вирішив продовжити війну. Для цього шукає можливість для нелегального постачання зброї. Перша партія, як то кажуть, вже навіть прибула з Іраку через Іран/Каспій до Астрахані.
Вже навіть у дитячому садку всім відомо, що торгівля нафтою приносить Росії більше грошей, ніж газом. Напружує, що деякі експерти саме зараз звертають увагу на це. Чи не сподіваються вони сформувати таку громадську думку, що буде лояльною до постачання російського газу до Німеччини, Австрії, Угорщини?! Цікаво, згадані експерти часом не фінансуються фондами з перерахованих країн?
Щиро дякуємо європейським народам за те, що прихистили біженців з України та всіляко допомагаєте їм! Напевно, молодих, освічених, культурно близьких, розмовляючих іноземними мовами, українок, з дітьми та без, в європейських країнах сприймають як дар божий. Чого не скажеш про літніх людей. Уряди європейських країн, впевнений, докладуть максимум зусиль, щоб затягнути в тенета своєї гостинності саме молодих українок з надією, що до заміжніх жінок після закінчення війни приєднаються їхні чоловіки. Українському уряду вже зараз треба почати працювати з цією категорією українських біженців, щоби максимальна кількість їх повернулася в Україну. Для того має бути перезанущена наша країна. Стандарти життя в Україні мають відповідати європейським.
14
-
14
-
14
-
14
-
14
-
14
-
Всі навкруги дивуються, чому російські війська атакували Україну настільки малими силами. Висувають різні версії про 48 годин або 3-4 доби, які, нібито, відводилися на завоювання нашої країни. Мені ж так не здається. Дедалі більше схоже на те, що Кремль затіяв новий Донбас, тільки на цей раз на всій території України. Війна на Донбасі триває вже 8 років. Якщо російські війська окопуються, то, напевно, вони планують тривалу облогу. Ми, звичайно, стримуватимемо росіян і будемо гнати їх з нашої землі, де це буде можливо, але, зрештою, все зведеться до питання рішучості Заходу. Якщо Захід буде допомагати нам фінансово, новітнім озброєнням, чітко дотримуватиметься і посилюватиме санкції, а також зможе переконати Китай та інших слідувати тим же курсом, тоді Росії буде складно домогтися свого в Україні. Хоча, на жаль, власні ресурси Росії величезні, а якщо вона переведе економіку на військові рейки (до чого все йде), тоді війна, нехай і не в гострій фазі, може тривати довго. Чи не тому Захід широко відкрив двері для українських біженців (тільки Німеччина, якщо не помиляюсь, планує прийняти 8 млн. українців), а західні аналітичні центри прогнозують затяжний характер війни?
14
-
14
-
14
-
14
-
14
-
14
-
Французские интеллектуалы, как и русские либералы, ломаются на вопросах об Украине. УНР была независимой, хоть и просуществовала недолго. Тем не менее, за короткое время она была признана Французской республикой (привет французскому советологу!), Великой Британией, Германской империей, Австро-Венгрией, Болгарским Царством, Османской империей, Королевством Польша, Польской республикой, Аргентиной, Святым Престолом, Азербайджанской и Грузинской Демократическими Республиками, королевствами Греции, Румынии, Испании, Италии, Данией, Норвегией, Швецией, Финляндией, Эстонией, Латвией, Литвой, Персией, Белорусской Народной Республикой и даже Белым движением России. Более того, 12.06.1918 был подписан прелиминарный мирный договор с Российской Советской Республикой, в преамбуле которого было указано, что договор заключен между двумя независимыми державами. В статье 4 договора говорится об обмене консулами. В 20 городах России и в 7 городах Украины были открыты консульства. Было принято множество правовых актов УНР. УНР была завоевана Красной армией в 1920 году, что, кстати, признают в России. Оккупация длилась более 70 лет. За это время более 20 млн. украинцев погибло от голодомора, репрессий, стали жертвами нацизма и сталинизма.
14
-
14
-
Повномасштабне вторгнення російської армії малоймовірне. Для того, щоб зважитися на такий крок агресії, потрібно бути впевненим у позитивній його результативності, чого в Кремлі, схоже, немає. Наступаюча російська армія, у тому вигляді, в якому вона є, за твердженням більшості військових експертів і аналітиків, не здатна перемогти українське військо, що обороняється. Росія хоче стати в один ряд із наддержавами і якщо Захід закриє шлях України до НАТО, таким чином він погодиться на її вимоги. Але хіба так мають чинити країни демократичного світу з регіональною державою, що провинилася, яка наплював на принципи та міжнародне право, розпочала нову війну в Європі? Для того, щоб зняти з порядку денного зазіхання Росії на Україну, Захід зобов'язаний на найближчому саміті НАТО прийняти Україну до своїх лав, минаючи ПДЧ. Час до саміту лідери Заходу можуть використати на роботу з тими урядами, які поки що не погоджуються надати членство в альянсі нашій країні.
14
-
Очевидно, програмою Кремля до 9 травня, через неможливість досягти чогось, хоч скільки-небудь значущого в Україні, став план захопити Молдову. Мета провокацій – провести повну мобілізацію в Придністров'ї. Армія Молдови всього кілька тисяч військових, вона, напевно, вимушена буде звертатись до Румунії про допомогу, але це країна НАТО. Можливо, у Кремлі розмірковують так: якщо отримаємо Молдову - добре, якщо до конфлікту приєднається НАТО - ще краще. Росія програє в Україні і це, швидше за все, не змінити, але оголошення в середині Росії війни "народною" (якщо долучиться НАТО, що малойомовірно) дозволить кремлівській верхівці перекласти частину своєї відповідальності за поразку на російський народ.
14
-
13
-
13
-
13
-
Що являють собою "духовні цінності" німців, українці спробували на власній шкурі під час ДСВ. Члени моєї родини зазнали знущань нацистських покидьків – бабусю катували офіцери СС, а мій батько, який тоді був ще дитиною, разом зі своєю старшою сестрою ледве врятували свої душі. Коли нацисти приїхали заарештовувати їх, як членів підпілля, вони ледве встигли в сутінках городами виповзти на животі - добре, що в управі працювала своя людина, що на мить випередила нацистську сволоту. Мій батько з сестрою пішли до партизанів у ліс. Але ж єврейську сім'ю родина мого батька таки врятувала. Так само, як нацисти, з українцями завжди чинили росіяни. Подивіться на їхні злочини, що вони коють зараз!
13
-
Після того, як російські вояки були на околицях Києва, за крок від центру руського світу, а через роздуті ніздрі орки втягували запах справжнього руського духу, Путіну не вдасться продати росіянам, як перемогу, ЛНР та ДНР, навіть якщо він їх завоює повністю. Більше того, навіть більша територія, що включає ще й ХНР, що дає можливість отримати сухопутний коридор до Криму, швидше за все, всередині Росії сприйматиметься лише як технічне вирішення проблеми постачання води на півострів. Іншими словами, щоб не робив Путін далі, він приречений програти війну в Україні та ще й до всього буде визнаний військовим злочинцем, як і ті, хто допомагав йому.
Небезпечна для світового порядку тенденція - заявляти про неефективність міжнародних інститутів - НАТО, Червоного Хреста, ОБСЄ, ООН, спортивних організацій (також антидопінгових) та ін. із закликом до їхнього розпуску. Росія у різний спосіб намагається скомпроментувати міжнародні інститути, щоб згодом їх зруйнувати. Кремль намагається посіяти хаос в міжнародному просторі, щоб у каламутній воді робити свої брудні справи. А тепер ще додалося бажання вийти з-під відповідальності за злочини, які скоїла і продовжує чинити Росія в Україні. Кремль і надалі бомбардуватиме паралельними курсами українські міста та міжнародні інститути. Те саме робитимуть і його посіпаки.
13
-
Якщо після всього, що українці роблять для Європи, їм знову почнуть вставляти палиці в колеса умовні Угорщини, то це буде поразка Європи, за якою неминуче піде розвал ЄС. Як нещодавно сказав один із колишніх представників НАТО в Україні, українська еліта, ховаючись за риторикою євроатлантизму, насправді, не сприяла вкоріненню демократії в країні. Від себе додам, на відміну від держав, що стали членами НАТО та ЄС на рубежі століть, українські еліти в цей час були зайняті перерозподілом радянської спадщини, а необхідні реформи робились або кон'юктурно, або з-під палиці. На жаль, нинішня влада багато в чому діє традиційно. Чого вартий законопрект 7176, який замахується на незалежність наглядових рад держкомпаній шляхом звільнення іноземних членів. За цим, можливо, криється бажання зробити непрозорим процес розподілу величезних коштів, які надходитимуть із різних джерел на відновлення України. Здається, що для пересічних українців буде краще, якщо міжнародні донори, навпаки, посилять контроль над своїми фінансовими вливаннями в Україну, щоб уникнути втрат, які у вигляді відкатів можуть сягати третини загального обсягу фінансування.
13
-
Здається, багато хто чекає сутички України з Росією, як чекають на поєдинок за звання абсолютного чемпіона з боксу і з цим нічого не зробиш, це в природі людській. Але ми повинні домогтися всеосяжної підтримки партнерів, щоб у Кремлі, збираючись на бій з нами, розуміли, що за нашою спиною на рингу стоятиме команда тренерів, що грають на нашому боці і тому Росії ніколи не стати переможцем. Захід, до якого відчайдушно прагне приєднатися Україна, має довести, що він може захистити демократичні цінності та здатний бути лідером цивілізації.
13
-
Наркотики в напоях на вечірці, швидше, це дійсно спецоперація росіян. Це сигнал, надісланий канцлеру Шольцу, про те, що руки у росіян довгі. Тому, вечірка партії голови уряду ФРН, насправді, вибрана не випадково. А те, що гість ставить під сумнів присутність росіян на вечирці, може лише підтверджувати той факт. Охороні канцлера треба бути уважнішою. Треба перевірити усіх офіціянтів та барменів.
13
-
Частина політичного естеблішменту США, що в основному повязана з Республіканською партією, розгортає компанію проти допомоги Америки Україні. Це дуже погана тенденція. Не буду писати про тих, хто за цим стоїть, але ця цілеспрямована багаторазова акція (може, спланована під вибори до Конгресу) несе в собі проросійські наративи. Американці все сильніше відгукуються на цю пропаганду, тим паче, що зростання цін вони бачать своїми глазами щодня. Нажаль, не видно роботи на упередження цієї пропаганди з боку нашої амбасади та багатьох інших особ, причетних до нашої держави. На це болісно дивитись. Представники України мають в щоденному режимі в популярних американських шоу доносити до пересічних американців думку, що не українці, а росіяни винні в зростанні цін в Америці. Щоденно, точно так, як американці бачать цінники на товари, треба їм розповідати про Будапештський меморандум, про сотні ядерних стратегичних ракет, націлених на США, що були в Україні, як ми від них відмовились, а заодно і від тактичних ядерних ракет, що зараз могли бути стримуючим фактором для Росії.Україні навзаєм обіцяли мир та спокій, але того не сталося. Більшість американців нічого не знає про це. Пані Маркарова, беріть за взірець роботу посла в ФРН пана Мельника. Упустимо ініциативу, будемо мати додаткові проблеми. А так допожемо не тільки собі, також тим політикам, що міцно стоять за Україну.
13
-
13
-
Сподівався почути від Путіна щось на кшталт "вставай страна огромная", але, напевно, Росія зараз настільки "неподъемная", що нічого кращого, ніж призупинити участь Росії у договорі про СНО, російські стратеги не змогли придумати. Тим не менш, своєю промовою Путін намагався згуртувати росіян заради зміцнення країни. Але чи можливо це зараз, якщо навіть в ситі 2000-ні, з їхніми потоками валюти в країну, нічого не вдалося зробити? Чекав, що Путін вимагатиме посилити режим в середині країни. Але такого не сталося. Навпаки, прозвучали деякі ліберальні ідеї стосовно бізнесу та місцевих органів влади. Навіть нуворішам, які з початком виступу лідера Росії напружилися і змокли, Путін надав індульгенцію, дозволивши і далі жити на Заході. Нове, більш нейтральне чи просто байдуже ставлення до геїв в промові, напевно, підбадьорило багатьох з них. Судячи з реакції деяких слухачів, латентні геї були присутні в залі і несмілива надія була накреслена на їхнії обличчях. Все ж таки, як я писав раніше, Росія, з її ресурсами, напевно може відротись, але ставши демократичною державою. Закінчивши війну в Україні та сплативши за злочини і руйнування. І головне, росіяни мають викинути зі своїх голів дестркутивну думку про помсту і реванш, щоби знов не вскочити в ісоричну колію, яка призводила багато народів до краху.
P.S. Забувся написати, чи не вперше Путін в промові розділяє росян на русскіх та інші нацменшини. Цікаво, до чого це? Невже, це перший крок до дезінтеграції Росії?!
13
-
13
-
13
-
Хочу порадити росіянам: якщо лячно виходити на протести, малюйте на агітаційних автобудках і в інших місцях число "200" великого розміру. І робіть це знов і знов.
Після оголошення мобілізації в Росії треба сприяти втечі росіян за кордон. Більше того, треба на нашому кордоні приймати тиких росіян, але ні в якому разі не залишать їх в Україні, а під охороною переправляти в треті країни.
Схоже, Путін отримав завдання швиденько покласти 100тис. російських солдатів на війні в Україні, бо, як сказав Ходорковський, це буде достатнє число, щоби росіяни розвернули зброю в бік Кремля. Це вже на якийсь цирк схоже
Буряти, якути та інші азіати є потенційними супротивниками для Кремля та великоросів. Різні релігія, культура, а головне, усвідомлення невідповідності їхнього добробуту, який ніяк не корелюється з природними багатствами, що видобувають на їхніх землях.
Російські військові мають зрозуміти, що Кремль впевнено веде РФ до роспаду. Тому вони мають поставити собі запитання: хто буде забезпечувати їхні родини, якщо доведеться загинути в Україні. Може, ну її, цю війну?!
13
-
13
-
13
-
13
-
13
-
13
-
13
-
13
-
Можливо, Кремль чекає, що Україна не відмовиться від НАТО. Справа в тому, що Москві не вдалося втягнути НАТО, як вони не намагалися, у її війну на боці України. Кремлю вкрай потрібна мобілізація населення навколо ідей російської владної верхівки. З чим, схоже, вони мають проблеми, про що може говорити останній виступ Путіна. Можливо, українські переговорники роблять правильний тактичний крок і не підіграють Кремлю у його бажанні ув'язати Україну та НАТО. Мабуть, надія кремлівських технологів на те, що всеосяжна криза та різке зниження якості життя росіян, що наближаються завдякиі санкцям Заходу, згуртує росіян навколо Путіна, не спрацьовує. Схоже, 20 останніх відносно ситих років в історії Росії зробили свою справу і зараз велика кількість росіян погано сприймають перспективу жити в злиднях та за новою "залізною завісою". У будь-якому разі, час, здається, працює на нас і кожен новий день наближає нас, українців, до нового історичного етапу життя у вільній незалежній демократичній країні.
13
-
13
-
Можливо, у Кремлі остаточно зрозуміли, що українське суспільство не погодиться на зміну конституції щодо надання автономії ОРДЛО та змінили тактику? Можливо, як наслідок, з'явилися вимоги надання гарантій, що виключають вступ України до НАТО та унеможливлюють розміщення на її території озброєнь, здатних становити загрозу? За час дії санкцій ВВП Росії знизився із $2.3 трлн. до $1.5 трлн., тобто впав на 35% Дуже сильно впливає на економіку також заборона західним компаніям ділитися передовими технологіями з російськими. Здається, Росія може опинитися у становищі цугцвангу і, можливо, саме тому багато хто з російських спікерів активно почали артикулювати на неадекватності Путіна. Схоже інших важелів тиску на Захід у Росії майже не лишилося.
13
-
Для того, щоб українці повернулися (більшість з них, звичайно, повернеться у будь-якому разі після закінчення війни), держава зобов'язана надіслати сигнал про те, що в країні будуть кардинально змінені правила гри та переглянуто суспільний договір. Не порожні слова про прагнення до ЄС та НАТО, а конкретні радикальні кроки у тому напрямку. Дуже складно переконати українців повірити владі, яка всі 30 років після відновлення незалежності керувала розкраданням суспільного багатства. Коли невелика частина наших співгромадян, наближених до влади, багатіла за рахунок того, що більша частина українців жила в злиднях. Для того, щоб українці повірили владі, в країні має відбутися процес, на якому будуть засуджені всі, хто брав участь у грабуванні – від президентів та олігархів до останнього чиновника – корупціонера. Щоб це сталося швидко, це має бути не кримінальний процес (хоча народ чекає на такі теж, з конкретними фігурантами гучних справ), а процес, на якому буде засуджено політику держави, що призвела до безповоротньої втрати 10 млн. українців, до низької обороноздатності держави, до недофінансування охорони здоров'я, освіти та науки, до сильної залежності від постачання енергоносіїв з одного джерела тощо. Відомо, що суспільство у 1990-х роках було у пригніченому радянською репресивною машиною стані. Ділки від влади різних рівнів скористалися тимчасовою розгубленістю українців – спочатку вкрали те, що збудували наші батьки, а потім залізли до кишень кожного з нас. На це працювала вся державна машина – узаконені злиденні зарплати; перешкоди для дрібного та середнього бізнесу, які виражалися по-різному (необґрунтовані численні перевірки, витрати на котрі підприємцям часто обходилися дорожче за вартість самого їхнього бізнесу; захмарна вартість кредитів, яка не дозволяла розвиватися і не залишала нічого, крім, як працювати на обслуговування тих кредитів; неконкурентні умови участі у державних закупівлях товарів та послуг, коли замовлення отримували або наближені до влади компанії, або ті, хто був готовий заплатити хабар тощо). Лише після очищення та чесної розмови з народом, влада матиме право просити українців повернутися додому.
12
-
12
-
12
-
Зверніть увагу, ті країни Європи, що виступають проти приєднання України до НАТО та ЄС, вони ж, головним чином, підштовхують Україну до поступок Росії для якнайшвидшого підписання мирного договору. Політиків цих країн у питанні майбутнього України власна репутація давно не хвилює, вони її втратили ще 2008 року. Їх, схоже, найбільше цікавить бізнес із Росією, і заради цього вони готові ділити країни континенту на сорти. Але найголовніше тут і це песимістично налаштовані еліти країн Європи, напевно, розуміють, що своєю відмовою Україні у питаннях інтеграції до НАТО та ЄС вони консервують умови для початку майбутніх воєн на континенті. Але чого тільки не зробиш заради шедрих друзів із Москви, все одно, українці платитимуть за наслідки їхнього гешефту з Росією.
12
-
Війна, що вирує на теренах нашої країні, є не тільки визвольною, але, не меншою мірою, об'єднуючою в людському вимірі. Перемога України, без повернення всіх захоплених Росією територій, неможлива. Інакше це буде зрадою пам'яті тих українців, хто загинув за батьківщину і вважав мінські домовленности 2015 року неприйнятними. Заяви віце-спікера ВР та інших представників влади про відтермінування виборів дуже схожі на бажання залишатись при владі якмога довше. Напевно, не сподіваються виграти наступні вибори. А для чого ім потрібна влада, кожен українець може спробувати уявити самостійно, опираючись на попередню історію діяльності монобільшості.
12
-
Ще один потенційний гарант української безпеки злився. Схоже, Німеччину більше турбує зняття санкцій із Росії. Німці бояться, що в них закриються деякі підприємства хімічної промисловості, а в нас півкраїни зруйновано та кожен четвертий українець втратив домівку! Відчуваєте різницю?! Війни не було б, якби Німеччина та Франція у 2008 році не поставили підніжку Україні на шляху до НАТО. Чи відчувають еліти цих західноєвропейських країн відповідальність за політичну короткозорість? Навряд чи, принаймні, я про це нічого не чув. Десятиліттями розповідаючи українцям про демократичні цінності, самі еліти цих країн заплющували очі на безчинства авторитарного путінського режиму та великодержавний реваншизм російського народу, який постійно посилювався. Цього не можна було не помітити. Але елітам багатьох європейських країн було зручніше заплющити очі на злочини путінського режиму - високі прибутки, зароблені в Росії, замінили їм мораль. Західна Європа байдуже дивилася на окупацію Росією частини території Грузії у 2008 та української у 2014. Ганьба еліт цих країн ще не скоро буде змита, принаймні ми, українці, вшановуючи наших героїв та сумуючи за загиблими співвітчизниками, пам'ятатимемо цю зраду.
12
-
12
-
12
-
12
-
12
-
12
-
12
-
12
-
12
-
Украина стала заложницей пробуксовки Энергетического перехода в Германии. Правительство ФРГ, чтобы отчитаться перед собственными избирателями, эгоистично, не принимая во внимание потребности соседей по континенту, пытается любой ценой выполнить обещание и отказаться от ископаемого топлива. Но, простите, украинский газопровод способен обеспечить транзит российского газа в увеличенных объемах. Нет, Германия хочет низких эксклюзивных цен на российский газ и ради этого готова танцевать под русскую балалайку и участвовать в сомнительных, дурно пахнущих проектах, которыми и являются СП-1 и СП-2. На словах лидеры Германии помнят трагические события на просторах Восточной Европы во время Второй мировой войны, а на деле подыгрывают России в её стремлении уничтожить Украину и заодно рассорить страны ЕС. Германия становится новым фактором нестабильности в Европе. США, Европа обязаны повлиять на политику Германии.
12
-
12
-
12
-
12
-
12
-
Якщо Кремль дійсно, як це вбачається, вирішив ізолювати Росію від решти світу (інакше, напевно, на Росію чекає повне фіаско), то для того треба створити умови, щоби росіяни не бухтіли. Треба знелюднити образ росіян перед світовою спільнотою. Війна для того підійте найліпше. Де ще росіяни могли би яскраво продемонструвати своє варварство, як не в Україні? Якщо українські можновладці десятиліттями не поважали свій народ, погано ним опікувалися, то чому би росіянам не спробувати зіграти у свій злий намір саме в Україні?! Надайте, нарешті, Росії довгоочікуваний нею статус держави-терориста та виключте з усіх міжнародних інституцій. Нехай Кремль надалі сам розбирається зі своїм народом, плануючи відокремлення від решти світу. Досить вбивати українців!!
12
-
Нажаль, останнім часом в Америці, а в Європі ще раніше, до влади стали приходити політики, які, заради міттевого покращення стану економіки в своїх країнах, йшли на компроміси з сумлінням, що руйнувало минулорічні досягнення демократії. Не хочу навіть розмірковувати, до чого це могло привести. Але громадянам вільного світу пощастило, що є такі лідери, як Байден, Пелосі, та інші політики "старої школи", які не забули, яким чином демократія має захищати себе та давати прихисток тим, хто того потребує. Насмілюсь припустити, якби президентом США не став Байден, то, можливо, незалежної України вже не було б. Багато хто з нас ще не можуть того збагнути, але час просвітлення обов'язково прийде до них. Щиро дякуємо пану президенту Джозефу Байдену за стійкість, а народу Америки за терпіння!!
12
-
Медведчук є втіленням концентрованого зла. Напевно, немає статті в КК, за якою не можна було б висунути йому підозру. Як на мене, треба залишити його для трибуналу, але якщо буде можливість обміняти, то це потрібно зробити. Просто не можу уявити те, що Путін наважиться пред'явити Медведчука, як якусь перемогу, адже росіянам начхати на Медведчука - багато хто з них навіть не знають, хто це такий.
Внутрішні вороги України поділяються на два типи. Перші відкрито несуть свій негатив, не змінюючи позицію роками. Ці люди мають стрижень, хоч їхній вплив на нашу державність деструктивний. Другі постійно змінюють своє забарвлення та риторику відповідно до того, чий корм вони споживають. Людей підліше, ніж ці, другі, не можливо знайти. Ті хто запрошує цих мерзенних виродків у ЗМІ та тиражують їхню думку, самі стають подібними до них. За це вам ганьба!
12
-
Атакувати інтереси Росії одночасно у різних місцях – дуже гарна технологія, про що пишу не вперше. Як відомо ведмідь сильніший за будь-якого собаку, але навіть невелика зграя собак цілком здатна завалити клишоногого. Тим більше, що на свою голову Росія підпалила багато місць на своїх кордонах та у більш віддалених регіонах. Бачимо, що Росія має великі проблеми з логістикою в Україні, а якщо ще в кількох місцях вона змушена буде загрузнути, то пиши пропало.
Атаковать интересы России одновременно в разных местах - очень хорошая технология, о чем пишу не впервые. Как известно медведь сильнее любой собаки, но даже небольшая стая собак вполне способна завалить косолапого. Тем более, что на свою голову Россия подожгла много мест на своих границах и в более отдаленных регионах. Видим, что у России большие проблемы с логистикой в Украине, а если еще в нескольких местах она вынуждена будет увязнуть, то пиши пропало.
12
-
12
-
11
-
11
-
Дивно спостерігати, як два природні антагоністи - Китай і Росія об'єднуються для протистояння демократичному світові. Мабуть, ситуація в цих країнах розвивається не на краще і побоюючись втратити наявні в них переваги, вони об'єднують зусилля, сподіваючись переграти Захід. Навряд чи в них це вийде - Захід випереджає "союзників" технологіями і ця першість може лише посилиться, якщо Захід, побоюючись експансії авторитаризму, закриє Китаю та Росії доступ до високих технологій та посилить заходи щодо їх охорони від крадіжки. Висловлюється побоювання щодо приєднання до китайсько-російського союзу Німеччини. Здається, це навряд чи можливо - занадто різні в них цілі, хоча час покаже. Одне очевидне, що стосується Росії - Китаю конкурент у вигляді ще одної наддержави не потрібен. Справді, здається, у віддаленій перспективі Росія в альянсі з Китаєм не має шансів. Китай, швидше за все, не пішов би на домовленості з Росією, якби не прорахував усі ходи до кінця. У Кремлі, здається, від страху заплющили очі на можливі сценарії віддалених подій і змушені діяти тактично. Дуже схоже, Путін прилетів до Пекіна, щоб здатися.
11
-
Боюся, що може статися так, що втілювати національний проект буде пізно. На війні гинуть кращі сини України. Олігархи не спромоглися відбудувати потужну національну економіку, так, крали, де могли, на тому і все. Якби була свідома еліта, як, до прикладу, в Південній Кореї, то, напевно, і війни не було би. Думаєте Україну руйнують просто так?! Ні, руйнують стару совєцьку систему, яку ми не спромоглися зламати самі, в чому особливо винними, правди ніде діти, є продажні політики, урядовці, журналісти, експерти, філософи та ін., які і зараз продовжують натхненно їздити по вухах, наполегливо намагаючись проникнути в наши голови. Ганьба вам всім!! Руйнують Україну, напевно, в тому числі, для того, щоби закрити український національний проект, бо гроші на відбудову країни є лише у Заходу (читай транснаціональних корпорацій) і комуністично-капіталістичного Китаю. Звісно, що нам ближче західні цінності, тому треба готуватися до приходу західних компаній. Хоча не знаю, українська влада вже здалася, чи ще відвойовує, заграючи з Китаєм, хоч якісь національні інтереси. Судячи з справи Верховного суду, влада вже здалася і корупційні оборудки в країні будуть потрохи зменшувати оберти, що загалом добре. Можливо, також саме тому ЗСУ отримали далекобійну зброю?! Але, хочу попередити стратегів з Заходу, дайте змореним українцям хоч трохи перепочити і не лишайте їх права на почуття гідності, якщо, звісно, не хочете, щоби в партнерській Україні розпочалися процеси схожі на ті, що йдуть в Польщі, Угорщині і інших демократичних державах. Бо Китай не дрімає.
11
-
11
-
11
-
Слухайте, можна безкінечно довго рубати голови дракону - нові будуть відростати знов і знов. Треба поцілити в серце цієї тварі, що уособлює собою корупцію. Для того, нарешті, треба почати карати всіх тих, хто стоять біля витоків пограбування держави. Карати отих, недоторканих зараз, так, щоби здригнулися всі, хто готує нові схеми крадіжок. Якщо влада, з тих чи інших причин, буде надалі відмахуватися від встановлення справедливості і толерувати корупцію, то після війни, гадаю, обов'язково отримає продовження Революції Гідності, яка стала на паузу через війну. Бо без справедливості, сподіваюся всі розуміють, гідності не буває.
11
-
План Кремля стосовно окупованих українських земель полягає в тому, щоби спочатку масованим бомбордуванням вигнати українців з важливих для росіян міст Сходу та Півдня, а тих, хто не евакуюється вбити чи змусити прийняти російське громадянство. Потім ввести російське законодавство та гроші. Ще пізніше привезти з Росії росіян. Якщо ми зараз не відвоюємо ті землі, то чим далі тим складніше буде це зробити. Тому мене турбують заяви деяких західних лідерів про те, що Україна, можливо, втратить частину своїх теріторій. Краще було би, якби вони не поразку нам прогнозували, спокійно споглядаючи на геноцид українського народу, а надали усю потрібну зброю.
11
-
11
-
11
-
В чому вбачається проблема із постачанням Німеччиною важкої зброї до України? Багато хто вказує на відмову німців знову бачити свої танки на теренах Росії. Цікаво, як це можливо? Тільки у тому разі, якщо вважати Україну теріторію, що належить до Росії!! Більше скажу, небажання бачити німецьку важку зброю такою, що протистоїть російській армії, може бути психологічним трюком "по Фрейду", що відбувається із свідомістью німецьких еліт, котрі, розраховуючи повернутися до справ з Росією, намагаються не втратити остаточно стосунки з нею. Зашквари німецьких еліт про третю світову для пересічних німців та про корупцію для українців, напевно, є продуктом солідарного з Кремлем виробництва.
11
-
11
-
11
-
11
-
11
-
Багато хто з українських експертів говорять приблизно те саме, що й Путін. Тільки Путін заявляє, що Захід вже відчуває багато проблем, тому й поводиться агресивно, а наші експерти узгоджено пророкують, що ті проблеми обов'язково стануться, якщо Захід продовжить інтенсивно допомагати Україні. Для того вони ще й конкретні суми в $ млрд. називають, щоби ця інформація постійно довбала мозок деяким полохливим західним громадянам. А ще, чого вартує вислів Хари, мовляв, ЗСУ ударами з безпілотників наводять жах на ворога на території України та поза її межами. У нього, що є докази (про те, що ЗСУ б'є по території Росії) чи він просто відробляє замовлення? Хоча, напевно, якщо його спитати, він скаже, що мав інше на увазі. Загалом, російські агенти з числа українців працюють примітивно. Використовучи технологію "ложка дьогтю в діжці з медом" - вони в масі позитивно сприймаємої споживачами інформації ховають маленьку брехню, яка й залишає післясмак, до якого намагається привчити ворог.
11
-
11
-
Власне, напевно, інформацію про корупцію журналісти-розслідувачи отримали від західної розвідки, яка має можливість отримувати подібну інформацію по власним каналам. Тому, здається, прийшов час корупціонерам зрозуміти, що їхній час закінчується, але дембельських крадіжок раджу їм не робити - краще готуйтесь до захисту в антикорупційному суді. І ще, я не був би таким оптимістичним, як пан Шабунін, стосовно заступника міністра Курбакова, бо Лозинський є чужим для міністра, на відміну від Рєзнікова, який почувається своїм у президентській владній вертикалі. Наочний приклад усім відомого принципу: друзям усе - ворогам закон.
11
-
Небажання і Франції, і Німеччини бачити Україну повноцінним членом ЄС обумовлено їх страхом втратити свій вплив у союзі, що досі був беззаперечним. Майбутнє членство України в ЄС не те, що підриватиме лідерство цих країн Старої Європи, але посилить внутрішню проамериканську коаліцію. Тому і Франція, і Німеччина вже зараз почали вигадувати, яким чином можна відстрочити членство України в ЄС, якщо не вдасться не допустити його зовсім. Зараз, на хвилі великої популярності та довіри до України, необхідно витиснути максимум користі на шляху нашої держави до ЄС.
Неухильне зміцнення позицій маргінальних партій у гонці за лідерство може говорити про маргіналізацію політичного процесу у Франції в цілому. Дивно, але в країні, де завжди з тремтінням ставилися до прав і свобод громадянина, все більшої популярності набувають сили, які відкидають ці свободи. Однією з причин цього є занадто широко відчинені двері для " руского міра " . Франція, до якої ми завжди добре ставилися, у зв'язку з цим може опинитися на узбіччі, адже сили, що рвуться до влади, субсидовані Кремлем, нічого, крім ізоляції, не зможуть запропонувати французам.
11
-
11
-
11
-
Слухаю сьогодні вже друге інтерв'ю пана Ґербста і при цьому, як завжди, отримую величезне задоволення. Сильний дипломат, який небагатослівно може донести дуже важливі сигнали. Дякую, пане посол.
Давайте будемо просто вдячні американцям, британцям, полякам, чехам, балтійцям та багатьом іншим за допомогу, яка, поряд із мужністю українських воїнів, має вирішальне значення для нашої перемоги. І не вишукуватимемо в їхніх діях злого наміру. Адже, насправді нам ніхто нічого не винен. Але водночас прямо вкажемо тим політикам у Європі, які досі необгрунтовано виступають проти нашої державності. Адже, відмовивши нам у праві самостійно вирішувати свою долю, вставши на шляху нашого членства в НАТО та ЄС, вони ставлять під сумнів нашу суб'єктність. Я вже мовчу про підштовхування українців до поступок Росії. Ми зараз воюємо не лише з імперіалістичною Росією, а й зі своїм минулим – вже не стільки з радянським, як із тією системою, вже сучасної України, яка народила олігархів, продажних політиків та суддів, корупціонерів та казнокрадів різних мастей.
11
-
Західні інвестори, приймаючи рішення про долю свого бізнесу в Україні, насамперед орієнтуються на експертну оцінку міжнародних фінансових та політичних інститутів, а також на заяви урядів країн Заходу. Не знаю, хто переконав Зеленського у протилежному, але довіри до його команди немає. Протидіючи реформам, влада власноруч створює перешкоди для західних інвестицій. Друзі України з подивом дивляться на таку політику Зеленського. Якщо наші партнери втратять терпіння, це буде найбільша проблема для незалежності України. Може бути Зеленський, враховуючи шкурні інтереси тих, хто за ним стоїть, цілеспрямовано ведуть до такого сценарію подій?! Український народ має бути напоготові.
11
-
11
-
11
-
11
-
Швидше за все, не маючи довіри, навіть, до певних близьких друзів, Зеленський вимушений ставити на силовий блок в ОП. Напевно, люди з ОП, що викликають недовіру суспільства, присягнули Зеленському і мають від нього карт-бланш на здійснення безпекових заходів. Можливо, після війни з'ясується, що і Єрмак, і Татаров є більшими патріотами, ніж багато хто ще. І можливо, посадова карусель, що ми бачимо перед своїми очима зараз, є одним з тих безпекових заходів, що мають на меті зберегти цілістність держави.
11
-
Помилково вважають, що мінські угоди не працюють. Усе навпаки, санкції, завдяки Мінську завдають шкоди економіці Росії. Пункти про конституційну реформу та вибори (пп11,12) у мінських угодах слідують за п.10, який каже: "Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп." Тобто, в угодах вже записано, що ще до конституційної реформи (яка займе багато часу – 2 сесії ВР) та виборів на території ОРДЛО вже не має бути російських військ та їхніх найманців. Хто там буде, "блакитні шоломи", ОБСЄ чи ще хтось, це не так важливо, головне, що росіян не буде на нашій землі. Найцікавіше, що буде, якщо ВР не зможе ухвалити конституційну реформу? Невже російська армія ризикне розпочати нове вторгнення? Адже українська армія не така, якою вона була у 2014 році. Світова спільнота теж вже готова до дій Росії. Може, тому в Кремлі так скаженіють, бо проґавили цю послідовність? Єдиною перешкодою цьому шляху може бути п.5. Але закон, який необхідно ухвалити відповідно до цього пункту, у ВР приймається простою більшістю. Що заважає ВР, після виведення російських військ та російських найманців, переглянути цей закон у вигідному для нашої країни вигляді? Це і буде реальна політика України як міжнародного суб'єкта. Пора почати розмовляти з Кремлем, який відкидає Будапештський меморандум, Великий договір 1997 року, зрозумілою йому мовою.
11
-
Політична еліта Німеччини має перестати брехати. Все вони добре розуміють, хто більше за інших, у всіх вимірах, постраджав від німецьких нацистів під час ДСВ. Здається, що до дій уряд Німеччини спонукає не відчуття провини до Росії, а пряма вигода від співробітництва з Кремлем, з котрим німецький уряд досі на зв'язку. Низькі, неринкові ціни, на газ для промисловості та корупційна складова для політиків. Треба цей гнійник в центрі Європи вскрити. ФРН зобов'язана поставити нам танки Леопард-2, а не той мотлох 60-х у вигляді Леопард-1. БМП Мардер згодиться, там хоч і слабша пушка від наших БМП, але на багато краща броня, що для техніки з доставки особового складу важливіше. Вірогідно німецьки еліти міцно сидять на кремлівському гачку, да так, що бояться смикатися - мабуть росіяни мають на них компромат такої сили, що може підірвати Німеччину. Тому, схоже, політична еліта Німеччини не знайшла нічого кращого, як залякувати німецький народ російською ядерною атакою. Але, здється, пересічні німці прокидаються, починають розуміти, що щось тут не співпадає.
11
-
Сподівався почути від Путіна щось на кшталт "вставай страна огромная", але, напевно, Росія зараз настільки "неподъемная", що нічого кращого, ніж призупинити участь Росії у договорі про СНО, російські стратеги не змогли придумати. Тим не менш, своєю промовою Путін намагався згуртувати росіян заради зміцнення країни. Але чи можливо це зараз, якщо навіть в ситі 2000-ні, з їхніми потоками валюти в країну, нічого не вдалося зробити? Чекав, що Путін вимагатиме посилити режим в середині країни. Але такого не сталося. Навпаки, прозвучали деякі ліберальні ідеї стосовно бізнесу та місцевих органів влади. Навіть нуворішам, які з початком виступу лідера Росії напружилися і змокли, Путін надав індульгенцію, дозволивши і далі жити на Заході. Нове, більш нейтральне чи просто байдуже ставлення до геїв в промові, напевно, підбадьорило багатьох з них. Судячи з реакції деяких слухачів, латентні геї були присутні в залі і несмілива надія була накреслена на їхнії обличчях. Все ж таки, як я писав раніше, Росія, з її ресурсами, напевно може відротись, але ставши демократичною державою. Закінчивши війну в Україні та сплативши за злочини і руйнування. І головне, росіяни мають викинути зі своїх голів дестркутивну думку про помсту і реванш, щоби знов не вскочити в ісоричну колію, яка призводила багато народів до краху.
P.S. Забувся написати, чи не вперше Путін в промові розділяє росян на русскіх та інші нацменшини. Цікаво, до чого це? Невже, це перший крок до дезінтеграції Росії?!
11
-
Очевидно в Україні та за її межами є багато тих, хто не зацікавлений у приєднанні нашої держави до ЄС та НАТО. Тому, коли настане слушний момент, угорський уряд підставить нам підніжку, але, щоби не виникало багато питань до того, вони вкажуть на рівень відносин між нашими державами, до чого, свідомо чи ні, причетна українська влада також. Оглядаючись на дії влади, що, насправді, суперечать європейським цінностям, то, швидше, українська влада свідомо ускладнює відносини з країною-членом НАТО та ЄС. Кому і чому це вигідно, вирішуйте самі.
11
-
11
-
11
-
Зброя не знадобилася б, якби Німеччина та Франція у 2008 році не поставили підніжку Україні на шляху до НАТО. Чи відчувають еліти цих західноєвропейських країн відповідальність за політичну короткозорість? Навряд чи, принаймні, я про це нічого не чув. Десятиліттями розповідаючи українцям про демократичні цінності, самі еліти цих країн заплющували очі на безчинства авторитарного путінського режиму та великодержавний реваншизм російського народу, який постійно посилювався. Цього не можна було не помітити. Але елітам багатьох європейських країн було зручніше заплющити очі на злочини путінського режиму - високі прибутки, зароблені в Росії, замінили їм мораль. Західна Європа байдуже дивилася на окупацію Росією частини території Грузії у 2008 та української у 2014. Ганьба еліт цих країн ще не скоро буде змита, принаймні ми, українці, вшановуючи наших героїв та сумуючи за загиблими співвітчизниками, пам'ятатимемо цю зраду.
11
-
11
-
11
-
Небезпека нинішньої ситуації в тому, що, якщо це не гра на піднімання ставок, то Кремль, схоже, здатний йти на будь-які злочини задля завоювання коридору в Крим та збереження ДНР та ЛНР. Чи є в планах утворення Новоросії не зрозуміло, але вже зараз видно прагнення організувати ХНР зі столицею у Херсоні. Хочеться сказати: хер вам! Можливо, Кремль діє відразу за двома напрямками. З одного боку, не полишає своїх військових намірів в Україні, з іншого, веде політичну гру з Заходом з елементами блефу. Чекає, що з того вигорить. Визначити, що головне в діях Кремля, допоможе вибудувати стратегію для протидії йому. Ця війна, на нашій території, є загальносвітовою проблемою і до її вирішення повинні бути залучені всі провідні світові гравці. Якщо людство вибачить Росію Путіна, воно залишить себе без майбутнього.
11
-
Чому Україну не хочуть приймати до НАТО? Можливо, тому що на нашу країну Захід має плани. (Далі, заради скорочення тексту, не вживатиму слова, які роблять з висловлювань припущення.) Нам скажуть (може, вже сказали?!): якщо хочете для країни безпеки, зробіть це своїми руками. Передбачаючи розпад Росії та турбуючись про долю ядерної зброї, а також побоюючись можливих зіткнень елітарних груп (центральних та місцевих) та етнічних конфліктів в середині РФ, Заходу потрібна буде сила, здатна виконати місію для запобігання можливим інцидентам. Тобто українцям буде запропоновано виконати військову та поліцейську операцію на території РФ у разі її розпаду. Військові потрібні будуть, щоб швидко взяти під охорону ядерні цивільні та військові об'єкти, склади зі зброєю та боєприпасами і решту стратегічних об'єктів. Поліцейським буде відведено роль із забезпечення громадського порядку та законності. На той час будуть і авіація, і високоточні артилерійські системи. Оформлять військово-поліцейську місію як миротворчу під егідою ООН. Окрім українців брати участь у місії будуть представники країн, мешканці яких спілкуються російською мовою. Це представники Білорусі, Польщі, балтійських країн та інших слов'янських східноєвропейських країн. Але головними будуть українці, які мають величезний військовий досвід, добре володіють російською та ментально стоять до росіян найближче за інших. Комплектуватимуть підрозділи на добровільній контракній основі. Зарплати будуть великими, тож охочі знайдуться. Що Україна має отримати за старання? Нам чужого не треба, але якщо наполягатимуть, то треба приєднувати, насамперед, території, що примикають до берегів Азовського та Чорного морів, аж до самої Грузії. Китай підключиться до місії у східній частині РФ. Нова концепція світового порядку будуватиметься на без'ядерній основі та суттєвому скороченні звичайних озброєнь, залишаючи достатню кількість для проведення поліцейських операцій. Поступове вирівнювання рівня життя між глобальними Північчю та Півднем. Попереду довга дорога, але людство має пройти її, щоб не зникнути раніше того часу, коли умови життя на планеті стануть нестерпними. Знаю, ця небагатослівна концепція сподобається любителям теорії змови, але я назвав би її "перспективним плануванням".
10
-
10
-
10
-
10
-
10
-
10
-
10
-
Якщо Спартц все робить правильно, то чому від її заяв відмежувались конгресмени-республіканці? І головне, дуже підозрілим здається те, що заяви згадуваної конгресвумен пролунали саме в той момент, коли HIMARS почали трощити росіян і стало зрозуміло те, що з їх допомогою станеться перелом у війні. Якщо продовжуєте думати, що то співпадіння, то чому вона робить це відкрито, як гадаєте? Сразу скажу підсказку - один відомий американський дипломат, що має зв'язки в американській розвідці, сказав, що дії пані Спартц не пов'язані з довиборами в Конгрес. Тому, її дії можуть вказувати на роботу на Кремль. Іншим мотивом може бути робота на Трампа, що знов збирається в президенти. В будь-якому разі від того стає гидко, бо від того програє Україна.
10
-
10
-
10
-
10
-
Пам'ятаю, як, зі слів лідерів кримсько -татарського народу, президент Обама, після захоплення Криму росіянами, обіцяв, що той повернеться до України через п'ть років. Проте, як бачимо, нічого не змінилося, хоча пройшло вже більше десяти років з того часу. Можливо, робилися якісь заміри (вони, напевно, робилися) про вплив агресивних дій Росії в Європі на світову геополітичну ситуацію, зокрема, на стан Китаю. Правий пан Огризко, багато чого в світі робилося і робиться зараз за рахунок українського народу, який і без того поніс найбільші людські втрати в ХХ ст. Не можна поступатися навіть маленьким шматочком української землі - це святе!! Знаю, що саме так думають більшість українських воїнів. Бо цей прецедент (обмін територій на членство в НАТО) ні до чого гарного не приведе. Бо окрім приєднання України до НАТО, є ще вступна компанія в ЄС, а ми вже зараз бачимо, як наші друзі з ЄС починають викочувати особисті вимоги до нашого вступу. І це тільки початок!! Тому найкращою нашою пропозицією росіянам може бути демілітаризована зона на українському боці кордону по ліній рівновіддаленій від українсько-російського кордону станом на 1991р. на певну кількість кілометрів, вже після відведення усіх російських військ з території України. Нехай беруть, бо згодом і такого може не бути. А російські пропагандисти, впевнений, як каже гість каналу, зможуть обернути це в перемогу.
10
-
Дії влади проти мера Чернігова, напевно, є елементом політичної боротьби проти мера Києва, який на сьогоднішній день, здається, є самим рейтинговим конкурентом для президента Зеленського. Звісно, є й інші потенційні кандидати на президентство, серед, до прикладу, волонтерів, але там поки що достовірно не відомо, хто за ними стоїть. Щоби зберігалась можливість вільного демократичного вибору, українці мають захищати пана Кличка від свавілля влади.
10
-
Здається сумнівною оцінка експерта. Схоже, що він видає бажане за дійсне. Якщо вірити в те, що він сказав про ціль візиту лідерів трійки самих потужних держав ЄС, то наразі виходить, що ці поважні політики звичайні шарлатани та дешеві шантажисти, що, насправді, сподіваюсь не так. Якщо українська влада дізнається, що у важкі для нашої країни часи, лідери тих країн збираються під час візиту давити на наше керівництво в обмін на ніщо не обіцяюче кандидатство України в ЄС, то проти них слід діяти відповідно - так само, як зі Штайнмаєром. Особливо, якщо виявиться, що Щольц та інші саботували постачання зброї з наміром знизити успіхи ЗСУ, щоби вимагати від українського уряду поступок Росії. Також слід безвідкладно розпочати перемовини з Британією, Польщею та балтійськими державами про започаткування нового союзу на теренах Європи.
10
-
10
-
10
-
10
-
Швидше за все, спецоперацію по "вагнеровцям", все ж таки, хтось злив. Російські спецслужби, напевно, з самого початку знали про операцію та скористалися цим. Негласно дозволили їй розвиватися до того моменту, коли бойовики прибули до Мінська. Після цього взяли керівництво в свої руки. Арешт і медійний супровід вже проходили під їх контролем. Мета - компроментація українських спецслужб, керівництва країни і держави Україна в очах її партнерів. Якби росіяни не були причетні до цієї операції, тоді про її невдачну реалізацію ми б нічого не дізналися. Українцям, які з кожним роком набувають все більше гідності та усвідомленості, а тим більше, нашим стратегічним партнерам, далеко не все одно, що відбувається з українськими спецслужбами.
10
-
10
-
10
-
10
-
Китай, зголосившись підтримати Росію у війні в Україні, поставив Захід перед необхідністю посилити всебічну допомогу Україні, про перманентний характер якої заявлено було раніше. Після того, як росармія буде витеснена з нашої території, сподіваюсь, Україна приєднається до НАТО. Зрозуміло, що ні Росії, ні Китаю не потрібний відкритий конфлікт з північноатлантичним альянсом, а війна в Україні, щоби не говорили в Кремлі, затіяна заради зміни світоустрою. Нажаль, і Пекін, і Москва погано порахували, скільки буде коштувати їм це бажання. Не скажу, що це недосяжна мета, навпаки, схоже дехто на Західі теж намагається перейти до двополярної системи світового устрою. Основна боротьба зараз розвернеться (верніше, вже ведеться) за голоси неприєднавшихся країн третього світу. Скорше Китай і Росія цю боротьбу програють, бо окрім агресивного ставлення до своїх сусідів (і не тільки сусідів) їм майже нема чого запропогувати ще. Як не крути, демократія приваблює людей більше, ніж авторитаризм чи тоталітаризм, тому для Китаю, Росії та їхніх послідовників уготоване животіння на околиці світової історії. Розумію, для чого це робить Китай - неминуча криза підступно наближається до його економіки. Росія вже давно знаходиться в багатовимірній кризі, головним чином в кризі сенсів, бо без України, яка, власне, своїми руками колись створила Росію, не знає, що робити далі.
За два дня до широкомасштабного вторгнення росармії в Україну міністр оборони Угорщини заявив про розгортання на кордоні з нашою державою військових підрозділів угорської армії. Якби у росіян вийшло так, як міркували, то, з великою ймовірністю, угорці відкрили би другий фронт проти України, сором'язливо називаючи цю ганьбу "гіманітарною операцією". Угорці мають розуміти, що вибираючи Орбана, їм слід готуватись до виплати українцям $$ мільярдів за вбивство з особливою жорстокістю під час ДСВ десятків тисяч цивільних громадян України.
Коли питання приналежності було руба поставлено перед угорськими урядовцями в НАТО, вони очікувано вибрали сторону Заходу. Таке ж по суті питання мав би поставити вже ЄС перед Австрією, але, напевно, того не станеться - бо деякі більш впливові ігроки союзу все ще сповнені надії повернутися до справ з Росією. Не знаю, як це в них тепер вийде?!
В захваті від позиції пані Мелоні стосовно України!! Бажаю їй успіхів і надхнення на посаді прем'єр-міністерки!! Але я поки що загалом скептично налаштований по відношенню до настроїв італійців. Може вони нас здивують?!
10
-
10
-
Спорудження нової залізної завіси спровоковане керівництвом Росії, яке, заради дезорієнтації місцевого населення, хоче оформити це руками Заходу, мовляв, це не ми – це наші супротивники того бажають. Зважаючи на все, Росія і надалі буде дрейфувати в бік посилення тоталітарного режиму. Багатьом в Росії це може не сподобатися. Від того складається враження, що напередодні опускання залізної завіси стоїть завдання позбавитися тих, хто здатний до опору зі зброєю в руках, особливо від мешканців національних околиць, включно з Чечнею, Бурятією та ін. Можливо, частково цим можна пояснити таку велику кількість втрат, що несе російська армія? Тому, відповідаючи на питання, що винесене в заголовок, можна сказати, що кадирівці (чеченці), напевно, в Україні втрачають свій генофонд.
10
-
Маємо дякувати пану Притулі за його внесок в підвищення обороноздатності держави. Незалежно від намірів. Не знаю, можливо, я не правий, але бачу, що пана Притулу просувають на президентство. Навіть не здогадуюсь, хто може йому допомагати, але особисто я, на сьогоднішній день, не проти - здається, він патріот. Надалі будемо уважно спостерігати за його досягненнями. Головною небезпекою для держави є 30 років поніверянь українців, які не відчували себе господарями своєї країни. До того ж, навіть після програшу у війні Росія, напевно, не залишить нас у спокої. Тому, президентом має бути людина, спроможна відповісти на виклики та мати візію для побудови держави, для якої найвищою цінністью буде кожен окремий українець. Ми на це заслуговуємо.
10
-
Західна Європа має визнати, що припустилася стратегічної помилки щодо України. Адже саме український народ демонстрував свої європейські устремління та прихильність до західних цінностей, за що й нині проливає свою кров. Під час розвалу Радянського Союзу, Захід для своїх дій обрав найпростіший шлях, не бажаючи вникати в історію українського народу та змінювати статус-кво, що склався в нашій частині Європи. Зрештою цей прорахунок дорого обійшовся для світу, призвевши його до небезпечного стану. Натомість, була можливість не йти на поводі у Росії, яка в той час була слабою і для якої демократичні цінності завжди були чужими та неприйнятними. Захід, відмовившись протягнути українцям руку допомоги, подібно до того, як він це зробив для країн Східної та Центральної Європи, а також для балтійських та балканських країн, власноруч створив проблему, на вирішення якої тепер потрібно багато коштів і часу.
10
-
10
-
10
-
Німці завжди були проти вступу України в НАТО. Тому, можливо, будуть інтенсифікувати вступ нашої країни в ЄС. Україна, маючи величезний досвід за плечима, може стати, поміж іншого, лідером ЄС з безпекових питань. Для того потрібна перемога України, яка неможлива без зброї, головним чином тієї, що дозволяє вести безконтактну війну - літаки, гелікоптери, дрони, ракети і т.п. Завдання - мінімізувати втрати особового складу ЗСУ. Хоча, здається, ЄС разом з Китаєм здатні покінчити з війною в Україні. Принаймні можуть спробувати, проте мають пам'ятати, що іншого сценарію, окрім повного звільнення наших територій, українці не сприймуть.
10
-
10
-
10
-
Чому усі зміщують акценти на плитку? Плитка це дурниця, її і поміняти можна. Те, що відбулося - це чистої води диверсія, наруга над сакральним місцем України, плювок в душу кожного українця. І не важливо, чим думала Альона, але миттям плитки вона не відбудеться. Сподіваюся, виробник тонізуючого напою, який влаштував ці огидні перегони, так само буде покараний.
Почему все смещают акценты на плитку? Плитка это ерунда, её и поменять можно. Произошедшее - это чистой воды диверсия, надругательство над сакральным местом Украины, плевок в душу каждого украинца. И не важно, чем думала Альона, но мытьем плитки она не отделается. Надеюсь, производитель тонизирующего напитка, устроивший эти омерзительные заезды, так же будет наказан.
10
-
10
-
10
-
Треба таких зашкварених гостей відразу ставити на місце, бо невизнані ЛНР та ДНР це Україна, а не Росія. Загалом справив враження, що це огидна російська чи лукашенківська консерва. Дехто з українських журналістів, зокрема на сторінках УП, вперто намагаються переконати, що треба співпрацювати з білоруськими опозиціонерами, навіть, якщо вони російські агенти. Навіщо це тим журналістам?! Бо, маючи на увазі те, що чесних та справедливих виборів в Білорусі не було вже більше ніж чверть століття, в разі, якщо до влади в Білорусі прийдуть російські ставленики, то демократичні вибори в Білорусі ніводомо коли взагалі відбудуться. Йти на компроміс з такими "опозиціонерами", значить залишити на північ від України нестабільну зону, з території якої завше буде виходити небезпека для нашої країни. Ніхто в білоруській владі не має отримати визнання українців, доти в Білорусі не відбудуться демократичні вибори за усіма стандартами. Бо, інакше, ми ще й білоруський нарід зрадимо, як це, здається, вже зробив гість програми.
10
-
Але ж ми розуміємо, що нічого українського на окупованих росіянами територіях не залишиться. Тому приклад об'єднання ФРН з НДР не дуже вдалий, бо там, все ж таки, з обох боків знаходився німецький нарід. Менше з тим, є схожі приклади і найсвіжіший - повернення Нагірного Карабаху, населенного переважно вірменами, Азербайджаном. Одначе, Росія, яка швиденько вписала окуповані українські області в свою конституцію, є ядерною державою, з якою навіть Захід не має бажання воювати. Тому, скорше, Україна зможе повернути свої території, лише якщо Росія розвалиться як картковий будиночок. Хоча, гіпотетично можливим залишається варіант, коли Росія змінить вектор свого розвитку та приєднається до стану демократичних країн, а вхідним білетом туди стане врегулювання Кремлем усіх територіальних конфліктів з сусідами.
10
-
Те, що Кремль, оголошуючи мобілізацію, дає можливість бажаючим виїхати з країни, є ознакою того, що над Росією скоро опуститися залізна завіса. Кремль вичавлює усіх, спроможних до протесту громадян, бо втеча від призову це і є протест. Як відомо, Кремль, готуючи якусь справу, завжди подає її на закуску, як головне блюдо та на десерт. Тому, окрім бажання позбутися потенціальних протестантів, Кремль сподівається на те, що з часом в прикордонних (і не тільки) до Росії країнах утвориться прошарок з громадян російського походження, які тим чи іншим чином будуть впливати на політику тих держав. Тому урядам держав, куди масово виїзджають росіяни, напевно, краще закрити для них свої кордони, хоча, ще вчора я думав інакше.
10
-
Вопросы безопасности в Восточной Европе должны в любом случае превалировать над экономическими интересами отдельных стран, пусть и принадлежащих к Старой Европе. США должны именно так смотреть на ситуацию с СП-2. Достройка и запуск в эксплуатацию этого газопровода обязательно должны увязываться с бесперебойной работой украинской транзитной газотранспортной системы. Это должно быть политическое решение, в виде договора с четким отображением гарантий и подписями причастных стран и организаций (Украина, Польша, Германия, Россия, ЕС и др.). И в этот раз смотреть нужно в оба, не допустить ситуации подобной с подписанием Будапештского меморандума. На меньшее Украина не должна соглашаться и имеет полное право, в случае игнорирования своих интересов, обращаться за поддержкой в парламент США, Европейскую комиссию и европейские суды. Ни компенсации, ни инвестиции не смогут компенсировать образовавшуюся брешь в безопасности Восточной Европы и Украины, как её части, с запуском СП-2.
9
-
9
-
9
-
Росія зараз не може отримати Україну, тому знищує українців та виганяє їх з рідної землі, а також ставить ультиматуми перед Європою, щоби та утрималася від приєднання України до себе. Для Росії дуже важливо зафіксувати підвішений стан України, щоби через певний час доробити свою криваву справу. Треба вже голосно кричати на усі світа, апелювати до пересічних європейців, що своєю відмовою Європа приймає участь в геноциді українців, вчиняємому Росією. Сподіваюсь, що європейці змогли переконатись в цивілізованості українських біженців, бо це дійсно так і є. Тому ми маємо бути в ЄС, але не в якості мігрантів, а як громадяни нової країни-членкині союзу.
9
-
9
-
9
-
Може, й не час писати такі коментарі, але коли закінчиться війна, потрібно буде обов'язково порушити питання ролі олігархів у тому, що Україна, через 30 років з моменту відновлення незалежності, так і не стала сильною багатою демократічною країною. Політики, експерти, лідери громадської думки, що пов'язані з олігархами, всі ці роки розповідали нам, що українці не здатні на це. Корумпувавши політичний клас, олігархи практично задарма отримали в особисте користування надра, найкращі землі, об'єкти промисловості та інфраструктури, які раніше належали всьому українському народу. Олігархи стали промоутерами великої корупції в Україні. Вся вертикаль влади в країні стала належати їм. Вони вирішували хто буде депутатом, членом уряду, суддею etc. Олігархам належить більшість українських ЗМІ, які досі продовжують зомбувати населення. Все це затівалося заради того, щоб не сплачувати податки повною мірою та мати можливість запускати руку до державного бюджету. Монопольне становище олігархів на українському ринку не залишало місце для чесної конкуренції передовим західним компаніям, водночас дозволяло олігархам через непомірні монопольні ціни грабувати співгромадян. Але й цього їм було недостатньо. Користуючись своєю владою над політиками олігархи навмисне створили умови для поширення в країні бідності та безнадії. Контролюючи рівень мінімальних заробітних плат, вони досягли того, що українці всі ці роки були найбіднішими людьми в Європі. Мета в олігархів була і залишається однією і тією ж - заробити за всяку ціну. Яхти, літаки, нерухомість, коштовні іграшки на кшталт фтбольних клубів - все це прояви хворого особистого его, заради чого олігархи готові знущатись над українцями. Олігархам немає справи до того, як живуть прості українці. Їх не хвилює стан медицини – вони не зацікавлені у великій тривалості життя українців, не відомо, скільки українців померло, не дочекавшись якісного лікування. Їм не потрібен високий рівень освіти, що дозволяв би зрости незалежному середньому класу. Вершиною дій олігархів, зрощених з політичною елітою, стало байдуже ставлення до державного сектору безпеки, що дуже яскраво проявилося в 2014 році, поставивши на межу виживання нашу державу. Можна ще багато написати про олігархів, які всіма силами бажають залишити все, як є - не вистачить місця для того. Суспільство та держава зобов'язані переглянути своє ставлення до олігархічної системи. Суспільство, здається, давно готове до цього. Але чи готова до цього корумпована держава? От і подивимося, сподіваюся, герої війни з Росією зможуть проконтролювати процес розлучення бізнесу та політики.
9
-
У Китайської еліти, напевно, зараз мозковий штурм. Пекін на міжнародній арені хоче виглядати миротворцем і для того має запропонувати план закінчення війни в Україні. От ми і побачимо, якщо цей план буде збігатись з планом президента Зеленського, то в Пекіні щиро бажають миру Україні. Якщо буде запропоновано інший план, який годиться лише для заморожування конфлікту чи зниженню його інтенсивності, то напевно, китайські лідери насправді віддають перевагу продовженню війни. Якщо так, то остаточно стане зрозуміло про наміри Китаю долучитися, тією чи іншою мірою, до війни на боці Росії, бо без його підтримки Кремлю важко буде продовжувати війну. В тому разі цікаво було би дізнатися, навіщо це потрібно Пекіну? Відповідей на це питання було дано вже багато, не буду їх повторювати, лише запропоную нову. Ми всі з подивом дивимось на те, як воює російська армія. Кидаючи на українські позиції особовий склад у великій кількості, часто без прикриття броньованої техніки. Але так може воювати лише армія, яка має ніскенченний резерв особового складу. На мій погляд, у війні на нашій землі росармія випробовує методи, які підходять для Народно-визвольної армії Китаю, заразом досліджуючи спроможності сучасної західної зброї. Чим довше тягнеться війна, чим більше зразків сучасної західної зброї використовує ЗСУ, тим більше розуміння в Пекіні, з чим вони можуть зіткнутися, атакуючи Тайвань. Хтось скаже, що це маячня, бо про тактико-технічні характеристики захіідної зброї всім відомо. Але я не був би таким категоричним, бо одна справа прочитати про окремі зразки зброї, інша, побачити своїми очами у дії на полі бою. Усі ці міркування не означають, що Захід має стримувати себе у постачанні зброї для ЗСУ. Навпаки, її демонстрація має бути максимально потужною, аби ні у кого не було бажання випробовувати її силу на собі.
9
-
Маємо дякувати пану Притулі за його внесок в підвищення обороноздатності держави. Незалежно від намірів. Не знаю, можливо, я не правий, але бачу, що пана Притулу просувають на президентство. Навіть не здогадуюсь, хто може йому допомагати, але особисто я, на сьогоднішній день, не проти - здається, він патріот. Надалі будемо уважно спостерігати за його досягненнями. Головною небезпекою для держави є 30 років поніверянь українців, які не відчували себе господарями своєї країни. До того ж, навіть після програшу у війні Росія, напевно, не залишить нас у спокої. Тому, президентом має бути людина, спроможна відповісти на виклики та мати візію для побудови держави, для якої найвищою цінністью буде кожен окремий українець. Ми на це заслуговуємо.
9
-
Дуже схоже, Німеччина сподівається, що незабаром усе закінчиться і не потрібно буде запроваджувати енергетичне ембарго проти Росії та постачати зброю українцям. Сподіваюся, окремі представники економічних еліт та деякі корумповані політики Німеччини помиляються у своїх сподіваннях повернутися до звичних економічних відносин із Росією. Жанр подій, що зараз відбуваються в Європі, передбачає покарання агресора і Україна повинна відігравати тут провідну роль. Сподіваюся, до відповіді закличуть усіх тих, хто допомагав Росії озброюватися, а зараз, у розпал війни, відмовляється допомагати Україні, прикриваючись виною виключно перед росіянами, пацифізмом і при цьому освоючи річний бюджет на армію у розмірі майже $60 млрд. Нам уже навіть не так важливо, нове чи старе важке озброєння поставить Німеччина, головне – робіть, покажіть із ким насправді Німеччина, на чиїй стороні симпатії німців? На боці демократії чи авторитарних фашистських режимів?
9
-
9
-
Можливо, Путін мав на увазі поступки Туреччині на Південному Кавказі, в Сирії і, можливо, не знаю, в Північній Африці? На що він сподівався? Справа не в Ердогані. Невже Путін дійсно гадав, що Зеленський зрадить країну, президентом якої він є? Нащастя, Зеленский, на відміну від Путіна, не може одноосібно вирішувати доленосні для країни питання. І це, напевно, головна відмінність України від Росії.
9
-
9
-
9
-
9
-
Мій коментар, розміщений на іншому ресурсі.
Зрозумійте, доти російська еліта сама не схоче позбутися деяких своїх територій, ніхто не зможе, принаймні в найближчому майбутньому, відібрати у Росії навіть клаптик землі. Довготривалі санкції мали би вплинути на стан Росії, але тепер, напевно, можна констатувати, що Кремль, за прикладом України, отримав гарантії допомоги, від Китаю, що не дасть їй впасти найближчим часом. Захід має припинити розмови про ядерну загрозу з боку Росії (бо Кремль буде безкінечно довго експлуатувати цю лякалку) та поставити для ЗСУ всю, необхідну для швидкого визволення українських територій, зброю. Якщо Кремль наважиться на застосування ядерної зброї, то нехай вже це зробить, бо Захід не може безкінечно довго перебувати в програшній позиції, послідовно втрачаючи союзників. Напевно, в тому і є задум Китаю і Росії - затягнути війну, не стільки для того, щоби самим посилитися, а скорше для того, щоби послабити Захід через падіння добробуту громадян та зміни світового балансу держав на користь авторитарного альянсу. Захід поки ще має перевагу над альянсом авторитарних країн, тому має, нарешті, рішуче виступити на захист своєї цивілізації, бо, оминаючи вади демократії, треба визнати - вільнішого для людини політичного устрою, ніж демократія, не було. Не можна це втрачати.
9
-
9
-
9
-
9
-
Впевнений, Кремлю давно повідомили про реакцію на ядерну атаку. Вголос про це не будуть говорити. Не розумію, навіщо національні еліти Росії пішли слідом за Кремлем в його агресії проти України. Але, здається, малоймовірне застосування Кремлем ядерного удару по Україні змусить національні еліти відмежуватися від того та, можливо, запустить механізм відділення національних утворень від РФ. Простіше це буде зробити в азійській частині Росії та на Північному Кавказі. Складніше буде тим адміністративним одиницям, які знаходяться не біля зовнішніх кордонів Росії, а в середині РФ. Таким, як Татарстан, Башкортостан та подібним до них.
9
-
9
-
9
-
9
-
9
-
9
-
9
-
Влада підштовхує до думки про те, що кругова порука у владі рулить, як і раніше. Не планував писати подальший текст зараз. Порада президенту Зеленському. Він, напевно, залишиться в Історії , як позитивний герой. Тому, якщо влада не збирається докорінно міняти підходи до керівництва державою, а буде так само, як до війни (під час війти теж), протидіяти боротьбі з корупцією, саботувати суддівську реформу, потурати злочинам представників влади, то президенту Зеленському краще відійти від політики, щоби не ганьбитися. Бо історію пишуть люди - остаточне історичне значення його фігури буде залежати від суми його дій на посаді президента.
9
-
9
-
9
-
9
-
Здається, Сі Цзіньпін не подав руки Путіну під час зустрічі на Олімпіаді 2022 в Пекіні не тому, що боявся ковіду, а тому, що той став для нього нерукопожатним, коли повідомив про наміри розпочати війну з Україною. Напевно, лідер Китаю не давав на те згоди лідеру Росії. Навпаки, напевно, він був проти війни, бо розумів, що за будь-якого результату агресія Росії негативно позначиться на Китаю. Але Путін, здається, спеціально особисто приїхав перед нападом на нашу країну, щоби відмова Сі Цзіньпіна була промовистою, а картинка на дісплеях гаджетів людства незабутньо виразною.
9
-
З іншого боку, для кожної дії є свій час. Аналітики в США, в Британії мають рацію - пуски Кинджала, це агонія. Росія показала весь свій військовий потенціал, і його оцінки виявилися невиправдано завищеними. Недаремно уряд США припустив, що окремі країни НАТО можуть допомогти Україні звільнити свою землю від загарбника. Ядерну зброю, згідно з доктриною, Кремль може застосувати, якщо є загроза існуванню Росії. Оскільки військові дії йдуть на території України, це не несе задекларованої загрози. Єдине, що може викликати сумнів, так це Крим, який в Кремлі вважають своїм. Але з цим можна зачекати, коли Росія, знемагаючи від санкцій, буде сама волати забрати Крим назад.
9
-
9
-
9
-
Та частина сучасної еліти Німеччини, від якої залежить прийняття тих чи інших рішень, схоже, не сприймає всерйоз бомбардування українських міст російською авіацією. Так само, як і більшість їхніх предків під час ДСВ, коли літаки Люфтваффе рівняли із землею ті самі міста. Послідовники Шредера в сьогоднішній Німеччині, схоже, не відчувають своєї відповідальності за те, що відбувається сьогодні в Україні, тим самим додають багато нового негативу до іміджу своєї країни, додатково до того, якого німці намагаються позбутися вже 77 років. Залишається сподіватися на німецьке громадянське суспільство, яке не стоятиме осторонь війни, що розгортається в Європі ХХI століття.
9
-
9
-
Звернули увагу, як нервував ведучий та переривав гостей, коли ті у своїх розслідуваннях наближалися до агентури ворожої держави. Швидше за все, історія із заступником міністра внутрішніх справ не випадкова. Схоже, ці події слід розглядати як спецоперацію проти української держави. У той час, коли йдуть переговори між США та Росією, зацікавленій стороні потрібно було зайвий раз вказати на неспроможність української влади. Збоку все саме так і виглядає. Інколи вігідно "спалити" свого агента заради дивідентів в великій політичній грі. Скільки подібних спецоперацій чекають свого часу? Схоже, що Зеленського контролюють дуже щільно. Можливо, як і за часів Януковича, а можливо й інших президентів, зараз у керівництві силових відомств, спецслужб, міністерств та інших важливих державних організацій повно агентів сусідньої держави. Через примітивні схеми прикриття вони проникають на самий верх, а ми, українці їх годуємо за власні бюджетні кошти. Скільки їх насправді, напевно, ніхто не скаже, можливо, тому що ті, хто має це знати, самі є агентами ворожої нам держави? Примітивні схеми, за допомогою яких агенти інших держав можуть проникати в керівництво державних органів, зводяться до раптового зростання довіри українців до таких агентів, яка досягається відкриттям липових справ проти них у Росії, імітацією терактів проти них та іншими способами. Цей принцип діє і щодо журналістів, та інших відомих особистостей, які потім "рятуються" в Україні та розгортають тут свою підривну діяльність. Якщо придивитися уважно, можна багато їх виявити в українських ЗМІ.
9
-
Якщо Тупицький дійсно замішаний в тому, про що каже гість, то тепер ви його навряд чи побачите. Австрійські прислужники Кремля, напевно, його вже не вернуть в Україну. Буде те саме, що й з Фірташем. А тепер давайте спитаємо у влади, якщо дійсно є докази проти Тупицько, то що він робить у Відні? Загалом метушня навколо Тупицького, Денісової та в інших подібних випадках дуже нагадує шлях, що веде до узурпації влади однією політичною силою . Невже влада надихається методами польської владної еліти, що поставлені під сумнів інституціями ЄС.
9
-
9
-
Кремль, приєднавши тим чи іншим чином в односторонньому порядку наші південні території, об'єднавши їх разом із Кримом в одну адміністративну одиницю Росії, швидше за все, втратить можливість винести розмову про Крим із Україною в окремий трек. Напевно, тепер ЗСУ звільнятимуть Крим разом із рештою територій.
Пам'ятайте, як нас у середині 90-х, переконували, що Україна не в стані утримувати ядерний арсенал, що дістався у спадок від СРСР. Після чого передали Росії навіть тактичну ядерну зброю, яка нам зараз дуже знадобилася б. На мій погляд, є сенс у тому, якби Росія розпалася на якусь кількість незаможних держав, у яких можна було б виміняти ядерну зброю на найнеобхідніше (продукти харчування, техніку, побутові товари, медикаменти тощо).
8
-
Зверніть увагу, ті країни Європи, що виступають проти приєднання України до НАТО та ЄС, вони ж, головним чином, підштовхують Україну до поступок Росії для якнайшвидшого підписання мирного договору. Політиків цих країн у питанні майбутнього України власна репутація давно не хвилює, вони її втратили ще 2008 року. Їх, схоже, найбільше цікавить бізнес із Росією, і заради цього вони готові ділити країни континенту на сорти. Але найголовніше тут і це песимістично налаштовані еліти країн Європи, напевно, розуміють, що своєю відмовою Україні у питаннях інтеграції до НАТО та ЄС вони консервують умови для початку майбутніх воєн на континенті. Але чого тільки не зробиш заради шедрих друзів із Москви, все одно, українці платитимуть за наслідки їхнього гешефту з Росією.
8
-
Подібні заклики до громадян демократичних країн, що знаходяться на території Росії, а тепер вже і Білорусі, лунають кожного разу в моменти загострення, коли не маючи змоги перемогти чи, швидше, йдучі до поразки в Україні, Кремль починає погрожувати ядерною зброєю. Захід, схоже знов отримав такий сигнал, чи то від розвідки, чи то напряму від росіян. Подібна реакція західних країн може вказувати на те, що вони приймають виклик і не збираються закривати очі на підрив світового порядку. Хоча, саме в цей раз, можливо, це збігається з бажанням Кремля вже розпочати відгороджуватись від решти світу, опускаючи залізну завісу. Але, що буде з українцями, незаконно вивезеними в Росію?!
8
-
Всі навкруги дивуються, чому російські війська атакували Україну настільки малими силами. Висувають різні версії про 48 годин або 3-4 доби, які, нібито, відводилися на завоювання нашої країни. Мені ж так не здається. Дедалі більше схоже на те, що Кремль затіяв новий Донбас, тільки на цей раз на всій території України. Війна на Донбасі триває вже 8 років. Якщо російські війська окопуються, то, напевно, вони планують тривалу облогу. Ми, звичайно, стримуватимемо росіян і будемо гнати їх з нашої землі, де це буде можливо, але, зрештою, все зведеться до питання рішучості Заходу. Якщо Захід буде допомагати нам фінансово, новітнім озброєнням, чітко дотримуватиметься і посилюватиме санкції, а також зможе переконати Китай та інших слідувати тим же курсом, тоді Росії буде складно домогтися свого в Україні. Хоча, на жаль, власні ресурси Росії величезні, а якщо вона переведе економіку на військові рейки (до чого все йде), тоді війна, нехай і не в гострій фазі, може тривати довго. Чи не тому Захід широко відкрив двері для українських біженців (тільки Німеччина, якщо не помиляюсь, планує прийняти 8 млн. українців), а західні аналітичні центри прогнозують затяжний характер війни?
8
-
8
-
8
-
План Джонсона, то є російський план, за виключенням одного - дозволу решткам пошматованої України приєднатися до НАТО. Які такі кордони має на увазі британський екс-прем'єр, хіба вони зафіксовані?! Такий перебіг подій найімовірніше розколить Україну, що може розпочати громадянську війну. На мій погляд, лідери Заходу, поперед всьго, мають надати українцям всю потрібну сучасну потужну зброю для визволення загарбаних територій. На можливих після того переговорах, на мій погляд, українці можуть зробити поступку у вигляді впровадження демілітарізованої зони, кордони якої в кожній своїй точці будуть равновіддалені від державних кордонів України (які зафіксовані!!) по географічній широті на 100 (150, 200) км. Глибина такої зони має бути в розумних межаж, а сама зона входити до складу українських адміністративних одиниць. На території зони ЗСУ не матимуть права розміщувати свої підрозділи - безпекою будуть опікуватися поліцейські підрозділи. Азовське море також набуває статусу демілітаризованого. Україна, за виключенням демілітаризованої зони, має право приєднатися до НАТО. У разі нападу Росії Україна має право ввести регулярну армію в демілітаризовану зону і знищувати там військові цілі, приналежні до РФ чи будь-кого ще.
8
-
Слухайте, це маніпуляція. Якщо в державі існує махрова корупція, то хтось має бути винним в тому. І якщо окрім президента в запитанні більше не пропонується інших особ, то звісно, громадяни будуть вказувати на нього, як на єдиного, до кого вони можуть дотягнутися в рамках згадуваного опитування. Враховуючи, що перед тим протягом багатьох місяців в ЗМІ тема корупції не сходила з новинної повістки і навіть, зауважу, форсувалася, а президент Зеленський не реагував на неї належним чином, то тепер на нього можна легко повісити всіх собак. Президент мав би знати, що в демократичних суспільствах зі ЗМІ так не можна поводитися і тепер цим опитуванням на нього будуть тиснути ті, кому це вігідно, задля вирішення тих чи інших питань.
8
-
8
-
8
-
Можливо, згадувані співробітники ОП, як і деякі інші керівники держструктур призначені на посади не Зеленським, а завдячюючи тіньовим утримувачам контрольного пакету акцій української влади. Відомо, що ті персони є невиїздними з України, тому просування держави в бік правового поля ЄС для них є небезпечним. Щоби загальмувати зближення України з Заходом, можливо, й призначені в ОП згадувані люди. Більше того, напевно, тіньові керівники вимушені заручитися підтримкою Росії, бо в разі необхідності їм майже нікуди тікати. Кремль, напевно, користується нагодою, яку отримав від вразливого положення "тіньовиків". Але лідерам Заходу треба демонструвати виборцям, що податки, які ті сплачуют, йдуть туди куди треба, тому й виникають деякі конфліктні ситуації з українською владою стосовно невідповідності її антикорупційної діяльності домовленостям.
8
-
8
-
Мене турбує те, як деякі спікери від влади почали вкидувати ідеї про невідворотність міграції до України великої кількості іноземців. Вони покищо не говорять, з яких країн збираються пропускати громадян, але, схоже, налаштовані серйозно. Тобто, замість того, щоби створювати умови для українців, щоби ті хотіли повернутись додому відбудовувати свою батьківщину - модерну, процвітаючу країну, хтось у владі моделює нові умови для розвитку держави, в яких, схоже, українцям місця не буде. Можливо, докорінно змінене трудове законодавство, яке тепер надає найманим робітникам набагато менше прав, спеціально готувалось для навали заробітчан з Близького Сходу, Африки та інших регіонів. Бо українці, вигравши у війні, напевно, будуть вимагати до себе більшої поваги. Чи не стоїть за ціми провокативними ідеями бажання розмити етнично-культурну основу нашої рідної України, бо українці, сила і дух яких декого страшать, будуть проти того, щоби іхня земля знов стала, як раніше, місцем тупого заробляння грошей?!
8
-
Росія намагається пересунути лінію напруженості якомога подалі на захід Європи, поблище до споживачів страхів, породжених агресією Кремля. Захід і НАТО, зокрема, бажають втримати ту лінію на території України, яку росіяни вважають своєю. Заходу треба було бути сміливішим раніше та визнати, що Україна - то не Росія, аби зараз не було необхідності готуватися до війни. Російські ракети над Молдовою та Румунією, напевно, також можна пов'язати з движухою, що зараз відбувається в Молдові.
8
-
Слухайте, люди йшли і будуть йти у владу, незалежно від того, є пожиттєвий моніторинг фінансових транзакцій РЕРів чи нема. Бо це закон природи, який неможливо відмінити і він стосується всіх людей. Просто одних індивідуумів особистий набір генів і внутрішні біологічні процеси штовхають йти у владу, а решту ні. Хоча, буває і так, коли фахавця в якійсь окремій галузі наділяють владними повноваженнями, але ні владних амбіцій, ні харизми він не має. З того рідко виходить щось гарне. Моніторінг, на мій погляд, мав би залишатися, бо чомусь багато хто з бізнесу, як і раніше, йдуть у депутати.
8
-
Посол України у ФРН, здається, серйозно зчепився з політичною елітою цієї країни. Можливо, це навіть перетнуло дозволені дипломатичним етікетом межі. Але, якщо інакше достукатись немає можливості? Пана посла можна зрозуміти. Хоча, може, пан Мельник має таке завдання чи просто хоче повернутися додому, або на ротацію в іншу, більш вагому країну? Головне, щоб не виявилося, що посол працює на підрив відносин Україна – Німеччина на користь третіх країн, як це робили деякі його попередники.
8
-
Окрім членства в НАТО, сумнівно, що якісь інші гарантії безпеки для України будуть працюючими. Подивимось, що буде в Вільнюсі. Але, чомусь здається, що Україні давно призначили долю бути інструментом в чужих руках, а українцям, відповідно, виконувати роль гарматного м'яса. І те, що в 2008 лише Німеччина і Франція були проти вступу України в НАТО, нічого не означає. Напевно, ті країни просто не переймалися долею стосунків з Україною, бо дуже сильно турбувалися лише про одне - робленням бізнесу з Росією. Напевно, були й інші супротивники членства нашої держави в північноатлантичному альянсі, але вони вирішили не афішувати свої справжні бажання. Українському уряду бажаю не здавати позиції і боротися за приєднання до НАТО. Якщо нас кинуть на призволяще, то нехай весь світ, включно з країнами, що не приєдналися, подивиться на це.
P.S. Хоча, можливо, у когось на Заході є бажання спершу Росію долучити до НАТО, а вже потім і нас?!
8
-
Ви думаєте, якщо Кремль отримає автономію для ОРДЛО, то після цього конфлікт на Донеччині вщухне? Ні, спеціальний статус цих територій потрібен для того, щоб далі знекровлювати Україну. Найбільша небезпека, про яку ніхто не пише - це автономія ОРДЛО, яка буде виконувати роль запрошення до нових гібритних атак на ті регіони України, де населення спілкується переважно російською мовою. Це Схід та Південь. Представники кремлівської п'ятої колони, то тут, то там підніматимуть питання автонімії для інших "окремих районів" або навіть для цілих областей, киваючи на ОРДЛО і кінця цьому не буде. Українська правляча еліта має припинити розмови про можливу автономію ОРДЛО, навіть у спілкуванні із західними партнерами ця тема має стати табуйованою. Сам факт того, що Москва наполягає на виконанні мінських угод, може говорити про те, що вона не збирається масовано атакувати Україну, інакше до чого розмови про мирне врегулювання?
8
-
Смертна кара за корупцію - це порожня балаканина. Високі штрафи ніяк не вплинуть на рівень корупції - якщо корупціонера викриють, ну сплатить він штраф вкраденим і зможе знов шукати можливості для незаконного збагачення. А от великі терміни ув'язнення 25-50 років - саме те. Якщо залишити покарання за корупцію на сьогоднішньому рівні, то нічого не зміниться, бо всі фігуранти, відсидівши свій термін, продовжать насолоджуватись життям, до прикладу, на Кайманових островах чи деінде (де гроші - то закон), куди вони завбачливо, ще перебуваючи на важливих посадах, приватними літаками в валізах закинули вкрадені гроші. Треба закрити можливість користуватись вкраденим саме корупціонерам - повірте, бажання красти заради родичів, навіть самих близьких, усвідомлюючи свою особисту вразливість, буде значно менше. Коли сядуть перші крадії на 50 років, то і залишки бажання випаруються, значною мірою, самі собою.
8
-
Слушне зауваження пані ведучої стосовно тимчасового перебування комісії МАГАТЕ на ЗАЕС. Тільки постійний моніторінг, напевно, зможе уберегти від провокацій росіян. Схоже, росіяни відчувають жах від того, що самі витворяють на ЗАЕС. Судячі з того, що ця речниця російського терористичного угрупування сумнівається в співробітниках Енергоатому, то, можливо, треба чекати на інцидент. Звинувачувати, як бачимо, будуть український персонал. Тобто росіяни захоплюють станцію, виводять ситуацію з рівноваги, а винними мають бути інші. Так не вийде, дурних нема.
8
-
8
-
8
-
8
-
Позиція окремих політиків, які публічно виступали проти допомоги Україні і які отримали владу в Конгресі, можуть впливати на перебіг війни. Кремль, через силу, може тягнути з її закінченням, чекаючи нового фінансового року і бюджету США, з надією дочекатись моменту, коли допомога Україні з боку Америки перестане бути дієвою. Але, Кремль, навіть, дочекавшись зміни підходів окремих американських політиків до допомоги Україні, здається, марно сподівається на полегшання своєї участі у війні, бо, в тому разі, закон про лендліз, пілписаний президентом Байденом, має стати основою для військової допомоги Америки.
8
-
Зверніть увагу, ті країни Європи, що виступають проти приєднання України до НАТО та ЄС, вони ж, головним чином, підштовхують Україну до поступок Росії для якнайшвидшого підписання мирного договору. Політиків цих країн у питанні майбутнього України власна репутація давно не хвилює, вони її втратили ще 2008 року. Їх, схоже, найбільше цікавить бізнес із Росією, і заради цього вони готові ділити країни континенту на сорти. Але найголовніше тут і це песимістично налаштовані еліти країн Європи, напевно, розуміють, що своєю відмовою Україні у питаннях інтеграції до НАТО та ЄС вони консервують умови для початку майбутніх воєн на континенті. Але чого тільки не зробиш заради шедрих друзів із Москви, все одно, українці платитимуть за наслідки їхнього гешефту з Росією.
8
-
Великою дурістю було робити таке опитування, точніше, публікувати його результати під час війни. Адже й так було зрозуміло, яку відповідь дадуть більшість українців. Зовні здається, що це опитування про демократію, але громадяни під час війни користуються мисленням, обумовленим потребою особистої безпеки та збереженням цілісності держави. Добре знаючи, як відбувається політичний процес в Україні, в умовах війни пересічні громадяни починають мислити раціонально, толеруючи деяку воєнну жорсткість в прийнятті важливих рішень владою та наполягаючи на найкоротших шляхах втілення їх у життя. Не треба це плутати з прихильністю до авторитаризму. Якщо влада, дивлячись на цифри в опитуванні, неправильно їх інтерпритує та вирішить, що отримала карт-бланш для свавілля, то дуже скоро вона протрезвіє, бо українці терпіти того після закінчення війни не будуть.
8
-
Щодо 9 травня. Росіяни вже непогано поінформовані про втрати їхньої армії в Україні, тому й охочих воювати різко поменшало. Путіну у зв'язку з цим не потрібно нічого вигадувати - просто видертись на мавзолей та прокричати: "Перемога!!!" Зараз це вже задовольнить народ, який, викинувши транспоранти та прапори у сміттєві баки біля Червоної площі із задоволенням піде святкувати, радіючи, що цього разу пронесло. Для нас же, як і для всього вільного світу, 9 травня буде підставою обміркувати, як остаточно знешкодити злочинний режим Росії.
Посол України у ФРН, здається, серйозно зчепився з політичною елітою цієї країни. Можливо, це навіть перетнуло дозволені дипломатичним етікетом межі. Але, якщо інакше достукатись немає можливості? Хоча, може, пан Мельник просто хоче повернутися додому, чи на ротацію в іншу, більш вагому країну? Головне, щоб не виявилося, що посол працює на підрив відносин Україна – Німеччина на користь третіх країн, як це робили деякі його попередники.
Судячи із заяв президента Зеленського, він прихильний до перезапуску України, на співпрацю з прогресивною молодою елітою країни, яка поки що не задіяна. Можливо, він має бачення майбутнього країни, про яке, на жаль, ми нічого не знаємо. Можливо, незакінчені до війни реформи будуть завершені і більшість українців це відчують покращенням якості свого життя. Якщо ж корупція, телефонне право, непотизм і ін. повернуться в наше життя - це буде верхом байдужого ставлення влади до пам'яті тисяч загиблих українців і неповаги до тих захисників батьківщини, що залишилися живими. І така влада довго не протримається, терпіти їх ніхто не буде – не ті часи.
8
-
8
-
8
-
8
-
8
-
8
-
8
-
8
-
8
-
Відомо, що багато хто з наших партнерів не в захваті від того, що за результатами перемоги України = поразки Росії, в останній, з великою часткою вірогідності, можуть розпочатися дезінтеграційні процеси. Тому корупційні звинувачення можуть бути технологію, за допомоги якої будуть тиснути на українську вдаду, щоби усадити за стіл перемовин з Кремлем. Проте, якщо порівнювати, що важливіше в даний відрізок часу, боротьба з корупцією (яка в певній мірі впливає на боєздатність країни) чи власне боєздатність, то очевидно, що корупція програє.
Загалом, в сьогодняшній ситуації розмови про корупцію вірогідні в таких випадках:
1) якщо відомо, що війна скоро закінчиться перемогою України і розуміючи, що Україна завтра стане частиною Заходу (з приєднанням до НАТО і ЄС), є нагальна потреба викоренити махрову українську корупцію у владних коридорах;
2) якщо намітилися позитивні для декого на Заході зміни в позиції Китаю, яка стала більш гнучкою і менш ультимативною;
3) якщо є необхідність підіграти бажанням Росії, щоби гарантованого вберегти її від розпаду.
Українці погано сприймуть розмови про корупцію в цей визначальний для країни час, якщо за цим послідує заморозка постачання озброєння ЗСУ. Якщо Захід опікується збереженням цілісності Росії з метою повернутись до звичного з нею бізнесу, то за логікою процесу , напевно, її треба буде робити явним чи неявним союзником Заходу. Що на то скажуть Китай і Україна?! На місці Сі Цзіньпіна, щоби перевірити західних візаві і Кремль, я запропонував би їм повернути всі загарбані території Україні.
8
-
8
-
8
-
Як кажуть америкаці, вони повідомили українську владу про остаточне рішення Кремля напасти на Україну за декілька місяців до початку війни. Тому, напевно, треба було про це повідомити людей, щоби вони самостійно вирішували чи евакуюватися, чи залишатися вдома, ризикуючи життям. Якби влада вчинила чесно, то зняла би з себе відповідальність за Бучу та інші міста, в яких були зненацька захвачені руснею мирні мешканці. Здається, єдине, що може виправдовувати владу, це те, що вона, опираючись шаленому тиску, до останнього намагалась уникнути війни.
8
-
Дякую, було цікаво послухати. Здається, в Китаї мають розуміти, що надаючи Росії зброю, вони підштовхуватимуть світ до війни. Напевно, Пекін і Москва разом планували війну проти України. В разі виникнення світової війни сподіватись на стійкість китайської економіки не варто. Хоча, можливо, в Піднебесній розраховують, що в який-то момент Захід, відчувши нестачу споживчих товарів, здригнеться і відступить.
8
-
8
-
Cаме Макрон полетів до Пекіна, як президент держави, яка єдина володіє ядерною зброєю в ЄС.Урсула фон дер Ляєн, напевно, полетіла в Пекін разом з Макроном не випадково. Вона буде не тільки ЄС представляти, вірогідно, як майбутній генсек, також НАТО. Напевно, на перемовинах в Пекіні сторони будуть намагатися зберегти взаємновигідну співпрацю, як мінімум, на попередньому рівні. Також будуть думати, як вийти з конфлікту, щоби Росія не програла, а Україна виграла. Треба мати на увазі, що саме Франція і Німеччина проштовхують європейський безпековий проект, який мав би стати альтернативою НАТО. Якщо ці країни приєднаються до Китаю, у якого окрема думка стосовно НАТО і військових блоках загалом, то за цим, можливо послідує руйнування і НАТО, і ЄС, які набудуть нові контури. Але самим вразливим питанням, здається, є відносини США і різношерстного ЄС, який внутріішньо розділений на табори. З одного боку, деякі країни Старої Європи, економіка яких дуже сильно прив'язана до світової фабрики - Китаю, а також, до великої сировинної країни Росії. З іншого боку, країни Східної Європи, Балтії та деякі країни Західної Європи. До прикладу, Італія, яка ще недавно вважалась вірним союзником Німеччини і Франції, а зараз виступає проти посилення відносин з Китаєм. Хоча, можливо , ця позиція Італії залежить виключно від світогляду та переконань прем'єрки Мелоні, бо вона дисонує з загальною сталою думкою італійського істеблішменту по цьому питанню. ЄС буде важко, не чіпаючи відносин з Китаєм, зберегти спіробітництво зі США. Здається, що всі учасники подій ведуть подвійну гру, але про це колись окремо поговоримо. Кремль, схоже, має намір воювати, доки ЄС не зробить вибір. Але яким він буде - на користь Росії і США, чи Китю?! Ясно, що ЄС (та його частина, що складається з великих економік Старої Європи) воліють зберегти всі довоєнні контакти, але, здається, цей вузол буде дуже важко розв'язати. Хтось має поступитися.
8
-
8
-
8
-
7
-
Напевно, декому в Кремлі не дає спокою незагоєна вавка у вигляді незникного бажання одним ядерним ударом змінити світовий порядок. Але навіть вони розуміють, до чого це призведе, про що нещодавно заявив Путін. Але дякую гостю за те, що сголосився розтлумачити марення кремлівських мрійників.) Переключити ЗАЕС на російських споживачів не можливо, бо ЗСУ зможуть хоч кожний день руйнувати вишки та мережі, що несуть енергію від станції, до прикладу, дронами-комікадзе. Але сама по собі ЗАЕС, як і будь-яка АЕС, це фортеця, яку від нападу ворога оберігають не стіни, а радіоактивна речовина у глибині реакторів. Тому, якщо керівники Росії внутрішньо вже дозріли до думки стати ще однією Північною Кореєю, але дуже великою (щось мені підказує, що так воно і є), то росіяни нескінченно довго можуть утримувати цю фортецю. Причому, усе необхідне для життя тих, хто там буде знаходитись, будуть підвозити ті, кого росіяни будуть тероризувати. Якщо будемо точно знати про наміри російського керівництва, то зрозуміємо яким чином вони будуть діяти.
7
-
Відомо, що багато хто з наших партнерів не в захваті від того, що за результатами перемоги України = поразки Росії, в останній, з великою часткою вірогідності, можуть розпочатися дезінтеграційні процеси. Тому корупційні звинувачення можуть бути технологію, за допомоги якої будуть тиснути на українську вдаду, щоби усадити за стіл перемовин з Кремлем. Проте, якщо порівнювати, що важливіше в даний відрізок часу, боротьба з корупцією (яка в певній мірі впливає на боєздатність країни) чи власне боєздатність, то очевидно, що корупція програє.
Загалом, в сьогодняшній ситуації розмови про корупцію вірогідні в таких випадках:
1) якщо відомо, що війна скоро закінчиться перемогою України і розуміючи, що Україна завтра стане частиною Заходу (з приєднанням до НАТО і ЄС), є нагальна потреба викоренити махрову українську корупцію у владних коридорах;
2) якщо намітилися позитивні для декого на Заході зміни в позиції Китаю, яка стала більш гнучкою і менш ультимативною;
3) якщо є необхідність підіграти бажанням Росії, щоби гарантованого вберегти її від розпаду.
Українці погано сприймуть розмови про корупцію в цей визначальний для країни час, якщо за цим послідує заморозка постачання озброєння ЗСУ. Якщо Захід опікується збереженням цілісності Росії з метою повернутись до звичного з нею бізнесу, то за логікою процесу , напевно, її треба буде робити явним чи неявним союзником Заходу. Що на то скажуть Китай і Україна?! На місці Сі Цзіньпіна, щоби перевірити західних візаві і Кремль, я запропонував би їм повернути всі загарбані території Україні.
7
-
7
-
Ті експерти, які пропонують залишити постачання російських енергоносіїв до Європи в колишніх обсягах, використовуючи при тому "іранські" або інші схеми розрахунків за них, виступають на боці Росії. Схоже, деякі європейські лідери сподіваються одразу після закінчення війни повернутись до традиційної торгівлі з Росією. Цього допустити не можна. За всі свої злочини Росія має відповісти. Тому всі зусилля слід спрямувати на створення умов для запровадження всеосяжного ембарго на енергоносії з Росії.
Російська правляча еліта та Путін особисто, надали достатньо матеріалу, включаючи широковідому інформацію, поширену провідними урядовими ЗМІ Росії, для звинувачення їх у геноциді українського народу (який, насправді, триває вже майже 4 століття). Деякі світові лідери, включаючи президента США, визнають злочини росіян як геноцид українського народу. Можливо, це спроби переконати Путіна відмовитись від нових злодіянь, але, як бачимо, вони не діють - російська армія не припиняє це робити. Україна зацікавлена засудити державу Росія та її керівництво за геноцид українського народу, покарання за яке сильніше та об'ємніше, ніж за злочини окремих виконавців під час війни, до яких дотягнутися практично буде неможливо. Світова спільнота має засудити Росію, як колись це було з нацистською Німеччиною.
7
-
7
-
7
-
Відомо, що багато хто з наших партнерів не в захваті від того, що за результатами перемоги України = поразки Росії, в останній, з великою часткою вірогідності, можуть розпочатися дезінтеграційні процеси. Тому корупційні звинувачення можуть бути технологію, за допомоги якої будуть тиснути на українську вдаду, щоби усадити за стіл перемовин з Кремлем. Проте, якщо порівнювати, що важливіше в даний відрізок часу, боротьба з корупцією (яка в певній мірі впливає на боєздатність країни) чи власне боєздатність, то очевидно, що корупція програє.
Загалом, в сьогодняшній ситуації розмови про корупцію вірогідні в таких випадках:
1) якщо відомо, що війна скоро закінчиться перемогою України і розуміючи, що Україна завтра стане частиною Заходу (з приєднанням до НАТО і ЄС), є нагальна потреба викоренити махрову українську корупцію у владних коридорах;
2) якщо намітилися позитивні для декого на Заході зміни в позиції Китаю, яка стала більш гнучкою і менш ультимативною;
3) якщо є необхідність підіграти бажанням Росії, щоби гарантованого вберегти її від розпаду.
Українці погано сприймуть розмови про корупцію в цей визначальний для країни час, якщо за цим послідує заморозка постачання озброєння ЗСУ. Якщо Захід опікується збереженням цілісності Росії з метою повернутись до звичного з нею бізнесу, то за логікою процесу , напевно, її треба буде робити явним чи неявним союзником Заходу. Що на то скажуть Китай і Україна?! На місці Сі Цзіньпіна, щоби перевірити західних візаві і Кремль, я запропонував би їм повернути всі загарбані території Україні.
7
-
Вже писав про це, можливо Трамп виконує роль "поганого поліцейського", поверненням якого в Білий Дім намагаються лякати Китай, еліти якого добре пам'ятають його тиск. Здається, це сигнал, що надсилають і Пекіну, і ЄС на передодні зустрічі європейських і китайських лідерів. Можливо, саме тому підвісили членство України в НАТО, прив'язуючи його до результатів зустрічі в Пекіні.
Поляки тиснуть зерновою темою, можливо, підіграючи своїм союзникам за океаном, знов таки в вирішальний момент, саме, коли Стара Європа і Китай визначаються зі своїм майбутнім.
7
-
Пані Яресько, щиро дякую за ваш внесок у відбудову України. Сподіваюся, ви зможете ще попрацювати на славу нашої держави.
Справа в тому, що радянська спадщина міцно вкорінилася в наших людях, на відміну від європейських сусідів, що жили в більш вільних реаліях. Навіть зміна цілого покоління остаточно не змогла, повною мірою, сприяти розриву пуповини, що пов'язує нас із минулим. І лише масована атака Росії на великі території нашої країни, що принесла величезні жертви, поневіряння та руйнування, змогла згуртувати українську націю. Сподіваюся, що тепер ми готові до будівництва нового. Головне, більше ніколи не прощати корупційних діянь - вони мають каратися найжорстокішим чином.
7
-
Велика геополітична гра набула своєї активної фази. Україна, приєднавшись до демократичного світу, очікувано стала полем бою цивілізацій. Україні треба вижити у сьогоднішній війні. НАТО, на жаль, через позицію Німеччини та Франції, так і не прийняла Україну до своїх лав. Але у нинішній ситуації, коли російські війська атакують атомні електростанції в Україні, сподіваюся, альянс не зможе стояти осторонь. В наших спільних інтересах назавжди позбутися порушника міжнародного порядку. Адже катастрофа планетарного масштабу, яку своїми діями наближає Кремль, торкнеться всіх жителів Землі. Чи буде ця війна завершальною, перед тим, як світ перейде до нової форми свого існування, поки що не ясно. Лідери держав повинні будуть порушити питання повного ядерного роззброєння та обмеження без'ядерних типів озброєння. Без цього світ, який роздирається безліччю конфліктів, перебуватиме у стані перманентної підготовки до нової світової війни, яка, швидше за все, закінчиться глобальною катастрофою.
7
-
Якщо довго не ходити навкруги та відкинути умовності, можна прямо вказати, що у владі, напевно, є люди, які бажають контролювати кошти, призначені для відбудови України після війни. А це сотні мільярдів, навіть, трильони $$. Схоже, хтось збирається непогано заробити на тому. Здається, для декого у владі особисте збагачення важить більше ніж життя пересічних українців, готових до героїзму у критичний момент для виживання української нації.
7
-
7
-
Якщо дійсно Росія збирається зачинитися, то для збереження військового потенціалу вона мала б заручитись підтримкою іншого, більш сильного гравця. Напевно, таким є Китай, без технологічної допомоги котрого складно забезпечити міць конвенційної зброї. Одна проблема, росіяни встигли трохи звикнути до доволі вільного заможного життя, хоча іхній вибір майже ні на що і не впливав. З урахуванням національних визвольних рухів, в РФ можлива громадянська війна. Ще не відомо, на чий бок стане армія. Здаеться, вагнерівці і кадирівці призначені для захисту панівного кремлівсько-олігархічно класу саме під час можливого народного бунту. Можливо, що військова еліта висуне своїх лідерів, які не будуть оглядатись на Кремль. Можливо, навіть, військова хунта зійдеться в двобоі з прокремлівськими військовими формуваннями. Чи не для того в Україні утилізують росармію, щоби у кремлівців було менше проблем в майбутньому? Загалом, здається, що про такий сценарій розвитку подій в нашій частині світу були наперед обізнані за межами Росії. Чи не виявиться з часом, що Кремль розігрує в Україні грандіозну диявольську криваву виставу, щоби незгодні з режимом росіяни залишили свою країну, а решту вимазати українською кров'ю, щоби дорога назад, в цивілізований світ, для них була закрита назавжди?
7
-
7
-
Очевидно, що влада має своє бачення корупції. Більше того, наші головні партнери підіграли Банковій, бо маючи своїх членів в комісії з відбору директора НАБУ, тим не менш, перемогу в конкурсі віддали претенденту, якого не вважають самостійним. Тобто, якщо новий керівник НАБУ не має жорстких домовленостей з нашими партнерами, то вибори ангажованого владою керівника потрібно для чогось іншого. Про це я вже писав раніше. Зараз мене турбує надмірна активність деяких медіа, ГО та окремих фізичних особ, що фінансуються західними фондами, бо іхня діяльність починає завдавати шкоду державі. Замість того, щоби вичищати корупцію в країні, постійна балаканина про одне і те саме вибудовує негативне ставлення у народів-партнерів до усіх українців загалом, що знижує іхнє бажання допомагати нам у війні з Росією. Як далеко можуть зайти у розпродажі своєї держави усі ті згадані активісти, відробляючи отримані гонорари. Чи може їм все одно громадянами якої держави бути?! А нашим могутнім партнерам хочеться нагадати, що граючи у геополітичні шахи, можна легковажно віддати пішака, який міг би стати ферзем.
7
-
7
-
Німеччина та Франція, перегородивши Україні шлях до НАТО, тим самим надіслали сигнал Кремлю – роби, що хочеш, ми закриємо на твої злочини очі. Пам'ятаємо, що сталося із Грузією. І якби не загиблі на Майдані та в боях з російським агресором герої, а також друзі нашої країни у всьому світі, що здійняли галас, фюрерферштеєри і цього разу відмовилися б від справедливості та навряд чи запровадили б санкції для Росії. Зараз, схоже, багато хто з них прийшов до тями і взявся за свою звичну роботу, в якій місця для совісті немає.
7
-
7
-
Вирішальним для мобілізації в Росії буде не міфічне для більшості росіян НАТО, а напад на ТЕРИТОРІЮ!! Росії, чи то ЗСУ зі зброєю НАТО (чого для них вартує словосполучення "танк Леопард"!!), чи то ЗСУ разом з НАТО. Збільшення масштабів злочинів руснявих проти української інфраструктури та мирних мешканців, серед іншого, має на меті бажання спровокувати ЗСУ на обстріл у відповідь російських міст, чого робити не потрібно, щоби не давати зайвий привід кремлівцям для мобілізації росіян на війну з Україною. Кремль, очевидно, блефує, тому нашим партнерам потрібно зберігати спокій та не вестися на провокації - продовжувати планомірно робити своє.
7
-
Можливо, Кремль чекає, що Україна не відмовиться від НАТО. Справа в тому, що Москві не вдалося втягнути НАТО, як вони не намагалися, у її війну на боці України. Кремлю вкрай потрібна мобілізація населення навколо ідей російської владної верхівки. З чим, схоже, вони мають проблеми, про що може говорити останній виступ Путіна. Можливо, українські переговорники роблять правильний тактичний крок і не підіграють Кремлю у його бажанні ув'язати Україну та НАТО. Мабуть, надія кремлівських технологів на те, що всеосяжна криза та різке зниження якості життя росіян, що наближаються завдякиі санкцям Заходу, згуртує росіян навколо Путіна, не спрацьовує. Схоже, 20 останніх відносно ситих років в історії Росії зробили свою справу і зараз велика кількість росіян погано сприймають перспективу жити в злиднях та за новою "залізною завісою". У будь-якому разі, час, здається, працює на нас і кожен новий день наближає нас, українців, до нового історичного етапу життя у вільній незалежній демократичній країні.
7
-
7
-
7
-
Тягнути з приєднанням України не в інтересах ЄС. Як порахували, здається, німці, на відбудову України потрібно буде не менше трільона євро. Реконструкція і модернізація України призначена врятувати європейську економіку, яка завдячуючи діям Росії, знаходиться на порозі кризи. Українські олігархи за більш ніж чверть століття не змогли налагодити виробництво високотехнологічної продукції. Тому для західних (сюди я включаю демократичні країни з усього віту і особисто ті, що допомогали нам під час війни) компаній буде відкрито дуже великий ринок. ЄС може мати ексклюзивні умови, якщо Україна приєднається до союзу. Український уряд, ВР та інші вже зараз чи, навіть, ще вчора повинні були створити умови для чесної конкуренції, щоби західні компанії охочіше відкривали свої підприємства в Україні. Швидше, наша влада вже втратила таку можливість на початковому етапі, тому перші і основні поставки будуть відбуватися з територій країн-партнерів. Але поставлена продукція згодом потребуватиме запчастин, витратних матеріалів і до того часу українська влада має виправити помилки, щоби ті продукти вироблялись всередині країни. Особливо, коли західна продукція буде потребувати заміни на нову. Українці будуть активніше повертатись додому, якщо умови для праці та життя будуть не гіршими ніж ті, до яких вони звикли під час вимушеної евакуації до країн ЄС.
7
-
Очевидно, частина російської еліти вирішила остаточно відгородити Росію від решти світу. І якщо раніше опитування не давали стабільно великої кількості тих, хто схвалює такий курс, то зараз, якщо вірити останнім замірам, більше 2/3 російського населення готові слідувати за своїм правителем. Але росіянам не вистачало ще чогось, що дозволило б їм зачинити ворота своєї фортеці голосно та "красиво". Цим міг би стати гострий конфлікт із НАТО, із Заходом уцілому та Україною, яка прагне стати його частиною. Україною, яка стала тією кісткою у російському горлі, не видаливши яку, неможливо жити далі. Прогнозовано, Росія не зможе перемогти в цьому конфлікті у конвенційний спосіб (неконвенційний спосіб, яким Росія може намагатися віджати частину української теріторії, щоби збудувати безпечний коридор в Крим чи завершити почате на Донбасі формування Новоросії, може призвести до глобальної катастрофи), а з урахуванням жорстких санкцій, швидше за все, програє, що може призвести до розколу великої євразійської держави на фрагменти, логічність окремого існування котрих була закладена ще ленінцями сто років тому, наділивши їх правами автономій. Війна Росії проти України зробила свою справу, а санкції, які значною мірою зрівняли росіян між собою, завершили формування ура-патріотичної більшості. Напевно, через деякий час багато хто буде незадоволений зниженням якості життя і розчарується вибраним напрямком руху , але смикатися буде вже пізно - для тих, хто зневіриться, давно підготовлена репресивна машина у вигляді нацгвардії та інших спецслужб. Схоже, що Росія, хоч і частково, отримала те, що хотіла. Тому, щоби не доводити ситуацію до дезінтеграції держави, можливо, настав час дати Україні спокій і розплатитися за рахунками? Якщо Росія зараз піде, треба очікувати, що колись вона повернеться і нам треба буде бути готовими до цього. Боюся одного, щоби те, що зараз відбувається в Україні, не було результатом чиїхсь егоїстичних домовленностей, які по відношенню до нас є злими намірами.
7
-
7
-
Можливо, Кремль чекає, що Україна не відмовиться від НАТО. Справа в тому, що Москві (як і Портнікову) не вдалося втягнути НАТО, як вони не намагалися, у її війну на боці України. Кремлю вкрай потрібна мобілізація населення навколо ідей російської владної верхівки. З чим, схоже, вони мають проблеми, про що може говорити останній виступ Путіна. Можливо, українські переговорники роблять правильний тактичний крок і не підіграють Кремлю у його бажанні ув'язати Україну та НАТО. Мабуть, надія кремлівських технологів на те, що всеосяжна криза та різке зниження якості життя росіян, що наближаються завдякиі санкцям Заходу, згуртує росіян навколо Путіна, не спрацьовує. Схоже, 20 останніх відносно ситих років в історії Росії зробили свою справу і зараз велика кількість росіян погано сприймають перспективу жити в злиднях та за новою "залізною завісою". У будь-якому разі, час, здається, працює на нас і кожен новий день наближає нас, українців, до нового історичного етапу життя у вільній незалежній демократичній країні.
7
-
Кремль, як це часто буває, подає солену рибу на закуску, як основну страву та на десерт. Тобто, росіяни, напевно, підривом газогонів намагаються вирішити декілька завдань. На мій погляд, основним є ще одна спроба запустити ПП-2. З чотирьох наявних гілок підірвані три, причому обідві ПП-1. Неушкодженою залишилась одна гілка ПП-2. Але ЄС вже встиг заявити, що на цю зиму газу в європейських сховищах достатньо. Логічно припустити, що Газпром буде затягувати ремонт пошкоджених гілок газогону ПП-1 допоки не схилить ЄС до надання дозволу на експлуатацію ПП-2. Також, можливо, Росія тут демонструє звичайну для себе практику під лозунгом "бий своїх, щоби чужі боялися", тим самим надаючи аргументи деяким переляканим європейським політикам. Напевно, слід чекати відключення Газпромом українського транзитного газогону від російського газу, щоби залізною хваткою остаточно взяти Європу за горло. Тим паче, що своїх поплічників в Європі Кремль забезпечив газом маршрутом через Болгарію. Але один позитив у всьму тому є - той, хто так наполегливо піклується про свої прибутки, не здатен перекреслити усе підривом ядерного заряду.
7
-
Читав, що останні дослідження показують, якщо підірвати увесь ядерний потенціал на планеті, то від 40% до 60% жителів планети зможуть зберегти своє життя. Інша річ, яким буде це життя. У Європі, швидше за все, воно буде нестерпним. Один експерт, на жаль, не пам'ятаю його призвища, сказав, якщо Росія надумає застосувати ядерний заряд, то негайно отримає ядерну відповідь, причому від усіх ядерних держав, навіть тих, яких у Кремлі вважають своїми партнерами. А так, звичайно, потрібно позбавлятися зброї масового враження на планеті, хоча, за нинішніх умов зробити це буде складно.
7
-
Судячи з усього, В Кремлі у внутрішній боротьбі перемогає команда, яка налаштована на ізоляцію Росії. Але тут є проблема. Чи захоче народ, який встиг деякий час пожити доволі свободним заможним життям, змиритися з новою реальністью? Напевно, було би складно на те розраховувати. Але можна штучно створити умови, які поставлять росіян у безвіходь та унеможливлять інші, крім ізоляції, дії. Для того потрібно вчинити страшний злочин, накшталт, підриву ядерного заряду, причому, на мій погляд, місце застосування ядерної зброї не має особливого значення. Бо мета - визнання Росії державою - терористом - буде досягнута в будь якому разі. Може, світова спільнота надасть Росії статус держави - спонсора тероризму за раніше вчинені нею злочини, яких набралось, здається, достатньо для того. Краще вберегти планету від нуклеарного забруднення.
7
-
Чинна польська влада, надаючи можливість блокувати український кордон, схоже, вимушено так діє, аби ПІС знов мав право сформувати уряд. Хитка, після парламентських виборів, ситуація в Польщі підштовхує чинну владу до використання будь-яких найменших приводів, аби схилити шальки терезів на свою користь, навіть, використовуючи антиукраїнські методи. Загалом, попри те, що тут вбачаються глибші процеси, що впливають на переділ сфер впливу в світі, сподіваюсь, такі практики все ж таки призначені для використання лише у внутрішній польській политиці і не нашкодять польсько - українським відносинам.
7
-
Заява очільника ВМС ФРН дуже схожа на звичайне гешефтмахерство. Українці обов'язково повернуть Крим. На відміну від німців, які свого часу втратили Кенігсберг, українці не винні в тому, що Россія окупувала частину території України. Здається, що головним фактором у всепрощаючій позиції Німеччини щодо Росії є багаті ресурси цього порушника світового порядку, без яких, схоже, німецькі еліти погано уявляють своє майбутнє. Здається, заради російських ресурсів еліта Німеччини не помічає тієї шкоди, якої завдали німецькі нацисти та регулярна армія українцям під час II світової війни. Сама ФРН була прийнята в НАТО в 1955 р., тобто, практично за 35 років до приєднання східних земель (НДР) і нікого не турбував на той момент факт окупації тих територій Радянським Союзом. УНР до окупації Росією (РРФСР) була незалежною державою, визнаною 9 лютого 1918 р. Німецькою імперією та іншимим впливовими державами світу.
7
-
7
-
7
-
7
-
Напевно, корупційні справи, фігуранти яких безпечно почуваються в західних юрисдикціях чи живуть комфортним життям в середині України, треба сприймати накшталт замовних. Тобто таких, які сфабриковані за домовленістю сторін і штучно розкручуються в ЗМІ з метою отримати важелі впливу на Україну, аби були вагомі аргументи для відмови в приєднанні до НАТО та ЄС, обмеження в допомозі і т.і. Бо якби ці корупційні кейси були реальними, невже під час війни, коли важлива кожна копійка (про що не забувають згадувати важковаговики від влади і наші партнери), так безпорадно мали би діяти стосовно корупціонерів ?! Хотів би я помилитися, проте, згодом побачимо, хто був правий.
7
-
7
-
7
-
Можна подумати, що Єрмолаєв звичайний базікало, але ні, під зовнішнім лушпинням він ховає ідеї, небезпечні для української державності. Позаблоковість - заїжджена платівка, яку волею 2/3 українців, після агресивної атаки Росії та окупації наших земель, нарешті змінили. Та й з ким домовлятися? Росія – регіональна держава, яка існує завдяки трубі. І якщо перекрити вентиль на цій трубі, вона припинить своє існування. Процеси, пов'язані з відмовою від викопних вуглеводнів посилюються і в найближчому майбутньому прогнозовано вага Росії, як експортера тих продуктів, значно знизиться. Можливо тому Кремль кинувся вирішувати глобальні питання світопорядку саме зараз, бо розуміє, що з часом він втратить залишки можливостей, які в нього є зараз. Україні краще не поспішати виконувати забаганки східного сусіда та робити своє – час грає на нашому боці.
7
-
Як же він вивертається, аби скасувати український націоналізм. Але правда в тім, що з початком широкомасштабної війни український націоналізм міцнішає, посилюючи свої позиції. Очікуваноно представники українського олігархату це заперечують, висуваючи відверто брехливі теорії. Звісно, що на території України в давні часи жили різні народи, але розмова про політичну українську націю, яка саме зараз осмислено посилено формується, відроджуючись після болісного падіння. Костяк цієї сили зараз знаходиться у війську. Надія на збереження української нації пов'язана саме з отими пасіонаріями, які захищають рідну землю. Олігархічні посіпаки будуть зараз гавкати з усіх підворітень, аби їхні роботодавці мали змогу надалі ошукувати українців. Що буде робити влада, на чиєму буде боці?! Політика держави щодо створення умов для повернення українців додому буде відповіддю на це питання.
7
-
7
-
7
-
Мушу перепросити за цей коментар, найменше хочу налякати когось, але треба бути готовими до будь-якого сценарію розвитку подій. Очевидно, що Росія провокує, але сама боїться розпочати конфлікт з НАТО. Схоже, Кремль чекає, коли альянс закриє небо над Україною. Якщо це станеться, засоби ППО НАТО (літаки, ЗРК) будуть змушені збивати всі об'єкти, що загрожують Україні, незалежно де вони знаходяться – у небі України, Росії чи Білорусі. Ось тут і є небезпека застосування Росією ядерної зброї відповідно до її Військової доктрини. Країни НАТО в Європі Кремль навряд чи наважиться атакувати. Але, можливо, у Путіна в голові сидить план атакувати Україну. З огляду на нав'язливий маніакальний стан пацієнта Путіна, все може статися. Тому краще для всіх буде, якщо Україні нададуть новітні системи ППО з високим потолком дії, навіть, залучивши особовий склад, попередньо надав їм українське громадянство. Але в цьому випадку все одно треба буде слідкувати, щоби ракети, випущені з українських засобів ППО не потрапили на територію Росії чи Білорусі. Можливо, навіть у росіян існує план по втягуванню України в Крим, який вони вважають своїм, задля його звільнення, щоби був привід завдати по нашій теріторії ядерного удару. Хоча, може бути, що кремлівці лише бажають, щоби ми так думали. На мій погляд, треба продовжувати давити економіку Росії самими жорстокими санкціями та шукати можливості усунення кремлівської верхівки чи то від влади, чи фізично.
7
-
7
-
7
-
Мене дивує непідробне здивування багатьох людей, які думали, що чинна влада обірве всі зв'язки з олігархом та його оточенням. Це маловірогідно, адже перша взяла цю владу завдяки другим. Можливо, ласими контрактами влада відкуповується за "втрати", які понесли колишні акціонери Приватбанку в результаті його націоналізації. Але, насправді, колишні власники банку нічого не втратили в зв'язку з переходом банку під контроль держави. Кошти вкладників були виведені ще до того , по суті, банк вже був банкрутом. Не варто фантазувати з приводу втраченої можливої вигоди акціонерами банку, адже це уявна вигода, яка не може бути отримана в результаті діяльності збанкрутілого банку.
7
-
7
-
Пане Фесенко, краще б ви мовчали. Нещодавно, пам'ятаю, ви казали, що мета Путіна - знищити Україну, а тепер закликаєте до нейтралітету чи позаблокового статусу для нашої країни. На це чекають у Кремлі, а ще на воду до Криму. Наївна ви людина. Велика геополітична гра набула своєї активної фази. Україна, приєднавшись до демократичного світу, очікувано стала полем бою цивілізацій. В одному правий гість у студії – Україні треба вижити у сьогоднішній війні. НАТО, на жаль, через позицію Німеччини та Франції, так і не прийняла Україну до своїх лав. Але у нинішній ситуації, коли російські війська атакують атомні електростанції в Україні, сподіваюся, альянс не зможе стояти осторонь. В наших спільних інтересах назавжди позбутися порушника міжнародного порядку. Адже катастрофа планетарного масштабу, яку своїми діями наближає Кремль, торкнеться всіх жителів Землі. Чи буде ця війна завершальною, перед тим, як світ перейде до нової форми свого існування, поки що не ясно. Лідери держав повинні будуть порушити питання повного ядерного роззброєння та обмеження без'ядерних типів озброєння. Без цього світ, який роздирається безліччю конфліктів, перебуватиме у стані перманентної підготовки до нової світової війни, яка, швидше за все, закінчиться глобальною катастрофою.
7
-
7
-
7
-
Треба розуміти, кого особисто з росіян має на увазі міністр Ткаченко. Очевидно, є намагання прив'язати отих росіян до розмов в українському інформаційному просторі, яких стало дуже багато останнім часом і які ставлять на меті знецінити українську мову, культуру, історію. Можна розгледіти, що цей штучний наратив, вкинутий, з одного боку, для того, щоби відволікати увагу від головних запитань, пов'язаних з війною (причинами і наслідками, яких намагаються досягнути), а з іншого боку, напевно, дійсно зондують грунт в середині українського суспільства з метою безконфліктно пригальмувати зростання національних настроїв українців.
7
-
Може неправильно робити узагальнення, але, на мій погляд, щось не дуже відчутна воля та сила представників української культури, щоби бути авангардом українського суспільства. Здається, є певна активність серед музикальної попси, але цей жанр мені ніколи не був цікавим, тому, схоже, їхня активність проходить повз мене. Скажу більше, українська культурна еліта не здатна захистити українство від нападків влади, хоча це мало би бути її пріоритетом. Шкода це констатувати.
7
-
Особисто я проти авторитарних режимів, проте, Україна мала стати трампліном для торгової експансії Китаю в Європі. Події 2014 і подальших років змусили Китай пригасити ці плани. Чомусь всі вважають, що саме демократичні революційні перетворення в Україні стали на заваді співробітництва Пекіна і Києва. Насправді, винною в тому була і лишається зараз - агресія Росії проти України. Чую вигуки, мовляв, не може такого бути - он в Європі Китай, як опорні пункти, обирає саме ті країни, які тяжіють до авторитарних способів в керівництві державою. Ні, він обирає, насамперед, країни, які належать до ЄС (або скоро приєднаються), а далі, озираючись на зарегюльованість європйських ринків, дивиться на можливості для простішого просування своїх інтересів в конкретних країнах. Угорщина, Словакія, як бачимо, є саме такими. Також, як з'ясувалося, майбутній член ЄС - Сербія. Навіть, Італія була нещодавно для Китаю такою країною. Так, Білорусь також належить до списку, проте, чи можна вважати її надійною з огляду на те, що нещодавно відбувалося на польсько-українському кордоні. Може, до всього, то був сигнал для Пекіну?!
Класично кінцевими пунктами "шовкового шляху" на середземномор'ї були Каїр та Стамбул. На цей час вони, принаймні так здається, не є надійними, бо стабільності в цьому регіоні заважають непогашені конфлікти. Хто зна, може саме для того вони були розпалені з новою силою?! Може саме так саботують інтереси Китаю?!
Китай мав би бути першим, хто зацікавлений в зупинці війни в Україні. Тим паче, Пекіну разом з ЄС, здається, досягнути того можна набагато простіше, ніж намагатися це робити на Близькому Сході. Між кордонами України і Казахстану лише 400 км (меньше ніж відстань між Києвом та Одесою) і це може бути предметом зацікавленості Китаю.
7
-
7
-
7
-
ЄС - фінансова, економічна, наукова, культурна надпотуга. Єдине, чого не вистачало ЄС, аби бути світовим полюсом - це самодостатність в безпековій сфері. Здається, для США може бути, навіть, вигідне посилення безпекового компоненту ЄС. Бо, якщо мати на увазі, що Америка і Європа є стратегичними партнерами, то логічно, що на фоні нової конфігурації світового порядку, який неодмінно настане, американцям краще мати союзника у вигляді рівноцінного полюсу сили, яких незабаром може стати ще більше.
7
-
Кажется, последний летний отказ Украине в членстве в НАТО и разрешение на достройку СП-2 связаны и, наверное, шли одним пакетом. Нравится мысль профессора Зубова о том, что это необходимые условия, противовесом которым является присоединение Украины к западному миру, на которое согласилась Россия. Крым, скорее всего, вынесен за скобки на очень долго и это, возможно, еще одно условие договоренностей. К новой ситуации всем нужно будет привыкнуть. Сколько лет понадобиться? Возможно, около 10 лет, прежде, чем Украина станет членом НАТО. Рекомендую всем успокоиться и просто ждать своего времени, когда нас позовут. Тем временем нужно будет завершить начатые реформы, чтобы соответствовать стандартам демократических стран.
7
-
Напевно, ця обкладинка журналу Тайм мала бути персоніфікована, але мені здається, що цієї честі має бути удостоєний весь український народ, який виявляє чудеса хоробрості та моральну силу у своєму прагненні до свободи. Завдяки тим людям, що сміливо голіруч кидаються на ворожі танки, тримається весь світ. Силою свого духу пасіонарії заряджають решту народу. Відповідь Зеленського українському студентству – майбутньому української нації, щодо корупції міністра Шкарлета, шокувала та засмутила багатьох. Відповідь була схожа на камінь, кинутий у колодязь толерантності до корупції для перевірки його глибини. Схоже, у декого залишається надія після війни повернутись до старого. Не очікував від Зеленського такого, здавалось, що президент за три місяці війни став іншим. Мабуть, я помилявся з цього приводу, як і багато хто ще.
7
-
Позицію еліт деяких впливових країн ЄС стосовно Росії нещодавно висловив керівник МЗС Австрії. Та позиція, напевно, залежить від кількості інвестицій в Росію та від кількості сировини, що вони отримували звідти та цін на неї. Ця залежність для окремих європейських країн настільки сильна, що вони радше закриють очі на тяжкі злочини росіян, ніж будуть допомагати українцям перемогти. Розподіл думок громадян самих могутніх європейських економік чітко вказує на залученість тих чи інших країн до співробітництва з Росією. Ганьба тим представникам європейських еліт, хто відкидає загальнолюдські цінності, хто готовий заради наживи до мерзенних вчинків. Щоби війна в Україні не розрослася до континентального масштабу, в інтерасах саме європейських держав додати зусиль, допомогаючи Україні, для недопущення навіть локальних перемог росіян. Бо навіть малі перемоги Кремля стримують потенційних дезертирів в росармії від сдачі в полон та пітримують мобілізаційні настрої в середині Росії. Військова допомога європейських країн має бути не меншою ніж допомога США, щоби російські пропагандисти не мали можливості підбурювати росіян до участі у війни, мотивуючи тим, що це війна з Америкою.
7
-
7
-
Навіть нема бажання зайвий раз коментувати це. Президент Зеленський, якщо навіть не має сильного бажання отримати для України кандидатство в ЄС, має якось турбуватись про свій рейтинг. Зрозуміло, що, допоки йде війна, його рейтинг буде більше залежити від дій ЗСУ. Але після перемоги виборці спитають, чому, коли був слушний момент, Україна залишилась поза кандидатством. Ось тоді рейтинг президента може зайти в круте піке. Якщо у чинної влади є плани привести Україну до зовсім іншого союзу, то громадяни мають про це знати зазделегідь. Хоча є ще один момен, що стосується фінансування відбудови України після війни. Хто та як буде це робити, але про це ще рано говорити, хоча, можливо вже є якась узгоджена позиція, що й впливає на терміни нашого кандидатства в ЄС.
7
-
7
-
7
-
7
-
Українська влада, на мій погляд, робить помилку, забороняючи журналістам робити свою справу. Виросло ціле покоління українців, які погано сприймають інформацію за відсутності відеоряду. Що там казати, старші люди теж вже давно звикли до того, що новини супроводжує відео. Чи не тому розповсюджуються усілякі теорії про тотальну змову. Про те, що на електриці хтось наживається, продаючи її за кордон. Чи відключеннями електрики (тепла, води, зв'язку) намагаються вигнати українців з України з надією, що більшість з них не повернеться додому. Чи за допомоги відключень влада намагається робити зовнішню політику. Мабуть, ще й інші вигадки існують і їх буде ставати більше, якщо громадяни не будуть отримувати усієї можливої інформації. Розмови про те, що тотальна закритість, то є вимога часу - щоби ворог не отримав потрібної інформації, схожі на повну дурню. Росіяни без нас добре знають куди направляють свої ракети, а якщо якісь зіб'ються з курсу, то їхні спутники, напевно, нададуть потрібну інфу - технології дозволяють з космосу в деталях розгледіти найдрібнішу монету. Під час російських атак над нашою територією, не сумніваюся, висить найбільша частина російських супутників - шпигунів. Тому, вважаю, влада мала би дати можливість журналістам робити своє, щоби не було причин для провокативних здогадок, заодно, відео з місць, атакованих російськими ракетами, буде мобілізувати українців до ще більшого спротиву. Загалом, недемократично забороняти громадянам доступ до інформації. Навіть уявити не можу, що американці зробили би зі своїм урядом, якби той заборонив робити відео під час нападу на МТЦ в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року. Схоже, Україна поки ще не сповна демократична країна.
7
-
7
-
7
-
7
-
Не було бажання писати цей коментар – кому хочеться бути злим пророком? Але події останнього часу йдуть за сценарієм, про велику ймовірність якого я написав давно. Російська еліта, схоже, заради збереження цілісності держави, вибрала шлях на ізоляцію. Російська і західна цивілізації дуже відрізняються друг від друга. Навіть середній клас великих російських міст заперечує західні цінності. Подивіться на поведінку багатих мешканців російської столиці, які не розуміють і вкрай обурені масовим закриттям бізнесів відомими світовими виробниками споживчих товарів. Ми бачимо, як москвички лінчують сумки Сhanel, звинувачуючи Захід у замаху на їхній спосіб життя, при тому не виявляють анітрохи жалю з приводу кривавої різанини, що влаштували російські орки в Україні. Російська еліта, схоже, збирається оформити ізоляцію своєї країни чужими руками, щоб не мати проблем із громадською думкою всередині Росії. Санкції, вигнання з міжнародних інституцій (ось вже про ООН заговорили) здаються справедливими, особливо для нас, українців. Але в результаті ми отримаємо ізольовану величезну, технологічно відсталу країну з населенням, яке не цінує право інших на свободу, навіть просто на існування. Країну, яка має арсенал ядерної зброї. І якщо в запалених головах в Кремлі ухвалять рішення атакувати когось, то що зможе протиставити тому решта світу? На жаль, з вини російської еліти, для якої не вигідно було прийняти цінності західного світу в повному обсязі (хоча матеріальну їх складову роселіта сприйняла з натхненням і з задоволенням користувалася благами Заходу), мир на нашій планеті перебуває у непередбачуваному стані. Напевно, не варто говорити про переговори Заходу та Росії щодо перегляду підсумків холодної війни, до чого прагне Кремль, але, якщо й виганяти Росію з міжнародних організацій, то робити це потрібно обдумано. Звіт про свої дії Кремль має десь надавати. Важко зрозуміти те, що Росія, володіючи величезними територіями та практично невичерпними природними ресурсами, обрала шлях, який майже не вимагає зусиль, але він і не робить державу великою. А могло бути інакше.
7
-
7
-
7
-
7
-
Люди із комплексом меншовартості, який, очевидно, присутній у Путіна, дуже болісно ставляться до своїх поразок. Програючи і Заходу, і Китаю по всіх напрямках, Путін розуміє, куди він привів країну. Але прийняти поразку з гідністю він не може через свою ментальну ущербність. Напевно, у будь-якій країні, яка володіє ядерним арсеналом, у тому числі й у Росії, в ланцюгу команд для запуску ракет є запобіжники від дій неадекватних людей. Тому, напевно, залякування ядерним озброєнням - це лише підвищення ставок в грі заіложеними картами.
7
-
7
-
NV (НВ) стрімко втрачає незалежність і напевно, вже незабаром інформації, що не погоджена з ОП, там не знайдеш. Відосіки з Коломойським вже навіть не смішать. Українці потребують відновлення справедливості - покарання крадіїв та повернення вкраденого у держави і громадян, причому, з урахуванням нової високої вартості $$. А ви, хлопці, можете і надалі насолоджуватись постановочними кадрами про "боротьбу з корупцію", бо, напевно, з подачі власника NV, ви вимушені бути задоволені тим.
7
-
7
-
7
-
7
-
Якщо хтось гадає, що за рахунок українців вирішить свої проблемки, знайте, вам не обломиться. Український глибинний народ (Deep Nation), який століттями мріяв та боровся за свою незалежну державу, зробити це нікому не дозволить. Лідер британських лейбористів має рацію, коли говорить про неприпустимість вимог Росії, посилаючись на її підпис під Будапештським меморандумом. Росія, відмовившись від виконання своїх зобов'язань, більше не має права взагалі вимагати від України бодай чогось. У такому ж ключі має діяти українська дипломатія. Якщо правду сказав Козак, виявляється, росіяни досі чекають від України прямого діалогу з терористами з ОРДЛО і на запланованій через два тижні зустрічі в Берліні ця тема знову обговорюватиметься. Чому українська делегація досі не поставила крапку у цьому питанні?
7
-
6
-
6
-
6
-
Німцям ця війна потрібна була ще менше, ніж Китаю, який, напевно, все ж таки мав мінімальні сподівання, які, схоже, вже випарувалися. В форватері мінських переговорів і участю в форматі нормандської четвірки німці були заклопотані не стільки долею Україною, скільки власною економікою. Німці, здається, не мали намірів ставати світовим гегемоном (у всякому разі про це не повідомлялося відкрито), бо їх, як військову потугу, викинули з обойми відразу після ДСВ. Для англо-саксів це інша справа - збитки в результаті втрати світового панування могли бути великими, тому, напевно, було прийнято рішення саме зараз, поки ще не піздно, розібратися з опонентами - претендентами на світову корону.
6
-
6
-
Зважаючи на перші відгуки, гарантії Україні навіть на рівні 5 ст. статуту НАТО не збираються надавати, не кажучи вже про сильнішу реакцію гарантів на протязі 72 годин з моменту агресії. Про це зокрема сказав Борис Джонсон. Схоже, у лідерів Заходу амбітніші плани щодо Росії, ніж у керівників України. Остаточно задушити Росію санкціями, щоб у неї більше ніколи не було бажання виявляти агресію проти будь-кого. Здається, цього хоче український народ. Робити Росію гарантом нашої безпеки? Та ще, щоб вона, по суті, керувала процесами здійснення цієї безпеки (давала дозвіл на проведення військових навчань української армії тощо)? Сама думка про це насторожує. Хіба такою ми уявляли перемогу над ворогом? Захід зараз розглядає питання про надання найсучаснішої зброї Україні, щоб ми стали, як висловився прем'єр-міністр Великобританії, "дикобразом". Щоб назавжди стати для Путіна неперетравними. Нам дали зрозуміти, що лише членство в НАТО дасть Україні право на колективну безпеку.
Росія, починаючи війну з Україною, не чекала такого сильного опору. Захід, хай не весь, схоже, скористався мужністю українських воїнів, щоби раз і назавжди розібратися з Росією. Тому, здається, нам заважатимуть укласти мирний договір з Росією, який у сьогоднішніх обставинах може бути скоріше програшним для нас, ніж тим, що констатує нашу перемогу. Можливо, розуміючи це, українське політичне керівництво використовує переговори з Кремлем лише з метою переконати Захід постачати нам багато найсучаснішої зброї та впровадити сильніші санкції проти Росії. Захід, швидше за все, доніс свої побажання Росії ще минулого року на особистій зустрічі Байдена та Путіна. Схоже, Росія не погодилася, бо пішла війною на Україну. Судячи з того, як далеко зайшло російське керівництво у злочинах проти українського народу, зворотньої дороги в них немає. Нам іншого не залишається, ніж перемогати Росію за допоги західних партнерів. Гоніть О. Чалого з переговорної групи, поки народ його звідти не виніс разом з рештою.
6
-
Судячи з того, як підстрибує ведучий в студії, інформації про яскраві перемоги ЗСУ та про роботу потужної західної зброї, наразі HIMARS, дуже потребує Кремль. Українцям теж потрібні позитивні новини, але, переконаний, ми потерпимо, аби у кремлівців не було зайвого приводу для мобілізації росіян на війну. Хоча, можливо, це така нова тактика - виманити та знищити усіх росіян, здатних тримати зброю в руках?
6
-
На перший погляд, українські еліти середини 1990-х подібні до папуасів, бо обміняли безпеку країни на скляні намиста. Проте, це тільки на перший погляд. Напевно, така несамовита спритність владної верхівки тих часів пов'язана з можливостями, які перед ними відкривалися. Саме в той час були закладені підвалини для утворення олігархічного напрямку розвитку країни. Судячи з того, що Захід закрив очі на пограбування змученого комуністами народу, який тоді ще не встиг встати на ноги (як перед тим "не помічав" Голодомору і інших репресій стосовно етнічних українців), цей обмін послугами був вигідний обом сторонам. Проте, як завжди, є одне "але" - контр-агенти за результатами Будапештського меморандуму, як комплексу договорів, одержали вигоду для своїх народів, а українські еліти, зрадивши свій, отримали право для обмеженого кола осіб на пограбування своєї держави.
6
-
Давно виношую думку, але раніше вагався, чи варто її озвучувати. Напевно, хтось її не сприйме, але для решти скажу, що, на мій погляд, Китай може бути замовником агресії Росії проти України, принаймні активної її фази, що розпочалася рік тому. Багато хто вважає, що території зараз не так важливі, як інформація чи ресурси, але, щоби впливати на якусь державу, бажано знаходись в безпосередній близкості до неї. Як відомо, Китай в Європі має вплив на Росію, Білорусь, Угорщину, Сербію, Чорногорію та інші балканські країни. Угорщина вивела військо до кордону з Україною під час наступу Росії, теж, напевно, на прохання Китаю, бо він єдиний, хто міг натиснути на диктатора Орбана з такою силою. Гадаю, якби росіяни впоралися з Києвом, то угорська армія мала би відкрити ще один (західний) фронт проти нашої держави. Завойовуючи Україну, Росія могла пробивати для Китаю коридор суходолом до Угорщини. Далі можна вибудовувати два маршрути. Перший, з Угорщини на південь до Адріатичного моря через Сербію та Чорногорію. Другий, з Угорщини через лояльну до Росії Австрію до Італії. Напевно, всі пам'ятають про дефолт Греції. Нещодавно Італія теж була кандидатом на банкрутство, ще в 2011 борг країни був на рівні близько 125% ВВП, а анемічний ріст економіки не давав надії міжнародним експертам на те, що Італія уникне дефолту. Вони прогнозували, що співвідношення боргу до обсягів ВВП залишатиметься на тому же рівні в 2018 чи навіть зросте до 150%. Але, якимось дивом, Італія, все ж таки, змогла вирівняти фінансові показники. Мало було інформації, але пишуть, що Пекін своїми інвестиціями в розбудову інфраструкткри "Нового шовкового шляху" та в інші галузі економіки міг посприяти вирішенню проблем Рима. Тому Італія, здається, могла би бути лояльною до дій Китаю. Якщо я не правий, то перепрошую у італійців. Доречі, Італія, ще за минулого прем'єра, заявила, що проти приєднання України до НАТО. Чому Китаю так важлива Європа? Озираючись на погіршення стосунків з Америкою, Китай, напевно, готується до того, що Європа буде основним покупцем китайських товарів. Маючи змогу безбар'єрного перетину материка зі Сходу, від Тихого океану, на Захід через Казахстан, Росію, Україну, Угорщину і далі до Атлантики, Китай міг би отримати значні переваги. Європа цікава для Китаю не тільки, як споживацький ринок, але як місце, де зароджуються високі технології, в тому числі військові та подвійного призначення. Як Пекін їх отримає, то вже інша справа.Також, з середини Європи на багато легше вносити розкол у єдність Заходу, намагаючись позбавити європейські країни впливу США. Якщо вище описані припущення вірні, то Китай, напевно, буде шукати можливості підтримувати Росію зброєю. Можливо, я колись вже згадував про це, за допомоги третіх країн, насамперед Північної Кореї та Ірану.
6
-
6
-
6
-
Угорщина для Газпрому не клієнт. Угорщина клієнт Кремля. Не знаю про яку ціну вони домовилися, але не здивуюся, якщо вона буде дорівнювати "0". Для Кремля найважливіше отримати послугу від Угорщини щодо стримування руху України в ЄС і НАТО, на що, швидше за все, він отримав згоду. Угорщина, напевно, тепер з ще більшим завзяттям буде будь-якими способами гальмувати наше зближення з ЄС і НАТО. Тепер українським елітам слід напружити мізки і подумати, що потрібно зробити, щоб партія Фідес і уряд Орбана втратили довіру угорського народу, а за тим і владу.
6
-
Порожні розмови про те, що прямо зараз іноземці мають інвестувати в проекти в Україні. Як собі уявляє гість програми, наприклад, будівництво згдадуваного ним хаба сьогодні, якщо завтра туди прилетять російські ракети? Може спочатку треба закінчити перемогою війну? Впевнений, що охочих отримати західні гроші, навіть в умовах війни, буде багато. Звісно, вони ж не своїми грішми будуть ризикувати. Не знаю, в чому полягає особистий інтерес гостя, але те, до чого він веде, інакше, як безвідповідальністью, не назвеш. Україна тут ні до чого, війну проти нас веде Росія, тому, може, ще не одна конференція відбудеться, поки йде війна. Нам треба навчитись витримки і бути готовими до відбудови країни - головне, що Захід демонструє готовність до фінансування якісних змін в Україні. І на кінець ще одне зауваження, яке я буду повторювати ще багато разів - важливо, щоби кошти на розвиток отримали усі бажаючі змінити країну і життя своїх родин, а не тільки професійні стерв'ятники та представники влади, що окупували Лугано в ці дні.
6
-
Давно хотів написати про це. Боявся, що подібний коментар може зашкодити спецслужбам антипутінської коаліції. Але оскільки ця інформація побачила світ на офіційному рівні, напевно, можна трохи поміркувати над цим. Справа в тому, що після всього, що накоїв Путін, на нього, напевно, давно хочуть одягнути гамівну сорочку. Для того потрібно було опустити авторитет Путіна "нижче плінтуса". Досягнути це можна було передусім розгромною поразкою російської армії в Україні, болючими санкціями, значним зниженням добробуту пересічних росіян. Як сказав шановний пан Буданов (нарешті розвідку очолює патріотична молода розумна людина), що в цій грі проти Путіна може бути багато зацікавлених в середині російських еліт. Доходить до смішного, для того щоби покласти реноме російського царька на лопатки, в Росії люди з великими зірками на погонах поширюють серед народних мас історію про те, що Путін нібито у змові з елітами Заходу і затіяли вони поразку Росії такого рівня, що, окрім як сировинним придатком світової економіки вона більше не зможе бути. Отакої. А якщо дійсно з Путіним домовились товаришувати проти Китаю? Це ми зрозуміємо по тому, повернеться Крим до України чи ні. У будь-якому випадку, Янукович та уся його команда, схоже, вже штани наскрізь протерли, човгаючись у передчутті кінця.
6
-
Вопросы безопасности в Восточной Европе должны в любом случае превалировать над экономическими интересами отдельных стран, пусть и принадлежащих к Старой Европе. США должны именно так смотреть на ситуацию с СП-2. Достройка и запуск в эксплуатацию этого газопровода обязательно должны увязываться с бесперебойной работой украинской транзитной газотранспортной системы. Это должно быть политическое решение, в виде договора с четким отображением гарантий и подписями причастных стран и организаций (Украина, Польша, Германия, Россия, ЕС и др.). И в этот раз смотреть нужно в оба, не допустить ситуации подобной с подписанием Будапештского меморандума. На меньшее Украина не должна соглашаться и имеет полное право, в случае игнорирования своих интересов, обращаться за поддержкой в парламент США, Европейскую комиссию и европейские суды. Ни компенсации, ни инвестиции не смогут компенсировать образовавшуюся брешь в безопасности Восточной Европы и Украины, как её части, с запуском СП-2.
6
-
Ведучий, вам соціолог натякає, що своїм пустопорожнім базіканням загальгими фразами, без конкретики, ви спотворююте інформаційне пространство на користь русні. Зрозуміло, що узяти та, до прикладу, розплутати випадки великої корупції потребує професіоналізму та сміливості. Куди простіше з дня в день просто ляпати язиком, поширюючи неперевірені чутки. Пан Фіала, припиніть знущатися з українців!! Чи, може, Фіала має бізнес в Росії?!
6
-
Cаме Макрон полетів до Пекіна, як президент держави, яка єдина володіє ядерною зброєю в ЄС.Урсула фон дер Ляєн, напевно, полетіла в Пекін разом з Макроном не випадково. Вона буде не тільки ЄС представляти, вірогідно, як майбутній генсек, також НАТО. Напевно, на перемовинах в Пекіні сторони будуть намагатися зберегти взаємновигідну співпрацю, як мінімум, на попередньому рівні. Також будуть думати, як вийти з конфлікту, щоби Росія не програла, а Україна виграла. Треба мати на увазі, що саме Франція і Німеччина проштовхують європейський безпековий проект, який мав би стати альтернативою НАТО. Якщо ці країни приєднаються до Китаю, у якого окрема думка стосовно НАТО і військових блоках загалом, то за цим, можливо послідує руйнування і НАТО, і ЄС, які набудуть нові контури. Але самим вразливим питанням, здається, є відносини США і різношерстного ЄС, який внутріішньо розділений на табори. З одного боку, деякі країни Старої Європи, економіка яких дуже сильно прив'язана до світової фабрики - Китаю, а також, до великої сировинної країни Росії. З іншого боку, країни Східної Європи, Балтії та деякі країни Західної Європи. До прикладу, Італія, яка ще недавно вважалась вірним союзником Німеччини і Франції, а зараз виступає проти посилення відносин з Китаєм. Хоча, можливо , ця позиція Італії залежить виключно від світогляду та переконань прем'єрки Мелоні, бо вона дисонує з загальною сталою думкою італійського істеблішменту по цьому питанню. ЄС буде важко, не чіпаючи відносин з Китаєм, зберегти спіробітництво зі США. Здається, що всі учасники подій ведуть подвійну гру, але про це колись окремо поговоримо. Кремль, схоже, має намір воювати, доки ЄС не зробить вибір. Але яким він буде - на користь Росії і США, чи Китю?! Ясно, що ЄС (та його частина, що складається з великих економік Старої Європи) воліють зберегти всі довоєнні контакти, але, здається, цей вузол буде дуже важко розв'язати. Хтось має поступитися.
6
-
6
-
6
-
Слухайте, не хочу нагнітати, проте, коли громадяни обирали президентом Порошенка (в команді якого був і Луценко), вони сподівалися на нові можливості для всіх. Нажаль, нові можливості отримали лише білякоритні друзі президента, для решти - гальмування антикорупційних і інших реформ.
Українську корупцію, загалом, важко логічно пояснити. Західні партнери довгий час вимагають позбавитись того ганебного явища. ГО і експертне середовище, маючи змогу виходити в суспільний інформаційний простір, постійно нарощують свій тиск на діючу в різні часи владу. Проте, влада в різні часи поводиться так, ніби ігнорує інстинкт політичного самозбереження і відчуваючи повну безкарність, постійно вчиняє корупційні діяння, лише частина з котрих потрапляє в ЗМІ. З огляду на те, що західні партнери не вдаються до дійових доступних способів покарання українських корупціонерів (хоча би заборонили в'їзд підозрюваним особам і членам їхніх сімей до західних країн, а також, якщо є можливість, накладали арешт на майно, цінні папери, рахунки і т.п.), виходить, що українська корупція вигідна всім, окрім пересічних громадян, які не знаходять для себе в тому позитив. У партнерів є "червона картка" для недопуску до НАТО і ЄС, стримання домопоги у війні. Професійні борці з корупцією мають гарні бюджети від донорів, а українські корупціонери, попри великий галас, продовжують грабувати державу і її нарід. В певних колах крутиться одна приказка про сало, я її погано сприймаю, проте, якщо слово "сало" в ній замінити на слово "корупція", то вийде непогане відображення ситуації з корупцією. А звучить вона так: "Сало, хрін би воно смоктало - вік би не переводилося!" Тобто, українська держава і її пересічні громадяни, завдяки корупції, не тільки пограбовані, але ще отримали війну. Бо корумпованої України партнери сахаються, як чумної, принаймні, роблять такий вигляд.
6
-
6
-
Якщо дійсно Росія збирається зачинитися, то для збереження військового потенціалу вона мала б заручитись підтримкою іншого, більш сильного гравця. Напевно, таким є Китай, без технологічної допомоги котрого складно забезпечити міць конвенційної зброї. Одна проблема, росіяни встигли трохи звикнути до доволі вільного заможного життя, хоча іхній вибір майже ні на що і не впливав. З урахуванням національних визвольних рухів, в РФ можлива громадянська війна. Ще не відомо, на чий бок стане армія. Здаеться, вагнерівці і кадирівці призначені для захисту панівного кремлівсько-олігархічно класу саме під час можливого народного бунту. Можливо, що військова еліта висуне своїх лідерів, які не будуть оглядатись на Кремль. Можливо, навіть, військова хунта зійдеться в двобоі з прокремлівськими військовими формуваннями. Чи не для того в Україні утилізують росармію, щоби у кремлівців було менше проблем в майбутньому? Загалом, здається, що про такий сценарій розвитку подій в нашій частині світу були наперед обізнані за межами Росії. Чи не виявиться з часом, що Кремль розігрує в Україні грандіозну диявольську криваву виставу, щоби незгодні з режимом росіяни залишили свою країну, а решту вимазати українською кров'ю, щоби дорога назад, в цивілізований світ, для них була закрита назавжди?
6
-
Реагуючи на новину на початку цього сету - у Білорусі, напевно, багато хто з опозиціонерів працюють на Кремль, який, здобувши урок в Україні, заздалегідь потурбувався про це. Решта, схоже, під Лукашенком. Проте, все одно належить робити усе необхідне для того, щоби Білорусь опинилася в таборі демократичних країн. Можливо, заяви поважних американських посадових осіб про зняття з Білорусі частини санкцій, саме про те, навіть, якщо в заявах звучить про допомогу Україні експортувати зерно. Ще нещодавно багато що говорило про те, що новий конфлікт у Європі може розпочатися на території Білорусі, що й зараз ще іноді здається можливим, але дії української армії, за підтримки західних партнерів (слава народам вільного світу!), роблять це малоймовірним. Подивіться на Фінляндію та Швецію, які, практично без перешкод з боку Росії, розпочали процес вступу до НАТО. Росія видихається.
6
-
6
-
6
-
6
-
6
-
Те, що авторитарний Китай буде до певного часу на боці дикторської Росії, було зрозуміло. Адже поразка Москви наблизить майтбутню поразку режиму в Пекіні. Китаю, напевно, війна, якщо вона не переходитиме за межі України, буде вигідна ще й з інших причин. Поки діятимуть західні санкції для Росії, Китай зможе монопольно диктувати ціни на російські ресурси. Фінансова та інша допомога, яку запросила Москва у Пекіна, швидше за все буде надана. Хоча, звичайно, Захід завжди зможе торгуватися з Китаєм, щоби той відмовився від надання хоча б військової допомоги Росії. Не знаю, чи можливо, обминаючи думку Китаю, узаконити загальне світове ембарго на російські вуглеводні. Це дозволило б швидко зробити Кремль договороспроможним і повернути його до рамок міжнародного права. Якщо Китай все ж таки почне надавати військову допомогу Росії, Україна не повинна терпіти це і має відповісти всіма доступними способами, не зважаючи на економічні наслідки.
6
-
6
-
6
-
6
-
6
-
6
-
Вопросы безопасности в Восточной Европе должны в любом случае превалировать над экономическими интересами отдельных стран, пусть и принадлежащих к Старой Европе. США должны именно так смотреть на ситуацию с СП-2. Достройка и запуск в эксплуатацию этого газопровода обязательно должны увязываться с бесперебойной работой украинской транзитной газотранспортной системы. Это должно быть политическое решение, в виде договора с четким отображением гарантий и подписями причастных стран и организаций (Украина, Польша, Германия, Россия, ЕС и др.). И в этот раз смотреть нужно в оба, не допустить ситуации подобной с подписанием Будапештского меморандума. На меньшее Украина не должна соглашаться и имеет полное право, в случае игнорирования своих интересов, обращаться за поддержкой в парламент США, Европейскую комиссию и европейские суды. Ни компенсации, ни инвестиции не смогут компенсировать образовавшуюся брешь в безопасности Восточной Европы и Украины, как её части, с запуском СП-2.
6
-
Ситуація навколо України дійсно схожа на патову. Здається, що агресія Росіїї проти України могла плануватися разом з Китаєм. Союзники по антидемократичному блоку, можливо, вважають, що настав слушний момент посунути США на світовій арені в бік. Пекіну і Москві, напевно, вигідно було втягнути Вашингтон у протидію їхнім амбіціям в Україні. Можливо, наші вороги розраховують, що Америка в якійсь момент здригнеться і "підібгавши хвоста", відповзе з України, по ходу стрімко втрачаючи міжнародний авторитет? Можливо, розмови про недосяжність мети з визволення Криму фактично є констатацією нашими партнерами небажання переходити певні "червоні лінії", бо інакше вони вимушені будуть долучитися до конфлікту вже на іншому рівні. А інцидент з американським великим БПЛА над Чорним морем, здається, не додає впевненості нашим партнерам. Напевно, в деяких столицях Старої Європи будуть стоячи аплодувати рішенню обмежити допомогу Україні для визволення усіх захоплених агресором територій, а американці якось переживуть погіршення ставлення до них українців, яке може стати подібним до рефлексій турків стосовно них. Але за українцями потягнуться поляки, литовці, латиши, естонці, напевно, ще хтось. Ні, національні уряди будуть надалі співпрацювати, але народи, скорше, перестануть довіряти американцям. Може саме того намагаються досягти Китай і Росія - послабити вплив США в Європі, бо в них стосовно Європи є свої плани? Чи правий Генрі Кіссінджер та його послідовники в ставленні до геополітики, час покаже, але втрата довіри Сполученими Штатами у Східній Європі може виявитися програшем вже в дебюті великої гри на "світовій шахівниці".
6
-
До старого асортименту інструментів впливу російські агенти з числа українців тепер додали нову брехливу лякалку. Усі, як один, почали розкручувати думку, нібито росіяни не заспокояться, поки не вб'ють усіх українців чи, принаймні, не виженуть з земель, що споконвіку нам належали. То спочатку визначтеся, хто буде то робити, бо в Росії, очевидно, нема дурних помирати, навіть, за Крим та Донбас.
6
-
Принагідно повторюю опублікований раніше коментар: Після розпаду СРСР Росія, з її національними адміністративними утвореннями, лишається його тінью. Схожа, орієнтована на зовні, войовнича риторика та ще більш агресивна поведінка. Внутрішня політика держави направлена на підтримку населенням злочинного зовнішнього курсу. Комуністична ідеологія держави замінена на фашистську, але загалом це то самий Радянський Союз, що ніколи не давав спокою демократичному світу, правда, дещо слабший в багатьох вимірах. Постійні провокації щодо зламу світового порядку є стихією, в котрій Росія почувається комфортно і, схоже, мінятися вона не збирається. Тому Росію треба розділити. Це важко уявити, бо навіть в злиденній Північній Кореї тримається тоталітарний режим десятиліттями. Росія з її величезними природними ресурсами має на багато більший запас міцності. Але основна проблема Росії - це її демографія. Поступово змінюється баланс - "руських", носіїв імперської величі, буде меншати. На історичну авансцену виходимуть народи, чисельність яких стрімко збільшується, але які не є християнами. Тобто, поступово імперський внутрішньоросійський дискурс буде слабшати. Але це можна пришвидшити, завдав Росії нищівної поразки - військової в Україні та, завдяки придушуючим санкціям, економічної. Важливо в цей момент розпочати діалог з місцевими етнічними елітами, перетягуючи їх на бік демократії. З деякими національними утвореннями, напевно, це буде зробити складно із-за їхніх вікових традицій, хоча, здається, що на діалог йшли, навіть, ще менш розвинуті в демократичному плані народи. Здається, що розхитування внутрішньої стабільності Росії може призвести до нових регіональних конфліктів. Але, якщо заздалегідь розпочати діалог з місцевими елітами та показати вигоди, що вони отримають в разі мирного роз'єднання, то можливо обійдеться без сильного загострення у міжнаціональних відносинах. З національними та відносно невеликими утвореннями всередині РФ Заходу легше буде про усе домовитись, якщо Росія під дією санкцій та без західних технологій буде не спроможна, як раніше, тримати національні околиці в купі. Від центральної дежави, що може утворитися після роспаду Росії, умовної Московії, треба вимагати відмови від ядерної зброї в обмін на безпеку, а ще краще, приєднати цю державу до безпекового північноатлантичного простору. Головне, щоби після нищівної поразки у росіян залишалась надія на майбутнє. Прикладом для того може бути відбудована, модерна Україна. І на останок, від ядерної зброї пора позбавлятися усім державам. Розпочали цей процес Україна, Білорусь, Казахстан. Начасі це зробити Росії, а за тим й усім іншим без винятку.
6
-
Здається, стосовно розігрування корупційної карти в Україні, існують дамовленності. Можливо, за допомоги неї будуть примушувати українців відмовитись, на користь росіян, від деяких територій. Або (далі будуть здебільшого мої особисті вигадки, не навантажені ніякою інсайдерською інформацією) змусити до певних поступок щодо прав іноземних компаній стосовно наших надр, або правил іхньої присутності на відбудові розтрощеної росіянами країни, або якісь політичні вимоги стосовно партнерських відносин з третіми державами. Не те, що корупції в Україні нема, навпаки, її дуже багато, але, здається, що головною метою для наших партнерів зараз мало би бути визволення українських територій, а для того потрібна зброя. Але шалена антикорупційна компанія, яку з початку цього року ведуть різноманітні ГО і збанкрутілі політики зі своїми медійними посіпаками, вказує на те, що для деяких партнерів цілістність України не має принципового значення. Але, панове, ви, використовуючи слабкість і недалекоглядність українських еліт, в середині 1990-х роззброїли Україну - під тиском лишили нас ядерної зброї, яка могла би бути фактором стримування проти російських зазіхань. Тобто, ніякої війни зараз не було би. Як ви, панове партнери, збираєтесь виходити з неприємної ситуації?!
6
-
6
-
6
-
У Пекіна не вийшло отримати контроль над Україною за зразком Білорусі. Можливо, не маючи зараз визначеності стосовно перебігу і результатів війни в Україні, він не поспішає робити однозначні висновки - чекає. Тому, напевно, така квола реакція на напад Росії на Україну і захоплення вликої її частини. Проте, здається, Китай розуміє, що насправді відбувається, може саме тому в Білорусі знаходяться китайські військові підрозділи. Цікаво буде спостеріати за тривалістю їхнього знаходження там. Китай, вірогідно, буде на стороні тих, хто підтримає мирні переговори, бо оглядаючись на те, що відбувається в США (де і Трамп, і його кандидат у віце-президенти однозначно висловились за неабиякий тиск на китайських виробників), у нього залишається небагато варіантів для зростання економіки поза американським і європейським ринками. Якщо війна продовжиться, то в Європі у Пекіна, напевно, виникнуть суттєві проблеми. Західні еліти, схоже, розколоті стосовно думки про мирні переговори, навіть в середині Європи. Якщо виходити з того, що Кремль добровільно не піде з України, то елітам тих західних країн, які виступають проти мирних переговорів, аби бути чесними до кінця, треба надати ЗСУ новітні зразки озброєння в потрібній кількості для звільнення українських територій. Більше того, аби прискорити процес слід залучити західних пілотів для керування винищувачами в кількості 200-300, а також операторів різних артилерійських систем. Ну, або НАТО має розпочати воєнну операцію з примусу Росії до миру - як ніяк для того НАТО призначено з моменту свого заснування. Тим паче, що Україна є майбутнім партнером, який йде незворотнім шляхом до членства в північноатлантичному союзі.
6
-
Схоже, Путіну робиться гірше. З кожним днем у нього більше амбіцій, які неможливо втілити. Напевно, він розуміє, що відповідати йому вже не прийдеться. Ні за те, що скоїв, ні за те, що у вигляді макаронних виробів навісив на вуха жадібних до халяви росіян. Все, на що він був здатен, він вже зробив - розвязав нікчемну, програшну для Росії, війну. З іншого боку, в Історію він все ж таки потрапив, в ролі злодія звісно.
6
-
Шановні співгромадяни, якщо вас хвилює власний добробут та процвітання нашої держави, не полінуйтеся та запишіть прізвища депутатів та назви партій, представники яких перешкоджають боротьбі з корупцією та не голосуйте за ці партії на виборах. Час дорослішати і починати думати про своє майбутнє.
Шановні журналісти, важливо не лише висвітлювати події в реальному часі, а й архівувати їх, щоб потім перед виборами нагадати виборцям хто і чим займався у проміжку між виборами. Проблема в тому, що наша країна розвивається дуже повільно, з-під палиці наших західних партнерів, а ті, хто в цьому винний знову і знову отримують вотум довіри народу. Так не може продовжуватися, час спільно поставити заслін такому неподобству.
Шановний пане Шабунін, прямим текстом пишіть на своїй дошці, які санкції західні партнери готові застосувати до супротивників реформ в Україні. Це буде гарною допомогою Заходу.
6
-
Зная об импульсивности украинской власти, нынешняя актуализация сотрудничества с Китаем не удивляет. Логика Банковой, скорее всего, такая: отсутствие осязаемых перспектив со вступлением в НАТО и ЕС, вынуждает власти искать других мощных союзников. Конечно, если бы Китаю здесь широко открыли дверь, он бы не отказался зайти на своих условиях. В результате диффузии китайские ценности восторжествовали бы и Украина превратилась бы в европейский придаток Китая. Несомненно, сюда пришли бы инвестиции и, возможно, уровень жизни поднялся бы, но сопряжено это было бы с наступлением на личные свободы граждан, ради которых сложили головы тысячи украинцев. Конечно, со временем Россия убралась бы с территории нашей страны, но стоит ли вообще менять одних поработителей на других? Флирт с Китаем, как политическая контригра, вряд ли поможет Украине приблизиться к желаемому членству в НАТО и, скорее всего, закончится ничем. Украинский народ не допустит разворота страны и повторения истории Гонконга.
6
-
6
-
Не думаю, що це помилка Ватикану. Швидше за все, там цілеспрямовано діяли прогнозовано для більшісті християн, але почуття українців, на жаль, не врахували. Українці стали заручниками чужої непоінформованості. Сподіваюся, після війни в Європі ставлення до українців зміниться. Держава на роботу до посольств по всьому світі направлятиме патріотів, які активно представлятимуть Україну. Не секрет, ще недавно в окремих країнах взаємодія з місцевими елітами, громадами, ЗМІ була занехаяна, а деякі посли, схоже, взагалі саботували роботу в чужих інтересах. Також слід дослідити те, що написано у шкільних підручниках в інших країнах про Україну та намагатись вносити корективи, якщо буде виявлена невідповідність. Загалом, є очевидна закономірність - що сильніша держава, то більше прилухаються до думки його громадян. Станемо сильними!
6
-
6
-
Щоби з нами бажали мати справу в майбутньому, ми маємо докорінно змінити свою країну. Очевидно, що успіхи деякі вже є. Завдячуючи нашим партнерам, нарешті почала відбуватися протидія корупціонерам, що важливо, тим, що знаходяться при владі. Але,чи не призупиниться цей процес, як часто у нас буває?! Бо, як бачимо, міністра оборони поки не відсторонили від виконання посадових обов'язків на період розслідування корупційних злочинів в МО. Яку таку цінність несе в собі Рєзніков, що його не усувають. Чесно кажучи, дивлячись відео з зустрічей в Рамштайні, відчув почуття, що називають "іспанський сором". Бо на фоні панів Остіна і Столтенберга, які були серйозними та зосередженими на українській проблематиці, наш міністр почувався зіркою на фестивалі, махаючи на всі боки руками, всміхаючись та ледве не роздаючи повітряні поцілунки присутнім. Було соромно бачити, як пан Остін, військова людина, з подивом, якщо не з огидою, дивився на Рєзнікова - напевно вже знав про махінації в МО України.
6
-
Українці авансом заплатили Америці за зброю. Скільки коштують сотні ракет з ядерними боєвими частинами, які з території України були націлені на великі американські міста?! Скільки коштує безпека американців, яку вони отримали в результаті відмови України від третього по силі в світі ядерного арсеналу?! Тому, нам, українцям, не зрозуміло, чому зволікають з поставками потужної зброї - літаків, ракет, гелікоптерів, дронів і т.п., що дозволяє вести безконтактну, по суті, війну з найменшими втратами особового складу ЗСУ?! Чому досі гинуть наші військові і мирні мешканці міст і сіл?!
6
-
Можна зрозуміти, коли нардеп та керівник комітету ВР не може говорити про деякі підробиці в обороні країни, але коли він говорить, що в деяких европейських країнах (не називаючи тих країн) більшість громадян виступають проти надання Україні озброєння, то це звучить, як відверта маніпуляція. Особливо, коли вона йде у парі з сумнівною канотацією про те, що Росію Україна не зможе перемогти. Дивно, але такі люди займаються безпекою держави на рівні парламенту. Нажаль, еліти в Україні ніколи не було, лише верхівка, що отримала владу та гроші. Нащастя, справжньою елітою виявилися пересічні українці, звичайні чоловіки та жінки, що зі зброєю в руках героічно боронять нашу землю та наближають перемогу в тилу. Інстинк самозбереження нації виявився дуже сильним, що сплутало карти нашим зовнішнім та внутрішнім ворогам.
6
-
Після замаху на Трампа демократам, здається, нема сенсу змінювати свого кандидата, бо напевно, будь-хто з них тепер програє Трампу. Навіщо демократи добровільно віддають владу, ні, не республіканцям, а саме Трампу?! Що такого здатен зробити він, від чого відмовляються інші?! Більше за все це питання турбує нас, українців. Бо так виходить, що за президентів-демократів українці багато чого втратили. Перед усім, за Клінтона ядерний арсенал, за Обами Крим без єдиного пострілу, за Байдена багато нових територій з затримкою постачання зброї під час "контрнаступу". Зараз допомога, здається, поступає більш-менш своєчасно, то чому Трамп має замінити Байдена?! Які такі американські інтереси стоять на кону?! Взагалі, технологія малопомітної добровільної передачі влади існує давно. Кожного разу і скрізь після такого відбуваються доленосні для цілих народів події. Он в Україні Ющенко так передав владу Януковичу, а Порошенко Зеленському. То чого, насправді, чекати від Трампа?! Перемоги чи зради?! Ми всі бачили, як комедіанти стають президентами, сподіваюся, що зворотнього не буде.
6
-
Діалог, про який каже поважаємий професор, не має опускатися нижче основ, під якими зникає людяність. Діалог має стояти на фундаменті, без якого розмова перетворюється на двобій на виживання, повертаючи людей до печерного природного відбору. Дуже багато хто з росіян йдуть вбивати українців за чималі гроші чи заради звільнення від перебування у в'язниці. Цікаво, що би сказали пану професору євреї, які пережили Голокост, реагуючи на його провокативні, як мінімум, слова про толерантність до ненавісті одних людей до інших чи про перевагу однієї людської раси над іншою?!
6
-
Стратегія США в Європі - стримування Росії, залучаючи європейські країни для виконання тактичних завдань. Завдання України в цій грі - послаблювати Росію, яка вторглася на територію нашої країни, відновлюючи свій вплив на пострадянському просторі. Однак своєю агресією Росія не тільки поранила нас, але і розкрила власну виразку, через яку мільярди доларів щорічно йдуть на утримання Криму і Донбасу. Додати сюди санкційні втрати і тоді напрошується питання: як довго протримається Росія? У чинної влади України є всього один варіант, щоб змінити роль України в чужій грі. Сподіваюся, судова і антикорупційна реформи допоможуть стримати олігархів та їх клани, які вкрали спочатку все те, що побудували наші батьки, потім обікрали нас через злочинні схеми і тарифи, а тепер зазіхнули на майбутнє наших дітей - міста і природа нашої країни в місцях розташування їхніх заводів і комбінатів в більшості випадків непридатні для життя. Поборовши корупцію і затвердивши справедливість в судах, Україна може стати вітриною західного способу життя, хоч нас запевняють в його скорому кінці, але це не так. Американцям, які вирішують свої завдання, швидше за все, однаково, в якій якості ми перебуватимемо - виразки на тілі Росії, що кровоточить чи східноєвропейської вітрини успішного західного світу, але з більшим задоволенням нададуть допомогу, як здається, у другому випадку.
6
-
6
-
6
-
6
-
6
-
Здоровий глузд і цифри говорять про малу ймовірність військової інтервенції Росії в Україну (хіба що китайські зелені чоловічки прийдуть на допомогу))). Схоже, Захід, знаючи про можливий союз Китаю та Росії та побоюючись цього, заздалегідь почав створювати навколо Росії несприятливу для неї обстановку. Заяви про нові санкції за атаки на демократичний світ були попередженням для Росії, у разі, якщо вона об'єднаться з Китаєм для протидії Заходу. Здається, таким чином Захід показує, в яких умовах може опинитись Росія, якщо наважиться вступити до союзу з Китаєм. Санкції, які передбачалися за можливу агресію проти України, найімовірніше, будуть запроваджені, навіть без нових актів агресії, а підставою для цього, можливо, будуть попередні злочини Кремля проти України, Молдови, Грузії тощо. Швидше за все, історія з російським ультиматумом Заходу була затіяна заради того, щоб отримати письмову відмову наполеглевому небажанню Кремля бачити Україну в НАТО. Путін у такий спосіб розв'язав собі руки, щоби поставити підпис під договором із Китаєм. У фазі загостренного протистояння з Заходом Росія буде намагатися повернути собі статус наддержави, який колись належав Радянському Союзу. Але Китаю конкурент не потрібен, лише молодший партнер, тому віддалене майбутне у Росіїї, швидше за все, буде нерайдужним.
6
-
Можливо у президента є радники, які зрозуміли, що красти на відбудові країни буде важко, бо донори, напевно, вже повідомили, що будуть контролювати рух коштів. Тому, можливо, у владі є консенсус щодо зберігання корупційних схем в МО та в інших відомствах. Відомо, що на війнах збагатіло багато людей в світі. З іншого боку, можливо, в тому, що окремі представники влади, незважаючи ні на що, демонструють бажання ризикнути (як в останній раз), для нас є натяк на гарну новину про швидке закінчення війни?! Хтозна!!
6
-
6
-
6
-
6
-
6
-
6
-
6
-
6
-
6
-
Безглуздий висновок, мовляв, військова поразка України – це виключно поразка армії. Не чекав від Мартиненка такого. Хоча, чого дивуватися, зараз, у критичний момент для Росії, вона, схоже, задіяла всі свої можливості в Україні. Але вам не вдасться розділити український народ і армію. Намірне залякування ракетними атаками призведе до зворотного результату - українці ще більше згуртуються у своїй рішучості дати відсіч. Імідж Росії, як агресора та гнобителя народів, в Україні зацементований на віки.
6
-
Невже ви до чого часу не розумієте, заради чого діють російські "опозиціонери"? Для них розпад Росії смерті подібний. Тому, щоби залякати Захід та підтримати наративи таких інтелектуалів, як, до прикладу, Кісенджер, вони вигадують різні страшні історії, накшталт розпаду Росії на декілька ядерних держав. Чомусь більш могутній СРСР, розсипавшись, залишив після себе лише одну ядерну державу. Принагідно додам ще один опублікований раніше коментар: Після розпаду СРСР Росія, з її національними адміністративними утвореннями, лишається його тінью. Схожа, орієнтована на зовні, войовнича риторика та ще більш агресивна поведінка. Внутрішня політика держави направлена на підтримку населенням злочинного зовнішнього курсу. Комуністична ідеологія держави замінена на фашистську, але загалом це то самий Радянський Союз, що ніколи не давав спокою демократичному світу, правда, дещо слабший в багатьох вимірах. Постійні провокації щодо зламу світового порядку є стихією, в котрій Росія почувається комфортно і, схоже, мінятися вона не збирається. Тому Росію треба розділити. Це важко уявити, бо навіть в злиденній Північній Кореї тримається тоталітарний режим десятиліттями. Росія з її величезними природними ресурсами має на багато більший запас міцності. Але основна проблема Росії - це її демографія. Поступово змінюється баланс - "руських", носіїв імперської величі, буде меншати. На історичну авансцену виходимуть народи, чисельність яких стрімко збільшується, але які не є християнами. Тобто, поступово імперський внутрішньоросійський дискурс буде слабшати. Але це можна пришвидшити, завдав Росії нищівної поразки - військової в Україні та, завдяки придушуючим санкціям, економічної. Важливо в цей момент розпочати діалог з місцевими етнічними елітами, перетягуючи їх на бік демократії. З деякими національними утвореннями, напевно, це буде зробити складно із-за їхніх вікових традицій, хоча, здається, що на діалог йшли, навіть, ще менш розвинуті в демократичному плані народи. Здається, що розхитування внутрішньої стабільності Росії може призвести до нових регіональних конфліктів. Але, якщо заздалегідь розпочати діалог з місцевими елітами та показати вигоди, що вони отримають в разі мирного роз'єднання, то можливо обійдеться без сильного загострення у міжнаціональних відносинах. З національними та відносно невеликими утвореннями всередині РФ Заходу легше буде про усе домовитись, якщо Росія під дією санкцій та без західних технологій буде не спроможна, як раніше, тримати національні околиці в купі. Від центральної дежави, що може утворитися після роспаду Росії, умовної Московії, треба вимагати відмови від ядерної зброї в обмін на безпеку, а ще краще, приєднати цю державу до безпекового північноатлантичного простору. Головне, щоби після нищівної поразки у росіян залишалась надія на майбутнє. Прикладом для того може бути відбудована, модерна Україна. І на останок, від ядерної зброї пора позбавлятися усім державам. Розпочали цей процес Україна, Білорусь, Казахстан. Начасі це зробити Росії, а за тим й усім іншим без винятку.
6
-
6
-
Є велика вірогідність, що за агресією Росії в Україні стоїть Китай. Бо важко повірити в те, що Путін сам міг наважитися на авнтюру, в результаті якої може зникнути Росія, як держава. До певного моменту Росія отримувала від того бонуси, але зараз це вже не так і росіяни мають про те знати. Швидше за все, свого часу китийські урядові аналітики зрозуміли, що їхня держава наближається до масштабної кризи, що може підірвати Китай зсередини. Напевно, єдиним виходом там бачать світову гегемонію Піднебесної. Росія, паралельно вирішуючи свої проблеми, схоже, виконує для Китаю роль розхитувача Заходу. Не знаю, що показували розрахунки керманичам антизахідної коаліції, але єдність Заходу навпаки посилилась після активізації Росією війни в Україні в лютому 2022. Очевидно, спостерігаючи за невтішними новинами з України, влада в Пекіні налякані не менше ніж в Кремлі. Напевно, пора українському уряду вводити санкціїї проти КНР.
6
-
Нещасна людина, зі шкіри лізе, щоби вмовити (кого?) ремонтувати новітню західну військову техніку в Україні. Невже її роботодавці сподіваються таким чином отримати секретні документи до тієї техніки? Не встиг порахувати, скільки разів вона закликала Конгрес США та інших західних партнерів України публічно перелічити зброю, що надали ЗСУ. Може цю інформацію ще й надрукувати в газеті чи в календарях на новий рік?! Ніяк не відчепиться від німців, в котрий раз спонукаючи їх надати для ЗСУ танки. Німці якось в рамках Рамштайну самі розберуться. Загалом, напевно, роботодавці переплачують за послуги цієї особи, бо її маніпуляції занадто примітивні, щоби не бути помітними. Видно, що наймачі цієї людини дуже сильно бояться американської зброї - весь час намагаються переорієнтувати ЗСУ на європейські аналоги. Одного не встиг зрозуміти, невже пан Тузов так витончено тролить, чи то гостя просто робить вигляд, що не бачить того.
6
-
6
-
6
-
Ті американці, які вважають, що завдячуючи Трампу поліпшився стан економіки в США і треба знов за нього голосувати на президентських виборах, на мій погляд, роблять помилку. Трамп, насправді, завдав суттєвого удару іміджу своєї країни. Бо такого розбалансування у відношеннях с західними партнерами, як при Трампі, напевно, ще не було ніколи. На іміджі Америки тримається багато чого, що робить її сильнішою державою в світі. Іміджеві втрати згодом привели би до втрат економічних та інших, що, швидше за все, не сподобалось би тим, хто голосував за Трампа. Скажу більше, якби Трампа вибрали на другий термін, то незалежної України могло би вже не бути. Так, Джавеліни це добре, але чи була би та сильна спільна відповідь Заходу на зазіхання Росії, яку ми спостерігаємо зараз? Чи був би ленд-ліз, Рамштайн, фінансова, військова допомога для України та потужні санкції для Росії? Чомусь я сумніваюсь в тому. Додатково на мої відчуття впливають заяви Трампа стосовно приналежності Криму та членства України в НАТО, а також голосування його крупи в Конгресі проти надання Україні 40-млрд. допомоги. Але, думку про те, що перед Трампом було завдання розвалити єдність Заходу, що могло бути підготовкою до навали Росії на Україну, я відкидаю. Бо це призвело би до тяжких наслідків в багатьох регіонах планети і перед усім на Тайвані. На щастя, на минулих виборах перемогу здобув пан Байден, що, напевно уберегло Україну від поглинання Росією, а світ загалом від руйнування сталого порядку.
6
-
6
-
Шкода, що Порошенко не зміг чи не захотів завершити демократичні зміни в країні. Адже, якби було проведено реформу судів, антикорупційна, можливо, він зараз був би президентом. Проте, повірити в щирість претерзій команди Зеленського до Порошенка можна лише в тому випадку, якщо паралельно та з такою ж завзятістю розслідуватимуться інші гучні справи, про які влада вважає за краще мовчати. Вибіркове правосуддя, якого Зеленський обіцяв позбутися, триває, саме тому громадяни не довірятимуть результатам цього розслідування.
6
-
6
-
6
-
Ганьба!! Що за маячня?! Ви спочатку зробіть все, аби повернути 50 мільйонів українців додому. Чому в сусідній Польщі средня заробітна платня більше $$2000 - норма, всім зрозуміло. А нам ці неповажаємі мною пани нав'язують ідеї своїх наймачів, які, схоже, і надалі бачать Україну лише як місце для заробляння надприбутків. Тобто українців, здається, знов намагаються надурити та лишити з поганими освітою та охороною здоров'я, занедбаною екологією довкілля та обдертими містами, низькими заробітками та соціальними стандартами загалом. Різниця сум середніх заробітних плат 19 мільонів українських робітників за 25 років (з 1995 по 2020) в порівнянні з сумою середніх заробітних плат такої ж кількісті робітників в Польщі за той самий перід часу складає, приблизно, $$4 трлн.!! Вдумайтеся, яке це число!! Зауважу - ціни на більшість товарів в Україні світові, а в більшості аспектів життя в Польщі комфортніше ніж у нас. Рецепт повернення українців відомий, проте зі сцени тут нам розповідають, що краще хай вже українці залишаються за кордоном (мовляв, їх замінять раби з їнших країн) - схоже ці аморальні діячі насправді налякані тим, що українці після війни більше не будуть терпіти такого ставлення до себе, яким воно було останні 33 роки. Народ має стати господарем у своїй країні!!
6
-
Схоже, Венедіктова сильно обпіклася на справі Татарова чи на іншій і, напевно, не бажаючи робити своє майбутнє невизначеним, в подальшому вона намагалась уникати компромісів зі своїм сумлінням. Для того вона, навіть, брала короткі відпустки чи кудись їхала в справах служби, аби тільки не ставити свій підпис під сумнівними документами. Відчуваю, що Зеленський звільнив Венедіктову за її відмову виконувати брудну роботу (можливо, навіть, пов'язану з війною). Тобто, для президента вона перестала бути зручною та корисною. А те, що в публічній площині їй пообіцяли роботу послом, може бути брехнею, озвученою для того, щоби вона не чинила опору. Хоча, призначення послом може статися насправді, якщо у влади буде нагальна потреба змусити Венедіктову не балакати зайвого.
6
-
6
-
6
-
Справа в тім, що в країнах Старої Європи багато тих, хто заробляв в Росії шалені гроші. Напевно, вони, навіть, зараз це роблять, принаймні, не покидають думок робити свій гешефт там в майбутньому. Тому, напевно, іх більше цікавить, що будуть говорити одіозні росіяни. Ганьба тим, хто приймав рішення в Нідерландах на користь Дождя. Локшини від "хороших рускіх" тепер в Європі буде значно більше.
6
-
6
-
6
-
Печерного рівня медицина. Ніякої довіри, тому українці риються в інтернеті, намагаючись допомогти собі і своїм близьким. З самолікуванням треба боротися не забороную на ліки без рецептів, а якісною медичною освітою лікарів. Ніяково становиться, коли пацієнт, зацікавлений у стані свого здоров'я, знає набагато більше, чим лікар. До смішного доходить, коли, на перший погляд, прості питання ставлять лікаря в глухий кут і він починає судомно ритися в медичних протоколах на смартфоні. Куди далі?! З генетичним захворюваннями більшість українців помирає, не отримавши навіть відповіді про те, чим вони хворіли. У держави для незаможних громадян нема коштів, хоча на папері, здається, все написано правильно. Результати аналізів, які турбують, до прикладу, лікарів Американської асоціації гематологів (ASH), для українських - "норма". От коли хворого вже на ношах завозять чи в інвалідному візку, то він вже має право отримати трохи уваги від медперсоналу, але розраховувати на якісну всебічну медичну допомогу все одно не доводиться. Тотальна комерцалізація в медзакладах, багато хто не в змозі сплатити за аналізи, ліки, операції, маніпуляції і перебування в лікарнях, які часто у нас виглядають гірше, ніж в'язниці в більшості європейських країн. Єдину, хто хоча би щось встигла зробити для народу - пані Супрун, швиденько прибрали комерсанти від медицини, при тому так нічого і не запропогував для загалу. Ганьба!!
6
-
Якщо повернутись до кордонів 23 лютого і підписати мирний договір, то що в цьому випадку отримуємо ми, а що Росія? Крим та ОРДЛО залишаються окупованими; зруйновані міста, промислові об'єкти та інфраструктура; загиблі у війні українці – це отримуємо ми. У Росії руйнувань немає; Крим та ОРДЛО залишаться окупованими Росією, мабуть, назавжди; санкції з Росії буде знято, хоча, напевно не всі; ще військові втрати, на що в Росії ніколи не зважають. Відчуваєте різницю? Оскільки війна Росії проти України, у ширшому сенсі, є війною Росії проти Заходу, в якій, вже зрозуміло, Росії не виграти, то Україна, як частина Заходу, нехай поки що неповноцінна, має отримати своє. Це кошти на реставрацію та розбудову країни, членство в НАТО, членство в ЄС. Лише у цьому випадку українці змиряться зі своїми жертвами в цій війні.
6
-
Слухайте, це маніпуляція. Якщо в державі існує махрова корупція, то хтось має бути винним в тому. І якщо окрім президента в запитанні більше не пропонується інших особ, то звісно, громадяни будуть вказувати на нього, як на єдиного, до кого вони можуть дотягнутися в рамках згадуваного опитування. Враховуючи, що перед тим протягом багатьох місяців в ЗМІ тема корупції не сходила з новинної повістки і навіть, зауважу, форсувалася, а президент Зеленський не реагував на неї належним чином, то тепер на нього можна легко повісити всіх собак. Президент мав би знати, що в демократичних суспільствах зі ЗМІ так не можна поводитися і тепер цим опитуванням на нього будуть тиснути ті, кому це вігідно, задля вирішення тих чи інших питань.
6
-
До старого асортименту інструментів впливу російські агенти з числа українців тепер додали нову брехливу лякалку. Усі, як один, почали розкручувати думку, нібито росіяни не заспокояться, поки не вб'ють усіх українців чи, принаймні, не виженуть з земель, що споконвіку нам належали. То спочатку визначтеся, хто буде то робити, бо в Росії, очевидно, нема дурних помирати, навіть, за Крим та Донбас.
6
-
Мене турбує те, як деякі спікери від влади почали вкидувати ідеї про невідворотність міграції до України великої кількості іноземців. Вони покищо не говорять, з яких країн збираються пропускати громадян, але, схоже, налаштовані серйозно. Тобто, замість того, щоби створювати умови для українців, щоби ті хотіли повернутись додому відбудовувати свою батьківщину - модерну, процвітаючу країну, хтось у владі моделює нові умови для розвитку держави, в яких, схоже, українцям місця не буде. Можливо, докорінно змінене трудове законодавство, яке тепер надає найманим робітникам набагато менше прав, спеціально готувалось для навали заробітчан з Близького Сходу, Африки та інших регіонів. Бо українці, вигравши у війні, напевно, будуть вимагати до себе більшої поваги. Чи не стоїть за ціми провокативними ідеями бажання розмити етнично-культурну основу нашої рідної України, бо українці, сила і дух яких декого страшать, будуть проти того, щоби іхня земля знов стала, як раніше, місцем тупого заробляння грошей?!
6
-
В Кремлі, напевно, нема наївних людей, але вони все одно зробили "розгублений" вигляд обличчя в той момент, коли треба було забирати газову турбіну. Вони, "нібито", не зрозуміли, чому це не зняті санкції хоча би з технологічного нафто-газового обладнання, а ще краще, з усієї нафто-газової галузі разом з російським експортом енергоносіїв. Головне питання, яку роль в тому всьому грає Німеччина, яка добровільно набула залежності від російського газу. Чи дійсно, поставка турбіни - то виключення з правил, щоби вибити козирі з рук Газпрома, як запевняв Шольц, чи це початок дій німецького уряду на виправлення програшних позицій Росії, пов'язаних з санкціями?! Судячи з того, що німців починає долати вірус хроничної втоми, пов'язаний з війною Росії в Україні, то, можливо, Берлін всеж таки налаштований на примирення з Москвою та лише чекає, коли настане слушний момент.
6
-
Буде помилкою, якщо вважати, що Росія почала порушивати Будапештський меморандум у 2014 році, з початком оккупації Криму. Насправді це розпочалось на багато раніше, в той час коли Росія, нарушивши п.3 меморандуму, розпочала економічно тиснути на Україну. Росія, задовго до оккупації українських територій, розпочала практикувати заборону імпорту багатьох груп товарів з України, обмежувати транзит української продукції в треті країни через російську територію, заборонила транспортування російськими газогонами законтрактованого дешевого туркменського газу в Україну, вела багатолітню енергетичну війну, метою якої було створення економічних проблем для нашої країни. Пам'ятаєто ще Тузлу та безліч атак на українську ідентичність по всьому світу. Україна через окупацію її територій Росією щомісяця втрачає $3 млрд. Усього за вісім останніх років близько третини трильйона доларів. Хто поверне нам ці гроші?
6
-
6
-
6
-
5
-
Не думав писати коментар, але мене зачепила позиція журналістів, які, напевно, знають відповіді на питання, що залишились після обговорення в етері. Нажаль, замість того, щоби надати ці відповіді українському суспільству, ви підштовхуєте пересічних українців зробити це самим, тим самим наражаючи їх на переслідування з боку чинної влади. Не чекав, шановні журналісти, такого, бо вам було би набагато легше отримати захист, тим паче, що ви працюєте на ЗМІ, які фінансується урядом США.
5
-
Можливо, Росія, затіявши війну, збирається відгороджуватися від Заходу, тому що злякалась наближення кольорових революцій. Використовуючи для цього досвід СРСР, який дозволяв економічне співробітництво із Заходом та забороняв в інших сферах. Малоймовірним видається інший сценарій подій, коли США та Росія домовляться дружити проти Китаю. Незрозуміло, як можна таку співпрацю оформити? В голову приходять тільки ті думки, які можуть зійти за першоквітневі жарти. Є ще один варіант, повязаний з лютневим референдумом в Білорусі - військо під прикриттям підтягується задля заспокоєння громадянського невдоволення білорусів, а домовленності між Заходом та Росією повязані з обміном України на Білорусь. Може це не така вже й маячня?
5
-
Нажаль повістка Саміту Миру у Швейцарії обрізає український мирний план. Проте, навіть в тому разі треба прикладати зусиль, аби заява форуму несла в собі справедливі для жертви агресії формулювання. Варіант, про який пишуть деякі оглядачі, наголошуючи на тому, що українська делегація може не підписувати резолюцію саміту, якщо вона не буде нас задовольняти, не підходить. Бо, напевно, знайдеться певна кількість країн, які здатні будуть підписати документ з м'якими для агресора формулюваннями. Навіть неважливо, скільки таких набереться, бо в Кремлі обов'язково вкажуть на це, наголосивши, що Росія та її партнери були відсутні на швейцарському саміті миру, тому не тисли на делегації і не впливали на якість заключного документу. Цього буде достатньо, аби наступні саміти, організовані партнерами Росії по БРІКС, продовжили розм'якшувати наши позиції і невілювати український мирний план.
5
-
5
-
Якщо послухати нещодавно опубліковану телефонну розмову Путіна та Шойгу, багато що стало зрозумілим. І про роль покидька Медведчука, і про тих, хто дав можливість йому втекти, і про, як мінімум, 3-х фазовий план захоплення України, і про дурість російських військових начальників, і про повне нерозуміння України, включно з Путіним, і про те, що операція готувалася давно, і про нищівне падіння економіки (і це ще тільки початок!). Але найголовніше, чутно за їхніми голосами, що вони здригнулися, не чекаючи такого опору українського народу та його армії.
5
-
Ймовірно, у процесі перемовин майже незримо бере участь третя сторона, тому, мабуть, не все залежить від бажання Зеленського. Вірогідно, війна може закінчитись раптово - відразу, як тільки третя сторона домовиться з Росією чи доб'ється бажаного, але точних умов майбутнього мирного договору, напевно, ще ніхто не знає, хоча, припускають, якими вони можуть бути. Здається, ЗСУ не тільки боронять нашу землю, але й виступають у якості аргумента третьої сторони.
5
-
Можливо таліби запалять нову ісламську революцію, яка буде тримати в напрузі сусідні з Афганістаном країни. І оскільки по-справжньому дружніх для США країн серед них немає, то відхід армії США з Афганістану не здається чимось дивним. Навіщо витрачати мільярди доларів на підтримку корумпованого, не здатного утримувати владу, уряду Афганістану, якщо можна вирішити задачу іншим способом, майже задарма, попутно підкидаючи складні завдання своїм конкурентам в регіоні. До речі, у моджахедів в Афганістані під час боротьби з армією СРСР теж не було серйозного озброєння, але вони перемагали використовуючи інші методи і ми пам'ятаємо, чим усе закінчилося.
Возможно талибы зажгут новую исламскую революцию, которая будет держать в напряжении соседние с Афганистаном страны. И поскольку по-настоящему дружественных для США стран среди них нет, то отход армии США из Афганистана не кажется чем-то удивительным. Зачем тратить миллиарды долларов на поддержку коррумпированного, не способного удерживать власть, правительства Афганистана, если можно решить задачу другим способом, почти даром, попутно подкидывая сложные задачи своим конкурентам в регионе. Кстати, у моджахедов в Афганистане во время борьбы с армией СССР тоже не было серьезного вооружения, но они побеждали используя другие методы и мы помним, чем всё закончилось.
5
-
5
-
5
-
Українцям, без знання польської чи інших іноземних мов, без кваліфікації, у Польщі пропонують зарплатню 30-50 тис. у гривневому еквіваленті, а також, дуже часто, безкоштовне житло. В Україні, де до війни середня зарплата була на рівні мінімальної у Польщі, тепер пропонують тугіше затягнути паски? Кому ви це пропонуєте? Жебракам - пенсіонерам? Мені здається на проблему фінансування ЗСУ, на відновлення розбомблених житла, підприємств та інфраструктури слід подивитися під іншим кутом. Насамперед, Захід уже зараз має почати передавати українському уряду заморожені кошти Росії та російських олігархів. Також Німеччина та Франція просто зобов'язані значними сумами підтримувати Україну у війні проти Росії. Провину цих держав не треба доводити. Внаслідок їхньої короткозорої політики, а часто й просто корумпованості перших осіб, було заблоковано членство України в НАТО. Еліти згаданих країн у кулуарах, напевно, хваляться одна перед одною, як вони запобігли третій світовій війні. Нічого ви не запобігли, хоча шанс на це у вас справді був!! Відомо, що колективна безпека для кожного окремого члена альянсу обходиться набагато дешевше. Хай це почують громадяни тих країн-членів, уряди котрих не бажають фінансувати свою безпеку в рамках НАТО в полному обсязі. Недалекоглядні європейські країни, які стали гальмом для України, зараз мають або втихомирити Путіна та змусити його вивести війська з нашої території або виділяти необхідні кошти - так буде справедливо. Найголовніше на кінець. Слід не проштовхувати закони, що виводять українських корупціонерів та злодіїв з-під відповідальності, а навпаки, нарешті завершити судову реформу і в прискореному темпі, що диктує воєнний час, засудити і відібрати все в них та їхніх родичів.
5
-
5
-
Навіть не треба сумніватись в тому, що європейці після війни повернуться до ділових стосунків з росіянами. Я би скептично ставився до останніх заяв і Макрона, і Шольца, і інших лідерів Європи, бо економіка діє за своїми законами. Адже Німеччину, не зважаючи на злочини нациського режиму під час ДСВ, не викунили за борт світової економіки, хоча багато німців були засуджені. Так само буде з Росією. Тому європейські лідери воліють у злочинах в Україні звинувачувати кремлівську кліку, а не весь народ, та, на випадок розвалу РФ, ведуть сепаратні переговори з місцевими елітами, щоби не втрачати темп повернення до звичного гешефту. Скажу більше, напевно, європейські еліти потирають руки від передчуття, що російські багатства впадуть на них за супер демпінговими цінами, бо, як відомо, агресор має бути покараний та сплатити за всіма рахунками. Також під питання поставив би тезис про страхи Заходу перед розвалом РФ. Здається, що навпаки, саме розпад Росії є надметою Заходу. Росіяни не здатні впоратись з усіма тими багатствами, на яких сидять. Росія, навіть без війни з Україною, крокувала до своєї загибелі. Війна лише прискорила цей процес, хоча в Кремлі, напевно, гадали, що війна якимось чином зможе загальмувати зникнення РФ зі світової мапи. Розпад Росії, напевно, навіть здатен на певний час примирити США та Китай, якщо останній отримає протекторат над Північними територіями та перенаправить свою експансію в тому панрямку. Відтворити в Росії північнокорейський режим буде важко. Якщо порівняти густоту населення в країнах, то рахунок 190:8 (на кв. км) на користь КНДР. А як відомо, перетікання відбуваються від субстанції з більш високою густиною до тих, що мають меншу (в останньому реченні не маю на увазі КНДР, бо насправді на планеті багато місць, які скоро стануть непридатними для життя людини). Тиск на Росію буде зберігатись і ніякі прикордонники чи ядерна зброя не зможуть тому завадити. Рускім, щоби остаточно не розчинитись в масі більш плодовитих, з демографічної точки зору, сусідніх народів, краще, навіть, самим розпочати процес розпаду РФ, давши змогу відколотися всім бажаючим того національним околицям. А перед тим сплатити українцям за війну та встати на демократичний шлях розіитку.
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
Можливо, останнє, що планує зробити Кремль, це вчинити в Україні злочин такого масштабу, що викличе відкриту військову відповідь НАТО (виключно на території України), програш якому мешканці Росії сприймуть з розумінням. Дивлячись на контингент мобілізованих в "кирзочах" та з іржавими "калашами", розумієш, що призовна компанія в Росії проводиться не з метою переламати хід війни, а, швидше, з метою заповнити паузу, допоки, (як, напевно, розмірковують в Москві) Захід обмірковує "останнє попередження" Кремля перед настанням "Армагеддону". Останнє слово спеціально виділив лапками, бо, звісно, ніякого Армагеддону не станеться, хоча, чогось неприємного від росіян, напевно, слід чекати.
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
Не розумію, коли кажуть, що Україна не спроможна була утримувати стратегічну ядерну зброю. Чому це?! Бо, мовляв, коди знаходилися в Москві і не було грошей на обслуговування. Насправді, просто від'єднати кабелі, по яким керувалися стратегічні ракети, напевно було не складно чи зробити перепрошивку (хакають, навіть, більш захищені системи). Технічний стан ракетних комплексів, напевно мав запас міцності, тому до моменту долучення України до НАТО можна було би не витрачати шалені, як кажуть, кошти на обслуговування. Хоча, ніколи не чув, яка точна вартість технічного обслуговування стратегічної ядерної зброї, розташованої на території України. Бо може виявитися так, що вартість та не така вже непідйомна, бо головне завдання ядерних стратегічних ракет - не літати, а просто бути в наявності. Українські політичні еліти часів ядерного роззброєння України мають відповісти - чому вони приховали від народу пропозицію уряду США про можливість обміну ядерної зброї на членство України в НАТО, бо вдивляючись в події сьогодення, якось не зрозуміло це?!
5
-
5
-
5
-
Стратегия США в Европе - сдерживание России, привлекая европейские страны для выполнения тактических задач. Задача Украины в этой игре - ослаблять Россию, которая вторглась на территорию нашей страны, восстанавливая свое влияние на постсоветском пространстве. Однако своей агрессией Россия не только ранила нас, но и вскрыла собственную язву, через которую миллиарды долларов ежегодно уходят на содержание Крыма и Донбасса. Добавить сюда санкционные потери и тогда напрашивается сам собой вопрос: как долго продержится Россия? У действующей власти Украины есть всего один вариант, чтобы изменить роль Украины в чужой игре. Надеюсь, судебная и антикоррупционные реформы помогут прищучить олигархов и их кланы, которые украли сначала все то, что построили наши отцы, затем обворовали нас через преступные схемы и тарифы, а теперь позарились на будущее наших детей - города и природа нашей страны в местах расположения их заводов и комбинатов в большинстве случаев непригодны для жизни. Поборов коррупцию и утвердив справедливость в судах, Украина может стать витриной западного образа жизни, как бы нас не заверяли в его скором конце, это не так. Американцам, решающим свои задачи, скорее всего, одинаково, в какой ипостаси мы будем пребывать - кровоточащей ли язвы на теле России или восточноевропейской витрины успешного западного мира, но с бОльшим удовольствием предоставят помощь, как кажется, во втором случае.
5
-
Чинна польська влада, надаючи можливість блокувати український кордон, схоже, вимушено так діє, аби ПІС знов мав право сформувати уряд. Хитка, після парламентських виборів, ситуація в Польщі підштовхує чинну владу до використання будь-яких найменших приводів, аби схилити шальки терезів на свою користь, навіть, використовуючи антиукраїнські методи. Загалом, попри те, що тут вбачаються глибші процеси, що впливають на переділ сфер впливу в світі, сподіваюсь, такі практики все ж таки призначені для використання лише у внутрішній польській политиці і не нашкодять польсько - українським відносинам.
5
-
5
-
5
-
5
-
Здається, в уряді США вважають, що таліби будуть кращими менеджерами для Афганістану, ніж хто-небудь ще. Уявіть собі країну, населену безліччю різних етнічних племен з низьким рівнем соціально-економічного розвитку. Постійна ворожнеча і конкуренція за тіньові грошові потоки. На перший погляд, США програли і Афганістан не став їх форпостом з привабливою вітриною, але, швидше за все, це ще не кінець. Можливо, існують домовленості США з Талібаном, про які ми не знаємо.
Кажется, в правительстве США считают, что талибы будут лучшими менеджерами для Афганистана, чем кто-либо еще. Представьте себе страну, населенную множеством различных этнических племен с низким уровнем социально-экономического развития. Постоянная вражда и конкуренция за теневые денежные потоки. На первый взгляд, США проиграли и Афганистан не стал их форпостом с привлекательной витриной, но, скорее всего, это еще не конец. Возможно, существуют договоренности США с Талибаном, о которых мы не знаем.
5
-
5
-
Опитування, опубліковане Комерсантом, швидше, фейкове. Напевно, це вкид, за наслідками якоого будуть уважно спостерігати. І якщо росіяни нормально сприймуть цей вкид, то російські владні політтехнологи почнуть обирати папір, в який загорнуть поразку Росії, щоби вона для росіян видавалась святом. Якщо ж ні, то тут для російської влади криється велика проблема, бо продовжувати війну - це знищити Росію. Кращим виходом для Кремля, якщо він вже готовий до поразки, буде згадати історію 90-х (допутінських) років, коли у Росії були найкращі відносини з Заходом. Кремль ще зможе видати поразку за перемогу, коли перестане кошмарити світ. Чи винесуть те зазомбовані росіяни?! Хай над цім попрацює роспропаганда. Але ми, українці, як би нас не вмовляли у зворотному, маємо пройти усі стадії скидання російського колоніального ярма, разом з перемогою. Ми заслужили на це.
5
-
Дякую за цікаві думки!!
Не секрет, що могутні держави часто поводяться брутально по відношенню до більш слабких. У мене є чітка асоціація подібної практики, яку часто називають "realpolitik", з діяльністю злочинних синдикатів - чим міцніше угруповання, тим більшу частину вулиці, району, міста, країни чи світу воно контролює. Здається, що під час загарбницької війни Росії проти України в більшості держав еліти зрослися з думкою, що убезпечити себе від свавілля (обгрунтованого чи ні) сильніших держав можна лише за допомоги ядерної зброї. Проте, таке масове озброєння мало би привести до катастрофи планетарного масштабу. В зв'язку з цим у мене запитання до пана Оленченко: як ви гадаєте, чи здатні могутні держави поступитись і домовитись про ліквідацію ядерних (і не тільки) арсеналів, запропонувавши нову формулу світоустрою, яку би сприйняла переважна більшість держав? І якою вона може бути? Дякую!!
5
-
Украина стала заложницей пробуксовки Энергетического перехода в Германии. Правительство ФРГ, чтобы отчитаться перед собственными избирателями, эгоистично, не принимая во внимание потребности соседей по континенту, пытается любой ценой выполнить обещание и отказаться от ископаемого топлива. Но, простите, украинский газопровод способен обеспечить транзит российского газа в увеличенных объемах. Нет, Германия хочет низких эксклюзивных цен на российский газ и ради этого готова танцевать под русскую балалайку и участвовать в сомнительных, дурно пахнущих проектах, которыми и являются СП-1 и СП-2. На словах лидеры Германии помнят трагические события на просторах Восточной Европы во время Второй мировой войны, а на деле подыгрывают России в её стремлении уничтожить Украину и заодно рассорить страны ЕС. Германия становится новым фактором нестабильности в Европе. США, Европа обязаны повлиять на политику Германии.
5
-
Якщо на Заході не зрозуміють, що не можна росіянам відкривати свої кордони, то через певний час в них виникнуть великі, дуже великі проблеми. Про одну з них вже сигналізував новий кремлівський анонсер Медведєв, коли заявив, що на європейських АЕС теж можливі випадковості. Ніяких виключень для росіян, бо вирахувати, хто з них хто, майже неможливо, а біля кожного з тих, що тим чи іншим чином просочиться на Захід, спецагента не поставиш, бо ніяких грошей на це не вистачить. Може на то і розраховують?!
5
-
5
-
5
-
5
-
Польські політики, відчуваючи нашу вразливість і залежність від західної допомоги, не були би політиками, якби в стосунках з Україною не розігрували економічну чи історичну карти. Проте, я пропоную глибше поглянути на проблеми в наших сосунках. ЄС разом з Україною отримає відсутній зараз, незалежний від НАТО, безпековий компонент, що дозволить йому стати незалежним потужним гравцем. Звісно, ЄС є присутнім на самітах G7, проте, стати повноцінним світовим полюсом йому може допомогти саме українська військова потуга. Саме це, здається, декого дратує, тому і Польща, керована зовні, і інші країни - члени (до прикладу, Угорщина) гальмуватимуть наш рух до ЄС під різними приводами, які, насправді, є вторинними.
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
Факти для статті в FT, напевно, були зписані з московського паркану. А якщо серйозно, то швидше, це замовна сдаття до виборів нового лідера Консервативної партії Британії - схоже, хтось таким чином намагається знизити рейтинги яскравих проукраїнських кандидатів. Історію з газовою турбіною Клімкін невірно зрозумів чи, може, навмисно озвучує спаплюжену інфу. Сенс того, що Канада передає відремонтовану турбіну для газогону ПП-1 в тому, щоби провина за відмову постачати газ в Німеччину, до чого буде прагнути Кремль, цілком лягала на плечі Росії.
5
-
5
-
Український народ мудрий, він розуміє, що під час війни Майдан збирати можна лише у крайніх випадках. Таким може бути зрада правлячої політичної верхівки. На жаль, влада користується цим. Коли зірве кришку парового казана народного гніву ніхто не знає, але влада надто швидко до цього наближається, діючи за принципом "своїм все - решті закон", заплющуючи очі на злочинні дії своїх та влаштовуючи гоніння на опонентів. Суспільство може втомитися чекати на відповіді щодо Єрмака, Татарова, Демченка, Трухіна та інших, тоді можливо все. Можливо, зрадники у владі діють так цілеспрямовано, домагаючись нестабільності, щоб підіграти ворогові, який тільки того й чекає, щоби атакувати нашу державу?
5
-
Робота по виявленню фактів корупції на вищих щаблях влади заслуговує поваги і поширенню. Останнім часом це явище набуло характеру лавини, бо є кому про це кричати. Я про інше хочу поінформувати українців. З 1995 по 2019 (тільки за цей проміжок часу зміг знайти достовірні статистичні дані), тобто за 25 років, в порівнянні з близькими до нас, багато в чому, поляками, українцям (порівнюючи середні заробітні плати) незаплатили більше $$4 трлн. Виходячи з того, що середня кількість працюючих українців в цей час була близько 19 млн, то кожний з них, в порівнянні з поляками, недоотримав $$230 тис. за 25 років, або $$9 тис./рік чи $$765 за один місяць. Деякі періоди просто жахають - в той час, коли у поляків середня з/п була на рівні $$500-700 (до 2003 року включно), у нас не перевищувала $$100 і була в межах $$35-92, тобто розрив був приблизно 10:1. Невже українці гірші працівники за поляків?! Ні, бо як тільки українець полишає Батьківщину, оцінка його праці миттєво зростає в 5-10 і більше разів. Є сенс запитати у правлячих еліт різних періодів в історії незалежної України, чому ви дозволили статися такому?! Сировина українськими бізнесменами часто купувалася за безцінь, проте готова продукція продавалася здебільшого за світовими цінами. Після всього олігархічні клани ще залазили в державний бюджет через різноманітний схематоз, роблячи зубожіння мільонів українців ще більшим. Нажаль, в Україні так і не з'явився клас чесних журналістів, експертів, політиків, бо коли йде мова про зубожіння українського народу, всі вони вибирають опцію замовчування. Не пам'ятаю, щоби хтось з відомих українців хоча би раз заявив про проблему. Хто має дати вам команду кричати про це, невже нічого людського в вас більше не лишилося?!
5
-
У Зеленського для гальмування становлення антикорупційних інститутів має бути мотив. Невже, він особисто наляканий чи, може, виконує передвиборчу обіцянку, дану якомусь "головному босу". Коли зрозуміємо це, зрозуміємо й інше. Але Татаров, без команди зверху, навряд би чинив спротив реформам, до яких прикована дуже сильна увага суспільства та наших західних партнерів. Зеленський здається розумною людиною, тим паче не зрозуміло, навіщо він псує своє майбутнє. Пане президент, не зважаючи на війну, вийдіть до людей і розкажіть правду. Народ, упевнений, зможе захистити вас від нападок тих, з ким наші шляхи розходяться.
5
-
Напевно, в ситуації, що склалася, завдячуючи успіхам ЗСУ, Лукашенко вимушений невпинно маневрувати своєю армією. Здається, постійні навчання не є загрозою для України чи НАТО. Тримання, хоч і невеликої, білоруської армії в розігрітому стані, так би мовити, в тонусі, можливо, є завуальованим сигналом, призначеним Кремлю, який має показати, що Лукашенко залишається хазяїном Білорусі, а також натякає, що Лукашенко та білоруси, а не Кремль, будуть самостійно вирішувати про свою участь у війні Росії проти України. А масово білороси налаштовані проти війни.
5
-
Може Маск і верзе все, що завгодно, але, здається, він не самостійна фігура - його бізнес-імперія, з великою часткою державних замовлень, нагадує великі китайські компанії, що діють в умовах, так званого, державного капіталізму. Тому, можливо, в уряді США є куратори риторикою Маска.
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
За два дня до широкомасштабного вторгнення росармії в Україну міністр оборони Угорщини заявив про розгортання на кордоні з нашою державою військових підрозділів угорської армії. Якби у росіян вийшло так, як міркували, то, з великою ймовірністю, угорці відкрили би другий фронт проти України, сором'язливо називаючи цю ганьбу "гіманітарною операцією". Угорці мають розуміти, що вибираючи Орбана, їм слід готуватись до виплати українцям $$ мільярдів за вбивство з особливою жорстокістю під час ДСВ десятків тисяч цивільних громадян України.
Коли питання приналежності було руба поставлено перед угорськими урядовцями в НАТО, вони очікувано вибрали сторону Заходу. Таке ж по суті питання мав би поставити вже ЄС перед Австрією, але, напевно, того не станеться - бо деякі більш впливові ігроки союзу все ще сповнені надії повернутися до справ з Росією. Не знаю, як це в них тепер вийде?!
5
-
5
-
5
-
Без НАТО вартість військового компоненту для безпеки нашої країни буде в десятки разів дорожчою за такий же рівень, за умови членства України в північноатлантичному альянсі. А після всіх подій останніх 20 років (саме так - Росія почала порушувати гарантії, які зафіксовані в Будапештському меморандумі, а також умови Великого договору ще далекого 2003 року з інциденту на Тузлі, можливо, навіть раніше) складно буде покладатися лише на гарантії, надані іншими країнами. Де нам взяти велетенські кошти на оборону, якщо півкраїни в руїнах? Чи не будемо ми вразливі у період відновлення економіки та відбудови міст? Здається, щоб можливі гаранти безпеки України легше йшли на підписання договору, його слід виписати у ширшому контексті, в якому Україна на взаємній основі також виступала б гарантом безпеки своїх гарантів. На таких умовах і з огляду на репутацію України, що стала сильним у військовому відношенні гравцем, було б легше підписати документ.
5
-
Під час Помаранчової революції у людей були надії на світле майбутнє. Проте, здається, перед чоловіком, який тоді став президентом, могло стояти зовсім інше завдання - а саме, максимально загострити відношення з Росією на фоні стрімкого зростання національно-патріотичних настроїв в середині нашої країни. Не буду стверджувати, можливо його використали приховано. Не маю нічого гарного, що можна сказати про наших східних сусідів, але державник, що дбає про Україну, мав би діяти інакше. Схоже, з чужим завданням той президент впорався добре - тому спокійно передав естафету, самі знаєте кому.
5
-
Практика упрощений, к которой прибегают на Банковой, в дипломатии воспринимается, как невежество. Нетерпеливость украинской власти, вынесенная на всеобщее обозрение, никак не изменит решение НАТО. На то есть причины и во главе их списка стоит доверие, которого пока недостаточно, чтобы нас пригласили присоединиться к североатлантическому союзу. Немудрено, доверие нужно заслужить, но разве можно добиться его сливом врагу операций спецслужб стран НАТО, или наличием советников, откровенно полирующих сознание граждан российскими нарративами, или заигрываниями с Китаем. Все больше тяготею к мысли о том, что нынешняя претензионная игра затеяна на Банковой для достижения противоположной цели - как можно дольше оттягивать момент вступления Украины в НАТО и ЕС, учитывая незаинтересованность акционеров сегодняшней власти в этом. Возможно, именно поэтому до сих пор не назначена встреча в Вашингтоне - нет доверия.
5
-
5
-
Ні, видно, що Китай і Росія на рівних вступили в альянс. Вони, як акули, що відчувають кров на великій відстані, учуяли, що Захід, а точніше Америка, може зазнати ганьби в Україні. Тут нема чому дивуватись, бо Захід своїми руками багато років прокладав шлях до поразки в Україні. Нажаль, ми, українці, деморалізовані і спустошені під довгим колоніальним тиском Росії, не змогли побудувати міцну державу після роспаду Радянського Союзу. Коли просили про допомогу у Заходу, то кожного разу чули - Mañana!! Якщо Сі Цзиньпін не подзвонив відразу після повернення з Москви, то швидше за все, в Пекіні дуже серьозно поставилися до українського питання. Розуміючи яке важливе для співробітництва з Європою геостратегічне місце займає Україна на мапі, Китай, напевно, готує пропозиці для української влади, від якої важко буде відмовитись. Чи хтів Захід взагалі мати Україну в якості союзника?! Здається, ні, бо він мав би діяти інакше. Колись мріяв, що кордон між Заходом і умовним Сходом пройде східними кордонами України, Білорусі, Латвії та Естонії, але, здається я помилявся стосовно нашої країни і Білорусі. Напевно, Захід, після відновлення Україною незалежності в 1991, розглядав українців лише як інструмент для послаблення Росії.
5
-
5
-
Колись давно писав, що Лукашенку треба оголосити мобілізацію. Це, напевно, викличе невдоволення, що вивиде білорусів на вулицю. Але в цей раз Лукашенку треба не допустити росіян та їхніх агентів до керівництва протестом і самому завуальовано очолити його. Треба витиснути росіян з території Білорусі, навіть, в силовий спосіб. Можливо, в тому разі Лукашенко заробить на індульгенцію, хай і не повну, від білоруського народу та Заходу. Українці, напевно, це також візьмуть до уваги.
5
-
Заява очільника ВМС ФРН дуже схожа на звичайне гешефтмахерство. Українці обов'язково повернуть Крим. На відміну від німців, які свого часу втратили Кенігсберг, українці не винні в тому, що Россія окупувала частину території України. Здається, що головним фактором у всепрощаючій позиції Німеччини щодо Росії є багаті ресурси цього порушника світового порядку, без яких, схоже, німецькі еліти погано уявляють своє майбутнє. Здається, заради російських ресурсів еліта Німеччини не помічає тієї шкоди, якої завдали німецькі нацисти та регулярна армія українцям під час II світової війни. Сама ФРН була прийнята в НАТО в 1955 р., тобто, практично за 35 років до приєднання східних земель (НДР) і нікого не турбував на той момент факт окупації тих територій Радянським Союзом. УНР до окупації Росією (РРФСР) була незалежною державою, визнаною 9 лютого 1918 р. Німецькою імперією та іншимим впливовими державами світу.
5
-
Схоже, зараз триває активна підготовка громадської думки на Заході щодо можливої допомоги НАТО Україні. Нам залишається лише набратися терпіння та чекати, сподіваюся недовго. За опитуваннями в США, поки що лише 42% населення підтримують військові дії американської армії проти Росії, а 58%, відповідно, проти. Але картинка війни з України, страждання та героїзм українського народу, сподіваюся, змінять погляд американців на ситуацію в нашій країні.
Доповнено. Сьогодні опубліковані свіжі дані опитування в США – 74% американців заявили, що США та їхні союзники в НАТО мають закрити небо над Україною.
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
До старого асортименту інструментів впливу російські агенти з числа українців тепер додали нову брехливу лякалку. Усі, як один, почали розкручувати думку, нібито росіяни не заспокояться, поки не вб'ють усіх українців чи, принаймні, не виженуть з земель, що споконвіку нам належали. То спочатку визначтеся, хто буде то робити, бо в Росії, очевидно, нема дурних помирати, навіть, за Крим та Донбас.
5
-
Крім Росії безпосередньо фінансувати відбудову України мають ті європейські держави, які довгі роки мали гешефт із Росією, знаючи, який там політичний режим і до чого призводить бізнес на крові з ним. Адже до України були і Молдова, і Грузія, інші гарячі території в Африці, на Близькому Сході тощо. Це насамперед ті європейські країни, які, йдучи на поводі своїх бізнес-еліт, слухняно виконували всі доручення Кремля. На початку цього списку мають стояти Німеччина та Франція, які сприяли створенню умов для агресії Росії проти Грузії та України, завадив ним в 2008 вступити до НАТО. Слідом мають йти Італія, Австрія, Угорщина та всі ті, хто зараз виступає проти приєднання України до НАТО та ЄС.
5
-
На мою думку, усе набагато простіше. Напевно, Росія неспроможна виконати поставки свого збіжжя тадиційним імпортерам. Схоже, війна змушує її робити додаткові запаси зерна. Тому вона торгує краденим українським, щоби хоч якось перекрити нестачу по своїм контрактам. Сам факт проблеми з експортом українського збіжжя, що Кремль створив на рівному місці, здається, вказує на проблему експорту з Росії, а Україна потрібна для того, щоби перекласти провину на іншого, що Кремль робить постійно. Є ще деякі моменти, але про те вже багато було сказано.
5
-
Та частина сучасної еліти Німеччини, від якої залежить прийняття тих чи інших рішень, схоже, не сприймає всерйоз бомбардування українських міст російською авіацією. Так само, як і більшість їхніх предків під час ДСВ, коли літаки Люфтваффе рівняли із землею ті самі міста. Послідовники Шредера в сьогоднішній Німеччині, схоже, не відчувають своєї відповідальності за те, що відбувається сьогодні в Україні, тим самим додають багато нового негативу до іміджу своєї країни, додатково до того, якого німці намагаються позбутися вже 77 років. Залишається сподіватися на німецьке громадянське суспільство, яке не стоятиме осторонь війни, що розгортається в Європі ХХI століття.
5
-
5
-
В Росії відбуваються дуже складні процеси. Мало хто їх розуміє навіть в Росії, не говорячи вже про Україну. Пам'ятаєте, як якусь кількість років тому, вже після "закручування гайок" в Росії, на її Далекому Сході місцеві мешканці, головним чином європеоїди, встали на захист лідера місцевої еліти, намагаючись відвернути від нього удар центральної влади? Тобто, навіть в найкращі для Росії часи, завжди на її околицях тліли різноманітні конфлікти. Треба лише плеснути туди трохи бензину. Я вже не кажу про національні утворення на териториї Росії. Разом з силою своєї армії та через те, що не може підкорити Україну, Кремль буде і надалі втрачати авторитет серед місцевих еліт. Статус "держави - спонсора тероризму" для Росії лише прискорить відцентрові процеси в країні, бо місцевим елітам та громадянам такий перебіг подій точно не сподобається. Послаблюючи спроможність свого репресивного апарату всередині Росії через війну в Україні, Кремль дає можливість розгорітися пожежам на околицях Росії, від яких, врешті-решт, згорить Москва.
5
-
5
-
Здається, що рішення Росії розпочати війну проти України консолідовано, в утаємничений спосіб, домовлено з групою країн, що кинули виклик Заходу. Цю глобальну війну пророкували давно і зараз, напевно, вона точиться на теріторії України. Змовники, можливо, побачили слушний момент, відчувая пік своєї спроможності та передчуваючи кризисні явища на Заході. Чи не тому Путін перед війною навідався в Пекін до Сі Цзіньпіна, щоби ухвалити остаточне рішення про початок війни? Може тому над їхніми зкам'янілими обличчями висіла тінь смерті? Здається, війна в Україні - це останній похід глобальної антицивілізації на знищення своїх опонентів.
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
Керівник СБУ то креатура президента. Можна припустити, що президента прохали про призначення Баканова люди, які допомогали Зеленському просуватись на президентство. Ті люди не можуть покинути території України з відомих причин. Після нашої перемоги, яка залежіть від допомоги західних партнерів, напевно, постануть питання перед тими людьми. Можливо, навіть, вони будуть відповідати за злочини ціною своєї свободи. Тому, швидше за все, ті люди кровно зацікавлені в перемозі Росії, допомогаючи якій, вони залишають можливість бути вільними на території певної частини світу.
Можливо, різка зміна президентом позиції стосовно корупції в державі якось пов'язана з рослідуваннями справи Кірєєва та подібних до неї справ про державну зраду?! Дякуємо всім причетним, хто допомагає українцям відірвати корупціонерів від корита та загнати їх у стійло!!
5
-
Кажется, что Байден, прежде, чем подписать договор с Меркель, договорился с Путиным об Украине. Вполне возможно, что в обмен на возможность достроить СП-2 и отсрочки предоставления Украине членство в НАТО, Путин дал согласие на поэтапное присоединение нашей страны к западному миру, а так же на продолжение транспортировки российского газа украинским трубопроводом. Многие политики в США, как известно, выступают против СП-2 не потому, что он ограничивает возможности Украины, а потому, что озабочены реализацией американского сжиженного газа на европейском континенте.
5
-
5
-
Можливо, Кремль чекає, що Україна не відмовиться від НАТО. Справа в тому, що Москві не вдалося втягнути НАТО, як вони не намагалися, у її війну на боці України. Кремлю вкрай потрібна мобілізація населення навколо ідей російської владної верхівки. З чим, схоже, вони мають проблеми, про що може говорити останній виступ Путіна. Можливо, українські переговорники роблять правильний тактичний крок і не підіграють Кремлю у його бажанні ув'язати Україну та НАТО. Мабуть, надія кремлівських технологів на те, що всеосяжна криза та різке зниження якості життя росіян, що наближаються завдякиі санкцям Заходу, згуртує росіян навколо Путіна, не спрацьовує. Схоже, 20 останніх відносно ситих років в історії Росії зробили свою справу і зараз велика кількість росіян погано сприймають перспективу жити в злиднях та за новою "залізною завісою". У будь-якому разі, час, здається, працює на нас і кожен новий день наближає нас, українців, до нового історичного етапу життя у вільній незалежній демократичній країні.
5
-
Російська еліта припускається грубих помилок, але виправляти їх не вміє. Невже у Кремлі не бачать, що продовження війни в Україні не призведе до перемоги Росії? Навпаки, кожен новий день війни послаблюватиме її. Якщо Путіну потрібен привід для завершення війни, який всередині країни сприймуть як перемогу, тоді йому слід випросити у Заходу максимальних санкцій, на рівні повної ізоляції. Населення має відчути на собі усе жахіття життя в закритому просторі без багатьох благ цивілізації. Скасування ізоляції та зняття частини санкцій (про повне поки що говорити не доводиться) і буде тією перемогою над Заходом, який цілком може влаштувати більшість населення РФ. Це, як у старому анегдоті, коли нещасному парафіянину священик порадив поселити у своїй оселі козу, а потім, коли умови життя нещасного стали ще більш нестерпними, запропонував прибрати козу з дому, чим полегшив життя парафіянина.
5
-
Це штучний курс долара, вирахований в умовах війни. Курс збалансований - наскільки можливо низький, щоби утримати інфляцію та настільки ж високий, щоби закрити усі потреби військового часу. Напевно, зараз ніхто не скаже, яким буде курс після війни, хоча, з урахуванням багатомільярдних надходжень на відбудову, він має знизитись, тим паче, якщо треба буде повертати якусь частину коштів, то уряд, навіть, має бути зацікавлений в тому. Стосовно інсайдерських заробітків - навіть, в мирний час наближені до влади збагачувались на тому, а під час війни, напевно, такі можливості зросли. Але владі того мало - Коломойському мільярдну заборгованість збираються списати. Сорому у тих людей немає.
5
-
Понятно, что состояние современной России и боязнь потерять власть (нет, не из-за возможной потери имеющегося у него состояния, а по причине стать доступным для правосудия - грехов то за ним слишком много), толкают Путина к активным действиям. Не дай бог остановиться, ведь нельзя дать возможности заскучать российскому народу - это будет конец личной истории Путина. Но ведь Путин в самом начале своего пути мог пойти другой дорогой. Да, более сложной, но которая, через модернизацию, привела бы Россию к полноправному статусу сверхдержавы. Тому, желаемому Путиным, статусу, который он сейчас буквально вынужден выклянчивать у Запада и Китая. Почему же Путин пошел иной дорогой? Не буду мусолить банальную и даже пошлую в некоторой степени, тему быстрого обогащения, перейду сразу к делу. Кто вбил в голову Путина мысль о том, что Россия должна стать великой исключительно путем новых завоеваний и захватнических войн? Путин - по своей природе слабый нехаризматичный человек, на которого случайно свалилась огромная власть. Видно, он решил воплотить либо идеи своей молодости, навеянные изучением истории России, либо имперских тараканов ему удачно подсадили, да так, что он начал воспринимать их, как своих собственных. Очень часто слабые натуры, желая выглядеть самоуверенными и сильными, перенимают привычки и мировозние близких к ним харизматичных людей. Не исключаю, что возле Путина, в какой-то момент его президентства, как раз и оказался такой сильный человек. А теперь добавлю в эту гипотезу несколько капель заговора. Что, если нужный человек или люди оказались возле Путина не случайно, а Крым был всего лишь прелюдией, завуалированным приглашением в огромную ловушку, из которой выбраться уже не возможно. Не нужно россиянам винить противников сильной России - это естественный процесс конкурентной эволюции государств. Лучше вините во всем себя, за то, что много раз избирали Путина президентом, который, по своей или чужой воле, привел Россию к проигрышу.
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
5
-
Напевно, до Німеччини і до певної міри, загалом до Європи, прийшло розуміння про небезпеку передачі управління власною безпекою на аутсорсинг. Звісно, сила миролюбності німців після ДСВ незрівнянно вища, ніж після ПСВ, проте, напевно, у еліт Німеччини загалом з'явилося відчуття залежності економічної сили держави від власної безпекової спроможності. Чи отримає новий поштовх для розвитку суто європейська система безпеки чи європейці залишать все, як є? Напевно, одностайної відповіді на це питання не слід очікувати, проте, можливо в рамках ЄС (а може і в більш широкому колі держав) утвориться новий силовий блок, на додаток до НАТО. Європа мала би приймати активну участь у змінах світового порядку, які насуваються, аби остаточно не відійти на другий план.
5
-
Конкурс на керівника НАБУ, як бачиться, не так залежав від політичного процесу всередині країни, як від позиції закордонних партнерів. На що обміняли партнери своє невтручання у відбір керівника НАБУ, попри наявність своїх людей в комісії з відбору? Не секрет, що серед наших міжнародних партнерів є різні плани щодо України. Як уже писав, для одних важливо, щоби українці підсилили НАТО, інші намагаються українцями посилити безпековий сектор ЄС, не воліючи тим самим часом залучати Україну до НАТО. Навіть, уява про тривалість війни і результат, до якого вона має привести, у окремих груп партнерів відрізняються. Україна, хоч і є по факту бідною родичкою, але за її прихильность суперничають найсильніші держави, союзи та блоки. Тепер поглядіть на процеси, що відбуваються навколо нашої країни (внутрішні і зовнішні), у ракурсі того, що я написав вище. Здається, інфа про підрив газогонів ПП, теж до того. Нажаль, застільні розмови, подібні до цієї, коли представниці влади, ЗМІ та ГО гладять одна одну по черзі, до правди українців не наближають. Така вже у нас "незалежна" журналістика.
5
-
Путін всередині Росії вже майже досяг мети - більше 3/4 населення підтримують його, багато хто, звичайно, поки навіть не уявляє, що на них чекає попереду. Наразі триває процес завершення формування 100% лояльного народу Росії. Усі, хто розуміють, що відбувається, що країна закривається, їдуть. У цій ситуації Абрамович, згоден з Мартиненком, не може впливати на рішення, які приймає Путін. Навпаки, олігархи, як класс, здається, тепер стають ворогами путінського режиму. Про те, що самоізоляція це, мабуть, єдина можливість зберегти цілісність Росії я пишу давно. Також виправдовується мій прогноз, що йдучи, Росія голосно грюкне дверима. Також, як і інший мій прогноз, зроблений ще в дофейсбучну еру, чи то наприкінці 90-х або на початку 00-х, про те, що існує велика ймовірність війни між Росією та Заходом на території України, яка спричинить великі руйнування . На жаль, ніхто серйозно не поставився до моїх слів. Здається, час, коли можна було сподіватися, що Путін поверне назад, а Захід, як часто він це робив раніше, зніме з Росії санкції, минув. Кремль, схоже, більше не має наміру перебувати в рамках міжнародного права. Про що можуть говорити війна в Україні, історія з лізинговими літаками та ін. У цьому, новому для неї, становищі Росія нестиме постійну загрозу світу, так само, як Північна Корея, тільки незрівнянно більш небезпечну. Таким чином, не маючи інших можливостей, Росія намагається стати новим полюсом світу, таким, яким був Радянський Союз і відповідно до жанру історичної постановки, роль у неї може бути лише одна - бути імперією зла. Це нова-стара реальність, про що постійно говорить Путін, прагнучи відродити силу і вплив Росії/Радянського Союзу. В основі того, що сталося, напевно, лежать особисті якості Путіна, який дуже близько і болісно сприйняв відмову Заходу розмовляти з ним на рівних, що руйнувало його внутрішню картину світу і не давало можливості Росії грати ту роль, яка, як установка, сиділа в його голові. Хоча, залишається невеликий шанс, що це лише гра, а Путін блейфує. На це може вказувати синтетичність останніх пропагандистських шоу у Росії, показна бравада російських чиновників, коли ті виправдовують злочини путінського режиму та їхне непрофісійне ставлення до силових дій російського війська на нашій території. З іншого боку, диктаторські режими часто вдавалися до подібних методів забезпечення своєї стійкості.
5
-
5
-
5
-
5
-
Мій коментар, розміщений на іншому ресурсі.
Зрозумійте, доти російська еліта сама не схоче позбутися деяких своїх територій, ніхто не зможе, принаймні в найближчому майбутньому, відібрати у Росії навіть клаптик землі. Довготривалі санкції мали би вплинути на стан Росії, але тепер, напевно, можна констатувати, що Кремль, за прикладом України, отримав гарантії допомоги, від Китаю, що не дасть їй впасти найближчим часом. Захід має припинити розмови про ядерну загрозу з боку Росії (бо Кремль буде безкінечно довго експлуатувати цю лякалку) та поставити для ЗСУ всю, необхідну для швидкого визволення українських територій, зброю. Якщо Кремль наважиться на застосування ядерної зброї, то нехай вже це зробить, бо Захід не може безкінечно довго перебувати в програшній позиції, послідовно втрачаючи союзників. Напевно, в тому і є задум Китаю і Росії - затягнути війну, не стільки для того, щоби самим посилитися, а скорше для того, щоби послабити Захід через падіння добробуту громадян та зміни світового балансу держав на користь авторитарного альянсу. Захід поки ще має перевагу над альянсом авторитарних країн, тому має, нарешті, рішуче виступити на захист своєї цивілізації, бо, оминаючи вади демократії, треба визнати - вільнішого для людини політичного устрою, ніж демократія, не було. Не можна це втрачати.
5
-
Ті, хто роззброював Україну та інші пострадянські держави, на території яких знаходилася ядерна зброя, мали би знати, що вільно розвиватися тим державам не дадуть. І якщо об'єднана Європа має парасольку НАТО, то для України, Білорусі, Казахстану ядерна зброя мала би гарантувати незалежність. А так, схоже, вже тоді, 30-ть років тому, у декого були плани на підпорядкування тих країн Росії. Про Китай, можливо, в той час серйозно ще не думали. Проте, зараз Казахстан і Білорусь більше орієнтовані на Китай, ніж на Росію. В Україні йде війна, розв'язана Росією. Нажаль Захід свого часу не зрозумів чи не схотів прийняти те, що долучаючи Україну до НАТО і ЄС (відкликаючись на її ядерне роззброєння), він запобіг би російсько - українській війні, яка може руйнівно вплинути на економіку і безпеку всього регіону.
5
-
5
-
5
-
Цікаве питання: чи можна вирішити безпекові питання в Європі без України? Наші найближчі сусіди, які є членами НАТО, Польща, Литва, напевно, думають, що це неможливо. Тому останнім часом посилились контакти між нашими країнами. Сподіваюся, що на останній зустрічі Люблінського трикутника у Гуті найбільше було приділено увагу саме безпековим питанням. Можливо, інші сусіди України – Румунія, Словаччина, Угорщина також розглядають співпрацю з Україною насамперед з огляду на сферу безпеки. Хто знає, можливо, це співробітництво призведе до утворення нового оборонного блоку, членами якого стануть східноєвропейські країни, які вбачають загрозу своїй безпеці.
5
-
Захід свого часу зробив концептуальну помилку, вклавшись інвестиціями та технологіями в розвиток Китаю, без зустрічних умов, а саме - вимоги повної демократизації Піднебесної. Не зробивши того, Захід отримав сильного супротивника, під орудою якого зібралися антицивілізаційні сили, що вимагають перегляду сформованого світового порядку. Більше того, ми пропустили той факт, що в Україні почалась війна Глобальної Антицивілізації проти Заходу. Судячи з невідповідного ситуаці реагування, Захід ще не зрозумів з чим він має справу. Здається, Росія ризикнула тільки тому, що на її боці діє Китай. Гадаю, допоки Китай буде мати можливість скуповувати за невисоку ціну російську сировину, санкції для Кремля не будуть непідйомними. Хто ще приєднався до антицивілізаційної коаліції достеменно не відомо, але здогадатись можна. У тих країн величезний сумарний потенціал, але і проблем багато. Поодинці для Заходу вони не є небезпечними, разом так. Вони займають майже 30% суходолу та мають більше 40% населення планети, на їхню долю припадає близько 30% світового ВВП. Серед кандидатів та бажаючих приєднатись до них є значущі держави світу. Здається, вони вважають, що знаходяться на піку своєї колективної спроможності та бояться втратити шанс. А вони його починають втрачати - з Росією, сподіваюсь, усе зрозуміло, але, здається, на локомотив угрупування, Китай, теж може чекати стагнація. Тому, мабуть, вони поспішають. Тому Росія почала погано підготовлену війну. Захід має посилити контрзаходи. Зберігаючи єдність, він може перемогти. Чи має Захід чимось поступитись? Важко сказати, не почавши хоча би економічну війну. Світ, швидше за все, докорінно зміниться. Головне, щоби основні демократичні права і свободи людини, за які зараз б'ються українці, лишились незмінними.
5
-
Важко повірити, що в Кремлі не розуміли, як їх можуть зустріти в Україні під час нападу. Зате, мабуть, прорахувалися з потенційною реакцією Заходу. Можливо, Путін зважився на цю авантюру, знаючи, що жити йому залишилося недовго, і те, що буде після нього, його не дуже хвилювало. Так чи інакше, в Історії він вже залишиться, щоправда, в якості злодія. Схоже, Кремль в Україні діє навмання, попутно народжуючи плани, на кшталт "зернової кризи", масової міграції біженців до Європи, дестабілізації в різних куточках континенту та ін., що, головним чином, є рефлексіями на негативну реакцію Заходу. Хоча, можливо, в Кремлі війну з Україною розглядають, як останній бій із Заходом та поставили на кон усе, що мають. В тому випадку, важко зрозуміти, що ще спаде на думку мешканцям Кремля.
Якщо російську армію не вигнати із захоплених українських територій, Кремль продовжить здійснювати політику щодо залучення цих земель до своєї орбіти. Зараз ці території, як скалка в тілі Росії. Але згодом Кремль там влаштує нестерпне життя для українців, які не змогли вчасно виїхати. Потім через видачу російських паспортів, та застосування російських законів привчатиме жителів тих територій до нових порядків. Все це може тривати досить довго. Тому українському керівництву не потрібно мати ілюзій і готуватися повернути силою наші землі, поки вони не стали частиною Росії. Із Кримом складніше. Тут, можливо, треба буде чекати моменту, коли Росія ослабне настільки, що не зможе більше його утримувати. Вже зараз потрібно вести переговори із Заходом про те, щоби найпотужніші санкції проти Росії за війну в Україні залишалися доти, доки не буде звільнено останній сантиметр нашої території, частиною якої є Крим.
4
-
З гостем неможливо погодитися. ВВП Росії (разом з видобутком вуглеводнів) - це лише ВВП однієї середньої країни Європи, накшталт Іспанії, населення якої на 100млн. особ меньше ніж в РФ. Економіка Росії (1,6% від світового ВВП, з тенденцією до зниження), а також кількість населення (1,7% від світового) в планетарному масштабі - це ніщо. Тому, навіть, якщо Росія припинить продавати за кордон усе, чим вона торгує зараз, то ніхто того не помітить. Єдиний вихід для цивілізованого світу - постійно нарощувати санкції стосовно Росії, доти, поки вона не зголоситься грати за міжнародними правилами. До тих, хто буде допомогати Кремлю уникати санцій чи пом'якшувати їх дію, теж слід застосувати санкції. Навіть Китай не має бути "священою коровою".
4
-
Знайшли у кого питати про згоду розпрощатися з територіями рідної держави. В українців ??!!)) Це я про опитання КМІСу. Невже хлопцям в студії 84% "проти" замало, якщо вони продовжують проявляти байдужість до долі Донбасу та Криму?! Припускаю, що до того вас примушує роботодавець, який, в свою чергу, отримав відповідне завдання. Схоже, усе заради сприятливої реакції Росії. Алеж, відкидаючи думку більшості українців про неподільність України, ви уподібнюєтеся до роспропаганди, яку самі ж завжди хаяли. Не комільфо виходить!!
Пан Фурса розмірковує про українців, яких вигнала війна з рідної країни, як інвестбанкір. Для нього, здається, є неважливим створювати умови з гідною узаконеною зарплатнею та високими соціальними стандартами заради повернення українців додому, бо як для інвестбанкіра, для нього, схоже, головне - заробіток на фондовому ринку, а чим нижча зарплатня найманих робітників та меньші соціальні відрахування роботодавців, тим краще йде бізнес. Коли тим переймається пан Фіала, це зрозуміло, він не українець, але, невже, пан Фурса не розуміє, що для більшості українців Батьківщина має значення, тим більше зараз, коли нарешті збувається мрія багатьох поколінь. Схоже, Фурсу мало турбує його гідність, як українця і громадянина. В плані людяності оцінка пана Сича значно вища. Куди котиться НВ??!!
4
-
4
-
4
-
4
-
4
-
4
-
4
-
4
-
В стратегічному плані Білорусь дуже важлива для безпеки не тільки України, але й НАТО, тому з білорусами треба залишатись на зв'язку. Інша справа, що зараз там нема з ким контактувати. Схоже, реальні влада та опозиція майже повністю поглинуті Росією. За Лукашенком, здається, лише фасад усієї конструкції білоруської влади, але без російської підтримки, напевно, він не встоїть, якщо Бацька не візьме ігру в свої руки.
Росіяни з грошами, награбованими в народу, головним чином, тікають з Росії до арабів, до турків, до грузинів, тому Заходу, перед тим як самим впроваджувати заборону для в'їзду росіян, було би добре домогтися від інших припинити це робити. З іншого боку, консервація Росії вигідна путінському режиму, бо залишає для нього хоч якійсь потенціал.
Референдуми, що збирається проводити Кремль на окупованих територіях, можливо, це ще декілька нових приводів, слідом за зерновою кризою та окупацією ЗАЕС, змусити посадити українську владу за стіл для перемовин. Напевно, так сподіваються в Москві, не полишаючи термінових спроб знайти хоч щось варте уваги українців та Заходу.
Вже відчувається запах російської поразки, тому, напевно, Заходу не слід загравати з Кремлем. Схоже, на нас чекає розв'язка в стилі кінця 80-х - початку 90-х. Але усього того, що зараз відбувається на території України можна було уникнути. Якби західні стратеги не лишали українців та білорусів ядерної зброї, а навпаки, використали її для стримування Росії. А ті сотні мільярдів доларів, що збирається Захід надати нашій державі на відбудову, якби були виділені 30 років тому. Якби...
4
-
4
-
4
-
Спіраль історії закручується все щільніше, а витки стають дедалі дрібнішими. Здається, ще вчора багато хто з нас був свідком розвалу Радянського Союзу - злидні, злочинність, безправ'я та багато іншого, про що ми почали забувати. Росія, схоже, знов порине в ті нестабільні часи. На жаль, Путін, як слабка людина, отримавши владу з рук Єльцина, який безперечно мав харизму, не зміг впоратися з Росією, в ДНК якої закладено деструкцію. Путін уявив себе царем і вирішив, що він може витворяти все, що йому заманеться. Як бачимо, царська корона виявилася йому завеликою, як кажуть росіяни - "нє по Сєнькє шапка". Прийде час (думаю, не більше, ніж півроку) і ті, хто зараз горло рвуть за Путіна, бігатимуть із витріщеними очима, відшукуючи його, самі знаєте для чого.
4
-
Діяльність пана Притули нічого окрім захвату та поваги у мене не викликає. Але багато раз опікшись на загальнонаціональних виборах, керованих олігархами, у мене є запитання до пана Притули. Мені видається дивним, що в державі з сильно збіднілими під час війни людьми, фонд пана Притули за добу збирає багатомільйонні суми. Здається, таке можливо, якщо хтось одним чи декількома траншами перераховує всю потрібну суму чи, принаймні, більшу її частину. Добре, якщо за цим стоять наші партнери. І погано, якщо таким чином бурхливу передвиборчу діяльність розпочала нинішня влада чи, ще гірше, минула. Можливо, я даремно нервую з цього приводу, але краще отримати заздалегідь відповіді на важливі питання.
4
-
4
-
Ще до того, як Ленін почав збирати СРСР, Українська Народна Республіка була незалежною державою, визнаною більшістю провідних держав світу того часу. Були встановлені в повному обсязі дипломатичні, торгові, політичні відносини з Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Боргарським царством, Османською імперією, Французькою республікою, Великою Британією, Королівством Польща та Польською республікою, Аргентиною, Святим Престолом, Грецією, Грузинською та Азербайджанською Демократичними Республіками, Данією, Королівством Іспанія, Королівством Італія, Норвегією, Персією, Фінляндією, Швейцарією, Швецією, Естонією, Латвією, Литвою, Королівством Румунія, Білоруською Народною Республікою. Більше того, було підписано прелімінарний мирний договір між Українською Державою та Російською Радянською Республікою у преамбулі якого зазначалось, що він підписується двома незалежними державами. У статті 4 договору йшлося про обмін консулами, на підставі чого було відкрито 18 українських консульств у містах Росії та 7 російських в Україні. Після всього Червона Армія напала на Україну, після чого розпочалася тривала (більше 70 років) окупація.
4
-
4
-
4
-
Напевно, в ситуації, що склалася, завдячуючи успіхам ЗСУ, Лукашенко вимушений невпинно маневрувати своєю армією. Здається, постійні навчання не є загрозою для України чи НАТО. Тримання, хоч і невеликої, білоруської армії в розігрітому стані, так би мовити, в тонусі, можливо, є завуальованим сигналом, призначеним Кремлю, який має показати, що Лукашенко залишається хазяїном Білорусі, а також натякає, що Лукашенко та білоруси, а не Кремль, будуть самостійно вирішувати про свою участь у війні Росії проти України. А масово білороси налаштовані проти війни.
4
-
Кремль, продовжуючи агресію проти України, намагається підштовхувати Захід до конфіскації російських коштів на арештованих рахунках в західних банках. Мета полягає в підриві довіри з боку країн третього світу до світової фінансової системи, що, в свою чергу, є невід'ємною частиною плану по руйнуванню існуючого світового порядку. Після візиту керманича Китаю в Росію слід очікувати посилення підривних дій Пекіна і Москви проти Заходу. Заходу треба переламати ситуацію, запропонувавши країнам третього світу те, чого нема в Китаю і Росії. Але, що Захід може запропонувати? Здається, нічого особливого. Розуміючи, що в більшій частині тих країнах третього світу встановлені авторитарні режими, то, напевно, Заходу простіше буде купити еліти тих країн. Власне, саме так вчиняють Китай і Росія, коли треба отримати і втримати нового партнера. Навіть серед країн НАТО і ЄС знаходяться ласі до їхніх грошей. Як я вже писав, важко отримати перемогу над негідником, граючи чесно. Треба відповідати в його манері, тільки більш брутально. Хоча, може дійсно настав час змінити світопорядок і зробити світ кращим для всіх без виключень?!
4
-
4
-
4
-
4
-
Росію, яка мала можливість вибирати між двома полюсами, притягло до Китаю. Здається, це найбільша помилка російських еліт. Можливо, зрозумілий політичний режим Китаю був одним із визначальних факторів для Кремля. Яке меню спільних дій було на столі під час зустрічі у Пекіні? Зрозуміло, що комплекс заходів для протидії та, зрештою, для перемоги над Заходом. Можливо, Росія у спільному протистоянні Заходу сподівається грати ще й у власну гру, яка має повернути її до вищої ліги світової політики. Хоча, можливо, Китай пішов на поступки та дав згоду сприяти цьому бажанню Кремля. У стратегічному плані важко уявити подібні дії Китаю без значних поступок із боку Росії, таких, як території, джерела сировини тощо. Які перспективи у Росії могли бути, піди вона іншим шляхом, на зближення із Заходом? Тут не зрозуміло, чи вимагав би Захід демократизації Росії чи ні. Можливо, ні, інакше дезінтеграційні процеси всередині Росії важко було б зупинити, що не прийнятно для Росії, та й Заходу не потрібна сегментація її ядерного арсеналу. Що чекає на Росію, важко припустити, для цього потрібно знати плани Китаю.
4
-
Дійсно, Путін, оголошуючи про розміщення російської ядерної зброї в Білорусі, надає вагомі аргументи тим західним політичним елітам, які вже зараз готові до розділення України. Боюся, що маючи такий козир, уряди європейських країн, котрі свого часу закрили дорогу України до НАТО, можливо, навіть перестануть обговорбвати з українською владою інші варіанти вирішення конфлікту. Тим самим показуючи, що навіть військові злочини росіян не спроможні вплинути на їхню свідомість. Здається, США, щоби не розхитувати західну єдність, теж можуть пристати на цей сценарій закінчення війни. Сподіваюсь, уряди європейських країн, які відчувають небезпеку, що несе з собою Росія, не погодяться з тим, але голос їхній, нажаль, не самий сильний. В кінцевому рахунку, капітуляція перед Кремлем призведе до коливань на Заході, породжуючи недовіру поміж країнами і в середині західних інституцій, до чого, власне, завжди прагнула РФ. Питання на останок: чому Захід не погодився на російський ультіматум грудня 2021, бо схоже, що зараз він має наміри прийняти його?!
4
-
Звинувачення України в атаці на російський ядерний об'єкт, то дуже поганий прецедент. Росія за підсумком лише агресії проти України нічого не виграє, тому вона потребує світового хаосу. Якщо не спалахне Близький Схід, а за тим азійський континент, то можливо, Росія своїми силами розпочне світову війну, використовуючи сфабриковані інциденти, на кшалт того, що пов'язаний з Курською АЕС. Хоча, звісно, тут є нюанси, які кардинально все міняють.
4
-
Напав на Україну, Кремль сам підказав Заходу, як треба було би діяти. Оскільки після 2014 року участь України в Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї втратила сенс, партнери, заради стримування Росії, мали би допомогти нам отримати ядерну зброю. Тобто повернути статус-кво 1991 року - 100 ракет, 1000 боєголовок. І навіть в НАТО для того не треба приймати, навпаки, це може тільки затягнути процес розгортання потужної зброї. Це звісно, якщо партнери не лукавлять. Якщо їм це не потрібно, треба зробити самим.
4
-
4
-
Можливо, у Кремлі остаточно зрозуміли, що українське суспільство не погодиться на зміну конституції щодо надання автономії ОРДЛО та змінили тактику? Можливо, як наслідок, з'явилися вимоги надання гарантій, що виключають вступ України до НАТО та унеможливлюють розміщення на її території озброєнь, здатних становити загрозу? За час дії санкцій ВВП Росії знизився із $2.3 трлн. до $1.5 трлн., тобто впав на 35% Дуже сильно впливає на економіку також заборона західним компаніям ділитися передовими технологіями з російськими. Здається, Росія може опинитися у становищі цугцвангу і, можливо, саме тому багато хто з російських спікерів активно почали артикулювати на неадекватності Путіна. Схоже інших важелів тиску на Захід у Росії майже не лишилося.
4
-
Лукашенко і сам радий ізолюватися разом з Білоруссю від Заходу. Примусова посадка літака, переправлення іракських нелегальних мігрантів і відмова в їх зворотному прийомі, терор для інакомислячих всередині країни, все це націлене на остаточний розрив з демократичним світом. І в той момент, коли у Заходу увірветься терпець, Лукашенко оголосить себе засновником династії білоруських диктаторів. Ось тільки, на що він жити збирається? Хоча, напевно, Китай при бажанні цілком міг би субсидувати сьогоднішній режим в Білорусі, не маючи можливості змінити Лукашенко на більш поступливого і прийнятного для Заходу президента. Лукашенко не залишив шансу своїм конкурентам.
Лукашенко и сам рад изолироваться вместе с Беларусью от Запада. Принудительная посадка самолета, переправка иракских нелегальных мигрантов и отказ в их обратном приеме, террор для инакомыслящих внутри страны, всё это нацелено на окончательный разрыв с демократическим миром. И в тот момент, когда у Запада лопнет терпение, Лукашенко объявит себя основателем династии белорусских диктаторов. Вот только, на что он жить собирается? Хотя, наверное, Китай при желании вполне мог бы субсидировать сегодняшний режим в Беларуси, не имея возможности сменить Лукашенко на более покладистого и приемлемого для Запада президента. Лукашенко не оставил шанса своим конкурентам.
4
-
Діяльність пана Притули нічого окрім захвату та поваги у мене не викликає. Але багато раз опікшись на загальнонаціональних виборах, керованих олігархами, у мене є запитання до пана Притули. Мені видається дивним, що в державі з сильно збіднілими під час війни людьми, фонд пана Притули за добу збирає багатомільйонні суми. Здається, таке можливо, якщо хтось одним чи декількома траншами перераховує всю потрібну суму чи, принаймні, більшу її частину. Добре, якщо за цим стоять наші партнери. І погано, якщо таким чином бурхливу передвиборчу діяльність розпочала нинішня влада чи, ще гірше, минула. Можливо, я даремно нервую з цього приводу, але краще отримати заздалегідь відповіді на важливі питання, бо чомусь здається, що пан Притула готується до президентства.
4
-
4
-
Щоби з нами бажали мати справу в майбутньому, ми маємо докорінно змінити свою країну. Очевидно, що успіхи деякі вже є. Завдячуючи нашим партнерам, нарешті почала відбуватися протидія корупціонерам, що важливо, тим, що знаходяться при владі. Але,чи не призупиниться цей процес, як часто у нас буває?! Бо, як бачимо, міністра оборони поки не відсторонили від виконання посадових обов'язків на період розслідування корупційних злочинів в МО. Яку таку цінність несе в собі Рєзніков, що його не усувають. Чесно кажучи, дивлячись відео з зустрічей в Рамштайні, відчув почуття, що називають "іспанський сором". Бо на фоні панів Остіна і Столтенберга, які були серйозними та зосередженими на українській проблематиці, наш міністр почувався зіркою на фестивалі, махаючи на всі боки руками, всміхаючись та ледве не роздаючи повітряні поцілунки присутнім. Було соромно бачити, як пан Остін, військова людина, з подивом, якщо не з огидою, дивився на Рєзнікова - напевно вже знав про махінації в МО України.
4
-
4
-
4
-
4
-
Не було бажання писати цей коментар – кому хочеться бути злим пророком? Але події останнього часу йдуть за сценарієм, про велику ймовірність якого я написав давно. Російська еліта, схоже, заради збереження цілісності держави, вибрала шлях на ізоляцію. Російська і західна цивілізації дуже відрізняються друг від друга. Навіть середній клас великих російських міст заперечує західні цінності. Подивіться на поведінку багатих мешканців російської столиці, які не розуміють і вкрай обурені масовим закриттям бізнесів відомими світовими виробниками споживчих товарів. Ми бачимо, як москвички лінчують сумки Сhanel, звинувачуючи Захід у замаху на їхній спосіб життя, при тому не виявляють анітрохи жалю з приводу кривавої різанини, що влаштували російські орки в Україні. Російська еліта, схоже, збирається оформити ізоляцію своєї країни чужими руками, щоб не мати проблем із громадською думкою всередині Росії. Санкції, вигнання з міжнародних інституцій (ось вже про ООН заговорили) здаються справедливими, особливо для нас, українців. Але в результаті ми отримаємо ізольовану величезну, технологічно відсталу країну з населенням, яке не цінує право інших на свободу, навіть просто на існування. Країну, яка має арсенал ядерної зброї. І якщо в запалених головах в Кремлі ухвалять рішення атакувати когось, то що зможе протиставити тому решта світу? На жаль, з вини російської еліти, для якої не вигідно було прийняти цінності західного світу в повному обсязі (хоча матеріальну їх складову роселіта сприйняла з натхненням і з задоволенням користувалася благами Заходу), мир на нашій планеті перебуває у непередбачуваному стані. Напевно, не варто говорити про переговори Заходу та Росії щодо перегляду підсумків холодної війни, до чого прагне Кремль, але, якщо й виганяти Росію з міжнародних організацій, то робити це потрібно обдумано. Звіт про свої дії Кремль має десь надавати. Важко зрозуміти те, що Росія, володіючи величезними територіями та практично невичерпними природними ресурсами, обрала шлях, який майже не вимагає зусиль, але він і не робить державу великою. А могло бути інакше.
4
-
Можливо, Кремль чекає, що Україна не відмовиться від НАТО. Справа в тому, що Москві не вдалося втягнути НАТО, як вони не намагалися, у її війну на боці України. Кремлю вкрай потрібна мобілізація населення навколо ідей російської владної верхівки. З чим, схоже, вони мають проблеми, про що може говорити останній виступ Путіна. Можливо, українські переговорники роблять правильний тактичний крок і не підіграють Кремлю у його бажанні ув'язати Україну та НАТО. Мабуть, надія кремлівських технологів на те, що всеосяжна криза та різке зниження якості життя росіян, що наближаються завдякиі санкцям Заходу, згуртує росіян навколо Путіна, не спрацьовує. Схоже, 20 останніх відносно ситих років в історії Росії зробили свою справу і зараз велика кількість росіян погано сприймають перспективу жити в злиднях та за новою "залізною завісою". У будь-якому разі, час, здається, працює на нас і кожен новий день наближає нас, українців, до нового історичного етапу життя у вільній незалежній демократичній країні.
4
-
Зеленський, і тут варто віддати йому належне, зважився кардинально змінити країну. Через це він виявився на лінії фронту між старим і новим. Старим, яке не дозволяє розвиватися країні і новим, яке, з урахуванням нашого потенціалу, може дозволити Україні зайняти одне з провідних місць в світі. До всього, Зеленський, як і вся країна, потрапив в історичний розлам, коли могутні світові країни змінюють правила геополітичної гри. Зеленському зараз дуже важко, але, якщо він не звертатиме з обраного шляху, народ обов'язково підтримає його.
4
-
Напевно, правду кажуть, що Путін серйозно фізично хворий. Дивлячись на жалюгідну спадщину, яку він залишає після себе, схоже, він вирішив все ж таки залишити після себе яскравий слід в Історії. Вторгнення в Україну не мало під собою ані військових, ані політичних, ані економічних підстав. Навпаки, напередодні все вказувало на програшне становище Росії. І лише особистий психологічний фактор міг підштовхнути Путіна до авантюри. Чи став Путін в історичному вимірі нарівні з Гітлером та Сталіним? Ні – поки що він і близько не дотягує до своїх кумирів, які були справжніми дияволами. Аби не сталося бажаного Путіним, здається, вже прийшов час діяти.
4
-
4
-
4
-
Давно виношую думку, але раніше вагався, чи варто її озвучувати. Напевно, хтось її не сприйме, але для решти скажу, що, на мій погляд, Китай може бути замовником агресії Росії проти України, принаймні активної її фази, що розпочалася рік тому. Багато хто вважає, що території зараз не так важливі, як інформація чи ресурси, але, щоби впливати на якусь державу, бажано знаходись в безпосередній близкості до неї. Як відомо, Китай в Європі має вплив на Росію, Білорусь, Угорщину, Сербію, Чорногорію та інші балканські країни. Угорщина вивела військо до кордону з Україною під час наступу Росії, теж, напевно, на прохання Китаю, бо він єдиний, хто міг натиснути на диктатора Орбана з такою силою. Гадаю, якби росіяни впоралися з Києвом, то угорська армія мала би відкрити ще один (західний) фронт проти нашої держави. Завойовуючи Україну, Росія могла пробивати для Китаю коридор суходолом до Угорщини. Далі можна вибудовувати два маршрути. Перший, з Угорщини на південь до Адріатичного моря через Сербію та Чорногорію. Другий, з Угорщини через лояльну до Росії Австрію до Італії. Напевно, всі пам'ятають про дефолт Греції. Нещодавно Італія теж була кандидатом на банкрутство, ще в 2011 борг країни був на рівні близько 125% ВВП, а анемічний ріст економіки не давав надії міжнародним експертам на те, що Італія уникне дефолту. Вони прогнозували, що співвідношення боргу до обсягів ВВП залишатиметься на тому же рівні в 2018 чи навіть зросте до 150%. Але, якимось дивом, Італія, все ж таки, змогла вирівняти фінансові показники. Мало було інформації, але пишуть, що Пекін своїми інвестиціями в розбудову інфраструкткри "Нового шовкового шляху" та в інші галузі економіки міг посприяти вирішенню проблем Рима. Тому Італія, здається, могла би бути лояльною до дій Китаю. Якщо я не правий, то перепрошую у італійців. Доречі, Італія, ще за минулого прем'єра, заявила, що проти приєднання України до НАТО. Чому Китаю так важлива Європа? Озираючись на погіршення стосунків з Америкою, Китай, напевно, готується до того, що Європа буде основним покупцем китайських товарів. Маючи змогу безбар'єрного перетину материка зі Сходу, від Тихого океану, на Захід через Казахстан, Росію, Україну, Угорщину і далі до Атлантики, Китай міг би отримати значні переваги. Європа цікава для Китаю не тільки, як споживацький ринок, але як місце, де зароджуються високі технології, в тому числі військові та подвійного призначення. Як Пекін їх отримає, то вже інша справа.Також, з середини Європи на багато легше вносити розкол у єдність Заходу, намагаючись позбавити європейські країни впливу США. Якщо вище описані припущення вірні, то Китай, напевно, буде шукати можливості підтримувати Росію зброєю. Можливо, я колись вже згадував про це, за допомоги третіх країн, насамперед Північної Кореї та Ірану.
4
-
4
-
Перемовини з Росією, на мій погляд, вести можна, проте, позиція наших перемовників має бути відкрита для українців і чітко вимагати повного визволення наших земель до кордонів 1991 року. Заборона вести переговори з Путіним - вимушений крок і є відповіддю на тиск тих, хто бажає будь-якою ціною (насправді, ціною українських земель) закінчити війну.
Чинна польська влада, надаючи можливість блокувати український кордон, схоже, вимушено так діє, аби ПІС знов мав право сформувати уряд. Хитка, після парламентських виборів, ситуація в Польщі підштовхує чинну владу до використання будь-яких найменших приводів, аби схилити шальки терезів на свою користь, навіть, використовуючи антиукраїнські методи. Загалом, попри те, що тут вбачаються глибші процеси, що впливають на переділ сфер впливу в світі, сподіваюсь, такі практики все ж таки призначені для використання лише у внутрішній польській политиці і не нашкодять польсько - українським відносинам.
4
-
4
-
4
-
4
-
4
-
4
-
На Заході добре розуміли до чого приведе ядерне роззброєння України. Проте, там відкорковували шампанське, коли за копійки позбулися загрози, яку несли більше ніж 1200 ядерних боєголовок, розміщених в Україні та націлених на міста і стратегічні об'єкти західних країн, переважно США. Тому дивно зараз, під час війни, спостерігати за зволіканням з допомогою для України з боку Заходу і перенесенням акцентів у двосторонньому діалозі на самостійне виробництво зброї українським ВПК. Що мали би зробити українські керманичи напередодні підписання Будапештського меморандуму? Отримати членство в НАТО, залучити субсідії і кредити від Заходу на перебудову і переозброєння ЗСУ за стандартами північноатлантичного альянсу. Неважливо, сприймав нас Захід своїм союзником чи ні - це єдина незамінна умова ядерного роззброєння України, яку недолуга українська політична еліта не змогла реалізувати.
4
-
Партнери не мають права йти на компроміси з чинною українською владою, бо в пропозиціях американського уряду і так міститься мінімальний перелік першочергових дій, які Київ мав би виконати ще 30-ть років тому, разом з Польщею та іншими країнами, що приєдалися до ЄС і НАТО. Нажаль ми, українці, самі не змогли реформувати країну. Напевно, після століть винищення цвіту нації важко було зібратися разом та системно впроваджувати реформи, тим більше, маючи сильну протидію Росії і її агентів в середині країни. Війна покликала армію патріотів, тисячі пасіонарієв вийшли на авансцену і тепер, маючи правила і інструменти, сподіваюся нарешті країна рушить вірним курсом. Нажаль, тільки зараз Україна для Заходу стає своєю, бо рішуче протидяти українським корупціонерам можа було вже давно, про що партнерів просили багато хто з українців. Тим не менш, краще пізно чим ніколи. Дякуємо партнерам за допомогу!!
4
-
4
-
4
-
Давайте уявімо, що кошти за виконання мінських угод у російській інтерпретації заплатить не Захід, а зацікавлений у такому рішенні Кремль. Як до цього поставляться українці? Зрозуміло як. Чому ж хтось думає, що українці змінять свою думку, якщо покупцем буде Захід? Важко уявити, що серед української політичної верхівки знайдуться сміливці (вірніше, дурні), які погодяться вмить втратити свою легітимність та власноруч віддати владу опонентам. І ще одне питання: скільки коштує честь? Що станеться з державою та народом, які добровільно відмовляться від самовизначення? Така держава і, що найголовніше, народ остаточно втратить суб'єктність та повагу. Після цього залишиться лише витерти ноги об наше майбутнє. Якщо багато хто з політиків та експертів готові заковтнути наживку, то народ, який століттями мріяв про власну державу та боровся за незалежність, швидше за все, з цим не погодиться.
4
-
4
-
4
-
4
-
Велика геополітична гра набула своєї активної фази. Україна, приєднавшись до демократичного світу, очікувано стала полем бою цивілізацій. Україні треба вижити у сьогоднішній війні. НАТО, на жаль, через позицію Німеччини та Франції, так і не прийняла Україну до своїх лав. Але у нинішній ситуації, коли російські війська атакують атомні електростанції в Україні, сподіваюся, альянс не зможе стояти осторонь. В наших спільних інтересах назавжди позбутися порушника міжнародного порядку. Адже катастрофа планетарного масштабу, яку своїми діями наближає Кремль, торкнеться всіх жителів Землі. Чи буде ця війна завершальною, перед тим, як світ перейде до нової форми свого існування, поки що не ясно. Лідери держав повинні будуть порушити питання повного ядерного роззброєння та обмеження без'ядерних типів озброєння. Без цього світ, який роздирається безліччю конфліктів, перебуватиме у стані перманентної підготовки до нової світової війни, яка, швидше за все, закінчиться глобальною катастрофою.
4
-
4
-
Можливо, Кремль чекає, що Україна не відмовиться від НАТО. Справа в тому, що Москві не вдалося втягнути НАТО, як вони не намагалися, у її війну на боці України. Кремлю вкрай потрібна мобілізація населення навколо ідей російської владної верхівки. З чим, схоже, вони мають проблеми, про що може говорити останній виступ Путіна. Можливо, українські переговорники роблять правильний тактичний крок і не підіграють Кремлю у його бажанні ув'язати Україну та НАТО. Мабуть, надія кремлівських технологів на те, що всеосяжна криза та різке зниження якості життя росіян, що наближаються завдякиі санкцям Заходу, згуртує росіян навколо Путіна, не спрацьовує. Схоже, 20 останніх відносно ситих років в історії Росії зробили свою справу і зараз велика кількість росіян погано сприймають перспективу жити в злиднях та за новою "залізною завісою". У будь-якому разі, час, здається, працює на нас і кожен новий день наближає нас, українців, до нового історичного етапу життя у вільній незалежній демократичній країні.
4
-
4
-
4
-
Мій давніший допис під інтерв'ю Зигаря : Россия рано или позже развалится. Авторитарный режим, опирающийся на репресивный аппарат, не может существовать вечно. Северная Корея, как пример, не годится - в России слишком много разных по вере и культуре народов, которые к тому же, главным образом, проживают в национальных автономных административных образованиях. Что удобно для последующего раздела России. Меня удивляет, что в Украине гибнет много бурятов, якутов, представителей народов Северного Кавказа. Ведь естественным для национальных элит должно быть стремление к независимости и как следствие, бережное отношение к генофонду своих народов. В их интересах уберечь от призыва на войну в Украине мужчин своего племени, тем более, что именно среди них находятся те пассионарии, которые в будущем могут принять активное участие в освободительном движении. Пусть на войну с украинцами идут русские - представители титульной нации империи, тогда приближение развала России ускорится.
4
-
4
-
Було б добре, якби Захід використав агресію та неприпустимі ультиматуми Росії у власних інтересах, які можуть співпадати з інтересами України майбутнього. Знижена, внаслідок нагнітання інформаційної обстановки навколо України, вартість українських компаній (багато з яких створено завдяки близькості до влади та працюють у привілейованих умовах, позбавлених конкуренції у всіх сенсах цього слова) могла б полегшити західним компаніям легкий вхід на український ринок. Принісши з собою передові технології, вони могли б значною мірою підвищити конкурентність економіки України, що стало б прикладом для російського народу, який, напевно, теж захотів би так жити. Українські політики та бізнес мали 30 років для того, щоб перетворити країну на умовну Польщу з її економікою та соціальними стандартами. На жаль, нестримна жага наживи у тих, від кого це залежало, не дозволила країні стати на один рівень з країнами НАТО та ЄС. Можливо, настав час змінити цю ситуацію, адже в нашій країні багато родючих земель, природних копалин, інших ресурсів і, що найголовніше, є освічені працьовиті люди. То чому не спробувати?
4
-
4
-
Можливо, у Кремлі зрозуміли, що українське суспільство не погодиться на зміну конституції щодо надання автономії ОРДЛО та змінили тактику? Можливо, як наслідок, з'явилися вимоги надання гарантій, що виключають вступ України до НАТО та унеможливлюють розміщення на її території озброєнь, здатних становити загрозу? За час дії санкцій ВВП Росії знизився із $2.3 трлн. до $1.5 трлн., тобто впав на 35% Дуже сильно впливає на економіку також заборона західним компаніям ділитися передовими технологіями з російськими. Здається, Росія може опинитися у становищі цугцвангу і, можливо, саме тому багато хто з російських спікерів активно почали артикулювати на неадекватності Путіна. Схоже інших важелів тиску на Захід у Росії майже не лишилося.
4
-
4
-
Кремлівський посіпака Чалий "допомагає" нам знайти мотиви для відповзання орків з України. Да такий, щоби орки, які програють по всіх напрямках, виглядали переможцями. Про яке майбутнє він говорить, пропонуючи мир за умов Росії? У Кремлі на ходу вигадують нові причини свого вторгнення (виробництво Україною ядерної зброї), а Чалий із задоволенням це підхоплює. Це той Чалий, за активної допомоги якого у нас відібрали ядерний арсенал, не надавши навзаєм ні членства в НАТО, ні гарантій ядерних держав боротися на нашому боці, захищаючи від нападу. Тепер він пропонує хитру схему, мовляв, давайте закриємо небо над атомними станціями, а решту неба над Україною потім колись. Це явно російська схема, яка дозволяє й надалі обстрілювати наші міста, вбиваючи мирних мешканців. Якщо закривати небо, то робити це треба над усією Україною. Гоніть у шию клевретів Путіна.
4
-
Українці мають зрозуміти те, що наші інтереси знаходяться в Європі. Ні в Америці, ні в Росії, ні в Китаї, ні на Близькому Сході, ні деінде. Україна - європейська держава. Держава регіональна і те, що нас, як слабаків, використовують в чужих геополітичних змаганнях, дуже погано. Тут особливо мені "подобається", коли в Кремлі називають привідами для війни намагання України вступити в НАТО (а як же Фінляндія?!) чи повернення собі духовної столиці православ'я Києва та інших "ісконних русскіх зємєль" (за полної відсутності в самих тієї духовності?!, а також невирішеністі внутрішніх російських проблем із споконвічно татарськими, бурятськими, чеченськими і багатьма іншими землямі). Українська влада робить грубу помилку, намагаючись майже всі зусилля направляти на те, щоби привернути на свій бік якомога більше країн зі списку ООН. Це дуже витратно і не дуже продуктивно, навіть, якщо нам в тому допомагають деякі партнери. Набагато простіший шлях - заручитись підтримкою ЄС, приєднавшись до його членів. В тому разі наш голос, разом з голосами решти країн ЄС, буде потужно звучати на цілий світ. Але чомусь українська влада не поспішає отримати вхідний квиток до ЄС, а деякі партнери намагаються гальмувати наш вступ туди. Перебільшений розголос корупції, проблеми на наших кордонах (з зерном, з перевізниками), окремо Угорщина і т.п. - все це спрямовано затримати вступ України до ЄС. Україна має пришвидшити процес вступу до ЄС, тим паче ми йдемо туди не з порожніми руками. Україна, напевно, зараз входить до світової "четвірки" (по аналогії з "Великою четвіркою" аудиторсько-консалтингових компаній) військових експертів, маючи найсучасніший досвід боєвих дій, могла би стати на чолі європейського безпекового сектору.
4
-
Кремль може і не пояснювати, звідки хімічна зброя може з'явитись у Донбасі. Ця новина призначена для США та західної коаліції вцілому. Посилатися росіяни будуть, зокрема, на привід для початку війни в Іраку, якого, як вважають у Кремлі, не було. Схоже, що Росія може за певних обставин, які залежатимуть від підсумків переговорів із Заходом, розпочати наступ, але виключно на Донбасі та виключно силами свого "іноземного легіону".
4
-
Німеччина, як і деякі інші країни Старої Європи, чинили опір запланованій війні в Україні. Але, коли зрозуміли, що війну не оминути, вони кардінально поміняли свою позицію. Боюся помилитися, але, ймовірно, німцям пояснили, що Україна не програє в цій війні. Тому, здається, німецька еліта, що зацікавлена в закінченні війни на континенті любою ціною, вирішила наблизити її фінал, активно допомагаючи Україні. Не впевнений, чи поновлення економічних стосунків з Росією є головним завданням уряду Німеччини на цей час. Але, з огляду на величезні руйнування в Україні, німці обов'язково будуть претендувати на свій кусок пирога у відбудові нашої країни.
4
-
4
-
4
-
Думка про те, що Росія, загнавши саму себе в кут, може завдати удару тактичною ядерною зброєю, вже давно гуляє у запалених головах. Навіть якщо припустити, що наплювавши на наслідки для самої Росії, вона наважиться, це не додасть ваги ізгою, а лише призведе до негайних знищувальних санкцій. Одна тактична ядерна боєголовка не зможе завдати шкоди нашій рішучості захищатися. На більше Кремль навряд чи вирішиться, бо це призведе до кінця Росії. Тому, діючи в руслі історичних паралелей з рабовласницькими епохами, Росія, від безнадії, вивозить місцеве населення ОРДЛО як свій трофей. Поспішає хоч щось урвати.
4
-
Напевно, ким би не був американський президент, він буде виконувати стратегічну програму США. Колись Америка допомогла піднятися Китаю, який, як кажуть, мав би стати противагою СРСР, проте, вже через 20 років (про що одному українському дипломату, з його слів, повідомив сам Збігнев Бжезінський) в американських аналітичних центрах розпочали розробляти програми по стриманню Китаю, коли стало зрозуміло, що той, поступово посилюючи свій вплив в світі, наступає на інтереси США. Чи не могло статися так, що ролі Китаю і Росії (СРСР) в той же час помінялися, а згодом настала черга знов стримувати Москву, яка перешла до відкритої агресивної експансії в Європі?! Слідуюча думка на рівні "теорії змови", проте, вважаю, що треба обговорити всі варіанти можливих подій: чи не станеться так, що частина України стане платнею за послугу, яку Росія має надати на іншому боці Євразії?!
4
-
Росія велика, але, натомість, її вага та сила тяжіння до неї катастрофічно падає, що могло спонукати Путіна (про цю, на перший погляд, маячню, я раніше вже писав) через мерзенну війну привести Росію до очищення. Можливо, кремлівські стратеги не бачать іншого варіанту змінити внутрішньо-російські імперські наративи - лише через програну війну. Але в такий спосіб змінювати ментальність росіян, без домовленостей з найсильнішими світовими гравцями, здається малоймовірним, бо шлях до реінкарнації Росії передбачає періоди болячого падіння та слабкості, що без сторонньої допомоги, самотужки воне не зможе здолати. І ще, Білорусь та Україна були союзниками майже 70 років, хоч союз, в якому вони перебували разом з іншими, зараз справедливо називають тюрмою народів. Я вже не кажу про більш давні часи.
4
-
4
-
4
-
4
-
Здоровий глузд і цифри говорять про малу ймовірність військової інтервенції Росії в Україну (хіба що китайські зелені чоловічки прийдуть на допомогу))). Але хіба можна знати, які рішення може ухвалити запалений мозок? Схоже, Захід, знаючи про можливий союз Китаю та Росії та побоюючись цього, заздалегідь почав створювати навколо Росії несприятливу для неї обстановку. Заяви про нові санкції за атаки на демократичний світ були попередженням для Росії, у разі, якщо вона об'єднаться з Китаєм для протидії Заходу. Здається, таким чином Захід показує, в яких умовах може знаходитись Росія, якщо наважиться вступити до союзу з Китаєм. Санкції, які передбачалися за можливу агресію проти України, найімовірніше, будуть запроваджені, навіть без нових актів агресії, а підставою для цього, можливо, будуть попередні злочини Кремля проти України, Молдови, Грузії тощо. Швидше за все, історія з російським ультиматумом Заходу була затіяна заради того, щоб отримати письмову відмову наполеглевому небажанню Кремля бачити Україну в НАТО. Путін у такий спосіб розв'язав собі руки, щоби поставити підпис під договором із Китаєм. У фазі загостренного протистояння з Заходом Росія буде намагатися повернути собі статус наддержави, який колись належав Радянському Союзу. Але Китаю конкурент не потрібен, лише молодший партнер, тому віддалене майбутне у Росіїї, швидше за все, буде нерайдужним.
4
-
4
-
Заяви представників уряду Німеччини про арешт Путіна ймовірно призначені не для Путіна, а для Китаю в якості попередження - не ставати на бік Росії. Але, боюся, що вже запізно. Китай, Росія, а також інші важковики зі світу, що розвивається і про яких ми поки що не знаємо (проте, західні розвідки, напевно, знають), схоже, вже кинули виклик західній (в широкому сенсі) цивілізації. Провокуючи всесвітній безлад ціною падіння своїх економік, добробуту громадян своїх країн, вони, напевно, будуть намагатися зробити теж саме з економікою Заходу, сподіваючись, що терпіння народів західних країн не має стратегічного запасу. Якщо це справді так і якщо це не маніпуляція за допомоги шантажу, то краще би всім зупинитися і охолонути, поки не сталося лиха глобального масштабу. До речі, консолідовану допомогу різношерстного Заходу Україні, напевно, теж треба розглядати в якості попередження і стримуючого фактору у протистоянні Китаю і його союзників.
Було би добре, якби Сі Цзиньпін приїхав до Москви з метою підштовхнути Путіна до пекельної топки у протистоянні з Заходом, а сам через певний час "влючить задню". Але, нажаль, так не вийде - Китаю, в очікуванні сильної кризи, нема куди подітися. До того ж, від поглядів народів країн третього світу, сповнених надії, не втечеш і не сховаєшся.
4
-
4
-
4
-
4
-
Це не війна Сходу і Заходу, це війна за геополітичну корекцію, в якій Росія не є повністю самостійним гравцем. Кремль не може публічно заявити, за що він воює, проте він має щось продемонструвати, як в середині Росії, так і назовні, як результат своїх агресивних дій. Тому резонно, що від захоплених українських територій він не відмовиться, принаймні зараз. В ряду подій, які будуть розгорнуті після підписання угоди про припинення бойових дій між Росією і Україною (мирна угода навряд чи можлива зі зрозумілих причин) логічно чекати зняття санкцій з Росії - інакше для Москви ота геополітична корекція не матиме сенсу. Тобто, по факту українські території залишатимуться окупованими (так буде вважати демократична частина світу), але санкції треба буде прибрати. Дуже чекаю на цей момент - як з цієї пікантної ситуації буде виходити цивілізований Захід?! Звісно, Росія може опустити "залізну завісу" - стати другим полюсом світу (не в економічному сенсі, а як антипод "сил добра", чий ярлик одноосібно повісив на себе Захід). Проте, Росія це не маленька Північна Корея, яка цілком може існувати за прибуток від шантажу решти світу, тому в перспективі санкціїї Росію задушать.
Хоча є вихід з такої ситуації (в разі, якщо геополітична ціль Кремля і змовників буде досягнута) - Росія нападає на одну з країн - членів НАТО; Україну в екстреному порядку приймають до північноатлантичного альянсу; разом звільняємо усі загарбані території країн НАТО. Після того з Росії можна буде легко зняти санкції, проте, сплатити за наслідки агресії вона має в повному обсязі.
Здається, якщо не вийде здійснити геополітичну корекцію через війну в Україні, то будуть нові війни, передусім на Близькому Сході і можливо в безпосередній близькості до Китаю - на Корейському півострові - розпалити ці війни майже нічого не коштує.
4
-
Під час активної фази війни важко знайти основу, щоби можна було будувати подальші домовленості. Поки що, здається, кожна сторона стоятиме на своєму. На ранній стадії конфлікту, коли була невизначеність із потенціалом військової, політичної, фінансової, гуманітарної допомоги нашими партнерами, можливо, українське політичне керівництво та суспільство могли б піти на певні поступки. Але зараз, коли сторони конфлікту показали свої можливості, з урахуванням санкцій, постачання зброї, якості розвідданих, мотивації та навченості війська, російські претензії не здаються прийнятними. У цій ситуації важливо керівництву держави постійно отримувати закриті дослідження громадської думки, які мають ґрунтуватися на опитуваннях як усередині країни, так і серед біженців, що залишили країну. Це потрібно для аналізу ступеня непримиренності українського суспільства. Від цього показника залежить дуже багато. Напевно, після проходження кількох реперних точок (останньою з яких є потоплення крейсера Москва) було б добре, якби до переговорів підключилися наші найвірніші партнери. Далі, здається, може бути розвилка. Або мирне вирішення конфлікту, або постачання Україні усіх, практично без винятків, видів необхідного озброєння.
4
-
Недооцінка ситуації, пов'язаної з втечею російської армії, може призвести до великої біди, якщо ЗСУ, стрімко наступаючи, не зможуть зупинитися на кордоні з Росією. В Кремлі остання надія на те, що ЗСУ почнуть обстрілювати дальнобійними ракетами територію Росії, або, навіть, перетнуть кордон з Росією. По-перше, кремлівці сподіваються, що це допоможе мобілізувати населення Росії на війну, бо, нібито, тепер вони захищатимуть свою землю. По-друге, якщо мобілізація провалиться, є крайній варіант - відповідно до воєнної доктрини Росія надала сама собі право нанести ядерний удар, захищаючись від нападу. Боюся, що в безвиході вони зможуть це зробити. Тому в ЗСУ мають відповідально поставитись до такої можливості ворога. Треба тримати на особому контролі особовий склад підрозділів, спроможних наносити потужні удари по території Росії та слідкувати, щоби підрозділи ЗСУ трималися своєї території. Швидше за все, Росія почне інтенсивно провокувати ЗСУ, наносячи удари по критичній інфраструктурі та вчиняя особисто жорстокі злочинні дії проти мирнного населення України, одночасно звинувачуючи українську сторону в подібному. Вбачаю, що пошкодження енергетичного об'єкта під Харковом, то є початок дій Росії для забезпечення того, про що я написав вище.
4
-
Судячи з усього, В Кремлі у внутрішній боротьбі перемогає команда, яка налаштована на ізоляцію Росії. Але тут є проблема. Чи захоче народ, який встиг деякий час пожити доволі свободним заможним життям, змиритися з новою реальністью? Напевно, було би складно на те розраховувати. Але можна штучно створити умови, які поставлять росіян у безвіходь та унеможливлять інші, крім ізоляції, дії. Для того потрібно вчинити страшний злочин, накшталт, підриву ядерного заряду, причому, на мій погляд, місце застосування ядерної зброї не має особливого значення. Бо мета - визнання Росії державою - терористом - буде досягнута в будь якому разі. Може, світова спільнота надасть Росії статус держави - спонсора тероризму за раніше вчинені нею злочини, яких набралось, здається, достатньо для того. Краще вберегти планету від нуклеарного забруднення.
4
-
4
-
Випадок з ракетою в Польщі може бути цілеспрямовоною операцією, метою якої є охолодження стосунків України та НАТО. Ті на Заході, хто наполягає на перемовинах з Росією і готовий замирити її коштом українських територій, напевно, тепер будуть відкрито відмовляти українців і європейців від приєднання України до альянсу. Відомо, НАТО не бажає воювати з Росією і дехто в альянсі, екстраполюючи це небажання на майбутнє, напевно, будуть чинити опір нашому членству в північноанлантичному альянсі. Схоже, тільки на таких умовах Росія готова домовлятися з США по усьому спектру взаємних проблем. Тобто, можливо, не звертаючи уваги на людські втрати та матеріальні витрати, українців будуть переконувати повернутись у відносинах з Росією до статус-кво 2015 року
4
-
Существующие минские соглашения позволяют России бесконечно долго орудовать в захваченных районах Донбасса. Нам стоит сейчас направить все усилия на присоединение к североатлантическому союзу. Сделать это быстро и без лишних разговоров. Германия и другие государства НАТО, отказывающие нам в членстве, не смогут и дальше это делать, если мы выполним все условия. Два из трех Украина уже закрыла (территориально расположена в Европе и наши военные готовы и уже участвуют в операциях НАТО). Отстаем лишь в одном - нужно закончить начатое строительство демократического государства (пока имеем лишь переходную демократию). Вот это и есть сверхзадача для украинских властей. Посмотрим, как они справятся. На выборах голосовать нужно вдумчиво, опираясь на реальные достижения или провалы тех или иных политических сил. Архиважно перестать быть популистами. Улучшить благосостояние украинского народа способна лишь демократия, без которой нам не примкнуть ни к НАТО, ни к ЕС. Последние беспрецедентные крупномасштабные учения в Черном море Sea Breeze 2021, как мне кажется, дают надежду на то, что в вопросе ПДЧ для Украины могут начаться изменения в лучшую сторону. Украинская власть, ты способна поддержать это движение?!
4
-
4
-
Витрати на оборону не популярні в Німеччині, тому часто можна чути закиди союзників німецькому уряду в тому, що вони не фінансують армію у розмірі 2% ВВП. Якщо німці вважають, що пацифізм важливіший за все інше, тоді можливо варто придивитися до нейтрального статусу країни і не витрачати щороку на оборону понад $50 млрд? Це не моя справа, тому перепрошую, але в нинішній ситуації, коли йде війна в Україні, здається, німці мають бути зацікавлені у збільшенні фінансування своєї армії. Просто треба уявити, що якщо в якийсь момент Німеччина опиниться поза альянсом, вона здатна буде себе захистити? Напевно, але для того 1,56% ВВП (стільки Німеччина витратила на утримання армії в 2020) буде недостатньо. Можливо, краще зараз трохи додати та жити спокійно?
4
-
Cаме Макрон полетів до Пекіна, як президент держави, яка єдина володіє ядерною зброєю в ЄС.Урсула фон дер Ляєн, напевно, полетіла в Пекін разом з Макроном не випадково. Вона буде не тільки ЄС представляти, вірогідно, як майбутній генсек, також НАТО. Напевно, на перемовинах в Пекіні сторони будуть намагатися зберегти взаємновигідну співпрацю, як мінімум, на попередньому рівні. Також будуть думати, як вийти з конфлікту, щоби Росія не програла, а Україна виграла. Треба мати на увазі, що саме Франція і Німеччина проштовхують європейський безпековий проект, який мав би стати альтернативою НАТО. Якщо ці країни приєднаються до Китаю, у якого окрема думка стосовно НАТО і військових блоках загалом, то за цим, можливо послідує руйнування і НАТО, і ЄС, які набудуть нові контури. Але самим вразливим питанням, здається, є відносини США і різношерстного ЄС, який внутріішньо розділений на табори. З одного боку, деякі країни Старої Європи, економіка яких дуже сильно прив'язана до світової фабрики - Китаю, а також, до великої сировинної країни Росії. З іншого боку, країни Східної Європи, Балтії та деякі країни Західної Європи. До прикладу, Італія, яка ще недавно вважалась вірним союзником Німеччини і Франції, а зараз виступає проти посилення відносин з Китаєм. Хоча, можливо , ця позиція Італії залежить виключно від світогляду та переконань прем'єрки Мелоні, бо вона дисонує з загальною сталою думкою італійського істеблішменту по цьому питанню. ЄС буде важко, не чіпаючи відносин з Китаєм, зберегти спіробітництво зі США. Здається, що всі учасники подій ведуть подвійну гру, але про це колись окремо поговоримо. Кремль, схоже, має намір воювати, доки ЄС не зробить вибір. Але яким він буде - на користь Росії і США, чи Китю?! Ясно, що ЄС (та його частина, що складається з великих економік Старої Європи) воліють зберегти всі довоєнні контакти, але, здається, цей вузол буде дуже важко розв'язати. Хтось має поступитися.
4
-
Послухайте, що каже експерт про членство України в НАТО та ЄС. Вже не прикриваючись, як раніше, багато хто з представників німецьких еліт прямо вказують на те, що для українців немає місця у цих поважних організаціях. Невже ще хтось сумнівається в тому, що Німеччина є гальмом демократичного розвитку Європи і підіграє Росії у її бажанні розділити континент на два непримиренні табори - від чого страждає безпека кожного європейця. Настав час вказати Німеччині на її помилки і допомогти їй полишити деструктивний шлях.
Можливо, лише завдяки непродуктивній позиції Угорщини окремі країни ЄС, щоби не втрачати обличчя, погодяться на нафтове ембарго для Росії. Насправді, поставивши Угорщину попереду, еліти тих окремих країн, не афішуючи своїх дій, сприяють тому, щоби ембарго не вдалося запровадити. Зараз лідери країн Заходу, міжнародні організації та народи світу мають обрушити всю свою міць на політичну еліту Угорщини та змусити її не заважати карати Росію за вторгнення в Україну. Потім побачимо, хто є хто насправді.
4
-
4
-
4
-
4
-
4
-
Корупція в МО під час війни може бути чимось більшим, ніж просто корупція. Це може бути спецоперацією заради підігравання протрампівському крилу в Конгресі США, члени якого вже заявили про необхідність припинення будь-якої допомоги Україні. Але саме головне і небезпечне в тій спецоперації може бути те, що вона інспірована Кремлем. Хто з українського боку міг би, у разі чого, допомогати росіянам?! Тому і непокоять розмови про те, що, мовляв, не можна міняти міністра під час війни, а корупцію робити, виходить, можна?!
4
-
Гадав, що більш не буду коментувати етери НВ, бо набридло тролити продажних політиків, експертів, представників ЗМІ. Навіть, не важливо ким вони були ангажовані, владою чи опозицією, партнерами України чи супротивниками, головне те, що дуже часто вони брешуть. Якщо будувати на брехні державу, то нічого гарного з того не вийде.
Швидке просування росармії на півдні на початку війни, можливо, пов'язане з необхідністю швидкої окупації ЗАЕС. Окупація ЗАЕС дала можливість залякувати еліти Старої Європи. Інтерес до залякуваня, здається, мали не тільки росіяни. Чи впоралися європейці з лякуванням? Напевно, так, бо в іншому разі канцлер Німеччини не тролив би думку наших головних партнерів про перемовини України та РФ.
4
-
4
-
4
-
4
-
Шановна пані посол Фельдгузен,
Я українець і у мене є прохання до керівників ФРН, а оскільки Ви, пані посол, є представником уряду ФРН в Україні, справедливо буде звернутися до Вас.
Нещодавно була чергова дата закінчення бойових дій у Другій світовій війні на території Європи. В результаті злочинів німецьких нацистів і дій регулярної армії Німеччини загинуло близько 8 000 000 військових і мирних жителів України.
30-ть років тому розпалася радянська імперія і в українців з'явився шанс заново відбудувати власну незалежну державу. Не все, що хотілося, вийшло зробити за ці роки, але ми хоча б жили без війни.
У 2008 році в України з'явився шанс отримати стабільні гарантії безпеки, які обіцяв вступ до НАТО. Однак, уряд ФРН став непереборною перешкодою на шляху нашого членства в північноатлантичному альянсі, тим самим порушивши права України, як суверенної держави, визначати своє майбутнє.
В результаті дій уряду ФРН був надісланий чіткий сигнал керівництву Росії, який розв'язав руки російської воєнщині. Був окупований український Крим і захоплені окремі райони в Донецькій і Луганській областях.
Кровопролитна трагедія на території України триває донині, через 76 років після закінчення Другої світової війни. Гинуть українські солдати і мирні жителі, зруйнована інфраструктура, покалічені долі мільйонів українських біженців та інвалідів війни.
Як можно спокійно дивитися на варварство в Європі ХХI століття та не намагатись його припинити?
Відверто скажу, українцям важко забути звірств німецьких нацистів, але ми могли би спробувати пробачити, якщо отримаємо довгоочікувану парасольку колективної безпеки. Прошу Вас сприяти вступу України в НАТО.
Надіслав цого листа ще в травні, але дотепер не отримав відповіді.
З повагою.
4
-
Треба вимагати від влади законів про мінімальні з/п, пенсії та інші виплати, у вигляді допомоги, на рівні, близькому до таких в Польщі. Це приблизно €500 і від того мають писатися плани про відбудову та реконструкцію держави. Досить тримати за жебраків прошарок старих, немічних, безробітних людей - держава, окрім іншого, має стати соціально орієнтованою, бо як показала новітня історія, пересічні українці, без перебільшення, є скарбом нашої держави, без зусиль котрих ні Джавеліни, ні Стінгери самотужки з російськими загарбниками не впоралися би. За допомогу під час війни велика подяка усім нашим партнерам, великим та малим - це нам дуже допомагає. Слава вам!
4
-
Лукашенко, як і Кучму свого часу, остаточно ізолюють від Заходу. Таким чином його намагаються переконати в безальтернативності союзу з Росією і підштовхують до більшої жорстокості його режиму. Україна не повинна залишати білорусів один на один з диктатором і різними шляхами надавати допомогу демократичним силам. Стратегічно вигідно було б бачити Білорусь союзником для того, щоб в майбутньому східний кордон НАТО припадав на кордони Естонії, Латвії, Білорусі, України з Росією - приблизно по географічній вертикалі та від моря до моря.
Лукашенко, как и Кучму в свое время, окончательно изолируют от Запада. Таким образом его пытаются убедить в безальтернативности союза с Россией и подталкивают к ужесточению его режима. Украина не должна оставлять белорусов один на один с диктатором и всякими путями оказывать помощь демократическим силам. Стратегически выгодно было бы иметь Беларусь союзником для того, чтобы в будущем восточная граница НАТО приходилась на границы Эстонии, Латвии, Беларуси, Украины с Россией - приблизительно по географической вертикали и от моря до моря.
4
-
4
-
4
-
Янукович - то не закономірність, він - випадковість, обумовлена зрадою ідеалів Помаранчевого Майдану лідерами - Ющенко, Порошенко та ін. Мало того, Порошенко встиг відзначитися, як вигодонабувач Революції Гідності, яка теж не задовольнила нагальний запит українців на справедливість, без якої не буває гідності. Українців і надалі грабували олігархічні клани (зрощені в єдиному пориві урядовці, політики, бізнес). Чому Порошенко добровільно злив президентські вибори 2019, маючи кращу стартову позицію?! Здається, щось знав.
Гість етеру, напевно, має більшу авдиторію для спілкування ніж я, але я особисто не знаю жодного українця, хто би довіряв владі.
Нажаль гість відмахнувся від самого серйозного запитання - що могло би завадити початку широкомасштабної агресії Росії? Бо відповідь, насправді, дуже проста - володіння ядерною зброєю. Росія і наші сьогодняшні партнери спритно роззброїли нас в середині 1990-х, що стало вирішальним для підготовки Кремлем нападу на Україну. Залишалося за малим - треба було оживити взаємну ненависть росіян і українців. Для росіян все вирішилося швидко, а от миролюбних українців недостатньо підштовхнули до того обидва Майдани, окупація Криму і ОРДЛО. Лише звірства росармії остаточно розвернули почуття українців.
З Днем омріяної Незалежності!!
4
-
4
-
4
-
Є велика вірогідність, що за агресією Росії в Україні стоїть Китай. Бо важко повірити в те, що Путін сам міг наважитися на авнтюру, в результаті якої може зникнути Росія, як держава. До певного моменту Росія отримувала від того бонуси, але зараз це вже не так і росіяни мають про те знати. Швидше за все, свого часу китийські урядові аналітики зрозуміли, що їхня держава наближається до масштабної кризи, що може підірвати Китай зсередини. Напевно, єдиним виходом там бачать світову гегемонію Піднебесної. Росія, паралельно вирішуючи свої проблеми, схоже, виконує для Китаю роль розхитувача Заходу. Не знаю, що показували розрахунки керманичам антизахідної коаліції, але єдність Заходу навпаки посилилась після активізації Росією війни в Україні в лютому 2022. Очевидно, спостерігаючи за невтішними новинами з України, влада в Пекіні налякані не менше ніж в Кремлі. Напевно, пора українському уряду вводити санкціїї проти КНР.
4
-
В Україні народжується нова чеченська еліта. Як писав раніше, мені здається, що Росія впевнено крокує до громадянської війни. Напевно, російська армія найближчим часом висуне лідера, спроможного не оглядадитись на Кремль. З іншого боку будуть вагнерівці та кадирівці, головним завданням для яких буде за дуже великі гроші захищати особисто, а також статки російських скоробагатьків. В звичайних умовах армія, безсумнівно, перемогла би будь-які воєнизовані угруповання в середині Росії. Може тому кремлівські багатії, саме в цей час, в Україні утилізують військових росармії, щоби потім було менше роботи.
4
-
Заяви представників уряду Німеччини про арешт Путіна ймовірно призначені не для Путіна, а для Китаю в якості попередження - не ставати на бік Росії. Але, боюся, що вже запізно. Китай, Росія, а також інші важковики зі світу, що розвивається і про яких ми поки що не знаємо (проте, західні розвідки, напевно, знають), схоже, вже кинули виклик західній (в широкому сенсі) цивілізації. Провокуючи всесвітній безлад ціною падіння своїх економік, добробуту громадян своїх країн, вони, напевно, будуть намагатися зробити теж саме з економікою Заходу, сподіваючись, що терпіння народів західних країн не має стратегічного запасу. Якщо це справді так і якщо це не маніпуляція за допомоги шантажу, то краще би всім зупинитися і охолонути, поки не сталося лиха глобального масштабу. До речі, консолідовану допомогу різношерстного Заходу Україні, напевно, теж треба розглядати в якості попередження і стримуючого фактору у протистоянні Китаю і його союзників.
Було би добре, якби Сі Цзиньпін приїхав до Москви з метою підштовхнути Путіна до пекельної топки у протистоянні з Заходом, а сам через певний час "влючить задню". Але, нажаль, так не вийде - Китаю, в очікуванні сильної кризи, нема куди подітися. До того ж, від поглядів народів країн третього світу, сповнених надії, не втечеш і не сховаєшся.
4
-
4
-
Для Росії відмова України від НАТО це дуже мало. Без більшої зради з боку Києва Москва навряд чи піде на швидкі мирні домовленості. Їй, як мінімум, потрібен Донбас, який включатиме Донецьку та Луганську області повністю. Якщо влада в Києві заради підписання мирного договору піде під тим чи іншим приводом на здачу Донбасу, у неї можуть виникнути великі проблеми всередині країни. Виходить, в України немає іншого вибору, окрім, як звільняти країну від загарбника. І якщо українське військо вижене росіян з нашої землі, то і від НАТО відмовлятися не треба буде. Переможців не судять!
Якщо все ж таки влада на Банковій зможе переконати українське суспільство в тому, що питання Донбасу заради миру потрібно відкласти на певний час (наприклад, на 15 років, як з Кримом), не визнаючи його незалежність, по суті заморожуючи ситуацію на Донбасі, то можна буде сподіватися, що Росія погодиться на мирний договір з Україною, але без урахування Криму та Донбасу. Чи повернуться в такому разі Крим та Донбас до складу України і коли це може статися – велике питання.
Якщо Україна піде за другим варіантом, то буде краще, якщо одночасно укласти два договори. Один із РФ про мир (без урахування Криму та Донбасу) та другий із гарантами безпеки Україні (також без Криму та Донбасу). З урахуванням Криму та Донбасу, неможливо буде досягти договору про гарантії. Щоб посилити договір про гарантії безпеки Україні, можна запропонувати його в ширшому контексті, в якому Україна, на взаємній основі, також виступала б гарантом безпеки для своїх гарантів. На таких умовах і з огляду на репутацію України, що стала сильним, у військовому відношенні, гравцем, було б легше підписати документ. Можливо, навколо цього договору сформується група держав, які надалі увійдуть до нової військової організації, про яку згадував президент Зеленський у своєму зверненні до Конгресу США. Але, там не має бути Росії. Питання Криму та Донбасу залишаться відкритими, але за умови жорстких санкцій, можливо, Росії буде невігідно їх утримувати.
Якщо Росія буде гарантом безпеки України, то вона наступного дня після підписання договору має звільнити окуповані українські території. Якщо цього не станеться в момент підписання договору, швидше за все, вже не відбудеться ніколи, тому що гарантії інших членів не поширюватимуться на Крим та Донбас. Ось тут і може бути зарита найбільша зрада. Росія, за невизначеності неформального статусу окупованих українських територій, не повинна ставати гарантом безпеки України. Це абсурд, за яким, можливо, стоїть бажання сховати умови для скасування санкцій проти Росії, після чого ні Криму, ні Донбасу ми більше ніколи не побачимо.
4
-
Судячи з усього, В Кремлі у внутрішній боротьбі перемогає команда, яка налаштована на ізоляцію Росії. Але тут є проблема. Чи захоче народ, який встиг деякий час пожити доволі свободним заможним життям, змиритися з новою реальністью? Напевно, було би складно на те розраховувати. Але можна штучно створити умови, які поставлять росіян у безвіходь та унеможливлять інші, крім ізоляції, дії. Для того потрібно вчинити страшний злочин, накшталт, підриву ядерного заряду, причому, на мій погляд, місце застосування ядерної зброї не має особливого значення. Бо мета - визнання Росії державою - терористом - буде досягнута в будь якому разі. Може, світова спільнота надасть Росії статус держави - спонсора тероризму за раніше вчинені нею злочини, яких набралось, здається, достатньо для того. Краще вберегти планету від нуклеарного забруднення.
4
-
4
-
Україна територіально належить до північноатлантичного простору, бере участь в операціях та навчаннях НАТО. Тому, швидше за все, США не нададуть нам статус MNNA, легше домогтися від України завершення реформ, щоб відповідати критеріям для членства в НАТО. Однак, після зустрічі Байден-Путін, здається, що процес надання нашій країні членства в північноатлантичному союзі поставлений на паузу - мабуть, це враховувалося, як елемент в дуже складній формулі, в якій виписані інтереси США, Росії, Німеччини. Відповідь на питання, як при цьому були враховані інтереси України, де наше місце (в чисельнику або в знаменнику цієї формули, тобто нас розмінюють або враховують, як величину) ми, напевно, отримаємо 30 серпня.
Украина территориально принадлежит североатлантическому пространству, участвует в операциях и учениях НАТО. Поэтому, скорее всего, США не предоставят нам статус MNNA, легче добиться от Украины завершения реформ, чтобы соответствовать критериям для членства в НАТО. Однако, после встречи Байден-Путин, кажется, что процесс предоставления нашей стране членства в североатлантическом союзе поставлен на паузу - видимо, это учитывалось, как элемент в очень сложной формуле, в которой выписаны интересы США, России, Германии. Ответ на вопрос, как при этом были учтены интересы Украины, где наше место (в числителе или в знаменателе этой формулы, т.е. нас разменивают или учитывают, как величину) мы, наверное, получим 30 августа.
4
-
Насправді, достеменно невідомо, що в головах владної верхівки стосовно долі Криму. Напевно, думки там різні. Видно, що деякі партнери дуже сильно тиснуть на Банкову. Надалі цей тиск може посилитись. Все тому, що за Крим могли домовитися ще до його окупації в 2014. Може саме тому українське військо без бою полишило свого часу півострів. Росія, можливо, виконанала обіцяне і тепер вимагає від контр-агента, який сидить не в Києві, виконати свою частину домовленостей. Але влада не може вийти за межі, означені громадською думкою. Не важливо, чи буде референдум чи ні, сьогодні не видно, що ця думка може змінитися. Не знаю, взагалі чи існують причини для того, аби більшість громадян змінила свою позицію стосовно Криму.
4
-
4
-
4
-
4
-
4
-
4
-
Здається, стосовно розігрування корупційної карти в Україні, існують дамовленності. Можливо, за допомоги неї будуть примушувати українців відмовитись, на користь росіян, від деяких територій. Або (далі будуть здебільшого мої особисті вигадки, не навантажені ніякою інсайдерською інформацією) змусити до певних поступок щодо прав іноземних компаній стосовно наших надр, або правил іхньої присутності на відбудові розтрощеної росіянами країни, або якісь політичні вимоги стосовно партнерських відносин з третіми державами. Не те, що корупції в Україні нема, навпаки, її дуже багато, але, здається, що головною метою для наших партнерів зараз мало би бути визволення українських територій, а для того потрібна зброя. Але шалена антикорупційна компанія, яку з початку цього року ведуть різноманітні ГО і збанкрутілі політики зі своїми медійними посіпаками, вказує на те, що для деяких партнерів цілістність України не має принципового значення. Але, панове, ви, використовуючи слабкість і недалекоглядність українських еліт, в середині 1990-х роззброїли Україну - під тиском лишили нас ядерної зброї, яка могла би бути фактором стримування проти російських зазіхань. Тобто, ніякої війни зараз не було би. Як ви, панове партнери, збираєтесь виходити з неприємної ситуації?!
4
-
Росія, здається, робила і продовжуватиме робити все можливе, щоб повернути собі статус наддержави, сподіваючись сісти поруч із великими за стіл, за яким вирішується доля світу. Росію, напевно, не влаштовує статус регіональної сировинної держави, який не дозволяє зараз отримувати максимальні дивіденди, а в майбутньому може загрожувати цілісності держави. Росія, справді, у скрутному становищі. З урахуванням демографічної ситуації, відносно низького подушнього ВВП, технологічного відставання, наростаючого невдоволення всередині країни залишатися молодшим партнером Китаю небезпечно для Росії. З іншого боку, піти на зближення із Заходом для Росії означає демократизуватися в усіх напрямках. Ті, хто сто років тому, після відомої революції, займалися адміністративною реформою в РРФСР, відійшовши від практично виключно губернського та обласного поділу території та започаткувавши появу національних утворень, власноруч заклали міну уповільненої дії під фундамент держави. У разі демократизації Росії відцентрові устремління еліт національних адміністративних одиниць, напевно, посиляться, що може призвести до розпаду держави. Нещодавній ультіматум Росії, висунутий Заходу, більше схожий на волання про допомогу у протидії різним можливим деструктивним процесам. Проте, здається, що багато хто навколо Росії чекають на те.
4
-
З кожним новим днем у Путіна все менше можливостей, щоби зберегти обличчя всередині Росії. Для решти світу він і так вже, практично, ізгой. Санкції все сильніше душать економіку Росії; ленд-ліз США і допомога багатьох інших країн, що постачають з кожним разом потужнішу та технологічнішу зброю, роблять українську армію непереможною; членство України в ЄС, що наближається (нехай, поки що в якості кандидата) дозволить отримати нашій державі політичний захист Європи. Чим далі, тим з більшимим втратами Росія вийде з війни, і це навряд чи можна змінити. У Кремлі мають визнати – спроба стати наддержавою виявилася безуспішною. Питання, наскільки сумним буде фінал, поки відкрите, відповідь залежатиме від розсудливості та інстикту самозбереження російської еліти.
4
-
4
-
4
-
Можливо, знаючи про бажання Росії якнайшвидше ввести газопровід ПП-2 в дію і приблизно розуміючи, як вона буде заради того діяти, її навмисно спровокували на агресивну поведінку. Влітку, в сезон низького попиту, норвезькі газогони були закриті на профілактику, чим не могла не скористатися Росія, яка так само знизила поставки газу в Європу, що підняло ціни. Знаючи, що такі дії не сподобаються в Європі, росіяни все одно ризикнули, використовуючи ціну на газ, як жупел, намагались підганяти європейських чиновників до завершення дозвільних процедур стосовно газогону ПП-2. Замість того, щоб прискорити запуск газопроводу ПП-2, в Європі почалася серйозна дискусія про надмірний вплив поставок російського газу на європейську економіку. Ціна на газ скоро впаде, як тільки відкриють вентилі норвезьких газогонів, але неприємний осад від дій Росії, яка скористалася тимчасовою слабкістю Європи, залишиться надовго. Сподіваюся, в Європі згадають, що Росія вже діяла таким чином, перериваючи поставки газу через Україну в суворі зимові місяці. Переслідуючи тактичну вигоду, Росія може програти стратегічно.
4
-
У Китайської еліти, напевно, зараз мозковий штурм. Пекін на міжнародній арені хоче виглядати миротворцем і для того має запропонувати план закінчення війни в Україні. От ми і побачимо, якщо цей план буде збігатись з планом президента Зеленського, то в Пекіні щиро бажають миру Україні. Якщо буде запропоновано інший план, який годиться лише для заморожування конфлікту чи зниженню його інтенсивності, то напевно, китайські лідери насправді віддають перевагу продовженню війни. Якщо так, то остаточно стане зрозуміло про наміри Китаю долучитися, тією чи іншою мірою, до війни на боці Росії, бо без його підтримки Кремлю важко буде продовжувати війну. В тому разі цікаво було би дізнатися, навіщо це потрібно Пекіну? Відповідей на це питання було дано вже багато, не буду їх повторювати, лише запропоную нову. Ми всі з подивом дивимось на те, як воює російська армія. Кидаючи на українські позиції особовий склад у великій кількості, часто без прикриття броньованої техніки. Але так може воювати лише армія, яка має ніскенченний резерв особового складу. На мій погляд, у війні на нашій землі росармія випробовує методи, які підходять для Народно-визвольної армії Китаю, заразом досліджуючи спроможності сучасної західної зброї. Чим довше тягнеться війна, чим більше зразків сучасної західної зброї використовує ЗСУ, тим більше розуміння в Пекіні, з чим вони можуть зіткнутися, атакуючи Тайвань. Хтось скаже, що це маячня, бо про тактико-технічні характеристики захіідної зброї всім відомо. Але я не був би таким категоричним, бо одна справа прочитати про окремі зразки зброї, інша, побачити своїми очами у дії на полі бою. Усі ці міркування не означають, що Захід має стримувати себе у постачанні зброї для ЗСУ. Навпаки, її демонстрація має бути максимально потужною, аби ні у кого не було бажання випробовувати її силу на собі.
4
-
Не думаю, що це помилка Ватикану. Швидше за все, там цілеспрямовано діяли прогнозовано для більшісті християн, але почуття українців, на жаль, не врахували. Українці стали заручниками чужої непоінформованості. Сподіваюся, після війни в Європі ставлення до українців зміниться. Держава на роботу до посольств по всьому світі направлятиме патріотів, які активно представлятимуть Україну. Не секрет, ще недавно в окремих країнах взаємодія з місцевими елітами, громадами, ЗМІ була занехаяна, а деякі посли, схоже, взагалі саботували роботу в чужих інтересах. Також слід дослідити те, що написано у шкільних підручниках в інших країнах про Україну та намагатись вносити корективи, якщо буде виявлена невідповідність. Загалом, є очевидна закономірність - що сильніша держава, то більше прилухаються до думки його громадян. Станемо сильними!
4
-
4
-
Можливо, знаючи про бажання Росії якнайшвидше ввести газопровід ПП-2 в дію і приблизно розуміючи, як вона буде заради того діяти, її навмисно спровокували на агресивну поведінку. Влітку, в сезон низького попиту, норвезькі газогони були закриті на профілактику, чим не могла не скористатися Росія, яка так само знизила поставки газу в Європу, що підняло ціни. Знаючи, що такі дії не сподобаються в Європі, росіяни все одно ризикнули, використовуючи ціну на газ, як жупел, намагались підганяти європейських чиновників до завершення дозвільних процедур стосовно газогону ПП-2. Замість того, щоб прискорити запуск газопроводу ПП-2, в Європі почалася серйозна дискусія про надмірний вплив поставок російського газу на європейську економіку. Ціна на газ скоро впаде, як тільки відкриють вентилі норвезьких газогонів, але неприємний осад від дій Росії, яка скористалася тимчасовою слабкістю Європи, залишиться надовго. Сподіваюся, в Європі згадають, що Росія вже діяла таким чином, перериваючи поставки газу через Україну в суворі зимові місяці. Переслідуючи тактичну вигоду, Росія може програти стратегічно.
4
-
Дивний експерт. Чи він не знає, що репутація заробляється роками, а втрачається миттєво. Це я про Рєзнікова. Він, дійсно, "цінний" міністр і ціна яєць то підтверджує. Після випадання Арестовича з етеру, насправді, з'явилась лакуна в помийній ямі - може сморіду буде менше. В якій ще демократичній країні експерт з питань інформації пропонував би обмежити свободу слова?! Влада, напевно, гадала, що з допомогою марафону буде мати монополію на інформацію, але вони помилились, бо не знають, чим насправді живуть українці.
4
-
4
-
4
-
4
-
4
-
Напевно американці, коли вирішили скористатися допомогою Китаю у протистоянні з СРСР, не очікували, як воно обернеться. А коли, в обмін на лояльність Пекіну, мільярдні інвестиції почали приносити нереально великі прибутки, то поготів було думати про якісь там запобіжники. Та і якими вони, взагалі, могли бути? Напевно, можна приблизно зрозуміти, скільки Захід за останні декілька десятіліть заробив в Китаї. Якщо сума інвестицій, як кажуть, сягнула триліона $$ і кожен вкладений $ заробив певну кількість $$ (чесно кажучи, не знаю, може 10, 100 чи 1000), то загалом набереться чимала сума. Пекін, напевно, саме в той же час вирішував свої стратегічні завдання, тим паче, що разом з грошима в Китай заходили також інвестиції у вигляді технологій. Набравши сили і ваги Киай, здається, в якійсь момент вирішив переглянути умови співробітництва в бік збільшення на свою користь частки прибутку, а може, навіть, захотів приймати участь у розподіленні прибутків, зароблених на його території. Це, напевно, не всім сподобалося.
Звичний для багатьох двополярний світ, справжній - не його ілюзію, на мою думку, в теперішніх умовах збудувати неможливо. Хіба якусь його імітацію. Китай, напевно, не дасть втягнути себе в гру, в результаті якої він може стане лідером антизахідного світу. Росія того економічно не потягне, хіба зробити з неї позірного лідера другого світового полюсу сили. Загалом, двополярна модель світу в глобалізованому світі, в умовах коли стрімко зростають нові світові потуги, здається не є можливою.
Знеособлена realpolitik, насправді, виробляється реальними людьми. Здається очевидним - більше допомоги для України, більше санкцій для Росії - збільшення ціни війни для Кремля. Захід, позірно побоюючись залишити Москву з мінімальною кількістю варіантів на майбутнє, на наш погляд, зволікає з першим і другим. Проте, затягування війни може в момент певного знесилення Росії зацікавити Китай, який поки що багато втрачає від війни. І тому до того краще не доводити. Хоча, можливо, саме на це хось розраховує?!
4
-
Партнери не мають права йти на компроміси з чинною українською владою, бо в пропозиціях американського уряду і так міститься мінімальний перелік першочергових дій, які Київ мав би виконати ще 30-ть років тому, разом з Польщею та іншими країнами, що приєдалися до ЄС і НАТО. Нажаль ми, українці, самі не змогли реформувати країну. Напевно, після століть винищення цвіту нації важко було зібратися разом та системно впроваджувати реформи, тим більше, маючи сильну протидію Росії і її агентів в середині країни. Війна покликала армію патріотів, тисячі пасіонарієв вийшли на авансцену і тепер, маючи правила і інструменти, сподіваюся нарешті країна рушить вірним курсом. Дякуємо партнерам за допомогу!!
4
-
У Китайської еліти, напевно, зараз мозковий штурм. Пекін на міжнародній арені хоче виглядати миротворцем і для того має запропонувати план закінчення війни в Україні. От ми і побачимо, якщо цей план буде збігатись з планом президента Зеленського, то в Пекіні щиро бажають миру Україні. Якщо буде запропоновано інший план, який годиться лише для заморожування конфлікту чи зниженню його інтенсивності, то напевно, китайські лідери насправді віддають перевагу продовженню війни. Якщо так, то остаточно стане зрозуміло про наміри Китаю долучитися, тією чи іншою мірою, до війни на боці Росії, бо без його підтримки Кремлю важко буде продовжувати війну. В тому разі цікаво було би дізнатися, навіщо це потрібно Пекіну? Відповідей на це питання було дано вже багато, не буду їх повторювати, лише запропоную нову. Ми всі з подивом дивимось на те, як воює російська армія. Кидаючи на українські позиції особовий склад у великій кількості, часто без прикриття броньованої техніки. Але так може воювати лише армія, яка має ніскенченний резерв особового складу. На мій погляд, у війні на нашій землі росармія випробовує методи, які підходять для Народно-визвольної армії Китаю, заразом досліджуючи спроможності сучасної західної зброї. Чим довше тягнеться війна, чим більше зразків сучасної західної зброї використовує ЗСУ, тим більше розуміння в Пекіні, з чим вони можуть зіткнутися, атакуючи Тайвань. Хтось скаже, що це маячня, бо про тактико-технічні характеристики захіідної зброї всім відомо. Але я не був би таким категоричним, бо одна справа прочитати про окремі зразки зброї, інша, побачити своїми очами у дії на полі бою. Усі ці міркування не означають, що Захід має стримувати себе у постачанні зброї для ЗСУ. Навпаки, її демонстрація має бути максимально потужною, аби ні у кого не було бажання випробовувати її силу на собі.
4
-
Можна ствердно сказати, що корисним ідіотом для Німеччини, а також для деяких інших країн Європи, був саме Путін. Представники політичних еліт тих країн допомогали бізнесу отримувати, як стало відомо, з величезним дисконтом сировину з Росії, що допомогло економікам тих держав - вони стали значними експортерами готової продукціїї, яка поставлялась й в Росію, але вже без дисконту для неї. Подвійна вигода, то хто тут ідіот? Едине, що почали втрачати причетні європейські політичні еліти, так це імідж і то тільки зараз, вже після початку масштабної війни Росії проти України. Пару слов про Ікеа. Здається, ця славетна компанія, як і багато інших, теж користувалася ідіотами. Багато з тих компаній свого часу, а може і зараз це роблять, висмоктували за безцінь ресурси з країн третього світу. Можливо, причина того, що Ікеа прийшла в Україну через 20 років після авторитарної Росії, є домовленість власника компанії з Кремлем. З одного боку, власник Ікеа міг надати пожиттєве слово - не заходити в Україну, а Росія навзаєм могла віддати свій ліс за вигідною ціною. Стосовно України так і вийшло - до смерті власника Ікеа вона так і не з'явилася в Україні. Скільки ще таких компаній та політиків на Заході, яким ми маємо бути "вдячні" за те, що стримували Україну від інтеграції до інституцій демократичного світу, розподіляли європейські країни за сортами та наближали війну? Скільки ще шокуючої інформації вспливе в майбутньому?
4
-
Вибори на окупованій території неможливі, бо росіяни вже вписали їх в свою конституцію і вважають невід'ємною частиною Росії. Наші західні партнери, які розкручують партійні проекти в Україні мали би розуміти, що партії, за великим рахунком, давно скомпроментовані і мають велику недовіру з боку народу. Можна, звісно, вкласти мільярди в нові політичні бренди, спонсоруючи їхне волонтерство, проте, аби отримати на виході партію - лідера на політичній авансцені, цього замало - треба чогось більшого, на кшталт революції, або що більше на часі - аби політичний лідер прямо асоціювався з перемогою у війні. Тому образ Залужного поки що найбільше годиться для ліплення з нього політичного лідера країни. Звісно, якщо той не потьмяніє з часом.
Хочу запропонувати західним спонсорам (усім хто має волю і початкові кошти) піти іншим шляхом, аби оминути тотальну недовіру українців до політичного класу. Для початку створити загальноукраїнську профспілку - дієву, чесну по відношенню до робітників, яка би домоглася кращих умов праці, вищих соціальних стандартів, порівняної з найближчими європейськими країнами заробітної плати. Звісно, це може протирічити уявленню деких майбутніх інвесторів в українську економіку, проте, повірте, в кінцевому рахунку всі отримають свій профіт. Українці повернуться додому з чужих країв, в країні буде злагода - український народ віддячить за емпатію до себе з боку великого бізнесу, за яким потягнеться також малий. Запорукою сталого розвитку країни буде найбільша і найсильніша партія, мільйонами членів якої можуть стати члени згадуваної вище профспілки. Єдине, що має бути непохитним в цій схемі - чесність діалогу нової владної команди і народу за будь-яких обставин. Так, це йде в розріз з практиками, які застосовуються в світі, але це очевидна необхідність, що давно назріла.
4
-
4
-
Звісно, кремлівські консерви мають завдання дискредитувати міжнародні організаціїї, які не сголосилися підтримувати Росію у її злочинних діях. Нажаль, є деякі, до прикладу АІ, що продалися Кремлю та стали на бік Росії, держави, котру поволі, але впевнено, інші держави почали визнавати державою-терористом, тим самим зараховуючи її до компанії країн-ізгоїв. Насправді, що може позитивного дати світу Росія? Що може запропонувати іншим країнам? Нічого. Тому підтримку вона одержує лише чи то від держав з диктаторськими режимами, чи то від держав із слабким цивілізаційним розвитком, які спокусились російськими грошима. Тому слід кардінально знизити доходи Росії, визнавши її державою-спонсором тероризму, щоби у неї відпало бажання корумпувати усіх навкруги.
4
-
4
-
Дякую. Знакове інтерв'ю. Деякі ньюанси допомагають скласти цілісну картину. Теж розглядав такий варіант з трьох, на мій погляд, можливих. Якщо дійсно Росія збирається зачинитися, то для збереження військового потенціалу вона мала б заручитись підтримкою іншого, більш сильного гравця. Напевно, таким є Китай, без технологічної допомоги котрого складно забезпечити міць конвенційної зброї. Одна проблема, росіяни встигли трохи звикнути до доволі вільного заможного життя, хоча іхній вибір майже ні на що і не впливав. З урахуванням національних визвольних рухів, в РФ можлива громадянська війна. Ще не відомо, на чий бок стане армія. Здаеться, вагнерівці і кадирівці призначені для захисту панівного кремлівсько-олігархічно класу саме під час можливого народного бунту. Можливо, що військова еліта висуне своїх лідерів, які не будуть оглядатись на Кремль. Можливо, навіть, військова хунта зійдеться в двобоі з прокремлівськими військовими формуваннями. Чи не для того в Україні утилізують росармію, щоби у кремлівців було менше проблем в майбутньому? Загалом, здається, що про такий сценарій розвитку подій в нашій частині світу були наперед обізнані за межами Росії. Чи не виявиться з часом, що Кремль розігрує в Україні грандіозну диявольську криваву виставу, щоби незгодні з режимом росіяни залишили свою країну, а решту вимазати українською кров'ю, щоби дорога назад, в цивілізований світ, для них була закрита назавжди?
4
-
4
-
3
-
Як відомо, Німеччина має ексклюзивні ціни на російський газ, як то кажуть, на 20-30% нижче, ніж інші європейські споживачі. Цю знижку, швидше за все, потрібно розглядати як хабар уряду Німеччини за послуги щодо просування російських інтересів у Європі. Напевно, такі ж демпінгові ціни на російський газ мають Австрія та Угорщина, що можна зрозуміти з їхнього відчайдушного опору застосуванню ембарго на енергоносії з Росії. Мораль цієї історії така - поки українці проливають кров за європейські цінності, окремі клієнти Газпрому в ЄС торгують цими цінностями, поступово обнуляючи їхню вартість. Нічого, українці врятують ці цінності і повернуть їх Європі, сподіваюсь, цілими та неушкодженими, а потім подивляться в очі тим, хто за російські хабарі стояв на шляху України до ЄС та НАТО.
3
-
Як сказав один відомий американський дипломат, який, здається, має зв'язки з американською розвідкою, дії горезвісної конгресвумен не пов'язані з майбутніми виборами до Конгресу США. Якщо включити логіку, то, можна побачити, що ця пані вірогідно працює на користь Кремля, бо її закиди до української влади з'явилися саме в той час, коли HIMARS почали трощити орків влучними ударами. Або, що менш вірогідно, вона, послуговуючись власними амбіціями та егоізмом, працює на Трампа, який, напевно, буде балотуватися на президентський пост і це дуже огидно, бо, як-не-як, вона народилася в Україні, щоби нехтувати перемогою її батьківщини у війні з Росією.
3
-
3
-
Американські аналітики найкращі і напевно вони розуміють, що визнання Росії державою-спонсором тероризму буде грати на її ізоляцію та консервування кремлівського режиму. Напевно, на Заході бажаючих пролонгувати дію російської влади, у нинішньому її вигляді, майже не залишилося, тому статус держави-терориста вважається зайвим, бо буде перешкоджати приходу в Росії здорових сил чи, принаймні, більш здорових ніж нині. Росія руками Заходу (щоби росіяни не бухтіли) намагається отримати статус держави-терориста, заборону громадянам відвідувати країни Заходу і інше з цього ряду, що може вказувати на прагнення до ізоляції. Якщо чесно, напевно, це чи не єдина можливість кремлівцям зберегти не тільки владу, але й особисті життя. Наявність ядерної зброї буде запорукою збереження Росії в її нинішніх кордонах за умови наявності ще більш жорстокого репресивного апарату ніж зараз. Можливо, розмови Кадирова про відхід від президентства в Чечні пов'язані з перспективою його призначення на керівну посаду репресивного органу. Але в Кремлі поки чекають, сподіваються, що Захід відступить, не бажаючи в себе під боком мати ще одну величезну Північну Корею.
3
-
Зрозуміло, що ресурсно сильніша Росія може ще довго насідати над Україною, ведучи затяжну війну. Оскільки партнери поставили членство України в НАТО в залежність від закінчення війни, яка може тривати вічно чи принаймні до останнього українця, то логіки, здається, в повсякденному прагненні приєднатися до альянсу, весь час обговорюючи цю тему, нема. Хіба що, це робиться заради того, щоби нас нудило при згадці абревіатури НАТО. Ясно, що підштовхуючи українців до змирення з думкою про втрату територій, нас становлять в умови, в яких бажаного членства в НАТО не досягнути. Бо, якщо партнери пообіцяли, що ніколи не визнають Крим російським, то тим самим, схоже, вони в хитрий спосіб закривають шлях Україні в НАТО і убезпечують себе, в певній мірі, від можливого конфлікту між Росією і НАТО. Якби це було не так, то в партнерів, напевно, було би розуміння, що гра в геополітичні забавки командою, в складі якої ігроки представлені лише однією країною, може погано закінчитись для тієї країни.
3
-
3
-
Пам'ятаю, як, зі слів лідерів кримсько -татарського народу, президент Обама, після захоплення Криму росіянами, обіцяв, що той повернеться до України через п'ть років. Проте, як бачимо, нічого не змінилося, хоча пройшло вже більше десяти років з того часу. Можливо, робилися якісь заміри (вони, напевно, робилися) про вплив агресивних дій Росії в Європі на світову геополітичну ситуацію, зокрема, на стан Китаю. Багато чого в світі робилося і робиться зараз за рахунок українського народу, який і без того поніс найбільші людські втрати в ХХ ст. Не можна поступатися навіть маленьким шматочком української землі - це святе!! Знаю, що саме так думають більшість українських воїнів. Бо цей прецедент (обмін територій на членство в НАТО) ні до чого гарного не приведе. Бо окрім приєднання України до НАТО, є ще вступна компанія в ЄС, а ми вже зараз бачимо, як наші друзі з ЄС починають викочувати особисті вимоги до нашого вступу. І це тільки початок!! Тому найкращою нашою пропозицією росіянам може бути демілітаризована зона на українському боці кордону по ліній рівновіддаленій від українсько-російського кордону станом на 1991р. на певну кількість кілометрів, вже після відведення усіх російських військ з території України. Нехай беруть цю пропозицію, бо згодом і такого може не бути. А російські пропагандисти, впевнений, зможуть обернути це в перемогу.
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
Я також намагаюся розігнати думку про залучення Індії до більш активної участі у Саміті миру задля посилення зусиль для припинення російсько-української війни. Це логічно і напевно того бажають в багатьох світових столицях, а саме, аби в Глобального Півдня з'явився новий лідер - країна демократична, яка з цього ракурсу виглядає цінністно більш здоровою ніж авторитарний Китай. Власне, невиразна позиція Піднебесної стосовно агресії імперської Росії проти незалежної України, яка ще 33 роки тому була її колонією, вплинуло на реноме Китаю в світі. Звісно, в Індію на Саміт миру представники Пекіну, напевно, не приїдуть, погіршивши ставлення до своєї країни з боку багатьох на Глобальному Півдні. Але хіба не такого бажають деякі світові гравці з вищої ліги, яким Китай наступив на хворобливий мозоль, які шукають приводів для перегляду своїх стосунків з ним. Аби ця схема добре працювала, потрібні мастила у вигляді інвестицій у Глобальний Південь загалом і в індійську економіку зокрема.
3
-
3
-
Фотосесія подружжя Зеленських - це особистий погляд американської фотохудожниці. Хоч наші країни і належать до демократичного світу, але ментальність наших народів всеж таки трохи різна. Комерціалізація художніх витворів для сучасного мистецтва давно стала нормою, тим більше, що ці роботи призначаються для популярного журналу. Нічого поганого в тому, що погляд американки не збігається з нашим, немає, тому що на тих фото пані Олена - наша, рідна. В ці важкі для країни часи вона уособлює образ української жінки, яка без страху, разом з чоловіками, виборютє нашу перемогу на фронті, не скиглячи вдихає життя у наші напівзруйновані міста чи самовіданно рятуює за кордоном дітей - наш генофонд. Єдине, що хочу сказати, звертаючись до президента пана Зеленського: пообіцяйте, що зробите усе можливе для того, щоби українські жінки разом з дітьми після війни повернулися додому. Адже серед них, впевнений, нові Шевченки, Лисенки, Українки, Стуси, Костенки, Чорноволи, Лобановські, Скорики, Сікорські, Городецькі, Грушевські та безліч інших.
3
-
Навряд чи останні президентські вибори в Україні можна вважати електоральним майданом, враховуючи те, як бездарно команда президента Порошенко провела передвиборчу компанію. Команда діючого на той момент президента, який зміг відібрти банк у Коломойського!! Знаючи Порошенко, уявляєте якою могла бути його передвиборча компанія?! А так, здається, вибори просто злили на користь нового президента. До подібних думок підштовхують зовсім необ'язкові дебати між президентом Байденом і Дональдом Трампом. Я ще тоді запитував, на що здатен буде президент Трамп, чого не спроможні зробити інші?! Думки були різні і, на жаль, не всі позитивні. Омину негатив і спробую поділитися своєю думкою, яку, можливо, підтримають не тільки українці.
Попри намагання декого застигнути в минулому і нічого не міняти в дипломатії, яка стала супроводом багатьох людожерських війн, з того нічого не вийде. Світові еліти або змінять підходи до вирішення проблем, або їх розірве напруга, яка накопичилася в суспільствах. Стрімкий розвиток ШІ та комп'ютерних технологій не дадуть урядам змоги проводити застарілу політику. Світові еліти мають почати писати нову главу в історії людства. Миротворчість має за собою великий потенціал, переходячи на мову бізнесу, там зариті огромні дивіденти. Якщо великі держави, намагаючись отримати вигоду, раніше приймали участь у збройних конфліктах на тому чи іншому боці, то перехід до нової - старої парадигми сталого мирного співіснування дозволить зробити наш Світ більш справедливим, профіт від чого мають отримати всі. Сприяти тому будуть нові наукові відкриття. Розвиток новітніх технологій незабаром дозволить отримувати майже безкоштовну енергію, що само по собі усуне значну частину приводів для воєн. Ще трішки зусиль, передусім Америки, Китаю і Європи, і той, скритий поки ще, потенціал мирного співіснування стане доступним, відкриються нові можливості, величина яких здивує багатьох скептиків. Можна було би, звісно, нічого не робити і просто сидіти та скиглити, але так не вийде, бо очевидно людство зайшло в глухий кут, з якого треба терміново виходити. Можливо, миротворчість, дійсно, стане місією 47-го президента США Дональда Трампа?
3
-
Невже ніхто не бачить, що мобілізація в Росії задумана не для ескалації бойових дій чи, навіть, просто для продовження війни, а навпаки. Російських обивателів бажають привчити до думки: хочете нових територій - то йдіть і воюйте. Але ми занаємо, яка є реакція росіян призовного віку та їхніх сімей на мобілізацію - вони мерщій кинулися не в воєнкомати, а геть за межі РФ. Тому громадська думка в Росії, стосовно припинення війни та виводу російського війська з території України, саме в цей час зазнає докорінних змін. Через певний час (думаю недовго) ми побачимо, як росіяни будуть радо зустрічати солдатів, повернувшихся з війни. Тому, на мій погляд, ніякого тривалого продовження війни не буде. Усе йде до миру.
3
-
Сподівався почути від Путіна щось на кшталт "вставай страна огромная", але, напевно, Росія зараз настільки "неподъемная", що нічого кращого, ніж призупинити участь Росії у договорі про СНО, російські стратеги не змогли придумати. Тим не менш, своєю промовою Путін намагався згуртувати росіян заради зміцнення країни. Але чи можливо це зараз, якщо навіть в ситі 2000-ні, з їхніми потоками валюти в країну, нічого не вдалося зробити? Чекав, що Путін вимагатиме посилити режим в середині країни. Але такого не сталося. Навпаки, прозвучали деякі ліберальні ідеї стосовно бізнесу та місцевих органів влади. Навіть нуворішам, які з початком виступу лідера Росії напружилися і змокли, Путін надав індульгенцію, дозволивши і далі жити на Заході. Нове, більш нейтральне чи просто байдуже ставлення до геїв в промові, напевно, підбадьорило багатьох з них. Судячи з реакції деяких слухачів, латентні геї були присутні в залі і несмілива надія була накреслена на їхнії обличчях. Все ж таки, як я писав раніше, Росія, з її ресурсами, напевно може відротись, але ставши демократичною державою. Закінчивши війну в Україні та сплативши за злочини і руйнування. І головне, росіяни мають викинути зі своїх голів дестркутивну думку про помсту і реванш, щоби знов не вскочити в ісоричну колію, яка призводила багато народів до краху.
P.S. Забувся написати, чи не вперше Путін в промові розділяє росян на русскіх та інші нацменшини. Цікаво, до чого це? Невже, це перший крок до дезінтеграції Росії?!
3
-
3
-
Світ змінюється, вірніше, повертається до звичного двополярного стану. Давно про це писав, в очікуванні видимих ознак того. Обмін бранців, на мій погляд, є пострілом стартового пістолета, яким розпочинається явна частина поділу світу на табори. Знов Америка і Росія (СРСР) - запитає багато хто. Так, принаймні, це буде так виглядати. Зверніть увагу, літак з російськими опозиціонерами приземлився не в Берліні чи деінде, а саме в Боні - в колишній столиці ФРН - західної частини розділеної напередодні холодної війни Німеччини. Росія йде до певної ізоляції. Підтвержденням моєї думки можуть бути проблеми з YouTube в Росії.
Де тут місце Китаю?! Відверто, важко сказати, бо здається, ця схема вимагає обмеження життєвого простору для Китаю, на що той навряд чи погодиться.Також, новий час припускає зростання нових світових центрів з амбіціями - вартує згадати хоча би Індію. Тому, напевно, ця схема буде тимчасовою. Чи виконає вона завдання, що стоять перед нею, час покаже. Але, здається, ніт.
3
-
3
-
3
-
З "психотерапевтом" Ілларіоновим, здається, все ясно. Влітку 2021 своїми заявами він, залякуючи війною, намагався впливати на українську владу, щоби та пристала на позицію Кремля в перемовинах. Перед самим нападом, коли Путін вже прийняв рішення, Ілларіонов, навпаки, намагався легковажити тим фактом, щоби перша активна фаза агресії пройшла успішно для росіян. Я був серед тих, хто вважав, що нападу не буде. Але в Кремлі рахували інакше. Вірогідно, успіх росармії, яка навела порядок за місяць до того в Казахстані, остаточно впевнив Путіна, що наступ на Київ буде легкою прогулянкою.
3
-
3
-
У Лукашенка безвихідь, він робитиме все, щоб залишатися на волі якомога довше. Здається, настав час запровадити серйозні санкції для Білорусі, але, схоже, Лукашенко на це тільки й чекає. Напередодні референдуму про возз'єднання з Росією він намагатиметься залишити білоруський народ без альтернативи. Україна поки що не повинна робити кроки в цей бік та давати зайвих приводів для конфронтації між нашими державами – у пересічних білорусів має залишатися надія. Якщо білоруський народ повстане, не бажаючи втратити незалежність, він має знати, що в особі українського народу він має вірного союзника. Хоча, звісно, після того, як російські війська на території Білорусі кількісно практично зрівнялися з білоруськими, надії мало. Азаренок і так покараний, хіба не видно? Його бог покарав, відібравши розум та совість, куди ще?
3
-
3
-
Китай, зголосившись підтримати Росію у війні в Україні, поставив Захід перед необхідністю посилити всебічну допомогу Україні, про перманентний характер якої заявлено було раніше. Після того, як росармія буде витеснена з нашої території, сподіваюсь, Україна приєднається до НАТО. Зрозуміло, що ні Росії, ні Китаю не потрібний відкритий конфлікт з північноатлантичним альянсом, а війна в Україні, щоби не говорили в Кремлі, затіяна заради зміни світоустрою. Нажаль, і Пекін, і Москва погано порахували, скільки буде коштувати їм це бажання. Не скажу, що це недосяжна мета, навпаки, схоже дехто на Західі теж намагається перейти до двополярної системи світового устрою. Основна боротьба зараз розвернеться (верніше, вже ведеться) за голоси неприєднавшихся країн третього світу. Скорше Китай і Росія цю боротьбу програють, бо окрім агресивного ставлення до своїх сусідів (і не тільки сусідів) їм майже нема чого запропогувати ще. Як не крути, демократія приваблює людей більше, ніж авторитаризм чи тоталітаризм, тому для Китаю, Росії та їхніх послідовників уготоване животіння на околиці світової історії. Розумію, для чого це робить Китай - неминуча криза підступно наближається до його економіки. Росія вже давно знаходиться в багатовимірній кризі, головним чином в кризі сенсів, бо без України, яка, власне, своїми руками колись створила Росію, не знає, що робити далі.
3
-
3
-
З іншого боку, для кожної дії є свій час. Аналітики в США, в Британії мають рацію - пуски Кинджала, це агонія. Росія показала весь свій військовий потенціал, і його оцінки виявилися невиправдано завищеними. Недаремно уряд США припустив, що окремі країни НАТО можуть допомогти Україні звільнити свою землю від загарбника. Ядерну зброю, згідно з доктриною, Кремль може застосувати, якщо є загроза існуванню Росії. Оскільки військові дії йдуть на території України, це не несе задекларованої загрози. Єдине, що може викликати сумнів, так це Крим, який в Кремлі вважають своїм. Але з цим можна зачекати, коли Росія, знемагаючи від санкцій, буде сама волати забрати Крим назад.
3
-
3
-
Те, що витворяють росіяни на ЗАЕС, є доконаним актом міжнародного ядерного тероризму. Захід має невідкладно відреагувати на це, бо, інакше, росіяни продовжуватимуть ускладнювати ситуацію на станції, як це зазвичай роблять терористи на захоплених об'єктах. Серед заручників можуть з'явитись робітники станції, вражені вірусом "стокгольмського синдрому", яких терористи, напевно, намагатимуться звинуватити в створенні передумов для можливого ядерного інциденту. Напевно, росіяни будуть перевіряти Захід на міцність, поступово доводячи станцію до неконтрольованого стану. Росіяни можуть спровокувати аварію, необязково катастрофічну, наслідки якої матимуть локальний характер. Підкоритись ядерному шантажу росіян дорівнює програшу. Після того в Кремлі остаточно знахабніють.
3
-
3
-
Кремлю, звісно, вигідно, щоб Польща, а за нею решта країн ЄС, що межують із Білоруссю, повністю закрили свої кордони. Причиною, напевно, є відсутність бажання білорусів приєднуватися до Росії. Сфальшований референдум не буде визнаний міжнародним співтовариством і домокловим мечем висітиме над новою союзною державою Росії та Білорусі. Щоб залишити народ Білорусі без вибору та зробити безальтернативним шлях на єднання з Росією, потрібно було сконструювати конфліктну ситуацію у відносинах Білорусі та ЄС, чим Лукашенко займається саме в цей час. Росія поспішає остаточно вирішити питання Білорусі, але навіщо нам та ЄС військовий кулак у вигляді Білорусі, який встромлений в тіло ЕС на його східних кордонах?
3
-
3
-
3
-
Хочу порадити росіянам: якщо лячно виходити на протести, малюйте на агітаційних автобудках і в інших місцях число "200" великого розміру. І робіть це знов і знов.
Після оголошення мобілізації в Росії треба сприяти втечі росіян за кордон. Більше того, треба на нашому кордоні приймати тиких росіян, але ні в якому разі не залишать їх в Україні, а під охороною переправляти в треті країни.
Схоже, Путін отримав завдання швиденько покласти 100тис. російських солдатів на війні в Україні, бо, як сказав Ходорковський, це буде достатнє число, щоби росіяни розвернули зброю в бік Кремля. Це вже на якийсь цирк схоже
Буряти, якути та інші азіати є потенційними супротивниками для Кремля та великоросів. Різні релігія, культура, а головне, усвідомлення невідповідності їхнього добробуту, який ніяк не корелюється з природними багатствами, що видобувають на їхніх землях.
Російські військові мають зрозуміти, що Кремль впевнено веде РФ до роспаду. Тому вони мають поставити собі запитання: хто буде забезпечувати їхні родини, якщо доведеться загинути в Україні. Може, ну її, цю війну?!
3
-
3
-
3
-
3
-
Навіть не треба сумніватись в тому, що європейці після війни повернуться до ділових стосунків з росіянами. Я би скептично ставився до останніх заяв і Макрона, і Шольца, і інших лідерів Європи, бо економіка діє за своїми законами. Адже Німеччину, не зважаючи на злочини нациського режиму під час ДСВ, не викунили за борт світової економіки, хоча багато німців були засуджені. Так само буде з Росією. Тому європейські лідери воліють у злочинах в Україні звинувачувати кремлівську кліку, а не весь народ, та, на випадок розвалу РФ, ведуть сепаратні переговори з місцевими елітами, щоби не втрачати темп повернення до звичного гешефту. Скажу більше, напевно, європейські еліти потирають руки від передчуття, що російські багатства впадуть на них за супер демпінговими цінами, бо, як відомо, агресор має бути покараний та сплатити за всіма рахунками. Також під питання поставив би тезис про страхи Заходу перед розвалом РФ. Здається, що навпаки, саме розпад Росії є надметою Заходу. Росіяни не здатні впоратись з усіма тими багатствами, на яких сидять. Росія, навіть без війни з Україною, крокувала до своєї загибелі. Війна лише прискорила цей процес, хоча в Кремлі, напевно, гадали, що війна якимось чином зможе загальмувати зникнення РФ зі світової мапи. Розпад Росії, напевно, навіть здатен на певний час примирити США та Китай, якщо останній отримає протекторат над Північними територіями та перенаправить свою експансію в тому панрямку. Відтворити в Росії північнокорейський режим буде важко. Якщо порівняти густоту населення в країнах, то рахунок 190:8 (на кв. км) на користь КНДР. А як відомо, перетікання відбуваються від субстанції з більш високою густиною до тих, що мають меншу (в останньому реченні не маю на увазі КНДР, бо насправді на планеті багато місць, які скоро стануть непридатними для життя людини). Тиск на Росію буде зберігатись і ніякі прикордонники чи ядерна зброя не зможуть тому завадити. Рускім, щоби остаточно не розчинитись в масі більш плодовитих, з демографічної точки зору, сусідніх народів, краще, навіть, самим розпочати процес розпаду РФ, давши змогу відколотися всім бажаючим того національним околицям. А перед тим сплатити українцям за війну та встати на демократичний шлях розіитку.
3
-
3
-
Заяви представників уряду Німеччини про арешт Путіна ймовірно призначені не для Путіна, а для Китаю в якості попередження - не ставати на бік Росії. Але, боюся, що вже запізно. Китай, Росія, а також інші важковики зі світу, що розвивається і про яких ми поки що не знаємо (проте, західні розвідки, напевно, знають), схоже, вже кинули виклик західній (в широкому сенсі) цивілізації. Провокуючи всесвітній безлад ціною падіння своїх економік, добробуту громадян своїх країн, вони, напевно, будуть намагатися зробити теж саме з економікою Заходу, сподіваючись, що терпіння народів західних країн не має стратегічного запасу. Якщо це справді так і якщо це не маніпуляція за допомоги шантажу, то краще би всім зупинитися і охолонути, поки не сталося лиха глобального масштабу. До речі, консолідовану допомогу різношерстного Заходу Україні, напевно, теж треба розглядати в якості попередження і стримуючого фактору у протистоянні Китаю і його союзників.
3
-
Вже писав про це, але не полінуюсь зробити це ще раз. Корупціонери у владі схопили бога за бороду. В той час, коли західні партнери зайняті допомогою нам в протистоянні Росії, корумповані представники української влади роблять свої справи. Наші партнери, схоже, не дуже турбуються про те, бо знають, що мають важелі аби виправити ситацію після війни. Але війну треба ще виграти, а корупція у владі не допомагає досягти потрібного результату. Якщо корупція в МО зійде з рук винуватцям, то немає сенсу чекати на чесні вибори директора НАБУ і події останніх днів вказуть на те. До біса драдують контраверсійні заяви представників різних груп серед наших партнерів. Одні впевнені в тому, що українці зможуть визволити всі свої території, інші вважають, що ні Україна, ні Росія найближчим часом не зможуть досягти поставлених цілей і вимушені будуть сісти за стіл переговорів. Це схоже на гру, в якій партнери залишають собі місце для маневру. Напевно, у разі позитивної відповіді Кремля на пропозиції Заходу, буде потреба зупинити війну на етапі, коли Україна ще не досягла своєї мети. Стримати ЗСУ можна лише припиненням чи суттєвим зменшенням постачання західної зброї. Здається, грунт для того вже готують. Можливо, саме для того скористаються корупційними скандалами, з яких влада не вилазить. Бажаю помилитися в своєму аналізі. І ще, мені шкода ГО, які долучені до корупційного скандалу в МО, бо, як не крути, їхній ролі не позаздриш.
3
-
3
-
Зважаючи на перші відгуки, гарантії Україні навіть на рівні 5 ст. статуту НАТО не збираються надавати, не кажучи вже про сильнішу реакцію гарантів на протязі 72 годин з моменту агресії. Про це зокрема сказав Борис Джонсон. Схоже, у лідерів Заходу амбітніші плани щодо Росії, ніж у керівників України. Остаточно задушити Росію санкціями, щоб у неї більше ніколи не було бажання виявляти агресію проти будь-кого. Здається, цього хоче український народ. Робити Росію гарантом нашої безпеки? Та ще, щоб вона, по суті, керувала процесами здійснення цієї безпеки (давала дозвіл на проведення військових навчань української армії тощо)? Сама думка про це насторожує. Хіба такою ми уявляли перемогу над ворогом? Захід зараз розглядає питання про надання найсучаснішої зброї Україні, щоб ми стали, як висловився прем'єр-міністр Великобританії, "дикобразом". Щоб назавжди стати для Путіна неперетравними. Нам дали зрозуміти, що лише членство в НАТО дасть Україні право на колективну безпеку. Тому женіть, поки що не пізно, О. Чалого з переговорної групи.
3
-
Ясно, що вистава, яку влаштувала влада з демонстрацією списку з соболиною шубою та іншими атрибутами вульгарного людського марнославства, призначена для убогих умів тих громадян, яких хвилює не сам факт корупційних діянь, а конкретні кількісні та якісні показники вкраденого. Тим самим влада ніби фетишизує широмасштабну корупцію, недоступну для більшості.
Насмілюсь дати пораду пану Шабуніну, яку вже багато разів давав різноманітним ГО, більшість з яких фінансуються західними партнерами. Крім тієї повсякденної роботи, що ви робите, важливо працювати на упередження проявів корупції. До прикладу, є такий собі депутат ВР Маслов, з подачі якого гальмується державна антикорупційна програма. Мені здається, треба вносити усіх тих, хто замішаний в корупціїї чи протидіє боротьбі з нею, до чорних списків. Розповсюдживати ці списки напередодні виборів всюди, де можливо, щоби достукатись до кожного виборця. Вказувати, за списками яких партій чи об'єднань на вибори йдуть зашкварені кандидати до влади. Це колись намагався робити Рух Чесно, може ще хтось, але їхню інформацію здебільшого отримали ті виборці, які і без того добре орієнтувалися в ситуації напередодні виборів. Треба намагатись достукатись до кожного і це, здається, західні партнери могли би профінансувати. Треба упередити корупцію, не пропустивши до влади тих, хто роками грабував державу і громадян. Поява у списках партії людини, яка була замішана чи запідозрена в корупції, має стати "червоною карткою" - перепоною на шляху тих партій до влади.
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
Поведінка влади стосовно Портнова та йому подібним (нехай, навіть, усю цю шоблу випустили завдячуючи всього-на-всього якомусь одному, не найвищого рангу, корумпованому чиновнику) може вказувати на те, що цінності, на яких стоїть влада, відмінні від тих, які вона декларує. Якщо, навіть, під час війни срощеним з владою особам дозволяють діяти поза законом, то можна уявити, що буде творитися після війни. Це ж не поодинокі випадки, які пов'язані не тільки з втечою від громадянських обов'язків. Придворні олігархи та їхня прислуга під гуркіт війни потроху повертають втрачене. Навіть Вищий антикорупційний суд не завжди може стати на заваді. Кому війна, а кому - мати рідна.
3
-
3
-
Світ несправедливий, але ми маємо визнати і свою особисту провину в сьогоднішній ситуації. Слабка українська еліта, а також агенти Росії, яких завжди було повно в наших державних інституціях, добровільно позбулися членства в ядерному клубі. Та замість того, щоби зміцнювати державу та армію, кинулися грабувати її. Якби США не відчували загрозу з боку Росії для себе, то, напевно, ми зараз воювали би з Росією без іхньої допомоги. Уряди Німеччини, Франції та деяких інші країни Старої Європи без консолідації з боку Америки та активної позиції українського політичної та дипломатичної еліти, швидше за все, тихенько би сиділи та чекали, коли російські душогоби вгамують свій апетит, поїдаючи українців. Економіки тих староєвропейських країн побудована на російській сировині, а велика частина ринку збуту готової продукції теж знаходяться в авторитарних країнах. Тому і Шольц, і Макрон, напевно, мріють якнайшвидше повернутися до співпраці з Росією - швидше за все, вони не бачать інших варіантів для підтримки в тонусі економік своїх країн.
3
-
3
-
.Росія, починаючи війну з Україною, не чекала такого сильного опору. Захід, хай не весь, схоже, скористався мужністю українських воїнів, щоби раз і назавжди розібратися з Росією. Тому, здається, нам заважатимуть укласти мирний договір з Росією, який у сьогоднішніх обставинах може бути скоріше програшним для нас, ніж тим, що констатує нашу перемогу. Можливо, розуміючи це, українське політичне керівництво використовує переговори з Кремлем лише з метою переконати Захід постачати нам багато найсучаснішої зброї та впровадити сильніші санкції проти Росії. Захід, швидше за все, доніс свої побажання Росії ще минулого року на особистій зустрічі Байдена та Путіна. Схоже, Росія не погодилася, бо пішла війною на Україну. Судячи з того, як далеко зайшло російське керівництво у злочинах проти українського народу, зворотньої дороги в них немає. Нам іншого не залишається, ніж перемогати Росію за допоги західних партнерів. Гоніть О. Чалого з переговорної групи, поки народ його звідти не виніс разом з рештою.
3
-
Можливо Китаю вдалося розколоти Захід. В одному таборі опинилися країни близькі до США (в тому числі східноєвропейські), в іншому країни Старої Європи, які з самого початку були проти широкомастабної війни. Чи означає це, що США полишать Україну на Європу і Китай, який всіляко намагається не втратити зв'язки з Європою? Важко припустити, протилежні по змісту заяви політиків Америки (то українці повернуть силою всі загарбані росіянами території, то не всі; то надають далекобійну арту та літаки, то ні), напевно, з'являються тому, що до цього часу не відома кінцева розстановка сил. Тобто, ще не ясно, чи пійде Стара Європа на конфлікт з США чи ні. Напевно ситуація більш ясною стане після візиту Макрона і фон дер Ляєн в Пекін. Невже Стара Європа і Китай переберуть на себе відповідальність за ситуацію в Україні на себе? Якщо це так, то зрозумілими стають заяви американців про обмеження постачання зброї для ЗСУ. Здається, росіяни з самого початку грали проти Китаю. Важко в це повірити, але часом чи не змусили їх напасти на Україну? А Україну, відповідно, оборонятися, не залишивши іншого варіанту?
3
-
Білору́ська Наро́дна Респу́бліка (біл. Белару́ская Наро́дная Рэспу́бліка, Biełaruskaja Narodnaja Respublika (БНР, BNR)) — білоруська держава зі столицею в Мінську та Городні, яка після утворення 9 березня 1918 року відповідно до Другої Статутної грамоти, зберігала ознаки суверенітету над певними територіями понад 6 місяців і під час Слуцького повстання (27 листопада — 31 грудня 1920 року).
Державною мовою була білоруська мова. Атрибути державности: Тимчасова Конституція БНР (ухвалена 11 жовтня 1918 р.), печатка БНР (від 28 квітня 1918 р.), прапор і герб (з червня 1918 р.) і паспорти громадян БНР (з літа 1918 р.). Міжнародне визнання: Вірменія, Грузинська Демократична Республіка, Австрія, Польська Республіка, Естонія, Латвія, Литва, Чехословаччина, Українська Народна Республіка і Фінляндія (де-юре); Німецька імперія, Царство Болгарія й Османська Імперія (де-факто). У містах Каунасі, Ризі, Константинополі, Києві, Одесі, Празі, Берліні, Гданську, Копенгагені та інших працювали білоруські дипломатичні та військово-дипломатичні місії, консульства і представництва.
Найбільших успіхів уряд БНР досяг у культурному будівництві й розвитку освіти. За короткий час були створені до 350 початкових шкіл, кілька гімназій, Мінський педагогічний інститут, виходило 28 газет, діяло 11 видавництв, видавництво «Освіта» («Адукацыя») активно друкувало підручники для шкіл, готувалося відкриття Білоруського державного університету.
Після листопадової революції в Німеччині (1918) Радянський уряд відмовився від Берестейського договору й рушив Червоною армією на захід. 10 грудня Червона армія зайняла Мінськ. Мінська Рада проголосила відновлення Радянської влади. На середину лютого 1919 року по всій території Білорусі знову встановилася влада більшовиків.
3
-
Дякуємо, пане Тузов. Коли, як не під час війни, у важкі для країни часи, робити очищення рядів спецслужб від випадкових людей, агентів інших держав і просто зрадників. Найголовніше, не обмежитися 2014 роком. Розслідувати треба з моменту відродження нашої держави у 1991 році, адже все, що сталося пізніше, включаючи сьогоднішню війну, багато в чому стало можливим завдяки зрадникам в державних органах. Військовий час дозволяє, оминаючи юридичні процедури мирного часу, швидко очистити спецслужби та всі інші державні органани.
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
Після розпаду СРСР Росія, з її національними адміністративними утвореннями, лишається його тінью. Схожа, орієнтована на зовні, войовнича риторика та ще більш агресивна поведінка. Внутрішня політика держави направлена на підтримку населенням злочинного зовнішнього курсу. Комуністична ідеологія держави замінена на фашистську, але загалом це то самий Радянський Союз, що ніколи не давав спокою демократичному світу, правда, дещо слабший в багатьох вимірах. Постійні провокації щодо зламу світового порядку є стихією, в котрій Росія почувається комфортно і, схоже, мінятися вона не збирається. Тому Росію треба розділити. Це важко уявити, бо навіть в злиденній Північній Кореї тримається тоталітарний режим десятиліттями. Росія з її величезними природними ресурсами має на багато більший запас міцності. Але основна проблема Росії - це її демографія. Поступово змінюється баланс - "руських", носіїв імперської величі, буде меншати. На історичну авансцену виходимуть народи, чисельність яких стрімко збільшується, але які не є християнами. Тобто, поступово імперський внутрішньоросійський дискурс буде слабшати. Але це можна пришвидшити, завдав Росії нищівної поразки - військової в Україні та, завдяки придушуючим санкціям, економічної. Важливо в цей момент розпочати діалог з місцевими етнічними елітами, перетягуючи їх на бік демократії. З деякими національними утвореннями, напевно, це буде зробити складно із-за їхніх вікових традицій, хоча, здається, що на діалог йшли, навіть, ще менш розвинуті в демократичному плані народи. Здається, що розхитування внутрішньої стабільності Росії може призвести до нових регіональних конфліктів. Але, якщо заздалегідь розпочати діалог з місцевими елітами та показати вигоди, що вони отримають в разі мирного роз'єднання, то можливо обійдеться без сильного загострення у міжнаціональних відносинах. З національними та відносно невеликими утвореннями всередині РФ Заходу легше буде про усе домовитись, якщо Росія під дією санкцій та без західних технологій буде не спроможна, як раніше, тримати національні околиці в купі. Від центральної дежави, що може утворитися після роспаду Росії, умовної Московії, треба вимагати відмови від ядерної зброї в обмін на безпеку, а ще краще, приєднати цю державу до безпекового північноатлантичного простору. Головне, щоби після нищівної поразки у росіян залишалась надія на майбутнє. Прикладом для того може бути відбудована, модерна Україна. І на останок, від ядерної зброї пора позбавлятися усім державам. Розпочали цей процес Україна, Білорусь, Казахстан. Начасі це зробити Росії, а за тим й усім іншим без винятку.
3
-
Текст Путина - это соус, которым он заправляет "салат" в головах западных элит, стараясь изменить его вкус. Не удивительно, что он появился именно сейчас. На встрече Байдена с Путиным, похоже, мало о чем удалось договориться, во всяком случае, по Украине. Поэтому Путин и развернул заочную дискуссию, целью которой является желание сформировать ложные мессиджи об Украине. Элитам Запада нужно знать, что УНР была независимой, признанной ведущими странами мира. Оккупирована в 1920 году Красной армией Российской Советской Республики (которая также признала УНР и даже прислала своих консулов в украинские города). За более чем 70 лет оккупации от голодомора, репрессий, преступлений коммунистов и нацистов погибло более 20 млн. украинцев. Неужели элита Запада хочет, чтобы это продолжилось в ХХI веке? Это не пустой вопрос, посмотрите на сегодняшний Крым.
3
-
3
-
3
-
Схоже, Росія крокує до самоізоляції. Росіяни, що тікають від мобілізації, належать до того прошарку населення, які здатні хоч на якийсь протест. Бо незгода з призовом на війну, неважливо з яких причин, то і є протест. Решта росіян, що залишились в Росії, уважно спостерігають за тим, як їхніх співвітчизників зустрічають в інших країнах. А зустрічають їх так, як ми можемо побачити на відео. Робота кремлівської найманки Собчак призначена саме для створення та розповсюдження подібних відео, бо ця політтехнологія відповідає настановам тієї частини російської влади, що веде державу до ізоляції. Ці дії необхідні, щоб переконати росіян у безальтернативності ізоляції Росії від решти світу. Громадяни приймаючих росіян країн несвідомо підігрують таким, як Собчак.
3
-
Може бути декілька версій того, як розвивалися події.
Перша версія. Хтось злив операцію російській контррозвідці. Російські спецслужби з самого початку, чи з моменту прибуття найманців до Мінська, знали про операцію та скориставшись цим, взяли керівництво в свої руки. Чекали моменту, коли на зв'язок вийдуть представники України. Як виявилось, подзвонив сам Зеленський. Чого він чекав від Лукашенка?!
Друга версія. Ніхто не зливав операцію. Якщо підготовка до силової фази операції, а саме етап вербування найманців, тривала цілий рік, то, можливо, російська контррозвідка сама вийшла на неї. Думаю, важко було зберігати процедуру найму в таємниці, особливо в середовищі найманців. Тому чутки могли дійти до спецслужб Росії, які змогли встановити фейковий характер підприємства. В цьому випадку росіяни з самого початку вели операцію, а Лукашенко їм підігравав. Дзвінок Зеленського...
Третя версія. Білоруські спецслужби провели самостійну операцію та заарештували російських найманців. Росіяни спочатку не були обізнані. Лукашенко вагався, чи принаймні робив вигляд, кому віддати заарештованих найманців. Дзвінок Зеленського, але Лукашенко зробив саме так, як вимагала Москва.
Може статися, що саме дзвінок Зеленського є єдиним наочним доказом участі української розвідки в спецоперації. Якщо це правда, то хто підказав йому це зробити? Хто в ОП саботує процес вступу України в НАТО? Чи це просто надмірна самовпевненість Зеленського, який, можливо, погано орієнтується в делікатних моментах роботи спецслужб та не може прорахувати наслідки для міжнародних відносин?
У будь якому випадку, чинній владі не вдасться замовчати цю історію, вже занадто піздно. Але, головним компонентом цієї спецоперації були і залишаються ЗМІ. Безсумнівно, метою медійної компанії була компроментація української розвідки, керівництва країни та держави в цілому в очах партнерів на Заході та громадян нашої країни. Це вже завдало шкоди, особливо стосовно довіри членів НАТО нашій державі. Нажаль, це те, що потрібно було Кремлю, а також окремим політичним групам в середіні країни.
3
-
3
-
3
-
3
-
Я розгубився. Гостя каже, що виступає проти мобілізації до російського війська, але пропонує саботувати її методами, які, насправді, покращують сприйняття росіянами призивної компанії. Мовляв, ЗСУ роздасть зброю в Криму чи підірве Кримський мост. Напевно, це потрібно зробити, але навіщо це вголос пов'язувати з ЗСУ?! Може у роспропагандистів вже приводи для роботи закінчились?! То ви вирішили їм допомогти? Ви сказали, що знаходитесь у списках ФСБ, але не сказали в якій якості?!
3
-
Нехай вас не вводить в оману каяття президента ФРН Штайнмаєра. Якщо уважно прочитати його одкровення, можна зрозуміти одне - цей пан, як і чинний канцлер Шольц, як і деякі інші представники німецької політичної еліти, у злочинах російських орків звинувачують виключно Путіна. Тобто, ці діячі дають зрозуміти, що для відновлення відносин з Росією достатньо буде лише усунути Путіна від влади. Розумієте, вже зараз, коли росіяни продовжують здійснювати дії, які, швидше за все, будуть міжнародною спільнотою оцінені як геноцид українського народу, німецькі еліти шукають можливості для звичного гешефту з Росією. Ганьба!
3
-
Чому світова політична еліта не розмовляє із народами планети? Чи збираються вони покращувати наш світ чи навпаки, будуть вести нас до подальшої конфронтації, спотворення сенсів, щоби багаті й далі багатіли за рахунок тих, кому належать ці багатства по праву та тих, хто своєю працею примножує їх. Оскільки ми не знаємо, куди нас ведуть, ми маємо право обговорювати різні можливі варіанти.
Російські олігархи-втікачі, які свого часу привели Путіна до влади, рвуться до реваншу. Тут їм і потрібен український націоналізм, адже будь-який націоналізм є загрозою транснаціональним корпораціям, діяльність яких виходить далеко за межі окремих держав. Якщо ці олігархи, за допомогою таких як Шендерович, допоможуть корпораціям у боротьбі за російську спадщину, то, можливо, вони зможуть претендувати на ключі від Кремля. Захід, майже не сумніваюся, боїться розвалу Росії не тому, що ядерна зброя може виявитися без контролю, а швидше за все, тому, що мати справу з єдиним центром прийняття рішень, задля привласнення природних ресурсів Росії, простіше, ніж з великою кількістю національних урядів держав, що можуть виникнути внаслідок дезінтеграції РФ. Росіяни не змогли грамотно розпорядитися своїм багатством, тому той, хто буде розпоряджатися ресурсами Росії, напевно, керуватиме світом.
Якщо в роздумах йти далі, то може виявитися, що в цій війні найбільше зацікавлені ті держави, які мають астрономічні борги. Адже, війна, як відомо, може знімати напругу в подібних питаннях (за рахунок чого - то вже інша справа). У той же час відновлення зруйнованої війною країни може стати значним стимулом для розвитку економік країн, які братимуть у цьому участь (можливо, що зацікавлені у відновленні будуть усі передові держави, насамперед США, а на рахунок Китаю - то саме в цей час, можливо, йде боротьба за допуск його до розбудови України). На перший погляд здається, що війна в Україні вигідна всім, окрім українців та росіян, але зрештою може виявитися так, що пересічні українці, поневолені у своїй рідній країні, все-таки виявляться у виграші, наблизивши стандарти якості свого життя хоча б до рівня найближчих сусідів із ЄС.
3
-
Під час активної фази війни важко знайти основу, щоби можна було будувати подальші домовленості. Поки що, здається, кожна сторона стоятиме на своєму. На ранній стадії конфлікту, коли була невизначеність із потенціалом військової, політичної, фінансової, гуманітарної допомоги нашими партнерами, можливо, українське політичне керівництво та суспільство могли б піти на певні поступки. Але зараз, коли сторони конфлікту показали свої можливості, з урахуванням санкцій, постачання зброї, якості розвідданих, мотивації та навченості війська, російські претензії не здаються прийнятними. У цій ситуації важливо керівництву держави постійно отримувати закриті дослідження громадської думки, які мають ґрунтуватися на опитуваннях як усередині країни, так і серед біженців, що залишили країну. Це потрібно для аналізу ступеня непримиренності українського суспільства. Від цього показника залежить дуже багато. Напевно, після проходження кількох реперних точок (останньою з яких є потоплення крейсера Москва) було б добре, якби до переговорів підключилися наші найвірніші партнери. Далі, здається, може бути розвилка. Або мирне вирішення конфлікту, або постачання Україні усіх, практично без винятків, видів необхідного озброєння.
3
-
Те, що російські офіційні особи вже відкрито закликають до геноциду українців, швидше, говорить про паніку, що панує серед них. Знаючи, що українці, підриваючи опори та пошкоджуючи мережі, що ведуть до Криму, не дозволять красти енергію, що виробляється на ЗАЕС, росіяни навмисно доводять ситуацію до аварії, намагаючись відключити ЗАЕС від українських електромереж. Бо, якщо не знімати потужність, що виробляє ЗАЕС, це призведе до катастрофи. Росія вже не тільки скоює геноцид проти українців, але й намагається сдійснити терористичну ядерну атаку на людство. Напевно, Кремль блефує, сподіваюсь, його спроба шантажу, пов'язаному з ЗАЕС, провалиться.
3
-
3
-
Росія, здається, робила і продовжуватиме робити все можливе, щоб повернути собі статус наддержави, сподіваючись сісти поруч із великими за стіл, за яким вирішується доля світу. Росію, напевно, не влаштовує статус регіональної сировинної держави, який не дозволяє зараз отримувати максимальні дивіденди, а в майбутньому може загрожувати цілісності держави. Росія, справді, у скрутному становищі. З урахуванням демографічної ситуації, відносно низького подушнього ВВП, технологічного відставання, наростаючого невдоволення всередині країни залишатися молодшим партнером Китаю є небезпечним для Росії. З іншого боку, піти на зближення із Заходом для Росії означає демократизуватися в усіх напрямках. Ті, хто сто років тому, після відомої революції, займалися адміністративною реформою в РРФСР, відійшовши від практично виключно губернського та обласного поділу території та започаткувавши появу національних утворень, власноруч заклали міну уповільненої дії під фундамент держави. У разі демократизації Росії відцентрові устремління еліт національних адміністративних одиниць, напевно, посиляться, що може призвести до розпаду держави. Нещодавній ультіматум Росії, висунутий Заходу, більше схожий на волання про допомогу у протидії різним можливим деструктивним процесам. Проте, здається, що багато хто навколо Росії чекають на те.
3
-
Схоже, Путін отримав завдання вщент зруйнувати Росію, з чим поки що він, судячи з усього, справляється добре. Не слід шукати, кому він служить. Не важливо, хто поставив перед ним це завдання, тим більше що це можуть бути просто голоси в голові. Путін, можливо, так сильно свого часу засмутився руйнуванням біполярного світу, що отримав біполярну проблему зовсім іншої якості. Залишимо це на розгляд спеціалістів, для нас головне – результат.
3
-
3
-
3
-
Україні пора перестати бути бідною сестрою та використати своє геостратегічне становище на повну. Якщо деякі європейські члени НАТО вибирають тішитися минулим, недосяжним зараз, тихим життям, ігноруючи приєднання України до альянсу, то вони роблять туж саму помилку, що і деякі представники укреліти, намагаючись у мирний спосіб досягти порозуміння з Росією. Що з того вийшло, видно усім. Новий безпековий союз (Британія, Україна, Польща, країни Балтії) з часом може послабити НАТО, особливо, якщо Франція, Німеччина та інші прихильники окремої базової європейської системи безпеки будуть і надалі наполягати на своєму.
3
-
3
-
3
-
3
-
Є вірогідність того, що Китай не тільки надав дозвіл Путіну на агресію проти України, але й приймав участь у плануванні "спецоперації". Можливо, окупація росіянами ЗАЕС здійснена на замовлення Пекіну для моделювання можливого інциденту з АЕС в Тайвані. А нинішня активність рашистів зумовлена нагоняєм, що отримав Путін від Сі Цзіньпіна в Самарканді. Китай, якщо Захід терміново не запровадить санкції проти нього, в будь-якому випадку отримає вигоду. Якщо Росія програє в Україні, то Китай зможе отримати російські території разом з безкоштовними ресурсами. Якщо програє Захід, то докорінно зміниться архітектура світого устрою і на вершину зійде угруповування держав на чолі з Китаєм, серед яких основними будуть ще Росія та, можливо, Індія. Щодо Туреччини, то, здається, що Ердоган приєднається до переможців.
3
-
Захід свого часу зробив концептуальну помилку, вклавшись інвестиціями та технологіями в розвиток Китаю, без зустрічних умов, а саме - вимоги повної демократизації Піднебесної. Не зробивши того, Захід отримав сильного супротивника, під орудою якого зібралися антицивілізаційні сили, що вимагають перегляду сформованого світового порядку. Більше того, ми пропустили той факт, що в Україні почалась війна Глобальної Антицивілізації проти Заходу. Судячи з невідповідного ситуаці реагування, Захід ще не зрозумів з чим він має справу. Здається, Росія ризикнула тільки тому, що на її боці діє Китай. Гадаю, допоки Китай буде мати можливість скуповувати за невисоку ціну російську сировину, санкції для Кремля не будуть непідйомними. Хто ще приєднався до антицивілізаційної коаліції достеменно не відомо, але здогадатись можна. У тих країн величезний сумарний потенціал, але і проблем багато. Поодинці для Заходу вони не є небезпечними, разом так. Вони займають майже 30% суходолу та мають більше 40% населення планети, на їхню долю припадає близько 30% світового ВВП. Серед кандидатів та бажаючих приєднатись до них є значущі держави світу. Здається, вони вважають, що знаходяться на піку своєї колективної спроможності та бояться втратити шанс. А вони його починають втрачати - з Росією, сподіваюсь, усе зрозуміло, але, здається, на локомотив угрупування, Китай, може чекати стагнація. Тому, мабуть, вони поспішають. Тому Росія почала погано підготовлену війну. Захід має посилити контрзаходи. Зберігаючи єдність, він може перемогти. Чи має Захід чимось поступитись? Важко сказати, не почавши хоча би економічну війну. Світ, швидше за все, докорінно зміниться. Головне, щоби основні демократичні права і свободи людини, за які зараз б'ються українці, лишились незмінними.
3
-
Судячи з усього, В Кремлі у внутрішній боротьбі перемогає команда, яка налаштована на ізоляцію Росії. Але тут є проблема. Чи захоче народ, який встиг деякий час пожити доволі свободним заможним життям, змиритися з новою реальністью? Напевно, було би складно на те розраховувати. Але можна штучно створити умови, які поставлять росіян у безвіходь та унеможливлять інші, крім ізоляції, дії. Для того потрібно вчинити страшний злочин, накшталт, підриву ядерного заряду, причому, на мій погляд, місце застосування ядерної зброї не має особливого значення. Бо мета - визнання Росії державою - терористом - буде досягнута в будь якому разі. Може, світова спільнота надасть Росії статус держави - спонсора тероризму за раніше вчинені нею злочини, яких набралось, здається, достатньо для того. Краще вберегти планету від нуклеарного забруднення.
3
-
3
-
3
-
3
-
США, і приклад Афганістану це підтвердив, більше не будуть витрачати дарма свої зусилля для впровадження демократії в інших країнах. Українська еліта повинна зрозуміти, американський уряд тепер буде допомагати тільки в тому випадку, якщо країни, що здійснюють транзит, самі будуть горіти бажанням і прикладати зусилля для утвердження демократії. У нашій країні поки всі важливі реформи робилися з-під палки. Не будемо зараз говорити про причини цього, але факт залишається фактом: перетворення в Україні відбуваються дуже повільно, з великим опором олігархів і їхніх ставлеників, що позначається на добробуті українських родин. Напевно, президент Байден дасть президенту Зеленському всього один шанс довести відданість демократичним змінам в Україні. Ось ми і подивимося по наступних кроках Зеленського, демократ він чи ні, буде активно перебудовувати країну або продовжить підігравати олігархам, лише іноді пощипуючи їх заради рейтингу на засіданнях РНБО.
США , и пример Афганистана это подтвердил, больше не будут тратить свои усилия для внедрения демократии в других странах в пустую. Украинская элита должна понять, американское правительство теперь будет помогать только в том случае, если страны, совершающие транзит, сами будут гореть желанием и прикладывать усилия для утверждения демократии. В нашей стране пока все важные реформы делались из-под палки. Не будем сейчас говорить о причинах этого, но факт остается фактом: преобразования в Украине происходят очень медленно, с большим сопротивлением олигархов и их ставленников, что отражается на благосостоянии украинских семей. Наверняка, президент Байден даст президенту Зеленскому всего один шанс доказать приверженность демократическим изменениям в Украине. Вот мы и посмотрим по следующим шагам Зеленского, демократ он или нет, будет активно перестраивать страну или продолжит подыгрывать олигархам, лишь иногда пощипывая их ради рейтинга на заседаниях СНБО.
3
-
Зрозуміла гра Кремля. Коли не вийшло залякати Захід війною в Україні (хоча, можливо, війна з самого початку була засобом для досягнення майбутньої ізоляції, на це може вказувати погана її підготовка), а розвиток бойових дій вказує на майбутній програш Росії, Кремлю нічого іншого не залишається, як стати постіною загрозою для світу. Перший крок, реагуючи на злочинне свавілля Кремля, Захід вже зробив - НАТО визнало Росію основною загрозою для альянсу. Далі слід чекати на інші дії з визнання Росії країною-ізгоєм. Для Росії згодиться усе - від визнання терористичною державою до вигнання з міжнародних організацій. Ставши величезною Північною Кореєю, керманичі Росії сподіваються отримати статус, рівний по важливості до статусу країн-важковаговиків. А далі вони будуть чекати та сподіватись, що історична циклічність через певний час знов поверне Росію до цивілізованого світу. І тут важливо поставити запитання: повернеться для чого? Відповідь на котре, здається, зрозуміла. Тому, треба вже зараз поставити крапку в історії з Росією і найкращим виходом буде розділити її та лишити ядерної зброї. І ще, не дивуйтесь, якщо побачите, як багато російських агентів впливу по світу (в Україні це вже почали робити) зараз наперебій почнуть вимагати для Росії усього того, про що я написав вище. Дуже складно, на перший погляд, розрізнити тих, хто працює на Кремль та українських патриотів - грань дуже тонка. Але розумні люди побачать різницю, враховуючи весь спектр висловлювань того ци іншого експерта. Але, щоби уберегти державу, є нагальна потреба відстежити усі можливі шляхи з фінансування підозрілих лідерів громадської думки.
3
-
Бхарат передбачувано намагатиметься стати новим полюсом тяжіння в світі, конкуруючи з Китаєм. Тому, напевно, щоби не відштовхнути країни, передусім, Африки, які вагаються стосовно визначення війни в Україні, президента Зеленського не запросили виступити на саміті G20. З того не треба робити великої проблеми, треба продовжувати нарощувати зусилля задля розвитку двосторонніх відносин з усіма, без винятку, країнами. Лідери Китаю та Росії, напевно, дістанцюються від Заходу та зневажають господарів саміту, бо поспішають застовпити за собою один з світових полюсів сили.
3
-
Світ змінюється, вірніше, повертається до звичного двополярного стану. Давно про це писав, в очікуванні видимих ознак того. Обмін бранців, на мій погляд, є пострілом стартового пістолета, яким розпочинається явна частина поділу світу на табори. Знов Америка і Росія (СРСР) - запитає багато хто. Так, принаймні, це буде так виглядати. Зверніть увагу, літак з російськими опозиціонерами приземлився не в Берліні чи деінде, а саме в Боні - в колишній столиці ФРН - західної частини розділеної напередодні холодної війни Німеччини. Росія йде до певної ізоляції. Підтвержденням моєї думки можуть бути проблеми з YouTube в Росії.
Де тут місце Китаю?! Відверто, важко сказати, бо здається, ця схема вимагає обмеження життєвого простору для Китаю, на що той навряд чи погодиться.Також, новий час припускає зростання нових світових центрів з амбіціями - вартує згадати хоча би Індію. Тому, напевно, ця схема буде тимчасовою. Чи виконає вона завдання, що стоять перед нею, час покаже. Але, здається, ніт.
3
-
У ситуації невизначеності, коли дорослі дядьки перебувають у процесі переговорів, українська чинна влада, схоже, не знайшла нічого кращого, як поставити демократичні реформи (суди, СБУ, САП тощо) на паузу. Можливо, побоюючись поганого варіанту для України або, навпаки, таємно сподіваючись на такий результат разом зі своїми Карабасами-Барабасами, влада вирішила, що ручні суди, СБУ, САП можуть стати в нагоді в майбутньому. Біда в тому, що гальмування реформ не додає рішучості західним партнерам у відстоюванні наших інтересів. І кого звинувачувати, якщо раптом Україна опиниться у сірій зоні? А це можливо – Захід, схоже, перебільшує можливості Росії, створюючи видимість її потенціалу, якого насправді немає. Це може говорити про те, що Захід, заради укладання угоди з Росією, готовий пожертвувати багатьом, "пропорційним" її надутим загрозам. Чи не готується Захід проміняти Україну та накреслити майбутній кордон НАТО-Росія не на східних кордонах України та Білорусі, а на західних. А нам скажуть: ну, вибачте, бачите, ми зробили все, що могли.
3
-
3
-
3
-
Схоже, позиції українців і поляків непримеренні стосовно образу Бандери. Чесно кажучи, здається, вони такими і будуть лишатися надалі. Тому дорослим людям в своїй поведінці не треба уподібнюватися дітям, з іхнім непереборним бажанням залишити останнє слово за собою. Так, були історичні події, які не прикрашають, в тій чи іншій мірі, ні одну зі сперечающихся сторін. Нажаль, нічого з того виправити не можна. Пропоную не випускати того джина - залишити минуле в спокої заради майбутнього. Тиша, сама по собі, не призведе до зникнення суперечки, але напруги у відносинах буде значно менше. Політики, історики, урядовці і решта причетних до проблеми, станьте нарешті дорослими.
3
-
Зеленський, йдучи на вибори президента, обіцяв боротися із непотизмом та корупцією. Тепер його друзі займають високі кабінети, а його офіс протидіє боротьбі з корупцією. Це є перепоною на шляху приєднання України до ЄС та НАТО, який зафіксований у конституції. Насправді те, що відбувається, чітко вкладається в російську політику відродження СРСР. Думав, що Зеленський прогресивний молодий політик, але, як виявилося, це не так. Схоже, він застряг в часі КВК Маслякова, в радянській епосі. Як тепер ставиться до його сліз під час параду до 30-річчя незалежності, чи це не було акторством?
3
-
Схоже, що протест 2020 року в Білорусі інспірований зовні. Дивлячись на те, як робітники білоруських заводів, давно приватизованих росіянами, рівними шеренгами, очолюваними керівниками тих підприємств, як по команді виходили на протестні акції, здавалось, що, білоруський нарід був використан в темну. Кремль, швидше за усе, наляканий кольоровими революціями, в цей раз зіграв на випередження, взявши під свій контроль революцію та заодно посиливши хватку на шиї Лукашенка. Здається, що більшість лідерів білоруської опозиції під каблуком російських спецслужб, а решта - ставленики самого Бацьки. Багато спілкуясь свого часу з білорусами, зрозумів, що протестний потенціал у наших північних сусідів дуже низький, але їхня толерантність, навпаки, здається сильною, тому, в кінцевому рахунку, вони приймуть правила гри тих, хто переможе в цій частині світу. Сподіваюсь, що це будуть не росіяни.
3
-
3
-
3
-
3
-
Намагався послухати цей подкаст, але дуже багато, навіть для цього жанру, недостовірної інформації. Нижче невеликий перелік помилок, допущених авторами у першій половині трансляції, яку встиг прослухати:
- Путін танцював із міністром закордонних справ Австрії, але не з канцлером;
- Австрія не є членом НАТО, навряд чи по цій лінії з нею ділилися інформацією;
- Ле Пен заявила про те, що вона не виступає проти санкцій для Росії;
- у Суркова російське прізвище його матері, по батькові він Дудаєв;
- Северюхін виступав за шведську команду Ward Racing, хоч і під італійським прапором.
Не хочу займатися моралізацією, але якщо ви, публічно озвучуючи ту чи іншу інформацію, не впевнені в її достовірності, закликаю вас застосовувати вставні слова та словосполучення, накшталт: "можливо", "здається", "як кажуть", "ймовірно" та інші. У цьому випадку помилки не будуть негативно сприйматися на слух. Бажаю успіхів!
3
-
І Шольц, і Макрон до останнього намагалися не допустити війни, розуміючи, що на певний проміжок часу життя пересічних европейців буде більш скрутним. До того ж, це зачіпало особистий імідж політиків - деякі з них, напевно, збиралися знов йти на вибори. Вони, на відміну від більшості громадян, розуміли справжні причини війни, але чинили спротив. Тепер вони, напевно, розуміють, що це потрібно заради вищої мети, без досягнення якої Заходу було би дуже скрутно в недалекому майбутньому. Але дещо лідери могутніх європейських країн все ж таки виторгували для себе, як от, можливість не закривати деякий бізнес на території Росії, може, ще щось.
3
-
3
-
Давно виношую думку, але раніше вагався, чи варто її озвучувати. Напевно, хтось її не сприйме, але для решти скажу, що, на мій погляд, Китай може бути замовником агресії Росії проти України, принаймні активної її фази, що розпочалася рік тому. Багато хто вважає, що території зараз не так важливі, як інформація чи ресурси, але, щоби впливати на якусь державу, бажано знаходись в безпосередній близкості до неї. Як відомо, Китай в Європі має вплив на Росію, Білорусь, Угорщину, Сербію, Чорногорію та інші балканські країни. Угорщина вивела військо до кордону з Україною під час наступу Росії, теж, напевно, на прохання Китаю, бо він єдиний, хто міг натиснути на диктатора Орбана з такою силою. Гадаю, якби росіяни впоралися з Києвом, то угорська армія мала би відкрити ще один (західний) фронт проти нашої держави. Завойовуючи Україну, Росія могла пробивати для Китаю коридор суходолом до Угорщини. Далі можна вибудовувати два маршрути. Перший, з Угорщини на південь до Адріатичного моря через Сербію та Чорногорію. Другий, з Угорщини через лояльну до Росії Австрію до Італії. Напевно, всі пам'ятають про дефолт Греції. Нещодавно Італія теж була кандидатом на банкрутство, ще в 2011 борг країни був на рівні близько 125% ВВП, а анемічний ріст економіки не давав надії міжнародним експертам на те, що Італія уникне дефолту. Вони прогнозували, що співвідношення боргу до обсягів ВВП залишатиметься на тому же рівні в 2018 чи навіть зросте до 150%. Але, якимось дивом, Італія, все ж таки, змогла вирівняти фінансові показники. Мало було інформації, але пишуть, що Пекін своїми інвестиціями в розбудову інфраструкткри "Нового шовкового шляху" та в інші галузі економіки міг посприяти вирішенню проблем Рима. Тому Італія, здається, могла би бути лояльною до дій Китаю. Якщо я не правий, то перепрошую у італійців. Доречі, Італія, ще за минулого прем'єра, заявила, що проти приєднання України до НАТО. Чому Китаю так важлива Європа? Озираючись на погіршення стосунків з Америкою, Китай, напевно, готується до того, що Європа буде основним покупцем китайських товарів. Маючи змогу безбар'єрного перетину материка зі Сходу, від Тихого океану, на Захід через Казахстан, Росію, Україну, Угорщину і далі до Атлантики, Китай міг би отримати значні переваги. Європа цікава для Китаю не тільки, як споживацький ринок, але як місце, де зароджуються високі технології, в тому числі військові та подвійного призначення. Як Пекін їх отримає, то вже інша справа.Також, з середини Європи на багато легше вносити розкол у єдність Заходу, намагаючись позбавити європейські країни впливу США. Якщо вище описані припущення вірні, то Китай, напевно, буде шукати можливості підтримувати Росію зброєю. Можливо, я колись вже згадував про це, за допомоги третіх країн, насамперед Північної Кореї та Ірану.
3
-
План Джонсона, то є російський план, за виключенням одного - дозволу решткам пошматованої України приєднатися до НАТО. Які такі кордони має на увазі британський екс-прем'єр, хіба вони зафіксовані?! Такий перебіг подій найімовірніше розколить Україну, що може розпочати громадянську війну. На мій погляд, лідери Заходу, поперед всьго, мають надати українцям всю потрібну сучасну потужну зброю для визволення загарбаних територій. На можливих після того переговорах, на мій погляд, українці можуть зробити поступку у вигляді впровадження демілітарізованої зони, кордони якої в кожній своїй точці будуть равновіддалені від державних кордонів України (які зафіксовані!!) по географічній широті на 100 (150, 200) км. Глибина такої зони має бути в розумних межаж, а сама зона входити до складу українських адміністративних одиниць. На території зони ЗСУ не матимуть права розміщувати свої підрозділи - безпекою будуть опікуватися поліцейські підрозділи. Азовське море також набуває статусу демілітаризованого. Україна, за виключенням демілітаризованої зони, має право приєднатися до НАТО. У разі нападу Росії Україна має право ввести регулярну армію в демілітаризовану зону і знищувати там військові цілі, приналежні до РФ чи будь-кого ще.
3
-
Крым сам по себе России не нужен. Нужна акватория Черного моря, которую она получила вместе с Крымом. Задача - оттеснить Украину от районов, богатых углеводородами. Изолировать Украину, обойдя газопроводами по внешней стороне нашей страны, придушить экономически и энергетически. Судя по всему, скорее всего, СП-2 заработает. Зеленскому на переговорах в Берлине и в Вашингтоне прежде всего следует договариваться о бесперебойных поставках и в нужных объемах природного газа. Но кто за газ заплатит? Население уже и так должно газовым компаниям $ 2 млрд., сейчас цена выросла почти в два раза и еще не ясно, что будет осенью. Возможно есть смысл требовать компенсации, но не только за СП-2, а в комплексе, с учетом потери Украиной газовых месторождений в Черном море из-за аннексии Крыма Россией. Гаранты обязаны нам помочь, также они должны контролировать каждый цент, потраченный на это - доверия украинским властям больше нет.
3
-
Президент Байден ще раніше, не вчора, сказав, що світ умовно поділено на два табори. Перший – демократичний, другий – протилежний йому, що не має ніякої поваги до демократії та здебільшого насичений авторитарними режимами. Байден заявив, що США більше не збираються насаджувати свої цінності та змушувати будь-кого слідувати демократичним курсом. Тим більше, використовувати для того силу. Але якщо будь-яка тоталітарна держава нападе на демократію, то отримає консолідовану відповідь держав вільного світу. Вчорашня промова президента Байдена, на мій погляд, має стратегічне значення. Вона дає настанови та може вказувати на зміну засадничих підходів в політиці Заходу стосовно Росії та інших недемократичних держав. Президент Байден і не повинен був зараз розкривати тактичні нюанси, бо не його це справа. Тим мають займатися відповідні інститути на Заході та в США зокрема. Одне ясно - якщо Кремль не перестане погрожувати світові, то на Росію чекатимуть дуже важкі часи. До кам'яного віку, звісно, вона не повернеться, але якість життя пересічих росіян, напевно, знизиться дуже сильно. Ні радості, ні, навіть, простого задоволення від буття вони ще довго не зможуть відчути. За погані вчинки треба відповідати.
3
-
3
-
Повторю свою думку - відбудова України збереже планету від неминучої світової кризи, яку задумали в Кремлі. Перед усім, це буде стосуватися наших партнерів в війні проти Росії. Тут має діяти пряма залежність. Більше підрядів повинні будуть отримати економіки тих країн, уряди котрих більше вкладуться в нашу перемогу. Не виключаю, що і Німечина, і Франція (і інші європейські скептики стосовно України) нарешті зрозуміли це, після того, як очевидною стала неможливість в осяжній перспективі робити гешефт з Росією. Тому, можливо, бачимо посилення військової допомоги згадуваних держав, що добре не тільки для нас, але й для зміцнення та консолідації НАТО та ЄС. Я вже не кажу про великий поштовх, що отримає виробництво зброї за стандартами НАТО по усьому світові.
3
-
Пам'ятаю, як, зі слів лідерів кримсько -татарського народу, президент Обама, після захоплення Криму росіянами, обіцяв, що той повернеться до України через п'ть років. Проте, як бачимо, нічого не змінилося, хоча пройшло вже більше десяти років з того часу. Можливо, робилися якісь заміри (вони, напевно, робилися) про вплив агресивних дій Росії в Європі на світову геополітичну ситуацію, зокрема, на стан Китаю. Багато чого в світі робилося і робиться зараз за рахунок українського народу, який і без того поніс найбільші людські втрати в ХХ ст. Не можна поступатися навіть маленьким шматочком української землі - це святе!! Знаю, що саме так думають більшість українських воїнів. Бо цей прецедент (обмін територій на членство в НАТО) ні до чого гарного не приведе. Бо окрім приєднання України до НАТО, є ще вступна компанія в ЄС, а ми вже зараз бачимо, як наші друзі з ЄС починають викочувати особисті вимоги до нашого вступу. І це тільки початок!! Тому найкращою нашою пропозицією росіянам може бути демілітаризована зона на українському боці кордону по ліній рівновіддаленій від українсько-російського кордону станом на 1991р. на певну кількість кілометрів, вже після відведення усіх російських військ з території України. Нехай беруть цю пропозицію, бо згодом і такого може не бути. А російські пропагандисти, впевнений, зможуть обернути це в перемогу.
3
-
Діяльність пана Притули нічого окрім захвату та поваги у мене не викликає. Але багато раз опікшись на загальнонаціональних виборах, керованих олігархами, у мене є запитання до пана Притули. Мені видається дивним, що в державі з сильно збіднілими під час війни людьми, фонд пана Притули за добу збирає багатомільйонні суми. Здається, таке можливо, якщо хтось одним чи декількома траншами перераховує всю потрібну суму чи, принаймні, більшу її частину. Добре, якщо за цим стоять наші партнери. І погано, якщо таким чином бурхливу передвиборчу діяльність розпочала нинішня влада чи, ще гірше, минула. Можливо, я даремно нервую з цього приводу, але краще отримати заздалегідь відповіді на важливі питання.
3
-
3
-
3
-
Навіщо вводити українців в оману? Усі країни, що підписали Будапештський меморандум, за винятком Росії, виконують свої гарантії. Відповідальність за нікчемно складений меморандум мають нести українські політики. Передусім Кучма, який його підписав - стратегічна короткозорість не дозволила йому оцінити можливі ризики для нашої країни або, можливо, його голова вже тоді була сильно зайнята олігархічним гешефтом і підготовка документа до підписання була зроблена абияк, чим скористалися кремлівські агенти, яких завжди було повно. Українська політична еліта роззброїла країну, не отримавши натомість ні членство в НАТО та ЄС, ні гарантій захисту України від агресивних дій інших держав. Росія почала порушувати ці гарантії задовго до 2014 року, розпочавши не тільки економічну війну проти України - Тузла; газові війни, включаючи заборону імпорту дешевого туркменського газу; недопуск багатьох груп українських товарів на внутрішній ринок Росії; заборона транзиту української продукції на ринки третіх країн територією Росії тощо. Вже тоді політичне керівництво України мало побачити тенденцію щодо здійснення Росією недружньої політики стосовно нашої держави та вжити всіх необхідних заходів щодо посилення військової могутності. Чого не було зроблено.
3
-
Можливо, 16 лютого це рубікон для Кремля. Якщо він за допомогою військового тиску не отримає від Києва бажаного рішення щодо Мінська, то може зважитися на визнання окупованих територій українського Донбасу незалежними. Тоді Путін зможе продемонструвати це росіянам як перемогу. На відміну від ультиматуму Заходу, де його залишили ні з чим. Погано зрозуміла у зв'язку з цим гра США та Великобританії. Можливо, вона полягала у підштовхуванні Москви саме до такого сценарію, щоб, по-перше, застосувати нову порцію санкцій, а по-друге (і це може бути головним), щоб позбавити руками росіян Україну проблеми ОРДЛО, яка заважає розвиватися і рухатися у потрібному напрямку, про що написано у нашій конституції. Адже все одно, рано чи пізно, Росії треба буде повернути Крим, тож й ОРДЛО заодно. Хоча можливо, хоч і малоймовірно (тому що українці будуть проти), Крим та ОРДЛО буде платою, назавжди чи на певний час, за те, що Росія дасть нам спокій і більше не втягуватиме у сферу своїх інтересів. На жаль, напруження обстановки навколо нашої країни може сприяти цьому.
3
-
Український дипломатичний корпус має інтенсивно пояснювати усіма можливими способами громадянам іноземних держав про те, що в зростанні цін на товари в їхніх країнах винна Росія. Заради того, щоби народи тиснули на свої уряди, щоби ті вимагали від Кремля припинення війни та відводу свого війська з теріторії України. Цей Сумлений, здається, справжній шарлатан - за вуха натягує російську розробку про аналогію політичного розвитку Польщі та України, що нібито когось лякає в Європі. Якщо людина не хвора, то, напевно, свідомо маніпулює нашою свідомістью. Показово, цей експерт ніяк не відреагував на інфу про зростання експорту з Росії до ФРН на 60%. То кому він служить?
3
-
3
-
3
-
Я майже впевнений, що не закривши гештальт, суть якого полягає в побудові досконалої української національної держави, омріяної багатьма поколіннями українців, безглуздо розпочинати на нашій території інші проекти, орієнтовані на інші стандарти державотворення. Користі від того не буде. Коли ми станемо сильними, як держава, а навколишній світ стане безпечним, то можна буде перейти на інший щабель філософії, пов'язаний з побудовою нового загальнолюдського планетарного проекту. Саме в такому порядку, бо інакше спокою в цій частині світу так і не настане. Це не означає, що маємо відмовитися від ЄС та НАТО. Навпаки, ми маємо, переосмисливши досвід таких національних держав, як Угорщина та Польща, приймати участь в міждержавних проектах, які допоможуть нам стати сильнішими.
Можливо, саме тому, що гештальт досі не закритий, виникли деякі проблеми з мобілізацією народу на війну. Війна, яка на початку згуртувала український нарід, в даний час шкодить, збільшуючи втрати на полях боїв, у тому числі серед пасіонаріїв; розпорошуючи українців світами; руйнуючи житло та інфраструктуру; добиваючи економіку.
На мій погляд, загальне виборче право має лишитися недоторканим. Обмежене виборче право може лише зцементувати недосконалість влади і державної системи управління - відомо, чим менше учасників виборчого процесу, тим легше ними маніпулювати. Замість того ми маємо наполегливо привертати увагу влади до освіти, якість якої в теперішньому стані не може нас задовольняти. Освіта, поперед всього, має надати дітям навички критичного мислення, заснованого на знаннях. На виході, на додаток до традіційно талановитих представників мистецтв, країна отримає якісних лікарів, інженерів, економістів, спеціалістів інших галузей і як наслідок - грамотних виборців, здатних розібратися в політичному процесі і поставити на перше місце саме тих, хто буде сприяти примноженню міці нашої держави і добробуту її громадян.
3
-
Швидше за все, спецоперацію по "вагнеровцям", все ж таки, хтось злив. Російські спецслужби, напевно, з самого початку знали про операцію та скористалися цим. Негласно дозволили їй розвиватися до того моменту, коли бойовики прибули до Мінська. Після цього взяли керівництво в свої руки. Арешт і медійний супровід вже проходили під їх контролем. Мета - компроментація українських спецслужб, керівництва країни і держави Україна в очах її партнерів. Якби росіяни не були причетні до цієї операції, тоді про її невдачу ми б нічого не дізналися. Українцям, які з кожним роком набувають все більше гідності та усвідомленості, а тим більше, нашим стратегічним партнерам, далеко не все одно, що відбувається з українськими спецслужбами.
3
-
Захід завжди мав можливості, аби допомогти українцям подолати корупцію. Можна було зробити багато чого, як мінімум, заборонити українським корупціонерам відвідувати свої країни - не давати можливості витрачати там вкрадені гроші. Нажаль, до певного часу (поки не прийшло усвідомлення, що українці все ж таки сповідують демократичні цінності і є для Заходу своїми) західні політичні еліти здебільшого закривали очі на витівки українських корупціонерів. Можливо, були плани стосовно українського народу, який перманентно знаходився в екзистенційному конфлікті з росіянами. Для того громадяни мали би бути здебільшого бідними, щоби виявляти мужність і стратегічне терпіння, чого, зазвичай не вистачає у представників середнього класу. Українські еліти всіх часів, багато представникив яких досі тихесенько сидять в ВР чи, навпаки, голосно заявляють про свої наміри повернутися на вищі щаблі влади, а деякі, навіть, як і колись займають важливі посади в державному секторі, профукали державу, зробили її, разом з громадянами, жебраками і тим самим привели в країну війну. Не дивно, що тепер від Заходу надходять рекомендації, які до певної міри, є елементом зовнішнього управління. Але, краще так чим ніяк. Хоч останнє слово за українською діючою владою - це не той випадок, коли вона може відмовитись, бо на кону існування України, як держави. Якби свого часу Захід витратив оті сотні мільярдів доларів на реформування і інвестиції в Україну, то, напевно, зараз була би геть інша ситуація. Споконвічне стратегічне невезіння України. Сподіваюся, нарешті воно буде подолано.
3
-
Нажаль, заради вступу України в НАТО випробовувати єдність Заходу на міцність не будуть. Процес приєднання Києва до альянсу, скорше, поставлять на витримку, аби згодом отримати результат, що буде задовольняти вимогливих споживачів з країн Західної Європи, перед усім, Німеччини. Перемовини з Росією в цій війні, здається, запрограмовані в сценарії, що описує більш широкий контекст світових подій.
3
-
3
-
Не згоден з тими, хо підштовхує владу до силового сценарію вирішення церковної кризи. Якщо діяти насильницьким способом, це призведе до мобілізації певної частини росіян, для яких проявів переслідування МП в Україні буде достатньо, щоби піти добровольцем воювати проти українців. На що, напевно, розраховують в Кремлі. Держава вчиняє правильно, випускаючи пару поступово з котла, в якому вариться церковний конфлікт. Через деякий час ситуація заспокоїться. Але було би добре, якби держава на певний час підвищила ціни за вхід до історично-архитектурного заповідника - нехай любителі МП самі сплачують за безпеку, яку забезпечують чималі додаткові загони поліції.
3
-
3
-
Не так страшно, коли пересічні громадяни мають другий паспорт. Хоча, тут теж треба дивитись на кожну конкретну ситуацію. Якби атка на Україну була більш успішною для росіян, впевнений, Орбан скористався би масовою паспортизацією мешканців Закарпаття. Але ж, все таки подвійне громадянство українців, що мають владу (політичну, фінансову - хоча, в наших умовах вони часто прямують поруч), то дуже погано, бо це послаблює державу. До прикладу, вчора в українського олігарха все складалося чудово - йому вигідно було прикидатися патріотом. Сьогодні виявилось, що він вкрав мільярди у українців та відмив їх в США, до нього з'явились запитання - то вже не виходить бути патріотом, бо демократія для нього стала ворожою. Тому такі люди заради спасіння починають озиратися навкруги, а там корумпований російський режим. Тому, усіх, хто при владі, треба змусити позбавитись паспортів інших держав. Власне, може цей указ президента Зеленського саме про те, як попередження для українських еліт.
3
-
Схоже, зараз триває активна підготовка громадської думки на Заході щодо можливої допомоги НАТО Україні. Нам залишається лише набратися терпіння та чекати, сподіваюся недовго. За опитуваннями в США, поки що лише 42% населення підтримують військові дії американської армії проти Росії, а 58%, відповідно, проти. Але картинка війни з України, страждання та героїзм українського народу, сподіваюся, змінять погляд американців на ситуацію в нашій країні.
Доповнено. Сьогодні опубліковані свіжі дані опитування в США – 74% американців заявили, що США та їхні союзники в НАТО мають закрити небо над Україною.
3
-
3
-
Якщо Україні відмовлять в наданні статусу кандидата в ЄС, то, в першу чергу, це буде провиною політичного керівництва нашої країни. Це вони зірвали суддівську реформу, конкурс з відбору керівника САП, перешкоджали роботі НАБУ, вибірково ставилися, по принципу свій - чужий, до розслідування злочинів тощо. Окремі представники влади, йдучи на поводі шкурних інтересів своїх Карабасів-Барабасів, зробили український народ заручником своєї антиінтеграційної європейської політики. Інша справа, що політичне керівництво тих європейських держав, що виступають проти надання Україні статусу кандидата, тим самим продовжують недальнозору політику в підіграванні Кремлю, що заохочує режим в Росії до агресії проти України. Можливо, Путін відчуває, що перемога в Україні Росії не світить, тому йому потрібна буде пауза для відновлення сил. Тому для Кремля дуже важливо, щоби під час цієї паузи Україна нікуди не рухалась, ні в НАТО, ні в ЄС. Тому Путін, схоже, використовує телефонне право, примушуючи деяких, добре всім відомих, лідерів Заходу до компромісів, що йдуть в розріз з демократією та правом. Якби лідери тих європейських держав прислухались до голосу своїх народів та до здорового глузду, вони, напевно, дозволили б кандидатство України заради миру на континенті. Впевнений, народ України оцінив би це та після закінчнння війни швидко виправив би помилки в виконанні найважливіших реформ, не звертаючи уваги на протидію українських можновладців.
3
-
Откат очевиден. Пока первые лица государства раздувают щеки и пытаются создавать иллюзию большого реформаторства, какие-то влиятельные и не очень публичные персонажи, похоже, требует от них отдать долги. Возможно, эти требования, в том числе, касаются замедления, если не постановки на паузу, реформ и притормаживания развития отношений с США (за исключением соблюдения меркантильных интересов) , потому что в сложившейся ситуации эти непубличные персонажи видят для себя очень большие риски. Сама логика событий (продолжающееся отсутствие справедливых судов, проблемы с антикоррупционной программой, управление многими секторами экономики в ручном режиме, попустительство монополистам и т.п.) указывает на истинные намерения многих влиятельных представителей власти.
3
-
3
-
Іранські БПЛА, в тій кількості, що може бути поставлена в Росію, гадаю, не зможуть принципово змінити хід війни в Україні. Тому, це більше схоже на медійну спецоперацію по відлякуванню наших західних партнерів, перед усім США, від постачання новітньої зброї в Україну. Бо Кремль, напевно, намагається підштовхувати наших партнерів до думки, що втрата сучасних західних воєнних технологій на полях битви в Україні цілком реальна. А ще військове співробітництво Росії та Ірану має на меті показати, що існує в світі потуга, яка складається з держав, небезпечні дії яких важко спрогнозувати і це, нібито, треба сприймати серйозно. Росія дуже налякана перспективою угодою Заходу та Ірану, бо це буде вказувати на шлях, яким має йти Кремль, щоби домогтися відміни санкцій. Виключення Ірану зі списку терористичних держав і включення до нього Росії боляче вдарить по останній. Кремль також наляканий ажіотажем в соцмережах стосовно наступу ЗСУ на півдні. Верніше, не самим хайпом, а інтенсивним формуванням запиту українського суспільства на близьке визволення окупованих територій, чого не можуть не помітити наші партнери-постачальники зброї. Питання збитого українського лайнера в Тегерані, напевно, можна буде актуалізувати після відновлення співробітництва Заходу і Ірану. І ще, яким би корисним не був Рамштайн, НАТО він не замінить, тому Україна обов'язково має приєднатися до альянсу.
3
-
3
-
Ви думаєте, якщо Кремль отримає автономію для ОРДЛО, то після цього конфлікт на Донеччині вщухне? Ні, спеціальний статус цих територій потрібен для того, щоб далі знекровлювати Україну. Найбільша небезпека, про яку ніхто не пише - це автономія ОРДЛО, яка буде виконувати роль запрошення до нових гібритних атак на ті регіони України, де населення спілкується переважно російською мовою. Це Схід та Південь. Представники кремлівської п'ятої колони, то тут, то там підніматимуть питання автонімії для інших "окремих районів" або навіть для цілих областей, киваючи на ОРДЛО і кінця цьому не буде. Українська правляча еліта має припинити розмови про можливу автономію ОРДЛО, навіть у спілкуванні із західними партнерами ця тема має стати табуйованою. Сам факт того, що Москва наполягає на виконанні мінських угод, може говорити про те, що вона не збирається масовано атакувати Україну, інакше до чого розмови про мирне врегулювання?
3
-
3
-
Насмілюся порадити українським глядачам цінувати своє здоров'я та не приділяти уваги мало інтелектуальним політичним розборкам в стилі "сам дурак". Основне завдання для політиків - утримати чи здобути владу. Влада дає можливість гарно заробити, навіть, без корупції, а з корупцією поготів. Тому представники політичних партій завжди намагатимуться впливати на суспільну думку. Щоби не витрачати на політичні чвари багато часу, який можна приділити сім'ї чи улюбленій, або корисній справі, пропоную громадянам слідкувати всього за трьома генеральними напрямками розвитку держави:
1. Стан безпеки.
2. Стан демократії.
3. Стан суспільства.
З першим пунктом під час війни, здається, все ясно. Другий пункт, який, поміж іншого, включає особисті права і свободи громадян, дуже важливий, бо без нього марно сподіватися на суспільний розвиток (3-й пункт). Конституція, виборне право мають стояти поперек намаганню узурпувати владу. Стан освіти, медицини, довкілля, інфраструктури, добробут домогосподарств і т.п. - це треба відстежувати. Якщо за якимось з напрямків влада не допрацьовує і показники, замість того, щоби рухатись по висхідній, мають низхідну динаміку чи стоять на місці, то така влада не має права займати своє місце - народ має в законний спосіб усунути її від справ. Було би гарно, якби якась державна чи громадська інституція розробила систему індексів для оцінки стану розвитку держави і з певною частотою ілюстративно демонструвала народу.
3
-
Так, ми не маємо лізти у внутрішні справи США, але обговорювати курс того чи іншого президента маємо право, навіть, ні, зобов'язані це робити. Бо за Трампом, як ми усі почули, Україна - це мінус Крим та мінус НАТО і нас це не влаштовує. Якби американці бажали укласти з українцями двосоторонній безпековий договір, то вони б це вже зробили, бо розвіддані про напад Росії зявились задовго до самого нападу. Можливо, американці підуть на укладання договору, але перед тим переконавшись, що стан Росії не дозволяє їй більше бути гегемоном для оточуючих її країн. Але це припущення і чи виправдається воно, напевно, не знають навіть американці. Єдиною надійною безпековою парасолькою для України залишається НАТО, доступ до котрого за Трампа, як бачимо, нам буде закрито. Тому українці обов'язково мають перейматися тим, хто буде наступним президентом США,
3
-
3
-
Китай, здавалось би, що у війні Росії проти України отримає вигоду в будь-якому разі. Чи разом з Росією, у разі її перемоги, намагався би заволодіти світом. Чи, після поразки Росії, міг би багаторазово посилити на неї свій вплив. Але у нашому варанті війни перечислене не працює. Здається, Китай поставлений в умови, коли він вимушений обирати один з двох програшних для себе варіантів. Підтримай він Росію зброєю та іншими ресурсами, то отримав би жорсткі санкції від Заходу. Якщо відмовився би від допомоги, то звільнив би руки росіян, які, здається, готові до переосмислення своїх відносин з Китаєм. Видно, що Пекін пристав на другий варіант, але все одно отримав санкції в високотехнологічній сфері. Здається, що наближається ера зникнення авторитарних, тоталітарних режимів. Світ має перейти на нові стандарти існування, орієнтовані на кожного окремого громадянина планети, незалежно від раси, віри та соціального статусу.
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
Українців переконують в тому, що вони, нібито, важливі для Заходу. Хоча, зрозуміло, що інтереси багатьох на Заході знаходяться східніше України. Боюся, що, попри риторику, Захід може вже примірятися, як би повернутися до звичного співробітництва з Росією. Звісно, час змінює сталі конструкції у відносинах, але в ті часи, коли роззброювали Україну, радник президента Клінтона з нацбезпеки - Ентоні Лейк стверджував, що головною проблемою для США є слабкість Росії, а єдино можливою конструктивною політикою Вашингтона - сприяння економічному посиленню Росії. Чи не заганяє Захід, послаблюючи Китай, себе у пастку?! Бо на тому фоні, вірогідно, зростуть нові потуги і тоді треба буде все починати знов. Може, краще Заходу зробити крок назустріч і, попри можливі певні втрати, самому очолити реформування світових безпекової, фінансової та економічної систем?! Світові треба дати нові сенси для існування і споживання тут, здається, не має бути головним.
3
-
Гарним виходом для Кремля може бути паралельне підписання договорів про врегулювання конфліктів в Україні і в Ізраїлі. Тобто, виведення російських військ з території України прив'язати до вирішення ізраїльско-палестинського конфлікту. Кремль, таким чином, через допомогу братньому палестинському народу, ніби, піде на поступки, проте не просто так, а заради благородної мети - нарешті сформувати незалежну палестинську державу. Напевно, проти такого сценарію не буде виступати більша частина ісламського світу. Тим паче, що багато хто з числа мусульманських країн погоджується з правом Ізраїля на свою державу, а з найпотужнішою поміж них Ізраїль мав би найближчим часом підписати договір.
3
-
Для Росії відмова України від НАТО це дуже мало. Без більшої зради з боку Києва Москва навряд чи піде на швидкі мирні домовленості. Їй, як мінімум, потрібен Донбас, який включатиме Донецьку та Луганську області повністю. Якщо влада в Києві заради підписання мирного договору піде під тим чи іншим приводом на здачу Донбасу, у неї можуть виникнути великі проблеми всередині країни. Виходить, в України немає іншого вибору, окрім, як звільняти країну від загарбника. І якщо українське військо вижене росіян з нашої землі, то і від НАТО відмовлятися не треба буде. Переможців не судять!
Якщо все ж таки влада на Банковій зможе переконати українське суспільство в тому, що питання Донбасу заради миру потрібно відкласти на певний час (наприклад, на 15 років, як з Кримом), не визнаючи його незалежність, по суті заморожуючи ситуацію на Донбасі, то можна буде сподіватися, що Росія погодиться на мирний договір з Україною, але без урахування Криму та Донбасу. Чи повернуться в такому разі Крим та Донбас до складу України і коли це може статися – велике питання.
Якщо Україна піде за другим варіантом, то буде краще, якщо одночасно укласти два договори. Один із РФ про мир (без урахування Криму та Донбасу) та другий із гарантами безпеки Україні (також без Криму та Донбасу). З урахуванням Криму та Донбасу, неможливо буде досягти договору про гарантії. Щоб посилити договір про гарантії безпеки Україні, можна запропонувати його в ширшому контексті, в якому Україна, на взаємній основі, також виступала б гарантом безпеки для своїх гарантів. На таких умовах і з огляду на репутацію України, що стала сильним, у військовому відношенні, гравцем, було б легше підписати документ. Можливо, навколо цього договору сформується група держав, які надалі увійдуть до нової військової організації, про яку згадував президент Зеленський у своєму зверненні до Конгресу США. Але, там не має бути Росії. Питання Криму та Донбасу залишаться відкритими, але за умови жорстких санкцій, можливо, Росії буде невігідно їх утримувати.
Якщо Росія буде гарантом безпеки України, то вона наступного дня після підписання договору має звільнити окуповані українські території. Якщо цього не станеться в момент підписання договору, швидше за все, вже не відбудеться ніколи, тому що гарантії інших членів не поширюватимуться на Крим та Донбас. Ось тут і може бути зарита найбільша зрада. Росія, за невизначеності неформального статусу окупованих українських територій, не повинна ставати гарантом безпеки України. Це абсурд, за яким, можливо, стоїть бажання сховати умови для скасування санкцій проти Росії, після чого ні Криму, ні Донбасу ми більше ніколи не побачимо.
3
-
Ви думаєте, Кремль отримає автономію для ОРДЛО і після цього конфлікт на Донеччині вщухне? Ні, спеціальний статус цих територій потрібен для того, щоб далі знекровлювати Україну. Найбільша небезпека, про яку ніхто не пише - це автономія ОРДЛО, яка буде виконувати роль запрошення до нових гібритних атак на ті регіони України, де населення спілкується переважно російською мовою. Це Схід та Південь. Представники кремлівської п'ятої колони, то тут, то там підніматимуть питання автонімії для інших "окремих районів" або навіть для цілих областей, киваючи на ОРДЛО і кінця цьому не буде. Українська правляча еліта має припинити розмови про можливу автономію ОРДЛО, навіть у спілкуванні із західними партнерами ця тема має стати табуйованою. Сам факт того, що Москва наполягає на виконанні мінських угод, може говорити про те, що вона не збирається масовано атакувати Україну, інакше до чого розмови про мирне врегулювання?
1
3
-
3
-
3
-
Спіраль історії закручується все щільніше, а витки стають дедалі дрібнішими. Здається, ще вчора багато хто з нас був свідком розвалу Радянського Союзу - злидні, злочинність, безправ'я та багато іншого, про що ми почали забувати. Росія, схоже, знов порине в ті нестабільні часи. На жаль, Путін, як слабка людина, отримавши владу з рук Єльцина, який безперечно мав харизму, не зміг впоратися з Росією, в ДНК якої закладено деструкцію. Путін уявив себе царем і вирішив, що він може витворяти все, що йому заманеться. Як бачимо, царська корона виявилася йому завеликою, як кажуть росіяни - "нє по Сєнькє шапка". Прийде час (думаю, не більше, ніж півроку) і ті, хто зараз горло рвуть за Путіна, бігатимуть із витріщеними очима, відшукуючи його, самі знаєте для чого.
3
-
Росія, покликавши місію МАГАТЕ на ЗАЕС, напевно, буде намагатись використовувати звіти співробітників місії, що залишились на станції, на свою користь. Можливо, саме того домагається Росія, бо після прибуття МАГАТЕ на ЗАЕС, інформація про поточну ситуацію на станції, що виходить саме від цієї організації, буде сприйматись світом єдиною, що не потребує верифікації. Хто зна, чи не є ті двоє з МАГАТЕ на ЗАЕС лояльними до Росії?
3
-
3
-
Дивно чути від людини, що не приймає участі в перемовинах, однозначні відповіді. Можливо, з Кремля в сторону Заходу вже пролунало "SOS", але Путін настільки усім набрид, що G7, можливо, робить вигляд, що не чує. І в цей час домовляються, на яких умовах прийняти мир від Росії. Якщо це так, то все норм. Скоріше, рівень рішень, що приймаються, вимагає великої міжнародної ваги держав і Україна, схоже, до їхнього числа не входить. Але незабаром, напевно, усе, що потрібно, буде доведено до Банкової. І ще, можливо на Заході "не очікували" слабкості другої армії в світі лише для того, щоби поразка Росії і особисте падіння Путіна набули гротескних рис, щоби було боляче, а іншим відбило бажання витворяти подібне.
3
-
3
-
3
-
Судячи з того, що Баканова 24 лютого не могли знайти, то, можливо, він міг працювати проти України і очікував, що Київ швидко паде. Якщо припустити те, що справжнім хазяїном Баканова був не Зеленський, а Коломойський, то усе стає на свої місця. Коломойському Україна в ЄС та НАТО не потрібна, швидше він домовиться з Кремлем, що, можливо, і сталося. Баканов, разом з оточенням в СБУ, міг виконувати вказівки, що йшли з Кремля через Коломойського. Тому, очевидна реакція Зеленського, коли він нарешті зрозумів, що відбулося. Одна справа, підставляти товариша дитинства, зраджуючи йому з Коломойським, зовсім інша - державна зрада.
3
-
3
-
Допоки Україна звільнятиме свої території, без вторгнення на чужі землі, рівновага системи, про яку говорять політичні експерти, не буде порушена. На це вказує реакція Росіїї на акції ЗСУ в Криму. В Кремлі, напевно, розуміють, що неможливо зберегти стан системи стабільним, якщо одноосібно в ХХІ ст. оголосити територію іншої держави своєю, навіть, якщо та держава - твій історичний супутник. Стабілізувати систему можна через повернення до статус-кво. Чим саме зараз займаються ЗСУ за допомоги західних партнерів. Для Росії значно дешевше буде опустити залізну завісу, ніж випробувати долю у війні з НАТО. Росія у конвенційній війні перемогти НАТО не зможе і, швидше, розпадеться на певну кількість держав. Але Кремль має право спробувати, якщо нема чого робити.
3
-
В Україні великий бізнес дуже часто отримував конкурентні переваги, використовуючи за безцінь народні ресурси, а також виплачуючи узаконені низькі з/п. Для того потрібні були свої для олігархів люди у владі (в парламенті, в уряді і навіть на посту президента). І вони, завдячуючи корупції, були завжди. Виглядало це так - низькі ціни на сировину та набагато нижчі за світові тарифи на воду, енергоносії, а також низькі екологічні податки створювали надприбутки для крупного бізнесу. Різницю покривали за рахунок бюджету, тобто за рахунок усіх українців. Низькі з/п та, відповідно, пенсії не давали змоги багатьом працівникам жити в добробуті, що видно було кожного разу по гострому сприйняттю підвищення тарифів на комуналку. Тому держава перекладала на бюджет й цю проблему, призначаючи субсідії для домогосподарств. Олігархи від дого також мали додаткову вигоду, перекладаючи на бюджет частину витрат робітників, що дозволяло платити низькі з/п та зменшувати таким чином собівартість продукції. Ця продукція, головним чином, була сировинною. Іншої в таких умовах не могло бути - навіщо олігархам витрачатись на високі технології, ефективне обладнання, навчати персонал, якщо держава узаконила майже рабський труд, роздає своїм людям задешево народні ресурси, плює на довкілля, перекладуючи медицинські витрати на майбутнє. Українці повинні розуміти, що у вартості багатьох компаній, що діяли за такими принципами, є доля кожного громадянина, яким десятиліттями недолачували з/п. Дякувати свідомості українців, що сильно виросла, хай трохи і запізно. Нарешті громадяни зрозуміли, що можна жити по-іншому, а відкриті кордони до Європи допогли тому. Може тому, багато хто в Україні не бажає приєднання українців до цивілізованого світу, але вони
не в змозі спинити прогрес.
3
-
Найімовірніше, Зеленський комплексує. Так часто буває, коли людині не вдається виконати обіцяне. У даному конкретному випадку Зеленський, схоже, за рахунок інших політиків намагається нівелювати свою нездатність вплинути на ситуацію на Донбасі. Ну і, напевно, це спроба відбілити репутацію Демченка, чого зробити, здається, неможливо. Заради справедливості слід визнати: у 2014 році в Криму українське політичне керівництво мало бути більш рішучим і самостійним, якщо, звичайно, не було планів втягнути Росію в санкції з усіма наслідками, що з того випливають.
3
-
Чому всі зміщують акценти на плитку? Плитка це дурниця, її і поміняти можна. Те, що відбулося - це чистої води диверсія, наруга над сакральним місцем України, плювок в душу кожного українця. І не важливо, чим думала Альона, але миттям плитки вона не відбудеться. Сподіваюся, виробник тонізуючого напою, який влаштував ці огидні перегони, так само буде покараний.
Почему все смещают акценты на плитку? Плитка это ерунда, её и поменять можно. Произошедшее - это чистой воды диверсия, надругательство над сакральным местом Украины, плевок в душу каждого украинца. И не важно, чем думала Альона, но мытьем плитки она не отделается. Надеюсь, производитель тонизирующего напитка, устроивший эти омерзительные заезды, так же будет наказан.
3
-
3
-
3
-
Судячи з усього, В Кремлі у внутрішній боротьбі перемогає команда, яка налаштована на ізоляцію Росії. Але тут є проблема. Чи захоче народ, який встиг деякий час пожити доволі свободним заможним життям, змиритися з новою реальністью? Напевно, було би складно на те розраховувати. Але можна штучно створити умови, які поставлять росіян у безвіходь та унеможливлять інші, крім ізоляції, дії. Для того потрібно вчинити страшний злочин, накшталт, підриву ядерного заряду, причому, на мій погляд, місце застосування ядерної зброї не має особливого значення. Бо мета - визнання Росії державою - терористом - буде досягнута в будь якому разі. Може, світова спільнота надасть Росії статус держави - спонсора тероризму за раніше вчинені нею злочини, яких набралось, здається, достатньо для того. Краще вберегти планету від нуклеарного забруднення.
3
-
3
-
3
-
Україна для Білорусі є містком останньої надії, що пов'язує її з цивілізованим світом. Ми, як держава, не маємо відштовхувати білорусів. Навпаки, треба допомогти нашим північним сусідам уникнути поглинання Росією. Напевно, Лукашенко буде залишатися на своєму місці до тих пір, доки остаточно не віришиться доля Білорусі. Для того потрібно провести референдум. Після поглинання Росією, в разі фальсифікованого референдуму, у послугах Лукашенка, швидше за все, вже не буде потреби. Російський військовий контингент на теріторії Білорусі поки незрівняно слабший, ніж військо Білорусі. Здається, в інтересах Лукашенка є необхідність уважно слідкувати за тим, щоби ця пропорція не зменшувалася, а також забезпечити чесне волевиявлення на референдумі. Краще стати на коліна перед своїм народом, чим випробовувати долю.
3
-
Чи то гість не знає чи знає і мовчить, але офіційний курс долара в Росії не відображає реальності. Якщо подивитися на ціни одних і тих cамих імпортних товарів у російських магазинах, то виявиться, що у валюті, за нинішнім курсом, їхня вартість зросла в 2.5 – 3 рази. Що говорить про те, що курс долара занижений у 2.5 - 3 рази, тобто, не справжній. Схоже, уряд Росії, відображаючи нереальний курс валют, хоче всіляко уникнути впливу кризи, що насувається і заодно змусити росіян купувати вітчизняні товари. Але, що з того вийде? Напевно, слід очікувати, що піддані імперії незабаром почнуть ремствувати: цар, мовляв, несправжній!
3
-
3
-
3
-
Можливо, лише завдяки непродуктивній позиції Угорщини окремі країни ЄС, щоби не втрачати обличчя, погодяться на нафтове ембарго для Росії. Насправді, поставивши Угорщину попереду, еліти тих окремих країн, не афішуючи своїх дій, сприяють тому, щоби ембарго не вдалося запровадити. Зараз лідери країн Заходу, міжнародні організації та народи світу мають обрушити всю свою міць на політичну еліту Угорщини та змусити її не заважати карати Росію за вторгнення в Україну. Потім побачимо, хто є хто насправді.
3
-
Меркель, як політик світового рівня, потребує фіксації своєї історичної спадщини. Вона багато зробила для Німеччини, однак, цього замало, щоб знаходитися в світовому історичному пантеоні. Єдине, що вона ще може встигнути зробити, щоб стати особистістю світового масштабу - домовитися з Путіним про швидке розв'язання конфлікту в українському Донбасі. Що може стояти на кону? Важко сказати, що може запропонувати федеральний канцлер, що іде. Але, від того, захоче Меркель вирішувати питання Донбасу та чи вистачить у неї для цього авторитету і аргументів, буде залежати її місце в світовій історії. Якщо у Москві вдасться досягти прогресу в питанні мирного врегулювання, тоді ця тема буде центральною в Києві. Думаю, можна сказати так: якщо Меркель ми не побачимо на "кримській платформі", з великою ймовірност'ю процес врегулювання в Донбасі зрушився з мертвої точки, якщо керівник уряду ФРН буде там присутній, скоріш за все, переговори з Путіним були безрезультатними в частині його умиротворення.
Меркель, как политик мирового уровня, нуждается в фиксации своего исторического наследия. Она многое сделала для Германии, однако, этого явно мало, чтобы находится в мировом историческом пантеоне. Единственное, что она еще может успеть сделать, чтобы стать запоминающейся личностью мирового масштаба - договориться с Путиным о быстром разрешении конфликта в украинском Донбассе. Что может стоять на кону? Трудно сказать, что может предложить уходящий федеральный канцлер. Но, от того, захочет ли Меркель решать вопрос Донбасса и хватит ли у неё для этого авторитета и аргументов, будет зависеть её место в мировой истории. Если в Москве получится достигнуть прогресса в вопросе мирного урегулирования, тогда эта тема будет центральной в Киеве. Думаю, можно сказать так: если Меркель мы не увидим на "крымской платформе", с большой долей вероятности процесс урегулирования в Донбассе сдвинулся с мертвой точки, ежели руководитель правительства ФРГ будет там присутствовать, скорее всего, переговоры с Путиным были безрезультатными в части его умиротворения.
3
-
3
-
3
-
Подібні групи діють за принципами злочинних (мафіозних) організацій і, зрештою, мета у них схожа - отримувати незаконний дохід. Вже сам результат цього конкурсу може говорити про злочин, який стоїть у його основі і не важливо, хто буде користуватися результатами роботи державного бюро, довіри до них не буде. Президент, щоб не асоціювати себе з цими людьми, має скасувати результати конкурсу та звільнити Татарова. Авторитетні громадські організації, до яких прислухаються в уряді США, вчинили б правильно, якби внесли учасників змови до списку кандидатів на санкції.
3
-
3
-
Імпорт у Німеччину з Росії за місяці війни зріс на 60%. Гадаю, що німці, після того, як перебрали керування газосховищами, що були підпорядковані Газпрому, на себе, запасаються російським газом, щоби не допустити ситуації подібної до тої, що була минулої зими. Але, тут важливо розуміти, за якими цінами німці купують російський газ, бо від того в значній мірі буде залежати політика уряду ФРН.
3
-
Не згоден з тими, хо підштовхує владу до силового сценарію вирішення церковної кризи. Якщо діяти насильницьким способом, це призведе до мобілізації певної частини росіян, для яких проявів переслідування МП в Україні буде достатньо, щоби піти добровольцем воювати проти українців. На що, напевно, розраховують в Кремлі. Держава вчиняє правильно, випускаючи пару поступово з котла, в якому вариться церковний конфлікт. Через деякий час ситуація заспокоїться. Але було би добре, якби держава на певний час підвищила ціни за вхід до історично-архитектурного заповідника - нехай любителі МП самі сплачують за безпеку, яку забезпечують чималі додаткові загони поліції.
3
-
3
-
3
-
3
-
Напевно, зустріч панів Байдена і Сі все ж таки можна вважати історичною. Вона є такою, що визначає тенденції на майбутнє. Америка, гадаю, полишила обтяжливий для себе статус світового гегемона. Проте, логічно передбачуваного двополярного світу, де у кожного центру сили буде своя, якщо можна так сказати, суперпозиція, теж не буде. Деякий час, правда, світ буде близький до двополярного, проте, згодом архитектура світового устрою стане еклектичною. Справа в тім, що світ еволюціонує за своїми законами, повністю вплинути на них сверхдержави не в змозі. Люди, суспільства стають іншими, не схожими на себе вчорашніх. Вони більше не хочуть бути слухняними і ходити строєм. Ще покоління назад люди були дуже схожі один до одного, перебуваючи у жорстких рамках, продиктованих суспільними традиціями чи державними правилами. До прикладу (дуже наочно), в царині моди і стилю ще покоління тому майже всі виглядали однаково. Якщо мода на взуття на платформі - всі його носять, якщо піджаки з широкими лацканами, сорочки з великими комірами чи краватки з огромезними вузлами в тренді - знов таки всі так одягнені. Інша справа зараз - суцільна еклектика, яка стосується не тільки різноманіття стилей сучасних людей, але також масово можна спостерігати еклектику в мішанині одягу конкретної особи в окремий момент часу. Тобто, люди вже не хочуть бути схожими один на одного. І це тільки початок. Наступним буде ізоляціонизм. Розвиток технологій, ШІ зробить життя людини настільки комфортним, що відпаде потреба виходити з дому, яка покищо є нагальною. Не дарма керівники Америки і КНР домовились разом займатися проблемами ШІ. На мій погляд, напевно, еволюціонуючий ШІ в майбутньму сам стане грізною зброєю, здатною розвертати з курсу ракети з ядерними боєголовками і робити багато чого іншого. Сховати новітні технології від розвинуного ШІ буде важко, тому напевно, світ колись стане справді вільним.
3
-
Заяви представників уряду Німеччини про арешт Путіна ймовірно призначені не для Путіна, а для Китаю в якості попередження - не ставати на бік Росії. Але, боюся, що вже запізно. Китай, Росія, а також інші важковики зі світу, що розвивається і про яких ми поки що не знаємо (проте, західні розвідки, напевно, знають), схоже, вже кинули виклик західній (в широкому сенсі) цивілізації. Провокуючи всесвітній безлад ціною падіння своїх економік, добробуту громадян своїх країн, вони, напевно, будуть намагатися зробити теж саме з економікою Заходу, сподіваючись, що терпіння народів західних країн не має стратегічного запасу. Якщо це справді так і якщо це не маніпуляція за допомоги шантажу, то краще би всім зупинитися і охолонути, поки не сталося лиха глобального масштабу. До речі, консолідовану допомогу різношерстного Заходу Україні, напевно, теж треба розглядати в якості попередження і стримуючого фактору у протистоянні Китаю і його союзників.
Було би добре, якби Сі Цзиньпін приїхав до Москви з метою підштовхнути Путіна до пекельної топки у протистоянні з Заходом, а сам через певний час "влючить задню". Але, нажаль, так не вийде - Китаю, в очікуванні сильної кризи, нема куди подітися. До того ж, від поглядів народів країн третього світу, сповнених надії, не втечеш і не сховаєшся.
3
-
3
-
Боюся, що в Самарканді Путін отримав підтримку Сі Цзіньпіня чи, принаймні, наганяй. Бо Китай, якщо Захід терміново не запровадить санкції проти нього, в будь-якому випадку отримає вигоду. Якщо Росія програє в Україні, то Китай зможе отримати російські території разом з безкоштовними ресурсами. Якщо програє Захід, то докорінно зміниться світовий порядок і на вершину зійде угруповування держав на чолі з Китаєм, серед яких основними будуть ще Росія та, можливо, Індія. Щодо Туреччини, то, здається, що Ердоган приєднається до переможців.
3
-
Якщо соціальні умови (медицина, освіта, інфраструктура, вигляд міст і сіл тощо) в Україні будуть гіршими, ніж у Польщі (це орієнтир), багато хто з сьогоднішніх біженців можуть не повернуться. Більше того, після закінчення війни, до матерів з дітьми, що поїхали, приєднаються батьки сімейств. На жаль, за 30 років Україна порівняно з нашими сусідами на заході змінилася дуже мало. Українські еліти несуть відповідальність за такий стан справ, хоча, звісно, вони лише безсоромно скористалися мовчанням народу, придушеного попереднім тоталітарним комуністичним режимом.
3
-
3
-
3
-
Випадок з ракетою в Польщі може бути цілеспрямовоною операцією, метою якої є охолодження стосунків України та НАТО. Ті на Заході, хто наполягає на перемовинах з Росією і готовий замирити її коштом українських територій, напевно, тепер будуть відкрито відмовляти українців і європейців від приєднання України до альянсу. Відомо, НАТО не бажає воювати з Росією і дехто в альянсі, екстраполюючи це небажання на майбутнє, напевно, будуть чинити опір нашому членству в північноанлантичному альянсі. Схоже, тільки на таких умовах Росія готова домовлятися з США по усьому спектру взаємних проблем. Тобто, можливо, не звертаючи уваги на людські втрати та матеріальні витрати, українців будуть переконувати повернутись у відносинах з Росією до статус-кво 2015 року.
3
-
Заява очільника ВМС ФРН дуже схожа на звичайне гешефтмахерство. Українці обов'язково повернуть Крим. На відміну від німців, які свого часу втратили Кенігсберг, українці не винні в тому, що Россія окупувала частину території України. Здається, що головним фактором у всепрощаючій позиції Німеччини щодо Росії є багаті ресурси цього порушника світового порядку, без яких, схоже, німецькі еліти погано уявляють своє майбутнє. Здається, заради російських ресурсів еліта Німеччини не помічає тієї шкоди, якої завдали німецькі нацисти та регулярна армія українцям під час II світової війни. Сама ФРН була прийнята в НАТО в 1955 р., тобто, практично за 35 років до приєднання східних земель (НДР) і нікого не турбував на той момент факт окупації тих територій Радянським Союзом. УНР до окупації Росією (РРФСР) була незалежною державою, визнаною 9 лютого 1918 р. Німецькою імперією та іншимим впливовими державами світу.
3
-
Українська влада, на мій погляд, робить помилку, забороняючи журналістам робити свою справу. Виросло ціле покоління українців, які погано сприймають інформацію за відсутності відеоряду. Що там казати, старші люди теж вже давно звикли до того, що новини супроводжує відео. Чи не тому розповсюджуються усілякі теорії про тотальну змову. Про те, що на електриці хтось наживається, продаючи її за кордон. Чи відключеннями електрики (тепла, води, зв'язку) намагаються вигнати українців з України з надією, що більшість з них не повернеться додому. Чи за допомоги відключень влада намагається робити зовнішню політику. Мабуть, ще й інші вигадки існують і їх буде ставати більше, якщо громадяни не будуть отримувати усієї можливої інформації. Розмови про те, що тотальна закритість, то є вимога часу - щоби ворог не отримав потрібної інформації, схожі на повну дурню. Росіяни без нас добре знають куди направляють свої ракети, а якщо якісь зіб'ються з курсу, то їхні спутники, напевно, нададуть потрібну інфу - технології дозволяють з космосу в деталях розгледіти найдрібнішу монету. Під час російських атак над нашою територією, не сумніваюся, висить найбільша частина російських супутників - шпигунів. Тому, вважаю, влада мала би дати можливість журналістам робити своє, щоби не було причин для провокативних здогадок, заодно, відео з місць, атакованих російськими ракетами, буде мобілізувати українців до ще більшого спротиву. Загалом, недемократично забороняти громадянам доступ до інформації. Навіть уявити не можу, що американці зробили би зі своїм урядом, якби той заборонив робити відео під час нападу на МТЦ в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року. Схоже, Україна поки ще не сповна демократична країна.
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
На європейському континенті триває дві війни. Одна, це комбінація гарячої, енергетичної, інформаційної війн, ініціатором яких є Росія. Друга - війна, без боєвих дій, за єдність європейських країн і Заходу загалом. Про першу майже усе відомо, а друга, не дивлячись на існування НАТО і ЄС, має максимально посилити спроможність до координації урядів західних країн, Справи мають вирішуватись швидко, без, відомої усім, бюрократичної тяганини. Війна в Україні зробила сильний поштовх в цей бік. Врешті решт, приймаючи національні, культурні, релігійні відмінності, країни Заходу мають демонструвати непохитну єдність, щоби покращувати світ, в якому ми живемо.
3
-
Люди із комплексом меншовартості, який, очевидно, присутній у Путіна, дуже болісно ставляться до своїх поразок. Програючи і Заходу, і Китаю по всіх напрямках, Путін розуміє, куди він привів країну. Але прийняти поразку з гідністю він не може через свою ментальну ущербність. Напевно, у будь-якій країні, яка володіє ядерним арсеналом, у тому числі й у Росії, в ланцюгу команд для запуску ракет є запобіжники від дій неадекватних людей. Тому, напевно, залякування ядерним озброєнням - це лише підвищення ставок в грі заіложеними картами.
3
-
Допоки Кремль, що вчинив багато злочинів, не прийме пропозицію джентльменів, він вимушений буде воювавти з Україною (та об'єднаним потенціалом Заходу) до повної своєї поразки. Умови нового договору Кремля з Заходом і Україною, як його частиною, допоможуть сберегти, з огляду на апетити Китаю, цілісність Росії. Хоча, я би, на місці кремлівців, сам би ініціював відділення деяких національних утворень на території Росії, перед усім на Північному Кавказі, аби уберегти стабільність держави в майбутньому. Пора Росії відмовитись від імперських амбіцій, від яких тхне нафталіном, та розпочати будувати нову державу для людей, а тих, хто хоче піти геть від Росії, навіть, не треба стримувати, бо в кінцевому рахунку так дешевше буде. А Дугіна та йому подібних, все-таки треба запроторити в буцигарню, хоча б ненадовго.
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
Здається, проблеми з українською с/г продукцією в Європі, не що інше, як додатковий важіль тиску на українську владу в плані допуску міжнародних компаній до ринку української землі. Владі ніби говорять, якщо не буде справедливого ринку землі, то ви можете прямо зараз побачити, що станеться з с/г продукцією від суто українського виробника в Європі, яка наразі є дуже важливим ринком збуту. Можливо, дещо в плані війни і перемовин тим теж намагаються вирішити. Це видно по переліку причетних до обмежень української с/г продукції країн ЄС. Бо Комісія ЄС на початку була проти такого. Але згодом, після перемовин, керівництво ЄС запровадило обмеження на, здається, чотири продукти з України. З урахуванням того, що транснаціональні корпорації, напевно, насамперед будуть інвестувати в обробку землі, для чого багато робітників не потрібно. Механізація, автоматизація процесів, технології вирощування на великих посівних площах (подібних в Європі нема ніде) дозволяє обійтися невеликою кількістю найманих працівників. Про вільний продаж землі с/г призначення влада потурбувалася завчасно, позбавивши українців стратегічного ресурсу. Якщо температура планети буде надалі підвищуватися, то може статися глобальний голод. Людям не так вже й потрібні будуть новомодні гаджети та інші статусні речі, на виробництві і продажу яких зараз заробляють величезні гроші. Їжа може стати головним багатством, але заробляти на тому на українській землі будуть інші.
3
-
3
-
3
-
Зважаючи на перші відгуки, гарантії Україні навіть на рівні 5 ст. статуту НАТО не збираються надавати, не кажучи вже про сильнішу реакцію гарантів на протязі 72 годин з моменту агресії. Про це зокрема сказав Борис Джонсон. Схоже, у лідерів Заходу амбітніші плани щодо Росії, ніж у керівників України. Остаточно задушити Росію санкціями, щоб у неї більше ніколи не було бажання виявляти агресію проти будь-кого. Здається, цього хоче український народ. Робити Росію гарантом нашої безпеки? Та ще, щоб вона, по суті, керувала процесами здійснення цієї безпеки (давала дозвіл на проведення військових навчань української армії тощо)? Сама думка про це насторожує. Хіба такою ми уявляли перемогу над ворогом? Захід зараз розглядає питання про надання найсучаснішої зброї Україні, щоб ми стали, як висловився прем'єр-міністр Великобританії, "дикобразом". Щоб назавжди стати для Путіна неперетравними. Нам дали зрозуміти, що лише членство в НАТО дасть Україні право на колективну безпеку.
Росія, починаючи війну з Україною, не чекала такого сильного опору. Захід, хай не весь, схоже, скористався мужністю українських воїнів, щоби раз і назавжди розібратися з Росією. Тому, здається, нам заважатимуть укласти мирний договір з Росією, який у сьогоднішніх обставинах може бути скоріше програшним для нас, ніж тим, що констатує нашу перемогу. Можливо, розуміючи це, українське політичне керівництво використовує переговори з Кремлем лише з метою переконати Захід постачати нам багато найсучаснішої зброї та впровадити сильніші санкції проти Росії. Захід, швидше за все, доніс свої побажання Росії ще минулого року на особистій зустрічі Байдена та Путіна. Схоже, Росія не погодилася, бо пішла війною на Україну. Судячи з того, як далеко зайшло російське керівництво у злочинах проти українського народу, зворотньої дороги в них немає. Нам іншого не залишається, ніж перемогати Росію за допоги західних партнерів. Гоніть О. Чалого з переговорної групи, поки народ його звідти не виніс разом з рештою.
3
-
3
-
Можливо, 16 лютого це рубікон для Кремля. Якщо він за допомогою військового тиску не отримає від Києва бажаного рішення щодо Мінська, то може зважитися на визнання окупованих територій українського Донбасу незалежними. Тоді Путін зможе продемонструвати це росіянам як перемогу. На відміну від ультиматуму Заходу, де його залишили ні з чим. Погано зрозуміла у зв'язку з цим гра США та Великобританії. Можливо, вона полягала у підштовхуванні Москви саме до такого сценарію, щоб, по-перше, застосувати нову порцію санкцій, а по-друге (і це може бути головним), щоб позбавити руками росіян Україну проблеми ОРДЛО, яка заважає розвиватися і рухатися у потрібному напрямку, про що написано у нашій конституції. Адже все одно, рано чи пізно, Росії треба буде повернути Крим, тож й ОРДЛО заодно. Хоча можливо, хоч і малоймовірно (тому що українці будуть проти), Крим та ОРДЛО буде платою, назавжди чи на певний час, за те, що Росія дасть нам спокій і більше не втягуватиме у сферу своїх інтересів. На жаль, напруження обстановки навколо нашої країни може сприяти цьому.
3
-
3
-
Можливо, 16 лютого це рубікон для Кремля. Якщо він за допомогою військового тиску не отримає від Києва бажаного рішення щодо Мінська, то може зважитися на визнання окупованих територій українського Донбасу незалежними. Тоді Путін зможе продемонструвати це росіянам як перемогу. На відміну від ультиматуму Заходу, де його залишили ні з чим. Погано зрозуміла у зв'язку з цим гра США та Великобританії. Можливо, вона полягала у підштовхуванні Москви саме до такого сценарію, щоб, по-перше, застосувати нову порцію санкцій, а по-друге (і це може бути головним), щоб позбавити руками росіян Україну проблеми ОРДЛО, яка заважає розвиватися і рухатися у потрібному напрямку, про що написано у нашій конституції. Адже все одно, рано чи пізно, Росії треба буде повернути Крим, тож й ОРДЛО заодно. Хоча можливо, хоч і малоймовірно (тому що українці будуть проти), Крим та ОРДЛО буде платою, назавжди чи на певний час, за те, що Росія дасть нам спокій і більше не втягуватиме у сферу своїх інтересів. На жаль, напруження обстановки навколо нашої країни може сприяти цьому.
3
-
3
-
3
-
Здається, росіяни намагатимуться використовувати ЗАЕС, як якір, що вгризається в нашу землю, щоби мати можливсть якимось чином впливати на українське керівництво та євроспільноту. Це, можливо, прискорить приєднання Росії до табору терористичних держав, але зважаючи на неможливість перемоги у війні, що вона розпочала в Україні, іншого виходу в Кремлі, напевно, не бачать.
3
-
Давнішній коментар до обговорюваної теми.
Мені здається, що Китай не піде війною на Тайвань. Пекін радше буде тиснути на ту немалу частину тайваньської еліти, яка намагається уникнути великої війни та, можливо, сголоситься на утворення, навіть не автономії, а швидше, конфедерації з КНР. Керівники Піднебесної, напевно, будуть намагатись домовитись з лідерами США, які, швидше за все, теж (як і Китай) не горять бажанням воювати, про зміну парадигми стосовно Тайваня. Але перед тим Пекін буде намагатися заручитися підтримкою ЄС, що він, здається, вже почав робити, заради розколу позиції Заходу щодо Тайваня. І головне, після того, як світ побачив чого вартує армія Росії ("друга в світі"), ставлення до армії Китаю буде обов'язково переосмислено. Додам, напевно, в кінці війни Росії проти України, ЗСУ, за якіст'ю озброєння, буде сильнішою за Народно-визвольну армію Китаю.
3
-
3
-
До старого асортименту інструментів впливу російські агенти з числа українців тепер додали нову брехливу лякалку. Усі, як один, почали розкручувати думку, нібито росіяни не заспокояться, поки не вб'ють усіх українців чи, принаймні, не виженуть з земель, що споконвіку нам належали. То спочатку визначтеся, хто буде то робити, бо в Росії, очевидно, нема дурних помирати, навіть, за Крим та Донбас.
3
-
Можливо, Туреччина планує створити свій ракетний комплекс з характеристиками близькими до С-400. Купувати подібні у країн-партнерів по НАТО, напевно, дуже дорого. Володіння передовими технологіями, можливо, допоможе Туреччині скопіювати російський ракетний комплекс або перевершити його (можливо, в кооперації з фахівцями третіх країн). Крім питань взаєморозуміння військових Туреччини і Росії на територіях третіх країн (Сирія, Лівія, Північний Кавказ, Україна, можливо, Афганістан) Туреччина, здається, найбільше зацікавлена в стабільно низьких цінах на російський газ.
3
-
Неухильне зміцнення позицій маргінальних партій у гонці за лідерство може говорити про маргіналізацію політичного процесу у Франції в цілому. Дивно, але в країні, де завжди з тремтінням ставилися до прав і свобод громадянина, все більшої популярності набувають сили, які відкидають ці свободи. Однією з причин цього є занадто широко відчинені двері для " руского міра " . Франція, до якої ми завжди добре ставилися, у зв'язку з цим може опинитися на узбіччі, адже сили, що рвуться до влади, субсидовані Кремлем, нічого, крім ізоляції, не зможуть запропонувати французам.
3
-
Боюся, і це не смішно, ми можемо бути свідками всесвітньої змови. Для загалу Китай, Індія, Туреччина та решта причетних засуджують агресивні дії Росії проти України, а насправді намагаються завалити існуючий світопорядок. Авторитарні режими, напевно, відчувають, що їхній час безповоротно закінчується. Китай, взагалі, здається, крокує до масштабної кризи, тому, напевно, відчуває, що іншого шансу у нього може не бути.
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
3
-
Хотілося би думати, що Трамп і Байден грають в одну гру - поганого та доброго поліцейських. Один пугає партнерів, інший - в потрібний момент приходить на допомогу. Але, напевно, усе на багато складніше. Я впевнений, що пересічні американці розуміють, що допомога уряду США Україні то є, в тому числі, зворотня послуга за те, що ми в свій час відмовились від сотень ядерних боєголовок, націлених на міста Америки.
3
-
3
-
Колись давно писав, що Лукашенку треба оголосити мобілізацію. Це, напевно, викличе невдоволення, що вивиде білорусів на вулицю. Але в цей раз Лукашенку треба не допустити росіян та їхніх агентів до керівництва протестом і самому завуальовано очолити його. Треба витиснути росіян з території Білорусі, навіть, в силовий спосіб. Можливо, в тому разі Лукашенко заробить на індульгенцію, хай і не повну, від білоруського народу та Заходу. Українці, напевно, це також візьмуть до уваги.
3
-
Здається, головним з того, що публічно озвучив Байден після завірянь всебічної підтримки України, є його приблизно така думка: незалежно від того, який варіант закінчення буде у війні - все одно доведеться домовлятися з Путіним. Вкрай невтішний для українців вислів, бо позиції Зеленського і Путіна стосовно перемовин про мир наразі діаметрально протилежні. Тож слабо сподіваюсь, що після розмови президентів США та України за закритими дверима Овального кабінету у Зеленського все ж таки є привід для гарного настрою. Але деякі публічні розбіжності позицій в середині політичного класу Америки, дисонанс у висловлюваннях лідерів Європи стосовно війни в Україні можуть означати, що лідери Заходу домовились чи майже домовились про підготовку до перемовин з Кремлем. Якщо це дійсно так, то, напевно, українців будуть схиляти до середнього варіанту, коли і Росія, і Україна поступаються часткою своїх вимог. Росія виводить війська з усіх окупованих теріторій, але лишає за собою Крим і Київ має з цим змиритися. Тут треба добре поміркувати, чи треба йти на такі вимоги. Але, боюся, щоби нас не змусили до того, бо якщо Захід не сприйме нашої безкомпромісної позиції, його допомога може суттєво зменшитись. Але Заходу теж треба взяти до уваги те, що військова база Росії в Чорному морі у вигляді півостров Крим, буде нести постійну загрозу, поки колись не зіграє свою трагічну роль. Якщо звісно разом з мирним договором України і Росії не будуть затверджені домовленності з гарантіями для Заходу і Росії. Але навіщо в тому разі взагалі потрібна була кривава війна?! Напевно, хтось щось додатково отримає?!
3
-
3
-
3
-
Зазвичай особи з акцентуаціями характера, подібними до тих, що має Путін, з якогось приводу нервово та ультимативно кричать, щось накшталт такого: "Якщо не буде по моєму, то я піду втоплюся!" Останні слова можно замінити іншим словосполученнями, що теж будуть вказувати на суіцидальні наміри, наприклад, " вистрибну у вікно", "вип'ю антифризу" чи щось подібне. Зрозуміло, що такі люди не збираються того вчиняти. Але чому він погрожує світові ядерною зброєю, не дуже зрозуміло. Вірогідно, це все ж таки блеф, а війна має його підсилювати. Щоб хто не казав, але у Путіна є діти, життя котрих він не буде наражати на небезпеку. Напевно, Путіну насправді залишилось мало жити, про що він обізнаний. Може тому він і на широкомасштабну війну зважився, бо знав, що відповідати за то йому не прийдеться. Бо такі, як Путін, по своїй природі, зазвичай бояться відповідати за зроблене. Можливо, війна для Путіна - це своєрідний феєрверк на свою честь з нагоди кінця?
3
-
3
-
Можливо мобілізація в Росії має додатково ще одну мету, яка не лежить на поверхні - створити додаткове міграційне навантаження на сусідні держави, в тому числі на Європу. Тим не менш, мені здається, що після запровадженняя обов'язкової для усіх громадян мобілізації, буде неправильно не впускати тих, хто тікає від призиву, на території сусідніх країн. Бо ці біженці на фізіологічному рівні проти війни, вони в будь-якому випадку будуть шукати можливість уникнути участі у конфлікті. Здається, що для масовості протестів всередині Росії, краще, щоби усі росіяни призовного віку залишались дома, але, якщо демократичний світ має бажання з часом навернути Росію до сталого реформування, напевно, він повинен отих втікачів від війни зробити своїми союзниками. Напевно серед них багато тих, хто спокійно споглядав на звірства російських солдатів в Україні, але забравши право у втікачів зберегти своє життя, Захід тим самим підіграє путінському режиму.
3
-
3
-
3
-
Робота серед національних еліт щодо розділу Росії на рівні консультацій, напевно, йде саме в цей час. Справа в тому, якою би не була жорсткою владна вертикаль в Росії, в національних адміністративних одиницях багато ключових позицій займають представники народів, що компактно проживають на тих територіях. Тому, небезпека путінському режиму виходитиме з національних околиць, особливо за умови зовнішньої підтримки.
Якось, роздивляючись карти з варіантами ядерного забруднення територій після можливого терористичного акту росіян на ЗАЕС, звернув увагу на карту з мінімальною зоною ураження, яка більшою мірою тягнулася долиною Дніпра. В той час з'явилась думка, яку я відкинув з огляду на її стратегічну безперспективність. Але від росіян можна чекати чого завгодно, бо стратеги вони погані. Що, якщо вони всеж таки заподіять лихо в обмеженому варіанті, відділивши вище згаданою забрудненою зоною Крим від решти території України. Сподіваюсь, такого не станеться, бо, напевно, контролювати розмір і положення такої зони повною мірою, навряд чи можливо.
Китай, напевно, відчуває, що колективний Захід скоро втратить терпіння, споглядаючи на взаємовідносини Пекіна і Москви, які для Піднебесної, чим далі, стають більш токсичними, бо дружба з країною, поведінка якої має ознаки, якщо можна так сказати, девіантної, не може привести до чогось гарного. Я вже давно пишу про те, що Китай треба позбавити можливості отримувати передові західні технології. Напевно, сьогодні, маючи проривні технології в робототехниці та в застосуванні ШІ, вже не буде проблемою повнернути виробництво наукововмісткої продукції з Китаю назад на Захід, при тому не підвищуючи кінцеві ціни на продукцію, а може, навіть, зробивши їх нижчими. Не можна допустити, щоби авторитарний Китай став самою сильною економікою світу. Або він стає на демократичний шлях розвитку, або велика китайська криза.
3
-
Схоже, Росія крокує до самоізоляції. Росіяни, що тікають від мобілізації, належать до того прошарку населення, які здатні хоч на якийсь протест. Бо незгода з призовом на війну, неважливо з яких причин, то і є протест. Решта росіян, що залишились в Росії, уважно спостерігають за тим, як їхніх співвітчизників зустрічають в інших країнах. А зустрічають їх так, як ми можемо побачити на відео. Робота кремлівської найманки Собчак призначена саме для створення та розповсюдження подібних відео, бо ця політтехнологія відповідає настановам тієї частини російської влади, що веде державу до ізоляції. Ці дії необхідні, щоб переконати росіян у безальтернативності ізоляції Росії від решти світу. Громадяни приймаючих росіян країн несвідомо підігрують таким, як Собчак.
2
-
Не так давно Пекін зробив заяву в невластивому для нього жорсткому стилі стосовно Казахстану, мовляв, той знаходиться під захистом Китаю, а якщо, хтось сунеться туди - буде мати проблеми. Здається, поштовхом для тієї заяви був не Шовковий шлях, а стратегічні запаси Казахстану, в тому числі, урану. Складний регіон з багатими покладами, розділений за релігіозними (іслам і християнство) та мовними (казахська і російська) вподобаннями. Потенціально, на цій території можуть виникнути конфлікти. Китай, Туреччина, Росія - кожна з цих країн мають свій інтерес. Чи достатньо буде заяви Пекіну, щоби в Казахстані зберігався спокій?!
2
-
2
-
2
-
2
-
Не згоден з гостем. Після оголошення мобілізації в Росії, навпаки, треба сприяти втечі росіян за кордон. Більше того, треба на нашому кордоні приймати тиких росіян, але ні в якому разі не залишать їх в Україні, а під охороною переправляти в треті країни.
Схоже, Путін отримав завдання швиденько покласти 100тис. російських солдатів на війні в Україні, бо, як сказав Ходорковський, це буде достатнє число, щоби росіяни розвернули зброю проти Кремля. Це вже на якийсь цирк схоже.
2
-
2
-
Відношення до України у декого на Заході не сильно змінилося з 1991. Дехто з партнерів більше стурбовані станом Росії. Попри те, що Білл Клінтон визнав свою помилку в тому, що змусив Україну відмовитись від ядерної зброї, стратегічний курс США, здається, все ще залишається орієнтованим на стабілізацію Росії. Тому, напевно, озброєння для України, достатнього для визволення всіх загарбаних Росією територій, ми можемо і не дочекатися. Особливо, якщо Крим був обіцяний Кремлю в обмін на певні послуги, про які, можливо, ми дізнаємося згодом. Також цікаво, що отримала Москва в обмін на згортання своєї активності в Арменії?!
2
-
2
-
Пане Жданов, перепрошую, але більше немає змоги того терпіти - в українській мові, якщо ви вже публічно виступаєте українською, є заміна російському словосполученню "то бишь" - "тобто".
Якщо українська армія почне обстрілювати територію Росії, я впевнений, що більшість українців радітимуть тому. Але якщо, не оголошуючи війни, обстрілювати територію іншої держави, хай і агресора, чи не стане наша країна, в міжнародно-правовому розумінні, подібною до самої Росії. Адже тут важливим є сам факт обстрілу з нашої сторони по теріторії Росії. До того ж, Кремль, будьте впевнені, вже придумає в які пологові будинки, лікарні, школи, дитячі садки "потрапили" снаряди українських гаубиць і забезпечить картинку з цих місць. Чого ми досягнемо подібними методами? Піднесення ура-патріотизму в Росії та перегляду санкційної політики Заходу? Такого, очевидно, від нас дуже чекають у Москві! Нам це потрібно? Я зараз не говорю про ядерний удар у відповідь з боку Росії, такого не буде - у такий спосіб неможливо зберегти обличчя, пошуком чого, здається, зараз стурбовані у Кремлі. Перемагати російську армію треба на полі бою, зберігаючи санкції до звільнення останнього клаптика нашої землі.
2
-
Ні, усе не так. Росія визнала не ОРДЛО, а незалежність ДНР та ЛНР, кордони яких співпадають з адміністративними кордонами Донецької та Луганської областей, а тепер допомагають звільнити їх від "нацистів." Також намагаються закріпитися на півдні, важливому для Кремля в геостратегічному плані. Там вони збираються задовольнитись любим шматком території, аби була можливість рухатись суходолом до Криму та, що здається наразі для них більш важливим, постачати туди воду. Зрозуміло, що плани в росіян грандіозні, не тільки Таврійська обл., а також увесь український берег Чорного моря і ще більше - Новоросія. Але прорахувалися, на відміну від ДСВ, демократичний світ став на бік України. І головне, росіян про це попереджали.
2
-
2
-
2
-
@СнежныйЧеловек-ч1ъ , коли в ХХI столітті Росія та саме життя ставлять Захід перед вибором - дикий капіталізм, пов'язаний з імперіалістичними війнами, з одного боку і бажання громадян власних країн жити у мирі, з іншого, то уряди, навіть найсильніше пов'язані економічно з Росією держав, змушені прислухатися до думки своїх народів. І чим вищий рівень демократії в кожній окремій країні (і відповідно рівень життя пересічних громадян), тим менше ціни впливають на можливість компромісу - безкарна злочинна війна в обмін на дешеві енергоносії. Демократія і справедливість нерозривно йдуть історичним шляхом, доводячи свої переваги. Тим більше, що цивілізований світ поступово переходить на відновлювані джерела енергії. І тепер Росії потрібно буде дуже змінитися, щоби спробувати знову заявити про себе.
2
-
2
-
Чому так відчайдушно олігархи пручаються, залучаючи своїх ставлеників різного штибу, від депутатів до експертів? Причина одна. Олігархи давно, на відміну від більшості українців, живуть прекрасним життям. В них все, що для цього потрібно, є . Закони, написані під них, дозволяють безроздільно користуватися дешевими для них природними багатствами, платити мізерні зарплати, не турбуватися про забруднення їх підприємствами навколишнього середовища, уходити від чесної сплати податків. Але їм і цього було мало, через різні схеми вони додатково збагачувались з державного бюджету, роблячи бідних українців ще біднішими. Навіщо їм це міняти ?!
2
-
2
-
2
-
У Кремлі розуміють, Україна рухається до членства в НАТО і щоб змінити внутрішній український дискурс вкидається ідея про статус МNNA. Членство України в НАТО, як, напевно, бачать в Росії, несе не тільки військову загрозу для неї. Так само будуть переведені в новий стан відносини головних економічних партнерів Росії в Європі - Німеччини, в меншій мірі, Франції, Італії та інших з Україною, яка ставши членом альянсу, буде пов'язана з ними не тільки 5-ю статтею статуту. Статус МNNA може створити додаткові проблеми для США і України. Росія, напевно, буде постійно влаштовувати перевірки його дієвості, щоб мати можливість заявити про його недосконалість. Згадаймо, як на просторах нашого східного сусіда раділи з приводу виведення підрозділів армії США з Афганістану, який має статус МNNA.
2
-
Бути світовим гегемоном, напевно, приємно, проте, насправді, дуже обтяжливо. В 1990-х роках, після руйнування СРСР, США стали таким гегемоном. Але справи пішли не так, як гадалося - виринувший в 1980-і з майже небуття за допомоги Америки Китай, який мав би стати противагою СРСР в двополярному світі, почав поступово посилювати свій вплив, наступаючи на інтереси Америки. Вже в кінці 1990-х років (про що одному українському дипломату, з його слів, повідомив сам Збігнев Бжезінський) в американських аналітичних центрах розпочали розробляти програми по стриманню Китаю. Але як стримати потужну державу?! Можливо, саме в той час хтось вигадав створити для ньго вагомого конкурента. Оскільки Росія і Китай є екзистенційними супротивниками, то можливо, вибір випав на користь Росії. Тим паче, за Росією, як правонаступницею СРСР у всіх відношеннях, залишилися міцні зв'язки з країнами "третього світу", який тепер називають словосполученням "глобальний південь". Звісно, економіку Росії важко порівнювати з китайською. Проте, здається, це не головне - аби стати другим полюсом світу не достатньо бути лише економічною потугою. Треба щось більше, на зразок вміння наводити жах на суспільства в країнах з протилежного табору. Саме це і робить Росія на території іншого свого екзистенційного супротивника - України. Чи не для того нашу країну позбавили ядерної зброї та не надають безпекову парасольку НАТО?! Обмеження постачання зброї під час так званого "контрнаступу", відсутність літаків F-16, заборона застосування західної зброї по військових і пов'язаних з ними об'єктах в глибокому тилу Росії про що може говорити?! Якщо Росія дійсно готується стати другим полюсом - противагою цивілізованого світу, то Заходу треба прямо зараз приймати Україну в НАТО і спільними зусиллями виганяти ворога з території країни - члена НАТО. Бо якщо українці надалі вимушені будуть страждати від цієї несправедливої війни, вони матимуть право шукати кращих для себе варіантів. Навіть придивитися до пропозицій Пекіну (з урахуванням збереження максимальної кількості наших власних умов).
2
-
Не певен, чи пан Маск глибоко занурений у питання україно-російських відносин і ситуацію з Кримом зокрема. Напевно, ніт. Тому, ще одне конспірологічне пояснення посту американського бізнесмена. Пана Маска міг про це попросити уряд США, який зважує на різні варіанти вирішення ситуації в Україні та їхній вплив на майбутній розвиток подій в світі, але не може про це говорити прямо. Чи може це бути поганим знаком для нас? Звісно, бо якщо дійсно Маска залучили до справи з програшною для нас позицією, то в уряді США може набирати силу група тих, хто ладен вгамувати Кремль за рахунок поступок з боку України. На Маска, як на впливову людину, може бути покладене завдання про забезпечення зміщення світової суспільної думки в невигідний для українців бік. Можливо, хтось сподівається, що світова спільнота зможе якось надавити на українців. Але такого не буде - українці давно про це заявили. Гіпотетично, Маска, напевно, крім уряду США, міг хтось ще попросити зробити той допис. Але важко, навіть, припустити, хто б це міг бути, зважаючи на те, що Маск є найбагатшою людиною в світі.
Ще одним мотивом для допису Маска може бути те, що Путін врешті пристав на пропозицію джентльменів, яку отримав минулого року. Може тому таким ганебним був прийом Путіна на саміті ШОС в Самарканді, а Сі Цзіньпін мав зкам'яніле обличчя?
2
-
У російської армії великі проблеми з мобілізацією та, відповідно, з доукомплектуванням бойових частин. Росіяни, хоч і живуть в деформованому інформаційному просторі, проте, напевно, знають про великі втрати російської армії і не поспішають поповнювати її ряди. Ура-патріоти, які кричать найголосніше, тільки й здатні кричати, менша ж частина з них, хто здатний взяти в руки зброю, давно пропиячили своє здоров'я. Найманці, що від імені Росії воюють в Азії та Африці, чудово розуміють, що українські воїни це не слабоозброєні бойовики, з якими вони стикалися раніше. Тому підписуватися на гарантовану смерть в Україні погодяться лише дурні. Якщо ж влада оголосить масову мобілізацію, то отримає такі ж масові відмови та дезертирство. Жорстка реакція влади на тотальні ухилення від призову, напевно, породить народний бунт, від якого не врятує навіть бункер. Що стосується вбивств, насилля, мородерства, до яких вдаються мерзотні орки, це може говорити про те, що вони зрозуміли - закріпитися на завойованих територіях їм ніколи не вдасться.
2
-
Вже писав про це раніше, Росія намагається пересунути лінію напруженості якомога подалі на захід Європи, поблище до споживачів страхів, породжених агресією Кремля. Захід і НАТО, зокрема, бажають втримати ту лінію на території України, яку росіяни вважають своєю. Заходу треба було бути сміливішим раніше та визнати, що Україна - то не Росія, аби зараз не було необхідності готуватися до війни. Російські ракети над Молдовою та Румунією, напевно, також можна пов'язати з движухою, що зараз відбувається в Молдові.
2
-
Важко повірити в те, що якась легальна ядерна держава дасть гарантії захищати Україну від нападу будь-кого. Натомість, вартість гарантій Росії ми всі знаємо. Їхня цінність набагато нижча ніж у "коров'ячого млинця", який можна використати хоча би, як добриво. Україні треба й надалі прагнути потрапити до НАТО. Нинішня війна з Росією мала відбутися. Внаслідок цієї війни Україна має очиститися від явних та прихованих кремлівських агентів – без повної довіри нас не покличуть приєднатися до альянсу. Членство в НАТО дає не лише можливості колективної безпеки, а й накладає на членів організації зобов'язання щодо захисту секретної інформації різного штибу. Сьогодні довіра до нашої країни не перебуває на належному рівні, що є відлунням скандалів, пов'язаних з провалом спецоперацій та виявленням російських агентів на різних рівнях. Ця війна, як ні що інше, згуртувала українців навколо руху в НАТО та ЄС. Відсоток українців, які бажають приєднатися до цих організацій, зашкалює – такого, мабуть, ніколи не було в інших країнах-претендентах. Українська чинна влада має зберегти цей настрій у суспільстві, продовжуючи виконувати складну роль царя Давида, якою наділив нас цивілізований світ.
2
-
2
-
2
-
Перемовини з Україною в Стамбулі під час масових вбивст мирних жителів українських міст Кремль використовує для того, щоби показати Заходу, українцям, росіянам, що не зважаючи на злочини росіян проти людяності, Захід та Україна все одно сідають з нами за один стіл для перемовин, да ще й руки нашим представникам тиснуть. Тобто, ця спецоперація спрямована на формування в світовій суспільній свідомості думки про те, що росіяни не такі вже й страшні, адже українці та ООН продовжують з ними розмовляти, не дивлячись на злочини російської армії в Україні. Українці, сідаючи за один стіл з росіянами, плюють на пам'ять про невинних загиблих земляків. І це ганьба!
2
-
2
-
2
-
Українці мають зрозуміти те, що наші інтереси знаходяться в Європі. Ні в Америці, ні в Росії, ні в Китаї, ні на Близькому Сході, ні деінде. Україна - європейська держава. Держава регіональна і те, що нас, як слабаків, використовують в чужих геополітичних змаганнях, дуже погано. Тут особливо мені "подобається", коли в Кремлі називають привідами для війни намагання України вступити в НАТО (а як же Фінляндія?!) чи повернення собі духовної столиці православ'я Києва та інших "ісконних русскіх зємєль" (за полної відсутності в самих тієї духовності?!, а також невирішеністі внутрішніх російських проблем із споконвічно татарськими, бурятськими, чеченськими і багатьма іншими землямі). Українська влада робить грубу помилку, намагаючись майже всі зусилля направляти на те, щоби привернути на свій бік якомога більше країн зі списку ООН. Це дуже витратно і не дуже продуктивно, навіть, якщо нам в тому допомагають деякі партнери. Набагато простіший шлях - заручитись підтримкою ЄС, приєднавшись до його членів. В тому разі наш голос, разом з голосами решти країн ЄС, буде потужно звучати на цілий світ. Але чомусь українська влада не поспішає отримати вхідний квиток до ЄС, а деякі партнери намагаються гальмувати наш вступ туди. Перебільшений розголос корупції, проблеми на наших кордонах (з зерном, з перевізниками), окремо Угорщина і т.п. - все це спрямовано затримати вступ України до ЄС. Україна має пришвидшити процес вступу до ЄС, тим паче ми йдемо туди не з порожніми руками. Україна, напевно, зараз входить до світової "четвірки" (по аналогії з "Великою четвіркою" аудиторсько-консалтингових компаній) військових експертів, маючи найсучасніший досвід боєвих дій, могла би стати на чолі європейського безпекового сектору.
2
-
Коли в ХХI столітті Росія та саме життя ставлять Захід перед вибором - дикий капіталізм, пов'язаний з імперіалістичними війнами, з одного боку і бажання громадян власних країн жити у мирі, з іншого, то уряди, навіть, найсильніше пов'язаних економічно з Росією держав, змушені прислухатися до думки своїх народів. І чим вищий рівень демократії в кожній окремій країні (і відповідно рівень життя пересічних громадян), тим менше ціни впливають на можливість компромісу - безкарна злочинна війна в обмін на дешеві енергоносії. Демократія і справедливість нерозривно йдуть історичним шляхом, доводячи свої переваги. Тим більше, що цивілізований світ поступово переходить на відновлювані джерела енергії. І тепер Росії потрібно буде дуже змінитися, щоби спробувати знову заявити про себе.
2
-
Дяку, пане Олещук, слушна думка про значення Рамштайну. Я теж розмірковував про щось подібне та вважаю, що нова глобальна світова організація має включати лише демократичні держави, по образу ЕС чи НАТО. Однозначно, в організації не має бути держав з авторитарними режимами, накшталт Китаю чи Росії. Держави нової організації мають отримувати преференції у відносинах між собою. Чи розділить це світ? Безумовно, але хіба зараз він не поділений на табори впливу? Демократія - краще, що вигадало людство, вона приваблива для багатьох людей, тому що дає основні свободи, повагу до особистості, можливість на розвиток та високу якість життя. Спільнота демократичних держав має спонукати країни, що розвиваються, до реформ, приділяючи для того більше ресурсів, зусиль та наполегливості, ніж зараз. Коротше, треба мирним шляхом зробити так, щоби в майбутньому в пулі недемократичних держав не залишилося жодної. Можливо, для того деяким великим авторитарним державам доведеться розпастися.
2
-
Здається, головним з того, що публічно озвучив Байден після завірянь всебічної підтримки України, є його приблизно така думка: незалежно від того, який варіант закінчення буде у війні - все одно доведеться домовлятися з Путіним. Вкрай невтішний для українців вислів, бо позиції Зеленського і Путіна стосовно перемовин про мир наразі діаметрально протилежні. Тож слабо сподіваюсь, що після розмови президентів США та України за закритими дверима Овального кабінету у Зеленського все ж таки є привід для гарного настрою. Але деякі публічні розбіжності позицій в середині політичного класу Америки, дисонанс у висловлюваннях лідерів Європи стосовно війни в Україні можуть означати, що лідери Заходу домовились чи майже домовились про підготовку до перемовин з Кремлем. Якщо це дійсно так, то, напевно, українців будуть схиляти до середнього варіанту, коли і Росія, і Україна поступаються часткою своїх вимог. Росія виводить війська з усіх окупованих теріторій, але лишає за собою Крим і Київ має з цим змиритися. Тут треба добре поміркувати, чи треба йти на такі вимоги. Але, боюся, щоби нас не змусили до того, бо якщо Захід не сприйме нашої безкомпромісної позиції, його допомога може суттєво зменшитись. Але Заходу теж треба взяти до уваги те, що військова база Росії в Чорному морі у вигляді півостров Крим, буде нести постійну загрозу, поки колись не зіграє свою трагічну роль. Якщо звісно разом з мирним договором України і Росії не будуть затверджені домовленності з гарантіями для Заходу і Росії. Але навіщо в тому разі взагалі потрібна була кривава війна?! Напевно, хтось щось додатково отримає?!
2
-
Завжди для правлячої політичної верхівки головним завданням було зберегти владу за всяку ціну. Коли вона розуміє, що ймовірність великомасштабної війни з агресором зменшується, вона для того, щоб не було тиші в інформаційному полі, інтенсифікує внутрішньополітичну боротьбу, яку можна порівняти з війною на виживання. Динамічний стан внутрішньополітичного процесу дозволяє владі переключати увагу громадян, яких особистий добробут, стан медицини, освіти, судів та правоохоронної системи повинні хвилювати значною мірою більше, ніж чвари між великими "політичними домами".
2
-
Напевно, багаторазове повторювання нашими партнерами думки про закритість блоку НАТО для України спрямовані саме для підштовхування Росії до миру. Альтернативою тих думок, в разі продовження війни Росією, може стати членство України в північноатлантичному союзі, про що відверто говорили в Конгресі США. А на додачу значне посилення санкцій - це також пропозиції впливових американських політиків. Якби Кремль пристав до миру, звільнив захоплені території і в разі згоди з виплатою компенсації за заподіяну шкоду Україні, то напевно, можна було б вести розмову про поступове зняття санкцій. Як буде насправді, побачимо.
І ще трохи, хтось чув, щоби росіяни обурювалися фактом вступу Фінляндії до НАТО, кордон якої суходолом з Росією в два!! рази довший за кордон Росії з Україною?! Фінляндія, яка на відміну від України в далекому 2008 році, напевно, навіть не думала вступати до піднічноатлантичного безпекового союзу?! Як після приєднання Фінляндії до НАТО взагалі можна серйозно говорити про "фінляндизацію" будь-кого?!
2
-
Як би не намагався Путін змусити білорусів пійти війною на українців, у нього нічого не вийде з того. Чи буде Лукашенко при владі, чи Кремль його скине - від того нічого не змінеться. Білоруси не такі агресивні, як росіяни, до того ж, спроможні зрозуміти - якщо вони підуть на Україну зі зброєю, то Білорусі, як такої, більше не буде - вона зникне з мапи і не тому, що програє, а тому, що стане настільки слабкою, що росіяни проковтнуть її, навіть, не пережовуючи. Білоруси, щоби зберегти свою державу, мають виступити на стороні українців, щоби разом завалити загарбника.
2
-
2
-
2
-
Можливо, в Кремлі сподіваються, якщо Захід закриє свої кордони для росіян, це підсилить антизахідні та антиукраїнські настрої всередині Росії. Але, напевно, це вже не дуже буде впливати на згуртованість народу навколо російської влади. Можливо, навіть, навпаки, багато хто з мешканців великів міст звинувачимуть Кремль в тому, що їх позбавили ще одного ступеня свободи. Решта, швидше за все пропустять цю новину повз вуха, не маючи фінансової можливості подорожувати. Тим не менше, Заходу заради особистого спокою, всеж таки, слід закрити кордони перед росіянами, навіть, якщо це буде на руку Кремлю, який, здається, збирається рухатись шляхом Північної Кореї.
2
-
Украина стала заложницей пробуксовки Энергетического перехода в Германии. Правительство ФРГ, чтобы отчитаться перед собственными избирателями, эгоистично, не принимая во внимание потребности соседей по континенту, пытается любой ценой выполнить обещание и отказаться от ископаемого топлива. Но, простите, украинский газопровод способен обеспечить транзит российского газа в увеличенных объемах. Нет, Германия хочет низких эксклюзивных цен на российский газ и ради этого готова танцевать под русскую балалайку и участвовать в сомнительных, дурно пахнущих проектах, которыми и являются СП-1 и СП-2. На словах лидеры Германии помнят трагические события на просторах Восточной Европы во время Второй мировой войны, а на деле подыгрывают России в её стремлении уничтожить Украину и заодно рассорить страны ЕС. Германия становится новым фактором нестабильности в Европе. США, Европа обязаны повлиять на политику Германии.
2
-
Отставкой Авакова, Зеленский, скорее всего, намеревается перевернуть страницу перед встречей в Вашингтоне. Этим он хочет зафиксировать начало нового этапа в борьбе с коррупцией. Так же , это попытка привить украинской полиции новые, более высокие, стандарты, которые будут соответствовать ожиданиям общества и которые соизмерялись бы со стандартами новой судебной системы, которую с трудом стараются запустить. Время покажет, насколько искренним является желание президента изменить существующую ситуацию с коррупцией, но тот факт, что после вчерашнего заседания РНБО, даже в преддверии встречи с Байденом, в санкционном списке не появились фамилии некоторых одиозных олигархов, настораживает.
2
-
Справа в тім, що в значній мірі промисловість більшості розвинених країн розташована в інших країнах, в тих, що розвиваються і на це треба зважати при розрахунках. Виробництво матеріальних речей, як його не називай ("промисловість" чи інакше) буде існувати завжди, тобто допоки буде існувати попит на товари. І не важливо, чи будуть люди безпосередньо брати участь в процесі виробництва, чи то робити будуть розумні машини і можливо, вони, машини, продовжуватимуть це робити і після того, як людей більш не буде на нашій планеті.
2
-
@denifldan835 , навіть, якщо росіяни заявлять, що Земля плоска, вона не буде такою. Так само, як і заяви російських офіційних осіб щодо своїх "таємних" операцій, мовляв, їх там немає, не означає протилежне. І не важливо визнає Росія міжнародні суди, важливіше інше. Вельми потрібно, щоби проти російського режиму був процес, подібний до того, що відбувся над нацистською Німеччиною. Вірю, такий суд обов'язково відбудеться і тоді всім тим злочинам, про які Ви згадуєте, буде дано оцінку.
Щодо Китаю. Тут, головне преценденти і якщо Україна піде за Литвою, напевно, знайдуться й інші, сильніші гравці, незадоволені авторитарною політикою Китаю. А як відомо, Китай не любить, коли полощуть його брудну білизну - розуміють, чим це може закінчитися.
Реагуючи на останнє ваше зауваження, просто повторю частину свого іншого коментаря: найголовніше на кінець. Слід не проштовхувати закони, що виводять українських корупціонерів та злодіїв з-під відповідальності, а навпаки, нарешті завершити судову реформу і в прискореному темпі, що диктує воєнний час, засудити і відібрати все в них та їхніх родичів.
І наостанок, нації, всеж-таки, гартуються в визвольних змаганнях, чим і є війна з Росією.
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
Ще на початку війни писав, що, можливо, країни НАТО не хочуть постачати окремі види важкого озброєння - ті, що зазвичай беруть участь у контактних боях. Це танки, літаки, гелікоптери та інше. Здається, що НАТО не хоче, щоб Кремль отримав зразки підбитої техніки НАТО, що може статися. Інше важке озброєння, яке працює на значній відстані від лінії зіткнення, вже постачається - гаубиці, ракети Гарпун, наприклад. Також ухвалено рішення про постачання установок реактивного вогню. Через деякий час, після вивчення досвіду застосування установок рективного вогню та ракетних комплексів та переходу ЗСУ до фази активного наступу, коли у ворога зменшиться можливість захоплення важкої техніки для контактного бою (навіть, якщо будуть підбиті окремі взірці такої техніки, вони, з урахуванням просування нашого війська вперед, будуть в основному лишатись на нашому боці), можливо, Захід наважиться надати весь спектр важкого озброєння.
2
-
Канцлер Австрії, можливо, поїхав вибачитися перед Путіним за те, що австрійці змушені будуть, слідом за рештою Європи, відмовитися від російських викопних вуглеводнів. Також, мабуть, вони радитимуться, як знизити тяжкість кваліфікації військових злочинів кремлівського режиму. Чи не для цього канцлер наголошує на необхідності міжнародного розслідування? Ось і Макрон вже оперативно надіслав своїх експертів та розслідувачів до України. На місці української влади я не довіряв би в цьому питанні країнам, які бажають, не дивлячись на війну, зберегти добрі відносини з Росією. Боюся, що вони будуть намагатися посіяти сумніви в реальності тяжких злочинів російських військових. А далі справа техніки і тривалої метушні на виснаження, щоби змінити суспільну думку чи хоча б змусити вагатися громадян інших держав - те, що російські дипломати вміють робити найкраще. Якщо стоїть питання про міжнародне розслідування, я б насамперед запросив спеціалістів зі США та Великобританії - з тих країн, які не відчувають сантиментів до Росії та найбільше за інших допомагають нам перемогти у війні.
2
-
Після оголошення в Росії мобілізації для України буде краще, якщо якнайбільше російських чоловіків призивного віку залишать свою країну. Але в Україні вони не потрібні і якщо є країни, що готові прийняти таких росіян, треба, навіть, допомогти переправляти їх туди.
Роспропаганда чекає на поставки для ЗСУ таків Леопард, наперед відомо, як вони будуть це розкручувати, пов'язуючи з подіями ДСВ. Краще дочекатись танків Абрамс та подати це не як зброю НАТО, натомість як зброю по ленд-лізу, щоби вибудовувати паралелі з постачанням американської зброї країнам-членам антигітлерівської каоліції. Нехай росіяни над тим задумаються.
2
-
2
-
2
-
Може бути декілька версій того, як розвивалися події.
Перша версія. Хтось злив операцію російській контррозвідці. Російські спецслужби з самого початку, чи з моменту прибуття найманців до Мінська, знали про операцію та скориставшись цим, взяли керівництво в свої руки. Чекали моменту, коли на зв'язок вийдуть представники України. Як виявилось, подзвонив сам Зеленський. Чого він чекав від Лукашенка?!
Друга версія. Ніхто не зливав операцію. Якщо підготовка до силової фази операції, а саме етап вербування найманців, тривала цілий рік, то, можливо, російська контррозвідка сама вийшла на неї. Думаю, важко було зберігати процедуру найму в таємниці, особливо в середовищі найманців. Тому чутки могли дійти до спецслужб Росії, які змогли встановити фейковий характер підприємства. В цьому випадку росіяни з самого початку вели операцію, а Лукашенко їм підігравав. Дзвінок Зеленського...
Третя версія. Білоруські спецслужби провели самостійну операцію та заарештували російських найманців. Росіяни спочатку не були обізнані. Лукашенко вагався, чи принаймні робив вигляд, кому віддати заарештованих найманців. Дзвінок Зеленського, але Лукашенко зробив саме так, як вимагала Москва.
Може статися, що саме дзвінок Зеленського є єдиним наочним доказом участі української розвідки в спецоперації. Якщо це правда, то хто підказав йому це зробити? Хто в ОП саботує процес вступу України в НАТО? Чи це просто надмірна самовпевненість Зеленського, який, можливо, погано орієнтується в делікатних моментах роботи спецслужб та не може прорахувати наслідки для міжнародних відносин?
У будь якому випадку, чинній владі не вдасться замовчати цю історію, вже занадто піздно. Але, головним компонентом цієї спецоперації були і залишаються ЗМІ. Безсумнівно, метою медійної компанії була компроментація української розвідки, керівництва країни та держави в цілому в очах партнерів на Заході та громадян нашої країни. Це вже завдало шкоди, особливо стосовно довіри членів НАТО нашій державі. Нажаль, це те, що потрібно було Кремлю, а також окремим політичним групам в середіні країни.
2
-
Люди з комплексом меншовартості, який, очевидно, присутній у Путіна, дуже болісно ставляться до своїх поразок. Програючи і Заходу, і Китаю по всіх напрямках, Путін розуміє, куди він привів країну. Але прийняти поразку з гідністю він не може через свою ментальну ущербність. Напевно, у будь-якій країні, яка володіє ядерним арсеналом, у тому числі й у Росії, в ланцюгу команд для запуску ракет є запобіжники від дій неадекватних людей. Тому, напевно, залякування ядерним озброєнням - це лише підвищення ставок в грі заіложеними картами.
2
-
Культура якута, татарина чи чеченця навряд чи побудована на спадщині Достоєвського, Толстого чи Чайковського. Народи Росії навіть сповідають різні релігійні культи - християнський, мусульманський, буддизм. Загалом культурний рівень багатьох росіян можна побачити в захоплених росармією українських містах. Якщо ширше поглянути на культурні метаморфози людства, то побачимо, що тут відбулися докорінні зміни. Раніше в світовому авангарді перебували талановиті люди, які, завдячуючи наполегливій праці, неординарному розуму та харизмі, мали величезні особисті досягнення. Зазвичай ми асоціюємо працю з руками, розум - з головою, а харизму - з сердцем. То в теперішній час все частіше ідолами стають особи, що мають розвинутими геть інші частини тіла. І від того стає сумно. Чи не призведе то до деградації людства? Хто винен в тому, що людей підганяють під певний стандарт? Напевно, політикам так легше керувати масами, а корпораціям виготовляти усереднені продукти - сурогати.
2
-
Аби стрімко підняти показники ВВП в Україні, треба суттєво змінити структуру економіки. Сировинна економіка (копалини, непероблене зерно, метали з низьким рівнем переділу і т.п.) не може стати драйвером для росту ВВП. Бо потреба в таких продуктах на світових ринках більш-менш стала (коливання, звісно, є). Великі додаткові об'єми такої продукції (без збиття конкурентів) знизять на неї світові ціни і в підсумку це не дуже додасть до величини ВВП, бо добуток двох чисел (ціна і кількість) залишаться майже тим самим. Можемо, навіть, ресурсно втратити на тому. До того ж, переважно сировинна економіка не дуже спроможна значно підняти заробітну платню і соціальні виплати, бо бізнесмени, які продають сировинну продукцію (звісно, якщо чесно сплачують за користування надрами і природними ресурсами, які, зауважу, мали би належати всьому українському народу) сидять на значно нижчій маржі ніж виробники готової до вжитку продукції, особливо в високотехнологічних галузях економіки.
2
-
2
-
Боюся, що війну Росії та інші злочинні її дії по всьому світу, після того, як не спрацювали в якості лякалки Заходу, в Кремлі задумали їх використати для створення умов самоізоляції Росії. Як тільки загине на війні чи втече від війни значна частина чоловіків, спроможних на протест зі зброєю в руках, а також кількість та ступінь злочинів кремлівського режиму перетне межу, за якою відбудеться сприйняття світом Росії не інакше, як терористичної держави, то, напевно, залізний занавіс опуститься. Нажаль, з трьох, на мій погляд, можливих сценарієв трансформації Росії (про це я вже давно написав) Кремль, схоже, вибрав саме цей. З іншого боку, тоді членство України в НАТО не буде болючим для сприйняття росіян, навпаки, зіграє на руку Кремлю та буде продано пересічним росіянам, як вагомий аргумент безальтрнотивності самоізоляції РФ. Хоча, в тому разі буде проблематично отримати від Росії кошти на відбудову зруйнованої нею України, хіба що, тільки ті, що знаходяться в юрисдікціях держав цивілізованого світу.
2
-
Заява очільника ВМС ФРН дуже схожа на звичайне гешефтмахерство. Українці обов'язково повернуть Крим. На відміну від німців, які свого часу втратили Кенігсберг, українці не винні в тому, що Россія окупувала частину території України. Здається, що головним фактором у всепрощаючій позиції Німеччини щодо Росії є багаті ресурси цього порушника світового порядку, без яких, схоже, німецькі еліти погано уявляють своє майбутнє. Здається, заради російських ресурсів еліта Німеччини не помічає тієї шкоди, якої завдали німецькі нацисти та регулярна армія українцям під час II світової війни. Сама ФРН була прийнята в НАТО в 1955 р., тобто, практично за 35 років до приєднання східних земель (НДР) і нікого не турбував на той момент факт окупації тих територій Радянським Союзом. УНР до окупації Росією (РРФСР) була незалежною державою, визнаною 9 лютого 1918 р. Німецькою імперією та іншимим впливовими державами світу.
2
-
Виходячи з заяви Макрона, в контексті війни Росії проти України, про неможливість вести переговори, бо "погода зараз військова", напевно, в Пекіні Китай і Франція мало про що домовилися стосовно цього, якщо взагалі мова йшла про Україну. Для Китаю Франція окремо від Європи не так важлива, як весь ЄС разом. А судячи з різкої відмінності прийомів Макрона і фон дер Ляєн, європейська спільнота не бажає втрачати єдність та поступатися принципами, потураючи Пекіну. Нарешті США почали жорстко переслідувати порушників санкцій проти РФ за агресію проти України. Достеменно не знаю, як це може торкнутися французського бізнесу, але, напевно, Макрон передчуває нелегкі часи для Франції, тому намагається вести справи з Китаєм окремо від ЄС. Передбачувано, Китай стосовно підтримки Росії веде себе дуже обережно, уникаючи західних санкцій. Може Макрон, відчуваючи, що причепитися до Пекіна буде важко в майбутньому також, поспішає зняти напругу всередині Франції, яка болісно переживає потрясіння пов'язані з пенсіонною реформою. Хоча, можливо Макрон задіян у плані, участь в якому раніше приписували Німеччині. План по створенню міждержавної осі, на яку мають бути нанизані французські технології, російська сировина і китайські виробництва. Хто зна, може заради такого розподілу виробничих ланцюгів Макрон і здійснює свою човникову дипломатію?! А ми всі тут гадаємо, що то заради миру в Україні?!
2
-
2
-
Як відомо, Німеччина має ексклюзивні ціни на російський газ, як то кажуть, на 20-30% нижче, ніж інші європейські споживачі. Цю знижку, швидше за все, потрібно розглядати як хабар уряду Німеччини за послуги щодо просування російських інтересів у Європі. Напевно, такі ж демпінгові ціни на російський газ мають Австрія та Угорщина, що можна зрозуміти з їхнього відчайдушного опору застосуванню ембарго на енергоносії з Росії. Мораль цієї історії така - поки українці проливають кров за європейські цінності, окремі клієнти Газпрому в ЄС торгують цими цінностями, поступово обнуляючи їхню вартість. Нічого, українці врятують ці цінності і повернуть їх Європі, сподіваюсь, цілими та неушкодженими, а потім подивляться в очі тим, хто за російські хабарі стояв на шляху України до ЄС та НАТО.
2
-
Можливо, влада, яка скоро втратить СБУ, як інструмент впливу на політику через економічні важелі тиску, не може з цим звикнутися, тому й шукає варіанти, щоби, у разі виникнення необхідності, вивести з-під удару владного корупціонера. Бо вже скоро неможливо буде поховати справу хабарника від влади простим перепідпорядкуванням розслідування до СБУ. Чинна влада, напевно, думає й про ті часи, коли вона вже не буде владою. Навіть в США, окружна суддя, призначена за Трампа, приймає рішення всупереч намірам Мінюсту, яке багато хто там кваліфікує, як корисне для Трампа.
2
-
РФ важко буде розвалити, якщо того не схоче її центральна влада. Можливо є якісь скриті сенси силової поведінки Кремля в пострадянському просторі. Але споглядаючи те, що на поверхні, можна зробити деякі висновки. Росія, якщо її розглядати окремо від Китаю, здається нічого не виграє від війни, яку вона затіяла в Україні. Росії важко самостійно вирішувати глобальні завдання, тому вона виконує другорядну роль, витягаючи для китайців каштани з вогнища. Але це якось не дуже в'яжеться з багатовіковими амбіціями Росії. Не дуже схоже, що наважившись на агресію проти України, в Кремлі остаточно вирішили лягти під Китай. Можливо там бажають лише певний час перечекати під крилом сильнішого партнера, тим часом вирішуючи складні внутрішні проблеми. Колись, напевно, ще повстане питання екзистенційної конкуреції Москви та Пекіна. Китай, впевнено наздогоняючи Захід, як економічна, технологічна, військова потуга, вибраний невипадково - авторитаризм, диктатура для росіян зрозумілі і прийнятні. На відміну від демократії, якої по суті, в Росії ніколи не було - коротка за часом спроба в 1990-х роках стати на демократичний шлях розвитку провалилася, залишивши по собі невиразний післясмак і то здебільшого у мешканців великих міст. Китай і Росія, напевно і далі будуть формувати полюс сили, втягуючи на свою орбіту нові країни. Як і раніше, вони будуть шукати альтернативу визнаним у світи валютам, але, здається, зараз повноцінну заміну важко буде утвердити. Було би добре, якби глобальний Захід вибачився перед країнами глобального Півдня за рабство, пограбування, утиски корінних народів та почав би повертати борги, перетягуючи їх на свій бік. Але, щоби бути привабливим, країнам Заходу треба залишатися демократичними в повній мірі, передусім цінувати особисті права і свободи громадян, бо з розвитком технологій вони стали вразливими.
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
Китайський уряд, нагодувавши китайців м'ясом, напередодні наближення економічної кризи обіцяє своїм підданим подати десерт. Поки що він недосяжний, але за його допомоги, аналогично до морквини, що висить попереду віслюка, будуть відволікати народ від проблем. Китайців будуть переконувати, що десерт негайно з'явиться у момент, коли Китай "обов'язково" переможе США. Розуміючи, що є загроза закриття західних ринків, влада Китаю намагається попередити падіння попиту на свої товари, розширюючи свій вплив в країнах третього світу. Але пускатися у пригоди самостійно Китаю страшно (он Індія вже плідно співпрацює з Заходом). Для впевненості потрібна Росія, хоча би тому, що та має значний арсенал ядерної зброї, необмежені природні ресурси та величезну територію. В цій парі Китай намагатиметься головувати. Чи не для того він поміняв назви російських міст на своїх мапах? Але, все ж таки, це буде союз рівних, бо інакше він не відбувся би. Страшно подумати, до чого може привести союз двох екзистенційних супротивників, сформований на основі схожесті політичних режимів, ціннісно протилежних західнім демократіям. Зрозуміло, що не покладаючи рук, вони намагатимуться посилитися та посунути Захід на узбіччя. Виконання цієї місії здається неможливим, але все залежатиме від кількості залучених ресурсів та консолідації країн третього світу навколо себе. Китай і Росія, напевно, сильно зблизяться заради виконання свого плану. Тому є потреба приготуватися до тривалого періоду загострення конкуренції між країнами авторитарного блоку (чи не приєднається Угорщина до них?!) та країн Заходу. Зараз важко сказати, чи стане цей час особливою епохою в історії людства, але, якщо в майбутньому, зазнавши економічної поразки в боротьбі з Заходом, союзники почнуть з'ясовувати, хто в тому винен, то, напевно, церемонитися вони не будуть. Якщо розгориться між ними війна, що можливо з огляду на неміцний фундамент союзу, то стримувати себе у застосуванні ядерної зброї, напевно, ніхто з них не буде. Заходу, щоби перемогти, треба кардинально змінити економічну та соціальну політику. Використовуючи новітні технології, треба намагатися відійти від практик експлуатації праці до повсюдного впровадження безумовного базового доходу, але бажаючим працювати не треба забороняти це робити. Новою політикою має стати раціональне споживання. Вирівнювання доходів має поширитися на громадян глобального Півдня - у тому разі Китаю і Росію важко буде на ідейному рівні конкурувати з Заходом, якщо, звісно, вони першими не почнуть робити щось подібне.
2
-
Перш ніж вимагати від України виконання мінських угод, Росія має змусити свій "іноземний легіон" на окупованих територіях українського Донбасу почати виконувати свої зобов'язання щодо угод. Немає сенсу говорити про серйозніші речі, поки бойовики порушують пп.1, 2, 3 угод. А саме:
1. Продовжують стріляти;
2. Значна кількість забороненої важкої зброї не відведена;
3. Перешкода роботі ОБСЄ.
Витиснення ОБСЄ з Донбасу - це пряме порушення мінського протоколу. Тобто, Росія робить спроби знищити мінські угоди. Для чого це їй потрібно? Можливо, санкції, що прив'язані до Мінська, суттєво знекровлюють економіку Росії.
Зважаючи на зміну позиції США щодо мінських угод, напевно, політичне керівництво цієї країни отримало з Кремля підтвердження про військовий наступ Росії на Україну. Те, що про це першими заявили американські ЗМІ, може говорити про нерішучість еліти цієї супердержави. Зрозуміло, що поставити на місце порушника міжнародного права, який є ядерною державою та вторгся на територію України, складно. Ніхто не хоче нової світової війни. Хоча вона вже йде на території України, Грузії, Молдови та інших країн. Агресором у цій війні є Росія. Погано, якщо, ховаючись за риторикою, Захід захоче вирішити світові проблеми за рахунок України – країни, яка найбільше постраждала у ХХ столітті. Недалекоглядними та слабкими виявилися українські політики, які позбулися ядерної зброї. Понад тисячу боєголовок, другий чи третій арсенал у світі! Адже зрозуміло було, що для ядерних країн зобов'язання, навіть сильніші за будапештський меморандум, нічого не означають. На жаль, Росія йде небезпечним шляхом, але нема чого дивуватися, адже решта країн ядерного клубу демонструють схожу зовнішню політику. Нам, українцям, перед загрозою, слід об'єднати зусилля для опору можливому нападу. Наші рішучість та товариство, можливо, зможуть змусити замислитись керманичів нашого східного сусіда.
2
-
2
-
Дякую журналістам за роботу та бажаю вдалого полювання на ворогів держави і українського народу. Але в цій ситуації мене непокоїть ще дещо. Усі ці скандали можуть загальмувати постачання потужної зброї для ЗСУ, бо іноді мені здається, що Захід не зацікавлений в швидкому закінченні війни. Здається, після позитивного рішення стосовно танків та очікуваного схвалення поставок літаків і ATACMS вже нема сенсу оглядатись на реакцію Кремля. Тому, було би добре, якби ті поставки прискорилися, бо, на відміну від інших, ми цінуємо життя кожного нашого солдата. Українців після цілеспрямованого знищення в ХХ ст. залишилось не так вже і багато. Тому, якщо комусь здається гарною ідеєю задушити Росію руками українців, відповім : ця війна не має стати завершальним актом знищення українців, як нації, чуєте?! Бо тут, зблизька, іноді здається, що саме до того йде.
2
-
2
-
Сподіваюся, що підключення США до переговорів із Росією щодо Донбасу принесе довгоочікуваний мир на нашу землю. Якщо ні, то можливі інші варіанти. Я не маю права давати поради, які пов'язані з небезпекою для життя інших людей, але зроблю це: Україна може почати планувати операцію зі звільнення українського Донбасу і згодом приступити до його реалізації. Росія, швидше за все, змушена буде відступити, щоб не визнавати себе агресором, інакше вона стане ізгоєм і поставить хрест на своїх експансійних економічних планах. Або чекати років 10-30, доки закінчиться вуглеводневий бум і доходи Росії різко впадуть. Але в цьому випадку важко припустити, якими в цей період будуть ціни на викопні вуглеводні - якщо такими високими як зараз, то Росія може вкластися в передові технології і наздогнати Захід з Китаєм - обговорювати спірні питання із нашим східним сусідом в такій ситуації буде складно. Тому якщо ми не можемо впливати на рівень цін на вуглеводні, то два перших варіанти здаються більш перспективними.
2
-
2
-
У російської армії великі проблеми з мобілізацією та, відповідно, з доукомплектуванням бойових частин. Росіяни, хоч і живуть в деформованому інформаційному просторі, проте, напевно, знають про великі втрати російської армії і не поспішають поповнювати її ряди. Ура-патріоти, які кричать найголосніше, тільки й здатні кричати, менша ж частина з них, хто здатний взяти в руки зброю, давно пропиячили своє здоров'я. Найманці, що від імені Росії воюють в Азії та Африці, чудово розуміють, що українські воїни це не слабоозброєні бойовики, з якими вони стикалися раніше. Тому підписуватися на гарантовану смерть в Україні погодяться лише дурні. Якщо ж влада оголосить масову мобілізацію, то отримає такі ж масові відмови та дезертирство. Жорстка реакція влади на тотальні ухилення від призову, напевно, породить народний бунт, від якого не врятує навіть бункер. Що стосується вбивств, насилля, мородерства, до яких вдаються мерзотні орки, це може говорити про те, що вони зрозуміли - закріпитися на завойованих територіях їм ніколи не вдасться.
2
-
2
-
2
-
@katarinadombrowska2253 , зазвичай не відповідаю на подібні голослівні реакції на свої коментарі, але бачу, що активність пані Спартц шкодить Україні. Тому просто додам. Те, що вона стояла рядом з Байденом та отримала від нього ручку в подарунок під час підписання закону про ленд-ліз, ще нічого не означає. Важить те, що ця конгресвумен належить до трампівського крила республіканців (навіть в Конгрес вибиралася під трампівськими гаслами), представники якого голосували проти виділення 40-млрд. допоги Україні. А це вже тенденція. Пані Спартц, схоже, свої особисті проблеми намагається вирішити за рахунок України, країни де вона народилась і це, насправді, огидно.
2
-
2
-
Також важливо, що у мінських угодах про вибори в ОРДЛО написано в п.12, тобто, після застосування всіх передбачених заходів для забезпечення безпеки, окрім контролю над кордоном. Якщо подумати і зважити на наші потенційні можливості вступу до НАТО, ЄС , то можна потерпіти певний час незручності у вигляді ОРДЛО та піти на виконання угод. Звичайно, у цьому випадку потрібно буде звикнути до того, що на деякий час російська мова може стати офіційною на території ОРДЛО, а також в ОРДЛО буде право на формування своїх судів, прокуратури, поліції. Єдина вимога, яку складніше буде виконати - це звільнити від покарання, переслідування та дискримінації осіб, які брали участь у конфлікті. Але якщо в цьому питанні застосувати міжнародні практики, то справжні військові злочинці не зможуть уникнути суду, хоча, напевно, вони сховаються "за поребриком" разом з російськими військовими формуваннями.
2
-
Кажется, последний летний отказ Украине в членстве в НАТО и разрешение на достройку СП-2 связаны и, наверное, шли одним пакетом. Нравится мысль о том, что это необходимые условия, противовесом которым является присоединение Украины к западному миру, на которое согласилась Россия. Крым, скорее всего, вынесен за скобки на очень долго и это, возможно, еще одно условие договоренностей. К новой ситуации всем нужно будет привыкнуть. Сколько лет понадобиться? Возможно, около 10 лет, прежде, чем Украина станет членом НАТО. Рекомендую всем успокоиться и просто ждать своего времени, когда нас позовут. Тем временем нужно будет завершить начатые реформы, чтобы соответствовать стандартам демократических стран.
2
-
Не треба недооцінювати заяви російських урядовців стосовно переходу російської економіки на забезпечення внутрішніми технологіями. Ресурси для того в Росії є, є науковці та інтелектуали загалом. Відставння в сучасних технологіях від Заходу Росія буде намагатись подоладати. Схоже, Кремль отримав гарантії від Китаю на постачання в Росію новітніх технологій та високотехнологічного устаткування, які стануть у якості наріжного каменю у відродженні російських високих технологій. Москва, швидше за все, домовилась з Пекіном розраховуватись за усе природними богатствами. Щоби того не сталося, слід накласти на Росію загальносвітове ембарго, перед усім, на викопні вуглеводні. Інакше, через певний час Росія зможе перетворитися на нового супротивника для Заходу, рівного по силі Китаю. Захід не має допуститися помилки, як то сталося свого часу з Китаєм.
2
-
Зрозуміло, що ядерним шантажем росіяни не змогли примусити українців до перемовин та отримати вкрай необхідну для себе довгострокову паузу у війні. Але ці безмежно мерзенні істоти можуть піти далі. До прикладу, підвищити рівень радіації біля ЗАЕС. Не сильно, але достатньо, щоби наробити паніки та змусити владу розпочати евакуацію населення з прилеглих до станції територій. Можливо, за таким сценарієм самі росіяни почнуть евакуйовувати людей, може, навіть, в Росію. Українська влада мимоволі вимушена буде знизити інтенсивність боїв на Півдні, займаючись проблемами мирного населення. Влада має думати про різні сценарії та звернутись до міжнародніх інституцій і наших найсильніших партнерів, щоби ті попередили Кремль про наслідки. Але йти на поступки росіянам в жодному разі не можна.
2
-
Ведучий у своєму репертуарі - видно, як йдучи на поводі своїх, незрозумілих глядачу, намірів, він часто перериває серйозну розмову та відволікає увагу другорядними темами (приватизаційні сертифікати, дипломи ОРДЛО, приклади з історії гітлерівської Німеччини тощо). Навіщо він це робить, адже якість дискусії від цього лише страждає? Генерал Романенко, хоч і носить погони українського війська, але, схоже, служить іншій державі.
2
-
Путін, слабка людина з комплексом меншовартості, постійно порівнюватиме себе з Лукашенком, який хоч і видає із себе простака, проте має яскраві ознаки справжнього мужика. Лукашенку не потрібно вдаватися до PR-методів, щоб штучно накачувати свою маскулінність, без чого не може обійтися Путін. З психологічної точки зору, безрозсудне вторгнення російських військ в Україну це ще одна ознака закомплексованості Путіна, який потребує постійного доведення всім навколо, що не є слабаком. Це, свого роду, змагання психотипів Путін програє і якби справді постало питання про лідера союзної держави, то Лукашенко був би кращим кандидатом. Але з огляду на потенціал Росії та Білорусі, цього, напевно, не станеться. Путін, власне, субсидує Білорусь, бо визнає Лукашенка альфа-самцем, хоча, багато хто шукає тут геополітичний підтекст.
2
-
Отставкой Авакова, Зеленский, скорее всего, намеревается перевернуть страницу перед встречей в Вашингтоне. Этим он хочет зафиксировать начало нового этапа в борьбе с коррупцией. Так же , это попытка привить украинской полиции новые, более высокие, стандарты, которые будут соответствовать ожиданиям общества и которые соизмерялись бы со стандартами новой судебной системы, которую с трудом стараются запустить. Время покажет, насколько искренним является желание президента изменить существующую ситуацию с коррупцией, но тот факт, что после вчерашнего заседания РНБО, даже в преддверии встречи с Байденом, в санкционном списке не появились фамилии некоторых одиозных олигархов, настораживает.
2
-
2
-
Дивно, але Гопко так і не навчилась приховувати своїх справжніх намірів, хоча росіяни своїх агентів повинні були би наставляти в тому. Одне з головних завдань Кремля та його партнерів - розвалити міжнародні інституції, які хоч якось опираються несправедливості, що сіють агресивні авторитарні режими та їхні проксі - злочинні угруповання та організації. Ну закриють міжнародні інститути і що далі? Що Росія та її партнери можуть запропонувати на заміну? Тільки те, що буде й надалі розвалювати світовий порядок. Тому Гопко голослівно звинувачує МКЧХ в тому, що він відмовився від поставок чогось кудись. Хоча добре розуміє, що перекручує, бо ця поважна організація, роблячи багато добрих справ, не може ризикувати життями своїх співробітників - звичайних людей (чиїхсь батьків, матерів, синів та дочок), не отримавши гарантій від усіх протиборчих сторін конфлікту. А росіяни навмисно протидіють роботі МКЧХ, щоби потім такі, як Гопко, в ефірах невпинно втрачаючих довіру ЗМІ, каменю на камені не залишали від поважної міжнародної організації. Для того, щоби слова Гопко викликали більшу довіру, вона пересипає свої домисли іноземними термінами, щоби в наших головах народилась думка про її нібито дієву залученість в міжнародне життя. Загалом, російські агенти працюють примітивно. Використовучи технологію "ложка дьогтю в діжці з медом" - вони в масі позитивно сприймаємої споживачами інформації ховають маленьку брехню, яка й залишає післясмак, до якого намагається привчити ворог.
2
-
2
-
2
-
2
-
Здається, Китай, розуміючи, що у прямому зіткненні з Заходом програє, викорустовує у якості "проксі" Росію, а тепер і Іран. Напевно, Пекін не хвилює, що це буде коштувати партнерам, а тепер, швидше, вже можна говорити союзникам, бо вони для нього, так виглядає, лише попутні витрати на шляху до, якщо не світової гегемонії, то центру у двополярному світі. Виходячи з цих міркувань, слід чекати на активність Китаю в інших регіонах планети, де він намагатиметься шукати союзників та залучати їх до протистояння Заходу. Щоби зрозуміти, як протидіяти Китаю, треба з'ясувати, що його штовхає на відкриту конфронтацію з демократичним світом. Чи то небезбека наближення затяжної глибокої рецесії в середині країни, чи, навпаки, самовпевненість від усвідомлення своєї технологічної сили, здатної кинути виклик. Хоча, напевно, оба тих фактора відіграють свою роль.
2
-
The smiling faces of the conference participants, especially the representatives of Germany and France, are discordant with the feelings of millions of Ukrainians. Germany and France, blocking Ukraine's path to NATO in 2008, put the benefits of economic cooperation with Russia above democratic principles. By their decision, these countries unleashed the hands of aggressive Russia, which first attacked Georgia in August 2008 (literally a month after the short-sighted decision at the NATO summit), and then Ukraine in 2014. Ukraine, having abandoned the world's third largest nuclear arsenal, according to the Budapest Memorandum received guarantees from the countries of the nuclear club to respect the integrity and independence of Ukraine, and also not to exert economic pressure. Before the ink had dried under the document, Russia began to attempt to destroy Ukraine - first with the help of economic levers, and then with the military. Germany, joining NATO in 1955, had a huge part of the territory occupied by the USSR. This did not prevent her from becoming a member of the North Atlantic alliance. Now Germany is refusing NATO membership to Ukraine, citing its territories occupied by Russia as the reason. Germany, whose Nazis and regular army during the Second World War killed and tortured to death in concentration camps more than 8 million Ukrainians (the total losses of the population of Ukraine in this war amounted to 14 million). Feeling no guilt towards the Ukrainian people, the German elite prefers to do business with Russia as if nothing had happened, which is the reason why Ukraine is denied NATO membership. Dear citizens of the free world, it is important for us to know that you support the Ukrainian people in their desire to live in a free and peaceful country. Help us influence Germany and France to stop violating the NATO charter and give Ukraine the opportunity to somehow join the alliance. Without this, peace in Europe is impossible.
2
-
Справа, швидше, не в особистостях керівників Росії. Захід не хоче ізолювати РФ, щоби та не стала подібною до Північної Кореї - напрогнозованою та з ядерною зброєю. Але це, напевно, вже не залежіть від Заходу, бо програвши в конкурентній боротьбі, Кремль не бачить для себе іншого виходу, ніж зачинятися в своїх кордонах залізною завісою. Інший варіант, лягти під Китай, стати його сировинним придатком російське керівництво, напевно, відкинуло. Третій варіант, до якого Кремль війною в Україні все ще стимулює пристати Захід - це зрада українців. Можливо, на закритих від західних суспільств (які більшістью підтримують українців) зустрічах саме в цьому напрямку йдуть перемовини між РФ и Заходом. Виходить, українським лідерам треба прямо звертатись до громадян вільного світу, щоби разом не допустити нової мюнхенської змови. Що, здається, вчора і зробив президент Зеленській у ВР. Для майбутнього Росії може бути привабливою поступова демократізація, яка може й призведе до відокремлення деяких територій, але з огляду на якість та кількість природних ресурсів країни, може перетворити її на передову світову державу, про що у випадку ізоляції, напевно, годі мріяти.
2
-
2
-
2
-
Можливо, хочу наголосити, що це лише припущення, галас в американських ЗМІ з подачі джерел в уряді США, який потім був підхоплений інформагентствами решти світу, пов'язаний з минулорічною очною зустріччю Президентів Байдена і Путіна. Можливо, події, які ми зараз спостерігаємо, що пов'язані з ультиматутом Кремля, погрозами Україні та пересуванням російських військ біля наших кордонів, а також реакція Заходу на це, є діями вистави, яка має спільне авторство - Заходу та Росії. Мета якої - вкласти в голову росіян, і не тільки їх, впевненість у тому, що Україна йде на Захід завдяки милосердю Росії, яка не хоче губити у кровопролитній війні десятки тисяч росіян та братів-українців, а також підтримати в думці українців та наших симпатиків, що в тому наша спільна заслуга. У зв'язку з цим, перепрошую тих коментаторів, експертів та політиків, які були включені в цю можливу гру і у зв'язку з цим були несправедливо звинувачені мною у підіграванні ворогові. Здається, таки пройшов обмін України на Білорусь. Дякую всім тим, хто допомагав, і робить це зараз, отримати українцям свободу та побудувати демократичну державу!
2
-
2
-
2
-
2
-
Не треба допомагати згуртовувати росіян навкруг Путіна. Треба робити навпаки. Кремлю, який боїться оголосити військовий стан та загальну мобілізацію, дуже важливо створити картинку реальної загрози для Росії. Цією загрозою, здатною зробити переворот у мізках росіян, може стати НАТО, якщо вступиться за Україну. У НАТО, мабуть, боятся не тільки ядерної загрози з боку Росії. Дуже важливим є очікувані зміни настроїв в російському суспільстві, яке зараз не має сильного бажання воювати з українцями. Але все може змінитися. Давно відомо, що НАТО як червона ганчірка для бика, здатне зачепити глибинні почуття великої частини російського народу. Стійке ставлення росіян до альянсу культивувалося з моменту утворення НАТО, спочатку радянською, а потім російською пропагандою. Українському політичному керівництву слід добре подумати, що краще – вимагати від Заходу сучасні ЗРК та літаки чи участь НАТО у закритті неба над Україною. Другий варіант, напевно, дозволить Кремлю отримати потрібну йому реакцію великої частини росіян, які вишикуються в чергу у військкомати, бо тепер асоціюватимуть Україну з НАТО. Це вже питання психології, коли в ситуації великої небезпеки для імперії люди більше не переймаються своїм особистим життям та готові положити його на вівтар вітчизни. Чи стане нам від цього легше? Краще отримати все необхідне для захисту нашого неба обладнання та зачекати того часу, коли економіка Росії впаде від санкцій, коли у Кремля більше не буде ресурсів для ведення повномасштабної війни. Аналітики прогнозують, що це може статися за 3-4 місяці.
2
-
Напевно, зустріч панів Байдена і Сі все ж таки можна вважати історичною. Вона є такою, що визначає тенденції на майбутнє. Америка, гадаю, полишила обтяжливий для себе статус світового гегемона. Проте, логічно передбачуваного двополярного світу, де у кожного центру сили буде своя, якщо можна так сказати, суперпозиція, теж не буде. Деякий час, правда, світ буде близький до двополярного, проте, згодом архитектура світового устрою стане еклектичною. Справа в тім, що світ еволюціонує за своїми законами, повністю вплинути на них сверхдержави не в змозі. Люди, суспільства стають іншими, не схожими на себе вчорашніх. Вони більше не хочуть бути слухняними і ходити строєм. Ще покоління назад люди були дуже схожі один до одного, перебуваючи у жорстких рамках, продиктованих суспільними традиціями чи державними правилами. До прикладу (дуже наочно), в царині моди і стилю ще покоління тому майже всі виглядали однаково. Якщо мода на взуття на платформі - всі його носять, якщо піджаки з широкими лацканами, сорочки з великими комірами чи краватки з огромезними вузлами в тренді - знов таки всі так одягнені. Інша справа зараз - суцільна еклектика, яка стосується не тільки різноманіття стилей сучасних людей, але також масово можна спостерігати еклектику в мішанині одягу конкретної особи в окремий момент часу. Тобто, люди вже не хочуть бути схожими один на одного. І це тільки початок. Наступним буде ізоляціонизм. Розвиток технологій, ШІ зробить життя людини настільки комфортним, що відпаде потреба виходити з дому, яка покищо є нагальною. Не дарма керівники Америки і КНР домовились разом займатися проблемами ШІ. На мій погляд, напевно, еволюціонуючий ШІ в майбутньму сам стане грізною зброєю, здатною розвертати з курсу ракети з ядерними боєголовками і робити багато чого іншого. Сховати новітні технології від розвинуного ШІ буде важко, тому напевно, світ колись стане справді вільним.
2
-
Китайський уряд, нагодувавши китайців м'ясом, напередодні наближення економічної кризи обіцяє своїм підданим подати десерт. Поки що він недосяжний, але за його допомоги, аналогично до морквини, що висить попереду віслюка, будуть відволікати народ від проблем. Китайців будуть переконувати, що десерт негайно з'явиться у момент, коли Китай "обов'язково" переможе США. Розуміючи, що є загроза закриття західних ринків, влада Китаю намагається попередити падіння попиту на свої товари, розширюючи свій вплив в країнах третього світу. Але пускатися у пригоди самостійно Китаю страшно (он Індія вже плідно співпрацює з Заходом). Для впевненості потрібна Росія, хоча би тому, що та має значний арсенал ядерної зброї, необмежені природні ресурси та величезну територію. В цій парі Китай намагатиметься головувати. Чи не для того він поміняв назви російських міст на своїх мапах? Але, все ж таки, це буде союз рівних, бо інакше він не відбувся би. Страшно подумати, до чого може привести союз двох екзистенційних супротивників, сформований на основі схожесті політичних режимів, ціннісно протилежних західнім демократіям. Зрозуміло, що не покладаючи рук, вони намагатимуться посилитися та посунути Захід на узбіччя. Виконання цієї місії здається неможливим, але все залежатиме від кількості залучених ресурсів та консолідації країн третього світу навколо себе. Китай і Росія, напевно, сильно зблизяться заради виконання свого плану. Тому є потреба приготуватися до тривалого періоду загострення конкуренції між країнами авторитарного блоку (чи не приєднається Угорщина до них?!) та країн Заходу. Зараз важко сказати, чи стане цей час особливою епохою в історії людства, але, якщо в майбутньому, зазнавши економічної поразки в боротьбі з Заходом, союзники почнуть з'ясовувати, хто в тому винен, то, напевно, церемонитися вони не будуть. Якщо розгориться між ними війна, що можливо з огляду на неміцний фундамент союзу, то стримувати себе у застосуванні ядерної зброї, напевно, ніхто з них не буде. Заходу, щоби перемогти, треба кардинально змінити економічну та соціальну політику. Використовуючи новітні технології, треба намагатися відійти від практик експлуатації праці до повсюдного впровадження безумовного базового доходу, але бажаючим працювати не треба забороняти це робити. Новою політикою має стати раціональне споживання. Вирівнювання доходів має поширитися на громадян глобального Півдня - у тому разі Китаю і Росію важко буде на ідейному рівні конкурувати з Заходом, якщо, звісно, вони першими не почнуть робити щось подібне.
2
-
Мушу перепросити за цей коментар, найменше хочу налякати когось, але треба бути готовими до будь-якого сценарію розвитку подій. Очевидно, що Росія провокує, але сама боїться розпочати конфлікт з НАТО. Схоже, Кремль чекає, коли альянс закриє небо над Україною. Якщо це станеться, засоби ППО НАТО (літаки, ЗРК) будуть змушені збивати всі об'єкти, що загрожують Україні, незалежно де вони знаходяться – у небі України, Росії чи Білорусі. Ось тут і є небезпека застосування Росією ядерної зброї відповідно до її Військової доктрини. Країни НАТО в Європі Кремль навряд чи наважиться атакувати. Але, можливо, у Путіна в голові сидить план атакувати Україну. З огляду на нав'язливий маніакальний стан пацієнта Путіна, все може статися. Тому краще для всіх буде, якщо Україні нададуть новітні системи ППО з високим потолком дії, навіть, залучивши особовий склад, попередньо надав їм українське громадянство. Але в цьому випадку все одно треба буде слідкувати, щоби ракети, випущені з українських засобів ППО не потрапили на територію Росії чи Білорусі. Можливо, навіть у росіян існує план по втягуванню України в Крим, який вони вважають своїм, задля його звільнення, щоби був привід завдати по нашій теріторії ядерного удару. Хоча, може бути, що кремлівці лише бажають, щоби ми так думали. На мій погляд, треба продовжувати давити економіку Росії самими жорстокими санкціями та шукати можливості усунення кремлівської верхівки чи то від влади, чи фізично.
2
-
Схоже, НВ це кубло російських агентів і гостей вони відповідних запрошують. На мій погляд, гость програми є помічником ворога, а майка, напевно, для прикриття. Для кожної дії є свій час. Конфіскація російських мільярдів не на часі - спочатку треба перемогти. Якщо конфіскувати зараз, то це може підсилити мобілізвційні настрої серед пересічних росіян. Більшості росіян, здається, байдуже, що їх грабують співвітчизники, але їх підірве, якщо хтось інший потягнеться за російськими грошима.
2
-
2
-
2
-
Будь-яку серйозну розмову на тему державних фінансів слід починати з конотації факту щорічного розкрадання, щонайменше, $ 40 млрд. бюджетних коштів. Це не менше 7 (семи) бюджетів України на медицину в цьому році !! За ці величезні кошти йде справжня війна. Нарешті зроблені перші рішучі кроки для зміни ситуації з корупцією. Під тиском громадськості, міжнародних інститутів, не будемо розминатися з правдою і західних держав-партнерів також, прийняті найважливіші закони, що стосуються судової реформи. Від її імплементації буде залежати успіх антикорупційної реформи. Якби політична еліта України не була ангажована олігархічним класом і мала бажання будувати процвітаючу демократичну державу, ми могли б зараз жити зовсім в іншій країні, з сильною економікою, високими доходами, потужною армією, сучасними освітою і медициною.
Любой серьезный разговор на тему государственных финансов следует начинать с коннотации факта ежегодного разворовывания, по меньшей мере, $40 млрд. бюджетных средств. Это не менее 7(семи) бюджетов Украины на медицину в этом году!! За эти огромные средства идет настоящая война. Наконец-то сделаны первые решительные шаги для изменения ситуации с коррупцией. Под давлением общественности, международных институтов, не будем разминаться с правдой и западных государств-партнеров то же, приняты важнейшие законы, касающиеся судебной реформы. От её имплементации будет зависеть успех антикоррупционной реформы. Если бы политическая элита Украины не была ангажирована олигархическим классом и имела желание строить процветающее демократическое государство, мы могли бы сейчас жить в совершенно в другой стране, с сильной экономикой, высокими доходами, мощной армией, современными образованием и медициной .
2
-
2
-
Можливо, Кремль чекає, що Україна не відмовиться від НАТО. Справа в тому, що Москві (як і Піонтковському) не вдалося втягнути НАТО, як вони не намагалися, у її війну на боці України. Кремлю вкрай потрібна мобілізація населення навколо ідей російської владної верхівки. З чим, схоже, вони мають проблеми, про що може говорити останній виступ Путіна. Можливо, українські переговорники роблять правильний тактичний крок і не підіграють Кремлю у його бажанні ув'язати Україну та НАТО. Мабуть, надія кремлівських технологів на те, що всеосяжна криза та різке зниження якості життя росіян, що наближаються завдякиі санкцям Заходу, згуртує росіян навколо Путіна, не спрацьовує. Схоже, 20 останніх відносно ситих років в історії Росії зробили свою справу і зараз велика кількість росіян погано сприймають перспективу жити в злиднях та за новою "залізною завісою". У будь-якому разі, час, здається, працює на нас і кожен новий день наближає нас, українців, до нового історичного етапу життя у вільній незалежній демократичній країні.
2
-
Чому так відчайдушно олігархи пручаються, залучаючи своїх ставлеників різного штибу, від депутатів до експертів? Причина одна. Олігархи давно, на відміну від більшості українців, живуть прекрасним життям. В них все, що для цього потрібно, є . Закони, що написані спеціально для них, дозволяють безроздільно користуватися дешевими для них природними багатствами, платити мізерні зарплати, не турбуватися про забруднення їх підприємствами навколишнього середовища, уходити від чесної сплати податків. Але їм і цього було мало, через різні схеми вони додатково збагачувались з державного бюджету, роблячи бідних українців ще біднішими. Навіщо їм це міняти ?!
2
-
Не зовсім зрозуміло, що задумало російське керівництво, але здається, що вони діють за планом. Розуміючи, яка етнічна та демографічна ситуація в Росії, цілком можливо, що своїми діями в Україні Кремль, крім іншого, намагається впливати на динаміку приросту чисельності окремих народів, яка в майбутньому здатна змінити релігійно-етнічне співвідношення серед населення Росії. Відомо, що рускоє населення зменшується. З 2002 до 2010 р.р. (два останні переписи населення) рускіх стало майже на 5 млн. (-4,8%) менше, а з урахуванням того, що за опитуваннями українців стало аж на 34% менше (чого бути не може і, швидше за все, більшість українців просто записалися рускімі), то зменшення кількості рускіх, напевно, більше, ніж зазначено за результатами останнього перепису. Треба враховувати, що в той час в Росії життя було відносно непоганим. Можна уявити, що станеться з титульною нацією, якщо буде опущена залізна завіса, а доходи населення різко впадуть. В даний час посиленими темпами зростають популяції народів з околиць Росії, які не є ні європеоїдами, ні християнами. Найшвидше йде приріст, часто вимірюваний в % двозначним числом, народів Північного Кавказу (даргінці, аварці, чеченці, інгуші, кумики, лезгіни, карачаївці, лакці, черкеси), корінних народів Сибіру (якути, буряти), а також народів сусідніх азійських країн. Багато хто з представлених народів нечисленні, але демографія підкоряється правилу геометричної прогресії, тому, якщо його застосувати, то можна побачити, що їх число зростатиме швидкими темпами. Можливо, для уникнення подібного сценарію в Україну й надсилають представників тих корінних народів? У цей кремлівський план також повністю укладається насильне переселення українців на простори Росії, яких уже вивезено сотні тисяч, про що я писав раніше. Росія - в'язниця народів, у своєму розвитку повертається в епоху рабства. Напевно, слід чекати деградації цієї держави в усіх напрямках.
2
-
Росія продає свою нафту Китаю та Індії з дисконтом, що доходить, як то кажуть, до 50%. Китай та Індія, як покупці нафти, вірогідно, зменшать свою активність на світовому нафтовому ринку, що призведе до зниження світових цін на нафту. Тому Китай та Індія вимагатимуть від Росії нового перегляду ціни в бік зниження. Чим швидше ЄС запровадить ембарго на російську нафту, тим швидше знизиться світоаі ціаи на нафту. А з огляду на те, що Росія експортує нафту малими суднами, що призводить до здорожчання її транспортування, російський бюджет отримуватиме ще менший дохід від продажу нафти.
2
-
2
-
Очевидно, Кремль хоче спочатку зафіксувати статус південних територій, що на папері зробити не складно, щоби потім обміняти ці пустушки на Крим та Донбас. Іноді здається, що в Кремлі сидять суцільні дурні, раз не розуміють, що українці того не сприймуть, але, напевно, всеж таки це від наростаючої імпотенції, коли люди хапаються за всілякі сумнівні засоби, що навпаки дають зворотний ефект.
2
-
Також важливо, що у мінських угодах про вибори в ОРДЛО написано в п.12, тобто, після пунктів про застосування всіх передбачених заходів для забезпечення безпеки, окрім контролю над кордоном. Якщо подумати і зважити на наші потенційні можливості вступу до НАТО, ЄС , то можна потерпіти певний час незручності у вигляді ОРДЛО та піти на виконання угод. Звичайно, у цьому випадку потрібно буде звикнути до того, що на деякий час російська мова може стати офіційною на території ОРДЛО, а також в ОРДЛО буде право на формування своїх судів, прокуратури, поліції. Єдина вимога, яку складніше буде виконати - це звільнити від покарання, переслідування та дискримінації осіб, які брали участь у конфлікті. Але якщо в цьому питанні застосувати міжнародні практики, то справжні військові злочинці не зможуть уникнути суду, хоча, напевно, вони сховаються "за поребриком" разом з російськими військовими формуваннями.
2
-
2
-
Більше року тому писав, що для переобрання Байдена президентом бажано було би йому мати ще на початку виборчих перегонів рейтинг бійльший, ніж у конкурентів. Бо, попри мінливість електоральних уподобань, дуже важливо чий образ, в якості президента, першим засяде в головах більшості виборців. Тому, якби Україна в цей час вже отримала перемогу, це було би важливою подією, здатною вплинути на перебіг виборів в Америці. А для того потрібна була вся та зброя, про яку Залужний запитував майже рік тому. Хоча, звісно, ще є час до виборів, аби скористатися перемогою України - справа за можливістю ЗСУ отримати всю необхідну для того зброю. Сподіваюсь, перемога України на певному етапі приєднається до списку найвищих інтересів Америки.
2
-
2
-
Погано, якщо Кіссінджер виступає від імені тих на Заході, хто готує плацдарм для відступу перед Кремлем. Хоч Кіссінджер є поважаємим діячем в міжнародних справах, ми не зобов'язані його слухати. Колись, з подачі бувшого держсекретаря, американці разом з західними партнерами почали, собі на біду, вирощувати монстра - Китай. Без запобіжників, без поступового щеплення демократією в обмін на інвестиції та технології, Китай зараз претендує на статус нового полюсу та має наміри стати центром антизахідних сил. Може, американці бажали двополюсного світу, бо так звично і зручно, бо це стримує ситуацію всередині країни, заповнюючи порожнечу, що утварилась після перемоги в холодній війні. Здається, Кіссінджер стурбований можливим розпадом Росії, тому що велика, відносно сильна, Росія, навіть набувши партнерського статусу в антизахідній коаліції, буде для Китаю проблемою. Ці дві держави є природніми екзистенційними загрозами одна для іншої. Але, якщо Росія розсиплеться, Китай легко проковтне її по частинах.
Думаю, Кремль пішов війною на нас, тому що передчував неминучість деструктивних процесів в середині країни та проблем ззовні, а не навпаки. Найголовніше, здається, переляканий Кремль усвідомлює, що через деякий час в Росії, напевно, домінуватиме українська культура, а мовою міжнаціонального спілкування може бути українська.
2
-
2
-
Здається, вже існує світовий консенсус стосовно російських ядерних погроз. Але не треба чекати капітуляції Росії. Навіть, якщо припустити, що Росія розпадеться, а її правоприємницею постане невелика європейска держава - один з уламків імперії, то ядерна зброя буде тим чинником, з огляду на який з Московією все одно потрібно буде домовлятися. Гарантії для Росії з боку України та Заходу загалом потрібні у разі відокремлення залізною завісою (з одночасним посиленням авторитарного режиму), для пред'явлення російському народу, як факту, того, що Росія, мінімум, не капітулювала перед Заходом та ще й отримала гарантії безпеки на багато років наперед. Але Кремль має чітке уявлення про те, що НАТО, навіть наближаючись до кордонів Росії, не має намірів нападати на неї першим. Більш ніж 70-річна радянська, а потім російська жуйка про ворожисть НАТО завжди була частиною внутрішньополітичної повістки. Частково за рахунок того трималась єдність російського народу. Ця крихка маніпуляція ще якось зпрацьовувала в радянські часи. Але зараз, коли російські кордони відкриті, знаходиться все менше росіян, бажаючих вірити тому (мобілізація, агов!). Насправді, екзистенційною загрозою для Росії є не Захід, а Китай. Тому, доречно буде, якщо Кремль, заручившись підтримкою Заходу, буде вимагати гарантії саме від Китаю. Росіяни, навіть, попри демонстративне варварство в захоплених українських містах, все ж таки, ментально блище до західної цивілізації, хоч і не стоять поруч. Для Росії буде краще підписати партнерський безпековий договір з Заходом, відпустити народи, які бажають жити окремо, здійснити демократизацію, провести чесні вибори, але перед тим в повному обсязі сплатити Україні за усі гріхи. Це найкращий варіант для народження нової Росії чи як там вона буде називатися.
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
Не треба допомагати згуртовувати росіян навкруг Путіна. Треба робити навпаки. Кремлю, який боїться оголосити військовий стан та загальну мобілізацію, дуже важливо створити картинку реальної загрози для Росії. Цією загрозою, здатною зробити переворот у мізках росіян, може стати НАТО, якщо вступиться за Україну. У НАТО, мабуть, боятся не тільки ядерної загрози з боку Росії. Дуже важливим є очікувані зміни настроїв в російському суспільстві, яке зараз не має сильного бажання воювати з українцями. Але все може змінитися. Давно відомо, що НАТО як червона ганчірка для бика, здатне зачепити глибинні почуття великої частини російського народу. Таке ставлення до альянсу культивувалося з моменту утворення НАТО, спочатку радянською, а потім російською пропагандою. Українському політичному керівництву слід добре подумати, що краще – вимагати від Заходу сучасні ЗРК та літаки чи участь НАТО у закритті неба над Україною. Другий варіант, напевно, дозволить Кремлю отримати потрібну йому реакцію великої частини росіян, які вишикуються в чергу у військкомати, бо тепер асоціюватимуть Україну з НАТО. Це вже питання психології, коли в ситуації великої небезпеки для імперії люди більше не переймаються своїм особистим життям та готові положити його на вівтар вітчизни. Чи стане нам від цього легше? Краще отримати все необхідне для захисту нашого неба обладнання та зачекати того часу, коли економіка Росії впаде від санкцій, коли у Кремля більше не буде ресурсів для ведення повномасштабної війни. Аналітики прогнозують, що це може статися за 3-4 місяці.
2
-
2
-
2
-
Здаєься, теперішня нейтральність Індії, її можливість знаходитися над схваткою, може зробити з неї гарного арбітра у війні Росії проти України. Проте, нам важливіша інша позиція Індії, як одного з лідерів Глобального Півдня. Правильне сприйняття і підтримка Індією ураїнського наративу , в якому Україна, як більшість країн ГП, бувша колонія, виборює свою незалежність у несправедливій війні. Україна на шляху від колоніального минулого до союзу з Глобальним Заходом переживає те саме, що відбувалося з багатьма державами ГП.
2
-
Бачимо, що деякі європейські держави, які привносили смуту в західне партнерство, які свого часу дуже боялися втратити можливість заробляти на Росії та заради свого економічного процвітання нехтували безпекою, зараз намагаються робити теж саме по відношенню до Китаю. Але зрада українців не стала для них запорукою стабільності співпраці з Росією і те, чого вони намагались уникнути, сталося - війна зруйнувала ту сталість. Нервова поведінка тих держав Старої Європи у відношеннях з Росією, а тепер і з Китаєм, вказує на заслабку їхню самодостатність. Вони погано почуваються, коли не мають чужих ринків збуту своїх товарів, дешевої чужої сировини і знов таки, чужої дешевої робочої сили. Кого вони, заради усього перерахованого, зрадять в цей раз?! Невже США?!
2
-
Здається, 90% опозиціонерів в Білорусі працюють на Кремль (як бачимо, в Україні кремлівських агентів теж достатньо багато і здається, навіть, добре, що Еспресо видалили з кабелю), 9,9% на Лукашенко, інші - хто на кого. Заради Білорусі Захід не буде вступати в нову війну, але пересічні білоруси мають знати, що занепад Росії дозволить їм приєднатися до цивілізованого світу, якщо, звісно вони будуть того бажати.
2
-
Вже давно про це пишу, якщо Росія буде йти до повної ізоляції, то робити це вона буде чужими руками. Напевно в Кремлі вважають, що якщо не вдалося сісти за стіл з Заходом на рівних, а не як регіональна держава, то треба діяти як СРСР, тільки ще більш закрито та непередбачувано. Таким чином Кремль буде намагатися стати рівноцінним гравцем для Заходу. Є передчуття, що закрившись, Росія відмовиться від контрибуцій та інших виплат за злочини в Україні. Європейські прислужники Кремля нікуди не поділися. Кремль, мабуть, сподівається, що через кандидатство України він зможе перекласти фінансування відбудови України після війни виключно на ЄС. Тому, на всяк випадок, треба заарештувати максимально можливу суму коштів Росії і усіх до неї причетних олігархів, разом з Абрамовичем.
2
-
2
-
Відомо, що більшість білорусів проти приєднання їхньої країни до Росії. Не знайшов у відкритих джерелах точну цифру, але, найімовірніше, таких переважна більшість. Простим референдумом про єдину державу, напевно, сфальсифікованим, тут не обійтись, бо це завжди буде домокловим мечем висіти над союзною державою. Щоб залишити народ Білорусі без вибору та зробити безальтернативним шлях на єднання з Росією, потрібно було остаточно побити горщики з ЄС, що Лукашенко і робить зараз. Якщо ЄС не поспішатиме з висновками та поспішними рішеннями, цікаво, до якого рівня тоді Лукашенко готовий далі напружувати ситуацію на кордоні з ЄС. Можливо, зустрічі в Москві та події, що розгортаються в Білорусі, пов'язані. Можливо, ми всі несвідомо є свідками завершальної стадії можливої операції "Україна в обмін на Білорусь"? Жаль білорусів, але своя сорочка ближче до тіла. Військо Росія стягує, швидше за все, не до України, а до Білорусі через неможливість зрозуміти, як розвиватимуться події щодо об'єднання держав. Важко поки зрозуміти, чи буде задіяна армія Росії. Швидше за все, можливість військової ескалації залежатиме від того, гладко чи ні відбуватиметься поглинання Білорусі.
2
-
2
-
2
-
Боюся, що в Самарканді Путін отримав підтримку Сі Цзіньпіня, чи, принаймні, наганяй. Бо Китай, якщо Захід терміново не запровадить санкції проти нього, в будь-якому випадку отримає вигоду. Якщо Росія програє в Україні, то Китай зможе отримати російські території разом з безкоштовними ресурсами. Якщо програє Захід, то докорінно зміниться світовий порядок і на вершину зійде угруповування держав на чолі з Китаєм, серед яких основними будуть ще Росія та, можливо, Індія. Щодо Туреччини, то, здається, що Ердоган приєднається до переможців.
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
Цей мій коментар буде контраверсійним по відношенню до іншого, написаного під цим відею, до того ж скептичним до дій влади. Часом, чи не може бути такого, що прикриваючись зволіканням Заходу та невпевненістю в завтрашньому дні, дехто у владі та на замовлення старих чи нових олігархів, намагається згорнути демократичний процес в країні і зв'язати її майбутнє з Китаєм?! Бо сигнали про намагання до тісної співпраці з Пекіном лунали з боку провладних політиків задовго до початку повномасштабної війни. Навіщо це потрібно деяким олігархам, зрозуміло, але чи зупинить це війну - не відомо. Може тому, прогнозуя можливі варіанти, Америка буде ставити на президентство Ющенка. І в цьому, здається, є раціональне зерно - він відбув лише один президентський строк і при всьому тому негативі, що наробила його команда, він виглядає більш демократичним лідером. Стосовно харизми одного і другого можна сперичатися, але Україна має лишатися на демократичному шляху розвитку.
2
-
Нажаль повістка Саміту Миру у Швейцарії обрізає український мирний план. Проте, навіть в тому разі треба прикладати зусиль, аби заява форуму несла в собі справедливі для жертви агресії формулювання. Варіант, про який пишуть деякі оглядачі, наголошуючи на тому, що українська делегація може не підписувати резолюцію саміту, якщо вона не буде нас задовольняти, не підходить. Бо, напевно, знайдеться певна кількість країн, які здатні будуть підписати документ з м'якими для агресора формулюваннями. Навіть неважливо, скільки таких набереться, бо в Кремлі обов'язково вкажуть на це, наголосивши, що Росія та її партнери були відсутні на швейцарському саміті миру, тому не тисли на делегації і не впливали на якість заключного документу. Цього буде достатньо, аби наступні саміти, організовані партнерами Росії по БРІКС, продовжили розм'якшувати наши позиції і невілювати український мирний план.
2
-
2
-
2
-
Якщо розібратися, крім Зеленського американцям нікого більше підтримувати. Він єдиний, нехай і під тиском Заходу, зважився завершити демократичні реформи. Дійсно, якщо подивитися навколо, нікого, навіть не кращого, а подібного до нього, не видно. В даний час почався процес з організації нових політичних проектів, але там все упреться в фінансування - уявляєте, якими авторитетними повинні бути засновники цих проектів, що б пересічні громадяни масово понесли туди свої гроші?! Ті ж політпроекти, які розраховують на фінансування великого, нехай і не олігархічного, бізнесу, ризикують з самого старту бути звинуваченими в залежності. США - це найкраща відбіркова комісія, яка зараз довіряє Зеленському. Нам усім варто слідувати за ними, поки не з'явиться кращий претендент на президентський пост.
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
Не було бажання писати цей коментар – кому хочеться бути злим пророком? Але події останнього часу йдуть за сценарієм, про велику ймовірність якого я написав давно. Російська еліта, схоже, заради збереження цілісності держави, вибрала шлях на ізоляцію. Російська і західна цивілізації дуже відрізняються друг від друга. Навіть середній клас великих російських міст заперечує західні цінності. Подивіться на поведінку багатих мешканців російської столиці, які не розуміють і вкрай обурені масовим закриттям бізнесів відомими світовими виробниками споживчих товарів. Ми бачимо, як москвички лінчують сумки Сhanel, звинувачуючи Захід у замаху на їхній спосіб життя, при тому не виявляють анітрохи жалю з приводу кривавої різанини, що влаштували російські орки в Україні. Російська еліта, схоже, збирається оформити ізоляцію своєї країни чужими руками, щоб не мати проблем із громадською думкою всередині Росії. Санкції, вигнання з міжнародних інституцій (ось вже про ООН заговорили) здаються справедливими, особливо для нас, українців. Але в результаті ми отримаємо ізольовану величезну, технологічно відсталу країну з населенням, яке не цінує право інших на свободу, навіть просто на існування. Країну, яка має арсенал ядерної зброї. І якщо в запалених головах в Кремлі ухвалять рішення атакувати когось, то що зможе протиставити тому решта світу? На жаль, з вини російської еліти, для якої не вигідно було прийняти цінності західного світу в повному обсязі (хоча матеріальну їх складову роселіта сприйняла з натхненням і з задоволенням користувалася благами Заходу), мир на нашій планеті перебуває у непередбачуваному стані. Напевно, не варто говорити про переговори Заходу та Росії щодо перегляду підсумків холодної війни, до чого прагне Кремль, але, якщо й виганяти Росію з міжнародних організацій, то робити це потрібно обдумано. Звіт про свої дії Кремль має десь надавати. Важко зрозуміти те, що Росія, володіючи величезними територіями та практично невичерпними природними ресурсами, обрала шлях, який майже не вимагає зусиль, але він і не робить державу великою. А могло бути інакше.
2
-
Нажаль, ви робите невірні висновки. Недооцінка ситуації, пов'язаної з втечею російської армії, може призвести до великої біди, якщо ЗСУ, стрімко наступаючи, не зможуть зупинитися на кордоні з Росією. В Кремлі остання надія на те, що ЗСУ почнуть обстрілювати дальнобійними ракетами територію Росії, або, навіть, перетнуть кордон з Росією. По-перше, кремлівці сподіваються, що це допоможе мобілізувати населення Росії на війну, бо, нібито, тепер вони захищатимуть свою землю. По-друге, якщо мобілізація провалиться, є крайній варіант - відповідно до воєнної доктрини Росія надала сама собі право нанести ядерний удар, захищаючись від нападу. Боюся, що в безвиході вони зможуть це зробити. Тому в ЗСУ мають відповідально поставитись до такої можливості ворога. Треба тримати на особому контролі особовий склад підрозділів, спроможних наносити потужні удари по території Росії та слідкувати, щоби підрозділи ЗСУ трималися своєї території. Швидше за все, Росія почне інтенсивно провокувати ЗСУ, наносячи удари по критичній інфраструктурі та вчиняя особисто жорстокі злочинні дії проти мирнного населення України, одночасно звинувачуючи українську сторону в подібному. Вбачаю, що пошкодження енергетичного об'єкта під Харковом, то є початок дій Росії для забезпечення того, про що я написав вище.
2
-
Європа втрачає шарм, хоча і залишається привабливою для нових хвиль мігрантів. Власне, ментально чужі для європейців мігранти і спричинили цей, так званий, "правий поворот". Європейські виборці все частіше голосують за посилення режиму перетину кордонів континенту для громадян Глобального Півдня. І це спрацьовує - європейські політики саме зараз готуються до того. Слід додати, що подібні настрої розповсюджені в США та в інших країнах Заходу, який, схоже, загалом зрозумів - прийшов час міняти міграційну політику та допомогати колись пригніченим та пограбованим ним народам на відстані. Напевно, це вірне рішення, яке впливатиме на декілька аспектів майбутнього Заходу. Припинеться масштабне розмивання культурної основи західної цивілізації через наплив великої кількості мігрантів, обратною стороною тут може бути зникнення мотивів для багатьох нових війн, націлених на мігратероризм. До того ж, напевно, в недалекому майбутньому Захід через стрімкий розвиток новітніх технологій не потребуватиме великої кількості робітників безпосередньо на своїй териториї. Одного боюся, аби європейці не спокунали мігрантів, окупувавших їхні міста, за гроші переїхати в Україну. Сподіваюсь, українське суспільство того не допустить.
2
-
2
-
2
-
Зважаючи на відсутність прогресу в переговорах, починаєш замислюватися, чим можна стільки часу займатися. Може, в покер грають?)) Якщо серйозно, Росія не виконує свою частину зобов'язань щодо мінських угод:
1. З боку російських військових, російських найманців та російського "іноземного легіону", що складається з громадян різних держав (у тому числі з громадян з українськими паспортом) немає всеосяжного припинення вогню.
2. Військові підрозділи, контрольовані Росією, зазначені у п.1, на постійній основі заважають місії ОБСЄ моніторити ситуацію, в той час, як самі заводять на територію українського Донбасу нове важке озброєння.
Без виконання перших трьох пунктів не буде просування щодо виконання мінських угод. Складається враження, що Росія взагалі не прагне їх виконувати. Адже можливі зміни до конституції про особливий статус ОРДЛО, про що записано у п.11 угод, не дають право цим утворенням диктувати свою волю та впливати на зовнішню політику держави, тобто, Їхній особливий статус ніяк не вплине на прагнення України до НАТО та ЄС. Напевно, саме тому Кремль активно дестабілізує ситуацію в українському Донбасі, розуміючи, що іншим способом завадити Україні вступити до НАТО та ЄС на даний момент не зможе, враховуючи те, що окупований український Крим Москва вважає територією РФ.
2
-
2
-
2
-
YouTube, куди поділися мої коментарі, які зберігалися в моєму обліковому записі?! YouTube, ви мали би бути вітриною вільного світу і дотримуватися стандартів. Мої коментарі, напевно, бувають помилковими - це через те, що лідери світового політикуму не в повній мірі витримують необхідний діалог з суспільствами. Але завжди є можливість відповісти на той чи інший коментар. Не треба заганяти демократію в кут, бо люди, контрольовані на кожному кроці, скоро тікатимуть від неї. До того ж, просто поважайте працю інших. Колись писав до FB таке, тепер вимушений писати це для вас: коли бачиш, як видаляють коментарі, що несуть в собі закінчені думки, а безсенсові коментарі чи коментарі переповнені ненормативною лексикою не чіпають, то, чесно кажучи, стає страшно за майбутнє нашого світу. Очікую на вашу порядність, прошу поверніть мої коментарі туди, де їм належить бути!!
2
-
2
-
Той факт, що дипмісії Росії, США, Великобританії заявили про початок евакуації, вказує на те, що Захід та Росія поки що не домовилися. Якщо Захід має запас міцності, то для Росії ситуація патова. Якщо Росія розпочне військові дії на території України, це, швидше за все, для неї закінчиться погано. Якщо відступить, то російська політична еліта втратить авторитет всередині своєї країни і у населення з'являться сумніви щодо її права керувати країною. В ситуації, що склалася, Заходу немає сенсу йти на суттєві поступки, хоча, потрібно враховувати те, що позиції щодо Росії у країн Заходу частково відрізняються.
2
-
Поважаю тисячолітній китайський нарід. Тим не менш, керівництво Китаю, що веде свою країну "особливим шляхом", схоже, вже дістало багато кого за його межами. Порушення конкуренції, здійснюючи тиск на партнерів та використовуючи корупційні інструменти (про що вже відкрито заявляють, до прикладу, в ЄС); недбайливе, як мінімум, ставлення до екології; неповага до особистих прав і свобод громадян і т.п. Світ чекав від Китаю зрозумілості його стратегій, поваги до загальнолюдських цінностей - марно. Тому, можливо, дозрів світовий консенсус на стримування Китаю, який багато хто вважає непередбачуваним. Події в Україні і побічно, і прямо впливають на один з коротких шляхів для китайських товарів в Європу. Разом з тим почалася нова ера для Індії, яка має споживчий ринок, а згодом буде мати і виробничі потужності, порівняні з китайськими. $$20 млрд., які вже домовилися вкласти міжнародні інвестори в безпечний короткий шлях для індійських товарів в Європу, будуть запорукою для успішної реалізації індійського проекту. Індія може стати "новим Китаєм" - місцем для великих інвестицій та стрімкого зростання світової економіки. Головне - не забути про запобіжники, як було у випадку з Китаєм, інвестиції та технології в обмін на сталий розвиток демократії. Якщо Китай пристане на цивілізовані правила зовнішніх відносин і сподіваюся, почне демократичні процеси в середині країни (за прикладом тих, які ще нещодавно існували у Гонконзі та досі діють в Тайвані), то, напевно, епоха занепаду його омине - він залишиться економічною потугою - конкурентом бистро зростаючій Індії. Вільна конкуренція, як відомо, це вагомий рушій розвитку.
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
Інтерпритація антикорупційного законодавства, коли часто гучні справи закінчуються пшиком, очевидно, не влаштовує більшість українського суспільства. Здається, що до цього часу боротьба з корупцією не стала надважливою справою для української влади. Тому і декларування, насаджуване зовні, скорше було інструментом, який використовували наши партнери задля тиску на українську владу заради просування своїх політичних інтересів. Бо якби Захід був дійсно занепокоєний рівнем корупції в Україні, то давно вжив би заходів проти фігурантів справ у віглядіі перевірки і арешту рахунків, акцій, рухомого та нерухомого майна в своїх юрисдикціях, принаймні не надавав би дозволу корупціонерам на відвідування своїх країн. Боюся, аби нова потужна скоординована антикорупційна компанія не стала черговою мильною бульбашкою, що лусне, тільки но вилетить за межі суспільної уваги. Хоча, поїздка керівників САП, НАБУ і ВАСК до США дає скромну надію та те, що цього разу на Заході серйозно візьмуться за корупцію в нашій державі. Бо коли, як не зараз, найкраще це робити?! Звісно, під час відбудови країни теж достатньо стимулів буде, але краще зробити то раніше, бо наші "жлоби" не дрімають.
2
-
2
-
2
-
2
-
Зважаючи на перші відгуки, гарантії Україні навіть на рівні 5 ст. статуту НАТО не збираються надавати, не кажучи вже про сильнішу реакцію гарантів на протязі 72 годин з моменту агресії. Про це зокрема сказав Борис Джонсон. Схоже, у лідерів Заходу амбітніші плани щодо Росії, ніж у керівників України. Остаточно задушити Росію санкціями, щоб у неї більше ніколи не було бажання виявляти агресію проти будь-кого. Здається, цього хоче український народ. Робити Росію гарантом нашої безпеки? Та ще, щоб вона, по суті, керувала процесами здійснення цієї безпеки (давала дозвіл на проведення військових навчань української армії тощо)? Сама думка про це насторожує. Хіба такою ми уявляли перемогу над ворогом? Захід зараз розглядає питання про надання найсучаснішої зброї Україні, щоб ми стали, як висловився прем'єр-міністр Великобританії, "дикобразом". Щоб назавжди стати для Путіна неперетравними. Нам дали зрозуміти, що лише членство в НАТО дасть Україні право на колективну безпеку. Тому женіть, поки що не пізно, О. Чалого з переговорної групи.
2
-
2
-
Чого ви хотіли? Медіаспільнота мовчки проковтнула новину про реабілітацію депутата Трухіна. Потім був готель Мір. Зараз руки тягнуть до Приватбанку. Схоже, колишні акціонери банку гадають, що можуть повернути банк зараз, на піку популярності влади, або вже ніколи. Це може вказувати на спорідненість та міцний зв'язок колишніх власників банку і влади, або нас намагаються в тому переконати, що, в свою чергу, може бути елементом гібрідної війни проти України. Влада, якщо не підіграє колишнім акціонерам Привату, то виходить, що через нереформовані суди вона сама себе затягнула в пастку. Розвиток подій дасть уявлення про правдивість тієї чи іншої версії. Загалом, після рішень у справі Трухіна та схожих на неї своєю безпринципністю інших справ, голосувати за чинну владу бажання нема.
2
-
2
-
2
-
2
-
Зважаючи на перші відгуки, гарантії Україні навіть на рівні 5 ст. статуту НАТО не збираються надавати, не кажучи вже про сильнішу реакцію гарантів на протязі 72 годин з моменту агресії. Про це зокрема сказав Борис Джонсон. Схоже, у лідерів Заходу амбітніші плани щодо Росії, ніж у керівників України. Остаточно задушити Росію санкціями, щоб у неї більше ніколи не було бажання виявляти агресію проти будь-кого. Здається, цього хоче український народ. Робити Росію гарантом нашої безпеки? Та ще, щоб вона, по суті, керувала процесами здійснення цієї безпеки (давала дозвіл на проведення військових навчань української армії тощо)? Сама думка про це насторожує. Хіба такою ми уявляли перемогу над ворогом? Захід зараз розглядає питання про надання найсучаснішої зброї Україні, щоб ми стали, як висловився прем'єр-міністр Великобританії, "дикобразом". Щоб назавжди стати для Путіна неперетравними. Нам дали зрозуміти, що лише членство в НАТО дасть Україні право на колективну безпеку. Тому женіть, поки що не пізно, О. Чалого з переговорної групи.
2
-
Здається дивним, що Бутусова, як журналіста, не цікавить чистота доходів Бурби. Що ж його цікавить? З цієї розмови остаточно стало зрозуміло, що цікавить його теж саме, що і нашого ворога - підрив довіри західних партнерів до України, котрі саме зараз вирішують яку і скільки зброї поставити нам, а також чи варто і якою мірою ділитися секретною інформацією та розвідданими. Бутусов, розкриваючи інформацію про секретну операцію спецслужб, працює на зниження ставок України. Справа "вагнерівців" має бути обов'язково розслідувана з метою виявити "кротів" у спецслужбах, які зливали інфу "засланому козачку". До певного часу вважав Соколову патріоткою, але після того, як вона, мимоволі чи ні, стала учасницею спецоперації проти України і надає притулок у своїх програмах Бутусовим, моя думка про неї змінилася. І останнє, звертаючись до міністерства оборони, скажу: не підпускайте Бутусова до війська на гарматний постріл. Слава Україні!
2
-
Хочу підказати Клімкіну, що його намагання притягнути за вуха НАТО до конфлікту в Україні може замість мобілізації росіян на війну, викликати серед них протилежну реакцію. Бо вже зараз серед росіян поменшало бажаючих помирати за Крим та Донбас з об'єктивних причин. Провалена в Росії програма з формування регіональних добровольчих загонів, а БТГ, що прибувають в Україну з Росії, недоукомплектовані особистим складом більш ніж на половину. Навіть, якщо Кремль отримає цю магічну паличку, то що буде з російським керівництвом, якщо Росія, оголосивши війну Заходу (Україні та НАТО), програє її? Кремль мав би бути більш обережним, адже спецоперацію можна зупинити в будь-який момент, а війну ні.
2
-
Здається, єдиний вихід для Путіна з програшної ситуації в Україні - це показати росіянам свої сильні страждання від невиліковної хвороби і, можливо, він вже розпочав це робити на параді 9 травня. Росіяни не найбільші емпатики у світі, але, може, змогли б прийняти такий аргумент для прощення. Така поведінка Путіна може спрацювати в короткостроковій перспективі, щоби вже потім, в Історії, його назвали людиною, що розвалила Росію. Невідомо, в якому стані здоров'я Путіна насправді, але, здається, він чітко усвідомлює, що програв. Єдине, що може його тішити, це те, що Україна виграє завдяки спільним зусиллям країн демократичного табору. Чи буде після Путіна Росія залишатися імперією - це питання, для відповіді на котре потрібно краще розуміти тих, хто перебуває в оточенні Путіна. Але вони здебільшого завжди залишалися в тіні. Всеж таки, здається, Росії не вдасться зберегтися у тому вигляді, у якому вона перебуває зараз. Вона має розпастись. Проте, принаймі в деяких державах, що можуть утворитися на уламках Росії, людям жити стане спокійніше.
2
-
Слід зазначити, що в Україні олігархів, все ж таки, породила влада. Зрозуміло, що у майбутніх олігархів були певна фінансова або кримінальна вага, але олігархами вони стали, заручившись підтримкою перших осіб держави і ніяк інакше. Потім вже, використовуючи різні інструменти, насамперед корупцію, олігархи посилили свій вплив на економіку, політику і стали тими, ким вони є сьогодні. Доморощені олігархи, напевно, без допомоги українських політиків, українських судів, української правоохоронної системи не зможуть виграти в чесній конкурентній боротьбі у провідних світових корпорацій на внутрішньому ринку, якщо той буде жорстко контролюватися антимонопольним законодвтельством. Що вже говорити про зовнішні ринки, де подібної підтримки вони не отримають апріорі. Саме засилля олігархічних монополій гальмувало розвиток країни. Використовуючи ресурси країни (природні, людські), володіючи значною владою, олігархи пішли найпростішим шляхом. За 25 років вони не змогли запропонувати українцям програму розвитку, подібну, наприклад, південнокорейській. 25 років тому корейські авто розсипалися на ходу і подивіться тепер, чого досягли корейські чеболі. Для України краще буде, якщо олігархи зникнуть, як клас.
2
-
Схоже, зараз триває активна підготовка громадської думки на Заході щодо можливої допомоги НАТО Україні. Нам залишається лише набратися терпіння та чекати, сподіваюся недовго. За опитуваннями в США, поки що лише 42% населення підтримують військові дії американської армії проти Росії, а 58%, відповідно, проти. Але картинка війни з України, страждання та героїзм українського народу, сподіваюся, змінять погляд американців на ситуацію в нашій країні.
Доповнено. Сьогодні опубліковані свіжі дані опитування в США – 74% американців заявили, що США та їхні союзники в НАТО мають закрити небо над Україною.
2
-
У партнерів, які так чи інакше залучені до війни в Україні, цілі та завдання можуть відрізнятися. І якщо для українців важливим критерієм є тривалість війни, для швидкого закінчення якої потрібне розширення асортименту важкого озброєння, включаючи комплекси Патріот, бойові літаки, танки тощо, то окремі наші партнери, напевно, розглядають поставки все більш могутньої зброї, як дії, що можуть привести до ескалації конфлікту. Захід постачає озброєння, поступово нарощуючи його потужність, у відповідь на військові дії Росії або, можливо в деяких випадках, для примусу Кремля відмовитись від агресії. Тож майбутні поставки зброї для ЗСУ, здається, багато в чому залежатимуть від бажання чи небажання Росії припинити війну та забратися геть з нашої території.
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
Росію, яка мала можливість вибирати між двома полюсами, притягло до Китаю. Здається, це найбільша помилка російських еліт. Можливо, зрозумілий політичний режим Китаю був одним із визначальних факторів для Кремля. Яке меню спільних дій було на столі під час зустрічі у Пекіні? Зрозуміло, що комплекс заходів для протидії та, зрештою, для перемоги над Заходом. Можливо, Росія у спільному протистоянні Заходу сподівається грати ще й у власну гру, яка має повернути її до вищої ліги світової політики. Хоча, можливо, Китай пішов на поступки та дав згоду сприяти цьому бажанню Кремля. У стратегічному плані важко уявити подібні дії Китаю без значних поступок із боку Росії, таких, як території, джерела сировини тощо. Які перспективи у Росії могли бути, піди вона іншим шляхом, на зближення із Заходом? Тут не зрозуміло, чи вимагав би Захід демократизації Росії чи ні. Можливо, ні, інакше дезінтеграційні процеси всередині Росії важко було б зупинити, що не прийнятно для Росії, та й Заходу не потрібна сегментація її ядерного арсеналу. Що чекає на Росію, важко припустити, для цього потрібно знати плани Китаю.
2
-
2
-
Здоровий глузд і цифри говорять про малу ймовірність військової інтервенції Росії в Україну (хіба що китайські зелені чоловічки прийдуть на допомогу))). Схоже, Захід, знаючи про можливий союз Китаю та Росії та побоюючись цього, заздалегідь почав створювати навколо Росії несприятливу для неї обстановку. Заяви про нові санкції за атаки на демократичний світ були попередженням для Росії, у разі, якщо вона об'єднаться з Китаєм для протидії Заходу. Здається, таким чином Захід показує, в яких умовах може опинитись Росія, якщо наважиться вступити до союзу з Китаєм. Санкції, які передбачалися за можливу агресію проти України, найімовірніше, будуть запроваджені, навіть без нових актів агресії, а підставою для цього, можливо, будуть попередні злочини Кремля проти України, Молдови, Грузії тощо. Швидше за все, історія з російським ультиматумом Заходу була затіяна заради того, щоб отримати письмову відмову наполеглевому небажанню Кремля бачити Україну в НАТО. Путін у такий спосіб розв'язав собі руки, щоби поставити підпис під договором із Китаєм. У фазі загостренного протистояння з Заходом Росія буде намагатися повернути собі статус наддержави, який колись належав Радянському Союзу. Але Китаю конкурент не потрібен, лише молодший партнер, тому віддалене майбутне у Росіїї, швидше за все, буде нерайдужним.
2
-
2
-
2
-
2
-
Останнім часом YT пропонує переглянути канали, які на деякий час зникли з мого поля зору. Ці канали подають себе як проукраїнські, часто, навіть, мовлять українською. Раніше не дуже розумів, для чого їх запустили, бо інформація, яку вони розповсюджували стосувалася українським досягненням, яких ніколи не було. Тепер, нарешті, зрозумів, що до чого. У пересічних росіян ці канали, на відміну від багатьох російських, мають викликати довіру, бо нібито українські і доповідають про успіхи українців. І тепер ці канали тараторять на усі боки, на фоні дійсних перемог ЗСУ, про фіктивний розгром російського війська на різних ділянках фронту, а також про атаки ЗСУ на об'єкти в російських містах, яких, насправді, не було. Зорієнтовані ці канали на російських споживачів та мають на меті підбурювати патріотичні настрої серед них. Напевно, гадають, що ця інфа має потрясти патріотично налаштованих росяін, черга з яких вибудується у військомати.
2
-
2
-
2
-
Неухильне зміцнення позицій маргінальних партій у гонці за лідерство може говорити про маргіналізацію політичного процесу у Франції в цілому. Дивно, але в країні, де завжди з тремтінням ставилися до прав і свобод громадянина, все більшої популярності набувають сили, які відкидають ці свободи. Однією з причин цього є занадто широко відчинені двері для " руского міра " . Франція, до якої ми завжди добре ставилися, у зв'язку з цим може опинитися на узбіччі, адже сили, що рвуться до влади, субсидовані Кремлем, нічого, крім ізоляції, не зможуть запропонувати французам.
2
-
2
-
Здається є сенс у тому, щоб поставити руба питання про присутність у НАТО тих країн, які поставили підніжку Україні, що намагалася приєднатися до альянсу. Ці країни, промінявши мораль на прибуток від бізнесу з Росією, своїми діями озброїли Кремль і підштовхнули його до війни. Зараз, коли українське військо довело, що воно є одним із найсильніших у Європі, користь для безпеки на континенті від нього буде більшою, ніж від армій тих країн, які не дозволяють Україні набути членства в НАТО. Зрозуміло, американці будуть проти цієї ідеї, для них важливо тримати Німеччину та Францію у полі свого зору і не давати їм зближуватися з Росією і, можливо, з Китаєм, до чого завжди тяжітимуть еліти цих країн. Але, можливо, галас навколо цього питання змусить пересічних німців та французів замислитися над тим, як це залишитися наодинці без безпекової парасольки НАТО. Можливо, громадяни Німеччини та Франції змусять уряди своїх країн змінити ставлення до членства України в альянсі. Важко уявити іншу дієву систему безпеки для України поза НАТО. Хоча, можливо, США, помацавши руками українських воїнів можливості російської армії, зможуть надати гарантії захищати Україну у разі нападу з боку ядерної держави - від решти ми й самі відіб'ємося.
2
-
2
-
Росію, яка мала можливість вибирати між двома полюсами, притягло до Китаю. Здається, це найбільша помилка російських еліт. Можливо, зрозумілий політичний режим Китаю був одним із визначальних факторів для Кремля. Яке меню спільних дій було на столі під час зустрічі у Пекіні? Зрозуміло, що комплекс заходів для протидії та, зрештою, для перемоги над Заходом. Можливо, Росія у спільному протистоянні Заходу сподівається грати ще й у власну гру, яка має повернути її до вищої ліги світової політики. Хоча, можливо, Китай пішов на поступки та дав згоду сприяти цьому бажанню Кремля. У стратегічному плані важко уявити подібні дії Китаю без значних поступок із боку Росії, таких, як території, джерела сировини тощо. Які перспективи у Росії могли бути, піди вона іншим шляхом, на зближення із Заходом? Тут не зрозуміло, чи вимагав би Захід демократизації Росії чи ні. Можливо, ні, інакше дезінтеграційні процеси всередині Росії важко було б зупинити, що не прийнятно для Росії, та й Заходу не потрібна сегментація її ядерного арсеналу. Що чекає на Росію, важко припустити, для цього потрібно знати плани Китаю.
2
-
2
-
Дякуємо нашим американським друзям! США, як найсильніший наш партнер, надаючи нам дуже значну допомогу, діють, виходячи з ситуації. Схоже, наші партнери взяли на озброєння тактику поступового нарощування потужності зброї, що поставляється. Вірю, що така політика зрештою призведе до постачання в Україну сучасних видів озброєння та вступу України до НАТО. Одним з головних завдань для українського президента та уряду є подальше прагнення виявляти та позбавлятися російських агентів, яких, напевно, ще достатньо у владних структурах.
2
-
2
-
Боюся, що в Самарканді Путін отримав підтримку Сі Цзіньпіня чи, принаймні, наганяй. Бо Китай, якщо Захід терміново не запровадить санкції проти нього, в будь-якому випадку отримає вигоду. Якщо Росія програє в Україні, то Китай зможе отримати російські території разом з безкоштовними ресурсами. Якщо програє Захід, то докорінно зміниться світовий порядок і на вершину зійде угруповування держав на чолі з Китаєм, серед яких основними будуть ще Росія та, можливо, Індія. Щодо Туреччини, то, здається, що Ердоган приєднається до переможців.
2
-
Можливо, ізраїльська армія в повній бойовій готовності буде чекати на результати зустрічі СІ і Байдена, від того, напевно, буде залежати, чи розгориться на Близькому Сході масштабна війна, чи ні. Майбутнє (наше в тому числі) буде залежати від нового світового порядку. Старий, що сформувався після програшу Росії в Холодній війні, тріщить по швах. Великий вплив на це буде мати зустріч Байдена і Сі. Як один із варіантів (і це не зрада, до такого ми маємо готуватися), в результаті боротьби за новий світопорядок американці можуть втратити зацікавленість Україною. Можливо, ЄС буде продовжувати нам допомогати, але напевно, з прицілом на розконсервацію відносин з Росією. Можливо, навіть, в результаті формування нових правил необхідність в НАТО різко впаде і тоді почнуться втілюватися мрії лідерів Старої Європи про чисто європейський безпековий контур. В наших інтересах - щоби Сполучені Штати залишалися світовим гегемоном, хоча би певний час, коли завершиться приєднання України до сильного безпекового альянсу, яким може стати ЄС.
2
-
2
-
Схоже, Росія, окрім бажання отримати паузу в війні та примусити Україну до перемовин, має ще й інші наміри, пов'язані з ситуацією на ЗАЕС. Напевно, невипадково росіяни намагаються переконати світову спільноту, що під їхнім управлінням ЗАЕС буде більш безпечною. Це може означати те, що вони не збираються виводити війська з території станції, про що я вже писав раніше, перетворивши небезпечний ядерний об'єкт на фортецю - опорний пункт для свого подальшого впливу на Україну та світ. Але тут може бути ще й більш небезпечний сценарій. Росіяни, після певного часу вмовлянь у необхідності своєї присутності на ЗАЕС, раптово сголошуються покинути станцію. Яку пастку вони можуть придумати, про це, напевно, розкажуть спеціалісти з ядерної безпеки, але вони, напевно, будуть намагатися підставити українців. Тому українцям перебирати станцію під свій контроль треба дуже обережно та за присутності спеціалістів з МАГАТЕ.
2
-
Мушу перепросити за цей коментар, найменше хочу налякати когось, але треба бути готовими до будь-якого сценарію розвитку подій. Мабуть, вперше не погоджуюсь з паном Валерієм Чалим. Очевидно, що Росія провокує, але сама боїться розпочати конфлікт з НАТО. Схоже, Кремль чекає, коли альянс закриє небо над Україною. Якщо це станеться, засоби ППО НАТО (літаки, ЗРК) будуть змушені збивати всі об'єкти, що загрожують Україні, незалежно де вони знаходяться – у небі України, Росії чи Білорусі. Ось тут і є небезпека застосування Росією ядерної зброї відповідно до її Військової доктрини. Країни НАТО в Європі Кремль навряд чи наважиться атакувати. Але, можливо, у Путіна в голові сидить план атакувати Україну. З огляду на нав'язливий маніакальний стан пацієнта Путіна, все може статися. Тому краще для всіх буде, якщо Україні нададуть новітні системи ППО з великою висотою дії, навіть, залучивши особовий склад, попередньо надав їм українське громадянство. Але в цьому випадку все одно треба буде слідкувати, щоби ракети, випущені з українських засобів ППО не потрапили на територію Росії чи Білорусі. Можливо, навіть у росіян існує план по втягуванню України в Крим, який вони вважають своїм, задля його звільнення, щоби був привід завдати по нашій теріторії ядерного удару. Хоча, може бути, що кремлівці лише бажають, щоби ми так думали. На мій погляд, треба продовжувати давити економіку Росії самими жорстокими санкціями та шукати можливості усунення кремлівської верхівки чи то від влади, чи фізично.
2
-
2
-
Сподіваюся, що президент Зеленський до цього не має відношення. Аморальна спроба надати індульгенцію корупціонерам, через дії котрих страждають пересічні українці, знижується обороноздатність держави, а майбутнє членство України в НАТО та ЄС може бути поставлене під сумнів, має бути зупинена. Усіх тих, хто вніс законопроект, запам'ятати та не голосувати ні за них, ні за політсили, які вони представляють, на наступних виборах.
2
-
Німеччина, високорозвинута держава, має гарні відносини з Китаєм. Пекін, зважуючи на шальках терезів можливості Берліна і Москви, напевно розуміє, хто з них більш важливий для процвітання Піднебесної. Оскільки Кремль, розпочавши війну, підставив уряд Німеччини, можливо, в Берліні зацікавленні в помсті, яка проявить себе діями Пекіна. Росіяни, як не крути, вимушені будуть продавати свої ресурси, щоби вижити. А за таких обставин про справедливі ціни говорити марно. Може, саме тому за Путіним під час візиту до Китаю демонстративно носять ядерну валізку - останній атрибут колишньої величі Росії.
2
-
2
-
2
-
У зв'язку з кризою в будівельній галузі Китаю, Пекін, можливо, зацікавлений частину того потенціалу перенести в Україну. Причому, не тільки заради відбудови міст, зруйнованих росіянами, але також для започаткування інвестиційних проектів, до прикладу, автомобілебудування (електротранспорту з нульовими викидами вуглекислого газу), обладнання для виробництва та зберігання енергії з відновлювальних джерел і т.п. Можливо, навіть, Китай таким чином зможе зупинити обстріл наших міст, бо робити замах на китайські інвестиції мало в кого вистачить сміливості. Здається, саме на тому може базуватися мирний план Китаю для України.
2
-
2
-
2
-
2
-
Невже, є ті, хто всерйоз думають, що провести антиолігархічний закон у ВР інакше, ніж напролом, було можливо? Якби закон приймали за повною процедурою, його б швидко забалакали. Шановна Венеціанська комісія, допускаю, може дати негативний висновок - ми уявити навіть не можемо, як закордоном перелякані прецендентом з прийняттям антиолігархічного закону в окремій державі. Це не стосується території Європи, там бізнес цивілізований, але міжнародні олігархи ведуть свій бізнес в третіх країнах, головним чином, в тих, що розвиваються. Головна причина введення антиолігархічного закону в Україні в дію - прибрати основну перепону на шляху України до ЄС.
2
-
Після замаху на Трампа демократам, здається, нема сенсу змінювати свого кандидата, бо напевно, будь-хто з них тепер програє Трампу. Навіщо демократи добровільно віддають владу, ні, не республіканцям, а саме Трампу?! Що такого здатен зробити він, від чого відмовляються інші?! Більше за все це питання турбує нас, українців. Бо так виходить, що за президентів-демократів українці багато чого втратили. Перед усім, за Клінтона ядерний арсенал, за Обами Крим без єдиного пострілу, за Байдена багато нових територій з затримкою постачання зброї під час "контрнаступу". Зараз допомога, здається, поступає більш-менш своєчасно, то чому Трамп має замінити Байдена?! Які такі американські інтереси стоять на кону?! Взагалі, технологія малопомітної добровільної передачі влади існує давно. Кожного разу і скрізь після такого відбуваються доленосні для цілих народів події. Он в Україні Ющенко так передав владу Януковичу, а Порошенко Зеленському. То чого, насправді, чекати від Трампа?! Перемоги чи зради?! Ми всі бачили, як комедіанти стають президентами, сподіваюся, що зворотнього не буде.
2
-
2
-
Якщо розібратися, крім Зеленського американцям нікого більше підтримувати. Він єдиний, нехай і під тиском Заходу, зважився завершити демократичні реформи. Дійсно, якщо подивитися навколо, нікого, навіть не кращого, а подібного до нього, не видно. В даний час почався процес з організації нових політичних проектів, але там все упреться в фінансування - уявляєте, якими авторитетними повинні бути засновники цих проектів, що б пересічні громадяни масово понесли туди свої гроші?! Ті ж політпроекти, які розраховують на фінансування великого, нехай і не олігархічного, бізнесу, ризикують з самого старту бути звинуваченими в залежності. США - це найкраща відбіркова комісія, яка зараз довіряє Зеленському. Нам усім варто слідувати за ними, поки не з'явиться кращий претендент на президентський пост.
2
-
Щиро дякую, було дуже цікаво!
Нажаль, Європа для українців була майже закритою до моменту, коли мільони біженців, що тікали від навали росіян, буквально, прорвали кордони. Бачу провину європейських політичних еліт в тому, що ділили європейські народи на сорти, зокрема, попри бажання українців, не впускали їх ні в ЄС, ні в НАТО.
Якщо подивитись на те, що зробила і продовжує робити Україна в якості об'єкта, але дуже важливого об'єкта, в великій геополітичній грі для Заходу, то тепер приєднання України до НАТО та ЄС, як винагорода, здаються занадто мізерними. Якщо подивитись на членство України в НАТО та ЄС під гастрономічним кутом зору, то в низці страв на великому святковому обіді вступ України до тих поважних організацій, напевно, можна прирівняти до аперитиву перед закусками, а може й того менше - до води для ополіскування рук. Україна це інструмент, за допомоги котрого прямо перед нашими очима змінюється геополітична картина світу. Але, нажаль, ми вмираємо.
2
-
Можливо помиляюся, але в мене така думка з цього приводу. Якщо американці дадуть гарантії безпеки Україні сьогодні, то завтра вони мають вступити у війну з Росією. Якщо такі гарантії будуть надані з умовами, згідно до яких вони будуть стосуватися лише наступних нападів на Україну, то це може змусити Росію, у якої інших шансів підкорити нас не випадатиме, посилити наступальні дії зараз, в рамках цієї війни. То може американські можновладці праві і спочатку потрібно припинити бойові дії, щоби потім домовитися про максимально вигідні для України гарантії безпеки. Єдине, що турбує в цьому випадку - треба аби все відбувалося швидко. Припинили стріляти, зайшли британські та французські війська, як спостерігачі за дотриманням правил перемир'я і, до великої міри, як тимчасові гаранти миру, а тим часом мають бути узгоджені постійні гарантії для України з боку Америки та Європи. Краще за все, звісно, буде посилення допомоги Америки і Європи заради визволення окупованих українських земель.
2
-
Кремль, приєднавши тим чи іншим чином в односторонньому порядку наші південні території, об'єднавши їх разом із Кримом в одну адміністративну одиницю Росії, швидше за все, втратить можливість винести розмову про Крим із Україною в окремий трек. Напевно, тепер ЗСУ звільнятимуть Крим разом із рештою територій.
Пам'ятайте, як нас у середині 90-х, переконували, що Україна не в стані утримувати ядерний арсенал, що дістався у спадок від СРСР. Після чого передали Росії навіть тактичну ядерну зброю, яка нам зараз дуже знадобилася б. На мій погляд, є сенс у тому, якби Росія розпалася на якусь кількість незаможних держав, у яких можна було б виміняти ядерну зброю на найнеобхідніше (продукти харчування, техніку, побутові товари, медикаменти тощо).
2
-
2
-
2
-
Відкритий конфлікт Росії з НАТО це найгірше з того, що може бажати Кремль. Неминуча поразка, що станеться, обов'язково змінить політичний ландшафт в Росії. Оглядаючись на нинішню кремлівську еліту, яка, власне, і веде країну до катастрофи, загалом для Росії зміна влади буде мати прогресивний характер. Хоча, можливо, як я вже писав раніше, конфлікт із НАТО запрограмований в Кремлі. Можливо, про це були перемовини минулого літа? Не маючи іншої можливості вийти з війни, щоби хоч якось зберегти обличчя, Москва може віддати перевагу плану здатися на милість Заходу. Ну, справді, не Україні ж здаватися? Хоча, чесно кажучи, саме в Україні зараз б'ється серце західної цивілізації. Росія має це зрозуміти, прийняти і щоб зберегти шанс на існування, змінитися. Про приєднання Росії до Заходу, можливо, говорити поки що зарано, але інші шляхи - підпорядкування Китаю або повна ізоляція - це нові випробування з передбачуваним кінцем.
2
-
2
-
2
-
2
-
Оборонна доктрина Росії передбачає застосування ядерної зброї у разі загрози її існуванню, незалежно від типу використовуємого проти неї озброєння. Оскільки НАТО безліч раз заявляло, що не збирається нападати на Росію, то очевидно, що для використання ядерої зброї Росією проти Заходу нема причини. Якщо, звісно, хтось не дасть наказ на військові дії на території РФ чи змусить зробити це Україну. Тобто, у відносинах з Заходом Росія мала би лишатись регіональною державою. Одначе, Кремль не влаштовує таке положення, тому він розпочав під фальшивими приводами війну в Україні, щоби збурити Європу та розпочати залякувати застосуванням ЯЗ. Кремль свого, здається, домігся - НАТО збирається підвищити статус Росії до "основного ворога", що автоматично переводить РФ у вищу лігу світових гравців. На мій погляд, НАТО робить помилку, якщо, звісно, не існують якісь невідомі нам домовленності по лінії Захід - Росія. Насправді, здається, краще того не робити, хоча ми і не знаємо, який доважок отримає Росія разом з новим статусом. Краще було б, залишити Росію розбиратися віч на віч з Китаєм, для захисту від котрого, здається, реально виписана оборонна доктрина РФ. Але тепер від саміту НАТО та майбутніх зустрічей лідерів Заходу та Росіїї буде залежати закінчення війни в Україні. Росія, напевно, блефує, але, схоже, їй дадуть шмат пирога у тому чи іншому вигляді - на тому вона і заспокоїться.
2
-
2
-
2
-
2
-
Зрозуміло, що Кремль має кілька планів щодо завоювання України. Напевно, вони виглядають приблизно так: від простого до складного - Донецька та Луганська області повністю, плюс сухопутний коридор у Крим з ділянкою каналу, яким вода потрапляє на півострів, плюс повне відрізання України від Чорного моря, Новоросія, вся Україна чи хоча б б її більша частина з Києвом разом. Якщо наміром Кремля є виконання навіть мінімального плану до 9 травня, то слід чекати на посилення інтенсивності бойових дій наступального характеру з боку Росії. Очевидно, Червоний хрест і МАГАТЕ стримують, спонукаючи Росію до ще більш важких злочинів. Треба розуміти, Росію збираються "випатрати". На жаль, роль сумнозвісного Джека випала Україні.
2
-
Схоже, існує консенсус між Заходом і Росією стосовно того, що Білорусь приєднається до Росії в її можливій ізоляції. Але, напевно, пересічні білоруси того ще не знають. Тому, здається, слід чекати від Лукашенка злочинних дій, післі чого до ізоляції Білорусі разом з Росією ні у кого не буде питань. Можливо, навіть, в Білорусі буде впроваджена мобілізація, яка швидко виштовхне з країни потенціально спроможних до протесту людей. Сподіваюсь, що ці країни через певний час повернуться в світ вільних країн, інакше, не зрозуміло, навіщо Заходу створювати собі ворога, який, володіючи ядерною зброєю, закрившись, як Північна Корея, автоматично стане ще одним полюсом світу, з яким треба буде рахуватися. Якщо, звісно, це не є якоюсь комбінацією у грі проти Китаю.
2
-
2
-
Ніхто не проти винести питання агресії Росії проти України на міжнародний рівень. Для того є ООН та інші організації. Стоп, мало не забув, що ці організації майже не працюють. А хто робить їх неробочими? Відповідь знають усі – "порушник конвенції" Росія. Навіщо вона це робить? Правильно, щоби посадити США за стіл перемовин про поділ світу на сфери впливу, узгодити, такий собі, новий договір, що буде регулювати глобальні, нехай навіть регіональні, безпекові питання без залучення інщих держав та без врахування їхньої волі. Заздалегідь відомо, що з того нічого не вийде, такі схеми більше не працюють. І не тому, що Росія це не наддержава, хоч і має ядерну зброю, і не тому, що ера викопних вуглеводнів добігає кінця, а тому, що такі держави, як Україна, більше ніколи не дозволять іншим диктувати свою волю. Саме це зараз підтверджується в ході загарбницької війни РФ проти України. Тому людство має йти іншим шляхом: повне перезавантаження ООН та її безпекового інституту – РБ. Також настав час розпочати переговори про повну заборону зброї масовго враження, щоб ніхто і ніколи не наважувався залякувати інших та вказувати їм, як жити. США із цього приводу вже висловили свою чітку позицію. Президент Байден заявив, що Америка більше не має намірів втручатися у політику інших держав та насаджувати їм свої цінності . І це правильно. Якщо хтось наважиться загрожувати чи нападати на свого сусіда, мають спрацювати реформовані міжнародні організації. Росія буде мати право за столом ООН вирішувати питання своєї безпеки, так само, як всі інші держави, заради миру та загального процвітання. Звісно, Росія може залишатися ізгоєм, але який сенс в тому?
2
-
2
-
Я проти авторитарних режимів, навіть вимушено-авторитарних, таких, як в Китаї. Але, якщо Пекін захоче і сможе натиснути на Москву, аби та забралася з України, то тим самим він, мало того, що закріпить за собою статус наддержави, так ще, здається, отримає підтримку і повагу багатьох країн в ЄС. Українцям, якщо чесно, все одно, хто допоможе закінчити війну, проте, в залежості від того, територія України може бути частиною "шовкого шляху", з усіма витікаючими з того економічними перевагами, або частиною іншого проекту і тут теж, передбачно, свої "плюшки". Польща же може опинитися в оточенні недружніх до себе держав. Може, саме через те нервує польська владна еліта?
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
Саме погане, що може статися - якщо внутрішні колонії Росії почнуть конфліктувати між собою, замість того, щоби направити зусилля на відокремлення від метрополії, що в кінцевому рахунку, вірогідно, призведе до повалення кремлівського режиму. Але до цього процесу розлучення має бути залучений зовнішній незалежний арбітр. Хто ним може стати, треба подумати, головне, щоби проблема була вирішена в мирний спосіб. Хоча розумію, що певний спротив тому Москва буде чинити.
Коли питання життя і смерті, в буквальному сенсі, зачепило кожну російську сім'ю, де є чоловіки призивного віку, то питання завоювання нових територій відійшло на задній план. Тим більше, росіяни в більшості своїй вже прозріли - розуміють, чого вартує те завоювання, яке, до того ж, має вигляд "тимчасової халабуди".
Стосовно ядерного шантажу Кремля. Якщо повестися на нього, то другим шагом треба буде зняти запроваджені проти Росії санкції. Навіть, якщо санкії залишаться (що малоймовірно, бо мирна угода без підпису українського президента не буде мати сенсу) і конвенційної військової потуги Росія ще довго не зможе відновити, то російська ядерна зброя нікуди не подінеться. Тим часом Кремль буде повертати втрачені позиції та продовжувати тероризувати світ. Тому, по Україні має бути укладена комплексна угода, в якій, зокрема, Росія відмовиться від військового ядерного потенціалу. Тому, як я вже писав раніше, розмову з Росією треба починати з обговорення питань її безпеки.
2
-
2
-
2
-
Причин на Заході для нагнітання напруженості навколо можливої агресії Росії проти України може бути кілька. Крім майбутніх виборів до Конгресу США, можливо, була потрібна вагома причина для озброєння України. Також це може бути тролінг, за допомогою якого російське політичне керівництво ставлять у незручне становище. Можливо Захід, нарешті відкинув умовності і почав розмовляти з Росією зрозумілою для неї мовою - тобто відповідають їм за допомогою їхнього ж методу, але у більш брутальній формі. Також слід зазначити, що напруження на наших кордонах практично не впливає на українців, тому що ми живемо з війною на своїй території вже 8 років, чого не скажеш про росіян, до яких прозріння прийшло саме зараз - кожний задумався, адже помирати на українському фронті доведеться саме їм. Подивіться опитування жителів Москви (напевно, є схоже відео і з інших російських міст), приблизно відсотків 90 від опитаних проти війни, а серед чоловіків призовного віку таких майже всі 100!! Напевно, є ще й головна причина, чому на Заході почали активну компанію в ЗМІ, яка супроводжує перемовини з Росією, про яку ми дізнаємось колись пізніше, коли нинішню проблему з Росією буде вирішено.
2
-
Сумнівні заяви гостя, який на перше місце серед причин посилення боротьби з корупцією ставить бажання вступу України в ЄС, а не відновлення справедливості, шляхом покарання злочинців, заради посилення держави та покращення добробуту її громадян. Складається враження, що керівник ТІ в Україні намагається діяти, якщо не в унісон з владою, то так, щоби не бути сильно настирливим для неї. Сподіваюсь, українці здатні будуть вибрати владу, яка не буде радісно сповіщати, як вигнала з країни одіозних особ разом з усіма їхніми статками супнівного походження. Сподіваюсь, наступники діючої влади розслідують кожний найменший випадок корупційних діянь усіх попередників та повернуть награбоване для відбудови держави.
2
-
2
-
Не можна порівнювати Данію і Україну. Просто тому, що величезна різниця в часі існування демократії в країнах. До того ж, неможливо навіть припустити, щоби в Данії в одній корупційній справі крадіжка вимірювалася мільярдами, як у нас!! В Китаї, насправді, смертна кара позитивно позначилася на кількості корупційних діянь. Загальна кількість таких випадків і суми вкраденого значно знизилася (колись писав на цю тему коментар, зараз точно не пам'ятаю, але це десятки відсотків). Не згоден з тим, що відповідальність за корупцію має бути виключно фінансово-майнова. Бо ми всі знаємо, що корупціонери на себе майже не оформлюють вкрадене. Гадаю, на початку строк за корупцію, особливо топ-корупцію, має бути великим, щоби, коли сядуть перші злочинці, втративши можливість користуватися вкраденим, інші потенційні корупціонери задумалися. А незаоротнє справедливе покарання, само собою, має дістатися кожного корупціонера. Але є різниця, сісти на 2-3 роки, вкравши мільярди чи на 25-50 років. В першому випадку, осуждений корупціонер в буцигарні буде гортати сторінки каталогів з продажу яхт, маєтків на Лазурному узбережжі і т.п., щоби вийшовши на волю, з насолодою витрачати вкрадене, а в другому, такий же осуджений корупціонер вимушений гарно себе поводити і добре працювати, щоби хоча би мати можливість не відсиджувати весь 50-річний термін, а вийти трохи раніше. Не завждти треба брати приклад з європейських демократій. Якщо подивитися на США, то там за фінансові злочини в багатьох штатах взагалі можна легко отримати пожиттєвий строк. Напевно, такі самі покарання прописані і в федеральних законах. Корупція буквально вбивала і продовжує це робити, конкретних пенсіонерів, незаможних людей, інвалідів. Давно пора це зупинити!!
2
-
2
-
2
-
Елисеев работал и послом в ЕС, и в Администрации президента Порошенко. Наверняка, он постоянно сталкивался с давлением западных партнеров, которые были не довольны количеством и качеством проводимых в Украине реформ. Опущу безвиз, его запуск был выгоден не только народу, но и властям, которые готовились к очередным выборам президента. К сожалению тогдашняя власть дальше не пошла, вооружившись патриотическими лозунгами, продолжила торпедировать судебную и антикоррупционную реформы. А ведь, если бы завершили все важные для украинцев реформы, Порошенко, скорее всего, сейчас был бы президентом.
2
-
2
-
2
-
Не прошло и суток, а первый вопрос этой программы, о дате визита Зеленского в Вашингтон, уже устарел. Меркель, после разговора с Байденом и подписания Вашингтонской декларации, заявила, что никакого движения российского газа по трубам СП-2, при его отсутствии в украинском газопроводе, не будет - Украина остается транзитной страной для российского газа!! Разве могло быть иначе? В Германии наконец-то опомнились, ведь США, а не Россия, являются её стратегическим партнером. И это проблема для Газпрома и Кремля! В один миг СП-2 превратился в никому не нужную игрушку стоимостью $10 млрд. или даже больше. Боже, храни Америку! Слава Украине!
2
-
НАТО поступает (хотел написать "подло") хитро. С одной стороны, они бояться потерять Украину, с другой, не спешат принимать в свои ряды. Процесс интеграции очень сложный и капиталоемкий. Украина слишком большая даже для НАТО (с Турцией нет смысла сравнивать - там совершенно другая ситуация), никто не хочет нести дополнительные траты. Аналитики НАТО, может быть, не видят реальной угрозы нового наступления российской армии на Украину. Возможно, своё чутьё они подкрепляют опросами внутри России, которые говорят о нежелании российского общества новой войны. Агрессивно настроенных по отношению к Украине меньше 20% опрошенных. С такой поддержкой трудно планировать наступление, даже на такой лакомый кусок, как Украина, без которого сладкие сны российской политической элиты о возрождении великой империи останутся не реализованными. Возможно, поэтому украинская власть вынужденно привлекает образ Китая - стратегического противника США, так как фактор России не очень срабатывает. Нужно продолжать реформировать страну и делать это ускоренными темпами. Когда Украина приблизится по ВВП, уровню доходов населения и, самое главное, прочности демократических институтов к нашим восточным соседям-членам НАТО, тогда нас и позовут присоединиться. Чтобы окончательно отбить желание российской верхушки примериваться к Украине, крымская платформа должна стать мощной и показательной. Чем больше влиятельных стран в ней будет участвовать, чем больше новых санкций, тем лучше.
2
-
2
-
Україна, якщо забули деякі експерти, вже зараз має асоціативні відносини з ЄС. Синонімом слова "асоціація" є слово "союз". Тобто Україна вже майже є членом ЄС, остаточне закріплення цього статусу є суто політичним питанням!! Тягнутися цей процес може декілька місяців чи роки, від України тут залежить мало. Видно, що розмови навколо вступу України в ЄС тісно пов'язані з розмовами про вступ України в НАТО. На Заході є супротивники вступу нашої держави до однієї чи іншої організації. Сподіваюсь, читачі легко визначать хто є хто. Ми потребуємо обох, бо один статус підкріплює інший. На нашому прикладі дуже інформативно видно роботу принципу синергії, причому працюючого в оба боки. Дивлячись в майбутнє, Україна, маючи величезний досвід за плечима, може стати, поміж іншого, лідером ЄС з безпекових питань.
2
-
Примус України до прийняття непопулярних рішень щодо ОРДЛО, з огляду на політичну обстановку всередині країни, може призвести до погано прогнозованих подій. У разі спроби правлячої влади робити кроки, які не сприйме суспільство, слід чекати на новий Майдан. Можливо, такий розвиток подій, як один із варіантів ослаблення України, чекають у Кремлі. Зрозуміло, що мирним цього разу Майдан вже не буде. Можливо, вже сформовані, поки що підпільні, воєнізовані групи людей, які діятимуть на боці нашого ворога? Постійно СБУ знаходить схрони зі зброєю та боєприпасами, але хто їх ховав, суспільство не знає. Можливо, ця зброя належала таким групам і скільки їх ще може бути?
2
-
2
-
2
-
2
-
Росія намагається пересунути лінію напруженості якомога подалі на захід Європи, поблище до споживачів страхів, породжених агресією Кремля. Захід і НАТО, зокрема, бажають втримати ту лінію на території України, яку росіяни вважають своєю. Заходу треба було бути сміливішим раніше та визнати, що Україна - то не Росія, аби зараз не було необхідності готуватися до війни. Російські ракети над Молдовою та Румунією, напевно, також можна пов'язати з движухою, що зараз відбувається в Молдові.
2
-
2
-
Не треба лякатися слова "гарантія" в Будапештському меморандумі, бо всі підписанти, окрім Росії, виконали ті гарантії, а саме не вчинили жодної дії, яка би суперечила головному сенсу документу. В меморандумі не були прописані гарантії з забезпечення безпеки України. Проте, не слід було очікувати, що в документі, підписаному президентами таких різних держав, як США і Росія будуть надані такі гарантії Україні, бо це в майбутньому могло би стати ще однією причиною прямого воєнного конфлікту між ними, чого всіляко намагалися уникнути. Інша справа, створене для протистояння Росії НАТО - українська еліта мала би обміняти ядерний статус лише на членство в НАТО разом з залученням субсидій і кредитів від Заходу на перебудову і переозброєння ЗСУ за стандартами північноатлантичного альянсу. Неважливо, сприймав нас Захід своїм союзником чи ні - це єдина незамінна умова ядерного роззброєння України, яку недолуга українська політична еліта не змогла реалізувати.
2
-
2
-
Схоже, німці ніяк не наважаться розірвати пуповину, що століттями пов'язувала їх з росіянами. Бо після того, німцям потрібно буде самамотужки, без російських ресурсів, виживати в нестабільному світі, до чого вони (як і австрійці, до прикладу, та дехто ще), напевно, не готові. Заради того, старого, способу життя німці готові були бути головними опортунистами Заходу в Європі, що призвело до нейсприняття України, як рівної незалежної європейської держави. Політика німецьких еліт сприяла появі великодержавної реваншистської істерії в Росії, що зрештою призвело до великої війни на європейському континенті.
2
-
2
-
2
-
Ніхто не проти винести питання агресії Росії проти України на міжнародний рівень. Для того є ООН та інші організації. Стоп, мало не забув, що ці організації майже не працюють. А хто робить їх неробочими? Відповідь знають усі – "порушник конвенції" Росія. Навіщо вона це робить? Правильно, щоби посадити США за стіл перемовин про поділ світу на сфери впливу, узгодити, такий собі, новий договір, що буде регулювати глобальні, нехай навіть регіональні, безпекові питання без залучення інщих держав та без врахування їхньої волі. Заздалегідь відомо, що з того нічого не вийде, такі схеми більше не працюють. І не тому, що Росія це не наддержава, хоч і має ядерну зброю, і не тому, що ера викопних вуглеводнів добігає кінця, а тому, що такі держави, як Україна, більше ніколи не дозволять іншим диктувати свою волю. Саме це зараз підтверджується в ході загарбницької війни РФ проти України. Тому людство має йти іншим шляхом: повне перезавантаження ООН та її безпекового інституту – РБ. Також настав час розпочати переговори про повну заборону зброї масовго враження, щоб ніхто і ніколи не наважувався залякувати інших та вказувати їм, як жити. США із цього приводу вже висловили свою чітку позицію. Президент Байден заявив, що Америка більше не має намірів втручатися у політику інших держав та насаджувати їм свої цінності . І це правильно. Якщо хтось наважиться загрожувати чи нападати на свого сусіда, мають спрацювати реформовані міжнародні організації. Росія буде мати право за столом ООН вирішувати питання своєї безпеки, так само, як всі інші держави, заради миру та загального процвітання. Звісно, Росія може залишатися ізгоєм, але який сенс в тому?
2
-
2
-
2
-
Текст Путина - это соус, которым он заправляет салат в головах западных элит, стараясь изменить его в вкус. Не удивительно, что он появился именно сейчас. На встрече Байдена с Путиным, похоже, мало о чем удалось договориться, во всяком случае, по Украине. Поэтому Путин и развернул заочную дискуссию, целью которой является желание сформировать ложные мессиджи об Украине. Элитам Запада нужно знать, что УНР была независимой, признанной ведущими странами мира. Оккупирована в 1920 году Красной армией Российской Советской Республики (которая также признала УНР и даже прислала своих консулов в украинские города). За более чем 70 лет оккупации от голодомора, репрессий, преступлений коммунистов и нацистов погибло более 20 млн. украинцев. Неужели элита Запада хочет, чтобы это продолжилось в ХХI веке? Это не пустой вопрос, посмотрите на сегодняшний Крым.
2
-
Вопросы безопасности в Восточной Европе должны в любом случае превалировать над экономическими интересами отдельных стран, пусть и принадлежащих к Старой Европе. США должны именно так смотреть на ситуацию с СП-2. Достройка и запуск в эксплуатацию этого газопровода обязательно должны увязываться с бесперебойной работой украинской транзитной газотранспортной системы. Это должно быть политическое решение, в виде договора с четким отображением гарантий и подписями причастных стран и организаций (Украина, Польша, Германия, Россия, ЕС и др.). И в этот раз смотреть нужно в оба, не допустить ситуации подобной с подписанием Будапештского меморандума. На меньшее Украина не должна соглашаться и имеет полное право, в случае игнорирования своих интересов, обращаться за поддержкой в парламент США, Европейскую комиссию и европейские суды. Ни компенсации, ни инвестиции не смогут компенсировать образовавшуюся брешь в безопасности Восточной Европы и Украины, как её части, с запуском СП-2.
2
-
Здається, слід приділити увагу наступному ймовірному майданчику вирішення великих геополітичних суперечок - Казахстану. Рідкісна для Китаю прямолінійна заява про захист Казахстану може говорити про те, що в цьому місці щось назріває. Великий за розміром Казахстан займає дуже важливе положення в Азії, тому на нього спрямовані погляди зацікавлених імперій, важливою ознакою яких є прагнення до розширення. Як відомо, чи не єдиними країнами, що підпадають під визначення імперії, залишаються Китай, Росія та Туреччина. Здається, між ними і розпалеться запекла боротьба за ласий Казахстан. Необов'язковим буде прагнення приєднати його буквально, але намагання отримати право застосувати до нього неоколоніальні практики, напевно, будуть. Здається, у боротьбі за Казахстан можуть зійтися Туреччина та Китай. Росія, сильно послаблена війною в Україні, хоч і має найвигідніше стратегічне становище щодо Казахстану, швидше за все, виступить у ролі союзника. Здається, що перевагу росіяни віддадуть Туреччині, хоча все може змінитися, якщо зміняться умови в яких співіснують ці імперії.
2
-
Заокеанські наймачі зарозумілого Швеця обдурюють самі себе, довіряючи йому доносити експертну оцінку поточної ситуації в Україні. Схоже він є людиною низькоморальною, що видно по його байдужему відношенні до страждань українців, які викликають у нього лише припливи веселощів. Здається, заради можливості залишатися в своїй персональній калюжі щастя, він вам скаже все, що ви бажаєте почути.
Не у всіх на Заході відношення до України сильно змінилося з 1991. Дехто з партнерів більше стурбовані станом Росії. Попри те, що Білл Клінтон визнав свою помилку в тому, що змусив Україну відмовитись від ядерної зброї, стратегічний курс США, здається, все ще залишається орієнтованим на стабілізацію Росії. Тому, напевно, озброєння для України, достатнього для визволення всіх загарбаних Росією територій, ми можемо і не дочекатися. Особливо, якщо раптом Крим був обіцяний Кремлю в обмін на певні послуги, про які, можливо, ми дізнаємося згодом. В цьому контексті також цікавить - що отримала Москва в обмін на згортання своєї активності в Арменії?! Всеж таки, сподіваюсь, що допомога Україні буде не тільки поновлена, але і посилена.
2
-
Як кажуть америкаці, вони повідомили українську владу про остаточне рішення Кремля напасти на Україну за декілька місяців до початку війни. Тому, напевно, треба було про це повідомити людей, щоби вони самостійно вирішували чи евакуюватися, чи залишатися вдома, ризикуючи життям. Якби влада вчинила чесно, то зняла би з себе відповідальність за Бучу та інші міста, в яких були зненацька захвачені руснею мирні мешканці. Здається, єдине, що може виправдовувати владу, це те, що вона, опираючись шаленому тиску, до останнього намагалась уникнути війни
2
-
2
-
2
-
Що мають відчувати воїни, які зараз б'ються з ворогом, захищаючи нашу землю і свої родини? Вони, як більшість українців - незаможні люди, вимушені класти свої життя також за тих покидьків, що грабують державу і громадян. Завдяки нам, виборцям, до влади знов дорвалися космополити, для яких українці то лише "робоча сила", як вчора президент Зеленський обізвав найманих працівників. Неважливо, хто пише промови для Зеленського, бо якби він так не думав, то, напевно, так зневажливо не назвав би цю категорію людей. Хоча би тому, що завдячуючи ним, власне, багатії збільшують свої статки.
2
-
Експорт частини зерна через європейські перевалочні пункти це вимушена, спровокована російською блокадою, міра. До того ж, багато збіжжя, що сберігалося на території України, ще раніше викуплено іноземними компаніями, тому вони й вирішують якими маршрутами зерно будуть переміщувати. Стосовно нової блокади українських чорноморських портів, якою лякають росіяни - не даремно напередодні американські партнери розповіли про вдалі пуски ракет Гарпун по російським цілям. Нехай росіяни спробують сунутися, я хтів би на це подивитися. Хоча, можливо, росіянам байдуже до втрати ще якоїсь кількості військових кораблів, бо вони, насправді, прагнуть до конфлікту з НАТО?! Відомо, що Туреччина - підписант "зерновой угоди". При порушенні угоди росіянами турки, напевно, мають якимось чином реагувати, а Туреччина то член НАТО.
2
-
Здається, Китай, розуміючи, що у прямому зіткненні з Заходом програє, викорустовує у якості "проксі" Росію, а тепер і Іран. Напевно, Пекін не хвилює, що це буде коштувати партнерам, а тепер, швидше, вже можна говорити союзникам, бо вони для нього, так виглядає, лише попутні витрати на шляху до, якщо не світової гегемонії, то центру у двополярному світі. Виходячи з цих міркувань, слід чекати на активність Китаю в інших регіонах планети, де він намагатиметься шукати союзників та залучати їх до протистояння Заходу. Щоби зрозуміти, як протидіяти Китаю, треба з'ясувати, що його штовхає на відкриту конфронтацію з демократичним світом. Чи то небезбека наближення затяжної глибокої рецесії в середині країни, чи, навпаки, самовпевненість від усвідомлення своєї технологічної сили, здатної кинути виклик. Хоча, напевно, оба тих фактора відіграють свою роль.
2
-
2
-
Не треба допомагати згуртовувати росіян навкруг Путіна. Треба робити навпаки. Кремлю, який боїться оголосити військовий стан та загальну мобілізацію, дуже важливо створити картинку реальної загрози для Росії. Цією загрозою, здатною зробити переворот у мізках росіян, може стати НАТО, якщо вступиться за Україну. У НАТО, мабуть, боятся не тільки ядерної загрози з боку Росії. Дуже важливим є очікувані зміни настроїв в російському суспільстві, яке зараз не має сильного бажання воювати з українцями. Але все може змінитися. Давно відомо, що НАТО як червона ганчірка для бика, здатне зачепити глибинні почуття великої частини російського народу. Таке ставлення до альянсу культивувалося з моменту утворення НАТО, спочатку радянською, а потім російською пропагандою. Українському політичному керівництву слід добре подумати, що краще – вимагати від Заходу сучасні ЗРК та літаки чи участь НАТО у закритті неба над Україною. Другий варіант, напевно, дозволить Кремлю отримати потрібну йому реакцію великої частини росіян, які вишикуються в чергу у військкомати, бо тепер асоціюватимуть Україну з НАТО. Це вже питання психології, коли в ситуації великої небезпеки для імперії люди більше не переймаються своїм особистим життям та готові положити його на вівтар вітчизни. Чи стане нам від цього легше? Краще отримати все необхідне для захисту нашого неба обладнання та зачекати того часу, коли економіка Росії впаде від санкцій, коли у Кремля більше не буде ресурсів для ведення повномасштабної війни. Аналітики прогнозують, що це може статися за 3-4 місяці.
2
-
2
-
Поважаю тисячолітній китайський нарід. Тим не менш, керівництво Китаю, що веде свою країну "особливим шляхом", схоже, вже дістало багато кого за його межами. Порушення конкуренції, здійснюючи тиск на партнерів та використовуючи корупційні інструменти (про що вже відкрито заявляють, до прикладу, в ЄС); недбайливе, як мінімум, ставлення до екології; неповага до особистих прав і свобод громадян і т.п. Світ чекав від Китаю зрозумілості його стратегій, поваги до загальнолюдських цінностей - марно. Тому, можливо, дозрів світовий консенсус на стримування Китаю, який багато хто вважає непередбачуваним. Події в Україні і побічно, і прямо впливають на один з коротких шляхів для китайських товарів в Європу. Разом з тим почалася нова ера для Індії, яка має споживчий ринок, а згодом буде мати і виробничі потужності, порівняні з китайськими. $$20 млрд., які вже домовилися вкласти міжнародні інвестори в безпечний короткий шлях для індійських товарів в Європу, будуть запорукою для успішної реалізації індійського проекту. Індія може стати "новим Китаєм" - місцем для великих інвестицій та стрімкого зростання світової економіки. Головне - не забути про запобіжники, як було у випадку з Китаєм, інвестиції та технології в обмін на сталий розвиток демократії. Якщо Китай пристане на цивілізовані правила зовнішніх відносин і сподіваюся, почне демократичні процеси в середині країни (за прикладом тих, які ще нещодавно існували у Гонконзі та досі діють в Тайвані), то, напевно, епоха занепаду його омине - він залишиться економічною потугою - конкурентом бистро зростаючій Індії. Вільна конкуренція, як відомо, це вагомий рушій розвитку.
2
-
Дивна, як на мій погляд, позиція ведучої, яку я дуже поважаю, стосовно вступу України до ЄС. Невже в уряді США вважають, що кандидатство України в ЄС не на часі. Сподіваюсь, що наші американські партнери не думають, що зближення з ЄС послабить нашу волю до боротьби з Росією. Чи, може, в США є якийсь план, про що ми не відаємо? Може не бажають підсилювати ЄС, тому що, на відміну від поважаємих дрібних балканських держав, Україна - велика держава з таким же потенціалом. Тому, до кого приєднається Україна, той в геополітичному сенсі отримає значні переваги. Хто б це не був - ЄС, США, Росія, Британія.На мій погляд, кандидатство України в ЄС, у разі, якщо нам не будуть викручувати руки, надає можливості (кошти, інституційну допомогу та ін.) на реформування держави для наближення до стандартів ЄС та НАТО. Невже, крім Росії, хтось проти того? Зараз в Україні така управлінська команда, що без сторонніх грошей вони нічого робити не будуть. А без корисних змін в державі, багато хто з біженців не повернуться додому. До того, якщо зволікати з початком процесу вступу України до ЄС та НАТО, то Росія через деякий час знов прийде по наші душі. Чи, може, хтось очікує, що украінці повинні самостійно довести процес руйнування Росії до кінця?
2
-
2
-
Чи рухаються справи, наприклад, друзів Порошенко (Свинарчуків, Кононенко, Грановського) та багатьох інших фігурантів гучних справ? Бо вже, навіть, їхні призвища забуті. Пам'ятаєте "діамантових прокурорів", "бурштинових корупціонерів" та ін.? Як там почуваються справи на депутатів від Слуг народу? Чи, може, усе вже вирішили поза законом? Владо, досить ховатися - дайте українцям відповідь!
2
-
2
-
Меркель, як політик, потребує фіксації своєї історичної спадщини. Вона багато зробила для Німеччини, однак, цього замало, щоб знаходитися в пантеоні особистостей світового рівня . Єдине, що вона ще може встигнути зробити, щоб стати особистістю світового масштабу - домовитися з Путіним про розв'язання конфлікту в українському Донбасі. Що може стояти на кону? Важко сказати, що може запропонувати федеральний канцлер, що йде. Але, від того, захоче Меркель вирішувати питання Донбасу та чи вистачить у неї для цього авторитету і аргументів, буде залежати її місце в світовій історії. Якщо у Москві вдасться досягти прогресу в питанні мирного врегулювання, тоді ця тема буде центральною в Києві. Ризикну припустити: якщо Меркель ми не побачимо на "кримській платформі", з великою ймовірност'ю процес врегулювання в Донбасі зрушився з мертвої точки, якщо керівник уряду ФРН буде там присутній, скоріш за все, переговори з Путіним були безрезультатними в частині його умиротворення.
2
-
2
-
2
-
2
-
Як же америкамцям перемогти іншу ядерну державу? Повільне придушення російського режиму, напевно, єдиний правильний метод покінчити з ним. Кремль, відповідно, розуміючи це (остаточне протверезіння прийшло, коли захопити наскоком Київ не вдалося), схоже, вибрав шлях на ізоляцію Росії від решти світу. Саме після того епохального рішення росіяни вдалися до різанини в захоплених українських містах, бо то, на іхню думку, напевно, мало би закрити дорогу росіянам в цивілізований світ.
2
-
2
-
2
-
Прохання до ведучого не обзивати американських політиків, ким би вони не були насправді, бо це обов'язково використають вороги України.
Дивно дивитись на метаморфози, що сталися з Трампом. Бо зростав він як міжнародний бізнесмен, завдячуючи глобальним ринкам та вільній міжнародній торговій системі. Що сталося? Напевно, це захисна реакція бізнесмена, справи якого щодалі йдуть гірше. Схоже, це психологічна проблема, а співробітництво з росіянами, яке йому закидають, то похідне - один з інструментів за допомоги якого він хоче помститись цілому світу.
2
-
2
-
Зі смішного - росіяни збираються переключити ЗАЕС на Об'єднані енергосистеми Росії. Як же неповажливо гостя ставиться до глядачів НВ, бо те, що вона вивалює в етер, можуть схавати лише лохі (це не про самців лосося). Яка справа українського експерта з атомної енергетики оплакувати втрату росіянами аеродромів та складів боєприпасів? Напевно, знов знадобилась причина, щоби залякувати світ нібито божевіллям російського керівництва? Росіяни намагатимуться вичавити з окупації ЗАЕС максимум. Але найбільше, на що вони здатні, це лишити Україну енергії, що генерирується на ЗАЕС. Для того вже непосильно напружується гостя в студії, намагаючись переконати усіх у правильності холодної зупинки блоків. Справа в тому, що росіяни так далеко зайшли в опануванні ядерного тероризму, що вже не знають, що з тим робити. Було би непогано, якби ЗСУ у відповідь знищила енергетичну інфраструктуру в Криму, якою послуговуються російські військові, перед тим в ультимативній формі запропонувавши росіянам залишити ЗАЕС в спокої.
2
-
Здоровий глузд і цифри говорять про малу ймовірність військової інтервенції Росії в Україну (хіба що китайські зелені чоловічки прийдуть на допомогу))). Схоже, Захід, знаючи про можливий союз Китаю та Росії та побоюючись цього, заздалегідь почав створювати навколо Росії несприятливу для неї обстановку. Заяви про нові санкції за атаки на демократичний світ були попередженням для Росії, у разі, якщо вона об'єднаться з Китаєм для протидії Заходу. Здається, таким чином Захід показує, в яких умовах може опинитись Росія, якщо наважиться вступити до союзу з Китаєм. Санкції, які передбачалися за можливу агресію проти України, найімовірніше, будуть запроваджені, навіть без нових актів агресії, а підставою для цього, можливо, будуть попередні злочини Кремля проти України, Молдови, Грузії тощо. Швидше за все, історія з російським ультиматумом Заходу була затіяна заради того, щоб отримати письмову відмову наполеглевому небажанню Кремля бачити Україну в НАТО. Путін у такий спосіб розв'язав собі руки, щоби поставити підпис під договором із Китаєм. У фазі загостренного протистояння з Заходом Росія буде намагатися повернути собі статус наддержави, який колись належав Радянському Союзу. Але Китаю конкурент не потрібен, лише молодший партнер, тому віддалене майбутне у Росіїї, швидше за все, буде нерайдужним.
2
-
Здається, головним з того, що публічно озвучив Байден після завірянь всебічної підтримки України, є його приблизно така думка: незалежно від того, який варіант закінчення буде у війні - все одно доведеться домовлятися з Путіним. Вкрай невтішний для українців вислів, бо позиції Зеленського і Путіна стосовно перемовин про мир наразі діаметрально протилежні. Тож слабо сподіваюсь, що після розмови президентів США та України за закритими дверима Овального кабінету у Зеленського все ж таки є привід для гарного настрою. Але деякі публічні розбіжності позицій в середині політичного класу Америки, дисонанс у висловлюваннях лідерів Європи стосовно війни в Україні можуть означати, що лідери Заходу домовились чи майже домовились про підготовку до перемовин з Кремлем. Якщо це дійсно так, то, напевно, українців будуть схиляти до середнього варіанту, коли і Росія, і Україна поступаються часткою своїх вимог. Росія виводить війська з усіх окупованих теріторій, але лишає за собою Крим і Київ має з цим змиритися. Тут треба добре поміркувати, чи треба йти на такі вимоги. Але, боюся, щоби нас не змусили до того, бо якщо Захід не сприйме нашої безкомпромісної позиції, його допомога може суттєво зменшитись. Але Заходу теж треба взяти до уваги те, що військова база Росії в Чорному морі у вигляді півостров Крим, буде нести постійну загрозу, поки колись не зіграє свою трагічну роль. Якщо звісно разом з мирним договором України і Росії не будуть затверджені домовленності з гарантіями для Заходу і Росії. Але навіщо в тому разі взагалі потрібна була кривава війна?! Напевно, хтось щось додатково отримає?!
2
-
2
-
2
-
2
-
Здається, стосовно розігрування корупційної карти в Україні, існують дамовленності. Можливо, за допомоги неї будуть примушувати українців відмовитись, на користь росіян, від деяких територій. Або (далі будуть здебільшого мої особисті вигадки, не навантажені ніякою інсайдерською інформацією) змусити до певних поступок щодо прав іноземних компаній стосовно наших надр, або правил іхньої присутності на відбудові розтрощеної росіянами країни, або якісь політичні вимоги стосовно партнерських відносин з третіми державами. Не те, що корупції в Україні нема, навпаки, її дуже багато, але, здається, що головною метою для наших партнерів зараз мало би бути визволення українських територій, а для того потрібна зброя. Але шалена антикорупційна компанія, яку з початку цього року ведуть різноманітні ГО і збанкрутілі політики зі своїми медійними посіпаками, вказує на те, що для деяких партнерів цілістність України не має принципового значення. Але, панове, ви, використовуючи слабкість і недалекоглядність українських еліт, в середині 1990-х роззброїли Україну - під тиском лишили нас ядерної зброї, яка могла би бути фактором стримування проти російських зазіхань. Тобто, ніякої війни зараз не було би. Як ви, панове партнери, збираєтесь виходити з неприємної ситуації?!
2
-
Нажаль журналістика в Україні, здається, померла разом з Георгієм Гонгадзе. Копирсатися в чужій брудній білизні чи, в кращому випадку, приймати участь в медійних компаніях за темниками на замовлення свої роботодавців - це майже все, на що здатна абсолютна більшість журналістської братії. Чомусь вони не висвітлюють ганебне ставлення, навіть, в порівнянні з найближчими західними сусідами, до найманих працівників в Україні. Ця проблематика, навіть, не з'являється в ЗМІ, бо її завчасно прибирають з новинної повістки. Звісно!! Бо працедавці журналістів, насправді, і є тими, хто наймає на роботу українців та платить їм гроші. Змова бізнесу та політиків (які часто є одним і тим самим) робить з українців жебраків, а експертне середовище та ЗМІ усе це покривають!! Розумію отих, хто обслуговує олігархичний і великий бізнес - вони мають бажання жити більш-менш пристойно, проте, завжди є можливість лишатися ЖУРНАЛІСТАМИ - "акулами пера", писати гострі актуальні статті під вигаданим нікнеймом будь-де, аби поінформувати українців. Чи дочекаємося?!
2
-
Ті, хто роззброював Україну та інші пострадянські держави, на території яких знаходилася ядерна зброя, мали би знати, що вільно розвиватися тим державам не дадуть. І якщо об'єднана Європа має парасольку НАТО, то для України, Білорусі, Казахстану ядерна зброя мала би гарантувати незалежність. А так, схоже, вже тоді, 30-ть років тому, у декого були плани на підпорядкування тих країн Росії. Про Китай, можливо, в той час серйозно ще не думали. Проте, зараз Казахстан і Білорусь більше орієнтовані на Китай, ніж на Росію. В Україні йде війна, розв'язана Росією. Нажаль Захід свого часу не зрозумів чи не схотів прийняти те, що долучаючи Україну до НАТО і ЄС (відкликаючись на її ядерне роззброєння), він запобіг би російсько - українській війні, яка може руйнівно вплинути на економіку і безпеку всього регіону.
2
-
2
-
У Китайської еліти, напевно, зараз мозковий штурм. Пекін на міжнародній арені хоче виглядати миротворцем і для того має запропонувати план закінчення війни в Україні. От ми і побачимо, якщо цей план буде збігатись з планом президента Зеленського, то в Пекіні щиро бажають миру Україні. Якщо буде запропоновано інший план, який годиться лише для заморожування конфлікту чи зниженню його інтенсивності, то напевно, китайські лідери насправді віддають перевагу продовженню війни. Якщо так, то остаточно стане зрозуміло про наміри Китаю долучитися, тією чи іншою мірою, до війни на боці Росії, бо без його підтримки Кремлю важко буде продовжувати війну. В тому разі цікаво було би дізнатися, навіщо це потрібно Пекіну? Відповідей на це питання було дано вже багато, не буду їх повторювати, лише запропоную нову. Ми всі з подивом дивимось на те, як воює російська армія. Кидаючи на українські позиції особовий склад у великій кількості, часто без прикриття броньованої техніки. Але так може воювати лише армія, яка має ніскенченний резерв особового складу. На мій погляд, у війні на нашій землі росармія випробовує методи, які підходять для Народно-визвольної армії Китаю, заразом досліджуючи спроможності сучасної західної зброї. Чим довше тягнеться війна, чим більше зразків сучасної західної зброї використовує ЗСУ, тим більше розуміння в Пекіні, з чим вони можуть зіткнутися, атакуючи Тайвань. Хтось скаже, що це маячня, бо про тактико-технічні характеристики захіідної зброї всім відомо. Але я не був би таким категоричним, бо одна справа прочитати про окремі зразки зброї, інша, побачити своїми очами у дії на полі бою. Усі ці міркування не означають, що Захід має стримувати себе у постачанні зброї для ЗСУ. Навпаки, її демонстрація має бути максимально потужною, аби ні у кого не було бажання випробовувати її силу на собі.
2
-
Відкритий конфлікт Росії з НАТО це найгірше з того, що може бажати Кремль. Неминуча поразка, що станеться, обов'язково змінить політичний ландшафт в Росії. Оглядаючись на нинішню кремлівську еліту, яка, власне, і веде країну до катастрофи, загалом для Росії зміна влади буде мати прогресивний характер. Хоча, можливо, як я вже писав раніше, конфлікт із НАТО запрограмований в Кремлі. Можливо, про це були перемовини минулого літа? Не маючи іншої можливості вийти з війни, щоби хоч якось зберегти обличчя, Москва може віддати перевагу плану здатися на милість Заходу. Ну, справді, не Україні ж здаватися? Хоча, чесно кажучи, саме в Україні зараз б'ється серце західної цивілізації. Росія має це зрозуміти, прийняти і щоб зберегти шанс на існування, змінитися. Про приєднання Росії до Заходу, можливо, говорити поки що зарано, але інші шляхи - підпорядкування Китаю або повна ізоляція - це нові випробування з передбачуваним кінцем.
2
-
Президент Байден ще раніше, не вчора, сказав, що світ умовно поділено на два табори. Перший – демократичний, другий – протилежний йому, що не має ніякої поваги до демократії та здебільшого насичений авторитарними режимами. Байден заявив, що США більше не збираються насаджувати свої цінності та змушувати будь-кого слідувати демократичним курсом. Тим більше, використовувати для того силу. Але якщо будь-яка тоталітарна держава нападе на демократію, то отримає консолідовану відповідь держав вільного світу. Вчорашня промова президента Байдена, на мій погляд, має стратегічне значення. Вона дає настанови та може вказувати на зміну засадничих підходів в політиці Заходу стосовно Росії та інших недемократичних держав. Президент Байден і не повинен був зараз розкривати тактичні нюанси, бо не його це справа. Тим мають займатися відповідні інститути на Заході та в США зокрема. Одне ясно - якщо Кремль не перестане погрожувати світові, то на Росію чекатимуть дуже важкі часи. До кам'яного віку, звісно, вона не повернеться, але якість життя пересічих росіян, напевно, знизиться дуже сильно. Ні радості, ні, навіть, простого задоволення від буття вони ще довго не зможуть відчути. За погані вчинки треба відповідати.
2
-
Може бути декілька версій того, як розвивалися події.
Перша версія. Хтось злив операцію російській контррозвідці. Російські спецслужби з самого початку, чи з моменту прибуття найманців до Мінська, знали про операцію та скориставшись цим, взяли керівництво в свої руки. Чекали моменту, коли на зв'язок вийдуть представники України. Як виявилось, подзвонив сам Зеленський. Чого він чекав від Лукашенка?!
Друга версія. Ніхто не зливав операцію. Якщо підготовка до силової фази операції, а саме етап вербування найманців, тривала цілий рік, то, можливо, російська контррозвідка сама вийшла на неї. Думаю, важко було зберігати процедуру найму в таємниці, особливо в середовищі найманців. Тому чутки могли дійти до спецслужб Росії, які змогли встановити фейковий характер підприємства. В цьому випадку росіяни з самого початку вели операцію, а Лукашенко їм підігравав. Дзвінок Зеленського...
Третя версія. Білоруські спецслужби провели самостійну операцію та заарештували російських найманців. Росіяни спочатку не були обізнані. Лукашенко вагався, чи принаймні робив вигляд, кому віддати заарештованих найманців. Дзвінок Зеленського, але Лукашенко зробив саме так, як вимагала Москва.
Може статися, що саме дзвінок Зеленського є єдиним наочним доказом участі української розвідки в спецоперації. Якщо це правда, то хто підказав йому це зробити? Хто в ОП саботує процес вступу України в НАТО? Чи це просто надмірна самовпевненість Зеленського, який, можливо, погано орієнтується в делікатних моментах роботи спецслужб та не може прорахувати наслідки для міжнародних відносин?
У будь якому випадку, чинній владі не вдасться замовчати цю історію, вже занадто піздно. Але, головним компонентом цієї спецоперації були і залишаються ЗМІ. Безсумнівно, метою медійної компанії була компроментація української розвідки, керівництва країни та держави в цілому в очах партнерів на Заході та громадян нашої країни. Це вже завдало шкоди, особливо стосовно довіри членів НАТО нашій державі. Нажаль, це те, що потрібно було Кремлю, а також окремим політичним групам в середіні країни.
2
-
В 2014 Росія, напавши на суверенну Україну, тим самим дала Америці сильного ляпаса. Ще тоді я писав, що було би добре, якби Захід скористався тим, затягнувши Росію в санкційний капкан. Дійсно, у Заходу з'явився інструмент для впливу на Росію. Європейські партнери США не були в захваті від санкцій проти Росії, але помалу всеж таки запроваджували їх. Коли Росія окуповувала Крим та Донбас при владі в Білому Домі були демократи, зараз вони повернулися. І якщо би я був президентом США від демократів, я би скористався нагодою відповісти Кремлю за нахабство. Тим більше, що Кремль своїм ультиматутом до Заходу та НАТО продовжив підіймати градус напруги. Якщо би я був президентом, я би відкинув ультиматум Росії, бо в той час санкції за попередні гріхи Росії почали приносити перші плоди. Що там говорити, але, власне, російський ультіматум був висунутий саме тому, що санкції почали душити російську економіку. Невеличкий відступ, на рівні теорії змови: якщо би я був президентом США, що займав посаду після пана Обами, то як чинний президент, що представляє інтереси Америки, дивлячись на різнобарвний табір союзників, що не прагнули в своїй більшості до сильних санкцій для Росії, я би зіграв перед ними роль поганого полісмена, що, напевно, сколихнуло би табір союзників. А коли б я став наступником того президента, я би зіграв роль доброго полісмена, що повинно було б створити передумови для відновлення довіри та зміцнення стосунків поміж союзниками. Кремль не чекав, що його ультиматум сприймуть серйозно, але йому треба було щось робити, щоби врятувати російську державу від колапсу, що невпинно наближався. Війна Росії проти України, як частина війни проти цивілізованого світу не могла статися без схвалення Китаєм, який, напевно, вважав, що за будь-якого результату битви отримає своє. Зараз зарано говорити, хто з ким і проти кого дружить в трикутнику Вашингтон - Пекін - Москва, час покаже. Але, чомусь здається, що проти Росії "дружать" усі, відмінність лише в силі тієї "дружби". Для багатьох в Європі тих злочинів, що вчинила Росія до 24 лютого, було замало, щоби відмовитись від "тульських пряників", якими Кремль їх загодовував. Але незбагненний акт агресії Росії проти України та звірства російських солдат проти цивільного населення українських міст та сіл поклали край колишнім відносинам Заходу та Росії. Чим сільнішим було проникнення російської армії на територію України, що несло нові смерті та руйнування, тим легше союзники йшли на кожний новий, сильніший за попередній, пакет санкцій. Упевнений, нові найсильніші санкції не змусять довго на себе чекати. Кремлю не припадає звинувачувати Захід - він сам добровільно поліз в капкан, яким його лише намагалися втримати від зазіхань на світовий порядок. Москві краще припинити провокувати людство та забратися геть з усіх місць, що вона окупувала. Краще бути процвітаючою країною без особливого статусу, ніж прогнилою імперією зла.
2
-
Заяви представників уряду Німеччини про арешт Путіна ймовірно призначені не для Путіна, а для Китаю в якості попередження - не ставати на бік Росії. Але, боюся, що вже запізно. Китай, Росія, а також інші важковики зі світу, що розвивається і про яких ми поки що не знаємо (проте, західні розвідки, напевно, знають), схоже, вже кинули виклик західній (в широкому сенсі) цивілізації. Провокуючи всесвітній безлад ціною падіння своїх економік, добробуту громадян своїх країн, вони, напевно, будуть намагатися зробити теж саме з економікою Заходу, сподіваючись, що терпіння народів західних країн не має стратегічного запасу. Якщо це справді так і якщо це не маніпуляція за допомоги шантажу, то краще би всім зупинитися і охолонути, поки не сталося лиха глобального масштабу. До речі, консолідовану допомогу різношерстного Заходу Україні, напевно, теж треба розглядати в якості попередження і стримуючого фактору у протистоянні Китаю і його союзників.
2
-
Публічна заява західних спецслужб – це, швидше за все, попередження з побажанням для Росії. Не забуваємо про ленд-ліз, що готується для України. Розвіддані та сучасна зброя, разом із відважним досвідченим воїнством, є найважливішими компонентами для успішного ведення бойових дій. Наші брати та сестри на Заході, вирішивши постачати нам сучасне важке озброєння, здається, змогли подолати психологічний бар'єр, адже не секрет, що росіяни можуть вразити деякі зразки західної важкої зброї. Дякуємо вам, народи вільного світу!
2
-
2
-
Можна зрозуміти ядерні держави стосовно їхнього побоювання надавати повноцінні безпекові гарантії Україні, бо це для них буде означати зайти на мінне поле росіян. І саме тут Кремль зможе отримати максимальні дивіденти, вдало обробляючи психіку громадян Глобального Заходу. Проте, Захід, передусім США, мають виправити свої ж помилки минулого, хоча, звісно, вони ті свої дії, напевно, хибними не рахують.
2
-
НАТО і ЄС мають різні цілі. Якщо НАТО - військово -політичний союз, першість в якому належить США, то ЄС - політичний проект, зосереджений, головним чином, на економіці. Якщо для США завдання №1 - стримування Китаю, то для ЄС співробітництво з Китаєм в економічній площині є дуже чутливим питанням. Мені здається, що "нерішучість" США в постачанні більш потужної високоточної зброї, літаків і іншого, важливого для перемоги, обладнання прив'язано до позиції України, яка зараз знаходиться в стані формування, стосовно Китаю. Тобто, на Україну з різних боків блоково тиснуть, чекаючи, на чиїй стороні вона буде. Не треба відкидати також вірогідність того, що Київ напряму розмовляє з Пекіном. Здається, саме тому останнім часом пожвавився розголос корупційних діянь влади, а токож все сильніше звучить невпевненість деяких партнерів в нашій перемозі. Сюди, напевно, треба віднести і витоки секретної інформації стосовно українського війська. Якщо повернутись в часі до 2008 і подивитись на сьогоднішню ситуацію, то могло би бути смішним, якби не було дуже сумним, те, що більше всього від війни втрачають саме ті країни, які закрили шлях України до НАТО.
2
-
2
-
Бхарат передбачувано намагатиметься стати новим полюсом тяжіння в світі, конкуруючи з Китаєм. Тому, напевно, щоби не відштовхнути країни, передусім, Африки, які вагаються стосовно визначення війни в Україні, президента Зеленського не запросили виступити на саміті G20. З того не треба робити великої проблеми, треба продовжувати нарощувати зусилля задля розвитку двосторонніх відносин з усіма, без винятку, країнами. Лідери Китаю та Росії, напевно, дістанцюються від Заходу та зневажають господарів саміту, бо поспішають застовпити за собою один з світових полюсів сили.
2
-
На мій погляд, втягування США в палестино-ізраїльский конфлікт напряму, то є провокація. Якщо спалахне Близький Схід, а за тим азійський континент, то від того виграє антизахідний альянс. Росія, без глобальної війни, за підсумком лише агресії проти України нічого не виграє, тому вона потребує світового хаосу. Хоча, звісно, тут є нюанси, які кардинально все міняють.
2
-
Нафтогазове ембарго для Росії має бути абсолютним. В іншому випадку, країни, які намагаються сформувати противагу США та Заходу в цілому, торгуючи з Росією за рублі, юані, рупії та ін., не залишать спроб відучити ринок енергоресурсів від долара, що згодом може позначитися на статусі валюти США. Можливо, не правильно ув'язувати запровадження ембарго на російські енергоносії з очікуваними безпековими гарантіями для України, але якщо провідні держави світу не спроможні в мирний спосіб поставити Росію на місце, чи варто чекани від них умиротворення Россії військовими методами, якщо вона знов нападе на нас?!
2
-
Є й інші пазли, пов'язані з щоденним грабунком українців. Але сумарно, напевно, вони не менші, бо це відбувається кожного дня і торкається кожного українця. До прикладу, вчора купив сметану Криворіжського молокозаводу №1. Але в тій упаковці, здається, є все за виключенням самої сметани - пальмова олія, гідрогенізована рослинна олія (транс - жири), крейда. Не знаю, чи то "башту зірвало" менеджерам, від того, що завод розташований в рідному місті президента Зеленського, чи може хтось вже готується до виборів і використовує метод дрібних порізів, щоби стікав рейтинг діючого президента. Але сайт заводу і телефони не працюють - зручно, погодьтеся!! В будь-якому випадку рекомендую команді президента відслідковувати подібні сигнали про злочини, які можна хоч трохи прив'язати до пана Зеленського. Питання на останок: під час війни хіба не мають працювати контролюючі організації?!
2
-
Россия рано или позже развалится. Авторитарный режим, опирающийся на репресивный аппарат, не может существовать вечно. Северная Корея, как пример, не годится - в России слишком много разных по вере и культуре народов, которые к тому же, главным образом, проживают в национальных автономных административных образованиях. Что удобно для последующего раздела России. Меня удивляет, что в Украине гибнет много бурятов, якутов, представителей народов Северного Кавказа. Ведь естественным для национальных элит должно быть стремление к независимости и как следствие, бережное отношение к генофонду своих народов. В их интересах уберечь от призыва на войну в Украине мужчин своего племени, тем более, что именно среди них находятся те пассионарии, которые в будущем могут принять активное участие в освободительном движении. Пусть на войну с украинцами идут русские - представители титульной нации империи, тогда приближение развала России ускорится.
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
2
-
Заяви представників уряду Німеччини про арешт Путіна ймовірно призначені не для Путіна, а для Китаю в якості попередження - не ставати на бік Росії. Але, боюся, що вже запізно. Китай, Росія, а також інші важковики зі світу, що розвивається і про яких ми поки що не знаємо (проте, західні розвідки, напевно, знають), схоже, вже кинули виклик західній (в широкому сенсі) цивілізації. Провокуючи всесвітній безлад ціною падіння своїх економік, добробуту громадян своїх країн, вони, напевно, будуть намагатися зробити теж саме з економікою Заходу, сподіваючись, що терпіння народів західних країн не має стратегічного запасу. Якщо це справді так і якщо це не маніпуляція за допомоги шантажу, то краще би всім зупинитися і охолонути, поки не сталося лиха глобального масштабу. До речі, консолідовану допомогу різношерстного Заходу Україні, напевно, теж треба розглядати в якості попередження і стримуючого фактору у протистоянні Китаю і його союзників.
Було би добре, якби Сі Цзиньпін приїхав до Москви з метою підштовхнути Путіна до пекельної топки у протистоянні з Заходом, а сам через певний час "влючить задню". Але, нажаль, так не вийде - Китаю, в очікуванні сильної кризи, нема куди подітися. До того ж, від поглядів народів країн третього світу, сповнених надії, не втечеш і не сховаєшся.
2
-
2
-
Наразі повним ходом йде процес, я би сказав, стабілізації Заходу загалом і зокрема НАТО, яке останнім часом з вини деяких впливових європейських країн зазнало ударів. В першу чергу постраджали авторитет блоку, почуття згуртованості, готовність в будь-який момент рішуче виступити на захист териториальної цілосності та західних цінностей. Вкиди секретних документів, як і чутки про російську ядерну зброю в Білорусі, як і "втома" від "корумпованої" української влади (що мало би стримувати постачання зброї для ЗСУ), мають на меті викликати реакцію у пересічних європейців, розпещених 75-річним мирним співіснуванням. Вони мали би замислитися про можливість втратити своє звичнне життя, відчути невпевненість в завтрашньому дні і тоді почати вимагати від своїх урядів підсилення рівня безпеки для себе, своїх друзів і рідних.
2
-
Санкції проти Росії мають бути глобальними, в політичному і географічному сенсах. Інакше Китай наодинці, напевно, зможе викупити усе, що Росія здатна експортувати за конкурентними цінами. Треба вводити санкції проти порушників санкційного режиму щодо Росії. Інакше Росія з іншими авторитарними режимами, перед усім з комуністичним китайським, через певний час будуть для Заходу не тільки економічними конкурентами, але й небезпечними в військово-технологічному плані. Заходу треба відкрити більше дверей та вікон для країн, що розвиваються, щоби привернути до демократії більше людей. Не треба припускатись помилок, що робили країни Старої Європи, які замість того, щоби прискорити процеси переходу та адаптації до демократичних цінностей таких держав, як Україна, робили навпаки - будували паркани та ділили європейців на сорти. Тим самим послабшуючи позиції колективного Заходу.
2
-
У Лукашенка дуже важке становище. Здається, що будь-який його крок може вести до особистої поразки. Хоча, він робить правильно, коли налагоджує контакти з Заходом. Якщо він досі має контроль над збройними силами країни, то може зіграти з росіянами в гру. Начебто рухаясь у фарватері російських інтересів, об'явити загальну мобілізацію, що безсумнівно підбурить білоруський народ. Цей народний спротив Лукашенко на має давити, як в 2020, навпаки, має допомогти йому розгорітися максимально сильно. І це вже пред'явити Кремлю. Не давати згоди на введення на територію Білорусі військ ОДКБ. Розмістити армію біля гарнізонів російського війська, а самому забарикадуватися. Коли почнеться білоруський Майдан, росіянам без прав на його придушення важко буде його вгамувати. Тобто, Лукашенка від росіян може врятувати білоруський народ, саме той народ, якого він мордував багато років. В любому випадку, як я вже писав, краще стати на коліна перед власним народом, чим шукати сумнівної долі.
2
-
2
-
Турция стратегически занимает важное место, перекрывая Ближний Восток. Тем не менее, все наслышаны о большом наплыве беженцев в страны Европы. Известно, что вместе с ними в страны ЕС проникают члены террористических организаций. Также известно о международных трафиках наркотиков, оружия, пролегающем через Ближний Восток в направлении Европы. Считается, что Украина в вопросах безопасности менее важна для Европы, хотя закрывает собой восточный фланг, сдерживая Россию. И, возможно, мало новостей о передвижении через территорию Украины в сторону Европы всего перечисленного выше только потому, что наша страна успешно с этим справляется. Были единичные случаи, связанные с миграционной службой, таможней, но Украина с этим борется, перманентно улучшая их работу. Не буду задавать провокационные вопросы, наподобие этого: что может случиться, если украинцы устанут ждать обещанное членство в НАТО? Но, всё же, НАТО могло бы делать более решительные шаги навстречу устремлениям Украины.
2
-
2
-
2
-
Саме погане, що може статися - якщо внутрішні колонії Росії почнуть конфліктувати між собою, замість того, щоби направити зусилля на відокремлення від метрополії, що в кінцевому рахунку, вірогідно, призведе до повалення кремлівського режиму. Але до цього процесу розлучення має бути залучений зовнішній незалежний арбітр. Хто ним може стати, треба подумати, головне, щоби проблема була вирішена в мирний спосіб. Хоча розумію, що певний спротив тому Москва буде чинити.
Коли питання життя і смерті, в буквальному сенсі, зачепило кожну російську сім'ю, де є чоловіки призивного віку, то питання завоювання нових територій відійшло на задній план. Тим більше, росіяни в більшості своїй вже прозріли - розуміють, чого вартує те завоювання, яке, до того ж, має вигляд "тимчасової халабуди".
Стосовно ядерного шантажу Кремля. Якщо повестися на нього, то другим шагом треба буде зняти запроваджені проти Росії санкції. Навіть, якщо санкії залишаться (що малоймовірно, бо мирна угода без підпису українського президента не буде мати сенсу) і конвенційної військової потуги Росія ще довго не зможе відновити, то російська ядерна зброя нікуди не подінеться. Тим часом Кремль буде повертати втрачені позиції та продовжувати тероризувати світ. Тому, по Україні має бути укладена комплексна угода, в якій, зокрема, Росія відмовиться від військового ядерного потенціалу. Тому, як я вже писав раніше, розмову з Росією треба починати з обговорення питань її безпеки.
2
-
2
-
Дійсно, росіяни сприймали Крим своєю територією, хоча, напевно, здогадувалися, що колись півостров треба буде повернути Україні. Можливість ядерної відповіді Росії у зв'язку з ударами по Криму, на мій погляд, малоймовірна, тому що одну з багатьох мет, до якої прагнули, здається, досягнуто. Ця мета стосувалася взаємовідносинам двох найбільших держав Азії. Здається, відносини між ними перейшли у необхідний стан.
2
-
Коріння російської цивілізації треба шукати у лісах та на болотах Залісся, на територіях якого з'явилася Московія. Росіяни, в ДНК яких превалюють гени фінно-угорських народів, розмовляють чужинською для них болгарською мовою (її діалектом). В Русі, як і в Московії, церковна служба велася староцерковнослов'янською мовою (основою для якої стала болгарська мова), багато літописів написані нею ж, що логічно, тому що написані церковними літописцями. Але народ у Києві розмовляв мовою, яка зараз є державною в Україні - українською, про що свідчать графіті раннього середньовіччя на стінах собору св.Софії – у той час, коли на місцині, де згодом з'явилася Москва, вили вовки та квакали жаби. Росіяни вкрали у нас назву своєї країни. За всіх часів Русь була одна-єдина зі столицею у Києві. Росія – держава-фейк. Чи не тому її війська зараз атакують Україну. Очевидно, що Росія зацікавлена у зникненні живого свідка своєї недосконалості.
2
-
2
-
2
-
2
-
Багато недолугих стверждень. До прикладу, якщо купують товари якогось бізнесмена добровільно, то значить він робить великий внесок в розвиток суспільства?! А як до того, що той підприємець сплачує своїм робітникам з/п в п'ять раз менше, ніж отримують робітники в Польщі за ту саму роботу чи вдесятеро нижче ніж отримують працівники в розвинуних західних країнах?! Відповідно, той бізнесмен може поставити ціну на свою продукцію набагато нижче, ніж на імпортовану. Тобто, ціна буде вирішальною під час вибору того чи іншого товару. То де тут "добровільно" і до чого тут загалом "свобода"?!
Стосовно промови президента Аргентини. Не розумію до чого він хоче повернутися?! До стану, коли економіка Аргентини цілковито залежала від зовнішніх ринків і монополій США, Англії та ін. великих капіталістичних країн?! У сільському господарстві Аргентини панують великі землевласники та іноземні компанії. Великі господарства з площею понад 1 тис. га володіють 75 % землі. 80 % селян безземельні і змушені орендувати землю (здольщина, суборенда) або найматися в батраки. То куди повернутися, в які такі "старі добрі часи"?!
Можливо Мілей - то промоутер капіталістів вчорашнього дня, які непогано почувалися за рахунок обкрадання найманих працівників і в яких немає жодної надії потрапити в майбутнє, напхане новітніми технологіями, разом з ШІ.
2
-
2
-
Схоже, позиції українців і поляків непримеренні стосовно образу Бандери. Чесно кажучи, здається, вони такими і будуть лишатися надалі. Тому дорослим людям в своїй поведінці не треба уподібнюватися дітям, з іхнім непереборним бажанням залишити останнє слово за собою. Так, були історичні події, які не прикрашають, в тій чи іншій мірі, ні одну зі сперечающихся сторін. Нажаль, нічого з того виправити не можна. Пропоную просто не випускати того злого джина - залишити минуле в спокої. Тиша, сама по собі, не призведе до зникнення суперечки, але напруги у відносинах буде значно менше. Політики, історики, урядовці і решта причетних до проблеми, станьте нарешті дорослими.
2
-
2
-
2
-
Перед Росією стоїть дилема, як не втратити себе, але при цьому не ізолюватися від зовнішнього світу. Схоже, рішення росіяни поки не знайшли, тому зазіхають на Україну та Білорусь. Але, Росія, це не моноетнічна слов'янська держава, а федеративна і багатонаціональна. Її складна внутрішня структура з часом може обернутися великою проблемою, яка своєю гостротою може пересилити існуючу сьогоденну напругу на зовнішніх кордонах. Дозволити мирно роз'єднатися федеративним утворенням всередині країни, здається, Москва не може собі дозволити. Можливо, максимальна самоізоляція дозволить Росії залишатися собою, хоча, як це зробити в теперішній час, не відомо.
2
-
2
-
Здається, головним з того, що публічно озвучив Байден після завірянь всебічної підтримки України, є його приблизно така думка: незалежно від того, який варіант закінчення буде у війні - все одно доведеться домовлятися з Путіним. Вкрай невтішний для українців вислів, бо позиції Зеленського і Путіна стосовно перемовин про мир наразі діаметрально протилежні. Тож слабо сподіваюсь, що після розмови президентів США та України за закритими дверима Овального кабінету у Зеленського все ж таки є привід для гарного настрою. Але деякі публічні розбіжності позицій в середині політичного класу Америки, дисонанс у висловлюваннях лідерів Європи стосовно війни в Україні можуть означати, що лідери Заходу домовились чи майже домовились про підготовку до перемовин з Кремлем. Якщо це дійсно так, то, напевно, українців будуть схиляти до середнього варіанту, коли і Росія, і Україна поступаються часткою своїх вимог. Росія виводить війська з усіх окупованих теріторій, але лишає за собою Крим і Київ має з цим змиритися. Тут треба добре поміркувати, чи треба йти на такі вимоги. Але, боюся, щоби нас не змусили до того, бо якщо Захід не сприйме нашої безкомпромісної позиції, його допомога може суттєво зменшитись. Але Заходу теж треба взяти до уваги те, що військова база Росії в Чорному морі у вигляді півостров Крим, буде нести постійну загрозу, поки колись не зіграє свою трагічну роль. Якщо звісно разом з мирним договором України і Росії не будуть затверджені домовленності з гарантіями для Заходу і Росії. Але навіщо в тому разі взагалі потрібна була кривава війна?! Напевно, хтось щось додатково отримає?!
2
-
Якщо розібратися, крім Зеленського американцям нікого більше підтримувати. Він єдиний, нехай і під тиском Заходу, зважився завершити демократичні реформи. Дійсно, якщо подивитися навколо, нікого, навіть не кращого, а подібного до нього, не видно. В даний час почався процес з організації нових політичних проектів, але там все упреться в фінансування - уявляєте, якими авторитетними повинні бути засновники цих проектів, що б пересічні громадяни масово понесли туди свої гроші?! Ті ж політпроекти, які розраховують на фінансування великого, нехай і не олігархічного, бізнесу, ризикують з самого старту бути звинуваченими в залежності. США - це найкраща відбіркова комісія, яка зараз довіряє Зеленському. Нам усім варто слідувати за ними, поки не з'явиться кращий претендент на президентський пост.
2
-
2
-
2
-
Для росіян найпростішим способом втягнути НАТО в конфлікт міг би бути напад росармії з Придністров'я на Молдову, бо румуни мали би відповісти на те. Але, напевно, лідери Заходу, щоби напряму не конфліктовати з Росією, будуть просити Київ розібратися з проблемою. Хоча, не виключаю, що румунські солдати, переодягнені у молдовський військовий одяг, чи у вигляді зелених чоловічків, без шевронів та інших атрибутів, що вказують на належність до армії країни-члена НАТО, можуть прийти на допомогу молдованам, тим більше, що розмовляють вони однією мовою.
2
-
Схоже, зараз триває активна підготовка громадської думки на Заході щодо можливої допомоги НАТО Україні. Нам залишається лише набратися терпіння та чекати, сподіваюся недовго. За опитуваннями в США, поки що лише 42% населення підтримують військові дії американської армії проти Росії, а 58%, відповідно, проти. Але картинка війни з України, страждання та героїзм українського народу, сподіваюся, змінять погляд американців на ситуацію в нашій країні.
Доповнено. Сьогодні опубліковані свіжі дані опитування в США – 74% американців заявили, що США та їхні союзники в НАТО мають закрити небо над Україною.
2
-
Який сенс Білорусь називати "балконом"?! Яка небезбека може виходити від балкону?! Хіба, якщо він старий і розвалюється, то може завдати шкоди тому, хто знаходиться під ним. Проте, Україні це не загрожує - Білорусь, вірогідніше, вціліє. Білорусь могла бути "кулаком" довгої руки Москви, встромленим в тіло НАТО та ЄС, але, напевно, це вже не можливо. Хоча, попереду на нас чекає запекла боротьба за цей ласий шмат Європи, що поки остаточно не визначився зі своїм майбутнім, між Росією, Китаєм, ЄС та НАТО. Як я вже писав, в стратегічному плані було би добре, якби Білорусь доєдналася до НАТО та ЄС - в тому разі з'явився би рівненький, майже по географчній вертикалі, кордон (від океану до океану) - від Норвегії на Півночі до Турції на Півдні.
2
-
2
-
2
-
Люди, які отримали владу у спадок, не обов'язково належать до касти альфа-самців, швидше ніт, але посада зобов'язує їх, принаймні, вдавати із себе таких. В Кремлі, схоже, більшає розлом між тими, хто привів Росію до війни і тими, хто з самого початку був проти. Перші усе ще намагаються залякувати людство ядерною зброєю (можливо, не тільки залякувати), але, насправді, схоже, вже почали готувати свою державу до ізоляції. Противники війни, напевно, зараз проти залізної завіси, тому, власне, вони проти війни. Хоча, може бути, що не усе так просто.
2
-
Здається, Коломойський зацікавлений, щоби слідство по справах, пов'язаних з ним, тривало безкінечно і головне, не підпускати близько НАБУ. Знайомий усім прикметник "нев'їздний" у випадку Коломойського не актуальний. Напевно, його радісно зустріли би у всіх демократичних, і не тільки, країнах. Тому, швидше за все, він почувається "невиїздним". Стосовно Рєзнікова, здається, все дуже просто - треба відповісти на питання журналістів про корупцію в МО, які озвучені два тижні тому, а в непублічній площині були запитані ще в грудні минулого року. Тому незрозуміла реакція влади бісить українців. Може, міністр Рєзніков за допомоги підробного "корупційного контракту" підігрує нашим партнерам, щоби сповільнити заплановий наступ ЗСУ для визволення загарбаних територій України, бо ті гадають, що це не на часі?!
2
-
Cаме Макрон полетів до Пекіна, як президент держави, яка єдина володіє ядерною зброєю в ЄС.Урсула фон дер Ляєн, напевно, полетіла в Пекін разом з Макроном не випадково. Вона буде не тільки ЄС представляти, вірогідно, як майбутній генсек, також НАТО. Напевно, на перемовинах в Пекіні сторони будуть намагатися зберегти взаємновигідну співпрацю, як мінімум, на попередньому рівні. Також будуть думати, як вийти з конфлікту, щоби Росія не програла, а Україна виграла. Треба мати на увазі, що саме Франція і Німеччина проштовхують європейський безпековий проект, який мав би стати альтернативою НАТО. Якщо ці країни приєднаються до Китаю, у якого окрема думка стосовно НАТО і військових блоках загалом, то за цим, можливо послідує руйнування і НАТО, і ЄС, які набудуть нові контури. Але самим вразливим питанням, здається, є відносини США і різношерстного ЄС, який внутріішньо розділений на табори. З одного боку, деякі країни Старої Європи, економіка яких дуже сильно прив'язана до світової фабрики - Китаю, а також, до великої сировинної країни Росії. З іншого боку, країни Східної Європи, Балтії та деякі країни Західної Європи. До прикладу, Італія, яка ще недавно вважалась вірним союзником Німеччини і Франції, а зараз виступає проти посилення відносин з Китаєм. Хоча, можливо , ця позиція Італії залежить виключно від світогляду та переконань прем'єрки Мелоні, бо вона дисонує з загальною сталою думкою італійського істеблішменту по цьому питанню. ЄС буде важко, не чіпаючи відносин з Китаєм, зберегти спіробітництво зі США. Здається, що всі учасники подій ведуть подвійну гру, але про це колись окремо поговоримо. Кремль, схоже, має намір воювати, доки ЄС не зробить вибір. Але яким він буде - на користь Росії і США, чи Китю?! Ясно, що ЄС (та його частина, що складається з великих економік Старої Європи) воліють зберегти всі довоєнні контакти, але, здається, цей вузол буде дуже важко розв'язати. Хтось має поступитися.
2
-
2
-
Помиляються ті, хто вважає, що значне посилення відповідальності за корупцію в Китаї ні до чого не призвело. Навпаки, програма по боротьбі з корупцією в Китаї дає свої плоди, бо зачіпає всі верстви населення і всі вікові групи, починаючи з початкової школи. Гадаю, що база для корупційних оборудок в Китаї мала би значно звузитися, а розмір хабарів зменшитись (смертна кара за хабарі від $$ 460 тис.). Не закликаю вводити смертну кару за корупцію в Україні, але в той самий час вважаю, що прив'язувати родичів до корупційних діянь не демократично. Варто лише почати це робити - зупинитися буде неможливо. А от великі терміни ув'язнення 25-50 років - саме те. Якщо залишити покарання за корупцію на сьогоднішньому рівні, то нічого не зміниться, бо всі фігуранти, відсидівши свій термін, продовжать насолоджуватись життям, до прикладу, на Кайманових островах чи деінде (де гроші - то закон), куди вони завбачливо, ще перебуваючи на важливих посадах, приватними літаками в валізах закинули вкрадені гроші. Треба закрити можливість користуватись вкраденим саме корупціонерам - повірте, бажання красти заради родичів, навіть самих близьких, усвідомлюючи свою особисту вразливість, буде значно менше. А коли сядуть перші крадії на 50 років, то і залишки бажання випаруються, значною мірою, самі собою.
2
-
2
-
Китай нічого не вартує без західних споживчих ринків. Загравання з Кремлем може призвести до зовнішнього блокування китайської економіки. Хоча це і без того може статися - швидкий розвиток робототехніки, штучного інтелекту, генної інженерії, біологічних технологій і т.п., де Захід займає провідні позиції, може призвести до відмови від використання потенціалу Китаю, як світової фабрики з виготовлення науковоємної продукції. Тобто, усі ті трильони, що зараз заробляє Китай, знов, як колись, буде заробляти Захід.
2
-
Cамое погане в сьогоднішньому конфлікті на Алеї Героїв те, що в мережі починають з'являтися коментарі, які відсилають до старого згаслого конфлікту євреїв і українських націоналістів. Хочеться зрозуміти, чим в ОП думають, невже сподіваються, що будуть нескінченно довго закидати пробні кулі, випробовуючи терпіння українського народу? Російський проект меморіалу в Бабиному Яру, провокаційні висловлювання спікерів діючої влади, сьогоднішня інсталяція порушують гармонію в нашому суспільстві і однозначно грають на руку нашим ворогам.
Cамое плохое в сегодняшнем конфликте на Аллее Героев то, что в сети начинают появляться комментарии, которые отсылают к старому потухшему конфликту евреев и украинских националистов. Хочется понять, чем в ОП думают, неужели надеются, что будут бесконечно долго забрасывать пробные шары, испытывая терпение украинского народа? Российский проект мемориала в Бабьем Яру, провокационные высказывания спикеров действующей власти, сегодняшняя инсталляция нарушают гармонию в нашем обществе и однозначно играют на руку нашим врагам.
2
-
2
-
В Україні зі свободою слова, по великому рахунку, проблем нема. Є гострий дефіцит правди. Невідомо, яку Україну збирається будувати влада після війни, але якщо не буде чесного діалогу з суспільством, то нічого гарного з того не вийде - в кращому випадку, буде ще одна нудна держава. Зараз, на мій погляд, українцям під силу запропонувати світу новий рівень суспільних відносин, в основі яких лежатиме правда - хороша і погана. Але почати слід з освіти та виховання дітей, щоби не було так, як зараз, коли наші діти і вчителі, "спробувавши на смак" європейську освіту, не хочуть повертатися до сірої буденності української.
2
-
Українці авансом заплатили Америці за зброю. Скільки коштують сотні ракет з ядерними боєвими частинами, які з території України були націлені на великі американські міста?! Скільки коштує безпека американців, яку вони отримали в результаті відмови України від третього по силі в світі ядерного арсеналу?! Тому, нам, українцям, не зрозуміло, чому зволікають з поставками потужної зброї - літаків, ракет, гелікоптерів, дронів і т.п., що дозволяє вести безконтактну, по суті, війну з найменшими втратами особового складу ЗСУ?! Чому досі гинуть наші військові і мирні мешканці міст і сіл?!
2
-
Останнім часом YT пропонує переглянути канали, які на деякий час зникли з мого поля зору. Ці канали подають себе як проукраїнські, часто, навіть, мовлять українською. Раніше не дуже розумів, для чого їх запустили, бо інформація, яку вони розповсюджували стосувалася українським досягненням, яких ніколи не було. Тепер, нарешті, зрозумів, що до чого. У пересічних росіян ці канали, на відміну від багатьох російських, мають викликати довіру, бо нібито українські і доповідають про успіхи українців. І тепер ці канали тараторять на усі боки, на фоні дійсних перемог ЗСУ, про фіктивний розгром російського війська на різних ділянках фронту, а також про атаки ЗСУ на об'єкти в російських містах, яких, насправді, не було. Зорієнтовані ці канали на російських споживачів та мають на меті підбурювати патріотичні настрої серед них. Напевно, гадають, що ця інфа має потрясти патріотично налаштованих росяін, черга з яких вибудується у військомати. Майже те саме робить Клімкін.
2
-
2
-
2
-
Путіну, щоби відвести війська, треба наступити на своє его та визнати, що за його керівництва Росія, маючи величезні ресурси, не спромоглася стати великою державаю. Навпаки, вже скоро, враховуючи контпродуктивні дії Кремля, до Росії перестануть ставитися, навіть, як до регіональної потуги. Санкції продовжать душити Росію, вона, вірогідно, продовжить занепадати. Сьогодні, напевно, мало хто зможе надати точний прогноз майбутнього нашого східного сусіда - дуже багато невизначеності. Можливо, Кремль, з огляду на те, що в Україні він не досяг поставленої мети, дозріває до думки, що продовжувати війну в Україні стає небезпечним для самого існування Росії в звичному для нас вигляді. Переводити "спецоперацію" в Україні, сплановану, як короткострокову акцію, в затяжний конфлікт, де спроможності Росії будуть протистояти спроможностям об'єднаного Заходу, може в підсумку призвести до руйнування РФ. Можливо, тому Кремль стримує свій запал стосовно приєднання українських територій. Бо приєднання українських територій тягне за собою пролонгацію війни, виснаження російських ресурсів і головне, пакети нових болючих санкцій.
2
-
2
-
Що робить ця російськомовна консерва? Те саме, що й інші російські агенти. Залякує, перед усім, європейців тим, що ситуація на ЗАЕС непербачувана, що можлива катастрофа планетарного масштабу. Для чого це вона робить? Звісно для того, щоби європейці змусили українців до перемовин з росіянами. Бо бачте, росіяни втомилися воювати і відчувають свою ганебну поразку, що невпинно наближається. Але до чого тут українці? Це росіяни захопили ЗАЕС, нехай тепер і несуть повною мірою відповідальність за небезпеку станції. Знаючи росіян, можна впевнено сказати, що МАГАТЕ та ООН їм потрібні лише для того, щоби надати ще більшого ажіатажу ситуації. Уся ця метушня пов'язана з невпевненістью росіян. Але, висловлюючись на російський манер, в них кишка слабка, щоби зробити катастрофу на атомній станції. Хіба що, підставити українців. Тому, відповідальні особи з українського боку мають контролювати перебіг окупації станції росіянами, щоби не допустити втягування українців в брудні справи росіян. Для того ціх керманичей слід глибоко перевірити на наявність зв'язків з агресором. Але гляньте но, що робить ця потвора!! Вона вже зараз готує підгрунтя, щоби звинуватити українські ССО в навмисних діях, що можуть привести до катастрофи. Намагається привчити до думки - якщо не ракети HIMARS, то необережні дії ССО можуть підірвати десятки тон вибухівки, що росіяни завезли на ЗАЕС. Заходу слід негайно вжити окремих жорстких санкцій проти Росії за захоплення ЗАЕС. Можна в секторі атомної енергетики, тим паче, росіяни збираються будувати нові АЕС в Африці та, здається, деінде ще. Хто знає, що вони там будуть виробляти, може сировину для виготовлення ядерної зброї?! Бо це, здається, зараз в російських інтересах - на фоні катастрофічної втрати міжнародного авторитету, допомагати нарождуватись новим диктаторським режимам, що будуть нести небезпеку цілому світу.
2
-
Путін, слабка людина з комплексом меншовартості, постійно порівнюватиме себе з Лукашенком, який хоч і видає із себе простака, проте має яскраві ознаки справжнього мужика. Лукашенку не потрібно вдаватися до PR-методів, щоб штучно накачувати свою маскулінність, без чого не може обійтися Путін. З психологічної точки зору, безрозсудне вторгнення російських військ в Україну це ще одна ознака закомплексованості Путіна, який потребує постійного доведення всім навколо, що не є слабаком. Це, свого роду, змагання психотипів Путін програє і якби справді постало питання про лідера союзної держави, то Лукашенко був би кращим кандидатом. Але з огляду на потенціал Росії та Білорусі, цього, напевно, не станеться. Путін, власне, субсидує Білорусь, бо визнає Лукашенка альфа-самцем, хоча, багато хто шукає тут геополітичний підтекст.
2
-
Писав і буду продовжувати це робити - не плутайте людей!! Бо всі підписанти, окрім Росії, виконали гарантії, а саме не вчинили жодної дії, яка би суперечила головному сенсу будапештського меморандуму. В документі не були прописані гарантії з забезпечення безпеки України. Проте, не слід було очікувати, що в документі, підписаному президентами таких різних держав, як США і Росія будуть надані такі гарантії Україні, бо це в майбутньому могло би стати причиною прямого воєнного конфлікту між ними, чого всіляко намагалися уникнути. В Будапештському меморандумі країни - підписанти давали гарантії чи запевнення:
"…Вітаючи приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держави, що не володіє ядерною зброєю, беручи до уваги зобов'язання України ліквідувати всю ядерну зброю, що знаходиться на її території, у визначений період часу, відзначаючи зміни в галузі безпеки в усьому світі, включаючи закінчення холодної війни, що створили умови для глибоких скорочень ядерних сил, підтверджують таке:
1. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного Акта НБСЄ поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.
2. …підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.
3. …підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного Акта НБСЄ утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримувати будь-які переваги.
4. …підтверджують їх зобов'язання домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з надання допомоги Україні як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, в разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї.
5. …підтверджують щодо України їх зобов'язання не застосовувати ядерну зброю проти будь-якої держави-учасника Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, крім випадку нападу на них самих, їхні території чи їхні підопічні території, їхні збройні сили або їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю.
6. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки та Україна будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань."
Єдина країна, яка не виконала гарантії - це Росія. Решта країн добре розуміли до чого приведе ядерне роззброєння України. Проте, там відкорковували шампанське, коли за копійки позбулися загрози, яку несли більше ніж 1200 ядерних боєголовок, розміщених в Україні та націлених на міста і стратегічні об'єкти західних країн, переважно США. Що мали би зробити українські керманичи напередодні підписання Будапештського меморандуму? Отримати членство в НАТО, залучити субсідії і кредити від Заходу на перебудову і переозброєння ЗСУ за стандартами північноатлантичного альянсу. Неважливо, сприймав нас Захід своїм союзником чи ні - це єдина незамінна умова ядерного роззброєння України. Більше того, якщо вірити Юрію Костенку, який на початку 1990-х очолював переговорну групу з ядерного роззброєння, то саме в той час американці пропонували українцям за ліквідацію ядерної зброї членство в НАТО, а на період, коли та зброя мала би знешкоджуватися, гарантували (до вступу в НАТО) безпеку для нашої держави. Цілком справедлива пропозиція, яку недолуга українська політична еліта не змогла реалізувати до цього часу.
2
-
Росія, напевно, сама хоче, щоби її турнули з ООН. Бо вона вже стільки злочинів скоїла, що пора її притягнути до суду. Виключити Росію з ООН означає викинути на смітник стоси рішень, резолюцій, доповідей та інших документів, що фіксують злочинну діяльність Росії та які необхідні для процесу над РФ. Якщо вигнати Росію з ООН, то де вона буде відповідати за усе, що коїть в Україні?! Замість того треба знайти можливість, щоби будь-яка держава-член РБ ООН, що виявляє агресію стосовно будь-якої іншої держави, не мала права приймати участі в голосуванні за резолюції РБ ООН стосовно цього питання. Як бачимо, Росія зараз використовує своє право в РБ ООН, що не дає змоги приймати прийнятних рішень стосовно її агресії проти України. І Китай, навіть, не потрібен для того. Виключити Росію з ООН, то тупа ідея, якою хоче скористатись Кремль. Тому, схоже, і наймає нефахових політичних технологів, що інакшим способом не можуть заробити, а також послуговується допомогою корисних ідіотів - бо друга поспіль помилка це вже точно ідіотизм (перша, нагадаю, була повязана з виключенням СРСР з Ліги Націй в 1939 за агресію проти Фінляндії, що не завадило Радянському Союзу продовжувати поводитись агресивно).
2
-
2
-
Заява очільника ВМС ФРН дуже схожа на звичайне гешефтмахерство. Українці обов'язково повернуть Крим. На відміну від німців, які свого часу втратили Кенігсберг, українці не винні в тому, що Россія окупувала частину території України. Здається, що головним фактором у всепрощаючій позиції Німеччини щодо Росії є багаті ресурси цього порушника світового порядку, без яких, схоже, німецькі еліти погано уявляють своє майбутнє. Здається, заради російських ресурсів еліта Німеччини не помічає тієї шкоди, якої завдали німецькі нацисти та регулярна армія українцям під час II світової війни. Сама ФРН була прийнята в НАТО в 1955 р., тобто, практично за 35 років до приєднання східних земель (НДР) і нікого не турбував на той момент факт окупації тих територій Радянським Союзом. УНР до окупації Росією (РРФСР) була незалежною державою, визнаною 9 лютого 1918 р. Німецькою імперією та іншимим впливовими державами світу.
2
-
Гарним виходом для Кремля може бути паралельне підписання договорів про врегулювання конфліктів в Україні і в Ізраїлі. Тобто, виведення російських військ з території України прив'язати до вирішення ізраїльско-палестинського конфлікту. Кремль, таким чином, через допомогу братньому палестинському народу, ніби, піде на поступки, проте не просто так, а заради благородної мети - нарешті сформувати незалежну палестинську державу. Напевно, проти такого сценарію не буде виступати більша частина ісламського світу. Тим паче, що багато хто з числа мусульманських країн погоджується з правом Ізраїля на свою державу, а з найпотужнішою поміж них Ізраїль мав би найближчим часом підписати договір.
2
-
2
-
@Наталя-в5ш , напевно, Лукашенко буде залишатися на своєму місці до тих пір, доки остаточно не віришиться доля Білорусі. Для того потрібно провести референдум. Після поглинання Росією, в разі фальсифікованого референдуму, у послугах Лукашенка, швидше за все, вже не буде потреби. Російський військовий контингент на теріторії Білорусі поки незрівняно слабший, ніж військо Білорусі. Здається, в інтересах Лукашенка уважно слідкувати за тим, щоби ця пропорція не зменшувалася, а також забезпечити чесне волевиявлення на референдумі. Краще стати на коліна перед своїм народом, чим випробовувати долю.
2
-
З кожним новим днем у Путіна все менше можливостей, щоби зберегти обличчя всередині Росії. Для решти світу він і так вже, практично, ізгой. Санкції все сильніше душать економіку Росії; ленд-ліз США і допомога багатьох інших країн, що постачають з кожним разом потужнішу та технологічнішу зброю, роблять українську армію непереможною; членство України в ЄС, що наближається (нехай, поки що в якості кандидата) дозволить отримати нашій державі політичний захист Європи. Чим далі, тим з більшимим втратами Росія вийде з війни, і це навряд чи можна змінити. У Кремлі мають визнати – спроба стати наддержавою виявилася безуспішною. Питання, наскільки сумним буде фінал, поки відкрите, відповідь залежатиме від розсудливості та інстикту самозбереження російської еліти.
2
-
Влада, для того, щоби українці повернулися в країну, має законодавчо заборонити грабувати найманих працівників. Роками українців ошукували у себе дома, бо за ту саму роботу, до прикладу, в Польщі вони отримують в 5 разів більше!! В більш старших демократіях, взагалі, в 10 разів більше!! Мінімальна з/п у наших найблищих сусідів, в перерахунку на гривні, близько 30 тисяч, а середня по країні 60 тисяч гривень. Відповідно, відрахування до пенсійного фонду в Польщі збирають більші і тому мають змогу платити пенсії, що не принижують літніх людей - мінімальна пенсія на рівні 12,5 тисяч гривень, відповідно середня польська пенсія близько 27 тисяч гривень. Чим українці гірші за поляків?! Тільки тим, що наша жадібна корумпована "еліта" давно стала гнилою. Пора її всю відправити до динозаврів!! Сумно писати про з/п і пенсії в Україні, бо це дуже схоже на геноцид. Сподіваюсь, що українці, які вимушено виїхали з країни, побачать, як живуть наймані працівники в цивілізованих країнах і не дадуть на рідній землі далі себе ошукували. Може тому і це найстрашніше, дехто біля влади вже носяться з наративами, в яких місця для пересічних українців нема, бо вони збираються запустити в Україну мігрантів з бідних країн, яких і будуть грабувати замість українців. Ми маємо це зупинити!!
2
-
Після того, як ЄС дав старт санкційному пресингу проти Росії за війну в Україні, а окремі країни ЄС почали відмовлятися від російських енергоносіїв, Росія вирішила перейти у розрахунках за газ виключно на рублі. Ситуація здається абсурдною, адже розрахунки в рублях, що неминуче буде дешевшати через санкції, не мають сенсу. Але, схоже, в такі угоди закладено зовсім інше. Можливо, розуміючи перспективу падіння російської економіки, уряд хоче зберегти стійкість рубля. Для цього в країні буде кілька його курсів. Один реальний з дешевим рублем, за яким населення зможе купити іноземну валюту, а другий, назвемо його "державний", з дорогим, за яким і змушуватимуть іноземних контрагентів купувати рубль для розрахунків за газ. І швидше за все, газ це лише початок - далі будуть інші високоліквідні групи російських товарів. Причому реальний курс від державного може відрізнятися в рази. Крім усього, російський уряд таким чином намагатиметься штучно підтримувати ліквідність рубля, на який, насправді, чекають дуже важкі часи.
2
-
2
-
Захід, напевно, хотів би, щоб Україна здобула перемогу в конвенційній війні. В цьому випадку не потрібно буде створювати нові блоки для здійснення гарантій для України – НАТО буде достатньо. Для самої Росії розмова про гарантії Україні потрібна саме зараз, до завершення війни, бо, здається, у неї більше не залишається можливостей вийти з війни, не зазнавши ганьби. Загострюючи увагу на ядерному статусі можливих гарантів, Кремль, здається, лише так може врятувати своє обличчя. Іншими словами, російські керманичі бажають мати аргумент для внутрішнього вжитку, мовляв, відмовилися від претензій на Україну не просто так. Але все ж таки, Кремль, напевно, чекає на якісь поступки з боку Заходу та України. Від Заходу, найімовірніше, у Москві чекають відміни санкцій. Заходу не варто відмовлятися від технологічних санкцій та тих санкцій, якими можна суттєво впливати на доходи російського бюджету (передусім пов'язаними з торгівлею енергоносіями). Це не дозволить агресору вдосконалювати військово-промисловий комплекс, відродити реваншистські настрої та знизить можливості для пожвавлення мілітаристського духу. Також Кремль, напевно, вимагатиме від Заходу відмовитись від звинувачень у геноциді українського народу. Важко уявити, що з того може вийти, але, як мінімум, звинувачення у військових злочинах мають залишитись – інакше, як змусити Росію заплатити за скоєне в Україні. Отримати бажаний статус наддержави після фактичної поразки в Україні, напевно, не вдасться - потенціалу Росії для цього статусу недостатньо. На виконання яких вимог може погодитися Київ? У нинішній ситуації, здається, лише на підтвердження без'ядерного статусу. Решту, здається, є можливість відкинути.
2
-
Зважаючи на перші відгуки, гарантії Україні навіть на рівні 5 ст. статуту НАТО не збираються надавати, не кажучи вже про сильнішу реакцію гарантів на протязі 72 годин з моменту агресії. Про це зокрема сказав Борис Джонсон. Схоже, у лідерів Заходу амбітніші плани щодо Росії, ніж у керівників України. Остаточно задушити Росію санкціями, щоб у неї більше ніколи не було бажання виявляти агресію проти будь-кого. Здається, цього хоче український народ. Робити Росію гарантом нашої безпеки? Та ще, щоб вона, по суті, керувала процесами здійснення цієї безпеки (давала дозвіл на проведення військових навчань української армії тощо)? Сама думка про це насторожує. Гарантії безпеки з боку Росії можуть бути приводом для зняття з неї санкцій за війну проти України. Французи, он, вже почали знов видавати візи росіянам. Хіба такою ми уявляли перемогу над ворогом? Захід зараз розглядає питання про надання найсучаснішої зброї Україні, щоб ми стали, як висловився прем'єр-міністр Великобританії, "дикобразом". Щоб назавжди стати для Путіна неперетравними. Нам дали зрозуміти, що лише членство в НАТО дасть Україні право на колективну безпеку.
Росія, починаючи війну з Україною, не чекала такого сильного опору. Захід, хай не весь, схоже, скористався мужністю українських воїнів, щоби раз і назавжди розібратися з Росією. Тому, здається, нам заважатимуть укласти мирний договір з Росією, який у сьогоднішніх обставинах може бути скоріше програшним для нас, ніж тим, що констатує нашу перемогу. Можливо, розуміючи це, українське політичне керівництво використовує переговори з Кремлем лише з метою переконати Захід постачати нам багато найсучаснішої зброї та впровадити сильніші санкції проти Росії. Захід, швидше за все, доніс свої побажання Росії ще минулого року на особистій зустрічі Байдена та Путіна. Схоже, Росія не погодилася, бо пішла війною на Україну. Судячи з того, як далеко зайшло російське керівництво у злочинах проти українського народу, зворотньої дороги в них немає. Нам іншого не залишається, ніж перемогати Росію за допомоги західних партнерів. Гоніть О. Чалого з переговорної групи, поки народ його звідти не виніс разом з рештою.
2
-
Гадаю, на Заході розуміють, що з фінансової сторони для них вигідніше швидко закінчити війну в Україні. Розуміють, що для виконання того завдання потрібна новітня потужна зброя. Але, здається, хоч стратегічна мета Заходу та України - перемога українців у війні, може співпадати, то тактичні методи для її досягнення, напевно, відрізняються. Справа в тім, що серед партнерів на Заході, можливо, нема єдності в розумінні поразки Росії. Чи взагалі Кремль має програти, а якщо поразка має відбутися, то який вигляд має мати? Можливо, найоптимістичніші плани деяких партнерів на Заході включають в себе затяжну війну (яку, здається, росіяни теж розглядають, як самий вірогідний варіант, сподіваючись на очікувану втому Заходу) для максимального послаблення Росії. На кону стоять величезні та різноманітні російські ресурси і війна в Україні для декого, можливо, саме про це. Важливо розуміти, якою територією володіє РФ. Більшість тих земель знаходиться в екологічно чистій місцині та мають безліч природних ресурсів. Суворий клімат на віддаленість від транспортних маршрутів зберігає їх незайманість. Глобальне потепління, що насувається, багаторазово підвищить цінність усіх тих територій, бо вони стануть придатними для життя, саме в той час, коли багато місць на планеті перестануть бути такими. Швидше за все, на ті території націлений також Китай, розуміючи, що переможцем в гонці за світову корону може стати той, хто володітиме ними.
2
-
2
-
Здається Кремль, розуміючи, що в Україні він не отримає бажаного, умисно засипає нашу землю трупами своїх солдатів. Напевно, таким чином, через розповсюдження інформації про вбитих в Україні росіян, Кремль сподівається зачепити за душу мільйони російських чоловіків, які поки не бажають приймати участь у війні. І це може бути результативним, усе залежатиме від кількості траурних листівок, що отримають російські родини - в певний момент може спрацювати інстинкт самозбереження нації. Російська політична нація дуже різнобарвна, може тому в Україні гине велика кількість солдатів походженням з національних околиць - щоби зцементувати російську націю?
2
-
1
-
Заяви деяких державних посадовців висого рангу ФРН дуже схожі на звичайне гешефтмахерство. Згадайте, де опиняються такі як Шредер після закінчення політичної кар'єри. Українці обов'язково повернуть Крим. На відміну від німців, які свого часу втратили Східну Прусію та інші території після ІІ світової війни, окупація теріторій Україною є порушенням міжнародного права. Здається, що головним фактором у всепрощаючій позиції Німеччини щодо Росії є багаті ресурси цього порушника світового порядку, без яких, схоже, німецькі еліти погано уявляють своє майбутнє. Здається, заради російських ресурсів еліта Німеччини не помічає тієї шкоди, якої завдали німецькі нацисти та регулярна армія українцям під час II світової війни. Сама ФРН була прийнята в НАТО в 1955 р., тобто, практично за 35 років до приєднання східних земель (НДР) і нікого не турбував на той момент факт окупації тих територій Радянським Союзом. УНР до окупації Росією (РРФСР) була незалежною державою, визнаною 9 лютого 1918 р. Німецькою імперією та іншимим впливовими державами світу.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Я вперта людина, тому постараюся тезово відтворити сенс мого зникшого коментаря. Кремлю не допоможе ані пауза, ні іранські БПЛА, ні півничнокорейські снаряди. Після того, як до ЗСУ почала поступати новітня зброя, після Рамштайну та ленд-лізу, росіянам стало важко чимось відповідати. Головним зараз є - не допустити масової мобілізації в Росії (хоча, напевно, є й такі, хто думає інакше). Допоки ЗСУ звільняє українські території, росіяни масово не будуть хапатися за зброю. А тих росіян, хто воює в Україні за гроші та тих, кого просто обдурили, меньшає кожний день. Тому, гадаю, слід менше згадувати про сучасну зброю для ЗСУ, про НАТО, а також про успіхи в бойових діях (тут забираю свої недавні побажання назад). Також, напевно, слід обережно поводитись в Криму, щоби "кримнашистам" не перемкнуло. Ще дуже важливо розпочати діалог з російськими національними елітами, щоби пояснити, що ця війна не має нічого спільного з їхніми інтересами, бо у цій війні гине їхнє майбутнє. Все це вкупі має завадити повномасштабній мобілізації в Росії.
1
-
The smiling faces of the conference participants, especially the representatives of Germany and France, are discordant with the feelings of millions of Ukrainians. Germany and France, blocking Ukraine's path to NATO in 2008, put the benefits of economic cooperation with Russia above democratic principles. By their decision, these countries unleashed the hands of aggressive Russia, which first attacked Georgia in August 2008 (literally a month after the short-sighted decision at the NATO summit), and then Ukraine in 2014. Ukraine, having abandoned the world's third largest nuclear arsenal, according to the Budapest Memorandum received guarantees from the countries of the nuclear club to respect the integrity and independence of Ukraine, and also not to exert economic pressure. Before the ink had dried under the document, Russia began to attempt to destroy Ukraine - first with the help of economic levers, and then with the military. Germany, joining NATO in 1955, had a huge part of the territory occupied by the USSR. This did not prevent her from becoming a member of the North Atlantic alliance. Now Germany is refusing NATO membership to Ukraine, citing its territories occupied by Russia as the reason. Germany, whose Nazis and regular army during the Second World War killed and tortured to death in concentration camps more than 8 million Ukrainians (the total losses of the population of Ukraine in this war amounted to 14 million). Feeling no guilt towards the Ukrainian people, the German elite prefers to do business with Russia as if nothing had happened, which is the reason why Ukraine is denied NATO membership. Dear citizens of the free world, it is important for us to know that you support the Ukrainian people in their desire to live in a free and peaceful country. Help us influence Germany and France to stop violating the NATO charter and give Ukraine the opportunity to somehow join the alliance. Without this, peace in Europe is impossible.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
На мій погляд, гра в політику в межах традіційних концепцій "права - ліва" давно застаріла. Звісно, ще певний час політики на кшталт Трампа будуть знаходити підтримку старіючого електорату. Проте, молоді виборці думають геть про інше і ті політики, які зможуть вийти за рамки традіційних повісток, отримають підтримку в недалекому майбутньому. Далі ще раз опублікую свій коментар, який раніше був написаний під відео UKRLIFE:
На мій погляд, рейтинги світових політиків падають тому, що робітники втомилися від буденної експлуатації. Бачу, як ще малопомітне невдоволення поширюється світом. Люди бачать, якими швидкими темпами розвиваються технології в гаджетах, якими вони постійно користуються. Проте, приходячи на роботу, вони стикаються з тим, що там майже нічого не змінюється - як і раніше виробничі процеси потребують багато уваги з іхнього боку. А якщо і змінюється, то дуже повільно і не для всіх. Вбачаю в тому швидко наростаючий конфлікт інтересів, коли наймані робітники більше не бажають найбільшу частину свого життя витрачати на обтяжливу рутину, проте працедавці не поспішають, а часто не можуть, швидко реагувати на зміну соціальних потреб найманих працівників відповідним вдосконаленням виробництва (застосування новітніх технологій і обладнання). Пересічних громадян настирливо атакують пропагандой способу життя багатіїв, проте для більшості населення цей, щільно зафіксований в голові, стиль не є досяжним. Наймані працівники, розуміючи, що статки роботадавців, в значній мірі, все ще залежать від їхньої праці і витраченого часу, очікують більше бенефітів від процесу, включно з більш справедливим перерозподілом прибутків. Простим підвищенням заробітної плати певний час ще можна буде якось вгамовувати очікування та гасити невдоволення частини людей, проте, це вже мало впливає на молоде покоління. Щоби не доводити ситуацію до величезного соціального вибуху, уряди, соціальні інституції, роботадавці, як мені здається, мають орієнтуватися на визволення людей від роботи, що більше не задовольняє, скорочуючи тривалість робочого тижня. В ідеалі, треба переходити на якомога широке застосування базового безумовного доходу для громадян, які не володіють засобами виробництва. Загалом, треба масово поміняти акценти людського буття, аби раціональне споживання без невиправданих надмірностей, бережливе ставлення до природніх ресурсів стало новою нормою замість невгамовного споживання і марнотратства. Має статися Великий перехід.
До речі, може саме тому світові еліти через війни, пандемії намагатимуться скоротити кількість населення планети? Хоча, чому намагатимуться, здається, вони це вже роблять?! Ходити далеко не потрібно, що якщо війна в Україні - то частина того диявольського плану?!
1
-
1
-
На мій погляд, гра в політику в межах традіційних концепцій "права - ліва" давно застаріла. Звісно, ще певний час політики на кшталт Трампа будуть знаходити підтримку старіючого електорату. Проте, молоді виборці думають геть про інше і ті політики, які зможуть вийти за рамки традіційних повісток, отримають підтримку в недалекому майбутньому. Далі ще раз опублікую свій коментар, який раніше був написаний під відео UKRLIFE:
На мій погляд, рейтинги світових політиків падають тому, що робітники втомилися від буденної експлуатації. Бачу, як ще малопомітне невдоволення поширюється світом. Люди бачать, якими швидкими темпами розвиваються технології в гаджетах, якими вони постійно користуються. Проте, приходячи на роботу, вони стикаються з тим, що там майже нічого не змінюється - як і раніше виробничі процеси потребують багато уваги з іхнього боку. А якщо і змінюється, то дуже повільно і не для всіх. Вбачаю в тому швидко наростаючий конфлікт інтересів, коли наймані робітники більше не бажають найбільшу частину свого життя витрачати на обтяжливу рутину, проте працедавці не поспішають, а часто не можуть, швидко реагувати на зміну соціальних потреб найманих працівників відповідним вдосконаленням виробництва (застосування новітніх технологій і обладнання). Пересічних громадян настирливо атакують пропагандой способу життя багатіїв, проте для більшості населення цей, щільно зафіксований в голові, стиль не є досяжним. Наймані працівники, розуміючи, що статки роботадавців, в значній мірі, все ще залежать від їхньої праці і витраченого часу, очікують більше бенефітів від процесу, включно з більш справедливим перерозподілом прибутків. Простим підвищенням заробітної плати певний час ще можна буде якось вгамовувати очікування та гасити невдоволення частини людей, проте, це вже мало впливає на молоде покоління. Щоби не доводити ситуацію до величезного соціального вибуху, уряди, соціальні інституції, роботадавці, як мені здається, мають орієнтуватися на визволення людей від роботи, що більше не задовольняє, скорочуючи тривалість робочого тижня. В ідеалі, треба переходити на якомога широке застосування базового безумовного доходу для громадян, які не володіють засобами виробництва. Загалом, треба масово поміняти акценти людського буття, аби раціональне споживання без невиправданих надмірностей, бережливе ставлення до природніх ресурсів стало новою нормою замість невгамовного споживання і марнотратства. Має статися Великий перехід.
До речі, може саме тому світові еліти через війни, пандемії намагатимуться скоротити кількість населення планети? Хоча, чому намагатимуться, здається, вони це вже роблять?! Ходити далеко не потрібно, що якщо війна в Україні - то частина того диявольського плану?!
Відповісти
1
-
Можливо, Орбан висловився в рамках кремлівського наративу, але в дещо завуальованому вигляді. Мовляв, Європі потрібна Україна, незалежна ... від впливу деяких країн Заходу. Тобто, якщо українська влада перестане слухати деяких західних партнерів та зрозуміє, що її місце поруч з Московією навічно, то угорці на чолі з Орбаном перестануть бути такими впертими, як зараз. Хоча, також можливо, що Орбаном, як джокером (верніше, як шісткою), скористались деякі його партнери по НАТО, яким війна з Росією ні до чого.
1
-
1
-
1
-
Під час активної фази війни важко знайти основу, щоби можна було будувати подальші домовленості. Поки що, здається, кожна сторона стоятиме на своєму. На ранній стадії конфлікту, коли була невизначеність із потенціалом військової, політичної, фінансової, гуманітарної допомоги нашими партнерами, можливо, українське політичне керівництво та суспільство могли б піти на певні поступки. Але зараз, коли сторони конфлікту показали свої можливості, з урахуванням санкцій, постачання зброї, якості розвідданих, мотивації та навченості війська, російські претензії не здаються прийнятними. У цій ситуації важливо керівництву держави постійно отримувати закриті дослідження громадської думки, які мають ґрунтуватися на опитуваннях як усередині країни, так і серед біженців, що залишили країну. Це потрібно для аналізу ступеня непримиренності українського суспільства. Від цього показника залежить дуже багато. Напевно, після проходження кількох реперних точок (останньою з яких є потоплення крейсера Москва) було б добре, якби до переговорів підключилися наші найвірніші партнери. Далі, здається, може бути розвилка. Або мирне вирішення конфлікту, або постачання Україні усіх, практично без винятків, видів необхідного озброєння.
1
-
1
-
А навіщо, власне, Зеленському полегшувати проблеми Кремля? Скасування санкцій, особливо у військовій сфері та технологій подвійного призначення, буде тільки посилювати Росію - сьогоднішнього ворога України. Навпаки, потрібно дати зрозуміти російським елітам, що ми теж вміємо чекати. Через десять років, а можливо і раніше, попит на викопні енергоносії почне різко знижуватися, що відіб'ється на російському бюджеті. Нервуючи, російська влада, напевно, почне робити помилки, наслідком яких стане посилення санкцій. Крим і Донбас можуть стати для Росії баластом, який не дозволить їй розвиватися. Українська влада повинна діяти, розуміючи це.
1
-
1
-
1
-
1
-
Діяльність пана Притули нічого окрім захвату та поваги у мене не викликає. Але багато раз опікшись на загальнонаціональних виборах, керованих олігархами, у мене є запитання до пана Притули. Мені видається дивним, що в державі з сильно збіднілими під час війни людьми, фонд пана Притули за добу збирає багатомільйонні суми. Здається, таке можливо, якщо хтось одним чи декількома траншами перераховує всю потрібну суму чи, принаймні, більшу її частину. Добре, якщо за цим стоять наші партнери. І погано, якщо таким чином бурхливу передвиборчу діяльність розпочала нинішня влада чи, ще гірше, минула. Можливо, я даремно нервую з цього приводу, але краще отримати заздалегідь відповіді на важливі питання, бо чомусь здається, що пан Притула готується до президентства.
1
-
Суцільна безвідповідальність! Українці, кого ми в Раду обираємо? Трухін входить до окремої (неконституційної) гілки влади, що, напевно, є власністью Коломойского. Мабуть, й Татаров теж та інші недоторкані належать до тієї приватизованої вертикалі влади, на котру українські закони ніяк не діють. Резонно зауважити, для Коломойського, здається, просування України до табору демократичних держав є небезпечним. От, що з тим будуть робити Зеленський та решта "слуг"?! І ще, це добре, що тепер у Трухіна буде менше обов'язків, бо, коли в країну підуть західні гроші та відкриються "нові можливості", то, напевно, йому важко буде навіть на основній роботі - курєра по доставці готівки.) На останок, ставити умови ведучій - це дно, до якого дуже швидко дісталась депутат Шуляк. Пані Власта, Ви, як завжди, на висоті. Дякую!
1
-
Демілітаризована зона від кордону з Білоруссю до Чорного моря, санкції проти Росії, розрив економічних, культурних та інших зв'язків між Заходом і Росією, насправді, змушують Росію тісніше співпрацювати з пулом авторитарних держав. Головне, здається, як я колись писав, Росія своє віддалення від глобального західного світу робить руками самого Заходу. Це розумно, аби росіяни не бухтіли, не маючи змоги вільно почуватися в західних країнах, як колись. Судячи з усього, світ знов буде розділений на два конкуруючих між собою табори. Америка, схоже, втомилась бути одноособним лідером світу і не останнім чинником тут є дорожнеча сервісів з обслуговування і підтримки такого статусу. У всякому разі, можливо, витрати на підтримку світової гегемонії зрівнялися чи, навіть, перевершують доходи від неї. Хоча, можливо, ніякого двополярного світу не буде. Може статися так, що новітні технології, на кшталт ШІ, заведуть нас у геть інший, незвичний для нас, світ. І сценарії розвитку такого світу можуть бути діаметрально різними - або світ об'єднається на базі тих самих новітніх технологій, позбувшись воєн, хвороб, бідності, екологічних проблем або навпаки, передчуваючи нові можливості, що несуть новітні технології, кожен буде сам за себе - виникне нова якість протистояння і конкуренції.
1
-
Коментар на цю тему, якій я опубліковав майже рік тому:
На мій погляд, рейтинги світових політиків падають, тому що робітники втомилися від буденної експлуатації. Бачу, як ще малопомітне невдоволення поширюється світом. Люди бачать, якими швидкими темпами розвиваються технології в гаджетах, якими вони постійно користуються. Проте, приходячи на роботу, вони стикаються з тим, що там майже нічого не змінюється - як і раніше виробничі процеси потребують багато уваги з іхнього боку. А якщо і змінюється, то дуже повільно і не для всіх. Вбачаю в тому швидко наростаючий конфлікт інтересів, коли наймані робітники більше не бажають найбільшу частину свого життя витрачати на обтяжливу рутину, проте працедавці не поспішають, а часто не можуть швидко реагувати на зміну соціальних потреб найманих працівників відповідним вдосконаленням виробництва (застосування новітніх технологій і обладнання). Пересічних громадян настирливо атакують пропагандой способу життя багатіїв, проте для більшості населення цей, щільно зафіксований в голові, стиль не є досяжним. Наймані працівники, розуміючи, що статки роботадавців, в значній мірі, все ще залежать від їхньої праці і витраченого часу, очікують більше бенефітів від процесу, включно з більш справедливим перерозподілом прибутків. Простим підвищенням заробітної плати певний час ще можна буде якось вгамовувати очікування та гасити невдоволення частини людей, проте, це вже мало впливає на молоде покоління. Щоби не доводити ситуацію до величезного соціального вибуху, уряди, соціальні інституції, роботадавці, як мені здається, мають орієнтуватися на визволення людей від роботи, що більше не задовольняє, скорочуючи тривалість робочого тижня. В ідеалі, треба переходити на якомога широке застосування базового безумовного доходу для громадян, які не володіють засобами виробництва. Загалом, треба масово поміняти акценти людського буття, аби раціональне споживання без невиправданих надмірностей, бережливе ставлення до природніх ресурсів стало новою нормою замість невгамовного споживання і марнотратства. Має статися Великий перехід.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Судячи з того, як після розмови президентів Єрмак ховав очі, його заступник не відповідав на поставлені запитання прямо, а Зеленський взагалі втік від розмови з народом України, президентом якої він є, можливо, окрім дружнього поплескування по плечу, у вигляді санкцій для деяких одіозних українців, наша країна від президента Байдена більше нічого не отримала? Зеленський, незалежно від результатів розмови, має спілкуватися з українцями. Якщо його схиляють до невигідних для держави рішень, він, тим більше, має звернутися із заявою до народу, без волі якого неможливо реалізувати те чи інше рішення. Здається, поступово зрозумілим стає те, навіщо на Заході на ситуацію з переміщенням російських військ дивилися через збільшувальне скло. Шкода, що дуже мало інформації, але, можливо, це той випадок, коли Китаю слід напружитися.
1
-
Єрмолаєв не правий. В конфлікта в Донбасі є один єдиний фактор - це Росія. Якщо видалити її з гри, то конфлікт миттєво закінчиться. Бойовики в Донбасі, ті, які були громадянами України, це російській "іноземний легіон". Як би не було прямого російського втручання, фінансування, постачання зброї та ін., то не було б ніяких ЛНР / ДНР. Українська армія воює з Росією, хоч це поки і не визнано українською стороною. Впливові європейскі держави не поспішають вирішувати ситуацію в Донбасі в мирний спосіб. Але, міцнішае українське військо та сміливішими стають заяви керівників нашої країни. Можливо, скоро ми побачимо військову операцію зі звільнення українського Донбасу.
1
-
1
-
1
-
1
-
Стаття у FT, напевно, відображає ставлення певних кіл в естеблишменті країн Заходу до фінансових витрат, що йдуть на підримку України. Хоча, здається, там є елементи, що вказують на замовний характер статті. Зараз одним з найголовніших наших союзників на Заході є його військово-промисловий комплекс, який має свої величезні спроможності. Треба звернутися до лобі ВПК в політичних колах, використати медійні спроможності ВПК, щоби розголосити позитивні відомості про співробітництво з Україною. Також наші союзники - західні видобувачі газу та нафти, що мають можливість збільшити свої продажі завдяки санкціям проти Росії. Їхні можливості теж могли би нам допомогти. Мабуть є інші галузі промисловості, яким зараз вигідно допомагати українцям.
1
-
Я так і не зрозумів, до чого він веде, ну, полякав трохи громадян, що далі?! А згадка про російський бліцкриг через 6 місяців війни взагалі приголомшує, якщо не сказати більше. Загалом наміри гостя зрозумілі, але все це вже давно на українців не діє. Громадяни мають знати, що допоки Кремль, що вчинив багато злочинів, не прийме пропозицію джентльменів, він вимушений буде воювавти з Україною (та об'єднаним потенціалом Заходу) до повної своєї поразки. Умови нового договору Кремля з Заходом і Україною, як його частиною, допоможуть сберегти, з огляду на апетити Китаю, цілісність Росії. Хоча, я би, на місці кремлівців, сам би ініціював відділення деяких національних утворень на території Росії, перед усім на Північному Кавказі, аби уберегти стабільність держави в майбутньому. Пора Росії відмовитись від імперських амбіцій, від яких тхне нафталіном, та розпочати будувати нову державу для людей, а тих хто хоче піти геть від Росії, навіть, не треба стримувати, бо в кінцевому рахунку так дешевше буде. А Дугіна та йому подібних, все-таки треба запроторити в буцигарню, хоча б ненадовго.
1
-
Не думаю, що регіональними відділеннями глобальної компанії управляють ідіоти. Швидше за все, це продумана акція, спрямована на підрив спокою в Україні. Українці, які вживають цей тонізуючий напій, якщо ви не ганчір'я, змусьте себе поважати, провчить цього виробника - переходите на інші марки.
Не думаю, что региональными отделениями глобальной компании управляют идиоты. Скорее всего, это продуманная акция, направленная на подрыв спокойствия в Украине. Украинцы, употребляющие этот тонизирующий напиток, если вы не тряпки, заставьте с собой считаться и преподайте урок этому производителю - переходите на другие марки.
1
-
1
-
1
-
Може є сенс розширити NATO, приєднавши Росію, так би мовити, замкнути необхідне для мирного життя коло. В тому разі, Китай, напевно, перейде в розряд регіональних держав. Зросте роль Індії та Пакистану, з якими про безпеку домовитись, напевно, буде легше ніж з Китаєм. Все це на фоні маргіналізації Ірану, колапсу Іраку та, до певної міри, невизначеності в Афганістані. З часом Китай, можливо, теж буде вимушений приєднатися до загальнолюдських зусиль. Можливо, також є сенс вибудовувати вертикальні безпекові зв'язки, охоплюючи зони напруги в районі Перської затоки, Африки, Південної Америки (хоча тут більш-менш спокійно), щоби з часом безпековим павутинням огорнути всю планету. Далі відмовитись від старої фінансової системи (тут США мали би взяти ініціативу в свої руки, бо мова, перед усім, саме про долар). А ще далі, через покоління чи два, повна відмова від ядерної зброї та суттєве скорочення конвенційної зброї. Може, колись земляни зможуть жити в спокої, гуртом готуючись до небезпек.
1
-
Можливо, влада через реакцію українців на Закон 12414 намагалася отримати стрес-аналіз стану суспільства, зокрема готовністі його до масового спротиву. Але подібні провокації несуть небезпеку для держави, бо розривають її під час війни. Проте, влада, все одно, на то пішла, саме на початку переговорів з росіянами. Може прораховують, як далеко можуть зайти в тих перемовинах.
Особисто я гостро виступав проти корупції вже в ті часи, коли молоді люди, які вийшли на вулицю заради протистояння корупції зараз, ще були малими дітьми. Я підтримую їхню боротьбу, проте, не підтримую тих, хто керує їхніми настроями, яких правильно називати не "соросятами", а "партизанами" з огляду на те, що Україну готували до партизанської війни на десятиліття. Час покаже, більше користі чи шкоди було від діяльності отих ангажованих українців, проте вже зараз ясно (продивився багато інтерв'ю західних політологів 10-15-річної давності, в тому числі Збігнєва Бжезінського), що "корупція" є єдиним вагомим оприлюдненим наративом, який став на заваді вступу України до НАТО і ЄС. Корупція це велике зло. Проте, в Україні вона (у відсотках до ВВП) навряд чи більша ніж в багатьох демократичних країнах. Просто там це називають легко перетварюваним словом "лобізм" і під це створені відповідні закони.
1
-
1
-
1
-
Сподівався почути від Путіна щось на кшталт "вставай страна огромная", але, напевно, Росія зараз настільки "неподъемная", що нічого кращого, ніж призупинити участь Росії у договорі про СНО, російські стратеги не змогли придумати. Тим не менш, своєю промовою Путін намагався згуртувати росіян заради зміцнення країни. Але чи можливо це зараз, якщо навіть в ситі 2000-ні, з їхніми потоками валюти в країну, нічого не вдалося зробити? Чекав, що Путін вимагатиме посилити режим в середині країни. Але такого не сталося. Навпаки, прозвучали деякі ліберальні ідеї стосовно бізнесу та місцевих органів влади. Навіть нуворішам, які з початком виступу лідера Росії напружилися і змокли, Путін надав індульгенцію, дозволивши і далі жити на Заході. Нове, більш нейтральне чи просто байдуже ставлення до геїв в промові, напевно, підбадьорило багатьох з них. Судячи з реакції деяких слухачів, латентні геї були присутні в залі і несмілива надія була накреслена на їхнії обличчях. Все ж таки, як я писав раніше, Росія, з її ресурсами, напевно може відротись, але ставши демократичною державою. Закінчивши війну в Україні та сплативши за злочини і руйнування. І головне, росіяни мають викинути зі своїх голів дестркутивну думку про помсту і реванш, щоби знов не вскочити в ісоричну колію, яка призводила багато народів до краху.
P.S. Забувся написати, чи не вперше Путін в промові розділяє росян на русскіх та інші нацменшини. Цікаво, до чого це? Невже, це перший крок до дезінтеграції Росії?!
1
-
На территории Украины Россия ведет захватническую войну. Российская элита, которая не в состоянии справится с проблемами внутри своей страны и глобальными мировыми вызовами, надеется, что война выручит - появится возможность худо-бедно сплотить население вокруг правящей верхушки. Россияне, сколько вы будете это терпеть, ведь санкции, которые последуют за агрессией против Украины, не позволят нормально жить целым поколениям. Кремль ведет Россию к полной изоляции, еще немного и огромная территория вашей страны превратится в некое подобие Северной Кореи. Поверьте, россияне, это вам не понравится. Хотя бы подумайте о том, что уже погибло 20 000 российских солдат и 60 000 ранено. Всего за 50 дней войны. Напомню, за 10 лет войны в Афганистане весь Советский Союз потерял убитыми 15 000 солдат. То, что сейчас происходит в Украине, это не только геноцид украинского народа, но русского тоже. Зачем вам это надо?
Россия, ведь, на самом деле даже не писала заявления на вступление в ООН и самовольно приняла на себя все права СССР, как его наследница. Но все это сомнительно и в любой момент при желании можно переиграть, лишив РФ не только мандата в ООН, но и места в Совете Безопасности.
1
-
1
-
Ситуація навколо України дійсно схожа на патову. Здається, що агресія Росіїї проти України могла плануватися разом з Китаєм. Союзники по антидемократичному блоку, можливо, вважають, що настав слушний момент посунути США на світовій арені в бік. Пекіну і Москві, напевно, вигідно було втягнути Вашингтон у протидію їхнім амбіціям в Україні. Можливо, наші вороги розраховують, що Америка в якійсь момент здригнеться і "підібгавши хвоста", відповзе з України, по ходу стрімко втрачаючи міжнародний авторитет? Можливо, розмови про недосяжність мети з визволення Криму фактично є констатацією нашими партнерами небажання переходити певні "червоні лінії", бо інакше вони вимушені будуть долучитися до конфлікту вже на іншому рівні. А інцидент з американським великим БПЛА над Чорним морем, здається, не додає впевненості нашим партнерам. Напевно, в деяких столицях Старої Європи будуть стоячи аплодувати рішенню обмежити допомогу Україні для визволення усіх захоплених агресором територій, а американці якось переживуть погіршення ставлення до них українців, яке може стати подібним до рефлексій турків стосовно них. Але за українцями потягнуться поляки, литовці, латиши, естонці, напевно, ще хтось. Ні, національні уряди будуть надалі співпрацювати, але народи, скорше, перестануть довіряти американцям. Може саме того намагаються досягти Китай і Росія - послабити вплив США в Європі, бо в них стосовно Європи є свої плани? Чи правий Генрі Кіссінджер та його послідовники в ставленні до геополітики, час покаже, але втрата довіри Сполученими Штатами у Східній Європі може виявитися програшем вже в дебюті великої гри на "світовій шахівниці".
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Договоренности, конечно, нужно соблюдать. Но, есть одно но. Известно, кто и как принимал законодательство о зеленой энергетике. Это очередная схема, наподобие Роттердам+, созданная для выкачивания средств из карманов украинцев. Удивительно, что один из гостей в студии обеспокоен сохранением статус-кво в этом схематозе, при этом старается создать впечатление человека, ратующего за демократические ценности. Так не бывает, определитесь уже. Сегодняшняя власть должна иметь право останавливать действие законов, принятых в угоду кучки заинтересованных особ, даже в том случае, если от этого пострадают наши зарубежные партнеры.
1
-
1
-
1
-
Цілком можливо, що не вистачає кваліфікованих дипломатів, бо в привілейованих вишах в останні часи здебільшого навчались не обдаровані молоді люди, набрані з загалу, а діти певних батьків, які могли влаштувати на дипломатичні курси своїх нащадків. Ті діти не завжди були достатньо розумними для отримання відповідної освіти чи просто після закінчення вишу йшли займатися бізнесом до своїх батьків. Тому, коли постає питання, кого призначити послом, то на мій погляд, краще інтелектуала з певним набором якостей без дипломатичної освіти ніж бездарного носія мови країни перебування з дипломом. А які у нас ще недавно були дипломати, звісно не всі, ми знаємо за провальними результатами міжнародної діяльності держави, починаючи з будапештського меморандуму.
1
-
Щодо російських ядерних загроз. Незрозумілі претензії, що лунають від Росії в сторону Молдови. Важко уявити, як Росія може атакувати наших сусідів, якщо закрите небо не дозволяє провести навіть десантну операцію. Я вже не говорю про атаку суходолом через територію України з боку Одеси, після того, як наші ракетні війська почали наводити лад в акваторії Чорного моря. Може вважають, що достатньо буде російського війська в Придністров'ї? Але якщо в Москві дійсно серйозно розглядають можливість застрашливого обмеженого ядерного удару? Якщо десь в океані підірвати ядерний заряд, це навряд чи справить на будь-кого враження і лише багаторазово посилить санкції щодо Росії. В Україні росіяни нанесенням тактичного ядерного удару нічого не досягнуть. Українці вже дали зрозуміти, що стоятимуть до кінця, тим більше, що і США, і Велика Британія попередили, що в такому разі Росія отримає адекватну відповідь. Можливо, Кремль саме зараз почав накручувати ситуацію навколо Молдови, розглядаючи можливість завдання ядерного удару по ній. Демонстративний удар у безпосередній близькості від кордонів НАТО та ЄС по країні, яка не є членом жодної з цих організацій та відповідно не має гарантій своєї безпеки. Складно повірити в таке, але Захід має бути напоготові і попередити Кремль про наслідки його безрозсудних злочинних дій.
1
-
Здається, потік 200-х може торкнутися глибинних почуттів російського народу, пов'язаних з інстиктом самозбереження. І коли пересічні громадяни вийдуть на вулицю, їх ніщо не зупинить - ні поліція, ні Росгвардія. Ось тоді, мабуть, і почнеться велика російська революція, наслідки якої можуть бути різними - від кардинальної зміни вектора розвитку (верх можуть взяти, як демократизація, так і повна ізоляція з переходом до тоталітаризму) до розпаду держави. Все буде залежати, хто отримає вотум довіри від народу. Нинішня влада в Кремлі, схоже, взяла курс на повну ізоляцію та тоталітаризм - вона не могла не розуміти, до якої реакції Заходу призведе військове вторгнення в Україну. Але для них важливо було відокремитись від цивілізованого світу чужими руками, щоби росіяни, опинившись у повній ізоляції, не бухтіли. Те, що Захід поки що не зміг повністю відключити Росію від SWIFT, явище тимчасове. Західні компанії мають ще вивести свої капітали з Росії. Тільки, наприклад, норвезькі інвестиції оцінюються в $1 трлн. Треба було у пана Фейгіна запитати, яким він бачить майбутнє Росії.
1
-
Додам старий свій коментар на цю тему, який опубліковав на цьому каналі і як не дивно, саме під розмовою пані Людмили з Дацюком:
Дивно це чути. Подохнути, як каже Дацюк, національно-орієнтований проект Україна не може, бо його не було - цей гештальт дотепер не закритий. До 2022, останні 400 років, це був російський імперський проект. Самостійного сталого національного проекту не було, були лише невдалі спроби його побудувати. Тільки зараз, у війні з Росією, настав час для його завершення, мільони українців наближають той день, коли це станеться. Оглядаючись на історію, а також дивлячись на сучасні націоналістичні, багато в чому, проекти в Європі (Польща, Угорщина), багато хто на Заході боїться націоналізму, як вогню. Проте партнери, замість того, аби заважати українцям завершити національний проект, мають, навпаки, нам допомогти в тому. Українцям, аби рухатись далі, треба нарешті закрити цей гештальт і отримати омріяну десятками поколінь національну державу, справедливу до нацменшин. Без того ми не зможемо бути впевненими і відповідальними союзниками Заходу - будемо чужим поектом з непереборним бажанням українців знов все змінити. Тобто, спокій в цій частині світу так і не настане. Націоналізм по своїй природі не злий, таким його робить вороже оточення. Впевнений, в загальному просторі вільних народів український націоналізм не стане осторонь, бо націоналізм, хоч і є егоцентричним за вичначенням, в глобалізованому світі бути закритим і успішним одночасно шансів майже не матиме. Попри те, що багато хто передбачають насування епохи державного ізоляціонізму, світ, напевно, не схоче поділятися на окремі закриті зони з простої причини - це нікому не вигідно.
1
-
1
-
1
-
На мій погляд, виступ президента Байдена константує факт відсутності у Росії потенціалу стати наддержавою. Росія – регіональна держава, яка існує завдяки трубі. І якщо перекрити вентиль на цій трубі, вона припинить своє існування. Процеси, пов'язані з відмовою від викопних вуглеводнів посилюються і в найближчому майбутньому прогнозовано вага Росії, як експортера цих продуктів, значно знизиться. Можливо тому Кремль кинувся вирішувати глобальні питання світопорядку саме зараз, бо розуміє, що з часом він втратить залишки можливостей, які в нього є зараз. З економікою Росії все зрозуміло, але Захід, схоже, дав Кремлю можливість продемонструвати військові можливості, як один із компонентів для серйозного сприйняття його заявки на геополітичне лідерство. Те скупчення військ, яке змогла показати Росія (з урахуванням перекидання підрозділів з іншого кінця країни) на кордонах України, не може бути аргументом для ультиматуму, який Москва адресувала Заходу та НАТО. Україні краще не поспішати виконувати забаганки східного сусіда та робити своє – час грає на нашому боці.
1
-
1
-
1
-
1
-
Під час активної фази війни важко знайти основу, щоби можна було будувати подальші домовленості. Поки що, здається, кожна сторона стоятиме на своєму. На ранній стадії конфлікту, коли була невизначеність із потенціалом військової, політичної, фінансової, гуманітарної допомоги нашими партнерами, можливо, українське політичне керівництво та суспільство могли б піти на певні поступки. Але зараз, коли сторони конфлікту показали свої можливості, з урахуванням санкцій, постачання зброї, якості розвідданих, мотивації та навченості війська, російські претензії не здаються прийнятними. У цій ситуації важливо керівництву держави постійно отримувати закриті дослідження громадської думки, які мають ґрунтуватися на опитуваннях як усередині країни, так і серед біженців, що залишили країну. Це потрібно для аналізу ступеня непримиренності українського суспільства. Від цього показника залежить дуже багато. Напевно, після проходження кількох реперних точок (останньою з яких є потоплення крейсера Москва) було б добре, якби до переговорів підключилися наші найвірніші партнери. Далі, здається, може бути розвилка. Або мирне вирішення конфлікту, або постачання Україні усіх, практично без винятків, видів необхідного озброєння.
1
-
Схоже, німці ніяк не наважаться розірвати пуповину, що століттями пов'язувала їх з росіянами. Бо після того, німцям потрібно буде самамотужки, без російських ресурсів, виживати в нестабільному світі, до чого вони (як і австрійці, до прикладу, та дехто ще), напевно, не готові. Заради того, старого, способу життя німці готові були бути головними опортунистами Заходу в Європі, що призвело до нейсприняття України, як рівної незалежної європейської держави. Політика німецьких еліт сприяла появі великодержавної реваншистської істерії в Росії, що зрештою призвело до великої війни на європейському континенті.
Якщо за вимогою Кремля залишити Україну, Білорусь і Молдову в сірій зоні, поза НАТО, то це означає розв'язати руки росіянам для нової агресії в майбутньому. Без сірої чи, іншими словами, буферної зони, Кремлю важко буде, не чіпаючи НАТО, вести війни в Європі для затвердження своїх волі, правил та принципів. Ті країни Європи, на чолі з Німеччиною, що виступають проти приєднання України до НАТО, являються промоутерами нових, ще не вчинених росіянами, злочинів.
1
-
1
-
1
-
Здається, слід приділити увагу наступному ймовірному майданчику вирішення великих геополітичних суперечок - Казахстану. Рідкісна для Китаю прямолінійна заява про захист Казахстану може говорити про те, що в цьому місці щось назріває. Великий за розміром Казахстан займає дуже важливе положення в Азії, тому на нього спрямовані погляди зацікавлених імперій, важливою ознакою яких є прагнення до розширення. Як відомо, чи не єдиними країнами, що підпадають під визначення імперії, залишаються Китай, Росія та Туреччина. Здається, між ними і розпалеться запекла боротьба за ласий Казахстан. Необов'язковим буде прагнення приєднати його буквально, але намагання отримати право застосувати до нього неоколоніальні практики, напевно, будуть. Здається, у боротьбі за Казахстан можуть зійтися Туреччина та Китай. Росія, сильно послаблена війною в Україні, хоч і має найвигідніше стратегічне становище щодо Казахстану, швидше за все, виступить у ролі союзника. Здається, що перевагу росіяни віддадуть Туреччині, хоча все може змінитися, якщо зміняться умови в яких співіснують ці імперії.
1
-
Від того, що ми істерично кричатимемо: "Байден, введи війська!", нічого не зміниться. Американці, напевно, мають план і до нього не входить намір участь армії США чи НАТО у війні на території України. Принаймні на цьому етапі. Сучасну зброю, паливо, фінансову допомогу партнери нам надають. Сподіваюсь, що технологічність і потужність зброї зростатимуть. Упевнений, що незабаром українська армія буде оснащена на рівні армій НАТО. Але, знову ж таки, про це не треба кричати (особливо під час виступу президента США) і займатися цим мають не перехожі з вулиці, хай і дуже активні, а уряд, що, напевно, він і робить. Багато кремлівських посіпак усередині України на замовлення розжарюють атмосферу навколо участі НАТО та США у війні, яку розв'язала Росія в Україні. Цілі розгорнутої компанії можуть бути різні. По-перше, вказати на слабкість Заходу, що насправді не так. По-друге, Кремлю складно буде прийняти програш у війні, тому потрібен супротивник рівня НАТО, щоб пояснити росіянам поразку. Але головна причина, напевно, полягає у гострій необхідності мобілізації населення Росії. Справа в тому, що войовничо до українців налаштовано, головним чином, старше покоління, що черпає інформацію з телевізора. Молоде покоління, котре намагаються затягнути на війну, має доступ до альтернативних ЗМІ. І якщо навіть припустити, що більшість серед них складають російські патріоти, то гинути на незрозумілій війні, все одно, не входить до їхніх планів. Російська армія може стикнутись з проблемою набору особового складу, тому участь НАТО і США в війні на стороні України може стати чарівною паличкою для Кремля.
1
-
1
-
Чи можна пана Пономарьова повною мірою сприймати "опозиційним політиком", бо справжні опозиціонери російського режиму носять грим, а про їхнє місце знаходження мало хто знає, окрім них самих. До того ж, розмови про ядерний армагедон, швидше, поріднюють гостя з російським керівництвом, у якого інших козирів, ніж ядерне залякування людства не лишилося. Верніше, вони (козирі) є, але якщо зайти з них, то росіяни відразу зрозуміють, що їх весь час дурили і після того втримати державу вкупі буде проблематично.
1
-
1
-
Стратегія США в Європі - стримування Росії, залучаючи європейські країни для виконання тактичних завдань. Завдання України в цій грі - послаблювати Росію, яка вторглася на територію нашої країни, відновлюючи свій вплив на пострадянському просторі. Однак своєю агресією Росія не тільки поранила нас, але і розкрила власну виразку, через яку мільярди доларів щорічно йдуть на утримання Криму і Донбасу. Додати сюди санкційні втрати і тоді напрошується питання: як довго протримається Росія? У чинної влади України є всього один варіант, щоб змінити роль України в чужій грі. Сподіваюся, судова і антикорупційна реформи допоможуть стримати олігархів та їх клани, які вкрали спочатку все те, що побудували наші батьки, потім обікрали нас через злочинні схеми і тарифи, а тепер зазіхнули на майбутнє наших дітей - міста і природа нашої країни в місцях розташування їхніх заводів і комбінатів в більшості випадків непридатні для життя. Поборовши корупцію і затвердивши справедливість в судах, Україна може стати вітриною західного способу життя, хоч нас запевняють в його скорому кінці, але це не так. Американцям, які вирішують свої завдання, швидше за все, однаково, в якій якості ми перебуватимемо - виразки на тілі Росії, що кровоточить чи східноєвропейської вітрини успішного західного світу, але з більшим задоволенням нададуть допомогу, як здається, у другому випадку.
1
-
1
-
Кисильов правий - російську чути неприємно. Не можу погодитись з деякими тезами гостя. Вважаю, що більшість українців все ж таки повернуться зі своїх тимчасових притулків за кордоном. Українці ментально дуже сильно прив'язані до своєї рідної землі. Якщо держава, звісно, створить для того відповідні умови. Не можна порівнювати український народ з німцями після ДСВ. Бо, на відміну від німців, українці не приходили з війною на чужу землю і не вчиняли злочини проти людяності. Але росіяни в Україні роблять теж саме, що робили німці 80 років тому. Умови життя, в яких опинились українці після нападу росіян, породило в російськомовних українців природне бажання перейти на використання в повсякденному житті української. Але, якщо, як пропонує гість, толерувати російську мову на державному рівні, навіть, маючи за мету схилити громадян сусідньої держави до демократії, то це може поставити, як мінімум, на паузу процес єднання українського народу, що оптимістично сприймуть в Кремлі. Тому треба бути уважними - зовнішні геополітичні гравці не завжди розуміють, що єдність українців то запорука сили української держави. Великою помилкою буде відкрити державні кордони для усіх бажающих переїхати до України. Пращури українців, що давно залишили свою батьківщину, навряд масово поїдуть до України. Але масовою може стати міграція представників інших етничних груп - вихідців з України, особливо з районів погано придатних до проживання. Також, вірогідно, можна чекати, що якась кількість росіян забажає переїхати до України, якщо російський режим стане більш деспотичним та жорстоким. Якщо в першому випадку, впевнившись у знанні мови та історії України, ще можна зголоситися, то у випадку з росіянами того краще не робити. Інакше, усе те, що стало для нас ненависним, прийде до нас додому та стане перешкодою відродженню української держави. Розмиваючи етнічний склад населення, буде втрачатись самобутність, а також, згадана вище, сила держави. Головне те, що українці можуть втратити мрію про свою, до певної міри, моноетнічну та монокультурну державу. А "космополітичну державу" Гайдай може спробувати побудувати, але десь в іншому місці - за межами України.
1
-
1
-
Видно, як Єрмолаєва та тих, хто за ним стоїть, лякає новий формат стратегічних відносин України та США. Можна забути про світопорядок, який склався після Другої світової війни. І не тільки тому, що розвалився Радянський Союз, а Росія більше не є наддержавою. Змінилася сама Росія. Колишня радянська республіка РФСРР стала незалежною державою, яка побудована на зовсім інших цінностях. Імперський свербіж Росії, сподіваюся, вдасться вилікувати, а Україна, разом з цивілізованим світом, повинна їй в цьому допомогти.
1
-
1
-
Здається, потік 200-х може торкнутися глибинних почуттів російського народу, пов'язаних з інстиктом самозбереження. І коли пересічні громадяни вийдуть на вулицю, їх ніщо не зупинить - ні поліція, ні Росгвардія. Ось тоді, мабуть, і почнеться велика російська революція, наслідки якої можуть бути різними - від кардинальної зміни вектора розвитку (верх можуть взяти, як демократизація, так і повна ізоляція з переходом до тоталітаризму) до розпаду держави. Все буде залежати, хто отримає вотум довіри від народу. Нинішня влада в Кремлі, схоже, взяла курс на повну ізоляцію та тоталітаризм - вона не могла не розуміти, до якої реакції Заходу призведе військове вторгнення в Україну. Але для них важливо було відокремитись від цивілізованого світу чужими руками, щоби росіяни, опинившись у повній ізоляції, не бухтіли. Те, що Захід поки що не зміг повністю відключити Росію від SWIFT, явище тимчасове. Західні компанії мають ще вивести свої капітали з Росії. Тільки, наприклад, норвезькі інвестиції оцінюються в $1 трлн. Треба було у пана Фейгіна запитати, яким він бачить майбутнє Росії.
1
-
1
-
1
-
Боротьба з корупцією не має стати інструментом в руках партнерів, за допомогою якого вони вирішуватимуть свої проблеми. Тобто, в залежності від стану світової кон'юктури, тримаючи Україну на антикорупційному гачку, то наближати її до своїх союзів і альянсів, то віддаляти. Чесно кажучи, мені здається, що з корупцією на вищих щаблях влади може покінчити одна 5-хвилинна розмова. У Заходу для того є все потрібне. Але, як бачимо, там на практиці, попри риторичні вправи, закривали очі на корупцію в Україні, тим самим надавали мовчазну згоду нашим можновладцям на розграбування держави. І зараз, бачимо багато галасу, проте, справи закриваються, корупціонери на волі і т.п. Окрім інших, у виграші борці з корупцією, які зробили з того дуже вигідний для себе бізнес. Закордонні донори непогано оплачують подібні послуги. Я маю право висловлювати ці думки, бо писав про корупцію ще в ті часи, коли багато хто воліли взагалі мовчати чи тихесенько булькотіти про неї на своїй кухні, а більшість сьогоднішніх борців з корупцією були школярами. Можливо, доморощені антикорупціонери зацікавлені, щоби справа їхнього життя ніколи не припинялася. Але тут важливо все ж таки своєчасно зупинитися, щоби не вийшло так, як часто буває в житті, коли у компанії, що продає акційний товар, запаси вже давно закінчилися, проте, реклама акції продовжує виходити, бо за неї було заплачено наперед.
1
-
1
-
1
-
1
-
Складається враження, що цей аналітик сидів під столом, коли Сі Дзіньпін та Путін домовлялися про майбутнє. Звичайно, швидше за все, це не так, тоді він просто бреше на ходу, намагаючись сподобатися російським пропагандистам. Якщо Пекін і зацікавлений у війні, яку Кремль розв'язав на території України, то, напевно, лише з однією метою – послабити Росію настільки, щоби вона не пручалась, коли Китай прийде повертати свої споконвічні території. Китай вже воював з Радянським Союзом за території , але зараз, напевно, він розсудливо чекатиме на момент, коли Росія почне розвалюватися, щоб взяти активну участь у цьому процесі.
1
-
1
-
Закон про СБУ швидше за все приймуть. Чи буде служба з новими функціями цікава для Баканова? Малоймовірно і можливо, він покине свій пост. Але спочатку, мабуть, він повинен буде, за завданням президента, завершити реформування СБУ, яке вже, схоже, почалося зі звільнення заступників.
Закон об СБУ скорее всего примут. Будет ли служба с новыми функциями интересна для Баканова? Маловероятно и возможно, он покинет свой пост. Но прежде, наверное, он должен будет, по заданию президента, завершить реформирование СБУ, которое уже, похоже, началось с увольнения замов.
1
-
1
-
Перед Росією стоїть дилема, як не втратити себе, але при цьому не ізолюватися від зовнішнього світу. Схоже, рішення росіяни поки не знайшли, тому зазіхають на Україну та Білорусь. Але, Росія, це не моноетнічна слов'янська держава, а федеративна і багатонаціональна. Її складна внутрішня структура з часом може обернутися великою проблемою, яка своєю гостротою може пересилити існуючу сьогоденну напругу на зовнішніх кордонах. Дозволити мирно роз'єднатися федеративним утворенням всередині країни, здається, Москва не може собі дозволити. Якщо Росія повернеться на Схід чи на Захід, її "тілом", швидше за все, оволодіють інші. Росія з часом може розчинитися в оточуючих її культурах. Можливо, максимальна самоізоляція дозволить Росії залишатися собою, хоча, як це зробити в теперішній час, не відомо. Потрібно розуміти - життя в обложеній фортеці не цукор.
1
-
Дивно це чути. Подохнути, як каже Дацюк, національно-орієнтований проект Україна не може, бо його не було - цей гештальт дотепер не закритий. До 2022, останні 400 років, це був російський імперський проект. Самостійного сталого національного проекту не було, були лише невдалі спроби його побудувати. Тільки зараз, у війні з Росією, настав час для його завершення, мільони українців наближають той день, коли це станеться. Оглядаючись на історію, а також дивлячись на сучасні націоналістичні, багато в чому, проекти в Європі (Польща, Угорщина), багато хто на Заході боїться націоналізму, як вогню. Проте партнери, замість того, аби заважати українцям добудувати національний проект, мають, навпаки, нам допомогти в тому. Українцям, щоби рухатись далі, треба нарешті закрити цей гештальт і отримати омріяну десятками поколінь національну державу, справедливу для нацменшин. Без того ми не зможемо бути впевненими і відповідальними союзниками Заходу - будемо чужим поектом з непереборним бажанням українців знов все змінити. Тобто, спокій в цій частині світу так і не настане. Націоналізм по своїй природі не злий, таким його робить вороже оточення. Впевнений, в загальному просторі вільних народів український націоналізм не стане осторонь, бо націоналізм, хоч і є егоцентричним за вичначенням, в глобалізованому світі бути закритим і успішним одночасно шансів майже не матиме. Попри те, що багато хто передбачають насування епохи державного ізоляціонізму, світ, напевно, не схоче поділятися на окремі закриті зони з простої причини - це нікому не вигідно.
1
-
1
-
Якщо за вимогою Кремля залишити Україну, Білорусь і Молдову в сірій зоні, поза НАТО, то це означає розв'язати руки росіянам для нової агресії в майбутньому. Без сірої чи, іншими словами, буферної зони, Кремлю важко буде, не чіпаючи НАТО, вести війни в Європі для затвердження своїх волі, правил та принципів. Ті країни Європи, на чолі з Німеччиною, що виступають проти приєднання України до НАТО, являються промоутерами нових, ще не вчинених росіянами, злочинів.
1
-
Кажется, Зеленский из Берлина вернется без готового решения по СП-2. Скорее всего, всё будет зависеть от будущих переговоров в Вашингтоне, как Меркель, так и Зеленского. Bloomberg пишет о предстоящей встрече Байден-Меркель, подчеркивая неоднозначность ситуации, предшествующей переговорам: "Визит Меркель в Вашингтон должен предложить американцам некоторые идеи по решению геополитического беспорядка, который она спровоцировала." Эта цитата напрямую связана с решением Германии о завершении строительства СП-2. Наверняка, независимо от того, кто получит портфель канцлера в правительстве ФРГ, германские корпорации не допустят остановки СП-2. Только решительные консолидированные действия США, противостоящие завершению строительства и запуска в эксплуатацию СП-2, могут остановить этот проект.
1
-
Маніпуляційні порівняння гостя в студії, щонайменше, говорять про його упередженість, яка погано поєднується зі стандартами ЗМІ. Що робити, якщо, для прикладу згадуваний, педофіл - мільярдер? Ви здатні в такому випадку передбачити рішення українського суду або дію правоохоронних органів, які, можливо, зарубають справу ще на стадії розслідування? Зрозуміло, що за відсутності чесних і справедливих судів, чинна влада шукає можливості і тільки час покаже, якими були їхні справжні наміри. На дії влади ми будемо реагувати на виборах. З чогось потрібно було починати і, сподіваюся, судова реформа, яка нарешті почалася, дозволить в майбутньому виносити справедливі рішення.
1
-
1
-
1
-
Нажаль, конструктори тотального олігархічного ладу в Україні зробили погану послугу її громадянам. Так, саме тотальна олігархія - символ сучасної української держави. Ми звикли до короткого переліку фамілій відомих олігархів, проте, багато хто з нас не розуміють, що олігархія в Україні багатошарова і навіть в самому малому населенному пункті можна знайти достатньо прикладів зрощення політиків і бізнесу. Звісно, для великих олігархів, які заробляють на маржі цін на сировинні та енергетичні продукти, чим менша з/п найманих працівників, тим краще. Тому політики, які за сумістництвом є великими бізнесменами або посаджені останніми на важливі посади, приймають закони, що стримують розвиток держави. Нажаль, олігархи меншого калібру йдуть второваним старшими побратимами шляхом, не розуміючи, що штучне стримування з/п звужує внутрішній споживчий ринок і це в кінцевому рахунку гальмує розвиток їхнього же бізнесу. Але є ще більш важлива причина для зміни правил взаємодії бізнесу і найманих ним працівників. Це неприпустиме ставлення до українських батьків, яких десятиліттями гнобили, безбожно експлуатували, виплачуючи мізерні з/п, виявляючи неповагу до них. Це ті українські батьки, які, тяжко працюючи, не могли забезпечити гідне життя своїм родинам. Це саме ті українські батьки, які зараз зі зброєю в руках захищають нашу країну. Нажаль, українці не чинили опір свавіллю стосовно себе, як це масово робили працівники в демократичних країнах, а відповідальної національної еліти, як, до прикладу, в сусідніх Польщі чи Чехії, нажаль, ми не маємо. Саме українські "ерзац - еліти" - зрощений політико - бізнесовий авангард, в числі інших, зробили можливим напад Росії. Сподіваюсь, українські батьки після цієї тяжкої війни більше не дадуть себе дурити.
1
-
Як завжди дедушка намагається нас переконати в тому, чого насправді нема. Ретранслює останні бажання Кремля перед тим, як той опустить "залізну завісу". Як відомо, надія помирає останньою, а остання надія поготім. Це надія на те, що у росіян різко збільшаться патріотичні, мобілізаційні, мілітарні настрої. Але для того потрібні якісь дії. В Кремлі сподіваються, що удари ЗСУ ударами ракетами ATACMS по російським містам здатні виконати цю роль. В тому разі частина росіян дійсно вишикуються в черги до військоматів, що здатне продовжити війну ще на якийсь час, але не змінить її результатів. Але, я сподіваюсь ЗСУ не будуть воювати та на чужій території, а гинути за Крим та Донбас росіян, як бачимо, недостатньо навіть за чималі гроші. Останнім часом YT пропонує переглянути канали, які на деякий час зникли з мого поля зору. Ці канали подають себе як проукраїнські, часто, навіть, мовлять українською. Раніше не дуже розумів, для чого їх запустили, бо інформація, яку вони розповсюджували стосувалася українським досягненням, яких ніколи не було. Тепер, нарешті, зрозумів, що до чого. У пересічних росіян ці канали, на відміну від багатьох російських, мають викликати довіру, бо нібито українські і доповідають про успіхи українців. І тепер ці канали тараторять на усі боки, на фоні дійсних перемог ЗСУ, про фіктивний розгром російського війська на різних ділянках фронту, а також про атаки ЗСУ на об'єкти в російських містах, яких, насправді, не було. Зорієнтовані ці канали на російських споживачів та мають на меті підбурювати патріотичні настрої серед них. Напевно, гадають, що ця інфа має потрясти патріотично налаштованих росяін, черга з яких вибудується у військомати.
Треба забути про претензії до Німеччини стосовно постачання Берліном важкого озброєння до ЗСУ. Це має вирішуватися в рамках Рамштайну. Причина проста, хоча, можливо, неочевидна. Кремль намагається зафіксувати постачання, зокрема, німецьких танків - наступального озброєння для підвищення мілітарістских та мобілізаційних настроїв серед росіян. Словосполучення "танк Тигр", "танк Леопард" вшиті в підсвідомість росіян та громадян інших країн, куди дотяглися щупальця спочатку радянської, а потім й російської пропаганди. Російське суспільство, за відсутності значущих досягнень Росії, весь час навмисно тримають в парадигмі перемоги в ДСВ, тому в Кремлі, напевно, знають, що росіяни сприймуть німецькі танки в 2022 так само, як і нацистські в 1941.
1
-
Боюся, що війну Росії та інші її злочинні дії по всьому світу, після того, як не спрацювали в якості лякалки Заходу, в Кремлі задумали використати для створення умов самоізоляції РФ. Як тільки загине на війні чи втече від війни значна частина чоловіків, спроможних на протест зі зброєю в руках, а також кількість та ступінь злочинів кремлівського режиму перетне межу, за якою відбудеться сприйняття світом Росії не інакше, як терористичної держави, то, напевно, залізний занавіс опуститься. Нажаль, з трьох, на мій погляд, можливих сценарієв трансформації Росії (про це я вже давно написав) Кремль, схоже, вибрав саме цей. З іншого боку, тоді членство України в НАТО не буде болючим для сприйняття в Росії, навпаки, зіграє на руку Кремлю та буде продано пересічним росіянам, як вагомий аргумент безальтрнотивності самоізоляції РФ. Хоча, в тому разі буде проблематично отримати від Росії кошти на відбудову зруйнованої нею України, хіба що, тільки ті, що знаходяться в юрисдікціях держав цивілізованого світу.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Меркель, понимая, что выполнение пунктов минских соглашений в том порядке, в котором они записаны, создадут дополнительные угрозы для безопасности Украины, все равно требует от Зеленского их выполнения. Создается такое впечатление, что минские соглашения специально записаны в таком порядке (отдельное "спасибо" всем причастным к этому с украинской стороны), чтобы одним махом осложнить положение Украины, а бесконечная бодяга с разбирательствами вокруг этого отвлекала от строительства СП-2. Обязательства, которые США и другие страны имеют перед Украиной в связи с Будапештским меморандумом, необходимо выполнять, не взирая на новую ситуацию для Америки, связанную с противостоянием Китаю и желанием видеть Россию своим союзником в этом. Иначе мировой хаос захлестнет нашу планету. Россия уже в одностороннем порядке выходит из не очень выгодных для неё международных договоров. Конгресс США, один из последних наших влиятельных партнеров, который может остановить реализацию проекта СП-2. Так же, возможно, пришла пора, пока в закрытом режиме, предъявить претензии ФРГ для выплаты компенсации за убийства 8 млн. украинцев во второй мировой войне. Сколько стоит жизнь человека? Она бесценна, поэтому такие претензии могут начинаться с суммы с 12 нулями.
1
-
Якщо західні політичні, військові, економічні теоретики та технологи вказали своїм елітам на "український" шлях виснаження Росії, то зараз настав час діяти далі. Було б добре, якби зараз Молдова, Грузія, Азербайджан погоджено почали звільняти свої території, окуповані Росією чи за її допомоги. Ще краще стало би, якби Талібан напружив Росію в Азії, Японія розпочала би навчання біля Курил, а також в Сирії та в африканських країнах почався би рух навколо російських найманців. Туди ж додати партизанський опір у Білорусі. Низка таких подій могла би призвести до дезорганізації кремлівської верхівки, яка і без того робить багато помилок.
1
-
Путін, як людина з яскраво вираженим комплексом меншовартості, не міг бути хуліганом. Самоізоляція Росії це вимушений крок, продиктований інстиктом самозбереження тієї частини російської політичної еліти, яка пішла за Путіним (а не піти вони не могли) ва-банк та програла. Теж думаю, що ідея Путіна розвалити світовий порядок зафіксована в його голові, як незагоювана рана, що постійно свербить. Наразі, чим більші руйнування будуть завдані Україні, чим більше злочинів вчинять російські вояки, тим міцнішим буде мур, відділяючий РФ від решти світу - напевно, так думає Путін, який хворий, як кажуть, на невиліковну хворобу. Заради зміцнення режиму Кремль вигнав з країни майже всіх потенціальних внутрішніх опозиціонерів, включно з тими пересічними громадянами, котрі здатні взяти до рук зброю, щоби боротися з кремлівським режимом.
1
-
Представники України не прийшли на голосування за резолюцію стосовно уйгурів, напевно, тому, що українську владу, можливо, схиляють до визнання Криму російським.
Можливо, Шевченко пішов, тому що не бажає роздмухувати скандал чи йому те порадили адвокати, які, може, збираються базувати свою позицію на політичному тиску влади, яка, можливо, домагалася від банкіра додаткової емісії.
Не дуже знаюсь на внутрішньополітичних розкладах в Америці, але, здається, що нафтовидобувна галузь, в основному, фінансує республіканців. То може підвіщення ціни на нафту то є реверанс нафтовому бізнесу від демократів до проміжних виборів в Конгрес.
1
-
Можливо, останнє, що планує зробити Кремль, це вчинити в Україні злочин такого масштабу, що викличе відкриту військову відповідь НАТО (виключно на території України), програш якому мешканці Росії сприймуть з розумінням. Дивлячись на контингент мобілізованих в "кирзочах" та з іржавими "калашами", розумієш, що призовна компанія в Росії проводиться не з метою переламати хід війни, а, швидше, з метою заповнити паузу, допоки, (як, напевно, розмірковують в Москві) Захід обмірковує "останнє попередження" Кремля перед настанням "Армагеддону". Останнє слово спеціально виділив лапками, бо, звісно, ніякого Армагеддону не станеться, хоча, чогось неприємного від росіян, напевно, слід чекати.
1
-
Можливо, хочу наголосити, що це лише припущення, галас в американських ЗМІ з подачі джерел в уряді США, який потім був підхоплений інформагентствами решти світу, пов'язаний з минулорічною очною зустріччю Президентів Байдена і Путіна. Можливо, події, які ми зараз спостерігаємо, що пов'язані з ультиматутом Кремля, погрозами Україні та пересуванням російських військ біля наших кордонів, а також реакція Заходу на це, є діями вистави, яка має спільне авторство - Заходу та Росії. Мета якої - вкласти в голову росіян, і не тільки, впевненість у тому, що Україна йде на Захід завдяки милосердю Росії, яка не хоче губити у кровопролитній війні десятки тисяч росіян та братів-українців, а також підтримати в думці українців та решту наших симпатиків, що в тому наша спільна заслуга. У зв'язку з цим, перепрошую тих коментаторів, експертів та політиків, які були включені в цю можливу гру і у зв'язку з цим були несправедливо звинувачені мною у підіграванні ворогові. Здається, таки пройшов обмін України на Білорусь. Дякую всім тим, хто допомагав, і робить це зараз, отримати українцям свободу та побудувати демократичну державу!
1
-
Боюся, що в Самарканді Путін отримав підтримку Сі Цзіньпіня, чи, принаймні, наганяй. Бо Китай, якщо Захід терміново не запровадить санкції проти нього, в будь-якому випадку отримає вигоду. Якщо Росія програє в Україні, то Китай зможе отримати російські території разом з безкоштовними ресурсами. Якщо програє Захід, то докорінно зміниться світовий порядок і на вершину зійде угруповування держав на чолі з Китаєм, серед яких основними будуть ще Росія та, можливо, Індія. Щодо Туреччини, то, здається, що Ердоган приєднається до переможців.
1
-
Бути світовим гегемоном, напевно, приємно, проте, насправді, дуже обтяжливо. В 1990-х роках, після руйнування СРСР, США стали таким гегемоном. Але справи пішли не так, як гадалося - виринувший в 1980-і з майже небуття за допомоги Америки Китай, який мав би стати противагою СРСР в двополярному світі, почав поступово посилювати свій вплив, наступаючи на інтереси Америки. Вже в кінці 1990-х років (про що одному українському дипломату, з його слів, повідомив сам Збігнев Бжезінський) в американських аналітичних центрах розпочали розробляти програми по стриманню Китаю. Але як стримати потужну державу?! Можливо, саме в той час хтось вигадав створити для ньго вагомого конкурента. Оскільки Росія і Китай є екзистенційними супротивниками, то можливо, вибір випав на користь Росії. Тим паче, за Росією, як правонаступницею СРСР у всіх відношеннях, залишилися міцні зв'язки з країнами "третього світу", який тепер називають словосполученням "глобальний південь". Звісно, економіку Росії важко порівнювати з китайською. Проте, здається, це не головне - аби стати другим полюсом світу не достатньо бути лише економічною потугою. Треба щось більше, на зразок вміння наводити жах на суспільства в країнах з протилежного табору. Саме це і робить Росія на території іншого свого екзистенційного супротивника - України. Чи не для того нашу країну позбавили ядерної зброї та не надають безпекову парасольку НАТО?! Обмеження постачання зброї під час так званого "контрнаступу", відсутність літаків F-16, заборона застосування західної зброї по військових і пов'язаних з ними об'єктах в глибокому тилу Росії про що може говорити?! Якщо Росія дійсно готується стати другим полюсом - противагою цивілізованого світу, то Заходу треба прямо зараз приймати Україну в НАТО і спільними зусиллями виганяти ворога з території країни - члена НАТО. Бо якщо українці надалі вимушені будуть страждати від цієї несправедливої війни, вони матимуть право шукати кращих для себе варіантів. Навіть придивитися до пропозицій Пекіну (з урахуванням збереження максимальної кількості наших власних умов).
1
-
Після замаху на Трампа демократам, здається, нема сенсу змінювати свого кандидата, бо напевно, будь-хто з них тепер програє Трампу. Навіщо демократи добровільно віддають владу, ні, не республіканцям, а саме Трампу?! Що такого здатен зробити він, від чого відмовляються інші?! Більше за все це питання турбує нас, українців. Бо так виходить, що за президентів-демократів українці багато чого втратили. Перед усім, за Клінтона ядерний арсенал, за Обами Крим без єдиного пострілу, за Байдена багато нових територій з затримкою постачання зброї під час "контрнаступу". Зараз допомога, здається, поступає більш-менш своєчасно, то чому Трамп має замінити Байдена?! Які такі американські інтереси стоять на кону?! Взагалі, технологія малопомітної добровільної передачі влади існує давно. Кожного разу і скрізь після такого відбуваються доленосні для цілих народів події. Он в Україні Ющенко так передав владу Януковичу, а Порошенко Зеленському. То чого, насправді, чекати від Трампа?! Перемоги чи зради?! Ми всі бачили, як комедіанти стають президентами, сподіваюся, що зворотнього не буде.
1
-
1
-
Помилково вважають, що мінські угоди не працюють. Усе навпаки, санкції, завдяки Мінську завдають шкоди економіці Росії. Пункти про конституційну реформу та вибори (пп11,12) у мінських угодах слідують за п.10, який каже: "Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп." Тобто, в угодах вже записано, що ще до конституційної реформи (яка займе багато часу – 2 сесії ВР) та виборів на території ОРДЛО вже не має бути російських військ та їхніх найманців. Хто там буде, "блакитні шоломи", ОБСЄ чи ще хтось, це не так важливо, головне, що росіян не буде на нашій землі. Найцікавіше, що буде, якщо ВР не зможе ухвалити конституційну реформу? Невже російська армія ризикне розпочати нове вторгнення? Адже українська армія не така, якою вона була у 2014 році. Світова спільнота теж вже готова до дій Росії. Може, тому в Кремлі так скаженіють, бо проґавили цю послідовність? Єдиною перешкодою цьому шляху може бути п.5. Але закон, який необхідно ухвалити відповідно до цього пункту, у ВР приймається простою більшістю. Що заважає ВР, після виведення російських військ та російських найманців, переглянути цей закон у вигідному для нашої країни вигляді? Це і буде реальна політика України як міжнародного суб'єкта. Пора почати розмовляти з Кремлем, який відкидає Будапештський меморандум, Великий договір 1997 року, зрозумілою йому мовою.
1
-
Зважаючи на відсутність прогресу в переговорах, починаєш замислюватися, чим можна стільки часу займатися. Може, в покер грають?)) Якщо серйозно, Росія не виконує свою частину зобов'язань щодо мінських угод:
1. З боку російських військових, російських найманців та російського "іноземного легіону", що складається з громадян різних держав (у тому числі з громадян з українськими паспортом) немає всеосяжного припинення вогню.
2. Військові підрозділи, контрольовані Росією, зазначені у п.1, на постійній основі заважають місії ОБСЄ моніторити ситуацію, в той час, як самі заводять на територію українського Донбасу нове важке озброєння.
Без виконання перших трьох пунктів не буде просування щодо виконання мінських угод. Складається враження, що Росія взагалі не прагне їх виконувати. Адже можливі зміни до конституції про особливий статус ОРДЛО, про що записано у п.11 угод, не дають право цим утворенням диктувати свою волю та впливати на зовнішню політику держави, тобто, Їхній особливий статус ніяк не вплине на прагнення України до НАТО та ЄС. Напевно, саме тому Кремль активно дестабілізує ситуацію в українському Донбасі, розуміючи, що іншим способом завадити Україні вступити до НАТО та ЄС на даний момент не зможе, враховуючи те, що окупований український Крим Москва вважає територією РФ.
1
-
1
-
Здоровий глузд і цифри говорять про малу ймовірність військової інтервенції Росії в Україну (хіба що китайські зелені чоловічки прийдуть на допомогу))). Схоже, Захід, знаючи про можливий союз Китаю та Росії та побоюючись цього, заздалегідь почав створювати навколо Росії несприятливу для неї обстановку. Заяви про нові санкції за атаки на демократичний світ були попередженням для Росії, у разі, якщо вона об'єднаться з Китаєм для протидії Заходу. Здається, таким чином Захід показує, в яких умовах може опинитись Росія, якщо наважиться вступити до союзу з Китаєм. Санкції, які передбачалися за можливу агресію проти України, найімовірніше, будуть запроваджені, навіть без нових актів агресії, а підставою для цього, можливо, будуть попередні злочини Кремля проти України, Молдови, Грузії тощо. Швидше за все, історія з російським ультиматумом Заходу була затіяна заради того, щоб отримати письмову відмову наполеглевому небажанню Кремля бачити Україну в НАТО. Путін у такий спосіб розв'язав собі руки, щоби поставити підпис під договором із Китаєм. У фазі загостренного протистояння з Заходом Росія буде намагатися повернути собі статус наддержави, який колись належав Радянському Союзу. Але Китаю конкурент не потрібен, лише молодший партнер, тому віддалене майбутне у Росіїї, швидше за все, буде нерайдужним.
1
-
Кремль може і не пояснювати, звідки хімічна зброя може з'явитись у Донбасі. Ця новина призначена для США та західної коаліції вцілому. Посилатися росіяни будуть, зокрема, на привід для початку війни в Іраку, якого, як вважають у Кремлі, не було. Схоже, що Росія може за певних обставин, які залежатимуть від підсумків переговорів із Заходом, розпочати наступ, але виключно на Донбасі та виключно силами свого "іноземного легіону".
1
-
Те, що відбувається зараз в Україні, можна було передбачити після зміни Військової доктрини Росії у 2010 році. Вже тоді, готуючись до атак на своїх сусідів, Росія взяла за правило погрожувати ядерною зброєю. Справа не обмежилася декларацією використання ядерної зброї у відповідь на атаку на неї або її союзників ядерною та іншими видами зброї масового враження. Росія заявила про можливість превентивного ядерного удару у відповідь на великомасштабну агресію проти неї із застосуванням звичайної зброї. Кремль розумів, що ніхто не збирається атакувати Росію. Можливість превентивного ядерного удару потрібна була, як акт залякування, щоб їхні жерви навіть не намагалися чинити опір. Можна зробити висновок, що про плачевний стан свого війська в Москві знали, але короста не давала спокою "імперії зла". Провівши абияк переоснащення своїх військ Росія напала на нашу країну і це була її фатальна помилка, яка може коштувати їй державності.
1
-
Дякую, було дуже цікаво!! Окрема подяка за естетичне задоволення від дуже гарної вишиванки!!
Боюся, що в питаннях приєднання до НАТО і можливо до ЄС, Україна може зіштовхнутися з елементарною мстивістю. Нам, можливо, будуть потай закидати провину в деяких речах, до яких ми, насправді, не маємо ніякого відношення. Це може бути і вихід Великої Британії з ЄС, і зрада Росії, і дещо інше. Бо, здається, є впливові члени обох згадуваних організацій, які незадоволені поточним станом речей. Виходячи з малої вірогідності на ниньошньому етапі отримати консенсус за приєднання України до НАТО і можливо до ЄС, слова пана Каратницького і деяких інших спікерів мають неабиякий сенс. Адже розширення політичних, безпекових, економічних компетенцій Києва в північноатлантичному просторі можливі, але в складі дещо інших союзів і об'єднань, членами котрих можуть бути також деякі діючі представники НАТО і ЄС.
1
-
1
-
Здається, американські політичні еліти назовні можуть грати в відому гру - "поганого і гарного поліцейських", аби забезпечити американські інтереси, чому не завадило би навчитись українським політикам. Іларіонов насипає, як під новорічну ялинку, багато різних побажань, що стосуються зброї для ЗСУ. І ми не проти, проте, гість програми, напевно, робить це не просто так, бо розуміє, що гіпербалізованими побажаннями він прямою ниткою веде українців до можливої невпевненості в своїх силах і поширенню зрадницьких настроїв, якщо подарунків буде набагато менше. Те саме роблять і знані українці, і "хорошиє русскіє", і західні експерти, які всі разом передчасно називають дати перемоги України у війні, розуміючи, що без достатньої кількості новітньої зброї того можна чекати дуже довго. Тобто, бачимо багато різношерстих гравців, які готують грунт для примирення українців з втратою Криму. Сумно те, що всі вони з кожним днем стають ближче до своєї цілі.
1
-
1
-
1
-
1
-
Не було бажання писати цей коментар – кому хочеться бути злим пророком? Але події останнього часу йдуть за сценарієм, про велику ймовірність якого я написав давно. Російська еліта, схоже, заради збереження цілісності держави, вибрала шлях на ізоляцію. Російська і західна цивілізації дуже відрізняються друг від друга. Навіть середній клас великих російських міст заперечує західні цінності. Подивіться на поведінку багатих мешканців російської столиці, які не розуміють і вкрай обурені масовим закриттям бізнесів відомими світовими виробниками споживчих товарів. Ми бачимо, як москвички лінчують сумки Сhanel, звинувачуючи Захід у замаху на їхній спосіб життя, при тому не виявляють анітрохи жалю з приводу кривавої різанини, що влаштували російські орки в Україні. Російська еліта, схоже, збирається оформити ізоляцію своєї країни чужими руками, щоб не мати проблем із громадською думкою всередині Росії. Санкції, вигнання з міжнародних інституцій (ось вже про ООН заговорили) здаються справедливими, особливо для нас, українців. Але в результаті ми отримаємо ізольовану величезну, технологічно відсталу країну з населенням, яке не цінує право інших на свободу, навіть просто на існування. Країну, яка має арсенал ядерної зброї. І якщо в запалених головах в Кремлі ухвалять рішення атакувати когось, то що зможе протиставити тому решта світу? На жаль, з вини російської еліти, для якої не вигідно було прийняти цінності західного світу в повному обсязі (хоча матеріальну їх складову роселіта сприйняла з натхненням і з задоволенням користувалася благами Заходу), мир на нашій планеті перебуває у непередбачуваному стані. Напевно, не варто говорити про переговори Заходу та Росії щодо перегляду підсумків холодної війни, до чого прагне Кремль, але, якщо й виганяти Росію з міжнародних організацій, то робити це потрібно обдумано. Звіт про свої дії Кремль має десь надавати. Важко зрозуміти те, що Росія, володіючи величезними територіями та практично невичерпними природними ресурсами, обрала шлях, який майже не вимагає зусиль, але він і не робить державу великою. А могло бути інакше.
1
-
Як писав раніше, мені здається, що Росія впевнено крокує до громадянської війни. Напевно, російська армія найближчим часом висуне лідера, спроможного не оглядадитись на Кремль. З іншого боку будуть вагнерівці та кадирівці, головним завданням для яких буде за дуже великі гроші захищати особисто, а також статки російських скоробагатьків. В звичайних умовах армія, безсумнівно, перемогла би будь-які воєнизовані угруповання в середині Росії. Може тому кремлівські багатії, саме в цей час, в Україні утилізують військових росармії, щоби потім було менше роботи.
1
-
Після замаху на Трампа демократам, здається, нема сенсу змінювати свого кандидата, бо напевно, будь-хто з них тепер програє Трампу. Навіщо демократи добровільно віддають владу, ні, не республіканцям, а саме Трампу?! Що такого здатен зробити він, від чого відмовляються інші?! Більше за все це питання турбує нас, українців. Бо так виходить, що за президентів-демократів українці багато чого втратили. Перед усім, за Клінтона ядерний арсенал, за Обами Крим без єдиного пострілу, за Байдена багато нових територій з затримкою постачання зброї під час "контрнаступу". Зараз допомога, здається, поступає більш-менш своєчасно, то чому Трамп має замінити Байдена?! Які такі американські інтереси стоять на кону?! Взагалі, технологія малопомітної добровільної передачі влади існує давно. Кожного разу і скрізь після такого відбуваються доленосні для цілих народів події. Он в Україні Ющенко так передав владу Януковичу, а Порошенко Зеленському. То чого, насправді, чекати від Трампа?! Перемоги чи зради?! Ми всі бачили, як комедіанти стають президентами, сподіваюся, що зворотнього не буде.
1
-
1
-
На первый взгляд кажется, что Кремль победил. Да, они достроят еще один газопровод в обход Украины, однако его еще нужно будет запустить. История с OPAL показала, что СП-2, в случае допуска к эксплуатации, могут ждать подобные проблемы. Также может показаться, что Газпром, будучи основным игроком на рынке природного газа в Германии, будет использовать цену на газ, как политическое оружие. Это возможно, но продлится это не долго, через 10 лет спрос на газ в Германии резко упадет - правительство ФРГ выполняет программу, так называемого, Энергетического перехода на зеленые виды энергии. А цену на продукт, если он в избытке, диктует покупатель, а не продавец, поэтому еще не ясно, сможет ли газ стать политическим оружием в руках Кремля. Но, при этом, Россию будут пристально контролировать и любое обострение (военное, экономическое или политическое давление) в отношении нашей страны, согласно договора, заключенного в Вашингтоне Байденом и Меркель, получит реакцию ЕС. Возможно, эту многоходовку специально разыграли, чтобы, используя экономические рычаги, загнать нашего агрессивного соседа в стойло.
1
-
@cry9621 , так, може бути і про це я писав. Китай наочно демонструє, що не тільки демократія дає можливості бурхливо розвиватися, забезпечуючи добробут громадянам. Волелюбні українці, звісно, не приймуть авторитаризм, але, якщо Захід і надалі буде годувати нас обіцянками, то якійсь компроміс з Китаєм можна буде пошукати, залишаючись демократичною державою по суті. Бо поки українці томляться біля дверей НАТО та ЄС, їх за 30-ть років стало майже на 20 млн. менше. Може на Заході одумаються за рахунок українців вирішувати свої проблеми? Чи звичка то друга натура?!
1
-
1
-
1
-
На європейському континенті триває дві війни. Одна, це комбінація гарячої, енергетичної, інформаційної війн, ініціатором яких є Росія. Друга - війна, без боєвих дій, за єдність європейських країн і Заходу загалом. Про першу майже усе відомо, а друга, не дивлячись на існування НАТО і ЄС, має максимально посилити спроможність до координації урядів західних країн. Справи мають вирішуватись швидко, без, відомої усім, бюрократичної тяганини. Війна в Україні зробила сильний поштовх в цей бік. Врешті решт, приймаючи національні, культурні, релігійні відмінності, країни Заходу мають демонструвати непохитну єдність, щоби покращувати світ, в якому ми живемо. І Шольц, і Макрон, схоже, до останнього намагалися не допустити війни, розуміючи, що на певний проміжок часу життя пересічних европейців стане більш скрутним. До того ж, це зачіпало особистий імідж політиків - деякі з них, напевно, збиралися знов йти на вибори. Тепер вони, напевно, бачать, що це потрібно заради вищої мети, без досягнення якої Заходу було би дуже скрутно в недалекому майбутньому. Тому, потроху країни Старої Європи нарощують допомогу Україні. Але дещо лідери могутніх європейських країн все ж таки виторгували для себе, як от, можливість не закривати деякий бізнес на території Росії, може, ще щось.
1
-
Судячи з усього, пані амбасадорка гарна людина. Але, саме Німеччина є тою ключовою країною, від хибних рішень уряду котрої в Україні з 2014 точиться війна. Німці нам казали, що якби вони дозволили українцям в 2008 приєднатися до НАТО, то це нічого не змінило би - Росія, все одно, напала би на Україну. На те скажу: хотів би я подивитись на росіян, які наважилися би на конфлікт з НАТО. Швидше за все, пишу про це в сотий раз, Німеччина діяла суто у своїх корисних інтересах, несвідомо підштовхуючи Кремль до агресії. Навіть з урахуванням зміни відношення до України, абсолютної довіри до німецьких еліт поки що не має бути. Бо це може бути усього-навсього тактичним рішенням німців (проте, здається, самим вірним на цей час) для найшвидшого закінчення війни, але яке суттєво не змінює стратегичного ставлення Німеччини до Росії. Хотів би помилитися.
1
-
1
-
Судячи з усього, В Кремлі у внутрішній боротьбі перемогає команда, яка налаштована на ізоляцію Росії. Але тут є проблема. Чи захоче народ, який встиг деякий час пожити доволі свободним заможним життям, змиритися з новою реальністью? Напевно, було би складно на те розраховувати. Але можна штучно створити умови, які поставлять росіян у безвіходь та унеможливлять інші, крім ізоляції, дії. Для того потрібно вчинити страшний злочин, накшталт, підриву ядерного заряду, причому, на мій погляд, місце застосування ядерної зброї не має особливого значення. Бо мета - визнання Росії державою - терористом - буде досягнута в будь якому разі. Може, світова спільнота надасть Росії статус держави - спонсора тероризму за раніше вчинені нею злочини, яких набралось, здається, достатньо для того. Краще вберегти планету від нуклеарного забруднення.
1
-
Українській владі ніхто не може заборонити шукати способів якнайшвидше очистити територію України від війська загабника. По великому рахунку, українцям все одно, хто допоможе закінчити цю кровопролитну війну. Якби Захід не хотів цієї війни, то Україна вже давно була би в НАТО, проте нас до цього часу годують лише обіцянками, чим, власне, підштовхують до більш тісних контактів з Китаєм. В ситуації, що склалася, виникають запитання, чи дійсно Захід хоче бачити Україну своїм союзником, чи щирі заяви Заходу стосовно нашого майбутнього, чи це гра на зниження ваги Китаю, в якій Україна є лише інструментом, чи, може взагалі, нас хочуть заштовхнути назад - під протекторат Росії?! Українці не можуть того зрозуміти. Українська влада має з розумом скористатися можливістю в ситуації загострення конкуренції між США і Китаєм. Боюся одного, чи має Китай реальні важелі впливу на Росію?! Чи може, конкуренти Китаю використовують слушний момент, коли той, прагнучи утвердитись в якості світової потуги, не може не реагувати на війну Росії проти України?! Щоби втягнувши Пекін до вирішення конфлікту, не дати йому це зробити і тим самим втопити його авторитет.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Схоже УП отримала замовлення на злам волі українців заради примирення з думкою про втрату Криму.
Цікаво, чи лишилися в країні люди дотичні до "deep state"?! Раніше, знаю були такі.
Насправді, достеменно невідомо, що в головах владної верхівки стосовно долі Криму. Напевно, думки там різні. Видно, що деякі партнери дуже сильно тиснуть на Банкову. Надалі цей тиск може посилитись. Все тому, що за Крим могли домовитися ще до його окупації в 2014. Може саме тому українське військо без бою полишило свого часу півострів. Росія, можливо, виконанала обіцяне і тепер вимагає від контр-агента, який сидить не в Києві, виконати свою частину домовленостей. Але влада не може вийти за межі, означені громадською думкою. Не важливо, чи буде референдум чи ні, сьогодні не видно, що ця думка може змінитися. Не знаю, взагалі чи існують причини для того, аби більшість громадян змінила свою позицію стосовно Криму.
1
-
1
-
Певний час розмірковую, як вийти з війни, аби з тим погодилися в Росії. Можливо, всіх задовольнить наступний план:
1. Припиняються бойові дії.
2. Російські війська виводяться з усіх українських територій.
3. За 100 км (тут може бути інше число, але в розумних межах) від кордону України з Росією суходолом проводиться лінія (в Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій областях), відділяючи демілітаризовану зону, на території якої Україна не матиме права розміщувати підрозділи ЗСУ. Проте, ці території в складі українських адміністративних одиниць буть жити повноцінним життям, де безпекою будуть опікуватись звичайні поліцейські підрозділи.
4. Азовське море набуває статусу демілітаризованого.
5. Україна, за виключенням демілітаризованої зони має право приєднатися до НАТО.
6. У разі нападу Росії Україна має право ввести регулярну армію в демілітаризовану зону і знищувати там військові цілі, приналежні до РФ чи будь-кого ще.
7. Договір дійсний до моменту можливого приєднання Росії до безпекового союзу з Заходом.
Звісно, такі міста, як Харків, опиняться на демілітаризованій території. Але це краще, ніж постійні обстріли міста.
1
-
1
-
1
-
Здається я зрозумів, чому Україна досі не в НАТО. Боюся, що ми взагалі можемо туди не потрапити. Причина частково відрізняється від 2008 року, коли вступу завадило особливе ставлення Німеччини та, в меншій мірі, Франції до відносин з Росією. Зараз, схоже, Захід користується Україною, як розмінною монетою (дуже зручно) та чекає, яке рішення приймуть в Росії у відповідь на його пропозицію. Якщо Росія продовжить орієнтуватися на Китай, обмежувати свободи всередині країни і згортати залишки демократії, то у нашої країни, мабуть, з'явиться шанс приєднатися до НАТО. У цьому випадку країна отримає необхідні для швидкого розвитку інвестиції та технології. Якщо Росія піде на угоду з Заходом (чого, схоже, в даний момент Захід бажає найбільше) та стане невід'ємною частиною європейської і частково євразійської безпеки, то Україна втратить свою привабливість, як елемент європейської архітектури безпеки. В цьому випадку, вірогідно, основна частина інвестицій і технологій піде в Росію, особливу увагу буде приділено її азійським кордонам. Про Україну теж не забудуть, але, боюся, вкладатися будуть за залишковим принципом. Хоча, заради справедливості, слід зазначити, що стратегічно для європейських ринків Україна знаходиться в більш вигідному становищі і якщо не враховувати сировинну складову, Україна, можливо, теж отримає достатньо для свого швидкого розвитку. Чекати, судячи з зустрічі Байдена і Путіна, залишилося недовго. Якою буде відповідь Путіна? Здається, Захід дав чітко зрозуміти Кремлю, яким чином буде відбуватися політика щодо Китаю. Створення оборонного блоку AUKUS вже говорить багато про що. З іншого боку, допоки остаточно не вирішена доля газопроводу ПП-2, схоже, Москві, як би, натякають, що з Заходом краще дружити, інакше проблеми, подібні ПП-2, можуть виникнути в інших місцях. Що стосується України: якщо проблему українського Донбасу можна вирішити відносно легко, то питання Криму для Путіна, як видно, поки закрите. Схоже той, хто свого часу порадив Путіну окупувати Крим, заангажований тією політичною групою в Росії, яка проти союзу з Заходом і напевно, в Москві зараз йде запекла боротьба "голубів" та "яструбів" Цікаво, як розглядається питання Криму в пропозиції Заходу - швидше за все, його поки відкладуть до кращих часів. Також цікаво, як буде вести себе українська владна політична еліта, якщо Захід і Кремль домовляться, чи погодиться з підвішуванням питання Криму або їх ніхто навіть питати про це не буде?
1
-
Здається, що усі ті представники російської влади, хто робив вигляд, що сплять під час виступу Путіна, домовились між собою таким чином показати своє невдоволення та протест на дії керманича РФ. А Кадиров, напевно, розуміє, що йому скоро кінець настане, тому, може, збирається тікати.
1
-
1
-
Можливо, знаючи про бажання Росії якнайшвидше ввести газопровід ПП-2 в дію і приблизно розуміючи, як вона буде заради того діяти, її навмисно спровокували на агресивну поведінку. Влітку, в сезон низького попиту, норвезькі газогони були закриті на профілактику, чим не могла не скористатися Росія, яка так само знизила поставки газу в Європу, що підняло ціни. Знаючи, що такі дії не сподобаються в Європі, росіяни все одно ризикнули, використовуючи ціну на газ, як жупел, намагались підганяти європейських чиновників до завершення дозвільних процедур стосовно газогону ПП-2. Замість того, щоб прискорити запуск газопроводу ПП-2, в Європі почалася серйозна дискусія про надмірний вплив поставок російського газу на європейську економіку. Ціна на газ скоро впаде, як тільки відкриють вентилі норвезьких газогонів, але неприємний осад від дій Росії, яка скористалася тимчасовою слабкістю Європи, залишиться надовго. Сподіваюся, в Європі згадають, що Росія вже діяла таким чином, перериваючи поставки газу через Україну в суворі зимові місяці. Переслідуючи тактичну вигоду, Росія може програти стратегічно.
1
-
1
-
1
-
Шановні глядачі, обов'язково прочитайте про ленд-ліз (невелика стаття на Вікіпедії), щоби зрозуміти, що цей парніша їздить вам по вухах. По-перше, закон про ленд-ліз надає право президенту США самостійно визначати кількість і якість озброєння та військового обладнання, що надається Україні (ніякого затвердження в Конгресі чи очикування нового фінансового року не потрібно). По-друге, за зброю, що буде знищена під час війни, Україна сплачувати не буде. Зброю, що вціліє, Україна має чи то повернути, чи викупити за безвітсоткові довгострокові американські кредити. З урахуванням того, що Україна збирається приєднатись до НАТО, зброя стандарту НАТО нам буде потрібна. Навіть пан Генрі Кіссінджер визнав, що Україна фактично вже є членом альянсу. Було би дуже добре, якби за зброю, що постачається партнерами до України, розрахувалася своїми коштом Росія. Віргінський майже нічого не знає про постачання зброї, але вперто просуває русняву пропаганду. Як бачимо, хоч комусь він став в нагоді.
1
-
1
-
Пам'ятаю, як, зі слів лідерів кримсько -татарського народу, президент Обама, після захоплення Криму росіянами, обіцяв, що той повернеться до України через п'ть років. Проте, як бачимо, нічого не змінилося, хоча пройшло вже більше десяти років з того часу. Можливо, робилися якісь заміри (вони, напевно, робилися) про вплив агресивних дій Росії в Європі на світову геополітичну ситуацію, зокрема, на стан Китаю. Багато чого в світі робилося і робиться зараз за рахунок українського народу, який і без того поніс найбільші людські втрати в ХХ ст. Не можна поступатися навіть маленьким шматочком української землі - це святе!! Знаю, що саме так думають більшість українських воїнів. Бо цей прецедент (обмін територій на членство в НАТО) ні до чого гарного не приведе. Бо окрім приєднання України до НАТО, є ще вступна компанія в ЄС, а ми вже зараз бачимо, як наші друзі з ЄС починають викочувати особисті вимоги до нашого вступу. І це тільки початок!! Тому найкращою нашою пропозицією росіянам може бути демілітаризована зона на українському боці кордону по ліній рівновіддаленій від українсько-російського кордону станом на 1991р. на певну кількість кілометрів, вже після відведення усіх російських військ з території України. Нехай беруть цю пропозицію, бо згодом і такого може не бути. А російські пропагандисти, впевнений, зможуть обернути це в перемогу.
1
-
Спорудження нової залізної завіси спровоковане керівництвом Росії, яке, заради дезорієнтації місцевого населення, хоче оформити це руками Заходу, мовляв, це не ми – це наші супротивники так бажають. Зважаючи на все, Росія, схоже, і надалі буде прямувати до посилення тоталітарного режиму. Багатьом в Росії це може не сподобатися. Від того складається враження, що напередодні опускання залізної завіси стоїть завдання позбавитися тих, хто здатний до опору зі зброєю в руках, особливо з національних околиць, включно з Чечнею, Бурятією та ін. Можливо, частково цим можна пояснити таку велику кількість втрат, що несе російська армія?
1
-
За роки після відновлення незалежності жодна політична сила, отримавши владу, не змогла реформувати країну так, щоб населення країни, розділене на групи чи ні, змогло відчути справедливість відповідно до стандартів розвинутої демократії. Олігархічна політико-економічна система не дозволяла в повній мірі це здійснити. Можливо, йдучи напролом, чинна влада, зможе змінити ситуацію на краще. На перший погляд, їх методи здаються нелогічними і навіть небезпечними, але, скажіть, як ще можна зрушити реформи з мертвої точки в країні, глибоко ураженої олігархічним впливом? У нашої країни більше нема часу - або ми реформуємося, або втратимо все, включаючи ідентичність. Це не питання наступних часів (сподіваюся, майбутні покоління будуть жити в світі без війн), це найважливіша проблема сьогодення, проблема виживання України.
1
-
1
-
Фотосесія подружжя Зеленських - це особистий погляд американської фотохудожниці. Хоч наші країни і належать до демократичного світу, але ментальність наших народів всеж таки трохи різна. Комерціалізація художніх витворів для сучасного мистецтва давно стала нормою, тим більше, що ці роботи призначаються для популярного журналу. Нічого поганого в тому, що погляд американки не збігається з нашим, немає, тому що на тих фото пані Олена - наша, рідна. В ці важкі для країни часи вона уособлює образ української жінки, яка без страху, разом з чоловіками, виборютє нашу перемогу на фронті, не скиглячи вдихає життя у наші напівзруйновані міста чи самовіданно рятуює за кордоном дітей - наш генофонд. Єдине, що хочу сказати, звертаючись до президента пана Зеленського: пообіцяйте, що зробите усе можливе для того, щоби українські жінки разом з дітьми після війни повернулися додому. Адже серед них, впевнений, нові Шевченки, Лисенки, Українки, Стуси, Костенки, Чорноволи, Лобановські, Скорики, Сікорські, Городецькі, Грушевські та безліч інших.
1
-
1
-
1
-
Можливо, хочу наголосити, що це лише припущення, галас в американських ЗМІ з подачі джерел в уряді США, який потім був підхоплений інформагентствами решти світу, пов'язаний з минулорічною очною зустріччю Президентів Байдена і Путіна. Можливо, події, які ми зараз спостерігаємо, що пов'язані з ультиматутом Кремля, погрозами Україні та пересуванням російських військ біля наших кордонів, а також реакція Заходу на це, є діями вистави, яка має спільне авторство - Заходу та Росії. Мета якої - вкласти в голову росіян, і не тільки, впевненість у тому, що Україна йде на Захід завдяки милосердю Росії, яка не хоче губити у кровопролитній війні десятки тисяч росіян та братів-українців, а також підтримати в думці українців та решту наших симпатиків, що в тому наша спільна заслуга. У зв'язку з цим, перепрошую тих коментаторів, експертів та політиків, які були включені в цю можливу гру і у зв'язку з цим були несправедливо звинувачені мною у підіграванні ворогові. Здається, таки пройшов обмін України на Білорусь. Дякую всім тим, хто допомагав, і робить це зараз, отримати українцям свободу та побудувати демократичну державу!
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Білору́ська Наро́дна Респу́бліка (біл. Белару́ская Наро́дная Рэспу́бліка, Biełaruskaja Narodnaja Respublika (БНР, BNR)) — білоруська держава зі столицею в Мінську та Городні, яка після утворення 9 березня 1918 року відповідно до Другої Статутної грамоти, зберігала ознаки суверенітету над певними територіями понад 6 місяців і під час Слуцького повстання (27 листопада — 31 грудня 1920 року).
Державною мовою була білоруська мова. Атрибути державности: Тимчасова Конституція БНР (ухвалена 11 жовтня 1918 р.), печатка БНР (від 28 квітня 1918 р.), прапор і герб (з червня 1918 р.) і паспорти громадян БНР (з літа 1918 р.). Міжнародне визнання: Вірменія, Грузинська Демократична Республіка, Австрія, Польська Республіка, Естонія, Латвія, Литва, Чехословаччина, Українська Народна Республіка і Фінляндія (де-юре); Німецька імперія, Царство Болгарія й Османська Імперія (де-факто). У містах Каунасі, Ризі, Константинополі, Києві, Одесі, Празі, Берліні, Гданську, Копенгагені та інших працювали білоруські дипломатичні та військово-дипломатичні місії, консульства і представництва.
Найбільших успіхів уряд БНР досяг у культурному будівництві й розвитку освіти. За короткий час були створені до 350 початкових шкіл, кілька гімназій, Мінський педагогічний інститут, виходило 28 газет, діяло 11 видавництв, видавництво «Освіта» («Адукацыя») активно друкувало підручники для шкіл, готувалося відкриття Білоруського державного університету.
Після листопадової революції в Німеччині (1918) Радянський уряд відмовився від Берестейського договору й рушив Червоною армією на захід. 10 грудня Червона армія зайняла Мінськ. Мінська Рада проголосила відновлення Радянської влади. На середину лютого 1919 року по всій території Білорусі знову встановилася влада більшовиків.
1
-
1
-
Формула Штанмайера ничего нового не привносит, она является прямым следствие минских соглашений, которые подписал наш президент. До сих пор не понятно, зачем он это сделал, возможно, кто-то подставил его. Тот, кто был причастен к составлению или согласованию документа от украинской стороны, не мог не понимать всю тяжесть последствий для Украины. Реализация пунктов соглашения в том порядке, в котором они записаны, является очень серьезной проблемой, которую сложно решить не потеряв доверие народа. Однако, вешать всех собак из-за минских соглашений на Зеленского, не комильфо.
1
-
1
-
1
-
Люди із комплексом меншовартості, який, очевидно, присутній у Путіна, дуже болісно ставляться до своїх поразок. Програючи і Заходу, і Китаю по всіх напрямках, Путін розуміє, куди він привів країну. Але прийняти поразку з гідністю він не може через свою ментальну ущербність. Напевно, у будь-якій країні, яка володіє ядерним арсеналом, у тому числі й у Росії, в ланцюгу команд для запуску ракет є запобіжники від дій неадекватних людей. Тому, напевно, залякування ядерним озброєнням - це лише підвищення ставок в грі заіложеними картами.
1
-
Так з ким насправді Росія, якщо своєю війною ставить під сумніви намагання Китаю стати світовим гегемоном чи принаймні одним з двох світових полюсів?! Москва своєю незрозумілою надуманою війною перекреслює плани Пекіна для досягнення надмети. Здавалось би, Кремль своєю агресією, відволікаючи ресурси Заходу на себе, спустошує його запаси та знижує спроможність до конкуренції з Китаєм, чим допомагає останньому досягти амбітних цілей. Насправді, дії Росії серйознішим чином негативно впливають на розвиток Піднебесної, яка, напевно, буде розраховуватись за агресію свого партнера. І перші ластівки вже полетіли, у вигляді заборони продавати Пекіну деякі високі технології. Далі буде більше?! Невже Захід засвоїв урок, коли, з подачі Кіссінджера, виростив з відсталого Китаю монстра. Без запобіжників, без поступового щеплення демократією в обмін на інвестиції та технології Китай зараз претендує на статус нового полюсу та має наміри стати центром антизахідних сил. Але, чи не запізно схаменувся Захід?! Може вже прийшов час знов підлаштовуватись під новий - старий двополюсний світ?! Як не дивно, але здається, Кремль буде у виграші за будь-якого розкладу.
1
-
Напевно, зустріч панів Байдена і Сі все ж таки можна вважати історичною. Вона є такою, що визначає тенденції на майбутнє. Америка, гадаю, полишила обтяжливий для себе статус світового гегемона. Проте, логічно передбачуваного двополярного світу, де у кожного центру сили буде своя, якщо можна так сказати, суперпозиція, теж не буде. Деякий час, правда, світ буде близький до двополярного, проте, згодом архитектура світового устрою стане еклектичною. Справа в тім, що світ еволюціонує за своїми законами, повністю вплинути на них сверхдержави не в змозі. Люди, суспільства стають іншими, не схожими на себе вчорашніх. Вони більше не хочуть бути слухняними і ходити строєм. Ще покоління назад люди були дуже схожі один до одного, перебуваючи у жорстких рамках, продиктованих суспільними традиціями чи державними правилами. До прикладу (дуже наочно), в царині моди і стилю ще покоління тому майже всі виглядали однаково. Якщо мода на взуття на платформі - всі його носять, якщо піджаки з широкими лацканами, сорочки з великими комірами чи краватки з огромезними вузлами в тренді - знов таки всі так одягнені. Інша справа зараз - суцільна еклектика, яка стосується не тільки різноманіття стилей сучасних людей, але також масово можна спостерігати еклектику в мішанині одягу конкретної особи в окремий момент часу. Тобто, люди вже не хочуть бути схожими один на одного. І це тільки початок. Наступним буде ізоляціонизм. Розвиток технологій, ШІ зробить життя людини настільки комфортним, що відпаде потреба виходити з дому, яка покищо є нагальною. Не дарма керівники Америки і КНР домовились разом займатися проблемами ШІ. На мій погляд, напевно, еволюціонуючий ШІ в майбутньму сам стане грізною зброєю, здатною розвертати з курсу ракети з ядерними боєголовками і робити багато чого іншого. Сховати новітні технології від розвинуного ШІ буде важко, тому напевно, світ колись стане справді вільним.
1
-
1
-
1
-
Меркель, як політик світового рівня, потребує фіксації своєї історичної спадщини. Вона багато зробила для Німеччини, однак, цього замало, щоб знаходитися в світовому історичному пантеоні. Єдине, що вона ще може встигнути зробити, щоб стати особистістю світового масштабу - домовитися з Путіним про швидке розв'язання конфлікту в українському Донбасі. Що може стояти на кону? Важко сказати, що може запропонувати федеральний канцлер, що іде. Але, від того, захоче Меркель вирішувати питання Донбасу та чи вистачить у неї для цього авторитету і аргументів, буде залежати її місце в світовій історії. Якщо у Москві вдасться досягти прогресу в питанні мирного врегулювання, тоді ця тема буде центральною в Києві. Думаю, можна сказати так: якщо Меркель ми не побачимо на "кримській платформі", з великою ймовірност'ю процес врегулювання в Донбасі зрушився з мертвої точки, якщо керівник уряду ФРН буде там присутній, скоріш за все, переговори з Путіним були безрезультатними в частині його умиротворення.
Меркель, как политик мирового уровня, нуждается в фиксации своего исторического наследия. Она многое сделала для Германии, однако, этого явно мало, чтобы находится в мировом историческом пантеоне. Единственное, что она еще может успеть сделать, чтобы стать запоминающейся личностью мирового масштаба - договориться с Путиным о быстром разрешении конфликта в украинском Донбассе. Что может стоять на кону? Трудно сказать, что может предложить уходящий федеральный канцлер. Но, от того, захочет ли Меркель решать вопрос Донбасса и хватит ли у неё для этого авторитета и аргументов, будет зависеть её место в мировой истории. Если в Москве получится достигнуть прогресса в вопросе мирного урегулирования, тогда эта тема будет центральной в Киеве. Думаю, можно сказать так: если Меркель мы не увидим на "крымской платформе", с большой долей вероятности процесс урегулирования в Донбассе сдвинулся с мертвой точки, ежели руководитель правительства ФРГ будет там присутствовать, скорее всего, переговоры с Путиным были безрезультатными в части его умиротворения.
1
-
Можливо, останнє, що планує зробити Кремль, це вчинити в Україні злочин такого масштабу, що викличе відкриту військову відповідь НАТО (виключно на території України), програш якому мешканці Росії сприймуть з розумінням. Дивлячись на контингент мобілізованих в "кирзочах" та з іржавими "калашами", розумієш, що призовна компанія в Росії проводиться не з метою переламати хід війни, а, швидше, з метою заповнити паузу, допоки, (як, напевно, розмірковують в Москві) Захід обмірковує "останнє попередження" Кремля перед настанням "Армагеддону". Останнє слово спеціально виділив лапками, бо, звісно, ніякого Армагеддону не станеться, хоча, чогось неприємного від росіян, напевно, слід чекати.
1
-
Люди із комплексом меншовартості, який, очевидно, присутній у Путіна, дуже болісно ставляться до своїх поразок. Програючи і Заходу, і Китаю по всіх напрямках, Путін розуміє, куди він привів країну. Але прийняти поразку з гідністю він не може через свою ментальну ущербність. Напевно, у будь-якій країні, яка володіє ядерним арсеналом, у тому числі й у Росії, в ланцюгу команд для запуску ракет є запобіжники від дій неадекватних людей. Тому, напевно, залякування ядерним озброєнням - це лише підвищення ставок в грі заіложеними картами.
1
-
1
-
Чтобы украинцы меньше хотели уезжать из своей страны, нетто не только минимальной, но и средней з/п должно приближаться к показателям наших ближайших западных соседей. Но, чтобы отток работоспособного населения прекратился, одной з/п будет мало. Нужно создать комфортную среду обитания для украинцев: качественные воздух, вода, дороги, города и села etc(а теперь вспомним, как ставленники олигархов в парламенте провалили голосование нужных природоохранных законов). Также очень важна социальная сфера: медицина, образование, другие услуги, предоставляемые государством, должны быть не хуже, чем, скажем, в Польше. На среду обитания и социальную сферу нужны гораздо большие средства, но если учесть, что минимум 30% ВВП Украины разворовывается ежегодно (более $40 млрд.), правительство обязано найти нужные суммы.
1
-
Очевидно, програмою Кремля до 9 травня, через неможливість досягти чогось, хоч скільки-небудь значущого в Україні, став план захопити Молдову. Мета провокацій – провести повну мобілізацію в Придністров'ї. Армія Молдови всього кілька тисяч військових, вона, напевно, вимушена буде звертатись до Румунії про допомогу, але це країна НАТО. Можливо, у Кремлі розмірковують так: якщо отримаємо Молдову - добре, якщо до конфлікту приєднається НАТО - ще краще. Росія програє в Україні і це, швидше за все, не змінити, але оголошення в середині Росії війни "народною" (якщо долучиться НАТО, що малойомовірно) дозволить кремлівській верхівці перекласти частину своєї відповідальності за поразку на російський народ.
1
-
1
-
1
-
Давно хотів написати про це. Боявся, що подібний коментар може зашкодити спецслужбам антипутінської коаліції. Але оскільки ця інформація побачила світ на офіційному рівні, напевно, можна трохи поміркувати над цим. Справа в тому, що після всього, що накоїв Путін, на нього, напевно, давно хочуть одягнути гамівну сорочку. Для того потрібно було опустити авторитет Путіна "нижче плінтуса". Досягнути це можна було передусім розгромною поразкою російської армії в Україні, болючими санкціями, значним зниженням добробуту пересічних росіян. Як сказав шановний пан Буданов (нарешті розвідку очолює патріотична молода розумна людина), що в цій грі проти Путіна може бути багато зацікавлених в середині російських еліт. Доходить до смішного, для того щоби покласти реноме російського царька на лопатки, в Росії люди з великими зірками на погонах поширюють серед народних мас історію про те, що Путін нібито у змові з елітами Заходу і затіяли вони поразку Росії такого рівня, що, окрім як сировинним придатком світової економіки вона більше не зможе бути. Отакої. А якщо дійсно з Путіним домовились товаришувати проти Китаю? Це ми зрозуміємо по тому, повернеться Крим до України чи ні. У будь-якому випадку, Янукович та уся його команда, схоже, вже штани наскрізь протерли, човгаючись у передчутті кінця.
1
-
1
-
Можливо, хочу наголосити, що це лише припущення, галас в американських ЗМІ з подачі джерел в уряді США, який потім був підхоплений інформагентствами решти світу, пов'язаний з минулорічною очною зустріччю Президентів Байдена і Путіна. Можливо, події, які ми зараз спостерігаємо, що пов'язані з ультиматутом Кремля, погрозами Україні та пересуванням російських військ біля наших кордонів, а також реакція Заходу на це, є діями вистави, яка має спільне авторство - Заходу та Росії. Мета якої - вкласти в голову росіян, і не тільки, впевненість у тому, що Україна йде на Захід завдяки милосердю Росії, яка не хоче губити у кровопролитній війні десятки тисяч росіян та братів-українців, а також підтримати в думці українців та решту наших симпатиків, що в тому наша спільна заслуга. У зв'язку з цим, перепрошую тих коментаторів, експертів та політиків, які були включені в цю можливу гру і у зв'язку з цим були несправедливо звинувачені мною у підіграванні ворогові. Здається, таки пройшов обмін України на Білорусь. Дякую всім тим, хто допомагав, і робить це зараз, отримати українцям свободу та побудувати демократичну державу!
1
-
Майбутнє (наше в тому числі) буде залежати від нового світового порядку. Старий, що сформувався після програшу Росії в Холодній війні, тріщить по швах. Великий вплив на це буде мати зустріч Байдена і Сі. Як один із варіантів (і це не зрада, до такого ми маємо готуватися), в результаті боротьби за новий світопорядок американці можуть втратити зацікавленість Україною. Можливо, ЄС буде продовжувати нам допомогати, але напевно, з прицілом на розконсервацію відносин з Росією. Можливо, навіть, в результаті формування нових правил необхідність в НАТО різко впаде і тоді почнуться втілюватися мрії лідерів Старої Європи про чисто європейський безпековий контур. В наших інтересах - щоби Сполучені Штати залишалися світовим гегемоном, хоча би певний час, коли завершиться приєднання України до сильного безпекового альянсу, яким може стати ЄС.
1
-
1
-
Швидше за все, спецоперацію по "вагнеровцям", все ж таки, хтось злив. Російські спецслужби, напевно, з самого початку знали про операцію та скористалися цим. Негласно дозволили їй розвиватися до того моменту, коли бойовики прибули до Мінська. Після цього взяли керівництво в свої руки. Арешт і медійний супровід вже проходили під їх контролем. Мета - компроментація українських спецслужб, керівництва країни і держави Україна в очах її партнерів. Якби росіяни не були причетні до цієї операції, тоді про її невдачну реалізацію ми б нічого не дізналися. Українцям, які з кожним роком набувають все більше гідності та усвідомленості, а тим більше, нашим стратегічним партнерам, далеко не все одно, що відбувається з українськими спецслужбами.
1
-
Не треба допомагати згуртовувати росіян навкруг Путіна. Треба робити навпаки. Кремлю, який боїться оголосити військовий стан та загальну мобілізацію, дуже важливо створити картинку реальної загрози для Росії. Цією загрозою, здатною зробити переворот у мізках росіян, може стати НАТО, якщо вступиться за Україну. У НАТО, мабуть, боятся не тільки ядерної загрози з боку Росії. Дуже важливим є очікувані зміни настроїв в російському суспільстві, яке зараз не має сильного бажання воювати з українцями. Але все може змінитися. Давно відомо, що НАТО як червона ганчірка для бика, здатне зачепити глибинні почуття великої частини російського народу. Стійке ставлення до альянсу у росіян культивувалося з моменту утворення НАТО, спочатку радянською, а потім російською пропагандою. Українському політичному керівництву слід добре подумати, що краще – вимагати від Заходу сучасні ЗРК та літаки чи участь НАТО у закритті неба над Україною. Другий варіант, напевно, дозволить Кремлю отримати потрібну йому реакцію великої частини росіян, які вишикуються в чергу у військкомати, бо тепер асоціюватимуть Україну з НАТО. Це вже питання психології, коли в ситуації великої небезпеки для імперії люди більше не переймаються своїм особистим життям та готові положити його на вівтар вітчизни. Чи стане нам від цього легше? Краще отримати все необхідне для захисту нашого неба обладнання та зачекати того часу, коли економіка Росії впаде від санкцій, коли у Кремля більше не буде ресурсів для ведення повномасштабної війни. Аналітики прогнозують, що це може статися за 3-4 місяці.
1
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Не буду зараз ідеалізувати українців, доля яких занесла в різні європейські країни, але, здається, що для тих приймаючих країн українські біженці ментально мали би краще підходити в якості майбутніх громадян, ніж мігранти з інших куточків світу. Хоча, біженці з того ж африканського материка, напевно, краще знають іноземні мови, ніж наші. Втім, якщо Україну знов не приєднають до НАТО і ми не отримаємо гарантій безпеки, відповідно до 5 статті Вашингтонського договору (а інші гібрідні гарантіїї навряд чи будуть працювати), то сподіватися на те, що українці зможуть оселитися в Європі можуть виявитися марними. Бо, якщо Росія залишиться не реформованою, то Україна для НАТО буде буфером, а українці гарматним м'ясом. І для того українським дітям треба ні німецькі школи відвідувати, а українські. Можливо, вже існують домовленності в середині ЄС з цього приводу. Гадати про тривалість цієї запланованої війни, справа невдячна. Напевно, вона буде до того моменту, коли будуть вирішені основні завдання політичними гравцями світового рівня.
1
-
1
-
Помилково вважають, що Будапештський меморандум зобов'язує підписантів захищати територію та суверенітет України. Ні, там такого немає (за це окреме "спасибі" Кравчуку, Кучмі та іншим причетним) – кожен із підписантів давав лише гарантії зі свого боку про ненапад, повагу до суверенітету, не чинити економічного тиску на Україну. Єдина країна, яка не виконала своїх зобов'язань – це Росія. Можна було б пред'явити претензії до США, Великобританії та Франції з Китаєм, що приєдналися пізніше, за те, що вони не виконали п.4 меморандуму, але Росія, яка має право блокувати рішення в РБ ООН, не дозволяє цього зробити.
1
-
1
-
Вирішення питання Донбасу залежить від Путіна. Мінські угоди, підписані українською стороною, написані в існуючому вигляді виключно для того, щоб Кремль мав останнє вирішальне слово у врегулюванні конфлікту. Але всьому є ціна і завершенню конфлікту в Донбасі теж. На цьому ціннику, крім здачі Україною своїх інтересів, напевно, є ще щось, про що ми не знаємо. Те, що дозволить Україні захиститися від домагань Росії. Чи зможе Захід заплатити цю ціну? Подивимося. Торгувати українським суверенітетом не вийде, народ, скоріше за все, не дозволить.
1
-
Бути світовим гегемоном, напевно, приємно, проте, насправді, дуже обтяжливо. В 1990-х роках, після руйнування СРСР, США стали таким гегемоном. Але справи пішли не так, як гадалося - виринувший в 1980-і з майже небуття за допомоги Америки Китай, який мав би стати противагою СРСР в двополярному світі, почав поступово посилювати свій вплив, наступаючи на інтереси Америки. Вже в кінці 1990-х років (про що одному українському дипломату, з його слів, повідомив сам Збігнев Бжезінський) в американських аналітичних центрах розпочали розробляти програми по стриманню Китаю. Але як стримати потужну державу?! Можливо, саме в той час хтось вигадав створити для ньго вагомого конкурента. Оскільки Росія і Китай є екзистенційними супротивниками, то можливо, вибір випав на користь Росії. Тим паче, за Росією, як правонаступницею СРСР у всіх відношеннях, залишилися міцні зв'язки з країнами "третього світу", який тепер називають словосполученням "глобальний південь". Звісно, економіку Росії важко порівнювати з китайською. Проте, здається, це не головне - аби стати другим полюсом світу не достатньо бути лише економічною потугою. Треба щось більше, на зразок вміння наводити жах на суспільства в країнах з протилежного табору. Саме це і робить Росія на території іншого свого екзистенційного супротивника - України. Чи не для того нашу країну позбавили ядерної зброї та не надають безпекову парасольку НАТО?! Обмеження постачання зброї під час так званого "контрнаступу", відсутність літаків F-16, заборона застосування західної зброї по військових і пов'язаних з ними об'єктах в глибокому тилу Росії про що може говорити?! Якщо Росія дійсно готується стати другим полюсом - противагою цивілізованого світу, то Заходу треба прямо зараз приймати Україну в НАТО і спільними зусиллями виганяти ворога з території країни - члена НАТО. Бо якщо українці надалі вимушені будуть страждати від цієї несправедливої війни, вони матимуть право шукати кращих для себе варіантів. Навіть придивитися до пропозицій Пекіну (з урахуванням збереження максимальної кількості наших власних умов).
1
-
Якщо санкції для Росії, про які оголосили на Заході, не фейк, то Кремль, схоже, все ж таки зважився опустити залізну завісу, відгороджуючись від демократичного світу. Мабуть, що далі, то складніше утримувати державу цілою (нажаль, ізоляція Росії від демократичного світу може поховати надії національних автономій Росії на незалежність). Якщо це так, то на очах відбувається завершальний етап цивілізаційного розлучення Росії та західного світу. Події в Україні є частиною цієї драми. Росія хоче оформити розрив із Заходом чужими руками, щоб населення країни не бухтіло. Водночас, союз Росії та Білорусі, відсторонений від фінансового ринку Заходу, змушений йти на зближення з Китаєм, який є не лише світовим фінансовим та виробничим центром, але тепер вже й технологічним. Поглинання Тайваню лише посилить його позиції. Новий глобальний євразійський блок із центром у Пекіні продовжить та посилить експансію не лише в Азії.
Об'єднання за лінією Берлін-Москва-Пекін і раніше здавалося малоймовірним через занадто великі цивілізаційні відмінності. Тепер остаточно ясно, Німеччина - це невід'ємна частина західного світу.
Українська чинна влада, схоже, вирішила відмовитись від членства в НАТО. Не зрозуміло, щоправда, як вона може внести поправки до конституції та що скаже народу, який кров проливав за право самостійно вибирати свій шлях. Хоча, схоже, що військова вистава, яка розігрується на наших очах, призначена саме для цього. А також для того, щоб відкрити шлюзи для подачі води до Криму, з від'єднанням якого від України, здається, Захід вже погодився, хоча вслух буде казати протилежне. Одне незрозуміло, що буде з ОРДЛО. Напевно Росія залишить цю територію Україні, отримавши своє - відмову України від НАТО та від претензій на Крим.
1
-
@SergiyPavlenko1 , війна, з великою часткою вірогідгості, була би. Проте, якби в Україні залишилася ядерна зброя, то війна розгорталася би в іншому географічному місці. Можна, навіть, розмірковувати про найбільшу придатність того чи іншого регіону, бо таких, насправді, не так вже і багато. А тут дуже слушна нагода, можливо заздалегідь змодельована - розброєна, пограбована країна, народ, якої знаходиться в екзистенційному конфлікті з сусіднім. Як відомо бідний народ більш стійкий до проявів війни, ніж народ з великою часткою населення з середнім достатком. Я вже писав, що антиукраїнські настрої в РФ дуже легко були підняті до максимального значення, бо в Росії завжди зверхньо ставилися до "хохлів". Українці більш миролюбні, тому для потрібного стану суспільство пройшло спочатку через дві революції, потім через обмежений збройний конфлікт і тільки звірства росармії під час широкомасштабного вторгнення подіяли належним чином на свідомість наших людей. Хоча, правди ніде діти, відносини між росіянами та українцями, імперським народом і поневоленим, попри намагання комуністичних воджів тримати їх в певних межах, були, як мінімум, натягнутими. Партійні функціонери намагалися перевести конфлікт в спортивну, наукову, артистичну сфери, натягнувши на нього сорочку змагальності. Але ми чудово пам'ятаємо, як під час футбольних матчів за участі київського Динамо і московського Спартака, вболівальники ладні були вбивати один одного. Зрозуміло, що на цій війні вирішуються проблеми світового переустрою, але дивує, чому українські солдати самотужки воюють з росармією в Європі, бо для того, власне, спеціально створене НАТО.
1
-
1
-
Якщо подивитись на те, що зробила і продовжує робити Україна в якості об'єкта, але дуже важливого об'єкта, в великій геополітичній грі для Заходу, то приєднання України до НАТО та ЄС, як винагорода, є занадто мізерними. Якщо подивитись на членство України в НАТО та ЄС під гастрономічним кутом, то в низці страв на великому святковому обіді вступ України до тих поважних організацій, напевно, буде як аперитив перед закусками, а може й того менше - як вода для ополіскування рук. Україна це інструмент, за допомоги котрого прямо перед нашими очима змінюється геополітична картина світу. Але мене бентежать розмови про застосування ядерної зрої, що продовжуються без кінця. Упевнений, можна обійтися без ядерної атаки. Тому звертаючись до тих, від кого це залежить, прошу, не робіть того! Мабуть, можна спробувати залучити НАТО до конфлікту в інший спосіб.
1
-
Наконец-то на Западе поняли, сколько денег не давай украинскому правительству, ситуация для рядового жителя в Украине никак не меняется. Прибавляется лишь количество элитных домов, авто, увеличиваются суммы на счетах власть имущих. Нужно признать, украинская политическая элита не способна реализовать украинский демократический проект. Сколько украинцев умерло, так и не дождавшись качественной медицинской помощи? Сколько детей не смогло получить хорошее образование и, в лучшем случае, пополнили ряды безработных? Посмотрите на среду нашего обитания, качество воздуха и воды. Ответственность лежит не только на сегодняшней власти, но и на всех предыдущих.
1
-
1
-
Якщо в НАТО приймуть лише неокуповану частину України, то з окупованими її землями можна буде попрощатися, бо ніхто в НАТО не допустить, аби Київ втягував альянс у війну з ядерною державою. Саме тому, напевно, згорнуті розмови про швидкий вступ України в НАТО. Звісно, у самих впливових держав західного світу може бути страегічний план, в якому війна в Україні є лише його частиною і хто зна, можливо, як я колись вже писав, Росія в майбутньому приєднається до західного цивілізаційного безпекового (і не тільки) союзу. Тим самим замкнувши північне атлантчно-тихоокеанське коло, відсікаючи Арктику. Ізольований з півночі Китай, притиснутий з південного заходу Індією, оточений Австралією, Японією, Південною Кореєю і іншими азійськими державами, можливо, перестане прагнути до світового панування. Вщухне його апетит до Тайваню, до територій Росії, які він потроху підтягує під себе, з чим Кремль, здається, нічого не може вдіяти. Хто зна.
1
-
1
-
Українці мають зрозуміти те, що наші інтереси знаходяться в Європі. Ні в Америці, ні в Росії, ні в Китаї, ні на Близькому Сході, ні деінде. Україна - європейська держава. Держава регіональна і те, що нас, як слабаків, використовують в чужих геополітичних змаганнях, дуже погано. Тут особливо мені "подобається", коли в Кремлі називають привідами для війни намагання України вступити в НАТО (а як же Фінляндія?!) чи повернення собі духовної столиці православ'я Києва та інших "ісконних русскіх зємєль" (за полної відсутності в самих тієї духовності?!, а також невирішеністі внутрішніх російських проблем із споконвічно татарськими, бурятськими, чеченськими і багатьма іншими землямі). Українська влада робить грубу помилку, намагаючись майже всі зусилля направляти на те, щоби привернути на свій бік якомога більше країн зі списку ООН. Це дуже витратно і не дуже продуктивно, навіть, якщо нам в тому допомагають деякі партнери. Набагато простіший шлях - заручитись підтримкою ЄС, приєднавшись до його членів. В тому разі наш голос, разом з голосами решти країн ЄС, буде потужно звучати на цілий світ. Але чомусь українська влада не поспішає отримати вхідний квиток до ЄС, а деякі партнери намагаються гальмувати наш вступ туди. Перебільшений розголос корупції, проблеми на наших кордонах (з зерном, з перевізниками), окремо Угорщина і т.п. - все це спрямовано затримати вступ України до ЄС. Україна має пришвидшити процес вступу до ЄС, тим паче ми йдемо туди не з порожніми руками. Україна, напевно, зараз входить до світової "четвірки" (по аналогії з "Великою четвіркою" аудиторсько-консалтингових компаній) військових експертів, маючи найсучасніший досвід боєвих дій, могла би стати на чолі європейського безпекового сектору.
1
-
На мій погляд, заборона російської культури в суспільному просторі має бути продовжена. З іншого боку, здається, можна було б, в якості виключення, надавати деяким росіянам привілеї, у вигляді допуску до українського культурного поля, за особистий вклад в підтримку України. Проте, хто і як буде визначати гідних серед представників російської культури?! Тому, напевно, це не на часі. Нажаль, українська влада не вкладала достатньо коштів в освіту і культуру, загалом в соціально важливі сфери людського життя. Звісно, неграмотних людей легше грабувати, особливо, якщо місцеві еліти керовані зовні.
1
-
Пауза у фінансуванні України, можливо, теж прив'язана до майбутніх перемовин Байдена і Сі. Тобто, напевно, Україна в якості козиря буде присутня на столі під час переговорів. Майбутнє (наше в тому числі) буде залежати від нового світового порядку. Старий, що сформувався після програшу Росії в Холодній війні, тріщить по швах. Великий вплив на це буде мати зустріч Байдена і Сі. Як один із варіантів (і це не зрада, до такого ми маємо готуватися), в результаті боротьби за новий світопорядок американці можуть втратити зацікавленість Україною. Можливо, ЄС буде продовжувати нам допомогати, але напевно, з прицілом на розконсервацію відносин з Росією. Можливо, навіть, в результаті формування нових правил необхідність в НАТО різко впаде і тоді почнуться втілюватися мрії лідерів Старої Європи про чисто європейський безпековий контур. В наших інтересах - щоби Сполучені Штати залишалися світовим гегемоном, хоча би певний час, коли завершиться приєднання України до сильного безпекового альянсу, яким може стати ЄС.
1
-
1
-
Після того, як російські вояки були на околицях Києва, за крок від центру руського світу, а через роздуті ніздрі орки втягували запах справжнього руського духу, Путіну не вдасться продати росіянам, як перемогу, ЛНР та ДНР, навіть якщо він їх завоює повністю. Більше того, навіть більша територія, що включає ще й ХНР, що дає можливість отримати сухопутний коридор до Криму, швидше за все, всередині Росії сприйматиметься лише як технічне вирішення проблеми постачання води на півострів. Іншими словами, щоб не робив Путін далі, він приречений програти війну в Україні та ще й до всього буде визнаний військовим злочинцем, як і ті, хто допомагав йому.
1
-
1
-
1
-
ОБЕРЕЖНО. АГЕНТИ РОСІЙСЬКОГО ВПЛИВУ!!
Кремлівські посіпаки озброїлися новою фішкою в боротьбі проти України. Тепер вони розповсюджують думку про силу України, якої, нібито, чи то вже бояться, чи то повинні почати боятися на Заході. Більшості українців подобається подібна констатація, тому вони не намагитися зрозуміти її сенс. Насправді, цей новий технологічний трюк спрямований на західні еліти, мета якого змусити їх відмовитися від підтримки України (військової, фінансової, політичної, дипломатичної), бо зростаюча українська міць нібито може перевести війну в Україні на новий рівень ескалації, а також нести загрозу для Заходу. Ось такі викрутаси, що є повною маячнею!
1
-
1
-
Турбує те, що наші партнери почали піклуватись про змагальність українських ЗМІ через рік після того, як влада монополізувала телебачення. Але дивного тут нічого нема. Сюди треба додати гучні викриття корупції в МО та ФДМ, які вспливли на поверхню останнім часом, хоча відомо про факти корупції було давно. На Україну тиснуть - примушують до переговорів з Росією, наполягаючи залишити їй Крим. Зрозуміло чого боїться Захід. Боїться він констатації факту, що свідчить про непрацюючу модель світового устрою, який вони створили після ДСВ. Вони поспішають засвоїти урок, який подає їм Кремль, але при тому не бажають змінювати правил гри. Я би ще зрозумів те, що Захід не хоче поки що чіпати Крим заради продовження санкційного тиску на Росію. Але це не так. Чи тримають нас партнери за ідіотів? Не певен, бо, насправді, здебільшого донедавна ми дійсно таки були ідіотами, не спроможними розпорядитися своїм голосом, щоби вибрати до влади достойників, а не чортів - крадіїв, щоби наполегливо тиснути на владу заради чесних судів та антикорупційних органів, а не віддавати ініціативу в тому партнерам, якими би вони гарними не були. Тому й не маємо зброї, щоби самостійно впоратись з визволенням всіх захоплених ворогом територій. До речі, Крим, насправді, визволити легше ніж Донбас. Для того перекрити шлях постачання в Крим суходолом і підірвати міст - росіяни самі, напевно, підуть з Криму. З Донбасом так просто не буде, хіба росіяни зроблять жест доброї волі.
1
-
В самих активних європейських партнерів Кремля, якщо вони сподіваються колись повернутися до бізнесу з Росією, є потреба домовлятися з українцями. Україна разом з Польщею (Білорусь тут залишається поза справами) та Британією, що має амбіції всесвітнього гравця, будуть контролювати не тільки східний фланг НАТО, але й східний кордон ЄС. Схоже, це розуміють Шольц, Макрон, Драгі, тому вони тут, в Україні. І краще їм не кривдити українців, до чого вони, нажаль, давно звикли. А Лукашенку та білорусам, щоби не опинитися на переферії світу, слід теж зробити правильний вибір вже зараз.
1
-
Можливо, знаючи про бажання Росії якнайшвидше ввести газопровід ПП-2 в дію і приблизно розуміючи, як вона буде заради того діяти, її навмисно спровокували на агресивну поведінку. Влітку, в сезон низького попиту, норвезькі газогони були закриті на профілактику, чим не могла не скористатися Росія, яка так само знизила поставки газу в Європу, що підняло ціни. Знаючи, що такі дії не сподобаються в Європі, росіяни все одно ризикнули, використовуючи ціну на газ, як жупел, намагались підганяти європейських чиновників до завершення дозвільних процедур стосовно газогону ПП-2. Замість того, щоб прискорити запуск газопроводу ПП-2, в Європі почалася серйозна дискусія про надмірний вплив поставок російського газу на європейську економіку. Ціна на газ скоро впаде, як тільки відкриють вентилі норвезьких газогонів, але неприємний осад від дій Росії, яка скористалася тимчасовою слабкістю Європи, залишиться надовго. Сподіваюся, в Європі згадають, що Росія вже діяла таким чином, перериваючи поставки газу через Україну в суворі зимові місяці. Переслідуючи тактичну вигоду, Росія може програти стратегічно.
1
-
Мені здається і про це я вже писав раніше, питання гарантій треба перевернути. Спочатку є сенс обговорювати гарантії для самої Росії, відкинувши її нахабний нездійснений минолурічний ультіматум до США та НАТО. Гарантії з урахуванням нового статусу Росії, яка після поразок в Україні, на Південному Кавказі, неминучих майбутніх поразок на Близькому Сході, в Центральній Азії, в Африці, напевно, більше не може називатись, навіть, регіональною державою. А маючи поряд вичикуючий Китай, в інтересах самої Росії зробити це якнайшвидше, поки не почався незворотній процес її руйнування.
1
-
План Джонсона, то є російський план, за виключенням одного - дозволу решткам пошматованої України приєднатися до НАТО. Які такі кордони має на увазі британський екс-прем'єр, хіба вони зафіксовані?! Такий перебіг подій найімовірніше розколить Україну, що може розпочати громадянську війну. На мій погляд, лідери Заходу, поперед всьго, мають надати українцям всю потрібну сучасну потужну зброю для визволення загарбаних територій. На можливих після того переговорах, на мій погляд, українці можуть зробити поступку у вигляді впровадження демілітарізованої зони, кордони якої в кожній своїй точці будуть равновіддалені від державних кордонів України (які зафіксовані!!) по географічній широті на 100 (150, 200) км. Глибина такої зони має бути в розумних межаж, а сама зона входити до складу українських адміністративних одиниць. На території зони ЗСУ не матимуть права розміщувати свої підрозділи - безпекою будуть опікуватися поліцейські підрозділи. Азовське море також набуває статусу демілітаризованого. Україна, за виключенням демілітаризованої зони, має право приєднатися до НАТО. У разі нападу Росії Україна має право ввести регулярну армію в демілітаризовану зону і знищувати там військові цілі, приналежні до РФ чи будь-кого ще.
1
-
Чому все зміщують акценти на плитку? Плитка це дурниця, її і поміняти можна. Те, що відбулося - це чистої води диверсія, наруга над сакральним місцем України, плювок в душу кожного українця. І не важливо, чим думала Альона, але миттям плитки вона не відбудеться. Сподіваюся, виробник тонізуючого напою, який влаштував ці огидні перегони, так само буде покараний.
Почему все смещают акценты на плитку? Плитка это ерунда, её и поменять можно. Произошедшее - это чистой воды диверсия, надругательство над сакральным местом Украины, плевок в душу каждого украинца. И не важно, чем думала Альона, но мытьем плитки она не отделается. Надеюсь, производитель тонизирующего напитка, устроивший эти омерзительные заезды, так же будет наказан.
1
-
Українським можновладцям подобається посилатися на досвід армії Ізраїлю. Але чи знають вони, що в солдатському статуті (чи як він там правильно називається) прямо вказано, що під час оточення ворогом та взяття в полон, заради збереження життя, ізраїльскому воїну не слід чинити опір і, навіть, дозволено викласти ворогу особисту інформацію і, що головне, всю інформацію про свій підрозділ, про завдання, що виконує підрозділ та ін. І за це не карають. Часи, коли Жуков, кидав красноармійців з майже голими руками на озброених до зубів солдатів Вермахта, залишились в минулому. Життя кожної окремої людини - цінність. Кожен має сам обирати, бути героєм чи ні. Взагалі то, справжніми героями стають одиниці.
1
-
Очевидно, програмою Кремля до 9 травня, через неможливість досягти чогось, хоч скільки-небудь значущого в Україні, став план захопити Молдову. Мета провокацій – провести повну мобілізацію в Придністров'ї. Армія Молдови всього кілька тисяч військових, вона, напевно, вимушена буде звертатись до Румунії про допомогу, але це країна НАТО. Можливо, у Кремлі розмірковують так: якщо отримаємо Молдову - добре, якщо до конфлікту приєднається НАТО - ще краще. Росія програє в Україні і це, швидше за все, не змінити, але оголошення в середині Росії війни "народною" (якщо долучиться НАТО, що малойомовірно) дозволить кремлівській верхівці перекласти частину своєї відповідальності за поразку на російський народ.
1
-
1
-
1
-
Хоча Україна велика країна, можливо, українській владі варто запропонувати міжнародним організаціям побудувати на території нашої країни прообраз держави майбутнього з новими підходами до відносин по лінії держава - суспільство - громадянин. Щоб багато не писати, це може бути держава, де кожен громадянин матиме право на безумовний базовий дохід, але без заборони на роботу. Тобто ті, хто відчуватиме потребу займатися улюбленою справою, матимуть на це право. Всі люди різні, їхні потреби також відрізняються, тому у вік тотальної роботизації праця для кожної окремої людини не повинна бути привілеєм, адже для багатьох право займатися чимось корисним для інших - це ліки, що забезпечують стабільність психіки.
1
-
Те, що авторитарний Китай буде до певного часу на боці дикторської Росії, було зрозуміло. Адже поразка Москви наблизить майтбутню поразку режиму в Пекіні. Китаю, напевно, війна, якщо вона не переходитиме за межі України, буде вигідна ще й з інших причин. Поки діятимуть західні санкції для Росії, Китай зможе монопольно диктувати ціни на російські ресурси. Фінансова та інша допомога, яку запросила Москва у Пекіна, швидше за все буде надана. Хоча, звичайно, Захід завжди зможе торгуватися з Китаєм, щоби той відмовився від надання хоча б військової допомоги Росії. Не знаю, чи можливо, обминаючи думку Китаю, узаконити загальне світове ембарго на російські вуглеводні. Це дозволило б швидко зробити Кремль договороспроможним і повернути його до рамок міжнародного права. Якщо Китай все ж таки почне надавати військову допомогу Росії, Україна не повинна терпіти це і має відповісти всіма доступними способами, не зважаючи на економічні наслідки.
1
-
Можливо таліби запалять нову ісламську революцію, яка буде тримати в напрузі сусідні з Афганістаном країни. І оскільки по-справжньому дружніх для США країн серед них немає, то відхід армії США з Афганістану не здається чимось дивним. Навіщо витрачати мільярди доларів на підтримку корумпованого, не здатного утримувати владу, уряду Афганістану, якщо можна вирішити задачу іншим способом, майже задарма, попутно підкидаючи складні завдання своїм конкурентам в регіоні. До речі, у моджахедів в Афганістані під час боротьби з армією СРСР теж не було серйозного озброєння, але вони перемагали, використовуючи інші методи і ми пам'ятаємо, чим усе закінчилося.
Возможно талибы зажгут новую исламскую революцию, которая будет держать в напряжении соседние с Афганистаном страны. И поскольку по-настоящему дружественных для США стран среди них нет, то отход армии США из Афганистана не кажется чем-то удивительным. Зачем тратить миллиарды долларов на поддержку коррумпированного, не способного удерживать власть, правительства Афганистана, если можно решить задачу другим способом, почти даром, попутно подкидывая сложные задачи своим конкурентам в регионе. Кстати, у моджахедов в Афганистане во время борьбы с армией СССР тоже не было серьезного вооружения, но они побеждали, используя другие методы и мы помним, чем всё закончилось.
1
-
Здається, вже існує світовий консенсус стосовно російських ядерних погроз. Але не треба чекати капітуляції Росії. Навіть, якщо припустити, що Росія розпадеться, а її правоприємницею постане невелика європейска держава - один з уламків імперії, то ядерна зброя буде тим чинником, з огляду на який з Московією все одно потрібно буде домовлятися. Гарантії для Росії з боку України та Заходу загалом потрібні у разі відокремлення залізною завісою (з одночасним посиленням авторитарного режиму), для пред'явлення російському народу, як факту, того, що Росія, мінімум, не капітулювала перед Заходом та ще й отримала гарантії безпеки на багато років наперед. Але Кремль має чітке уявлення про те, що НАТО, навіть наближаючись до кордонів Росії, не має намірів нападати на неї першим. Більш ніж 70-річна радянська, а потім російська жуйка про ворожисть НАТО завжди була частиною внутрішньополітичної повістки. Частково за рахунок того трималась єдність російського народу. Ця крихка маніпуляція ще якось зпрацьовувала в радянські часи. Але зараз, коли російські кордони відкриті, знаходиться все менше росіян, бажаючих вірити тому (мобілізація, агов!). Насправді, екзистенційною загрозою для Росії є не Захід, а Китай. Тому, доречно буде, якщо Кремль, заручившись підтримкою Заходу, буде вимагати гарантії саме від Китаю. Росіяни, навіть, попри демонстративне варварство в захоплених українських містах, все ж таки, ментально блище до західної цивілізації, хоч і не стоять поруч. Для Росії буде краще підписати партнерський безпековий договір з Заходом, відпустити народи, які бажають жити окремо, здійснити демократизацію, провести чесні вибори, але перед тим в повному обсязі сплатити Україні за усі гріхи. Це найкращий варіант для народження нової Росії чи як там вона буде називатися.
1
-
1
-
Лукашенко, безсумнівно, скоїв злочини проти громадян Білорусі. Але слід віддати йому належне, він залишається патріотом своєї країни. Лукашенко досі не здав Білорусь. І хоча, Росія досить вільно почувається на її території і брала участь медійним і силовим блоками в придушенні білоруської революції, остаточно питання Білорусі для Росії не закрите. І від поведінки влади України буде залежати, чи визнає Білорусь Крим російським, чи перетвориться в нового ворога для України. Думаєте Лукашенко хоче стати історичною особистістю, яка згубила Білорусь? Ні звичайно. І сьогодні для України, повторюю, саме для інтересів України, важливо, щоб наш північний сусід залишався дружньої для нас країною. В даному контексті і потрібно буде вирішувати дилему Лукашенко. Він звичайно старий хитрий лис і завжди грав на полі протиріч, майстерно балансуючи на грані. Але в даний історичний момент, після поразки першої білоруської революції, напевно, варто продовжити діалог з Лукашенком, подивитися на ситуацію так, як зробив це 32-й президента США Рузвельт по відношенню до нікарагуанського диктатора Самоси: "Це сучий син, але це наш сучий син ". На Україну будуть тиснути наші могутні партнери, але ми маємо право відстоювати свою безпеку. Ні в якому разі не потрібно переривати дипломатичні, торгові, культурні відносини, вводити візовий режим. Необхідно залишити можливість для спілкування громадян наших держав. Україна своїм прикладом повинна активно пропагувати переваги демократії над автократією і деспотизмом. Тим часом думати, як вирішити складне завдання про перехід влади в Білорусі до демократичної опозиції.
Лукашенко, несомненно, совершил преступления против граждан Беларуси. Но следует отдать ему должное, он остается патриотом своей страны. Лукашенко до сих пор не сдал Беларусь. И хотя, Россия довольно вольготно чувствует себя на её территории и участвовала медийным и силовым блоками в подавлении белорусской революции, окончательно вопрос Беларуси для России не закрыт. И от поведения властей Украины будет зависеть, признает ли Беларусь Крым российским, превратится ли в нового врага для Украины. Думаете Лукашенко хочет стать исторической личностью, которая погубила Беларусь? Нет, конечно. И сегодня для Украины, повторю, именно для интересов Украины, важно, чтобы наш северный сосед оставался дружественной для нас страной. В данном контексте и нужно будет решать дилемму Лукашенко. Он конечно старый хитрый лис и всегда играл на поле противоречий, искусно балансируя на грани. Но в данный исторический момент, после поражения первой белорусской революции, наверное, стоит продолжить диалог с Лукашенко, посмотреть на ситуацию так, как сделал это 32-й президента США Рузвельт по отношению к никарагуанскому диктатору Самосе: "Это сукин сын, но это наш сукин сын". На Украину будут давить наши могущественные партнеры, но мы имеем право отстаивать свою безопасность. Ни в коем случае не нужно прерывать дипломатические, торговые, культурные отношения, вводить визовый режим. Необходимо оставить возможность для общения граждан наших государств. Украина своим примером должна активно пропагандировать преимущества демократии над автократией и деспотизмом. Тем временем думать, как решить сложную задачу о переходе власти в Беларуси к демократической оппозиции.
1
-
Якщо не відвоювувати загарбані Росією території зараз, то напевно, за них можна буде забути назавжди. Багаторічі бізнес-партнери Росії, які сьогодні підтримують нас, насправді, першими серед інших, будуть зацікавлені спустити на гальмах цю проблему, аби відновити звичні справи з Кремлем. Проте, тут постає питання санкцій - що буде з ними, якщо статус-кво 1991 року залишатиметься порушеним?! Що буде робити з тим Захід?! Який сенс штовхати українців до перемир'я, якщо санкції не дадуть змоги використовувати всі можливості, що надають вільні відносини з Росією?! Якщо санкції знімуть з росіян, проте, вони добровільно не схочуть повертати наші окуповані землі (хтось в тому сумнівається?!), що з тим будуть робити на Західі?! Одна справа зараз, коли існують домовленності не використовувати ядерну зброю в російсько-українській війні, є можливість конвенційними методами забезпечити вихід ЗСУ на кордони 1991 року і чи зможемо в майбутньому це зробити, якщо:
а) набудемо членства в НАТО - хто дозволить втягувати альянс у війну з ядерною державою?!
б) не приєднаємося до НАТО - спроба відвоювати окуповані території буде сприйнято Росією, як акт агресії, що згідно з воєнною доктриною розв'яже їй руки для застосування ядерної зброї.
Якщо Захід зараз не надасть ЗСУ усієї потрібної зброї для швидкого визволення окупованих територій, тим самим він підтвердить, що змирився, чи ще гірше, наперед знав про втрату Україною частини своїх земель. І яку би паузу ми не робили, якою би зброєю в майбутньому не володіли, ніщо нам не допоможе. Звісно, якщо не існують приховані домовленості про позитивне вирішення нашої, нав'язаної Кремлем, проблеми опісля налагодження нагальніших для декого світових процесів.
1
-
1
-
1
-
Ця війна логічна. Про її ймовірність дехто писав раніше. Я писав про це ще в дофейсбуківську добу. Ця війна мала рано чи пізно відбутися. Цю війну слід розглядати, як війну цивілізацій, не просто Заходу та Сходу, а демократичного світу проти його антогоніста – світу тиранії. Президент Байден якось заявив про те, що США більше не насаджуватимуть демократію та свій спосіб життя іншим, але водночас не будуть мовчки дивитись на спроби тоталітарних антидемократичних режимів агресивно поширювати свій вплив в інших країнах проти волі народів цих країн. Якщо авторитарний Китай поширює свій вплив тихо і монотонно, то Росія робить це агресивно і системно. Безліч конфліктів, створених РФ на пострадянському просторі та в інших регіонах, териториальні претензії до сусідів, страти опонентів із застосуванням зброї масового знищення, постійне брязкання ядерною зброєю, економічні війни, великодержавний шовінізм російського народу, все це створювало серйозну загрозу самому існуванню людства. Головне, вмовляння бути розумною на Росію, регіональну державу з амбіціями наддержави, не діяли. Із цим треба було щось робити. Можливо, для того Британія вийшла з ЄС, бо розуміла, що з ЄС, де міцно засіли путінферштеєри, згодні заплющити очі на злочини путінського режиму та обміняли мораль на прибуток від бізнесу з РФ, нічого зробити неможливо. Гадаю, англосаксами вже тоді були передбачені події, що зараз відбувається в Україні. Україні відведена почесна та, однчасно, важка відповідальна роль - зробити світ кращим.
1
-
Не звинувачуйте даремно борців з корупцією в роботі на Кремль, бо ці хлопці і дівчата працюють здебільшого за долари та євро (це проста констатація факту - без натяків).
Яка різниця, коли вийшла стаття про зловживання в МО?! Суті справи цей факт не міняє, бо міністр Рєзніков і без того мав знати, які ціни на продукти вказано в контракті. Не зрозуміло, чому він досі не відсторонений від виконання обов'язків міністра?!
Але в цій ситуації мене непокоїть ще дещо. Усі ці скандали можуть загальмувати постачання потужної зброї, бо іноді мені здається, що Захід не зацікавлений в швидкому закінченні війни. Здається, після позитивного рішення стосовно танків та очікуваного схвалення поставок літаків і ATACMS вже нема сенсу оглядатись на реакцію Кремля. Тому, було би добре, якби ті поставки прискорилися, бо, на відміну від інших, ми цінуємо життя кожного нашого солдата. Українців після цілеспрямованого знищення в ХХ ст. залишилось не так вже і багато. Тому, якщо комусь здається гарною ідеєю задушити Росію руками українців, відповім : ця війна не має стати завершальним актом знищення українців, як нації, чуєте?! Бо тут, зблизька, іноді здається, що саме до того йде.
1
-
Давно пишу про необхідність змінити правила гри у важливих міжнародних організаціях та союзах. Якщо в ЄС прислухаються до прем'єр-міністра Італії і вирішать, що більшості буде достатньо для прийняття рішень, це буде прорив і ЄС зможе оперативно реагувати на світові виклики. Звичайно, від цього страждатиме суб'єктність членів ЄС, зате виключить егоїзм, продиктований не завжди чистими намірами. До речі, цей механізм працюватиме і проти великих держав, як, наприклад, Німеччина чи Франція і напевно полегшить для України процес приєднання до ЄС. Цей досвід слід поширити і на НАТО, і на РБ ООН, від чого, зрештою, виграє демократія.
Держава не повинна втручатися у церковні справи. Одна справа, якщо громади на місцях вирішують змінити парафію, це добре. Якщо ж робити це, вдаючись до адміністративного регулювання, то це буде додавати негативу про Україну, чим обовязково скористаються у Путіна, щоби продовжувати налаштовувати громадську думку всередині Росії проти українців.
1
-
Вибачте, повторюю свій старий коментар.
Може, й не час писати такі коментарі, але коли закінчиться війна, потрібно буде обов'язково порушити питання ролі олігархів у тому, що Україна, через 30 років з моменту відновлення незалежності, так і не стала сильною багатою демократічною країною. Політики, експерти, лідери громадської думки, що пов'язані з олігархами, всі ці роки розповідали нам, що українці не здатні на це. Корумпувавши політичний клас, олігархи практично задарма отримали в особисте користування надра, найкращі землі, об'єкти промисловості та інфраструктури, які раніше належали всьому українському народу. Олігархи стали промоутерами великої корупції в Україні. Вся вертикаль влади в країні стала належати їм. Вони вирішували хто буде депутатом, членом уряду, суддею etc. Олігархам належить більшість українських ЗМІ, які досі продовжують зомбувати населення. Все це затівалося заради того, щоб не сплачувати податки повною мірою та мати можливість запускати руку до державного бюджету. Монопольне становище олігархів на українському ринку не залишало місце для чесної конкуренції передовим західним компаніям, водночас дозволяло олігархам через непомірні монопольні ціни грабувати співгромадян. Але й цього їм було недостатньо. Користуючись своєю владою над політиками олігархи навмисне створили умови для поширення в країні бідності та безнадії. Контролюючи рівень мінімальних заробітних плат, вони досягли того, що українці всі ці роки були найбіднішими людьми в Європі. Мета в олігархів була і залишається однією і тією ж - заробити за всяку ціну. Яхти, літаки, нерухомість, коштовні іграшки на кшталт фтбольних клубів - все це прояви хворого особистого его, заради чого олігархи готові знущатись над українцями. Олігархам немає справи до того, як живуть прості українці. Їх не хвилює стан медицини – вони не зацікавлені у великій тривалості життя українців, не відомо, скільки українців померло, не дочекавшись якісного лікування. Їм не потрібен високий рівень освіти, що дозволяв би зрости незалежному середньому класу. Вершиною дій олігархів, зрощених з політичною елітою, стало байдуже ставлення до державного сектору безпеки, що дуже яскраво проявилося в 2014 році, поставивши на межу виживання нашу державу. Можна ще багато написати про олігархів, які всіма силами бажають залишити все, як є - не вистачить місця для того. Суспільство та держава зобов'язані переглянути своє ставлення до олігархічної системи. Суспільство, здається, давно готове до цього. Але чи готова до цього корумпована держава? От і подивимося, сподіваюся, герої війни з Росією зможуть проконтролювати процес розлучення бізнесу та політики.
1
-
Світ змінюється, вірніше, повертається до звичного двополярного стану. Давно про це писав, в очікуванні видимих ознак того. Обмін бранців, на мій погляд, є пострілом стартового пістолета, яким розпочинається явна частина поділу світу на табори. Знов Америка і Росія (СРСР) - запитає багато хто. Так, принаймні, це буде так виглядати. Зверніть увагу, літак з російськими опозиціонерами приземлився не в Берліні чи деінде, а саме в Боні - в колишній столиці ФРН - західної частини розділеної напередодні холодної війни Німеччини. Росія йде до певної ізоляції. Підтвержденням моєї думки можуть бути проблеми з YouTube в Росії.
Де тут місце Китаю?! Відверто, важко сказати, бо здається, ця схема вимагає обмеження життєвого простору для Китаю, на що той навряд чи погодиться.Також, новий час припускає зростання нових світових центрів з амбіціями - вартує згадати хоча би Індію. Тому, напевно, ця схема буде тимчасовою. Чи виконає вона завдання, що стоять перед нею, час покаже. Але, здається, ніт.
1
-
Напевно, зустріч панів Байдена і Сі все ж таки можна вважати історичною. Вона є такою, що визначає тенденції на майбутнє. Америка, гадаю, полишила обтяжливий для себе статус світового гегемона. Проте, логічно передбачуваного двополярного світу, де у кожного центру сили буде своя, якщо можна так сказати, суперпозиція, теж не буде. Деякий час, правда, світ буде близький до двополярного, проте, згодом архитектура світового устрою стане еклектичною. Справа в тім, що світ еволюціонує за своїми законами, повністю вплинути на них сверхдержави не в змозі. Люди, суспільства стають іншими, не схожими на себе вчорашніх. Вони більше не хочуть бути слухняними і ходити строєм. Ще покоління назад люди були дуже схожі один до одного, перебуваючи у жорстких рамках, продиктованих суспільними традиціями чи державними правилами. До прикладу (дуже наочно), в царині моди і стилю ще покоління тому майже всі виглядали однаково. Якщо мода на взуття на платформі - всі його носять, якщо піджаки з широкими лацканами, сорочки з великими комірами чи краватки з огромезними вузлами в тренді - знов таки всі так одягнені. Інша справа зараз - суцільна еклектика, яка стосується не тільки різноманіття стилей сучасних людей, але також масово можна спостерігати еклектику в мішанині одягу конкретної особи в окремий момент часу. Тобто, люди вже не хочуть бути схожими один на одного. І це тільки початок. Наступним буде ізоляціонизм. Розвиток технологій, ШІ зробить життя людини настільки комфортним, що відпаде потреба виходити з дому, яка покищо є нагальною. Не дарма керівники Америки і КНР домовились разом займатися проблемами ШІ. На мій погляд, напевно, еволюціонуючий ШІ в майбутньму сам стане грізною зброєю, здатною розвертати з курсу ракети з ядерними боєголовками і робити багато чого іншого. Сховати новітні технології від розвинуного ШІ буде важко, тому напевно, світ колись стане справді вільним.
1
-
Небезпека нинішньої ситуації в тому, що, якщо це не гра на піднімання ставок, то Кремль, схоже, здатний йти на будь-які злочини задля завоювання коридору в Крим та збереження ДНР та ЛНР. Чи є в планах утворення Новоросії не зрозуміло, але вже зараз видно прагнення організувати ХНР зі столицею у Херсоні. Хочеться сказати: хер вам! Можливо, Кремль діє відразу за двома напрямками. З одного боку, не полишає своїх військових намірів в Україні, з іншого, веде політичну гру з Заходом з елементами блефу. Чекає, що з того вигорить. Визначити, що головне в діях Кремля, допоможе вибудувати стратегію для протидії йому. Ця війна, на нашій території, є загальносвітовою проблемою і до її вирішення повинні бути залучені всі провідні світові гравці. Якщо людство вибачить Росію Путіна, воно залишить себе без майбутнього.
1
-
Спорудження нової залізної завіси спровоковане керівництвом Росії, яке, заради дезорієнтації місцевого населення, хоче оформити це руками Заходу, мовляв, це не ми – це наші супротивники так бажають. Зважаючи на все, Росія, схоже, і надалі буде прямувати до посилення тоталітарного режиму. Багатьом в Росії це може не сподобатися. Від того складається враження, що напередодні опускання залізної завіси стоїть завдання позбавитися тих, хто здатний до опору зі зброєю в руках, особливо з національних околиць, включно з Чечнею, Бурятією та ін. Можливо, частково цим можна пояснити таку велику кількість втрат, що несе російська армія?
1
-
1
-
Якщо Кремль дійсно, як це вбачається, вирішив ізолювати Росію від решти світу (інакше, напевно, на Росію чекає повне фіаско), то для того треба створити умови, щоби росіяни не бухтіли. Треба знелюднити образ росіян перед світовою спільнотою. Війна для того підійте найліпше. Де ще росіяни могли би яскраво продемонструвати своє варварство, як не в Україні? Якщо українські можновладці десятиліттями не поважали свій народ, погано ним опікувалися, то чому би росіянам не спробувати зіграти у свій злий намір саме в Україні?! Надайте, нарешті, Росії довгоочікуваний нею статус держави-терориста та виключте з усіх міжнародних інституцій. Нехай Кремль надалі сам розбирається зі своїм народом, плануючи відокремлення від решти світу. Досить вбивати українців!!
1
-
Коли в ХХI столітті Росія та саме життя ставлять Захід перед вибором - дикий капіталізм, пов'язаний з імперіалістичними війнами, з одного боку і бажання громадян власних країн жити у мирі, з іншого, то уряди, навіть, найсильніше пов'язаних економічно з Росією держав, змушені прислухатися до думки своїх народів. І чим вищий рівень демократії в кожній окремій країні (і відповідно рівень життя пересічних громадян), тим менше ціни впливають на можливість компромісу - безкарна злочинна війна в обмін на дешеві енергоносії. Демократія і справедливість нерозривно йдуть історичним шляхом, доводячи свої переваги. Тим більше, що цивілізований світ поступово переходить на відновлювані джерела енергії. І тепер Росії потрібно буде дуже змінитися, щоби спробувати знову заявити про себе.
1
-
Американські аналітики найкращі і напевно вони розуміють, що визнання Росії державою-спонсором тероризму буде грати на її ізоляцію та консервування кремлівського режиму. Напевно, на Заході бажаючих пролонгувати дію російської влади, у нинішньому її вигляді, майже не залишилося, тому статус держави-терориста вважається зайвим, бо буде перешкоджати приходу в Росії здорових сил чи, принаймні, більш здорових ніж нині. Росія руками Заходу (щоби росіяни не бухтіли) намагається отримати статус держави-терориста, заборону громадянам відвідувати країни Заходу і інше з цього ряду, що може вказувати на прагнення до ізоляції. Якщо чесно, напевно, це чи не єдина можливість кремлівцям зберегти не тільки владу, але й особисті життя. Наявність ядерної зброї буде запорукою збереження Росії в її нинішніх кордонах за умови наявності ще більш жорстокого репресивного апарату ніж зараз. Можливо, розмови Кадирова про відхід від президентства в Чечні пов'язані з перспективою його призначення на керівну посаду репресивного органу. Але в Кремлі поки чекають, сподіваються, що Захід відступить, не бажаючи в себе під боком мати ще одну величезну Північну Корею.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Велика геополітична гра набула своєї активної фази. Україна, приєднавшись до демократичного світу, очікувано стала полем бою цивілізацій. Україні треба вижити у сьогоднішній війні. НАТО, на жаль, через позицію Німеччини та Франції, так і не прийняла Україну до своїх лав. Але у нинішній ситуації, коли російські війська атакують атомні електростанції в Україні, сподіваюся, альянс не зможе стояти осторонь. В наших спільних інтересах назавжди позбутися порушника міжнародного порядку. Адже катастрофа планетарного масштабу, яку своїми діями наближає Кремль, торкнеться всіх жителів Землі. Чи буде ця війна завершальною, перед тим, як світ перейде до нової форми свого існування, поки що не ясно. Лідери держав повинні будуть порушити питання повного ядерного роззброєння та обмеження без'ядерних типів озброєння. Без цього світ, який роздирається безліччю конфліктів, перебуватиме у стані перманентної підготовки до нової світової війни, яка, швидше за все, закінчиться глобальною катастрофою.
1
-
1
-
1
-
1
-
@DotogoDot , Китай, зголосившись підтримати Росію у війні в Україні, поставив Захід перед необхідністю посилити всебічну допомогу Україні, про перманентний характер якої заявлено було раніше. Після того, як росармія буде витеснена з нашої території, сподіваюсь, Україна приєднається до НАТО. Зрозуміло, що ні Росії, ні Китаю не потрібний відкритий конфлікт з північноатлантичним альянсом, а війна в Україні, щоби не говорили в Кремлі, затіяна заради зміни світоустрою. Нажаль, і Пекін, і Москва погано порахували, скільки буде коштувати їм це бажання. Не скажу, що це недосяжна мета, навпаки, схоже дехто на Західі теж намагається перейти до двополярної системи світового устрою. Основна боротьба зараз розвернеться (верніше, вже ведеться) за голоси неприєднавшихся країн третього світу. Скорше Китай і Росія цю боротьбу програють, бо окрім агресивного ставлення до своїх сусідів (і не тільки сусідів) їм майже нема чого запропогувати ще. Як не крути, демократія приваблює людей більше, ніж авторитаризм чи тоталітаризм, тому для Китаю, Росії та їхніх послідовників уготоване животіння на околиці світової історії. Розумію, для чого це робить Китай - неминуча криза підступно наближається до його економіки. Росія вже давно знаходиться в багатовимірній кризі, головним чином в кризі сенсів, бо без України, яка, власне, своїми руками колись створила Росію, не знає, що робити далі.
1
-
1
-
1
-
1
-
Коли в далекому 20... році Путін заявив про єдиний цивілізаційний простір - від Лісабону до Владивостока, то на Заході, напевно, до того прислухалися. Але Росію поки що, можливо, будуть використовувати в якості наочного прикладу сучасної агресивної імперії, заради переосмислення позицій країнами третього світу, в тому числі стосовно Китаю. Важко уявити, що між Росією і Китаєм, по суті екзистенційними супротивниками, можуть бути щирі стосунки - вони радше мріють з'їсти один одного. Не здивуюсь, якщо через певний час, коли спаде напруга у відносинах Росії із Заходом, перша з'явиться в переліку країн-членкінь НАТО (може, навіть, назву цієї організації, на вимогу Росії, буде змінено). Відчуваю, що зараз багато хто накинеться на мене, мовляв, як же Україна - ми ніколи не забудемо про звірства росіян? Нажаль, realpolitik не дуже бере до уваги емоційну складову процесу, використовуючи передусім сухий геополітичний інструментарій. Он Турція і Греція постійно знаходяться в стані конфлікту з 1821, провівши за цей час одна проти одної п'ять воєн, але, в той же час, обидві є членкинями північноатлантичного альянсу.
1
-
1
-
@ЛарисаСосидко-ч6к , думаю будуть існувати, але можливо НАТО зменшиться, якщо перемовини з Китаєм будуть успішними для прибічників суто європейської безпекової організації. Хоча, може обидві структури будуть існувати паралельно, частково з тими самими учасниками. Важко буде бистро втілити європейський проект, це дуже коштовно. Он у Франції проблеми з пенсіонерами. До всьго, американці не будуть спокійно дивитись на те, як втрачають важелі впливу в Європі. Хоча припускаю, що балаканина про окремий європейський безпековий проект то лише привід для Франції та інших причетних посилити свій міжнародний статус. Якщо НАТО дійсно якимось чином переформатується, то вірогідно ЄС теж змінить свої обриси - проглядаються можливості для створення політично-економічно союзу на базі вірних союзників США (країни Східної, Центральної Європи, країни Балтії), до яких може приєднатися Велика Британія. Своєю територією цей союз (колись про це згадував) міг би відокремити багату на ресурси Росію від Старої Європи з усіма витікаючими наслідками. Тому Франція і послідовники, напевно, сто разів подумають, перш ніж зважитися на відокремлення від НАТО.
1
-
Люди із комплексом меншовартості, який, очевидно, присутній у Путіна, дуже болісно ставляться до своїх поразок. Програючи і Заходу, і Китаю по всіх напрямках, Путін розуміє, куди він привів країну. Але прийняти поразку з гідністю він не може через свою ментальну ущербність. Напевно, у будь-якій країні, яка володіє ядерним арсеналом, у тому числі й у Росії, в ланцюгу команд для запуску ракет є запобіжники від дій неадекватних людей. Тому, напевно, залякування ядерним озброєнням - це лише підвищення ставок в грі заіложеними картами.
1
-
The smiling faces of the conference participants, especially the representatives of Germany and France, are discordant with the feelings of millions of Ukrainians. Germany and France, blocking Ukraine's path to NATO in 2008, put the benefits of economic cooperation with Russia above democratic principles. By their decision, these countries unleashed the hands of aggressive Russia, which first attacked Georgia in August 2008 (literally a month after the short-sighted decision at the NATO summit), and then Ukraine in 2014. Ukraine, having abandoned the world's third largest nuclear arsenal, according to the Budapest Memorandum received guarantees from the countries of the nuclear club to respect the integrity and independence of Ukraine, and also not to exert economic pressure. Before the ink had dried under the document, Russia began to attempt to destroy Ukraine - first with the help of economic levers, and then with the military. Germany, joining NATO in 1955, had a huge part of the territory occupied by the USSR. This did not prevent her from becoming a member of the North Atlantic alliance. Now Germany is refusing NATO membership to Ukraine, citing its territories occupied by Russia as the reason. Germany, whose Nazis and regular army during the Second World War killed and tortured to death in concentration camps more than 8 million Ukrainians (the total losses of the population of Ukraine in this war amounted to 14 million). Feeling no guilt towards the Ukrainian people, the German elite prefers to do business with Russia as if nothing had happened, which is the reason why Ukraine is denied NATO membership. Dear citizens of the free world, it is important for us to know that you support the Ukrainian people in their desire to live in a free and peaceful country. Help us influence Germany and France to stop violating the NATO charter and give Ukraine the opportunity to somehow join the alliance. Without this, peace in Europe is impossible.
1
-
1
-
1
-
Оцей мікс конгресвуменки дуже схожий на технологію, якою послуговуються російські пропагандисти. Навмисно змішуючи доконані факти з тими, що не можуть бути ані підтверджені, ані спростовані, намагаються надати правдивості останнім. Чому багато хто вважає, якщо американський політик є етнічним українцем, то йому слід довіряти? Хіба ми мало знаєм українців-запроданців? Ще треба придивитись до тієї пані, бо, можливо, це взагалі російський проект. Бо якось дивно виходить - як тільки ЗСУ почали давити орків HIMARS, так відразу зявились питання у неї до пана президента Байдена.
1
-
1
-
1
-
1
-
Росію, яка мала можливість вибирати між двома полюсами, притягло до Китаю. Здається, це найбільша помилка російських еліт. Можливо, зрозумілий політичний режим Китаю був одним із визначальних факторів для Кремля. Яке меню спільних дій було на столі під час зустрічі у Пекіні? Зрозуміло, що комплекс заходів для протидії та, зрештою, для перемоги над Заходом. Можливо, Росія у спільному протистоянні Заходу сподівається грати ще й у власну гру, яка має повернути її до вищої ліги світової політики. Хоча, можливо, Китай пішов на поступки та дав згоду сприяти цьому бажанню Кремля. У стратегічному плані важко уявити подібні дії Китаю без значних поступок із боку Росії, таких, як території, джерела сировини тощо. Які перспективи у Росії могли бути, піди вона іншим шляхом, на зближення із Заходом? Тут не зрозуміло, чи вимагав би Захід демократизації Росії чи ні. Можливо, ні, інакше дезінтеграційні процеси всередині Росії важко було б зупинити, що не прийнятно для Росії, та й Заходу не потрібна сегментація її ядерного арсеналу. Що чекає на Росію, важко припустити, для цього потрібно знати плани Китаю.
1
-
1
-
Дійсно, росіяни сприймали Крим своєю територією, хоча, напевно, здогадувалися, що колись півостров треба буде повернути Україні. Можливість ядерної відповіді Росії у зв'язку з ударами по Криму, на мій погляд, малоймовірна, тому що одну з багатьох мет, до якої прагнули, здається, досягнуто. Ця мета стосувалася взаємовідносинам двох найбільших держав Азії. Здається, відносини між ними перейшли у необхідний стан.
1
-
Согласен, ситуация в России развивается таким образом, массовое недовольство рядовых россиян ухудшением жизни может подтолкнуть ту часть элиты, которой не безразлична судьба государства, к активным действиям. В результате заговора, повторяя эпизоды былой российской истории, наверняка, будет осуществлено покушение на Путина. Кажется, только так Россия пока еще может спасти себя от будущих серьезных проблем.
Згоден, ситуація в Росії розвивається в такий спосіб, масове невдоволення пересічних росіян погіршенням життя може підштовхнути ту частину еліти, яка не байдужа до долі держави, до активних дій. В результаті змови, повторюючи епізоди минулої російської історії, напевно, буде здійснено замах на Путіна. Здається, тільки так Росія поки ще може врятувати себе від серйозних проблем.
1
-
Дякую учасникам цікавої розмови. Пан Кім запропонував слушну ідею про аргумент, який Кремль може пред'явити росіянам, щоби залишити Україну в спокої. Можна дійсно заявити, що спецоперація завадила появі НАТО в Україні, бо інакше Україна ось ось мала набути членства в альянсі. Росіяни в це повірять, вони ще й не такому вірили. В Кремлі вже зрозуміли, що помилково вторглися в Україну, настав час примиритися з цією думкою підданим імперії. Правда, тепер треба буде переконати українців, що вступ в НАТО буде відтерміновано на певний час, але обов'язковою умовою того буде виведення російських військ з усієї території України, включно з Кримом та Донбасом. Відтермінування членства не має бути довгим - не більше 2-3 років, щоби росіяни остаточно заспокоїлися, але не встигли відбудувати армію після поразки. Було би непогано, якби на цей перехідний час (до вступу в НАТО) Україні надали гарантії, такі ж, як Фінляндії та Швеції. Кремлю слід вхопитися за цей, чи не єдиний, шанс поки не піздо - інакше ганебна поразка, яка, напевно, сколихне Росію.
1
-
1
-
Емоційний виступ. Але не зрозуміло - нова система безпеки, що це таке? Чи не реверанс це у бік Росії? Чи не простіше швидко та якісно виконати домашню роботу, наближаючи членство в НАТО? Як ви вважаєте, заради чого зупинено судову та антикорупційну реформи, ключові для виконання стандартів та вступу до НАТО? Можливо, це зроблено і не на користь Росії. Але тоді це може бути вигідно близьким до влади бізнесменам, які поспішають безкарно заробити брудні гроші в той час, коли країна через це не може вступити до НАТО, а наші вояки гинуть на фронті майже щодня. Скажу більше. Мені не сподобалася тональність висловлювань Зеленського щодо наших партнерів з США. Схоже, наші стосунки переживають не найкращі часи і виною цьому може бути недовіра американського істеблішменту до нашої правлячої верхівки. Справді, складно довіряти партнеру, який відмовляється виконувати взяті на себе зобов'язання. Мені це не зрозуміло, бо реформи, які повинен був виконати Зеленський, потрібні передусім пересічним українцям. Бачу особливу небезпеку у такому стані справ. Сподіваюся, що ключові партнери все ж таки не залишать нас віч-на-віч з ворогом, адже президенти приходять і йдуть, а народ завжди залишається на місці.
1
-
1
-
Навіть не треба сумніватись в тому, що європейці після війни повернуться до ділових стосунків з росіянами. Я би скептично ставився до останніх заяв і Макрона, і Шольца, і інших лідерів Європи, бо економіка діє за своїми законами. Адже Німеччину, не зважаючи на злочини нациського режиму під час ДСВ, не викунили за борт світової економіки, хоча багато німців були засуджені. Так само буде з Росією. Тому європейські лідери воліють у злочинах в Україні звинувачувати кремлівську кліку, а не весь народ, та, на випадок розвалу РФ, ведуть сепаратні переговори з місцевими елітами, щоби не втрачати темп повернення до звичного гешефту. Скажу більше, напевно, європейські еліти потирають руки від передчуття, що російські багатства впадуть на них за супер демпінговими цінами, бо, як відомо, агресор має бути покараний та сплатити за всіма рахунками. Також під питання поставив би тезис про страхи Заходу перед розвалом РФ. Здається, що навпаки, саме розпад Росії є надметою Заходу. Росіяни не здатні впоратись з усіма тими багатствами, на яких сидять. Росія, навіть без війни з Україною, крокувала до своєї загибелі. Війна лише прискорила цей процес, хоча в Кремлі, напевно, гадали, що війна якимось чином зможе загальмувати зникнення РФ зі світової мапи. Розпад Росії, напевно, навіть здатен на певний час примирити США та Китай, якщо останній отримає протекторат над Північними територіями та перенаправить свою експансію в тому панрямку. Відтворити в Росії північнокорейський режим буде важко. Якщо порівняти густоту населення в країнах, то рахунок 190:8 (на кв. км) на користь КНДР. А як відомо, перетікання відбуваються від субстанції з більш високою густиною до тих, що мають меншу (в останньому реченні не маю на увазі КНДР, бо насправді на планеті багато місць, які скоро стануть непридатними для життя людини). Тиск на Росію буде зберігатись і ніякі прикордонники чи ядерна зброя не зможуть тому завадити. Рускім, щоби остаточно не розчинитись в масі більш плодовитих, з демографічної точки зору, сусідніх народів, краще, навіть, самим розпочати процес розпаду РФ, давши змогу відколотися всім бажаючим того національним околицям. А перед тим сплатити українцям за війну та встати на демократичний шлях розіитку.
1
-
1
-
1
-
Так з ким насправді Росія, якщо своєю війною ставить під сумніви намагання Китаю стати світовим гегемоном чи принаймні одним з двох світових полюсів?! Москва своєю незрозумілою надуманою війною перекреслює плани Пекіна для досягнення надмети. Здавалось би, Кремль своєю агресією, відволікаючи ресурси Заходу на себе, спустошує його запаси та знижує спроможність до конкуренції з Китаєм, чим допомагає останньому досягти амбітних цілей. Насправді, дії Росії серйознішим чином негативно впливають на розвиток Піднебесної, яка, напевно, буде розраховуватись за агресію свого партнера. І перші ластівки вже полетіли, у вигляді заборони продавати Пекіну деякі високі технології. Далі буде більше?! Невже Захід засвоїв урок, коли, з подачі Кіссінджера, виростив з відсталого Китаю монстра. Без запобіжників, без поступового щеплення демократією в обмін на інвестиції та технології Китай зараз претендує на статус нового полюсу та має наміри стати центром антизахідних сил. Але, чи не запізно схаменувся Захід?! Може вже прийшов час знов підлаштовуватись під новий - старий двополюсний світ?! Як не дивно, але здається, Кремль буде у виграші за будь-якого розкладу.
1
-
1
-
1
-
Боюся, щоб не виявилося так, що черговий керівник МЗС виявиться орієнтованим на нашого східного сусіда. Якщо аналізувати висловлювання Кулеби, можна помітити, що його риторика багато в чому спрямована на створення конфронтації з нашими сусідами, як окремими країнами, так і ЄС в цілому. Хіба це справа для головного дипломата країни? Заради Саакашвілі, який знав, чим для нього може закінчиться поїздка в Тбілісі, вже і Зеленський і український МЗС виступили із заявами, які можуть нашкодити відносинам з Грузією. Яка цінність Саакашвілі для України? Ніякої. Він з'являється в ЗМІ що би провокативно нагнітати градус, намагаючись підштовхувати політичну ситуацію в Україні до нестабільнсті. Не здивуюсь, якщо поїздка Саакашвілі в Грузію не виявиться небезпечною для нього особисто, а метою, крім інших, буде підрив партнерських відносин між нашими країнами.
1
-
1
-
Звісно, німці, як і інші європейці, проти війни, в яку може бути втягнута НАТО. Проте, аналог німецько-шведських крилатих ракет Taurus - ракети Storm Shadow Україна вже отримала від Великої Британії і Франції. Тому ракети Taurus не додадуть зайвих аргументів Кремлю. ATACMS - інший клас ракет (балістичні) з майже вдвічі меншою дальністю стрільби і в задежності від модифікації, меншою вагою головної частини. Тому порівнювати ці системи і ставити в залежність поставки ракет Taurus Німеччиною від дій США буде недоречним. Для порівняння тут правильно буде використовувати американську крилату ракету класу "повітря - повітря" AGM-158. Загалом, здаєьться, Берлін поки що вагається з інших мотивів і ми українці, разом з партнерами, маємо переконати уряд і народ Німеччини, що постачання ракет Taurus для ЗСУ є правильним кроком не тільки з моральної точки зору.
1
-
1
-
Головне, щоби "історична" промова Путіна не стала істеричною. Всім відомо, що в афективному стані людина може вдатись до неконтрольованих вчинків, нехай лише на рівні риторики. Рейтинг російського вождя поки що зберігається на доволі високому рівні в середині Росії. Необережні вислови Путіна більшість росіян, напевно, сприймуть за "чисту монету", що може запустити механізм руйнування РФ, яка більше ніколи не зможе зібрадися до купи, що, в цілому, добре, але, боюся, що спочатку це торкнеться нас через посилення агресії з боку Росії.
Є запитання до пана Пономарьова. Ви добре опанували українську мову, що можете сказати, чи дійсно українська то лише частково видозмінена російська, про що теревенькає офіційна роспропаганда, чи, все ж таки, ні?! Дякую.
1
-
1
-
Напевно, цікаво знати, якими мають бути безпекові запобіжники для України, але мене більше цікавить відповідь на питання, як зупинити чинну агресію Росії. Бо, дивлячись на те, як Росія намагається рухатись шляхом Північної Кореї та зважаючи на окупацію російськими вояками ЗАЕС, складно уявити, що може зупинити війну. Окуповувати ЗАЕС Росія може нескінченно довго, мало того, все необхідне для російських солдатів на станції будуть підвозити ті, кого вони будуть тероризувати. Тому усі майбутні гарантії безпеки для України можуть виявитися недосяжними. Росія руками Заходу (щоби росіяни не бухтіли) намагається отримати статус держави-терориста, заборону громадянам відвідувати країни Заходу і інше з цього ряду, що може вказувати на прагнення до ізоляції. Якщо чесно, напевно, це чи не єдина можливість кремлівцям зберегти не тільки владу, але й особисті життя. Наявність ядерної зброї буде запорукою збереження Росії в її нинішніх кордонах за умови наявності ще більш жорстокого репресивного апарату ніж зараз. Можливо, розмови Кадирова про відхід від президентства в Чечні пов'язані з перспективою його призначення на керівну посаду репресивного органу. Але в Кремлі поки чекають, сподіваються, що Захід відступить, не бажаючи в себе під боком мати ще одну величезну Північну Корею.
1
-
Очевидно, частина Кремля, яка мислить у парадигмі - або перемога, або ізоляція, пришвидшенням поразки росармії навмисно заганяють себе в ситуацію, з якої вони бачать лише один вихід - той, який поїздом рухається в бік України. На рішучість тієї частини Кремля можуть вказувати кам'яні обличчя представників російської політеліти на зборах в Кремлі, якщо, звісно, вони не робили того навмисно, залишаючи ситуацію в підвішеному стані.
1
-
Партнери не мають права йти на компроміси з чинною українською владою, бо в пропозиціях американського уряду і так міститься мінімальний перелік першочергових дій, які Київ мав би виконати ще 30-ть років тому, разом з Польщею та іншими країнами, що приєдалися до ЄС і НАТО. Нажаль ми, українці, самі не змогли реформувати країну. Напевно, після століть винищення цвіту нації важко було зібратися разом та системно впроваджувати реформи, тим більше, маючи сильну протидію Росії і її агентів в середині країни. Війна покликала армію патріотів, тисячі пасіонарієв вийшли на авансцену і тепер, маючи правила і інструменти, сподіваюся нарешті країна рушить вірним курсом. Дякуємо партнерам за допомогу!!
1
-
Здається, росіяни, не маючи значних успіхів у військових справах, злочинами проти мирного населення намагаються піднімати ставки. Не певен, чи зають в Кремлі, що вони тим хочуть досягти, чи просто люблять дивитись американські сериали, накшталт, Джек Райан та подібні до нього. Вірогідно, вони чекають на зустічну ескалацію з боку ЗСУ. Може, мобілізація в Росії йде не за планом? Росіяни неохоче йдуть воювати? Чи економіка Росії вже тріщить по швах? Тому, злочинними діями проти цивільних українців Кремль підштовхує Захід швидко надати ЗСУ потужну наступальну зброю? У наших партнерів протилежне завдання - не ескалювати ситуацію та не дати втягнути себе у війну. Тому постачання важкої наступальної зброї трохи пригальмовується. Західні аналітики найкращі, тому давайте будемо прислухатися до їхньої думки. Росіянам же вірити не можна взагалі.
1
-
Якщо Кримський міст підірвали росіяни, то це може бути запрошенням для ЗСУ атакувати півострів. Мовляв, давайте, не бійтеся. А самі, насправді, шукають привід для застосування ядерної зброї, що, окрім надшвидкої ізоляції Росії, нічого Кремлю більше не дасть. І те, що Піонтковський заперечує можливість застосування ядерної зброї, насторожує. Можливо, Захід надає дальнобійні ATACMS саме для того, щоби була можливість збити ракету з тактичним ядерним зарядом в повітрі над територією Росії?
1
-
1
-
Майбутнє (наше в тому числі) буде залежати від нового світового порядку. Старий, що сформувався після програшу Росії в Холодній війні, тріщить по швах. Великий вплив на це буде мати зустріч Байдена і Сі. Як один із варіантів (і це не зрада, до такого ми маємо готуватися), в результаті боротьби за новий світопорядок американці можуть втратити зацікавленість Україною. Можливо, ЄС буде продовжувати нам допомогати, але напевно, з прицілом на розконсервацію відносин з Росією. Можливо, навіть, в результаті формування нових правил необхідність в НАТО різко впаде і тоді почнуться втілюватися мрії лідерів Старої Європи про чисто європейський безпековий контур. В наших інтересах - щоби Сполучені Штати залишалися світовим гегемоном, хоча би певний час, коли завершиться приєднання України до сильного безпекового альянсу, яким може стати ЄС.
1
-
1
-
Заява очільника ВМС ФРН дуже схожа на звичайне гешефтмахерство. Українці обов'язково повернуть Крим. На відміну від німців, які свого часу втратили Кенігсберг, українці не винні в тому, що Россія окупувала частину території України. Здається, що головним фактором у всепрощаючій позиції Німеччини щодо Росії є багаті ресурси цього порушника світового порядку, без яких, схоже, німецькі еліти погано уявляють своє майбутнє. Здається, заради російських ресурсів еліта Німеччини не помічає тієї шкоди, якої завдали німецькі нацисти та регулярна армія українцям під час II світової війни. Сама ФРН була прийнята в НАТО в 1955 р., тобто, практично за 35 років до приєднання східних земель (НДР) і нікого не турбував на той момент факт окупації тих територій Радянським Союзом. УНР до окупації Росією (РРФСР) була незалежною державою, визнаною 9 лютого 1918 р. Німецькою імперією та іншимим впливовими державами світу.
1
-
1
-
1
-
1
-
Шановні глядачі, обов'язково прочитайте про ленд-ліз (невелика стаття на Вікіпедії), щоби зрозуміти, що цей дідуган їздить вам по вухах. В Кремлі, схоже, сильно перелякані перспективами, що може надати ленд-ліз для ЗСУ. По-перше, закон про ленд-ліз надає право президенту США самостійно визначати кількість і якість озброєння та військового обладнання, що надається Україні і очикувати нового фінансового року для того не потрібно. По-друге, за зброю, що буде знищена під час війни, Україна сплачувати не буде. Зброю, що вціліє, Україна має чи то повернути, чи викупити за безвітсоткові довгострокові американські кредити. З урахуванням того, що Україна збирається приєднатись до НАТО, зброя стандарту НАТО нам буде потрібна. Навіть пан Генрі Кіссінджер визнав, що Україна фактично вже є членом альянсу. Було би дуже добре, якби за зброю, що постачається партнерами до України, розрахувалася своїми коштом Росія.
1
-
Нафтогазове ембарго для Росії має бути абсолютним. В іншому випадку, країни, які намагаються сформувати противагу США та Заходу в цілому, торгуючи з Росією за рублі, юані, рупії та ін., не залишать спроб відучити ринок енергоресурсів від долара, що згодом може позначитися на статусі США.
Палка, за допомогою якої Кремль намагається від'єднати від України цілі області, іншим кінцем обов'язково вдарить по Росії.
Дезінтеграційні процеси через деякий час можуть захлеснути Росію. Потужні санкції, обваливши рівень добробуту росіян, здатні спонукати регіональні еліти (особливо ресурсно багатих регіонів) розпочати боротьбу з центральною владою. Можна передбачити посилення репресій всередині Росії, що з часом перетворить країну або на величезний концтабір, або підштовхне до початку численних громадянських воєн, які за своєю суттю будуть визвольними.
1
-
Ситуація навколо України дійсно схожа на патову. Здається, що агресія Росіїї проти України могла плануватися разом з Китаєм. Союзники по антидемократичному блоку, можливо, вважають, що настав слушний момент посунути США на світовій арені в бік. Пекіну і Москві, напевно, вигідно було втягнути Вашингтон у протидію їхнім амбіціям в Україні. Можливо, наші вороги розраховують, що Америка в якійсь момент здригнеться і "підібгавши хвоста", відповзе з України, по ходу стрімко втрачаючи міжнародний авторитет? Можливо, розмови про недосяжність мети з визволення Криму фактично є констатацією нашими партнерами небажання переходити певні "червоні лінії", бо інакше вони вимушені будуть долучитися до конфлікту вже на іншому рівні. А інцидент з американським великим БПЛА над Чорним морем, здається, не додає впевненості нашим партнерам. Напевно, в деяких столицях Старої Європи будуть стоячи аплодувати рішенню обмежити допомогу Україні для визволення усіх захоплених агресором територій, а американці якось переживуть погіршення ставлення до них українців, яке може стати подібним до рефлексій турків стосовно них. Але за українцями потягнуться поляки, литовці, латиши, естонці, напевно, ще хтось. Ні, національні уряди будуть надалі співпрацювати, але народи, скорше, перестануть довіряти американцям. Може саме того намагаються досягти Китай і Росія - послабити вплив США в Європі, бо в них стосовно Європи є свої плани? Чи правий Генрі Кіссінджер та його послідовники в ставленні до геополітики, час покаже, але втрата довіри Сполученими Штатами у Східній Європі може виявитися програшем вже в дебюті великої гри на "світовій шахівниці".
1
-
1
-
1
-
Я проти авторитарних режимів, навіть вимушено-авторитарних, таких, як в Китаї. Але, якщо Пекін захоче і сможе натиснути на Москву, аби та забралася з України, то тим самим він, мало того, що закріпить за собою статус наддержави, так ще, здається, отримає підтримку і повагу багатьох країн в ЄС. Українцям, якщо чесно, все одно, хто допоможе закінчити війну, проте, в залежості від того, територія України може бути частиною "шовкого шляху", з усіма витікаючими з того економічними перевагами, або частиною іншого проекту і тут теж, передбачно, свої "плюшки". Польща же може опинитися в оточенні недружніх до себе держав. Може, саме через те нервує польська владна еліта?
1
-
Погано відношусь до авторитарних режимів, але здається Китай всіляко намагаються підставити під удар. Сильний, слабкий - будь-який згодиться. Здається, Росія тут грає не останню роль. Не знаю, які кінцеві наміри Кремля, може це завчасна підготовка до останньої визначальної схватки з екзистенційним супротивником.Чи може сильний Китай, як кістка в горлі, заважає вести свою гру в стані країн третього світу чи це лише замовлення ще когось. Здається, спочатку Москва намагалась затягти Пекін на санкційне поле, вимагаючи військової допомоги. Коли не вийшло, в хід пішла провокація з ядерною зброєю в Білорусі - на другий день після того, як Китай заявив про неприпустимість розміщення такої зброї за межами держав - власників. Чого ще слід очікувати?! Цікаво, на чиєму боці Білорусь насправді, Китаю чи Росії?!
1
-
@СергейДрубич , все так, але не зовсім. Не буду зараз багато писати і торкнуся лише одної видатної події, яка наробила галасу останнім часом. Це я про ШІ (штучний інтелект). Ця новітня проривна технологія здатна перевернути наше уявлення про найближче майбутнє. До всього, ця технологія не така вже коштовна і складна, як про то думає більшість людей. Володіти нею можуть собі дозволити великий перелік країн, що, напевно, поступово нівелює технологічний розрив між ними. Чи не тому розпочалися розмови про заборону чи, принаймні, суворий контроль за ШІ з боку міжнародних організацій?! Здається, зараз у ШІ є лише одна вада - залежність від достовірності використовуваємої інформації, бо неправдива інфа буде генерувати помилки, які здатні будуть зробити цю технологію небезпечною для людства. Але застосування лише верифікованої інформації, напевно, зможе дозволити уникнути помилок, хоча, це призведе до здорожчання цієї технології. Але, здається, світ стоїть напередодні великих змін, коли вже не так важливо буде, ким ти був вчора.
1
-
Недооцінка ситуації, пов'язаної з втечею російської армії, може призвести до великої біди, якщо ЗСУ, стрімко наступаючи, не зможуть зупинитися на кордоні з Росією. В Кремлі остання надія на те, що ЗСУ почнуть обстрілювати дальнобійними ракетами територію Росії, або, навіть, перетнуть кордон з Росією. По-перше, кремлівці сподіваються, що це допоможе мобілізувати населення Росії на війну, бо, нібито, тепер вони захищатимуть свою землю. По-друге, якщо мобілізація провалиться, є крайній варіант - відповідно до воєнної доктрини Росія надала сама собі право нанести ядерний удар, захищаючись від нападу. Боюся, що в безвиході вони зможуть це зробити. Тому в ЗСУ мають відповідально поставитись до такої можливості ворога. Треба тримати на особому контролі особовий склад підрозділів, спроможних наносити потужні удари по території Росії та слідкувати, щоби підрозділи ЗСУ трималися своєї території. Швидше за все, Росія почне інтенсивно провокувати ЗСУ, наносячи удари по критичній інфраструктурі та вчиняя особисто жорстокі злочинні дії проти мирнного населення України, одночасно звинувачуючи українську сторону в подібному. Вбачаю, що пошкодження енергетичного об'єкта під Харковом, то є початок дій Росії для забезпечення того, про що я написав вище.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Не варто відмовлятися від мінських угод. Видно, що санкції завдають шкоди російській економіці, на якій побудовано військові можливості, соціальну стабільність та інше. Погіршувати своє становище відкритою агресією проти України, не будучи повністю впевненими в її успіху Кремль навряд чи вирішиться. А наші англосаксонські друзі, їхні партнери в Європі, а також наша рішучість захищатися не дають такої впевненості. Не знаходячи підтримки або просто нейтралітету в Європі (над чим небезуспішно працює Вашингтон), Москва буде змушена все більше зближуватися з Пекіном, який рано чи пізно, напевно, задушить її у своїх обіймах. Напевно, у стратегічному плані на Заході вже обмірковують такий варіант посилення Китаю. Політика Заходу щодо Піднебесної, мабуть, залежатиме від відповіді на запитання: в якій ролі Захід хоче бачити Китай - світової фабрики товарів чи нового полюсу сили, яким нещодавно був Радянський Союз, а може, в якійсь ще, про яку поки що ми не знаємо.
1
-
Можливо, Кремль чекає, що Україна не відмовиться від НАТО. Справа в тому, що Москві не вдалося втягнути НАТО, як вони не намагалися, у її війну на боці України. Кремлю вкрай потрібна мобілізація населення навколо ідей російської владної верхівки. З чим, схоже, вони мають проблеми, про що може говорити останній виступ Путіна. Можливо, українські переговорники роблять правильний тактичний крок і не підіграють Кремлю у його бажанні ув'язати Україну та НАТО. Мабуть, надія кремлівських технологів на те, що всеосяжна криза та різке зниження якості життя росіян, що наближаються завдякиі санкцям Заходу, згуртує росіян навколо Путіна, не спрацьовує. Схоже, 20 останніх відносно ситих років в історії Росії зробили свою справу і зараз велика кількість росіян погано сприймають перспективу жити в злиднях та за новою "залізною завісою". У будь-якому разі, час, здається, працює на нас і кожен новий день наближає нас, українців, до нового історичного етапу життя у вільній незалежній демократичній країні.
1
-
1
-
Кіссенджер такий самий ворог української державності, як і Путін. Без подібних людей навряд чи можливою була б ця війна. Адже такі емоційно слабкі люди, як Путін, потребують, якщо не схвалення, то хоча б розуміння тих, хто спостерігає з боку. Достоєвський був психічно хворою людиною і писав про подібних до себе. Привабливість його творів для багатьох, переважно слабких натур, пояснюється інакшістю героїв його творів. Але в реальному житті не можна і близько допускати до влади людей із психічними відхиленнями. Редакція Нью-Йорк Таймс, схоже, дуже налякана і тепер зайнята тим, що намагається знайти втрачене обличчя російського диктатора. Даремно намагаєтеся, шановні журналісти, нічого ви не знайдете, адже КДБ-іст не може мати його за визначенням.
Хочу приєднатися до нашого президента у його подяці до всіх тих людей, які не втратили свого внутрішнього почуття справедливості та допомагають нам, українцям, виборювати свободу – ваша підтримка надає нам сил. Але головні герої на цій війні – це українські воїни, що безстрашно дивляться в очі чудовиську. Слава Героям!!
1
-
1
-
Хлопчина, зда'ється, щойно ти сам себе злив. Який сенс росіянам відводити військо, яке біля наших кордонів стоїть не один місяць, якщо Кремль так і не домігся від України потрібного для нього прочитання мінських угод? Потрібно розуміти, що англосакси діють раціонально і холоднокровно, наперед прораховуючи всі свої ходи. Росія часто діє емоційно, власне так само діє і Україна. Згадайте про щедрість Зеленського на прес-конференції, коли він був готовий ділитися українським газом з іншими, маючи обмежений його запас. Півроку високих цін на газ у Кремлі, напевно, сприйняли як проміжну перемогу, що додало впевненості в спроможності на більше. В такому стані, схоже, було прийнято рішення про ескалацію напруги біля наших кордонів та висування ультиматуму Заходу. Як бачимо, емоційне рішення, не підкріплене опрацюванням всіх можливих варіантів розвитку подій, поставило російське політичне керівництво у незручне становище. Росія відводить своє військо, бо не здатна зараз на гру такого рівня.
1
-
1
-
Заяви представників уряду Німеччини про арешт Путіна ймовірно призначені не для Путіна, а для Китаю в якості попередження - не ставати на бік Росії. Але, боюся, що вже запізно. Китай, Росія, а також інші важковики зі світу, що розвивається і про яких ми поки що не знаємо (проте, західні розвідки, напевно, знають), схоже, вже кинули виклик західній (в широкому сенсі) цивілізації. Провокуючи всесвітній безлад ціною падіння своїх економік, добробуту громадян своїх країн, вони, напевно, будуть намагатися зробити теж саме з економікою Заходу, сподіваючись, що терпіння народів західних країн не має стратегічного запасу. Якщо це справді так і якщо це не маніпуляція за допомоги шантажу, то краще би всім зупинитися і охолонути, поки не сталося лиха глобального масштабу. До речі, консолідовану допомогу різношерстного Заходу Україні, напевно, теж треба розглядати в якості попередження і стримуючого фактору у протистоянні Китаю і його союзників.
Було би добре, якби Сі Цзиньпін приїхав до Москви з метою підштовхнути Путіна до пекельної топки у протистоянні з Заходом, а сам через певний час "влючить задню". Але, нажаль, так не вийде - Китаю, в очікуванні сильної кризи, нема куди подітися. До того ж, від поглядів народів країн третього світу, сповнених надії, не втечеш і не сховаєшся.
1
-
Помилково вважають, що мінські угоди не працюють. Усе навпаки, санкції, завдяки Мінську завдають шкоди економіці Росії. Пункти про конституційну реформу та вибори (пп11,12) у мінських угодах слідують за п.10, який каже: "Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп." Тобто, в угодах вже записано, що ще до конституційної реформи (яка займе багато часу – 2 сесії ВР) та виборів на території ОРДЛО вже не має бути російських військ та їхніх найманців. Хто там буде, "блакитні шоломи", ОБСЄ чи ще хтось, це не так важливо, головне, що росіян не буде на нашій землі. Найцікавіше, що буде, якщо ВР не зможе ухвалити конституційну реформу? Невже російська армія ризикне розпочати нове вторгнення? Адже українська армія не така, якою вона була у 2014 році. Світова спільнота теж вже готова до дій Росії. Може, тому в Кремлі так скаженіють, бо проґавили цю послідовність? Єдиною перешкодою цьому шляху може бути п.5. Але закон, який необхідно ухвалити відповідно до цього пункту, у ВР приймається простою більшістю. Що заважає ВР, після виведення російських військ та російських найманців, переглянути цей закон у вигідному для нашої країни вигляді? Це і буде реальна політика України як міжнародного суб'єкта. Пора почати розмовляти з Кремлем, який відкидає Будапештський меморандум, Великий договір 1997 року, зрозумілою йому мовою.
1
-
1
-
1
-
Напевно, той чоловік, про якого згадував сьогоднішній гість каналу, в 1980-х навіть мріяти не міг про такий рівень індивідуалізму, який є зараз. Швидкі зміни відбулися здебільшого завдячуючи цифровим технологіям, зокрема соціальним мережам. Проте, там є певні недоліки, які пов'язані з різними рівнями освіченості та завзяття окремих людей. Одні стають інфлюенсерами, інші послідовниками. Чим більший освітній розрив між першими і другими, тим легше "поводирям" маніпулювати "стадом", ведучи чи то до покупки певних товарів, чи до обрання потрібних політиків. І за це добре платять. Зменшити вплив таких процесів на демократичні основи - вільні вибори, зробивши їх більш якісними - завдання для національної галузі освіти. До речі, радують опитування HR - мнеджерів українських підприємств серед міленіалів і представників "покоління Z", в ході яких виявилося, що нові покоління працездатних українців не поспішають влаштовуватися на роботу лише за показником величини заробітної плати. Чітко розуміючи, яким має бути справедливий рівень оплати праці, молоді українці шукають в новій роботі спорідненість з своїми духовними переконаннями та внутрішнім світом. До всього, представники і "покоління Y", і "зумери" масово негативно відносяться до будь-якого виду агресії. Особисто у мене це викликає оптимізм. От би ще старші покоління приєдналися до того. Бо оті сучасні апологети думок і дій Старшого Брата намагаються нас усіх повернути назад в 1984, для яких війна - це мир, брехня - правда, рабство - свобода, тортури - любов, а голодомор - то достаток. Цікавий факт, чомусь всі вони не зараховують для себе особисто, по аналогії, помірність в споживанні, достатність до "блага", роблячи їх синонімом слова "багатство". Тобто, розумієте?!
1
-
1
-
Зомбі. Напевно, не чекав, що запитають про політичні наслідки для Путіна та його камарильї за поразку в Україні. Тому, схоже, без викрутасів просто зачитує те, що йому написали наші вороги. А написати щось нове вони не могли - слухаємо стару заяложену платівку про ядерний удар, про розкол серед західних політичних еліт, про безсилля СБ ООН, Хоча, ні, я помиляюся - від учорашнього дня почалася узгоджена медійна компанія, за допомоги якої намагаються вивести особисто Путіна з-під удару та перекласти провину за поразку чи то на Шойгу, чи то на Кадирова, чи то на Герасімова, чи ще на когось - напевно, остаточно ще не визначились з кандидатурою. Коли віжки потрапили під хвіст, коли треба відповідати за скоєні злочини, то виявляється, що Росія більше не бажає бути спадкоємицею СРСР. Кремль, щоби уникнути відповідальності (кажу це в сотий раз) намагається зачинити Росію в своїх кордонах - опустити залізну завісу, але зробити це таким чином, щоби виглядало, нібито, це справа рук Заходу. Остаточно ясно стало, що факт підриву російських газогонів на Балтиці стає ще одним аргументом, що продає Кремль пересічним росіянам, мовляв, бачте, Захід навмисно ізолює Росію, європейці самі вигнали нас зі свого газового ринку. Те, що словами експерта в студії Кремль намагається затягнути білорусів до несприйняття та світової ізоляції разом з Росією, має на меті повісити провину за злочини російських солдатів на білорусів також. Але Лукашенко то лише рядовий член злочинного угроповування, керованого Путіним. Здається, важко відокремити російський нарід від злочинів Кремля. Але, якщо світ того не зробить та замість того, щоби індівідуально покарати винних, звинуватить усіх росіян загалом, то ми отримаємо нову закриту тоталітарну державу, яка не припинить погрожувати усім навкруги ядерною зброєю.
1
-
Для Росії відмова України від НАТО це дуже мало. Без більшої зради з боку Києва Москва навряд чи піде на швидкі мирні домовленості. Їй, як мінімум, потрібен Донбас, який включатиме Донецьку та Луганську області повністю. Якщо влада в Києві заради підписання мирного договору піде під тим чи іншим приводом на здачу Донбасу, у неї можуть виникнути великі проблеми всередині країни. Виходить, в України немає іншого вибору, окрім, як звільняти країну від загарбника. І якщо українське військо вижене росіян з нашої землі, то і від НАТО відмовлятися не треба буде. Переможців не судять!
Якщо все ж таки влада на Банковій зможе переконати українське суспільство в тому, що питання Донбасу заради миру потрібно відкласти на певний час (наприклад, на 15 років, як з Кримом), не визнаючи його незалежність, по суті заморожуючи ситуацію на Донбасі, то можна буде сподіватися, що Росія погодиться на мирний договір з Україною, але без урахування Криму та Донбасу. Чи повернуться в такому разі Крим та Донбас до складу України і коли це може статися – велике питання.
Якщо Україна піде за другим варіантом, то буде краще, якщо одночасно укласти два договори. Один із РФ про мир (без урахування Криму та Донбасу) та другий із гарантами безпеки Україні (також без Криму та Донбасу). З урахуванням Криму та Донбасу, неможливо буде досягти договору про гарантії. Щоб посилити договір про гарантії безпеки Україні, можна запропонувати його в ширшому контексті, в якому Україна, на взаємній основі, також виступала б гарантом безпеки для своїх гарантів. На таких умовах і з огляду на репутацію України, що стала сильним, у військовому відношенні, гравцем, було б легше підписати документ. Можливо, навколо цього договору сформується група держав, які надалі увійдуть до нової військової організації, про яку згадував президент Зеленський у своєму зверненні до Конгресу США. Але, там не має бути Росії. Питання Криму та Донбасу залишаться відкритими, але за умови жорстких санкцій, можливо, Росії буде невігідно їх утримувати.
Якщо Росія буде гарантом безпеки України, то вона наступного дня після підписання договору має звільнити окуповані українські території. Якщо цього не станеться в момент підписання договору, швидше за все, вже не відбудеться ніколи, тому що гарантії інших членів не поширюватимуться на Крим та Донбас. Ось тут і може бути зарита найбільша зрада. Росія, за невизначеності неформального статусу окупованих українських територій, не повинна ставати гарантом безпеки України. Це абсурд, за яким, можливо, стоїть бажання сховати умови для скасування санкцій проти Росії, після чого ні Криму, ні Донбасу ми більше ніколи не побачимо.
1
-
1
-
1
-
1
-
Майбутнє (наше в тому числі) буде залежати від нового світового порядку. Старий, що сформувався після програшу Росії в Холодній війні, тріщить по швах. Великий вплив на це буде мати зустріч Байдена і Сі. Як один із варіантів (і це не зрада, до такого ми маємо готуватися), в результаті боротьби за новий світопорядок американці можуть втратити зацікавленість Україною. Можливо, ЄС буде продовжувати нам допомогати, але напевно, з прицілом на розконсервацію відносин з Росією. Можливо, навіть, в результаті формування нових правил необхідність в НАТО різко впаде і тоді почнуться втілюватися мрії лідерів Старої Європи про чисто європейський безпековий контур. В наших інтересах - щоби Сполучені Штати залишалися світовим гегемоном, хоча би певний час, коли завершиться приєднання України до сильного безпекового альянсу, яким може стати ЄС.
1
-
У Білорусі, напевно, багато хто з опозиціонерів працюють на Кремль, який, здобувши урок в Україні, заздалегідь потурбувався про це. Решта, схоже, під Лукашенком. Проте, все одно належить робити усе необхідне для того, щоби Білорусь опинилася в таборі демократичних країн. Можливо, заяви поважних американських посадових осіб про зняття з Білорусі частини санкцій, саме про те, навіть, якщо в заявах звучить про допомогу Україні експортувати зерно. Ще нещодавно багато що говорило про те, що новий конфлікт у Європі може розгорітися на території Білорусі, що й зараз ще іноді здається можливим, але дії української армії, за підтримки західних партнерів (слава народам вільного світу!), роблять це малоймовірним. Подивіться на Фінляндію та Швецію, які, практично без перешкод з боку Росії, розпочали процес вступу до НАТО. Росія видихається.
1
-
1
-
Для Старої Європи і Китая пролонгація війни в Україні сильно шкодить. Здається, європейці близькі до розуміння витоків цієї війни, тому бачимо кардинальні зміни у ставленні до допомоги українцям. Для Європи і України, враховуючи існуючі асоціативні відносини, найкращим варіантом буде швидкий вступ України в ЄС. Це може сприяти зниженню загарбницької активності Росії в Україні. Нажаль, не всі бажають такого, навіть серед партнерів, тому передбачувано Угорщина буде гальмувати наше прагнення, до чого може приєднатися Польща і Словаччина, які на замовлення заздалегіть розпочали гру на стримування України і чи вплине на то уряд Туска, не ясно. Є нагальна потреба змінити правила для результативного голосування в ЄС з кворуму на більшість - в іншому випадку епопея з вступу українців до ЄС затягнеться надовго.
1
-
Правила етікету диктують перепросити у сьогодняшніх гостей президента Зеленського. Тому що, здається, не тільки словами, але й ділом тепер вже всі лідери Європи рішуче стоять на стороні України. Але, як відомо, нахабство часто працює, як друге щастя, тому, ще не відомо, як би усе сталося, якби українці не чинили тиск на уряди Старої Європи. Я особисто перепрошую у панів Шольца та Макрона за нетерплячку та черезмірну відвертість у своїх виразах. Сподіваюсь, що партнерство України та Європи буде надалі зміцнюватись, щоби не прийшлося вибачення повертати назад.
1
-
Можливо, 16 лютого це рубікон для Кремля. Якщо він за допомогою військового тиску не отримає від Києва бажаного рішення щодо Мінська, то може зважитися на визнання окупованих територій українського Донбасу незалежними. Тоді Путін зможе продемонструвати це росіянам як перемогу. На відміну від ультиматуму Заходу, де його залишили ні з чим. Погано зрозуміла у зв'язку з цим гра США та Великобританії. Можливо, вона полягала у підштовхуванні Москви саме до такого сценарію, щоб, по-перше, застосувати нову порцію санкцій, а по-друге (і це може бути головним), щоб позбавити руками росіян Україну проблеми ОРДЛО, яка заважає розвиватися і рухатися у потрібному напрямку, про що написано у нашій конституції. Адже все одно, рано чи пізно, Росії треба буде повернути Крим, тож й ОРДЛО заодно. Хоча можливо, хоч і малоймовірно (тому що українці будуть проти), Крим та ОРДЛО буде платою, назавжди чи на певний час, за те, що Росія дасть нам спокій і більше не втягуватиме у сферу своїх інтересів. На жаль, напруження обстановки навколо нашої країни може сприяти цьому.
1
-
Кремлю, який боїться оголосити військовий стан та загальну мобілізацію, дуже важливо створити картинку реальної загрози для Росії. Цією загрозою, здатною зробити переворот у мізках росіян, може стати НАТО, якщо вступиться за Україну. У НАТО, мабуть, боятся не тільки ядерної загрози з боку Росії. Дуже важливим є очікувані зміни настроїв в російському суспільстві, яке зараз не має сильного бажання воювати з українцями. Але все може змінитися. Давно відомо, що НАТО як червона ганчірка для бика, здатне зачепити глибинні почуття великої частини російського народу. Таке ставлення до альянсу культивувалося з моменту утворення НАТО, спочатку радянською, а потім російською пропагандою. Українському політичному керівництву слід добре подумати, що краще – вимагати від Заходу сучасні ЗРК та літаки чи участь НАТО у закритті неба над Україною. Другий варіант, напевно, дозволить Кремлю отримати потрібну йому реакцію великої частини росіян, які вишикуються в чергу у військкомати, бо тепер асоціюватимуть Україну з НАТО. Це вже питання психології, коли в ситуації великої небезпеки для імперії люди більше не переймаються своїм особистим життям та готові положити його на вівтар вітчизни. Чи стане нам від цього легше? Краще отримати все необхідне для захисту нашого неба та зачекати того часу, коли економіка Росії впаде від санкцій, коли у Кремля більше не буде ресурсів для ведення повномасштабної війни. Аналітики прогнозують, що це може статися за 3-4 місяці.
1
-
Коли йде запекла боротьба (в тому числі на нашому континенті) за майбутній світоустрій, легковажне ставлення влади до корупції може вказувати на те, що факти крадівницива використовують лише як медійний привід. Якщо вважати, що американська допомога Україні може бути прив'язана до корупційних діянь української влади, ця інфа може бути використана, як своєрідне звернення до пересічних європейців, метою якого є посилення занепокоєння стосовно безпеки на континенті. Європейці мали би перейматися тим, що без американської допомоги Європа може залишитися сам на сам з агресивною Росією. Особливо яскраво це може виглядати на тлі намагань декотрих членів ЄС утворити окрему від НАТО систему безпеки. За тим усвідомленням авторитет НАТО мав би зрости. До того ж, компроматом на чинну українську владу, можливо, намагаються утримати Україну (як найважливішого союзника в майбутньому) на шляху до членства в НАТО, застерігаючи від зближення з Китаєм і тими державами ЄС, які просувають альтернативну НАТО систему безпеки в Європі. Здається, польська еліта, як вірний союзник США, серед іншого, займається тим самим. Ну і звісно, не треба забувати про боротьбу з корупцією, як таку, без чого важко буде потрапити до ЄС і НАТО.
1
-
Нехай вас не вводить в оману каяття президента ФРН Штайнмаєра. Якщо уважно прочитати його одкровення, можна зрозуміти одне - цей пан, як і чинний канцлер Шольц, як і деякі інші представники німецької політичної еліти, у злочинах російських орків звинувачують виключно Путіна. Тобто, ці діячі дають зрозуміти, що для відновлення відносин з Росією достатньо буде лише усунути Путіна від влади. Розумієте, вже зараз, коли росіяни продовжують здійснювати дії, які, швидше за все, будуть міжнародною спільнотою оцінені як геноцид українського народу, німецькі еліти шукають можливості для звичного гешефту з Росією. Ганьба!
1
-
Напевно, зустріч панів Байдена і Сі все ж таки можна вважати історичною. Вона є такою, що визначає тенденції на майбутнє. Америка, гадаю, полишила обтяжливий для себе статус світового гегемона. Проте, логічно передбачуваного двополярного світу, де у кожного центру сили буде своя, якщо можна так сказати, суперпозиція, теж не буде. Деякий час, правда, світ буде близький до двополярного, проте, згодом архитектура світового устрою стане еклектичною. Справа в тім, що світ еволюціонує за своїми законами, повністю вплинути на них сверхдержави не в змозі. Люди, суспільства стають іншими, не схожими на себе вчорашніх. Вони більше не хочуть бути слухняними і ходити строєм. Ще покоління назад люди були дуже схожі один до одного, перебуваючи у жорстких рамках, продиктованих суспільними традиціями чи державними правилами. До прикладу (дуже наочно), в царині моди і стилю ще покоління тому майже всі виглядали однаково. Якщо мода на взуття на платформі - всі його носять, якщо піджаки з широкими лацканами, сорочки з великими комірами чи краватки з огромезними вузлами в тренді - знов таки всі так одягнені. Інша справа зараз - суцільна еклектика, яка стосується не тільки різноманіття стилей сучасних людей, але також масово можна спостерігати еклектику в мішанині одягу конкретної особи в окремий момент часу. Тобто, люди вже не хочуть бути схожими один на одного. І це тільки початок. Наступним буде ізоляціонизм. Розвиток технологій, ШІ зробить життя людини настільки комфортним, що відпаде потреба виходити з дому, яка покищо є нагальною. Не дарма керівники Америки і КНР домовились разом займатися проблемами ШІ. На мій погляд, напевно, еволюціонуючий ШІ в майбутньму сам стане грізною зброєю, здатною розвертати з курсу ракети з ядерними боєголовками і робити багато чого іншого. Сховати новітні технології від розвинуного ШІ буде важко, тому напевно, світ колись стане справді вільним.
1
-
1
-
Не можна виключати те , що Путіна до непідготовленої війни навмисно підштовхнуло його впливове оточення, яке давно було незадоволене санкціями проти Росії. Можливо, зважаючи на психологічні комплекси Путіна, який через них не може погодитися на програш у цивілізаційній битві із Заходом, відбулася змова владних еліт Росії проти свого лідера. Є ймовірність, що коло змовників поширюється за межі російських учасників заколоту та має міжнародний характер. Після війни та усунення Путіна від влади Росія, можливо, піде демократичним шляхом чи, хоча би, змінить агресивну зовнішню політику на політику співробітництва та мирного співіснування.
1
-
1
-
@yevhenukrainianer4781 , з великою часткою ймовірності, так. А загалом, прийшов час виправляти жахливу ситуацію з безпекою в світі. Для того треба будувати новий світовий порядок. Напевно, домовитися про те буде не легко. Але варто спробувати. Якщо доведення міжрелігійних відносин до гармонійного стану процес довгий, то можливо, людству є сенс розглянути шляхи для примирення народів з іншого боку?! Тотальне роззброєння країн (спочатку позбутися неконівеційної зброї, за тим - важкої конвеційної, залишивши переважно стрілецьку для здійснення поліцейських операцій) може стати запорукою примирення на планеті . Самою великою небезпекою для людини є не природні катаклізми чи тварини-хижаки, а інша людина зі зброєю. Можливо, для підтримки міжнародного порядку буде достатньо невеликої об'єднаної міждержавної армії. У будь-якому разі, гірше ніж зараз не буде.
1
-
1
-
Світ змінюється, вірніше, повертається до звичного двополярного стану. Давно про це писав, в очікуванні видимих ознак того. Обмін бранців, на мій погляд, є пострілом стартового пістолета, яким розпочинається явна частина поділу світу на табори. Знов Америка і Росія (СРСР) - запитає багато хто. Так, принаймні, це буде так виглядати. Де тут місце Китаю?! Відверто, важко сказати, бо здається, ця схема вимагає обмеження життєвого простору для Китаю, на що той навряд чи погодиться.Також, новий час припускає зростання нових світових центрів з амбіціями - вартує згадати хоча би Індію. Тому, напевно, ця схема буде тимчасовою. Чи виконає вона завдання, що стоять перед нею, час покаже. Але, здається, ніт.
1
-
Здається, збудження ініціаторів податкової реформи продиктоване побоюваннями того, що неспинно наступають часи, коли ухилятись від податків буде неможливо. Тому, схоже, вони збираються заниженими податками компенсувати недоотримані прибутки. Але зберегти прибутки можна і в інший спосіб. До прикладу, знизити витрати на виробництво, застосовуючи новітні технології та високопродуктивне обладнання. Звісно, це трохи відтермінує отримання звичних прибутків, зате буде запорукою конкурентності бізнесу в умовах відкритості української економіки. Якщо ми плануємо будувати державу, в якій справедливість буде однією з непорушних чеснот, то буде правильно, якщо податки будуть диференційованими, заробив більше - зробив більший внесок в бюджет. До того ж, різке зниження податків боляче вдарить по видаткам бюджета, що не може не вплинути негативно на безпекову складову.
1
-
1
-
1
-
Прохання до тих, хто згадує Декларацію про державний суверенітет України - не забувайте, що це декларація , а також про час та обставини, за яких вона приймалася. Зрозумівши ці моменти, сподіваюся, ви більше не наслідуватимете хитрощів О. Чалого.
Зважаючи на перші відгуки, гарантії Україні навіть на рівні 5 ст. статуту НАТО не збираються надавати, не кажучи вже про сильнішу реакцію гарантів на протязі 72 годин з моменту агресії. Про це зокрема сказав Борис Джонсон. Схоже, у лідерів Заходу амбітніші плани щодо Росії, ніж у керівників України. Остаточно задушити Росію санкціями, щоб у неї більше ніколи не було бажання виявляти агресію проти будь-кого. Здається, цього хоче український народ. Робити Росію гарантом нашої безпеки? Та ще, щоб вона, по суті, керувала процесами здійснення цієї безпеки (давала дозвіл на проведення військових навчань української армії тощо)? Сама думка про це насторожує. Хіба такою ми уявляли перемогу над ворогом? Захід зараз розглядає питання про надання найсучаснішої зброї Україні, щоб ми стали, як висловився прем'єр-міністр Великобританії, "дикобразом". Щоб назавжди стати для Путіна неперетравними. Нам дали зрозуміти, що лише членство в НАТО дасть Україні право на колективну безпеку. Тому женіть, поки що не пізно, О. Чалого з переговорної групи.
1
-
Для Росії відмова України від НАТО це дуже мало. Без більшої зради з боку Києва Москва навряд чи піде на швидкі мирні домовленості. Їй, як мінімум, потрібен Донбас, який включатиме Донецьку та Луганську області повністю. Якщо влада в Києві заради підписання мирного договору піде, під тим чи іншим приводом, на здачу Донбасу, у неї можуть виникнути великі проблеми всередині країни. Виходить, в України немає іншого вибору, окрім, як звільняти країну від загарбника. І якщо українське військо вижене росіян з нашої землі, то і від НАТО відмовлятися не треба буде. Переможців не судять!
Якщо все ж таки влада на Банковій зможе переконати українське суспільство в тому, що питання Донбасу заради миру потрібно відкласти на певний час (наприклад, на 15 років, як з Кримом), не визнаючи його незалежність, по суті заморожуючи ситуацію на Донбасі, то можна буде сподіватися, що Росія погодиться на мирний договір з Україною, але без урахування Криму та Донбасу. Чи повернуться в такому разі Крим та Донбас до складу України і коли це може статися – велике питання.
Якщо Україна піде за другим варіантом, то буде краще, якщо одночасно укласти два договори. Один із РФ про мир (без урахування Криму та Донбасу) та другий із гарантами безпеки Україні (також без Криму та Донбасу). З урахуванням Криму та Донбасу, неможливо буде досягти договору про гарантії. Щоб посилити договір про гарантії безпеки Україні, можна запропонувати його в ширшому контексті, в якому Україна, на взаємній основі, також виступала б гарантом безпеки для своїх гарантів. На таких умовах і з огляду на репутацію України, що стала сильним, у військовому відношенні, гравцем, було б легше підписати документ. Можливо, навколо цього договору сформується група держав, які надалі увійдуть до нової військової організації, про яку згадував президент Зеленський у своєму зверненні до Конгресу США. Але, там не має бути Росії. Питання Криму та Донбасу залишаться відкритими, але за умови жорстких санкцій, можливо, Росії буде невігідно їх утримувати.
Якщо Росія буде гарантом безпеки України, то вона наступного дня після підписання договору має звільнити окуповані українські території. Якщо цього не станеться в момент підписання договору, то, швидше за все, вже не відбудеться ніколи, тому що гарантії інших членів не поширюватимуться на Крим та Донбас. Ось тут і може бути зарита найбільша зрада. Росія, за невизначеності неформального статусу окупованих українських територій, не повинна ставати гарантом безпеки України. Це абсурд, за яким, можливо, стоїть бажання сховати можливість для скасування санкцій проти Росії, після чого ні Криму, ні Донбасу ми більше ніколи не побачимо.
1
-
1
-
Визначення "тишком-нишком" для способу прийняття закону Лозового не підходить. Бо в тому, що він діє, заслуга не стільки автора, скільки всіх тих покидьків, які за нього свого часу голосували і тих, хто не бажає позбутися закону зараз.
Більше року тому писав, що для переобрання Байдена президентом бажано було би йому мати ще на початку виборчих перегонів рейтинг бійльший, ніж у конкурентів. Бо, попри мінливість електоральних уподобань, дуже важливо чий образ, в якості президента, першим засяде в головах більшості виборців. Тому, якби Україна в цей час вже отримала перемогу, це було би важливою подією, здатною вплинути на перебіг виборів в Америці. А для того потрібна була вся та зброя, про яку Залужний запитував майже рік тому. Хоча, звісно, ще є час до виборів, аби скористатися перемогою України - справа за можливістю ЗСУ отримати всю необхідну для того зброю. Сподіваюсь, перемога України на певному етапі приєднається до списку найвищих інтересів Америки.
1
-
1
-
1
-
Напевно, зустріч панів Байдена і Сі все ж таки можна вважати історичною. Вона є такою, що визначає тенденції на майбутнє. Америка, гадаю, полишила обтяжливий для себе статус світового гегемона. Проте, логічно передбачуваного двополярного світу, де у кожного центру сили буде своя, якщо можна так сказати, суперпозиція, теж не буде. Деякий час, правда, світ буде близький до двополярного, проте, згодом архитектура світового устрою стане еклектичною. Справа в тім, що світ еволюціонує за своїми законами, повністю вплинути на них сверхдержави не в змозі. Люди, суспільства стають іншими, не схожими на себе вчорашніх. Вони більше не хочуть бути слухняними і ходити строєм. Ще покоління назад люди були дуже схожі один до одного, перебуваючи у жорстких рамках, продиктованих суспільними традиціями чи державними правилами. До прикладу (дуже наочно), в царині моди і стилю ще покоління тому майже всі виглядали однаково. Якщо мода на взуття на платформі - всі його носять, якщо піджаки з широкими лацканами, сорочки з великими комірами чи краватки з огромезними вузлами в тренді - знов таки всі так одягнені. Інша справа зараз - суцільна еклектика, яка стосується не тільки різноманіття стилей сучасних людей, але також масово можна спостерігати еклектику в мішанині одягу конкретної особи в окремий момент часу. Тобто, люди вже не хочуть бути схожими один на одного. І це тільки початок. Наступним буде ізоляціонизм. Розвиток технологій, ШІ зробить життя людини настільки комфортним, що відпаде потреба виходити з дому, яка покищо є нагальною. Не дарма керівники Америки і КНР домовились разом займатися проблемами ШІ. На мій погляд, напевно, еволюціонуючий ШІ в майбутньму сам стане грізною зброєю, здатною розвертати з курсу ракети з ядерними боєголовками і робити багато чого іншого. Сховати новітні технології від розвинуного ШІ буде важко, тому напевно, світ колись стане справді вільним.
1
-
Вопросы безопасности в Восточной Европе должны в любом случае превалировать над экономическими интересами отдельных стран, пусть и принадлежащих к Старой Европе. США должны именно так смотреть на ситуацию с СП-2. Достройка и запуск в эксплуатацию этого газопровода обязательно должны увязываться с бесперебойной работой украинской транзитной газотранспортной системы. Это должно быть политическое решение, в виде договора с четким отображением гарантий и подписями причастных стран и организаций (Украина, Польша, Германия, Россия, ЕС и др.). И в этот раз смотреть нужно в оба, не допустить ситуации подобной с подписанием Будапештского меморандума. На меньшее Украина не должна соглашаться и имеет полное право, в случае игнорирования своих интересов, обращаться за поддержкой в парламент США, Европейскую комиссию и европейские суды. Ни компенсации, ни инвестиции не смогут компенсировать образовавшуюся брешь в безопасности Восточной Европы и Украины, как её части, с запуском СП-2.
1
-
1
-
Майбутнє (наше в тому числі) буде залежати від нового світового порядку. Старий, що сформувався після програшу Росії в Холодній війні, тріщить по швах. Великий вплив на це буде мати зустріч Байдена і Сі. Як один із варіантів (і це не зрада, до такого ми маємо готуватися), в результаті боротьби за новий світопорядок американці можуть втратити зацікавленість Україною. Можливо, ЄС буде продовжувати нам допомогати, але напевно, з прицілом на розконсервацію відносин з Росією. Можливо, навіть, в результаті формування нових правил необхідність в НАТО різко впаде і тоді почнуться втілюватися мрії лідерів Старої Європи про чисто європейський безпековий контур. В наших інтересах - щоби Сполучені Штати залишалися світовим гегемоном, хоча би певний час, коли завершиться приєднання України до сильного безпекового альянсу, яким може стати ЄС.
1
-
@Tanunah-q3p , так, суми там чималі, але з огляду на те, що загалом в галузі освіти дуже багато дрібних суб'єктів, то красти у великих масштабах там важко. Хоча, напевно, завжди знайдуться "інтелектуали", спроможні, тирячи дріб'язок, акумулювати значні кошти.
1
-
1
-
1
-
К сделке Байден-Меркель, позволяющей достройку СП-2, есть несколько вопросов. Во-первых, зачем США демонстративно показывать полное отсутствие субъектности Украины, обычно они так не поступают. Во-вторых, чем заплатила Россия за возможность достройки СП-2? Вряд ли, Россия могла обещать даже просто нейтралитет к отношениям США-Китай. СП-2 - трансконтинентальный проект, который будет оказывать влияние на безопасность и делит Европу на два лагеря - тех, кому он выгоден и тех, кто остался недоволен. Не имея информации, что переговоры велись со странами, зависящими от украинского трубопровода и не желающими получать его из Германии, логично предположить, что с Россией договорились о продолжении прокачки газа через территорию Украины. Что еще? Возможно, перед подписанием договора в Вашингтоне были достигнуты принципиальные договоренности о прекращении конфликта в Донбассе, хотя это менее вероятно. И здесь уже на так важно, по какой формуле будет проходить урегулирование, главное, чтобы территории ОРДЛО вернулись в лоно Украины. Это возможно, если Россия не будет настаивать на изменении конституции Украины и образовании в Донбассе автономий. Вопрос Крыма, скорее всего, даже не подымался во время переговоров Байден-Путин - его значимость в глазах Путина имеет дополнительную эмоциональную окраску и пока он правит Россией, скорее всего на уступки в этом вопросе не пойдет. Возможно, полное урегулирование в Донбассе для Меркель будет тем делом, которое займет первое место в её личном историческом наследии. У Байдена, наверняка, ещё будет много побед впереди.
1
-
Вітаю українців з Різдвом Христовим!
Як кажуть бувші учасники тендерів з будівництва доріг, відкати, в середньому, складають 30% заявленої вартості. Тому, якби воля корупціонерів, то вони будували би дороги нон-стоп - цілий рік та цілодобово, навіть війна з її бомбардуваннями не стала би на заваді. Мене цікавить, яка кількість чиновників одягли френчі кольору хакі не заради України і українців, а заради свого умовного Техасу, який вони ніколи не припиняли грабувати?!
Вже згадував про таке, але ще раз нагадаю нашим партнерам. Було би добре, якби в Києві відкрили офіс з розмовляючими українською співробітниками - вихідців з ФБР, фінансової розвідки, які мали би відстежувати рух кожного наданого Україні цента.
1
-
Треба забути про претензії до Німеччини стосовно постачання Берліном важкого озброєння до ЗСУ. Це має вирішуватися в рамках Рамштайну. Причина проста, хоча, можливо, неочевидна. Кремль намагається зафіксувати постачання, зокрема, німецьких танків - наступального озброєння для підсилення мілітарістских та мобілізаційних настроїв серед росіян. Словосполучення "танк Тигр", "танк Леопард" вшиті в підсвідомість росіян та громадян інших країн, куди дотяглися щупальця спочатку радянської, а потім й російської пропаганди. Російське суспільство, за відсутності значущих досягнень Росії, весь час навмисно тримають в парадигмі перемоги в ДСВ, тому в Кремлі, напевно, знають, що росіяни сприймуть німецькі танки в 2022 так само, як і нацистські в 1941. А от американські Абрамси, напевно, можна поставляти, але не як озброєння НАТО, а як озброєння по ленд-лізу, тобто зробити ці поставки тотожніми до постачання озброєння антигітлерівський коаліції під час ДСВ. Нехай росіяни над цим подумають.
1
-
Нехай вас не вводить в оману каяття президента ФРН Штайнмаєра. Якщо уважно прочитати його одкровення, можна зрозуміти одне - цей пан, як і чинний канцлер Шольц, як і деякі інші представники німецької політичної еліти, у злочинах російських орків звинувачують виключно Путіна. Тобто, ці діячі дають зрозуміти, що для відновлення відносин з Росією достатньо буде лише усунути Путіна від влади. Розумієте, вже зараз, коли росіяни продовжують здійснювати дії, які, швидше за все, будуть міжнародною спільнотою оцінені як геноцид українського народу, німецькі еліти шукають можливості для звичного гешефту з Росією. Ганьба!
1
-
Смішно чути, що Лукашенко, мовляв, заробляє на мігрантах. З такою невеликою кількістю мешканців Близького Сходу біля кордону Білорусь-ЄС багато не заробиш, хіба що на манікюр. Те, що зараз відбувається у Білорусі, більше схоже на початкову стадію операції з приєднання її до Росії. Найімовірніше, зрозумівши, що з Україною не вигорить, Кремль, використовуючи момент, поспішає "оформити" Білорусь. Загравання Америки з Росією та залежність Європи від російського газу, напевно, допомагає Кремлю у цьому. Україні потрібно не паркан городити на кордоні з Білоруссю, навпаки, треба простягнути руку допомоги, щоб вона залишалася незалежною державою, маючи на увазі 1000 км кордону між нашими державами.
1
-
1
-
1
-
Президента-республіканця, можливо, росіяни сприймають, як такого, з ким можна домовитись про закінчення війни в Україні. Президента Байдена, напевно, там сприймають, як такого, що втратив свій шанс, бо з ним Кремль не зміг домовитись напередодні широкомасштабної війни. Принаймні, здається, що політичні гравці бажають, щоби ситуація для обивателя виглядала саме так. Америка це Америка, зі своїми інтересами, незалежно від того, хто хазяїн Білого дому. Просто, різні адміністрації користуються різними підходами для здійснення міжнародної політики, проте цілі у них усіх залишаються тими самими.
1
-
1
-
1
-
@РитаКайдаш-я9п , хочу додати до свого попереднього коментаря. Якщо підготовка операції, а саме етап вербування найманців, тривала цілий рік, тоді, можливо, російська контррозвідка сама вийшла на неї. Думаю, важко було зберігати процедуру найму в таємниці, особливо в середовищі найманців. Тому чутки могли дійти до спецслужб Росії, які і змогли встановити фейковий характер підприємства. Це може бути ще однією версією того, що сталося.
1
-
1
-
@Helenonline2010 , процес прийняття України до НАТО, напевно, пришвидшиться. Будь-який інший статус не принесе більше користі нашій країні. Статус MNNA гарний, але боюся, що Росія, маючи протяжний кордон з Україною, обов'язково влаштовуватиме провокації, щоб насолити США, які знаходятся далеко - за океаном. Сподіваюся, в Німеччині нарешті зрозуміють, що не членство України в НАТО становить проблему у відносинах з Росією, а саме навпаки. Без членства України в північноатлантичному альянсі не буде спокою в Європі (нагадаю Україна вже була позаблоковою, що не завадило Росії розпочати військову, економічну, енергетичну, політичну агресію). Сподіваюся, європейці на власні очі побачили, що собою представляє Росія і те, що українська армія набралася сил і досвіду. Адже додатковий оборонний редут не буде зайвим. Ну а далі - все за нотами.
1
-
Американці відходять від того, аби насаджувати демократію по цілому світу. Нова концепція зводилася до того, щоб допомогати демократичному перетворенню тільки тим державам, народи яких рішуче на то налаштовані. Звісно, Захід бажає, аби якомога більше держав були демократіями. Проте, боюся, що обпікшись на демократизації України, надалі він буде діяти обережніше. Тобто, намагатися не руйнувати великі авторитарні структури, на кшталт СРСР, залишати їх цілими з законсервованими в середині конфліктами, аби тільки не мати самим з ними проблем. Бо в підсумку, як виявилося, це буде дуже дорого коштувати. Демонстративний урок, викладений авторитарними країнами, ніби промовляє до колективного Заходу: не чіпайте нас - так буде краще для всіх. І це працює!! На Заході дурних нема, там добре навчаються. До того ж, в геополітичній системі, де є протиборчі табори, простіше знімати внутрішню напругу, яка час від часу виникає в окремих країнах, блоках, союзах, просто вказавши у бік супротивника. Все ж таки одна гарна новина для нас, українців, є - за станом на цей час Захід вже не зможе від нас відмовитись, проте, це не означає, що ми маємо заспокоїтись - на нас чекає попереду дуже багато роботи з прибирання власної домівки. Найкращим результатом, гідним пам'яті загиблих патріотів, буде держава з самими високими демократичними стандартами.
1
-
Мій коментар, розміщений на іншому ресурсі.
Зрозумійте, доти російська еліта сама не схоче позбутися деяких своїх територій, ніхто не зможе, принаймні в найближчому майбутньому, відібрати у Росії навіть клаптик землі. Довготривалі санкції мали би вплинути на стан Росії, але тепер, напевно, можна констатувати, що Кремль, за прикладом України, отримав гарантії допомоги, від Китаю, що не дасть їй впасти найближчим часом. Захід має припинити розмови про ядерну загрозу з боку Росії (бо Кремль буде безкінечно довго експлуатувати цю лякалку) та поставити для ЗСУ всю, необхідну для швидкого визволення українських територій, зброю. Якщо Кремль наважиться на застосування ядерної зброї, то нехай вже це зробить, бо Захід не може безкінечно довго перебувати в програшній позиції, послідовно втрачаючи союзників. Напевно, в тому і є задум Китаю і Росії - затягнути війну, не стільки для того, щоби самим посилитися, а скорше для того, щоби послабити Захід через падіння добробуту громадян та зміни світового балансу держав на користь авторитарного альянсу. Захід поки ще має перевагу над альянсом авторитарних країн, тому має, нарешті, рішуче виступити на захист своєї цивілізації, бо, оминаючи вади демократії, треба визнати - вільнішого для людини політичного устрою, ніж демократія, не було. Не можна це втрачати.
1
-
@DotogoDot , Китай, зголосившись підтримати Росію у війні в Україні, поставив Захід перед необхідністю посилити всебічну допомогу Україні, про перманентний характер якої заявлено було раніше. Після того, як росармія буде витеснена з нашої території, сподіваюсь, Україна приєднається до НАТО. Зрозуміло, що ні Росії, ні Китаю не потрібний відкритий конфлікт з північноатлантичним альянсом, а війна в Україні, щоби не говорили в Кремлі, затіяна заради зміни світоустрою. Нажаль, і Пекін, і Москва погано порахували, скільки буде коштувати їм це бажання. Не скажу, що це недосяжна мета, навпаки, схоже дехто на Західі теж намагається перейти до двополярної системи світового устрою. Основна боротьба зараз розвернеться (верніше, вже ведеться) за голоси неприєднавшихся країн третього світу. Скорше Китай і Росія цю боротьбу програють, бо окрім агресивного ставлення до своїх сусідів (і не тільки сусідів) їм майже нема чого запропогувати ще. Як не крути, демократія приваблює людей більше, ніж авторитаризм чи тоталітаризм, тому для Китаю, Росії та їхніх послідовників уготоване животіння на околиці світової історії. Розумію, для чого це робить Китай - неминуча криза підступно наближається до його економіки. Росія вже давно знаходиться в багатовимірній кризі, головним чином в кризі сенсів, бо без України, яка, власне, своїми руками колись створила Росію, не знає, що робити далі.
1
-
1
-
Невже ніхто не бачить, що мобілізація в Росії задумана не для ескалації бойових дій чи, навіть, просто для продовження війни, а навпаки. Російських обивателів бажають привчити до думки: хочете нових територій - то йдіть і воюйте. Але ми занаємо, яка є реакція росіян призовного віку та їхніх сімей на мобілізацію - вони мерщій кинулися не в воєнкомати, а геть за межі РФ. Тому громадська думка в Росії, стосовно припинення війни та виводу російського війська з території України, саме в цей час зазнає докорінних змін. Через певний час (думаю недовго) ми побачимо, як росіяни будуть радо зустрічати солдатів, повернувшихся з війни. Тому, на мій погляд, ніякого тривалого продовження війни не буде. Усе йде до миру.
1
-
Дякую гості за деяку зміну напрямку думок. Можливо, ЦПК збирається йти у владу?) Напевно, це буде добре для України. Нажаль, події в Україні, на мій розсуд, запрограмовані і іхній хід погано піддається корекції. Якби Німеччина і Франція не завадили українцям вступити в НАТО, то напевно, знайшовся хтось ще, да такий, що це перевернуло би нашу свідомість. Раніше вважав, що відмова Україні в Бухаресті 2008 стала відліком для підготовки агресії Росії, проте, насправді, початок агресивних планів Кремля знаходиться десь в середині 1990-х, коли інші держави приступили до роззброєння нашої. І ще, чомусь у нас вважається, що вислів Збігнєва Бжезінського про неможливість існування Росії, як імперії, без України, написаний в негативному сенсі лише для РФ. А якщо це не так і дехто в світі теж тим переймається?!
1
-
Очевидно, програмою Кремля до 9 травня, через неможливість досягти чогось, хоч скільки-небудь значущого в Україні, став план захопити Молдову. Мета провокацій – провести повну мобілізацію в Придністров'ї. Армія Молдови всього кілька тисяч військових, вона, напевно, вимушена буде звертатись до Румунії про допомогу, але це країна НАТО. Можливо, у Кремлі розмірковують так: якщо отримаємо Молдову - добре, якщо до конфлікту приєднається НАТО - ще краще. Росія програє в Україні і це, швидше за все, не змінити, але оголошення в середині Росії війни "народною" (якщо долучиться НАТО, що малойомовірно) дозволить кремлівській верхівці перекласти частину своєї відповідальності за поразку на російський народ.
1
-
Без НАТО вартість військового компоненту для безпеки нашої країни буде в десятки разів дорожчою за такий же рівень, за умови членства України в північноатлантичному альянсі. А після всіх подій останніх 20 років (саме так - Росія почала порушувати гарантії, які зафіксовані в Будапештському меморандумі, а також умови Великого договору ще далекого 2003 року з інциденту на Тузлі, можливо, навіть раніше) складно буде покладатися лише на гарантії, надані іншими країнами. Де нам взяти велетенські кошти на оборону, якщо півкраїни в руїнах? Чи не будемо ми вразливі у період відновлення економіки та відбудови міст? Можливо, не правильно ув'язувати запровадження ембарго на російські енергоносії з очікуваними безпековими гарантіями для України, але якщо провідні держави світу не спроможні в мирний спосіб поставити Росію на місце, чи варто чекани від них умиротворення Россії військовими методами, якщо вона знов нападе на нас?
1
-
Цікаво, на чиєму боці Білорусь насправді, Китаю чи Росії?! Здається Китай всіляко намагаються підставити під удар. Сильний, слабкий - будь-який згодиться. Здається, Росія тут грає не останню роль. Не знаю, які кінцеві наміри Кремля, може це завчасна підготовка до останньої визначальної схватки з екзистенційним супротивником.Чи може сильний Китай, як кістка в горлі, заважає вести свою гру в стані країн третього світу чи це лише замовлення ще когось. Здається, спочатку Москва намагалась затягти Пекін на санкційне поле, вимагаючи військової допомоги. Коли не вийшло, в хід пішла провокація з ядерною зброєю в Білорусі - на другий день після того, як Китай заявив про неприпустимість розміщення такої зброї за межами держав - власників. Чого ще слід очікувати?!
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Спорудження нової залізної завіси спровоковане керівництвом Росії, яке, заради дезорієнтації місцевого населення, хоче оформити це руками Заходу, мовляв, це не ми – це наші супротивники так бажають. Зважаючи на все, Росія, схоже, і надалі буде прямувати до посилення тоталітарного режиму. Багатьом в Росії це може не сподобатися. Від того складається враження, що напередодні опускання залізної завіси стоїть завдання позбавитися тих, хто здатний до опору зі зброєю в руках, особливо з національних околиць, включно з Чечнею, Бурятією та ін. Можливо, частково цим можна пояснити таку велику кількість втрат, що несе російська армія?
1
-
1
-
Сподівався почути від Путіна щось на кшталт "вставай страна огромная", але, напевно, Росія зараз настільки "неподъемная", що нічого кращого, ніж призупинити участь Росії у договорі про СНО, російські стратеги не змогли придумати. Тим не менш, своєю промовою Путін намагався згуртувати росіян заради зміцнення країни. Але чи можливо це зараз, якщо навіть в ситі 2000-ні, з їхніми потоками валюти в країну, нічого не вдалося зробити? Чекав, що Путін вимагатиме посилити режим в середині країни. Але такого не сталося. Навпаки, прозвучали деякі ліберальні ідеї стосовно бізнесу та місцевих органів влади. Навіть нуворішам, які з початком виступу лідера Росії напружилися і змокли, Путін надав індульгенцію, дозволивши і далі жити на Заході. Нове, більш нейтральне чи просто байдуже ставлення до геїв в промові, напевно, підбадьорило багатьох з них. Судячи з реакції деяких слухачів, латентні геї були присутні в залі і несмілива надія була накреслена на їхнії обличчях. Все ж таки, як я писав раніше, Росія, з її ресурсами, напевно може відротись, але ставши демократичною державою. Закінчивши війну в Україні та сплативши за злочини і руйнування. І головне, росіяни мають викинути зі своїх голів дестркутивну думку про помсту і реванш, щоби знов не вскочити в ісоричну колію, яка призводила багато народів до краху.
P.S. Забувся написати, чи не вперше Путін в промові розділяє росян на русскіх та інші нацменшини. Цікаво, до чого це? Невже, це перший крок до дезінтеграції Росії?!
1
-
1
-
1
-
Для Старої Європи і Китая пролонгація війни в Україні сильно шкодить. Здається, європейці близькі до розуміння витоків цієї війни, тому бачимо кардинальні зміни у ставленні до допомоги українцям. Для Європи і України, враховуючи існуючі асоціативні відносини, найкращим варіантом буде швидкий вступ України в ЄС. Це може сприяти зниженню загарбницької активності Росії в Україні. Нажаль, не всі бажають такого, навіть серед партнерів, тому передбачувано Угорщина буде гальмувати наше прагнення, до чого може приєднатися Польща і Словаччина, які на замовлення заздалегіть розпочали гру на стримування України і чи вплине на то уряд Туска, не ясно. Є нагальна потреба змінити правила для результативного голосування в ЄС з кворуму на більшість - в іншому випадку епопея з вступу українців до ЄС затягнеться надовго.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
По-перше, зараз нема ніяких проблем з прогнозуванням напрямку вітру. По-друге, росіяни не зможуть постачати електрику з ЗАЕС до своїх споживачів, бо ЗСУ в будь-який момент можуть підірвати опори та мережі, до прикладу, дронами-камікадзе. Хіба що росіяни зариють силові кабелі у глибину метрів на 100, але хто їм дасть це зробити? Але сама по собі ЗАЕС, як і будь-яка АЕС, це фортеця, яку від нападу ворога оберігають не стіни, а радіоактивна речовина у глибині реакторів. Тому, якщо керівники Росії внутрішньо вже дозріли до думки стати ще однією Північною Кореєю, але дуже великою (щось мені підказує, що так воно і є), то росіяни нескінченно довго можуть утримувати цю фортецю. Причому, усе необхідне для життя тих, хто там буде знаходитись, будуть підвозити ті, кого росіяни будуть тероризувати. Якщо будемо точно знати про наміри російського керівництва, то зрозуміємо яким чином вони будуть діяти.
1
-
Напевно, після війни буде укладений договір, загальні обриси якого, як мінімум, мали би вже бути на столі. Але, це буде не загальносвітовий документ, бо підстави для глобального договору ще треба буде сформувати і для того ще багато зусиль треба буде докласти. Але договор з Кремлем, напевно, це вже половина справи, а може й більше, бо надасть змоги записати в майбутню формулу миру Росію у вигляді константи, а не так, як зараз - нестабільної агресивної змінної величини.
1
-
Майбутнє (наше в тому числі) буде залежати від нового світового порядку. Старий, що сформувався після програшу Росії в Холодній війні, тріщить по швах. Великий вплив на це буде мати зустріч Байдена і Сі. Як один із варіантів (і це не зрада, до такого ми маємо готуватися), в результаті боротьби за новий світопорядок американці можуть втратити зацікавленість Україною. Можливо, ЄС буде продовжувати нам допомогати, але напевно, з прицілом на розконсервацію відносин з Росією. Можливо, навіть, в результаті формування нових правил необхідність в НАТО різко впаде і тоді почнуться втілюватися мрії лідерів Старої Європи про чисто європейський безпековий контур. В наших інтересах - щоби Сполучені Штати залишалися світовим гегемоном, хоча би певний час, коли завершиться приєднання України до сильного безпекового альянсу, яким може стати ЄС.
1
-
Путін всередині Росії вже майже досяг мети - більше 3/4 населення підтримують його, багато хто, звичайно, поки навіть не уявляє, що на них чекає попереду. Наразі триває процес завершення формування 100% лояльного народу Росії. Усі, хто розуміють, що відбувається, що країна закривається, їдуть. У цій ситуації Абрамович не може впливати на рішення, які приймає Путін. Навпаки, олігархи, як класс, здається, тепер стають ворогами путінського режиму. Про те, що самоізоляція це, мабуть, єдина можливість зберегти цілісність Росії я пишу давно. Також виправдовується мій прогноз, що йдучи, Росія голосно грюкне дверима. Також, як і інший мій прогноз, зроблений ще в дофейсбучну еру, чи то наприкінці 90-х або на початку 00-х, про те, що існує велика ймовірність війни між Росією та Заходом на території України, яка спричинить великі руйнування . На жаль, ніхто серйозно не поставився до моїх слів. Здається, час, коли можна було сподіватися, що Путін поверне назад, а Захід, як часто він це робив раніше, зніме з Росії санкції, минув. Кремль, схоже, більше не має наміру перебувати в рамках міжнародного права. Про що можуть говорити війна в Україні, історія з лізинговими літаками та ін. У цьому, новому для неї, становищі Росія нестиме постійну загрозу світу, так само, як Північна Корея, тільки незрівнянно більш небезпечну. Таким чином, не маючи інших можливостей, Росія намагається стати новим полюсом світу, таким, яким був Радянський Союз і відповідно до жанру історичної постановки, роль у неї може бути лише одна - бути імперією зла. Це нова-стара реальність, про що постійно говорить Путін, прагнучи відродити силу і вплив Росії/Радянського Союзу. В основі того, що сталося, напевно, лежать особисті якості Путіна, який дуже близько і болісно сприйняв відмову Заходу розмовляти з ним на рівних, що руйнувало його внутрішню картину світу і не давало можливості Росії грати ту роль, яка, як установка, сиділа в його голові. Хоча, залишається невеликий шанс, що це лише гра, а Путін блейфує. На це може вказувати синтетичність останніх пропагандистських шоу у Росії, показна бравада російських чиновників, коли ті виправдовують злочини путінського режиму та їхне непрофісійне ставлення до силових дій російського війська на нашій території. З іншого боку, диктаторські режими часто вдавалися до подібних методів забезпечення своєї стійкості.
1
-
Концентрація російського війська відбулась майже за рік до вторгнення. Швидше за все, Путін блефував, бо наступати військом цисельно двічи меншим ніж у сторони, що захищається - божевілля. Блеф Путіна був спрямований на президента Байдена. Але того, що просила регіональна держава (в той час Росія ще вважалась такою, але зараз вже ні) у наддержави ніяк не можна було дати. Путін, розуміючи, що програє та втрачає Росію, пішов на авантюру у вигляді непідготовленого наступу російських військ на Україну. Військо рушило, а переговорні можливості Путіна стали різко погіршуватись. Тобто він повівся так, як зазвичай вчиняють росіяни - нетерпляче, імпульсивно, без належного розрахунку та вміння грати в довгу. Поки ще не пізно, Кремль може заявити, що спецоперація завадила появі НАТО в Україні, бо інакше Україна ось ось мала набути членства в альянсі. Росіяни в це повірять, вони ще й не такому вірили. В Кремлі вже зрозуміли, що помилково вторглися в Україну, настав час примиритися з цією думкою підданим імперії. Правда, тепер треба буде переконати українців, що вступ в НАТО буде відтерміновано на певний час, але обов'язковою умовою того буде виведення російських військ з усієї території України, включно з Кримом та Донбасом. Відтермінування членства не має бути довгим - не більше 2-3 років, щоби росіяни остаточно заспокоїлися, але не встигли відбудувати армію після поразки. Було би непогано, якби на цей перехідний час (до вступу в НАТО) Україні надали гарантії, такі ж, як Фінляндії та Швеції. Кремлю слід вхопитися за цей, чи не єдиний, шанс поки не піздо - інакше ганебна поразка, яка, напевно, сколихне Росію.
1
-
@edwardwood7065 , саме так. Нажаль корумповані українські еліти не привели нашу державу ні до ЄС, ні до НАТО, коли була така можливість в 90-х, в той час, коли Росія була слабкою. Наші сусіди зробили це своєчасно і дуже успішно. Зараз складно уявити, що Росія розпочне війну проти держав, що раніше входили до РЕВ та Варшавського договору, чи, навіть, були частиною СРСР. Бо вони тепер в ЄС та в НАТО. На мій погляд, незабаром знову відкриється вікно можливостей, повязане з ослабленням Росії, тому треба бути готовими до того. І краще не витрачати час дарма, а вже зараз отримати кандидатство в ЄС, при тому, що процес вступу до НАТО, швидше, обійдеться без проміжного статусу.
1
-
Чому світова політична еліта не розмовляє із народами планети? Чи збираються вони покращувати наш світ чи навпаки, будуть вести нас до подальшої конфронтації, спотворення сенсів, щоби багаті й далі багатіли за рахунок тих, кому належать ці багатства по праву та тих, хто своєю працею примножує їх. Оскільки ми не знаємо, куди нас ведуть, ми маємо право обговорювати різні можливі варіанти.
Російські олігархи-втікачі, які свого часу привели Путіна до влади, рвуться до реваншу. Тут їм і потрібен український націоналізм, адже будь-який націоналізм є загрозою транснаціональним корпораціям, діяльність яких виходить далеко за межі окремих держав. Якщо ці олігархи, за допомогою таких як Шендерович, допоможуть корпораціям у боротьбі за російську спадщину, то, можливо, вони зможуть претендувати на ключі від Кремля. Захід, майже не сумніваюся, боїться розвалу Росії не тому, що ядерна зброя може виявитися без контролю, а швидше за все, тому, що мати справу з єдиним центром прийняття рішень, задля привласнення природних ресурсів Росії, простіше, ніж з великою кількістю національних урядів держав, що можуть виникнути внаслідок дезінтеграції РФ. Росіяни не змогли грамотно розпорядитися своїм багатством, тому той, хто буде розпоряджатися ресурсами Росії, напевно, керуватиме світом.
Якщо в роздумах йти далі, то може виявитися, що в цій війні найбільше зацікавлені ті держави, які мають астрономічні борги. Адже, війна, як відомо, може знімати напругу в подібних питаннях (за рахунок чого - то вже інша справа). У той же час відновлення зруйнованої війною країни може стати значним стимулом для розвитку економік країн, які братимуть у цьому участь (можливо, що зацікавлені у відновленні будуть усі передові держави, насамперед США, а на рахунок Китаю - то саме в цей час, можливо, йде боротьба за допуск його до розбудови України). На перший погляд здається, що війна в Україні вигідна всім, окрім українців та росіян, але зрештою може виявитися так, що пересічні українці, поневолені у своїй рідній країні, все-таки виявляться у виграші, наблизивши стандарти якості свого життя хоча б до рівня найближчих сусідів із ЄС.
1
-
Погано, якщо Кіссінджер виступає від імені тих на Заході, хто готує плацдарм для відступу перед Кремлем. Хоч Кіссінджер є поважаємим діячем в міжнародних справах, ми не зобов'язані його слухати. Колись, з подачі бувшого держсекретаря, американці разом з західними партнерами почали, собі на біду, вирощувати монстра - Китай. Без запобіжників, без поступового щеплення демократією в обмін на інвестиції та технології, Китай зараз претендує на статус нового полюсу та має наміри стати центром антизахідних сил. Може, американці бажали двополюсного світу, бо так звично і зручно, бо це стримує ситуацію всередині країни, заповнюючи порожнечу, що утварилась після перемоги в холодній війні. Здається, Кіссінджер стурбований можливим розпадом Росії, тому що велика, відносно сильна, Росія, навіть набувши партнерського статусу в антизахідній коаліції, буде для Китаю проблемою. Ці дві держави є природніми екзистенційними загрозами одна для іншої. Але, якщо Росія розсиплеться, Китай легко проковтне її по частинах.
Думаю, Кремль пішов війною на нас, тому що передчував неминучість деструктивних процесів в середині країни та проблем ззовні, а не навпаки. Найголовніше, здається, переляканий Кремль усвідомлює, що через деякий час в Росії, напевно, домінуватиме українська культура, а мовою міжнаціонального спілкування може бути українська.
1
-
1
-
Не секрет, що серед наших міжнародних партнерів є різні плани щодо України. Як уже писав, для одних важливо, щоби українці підсилили НАТО, інші намагаються українцями посилити безпековий сектор ЄС, не воліючи в той самий час залучати Україну до НАТО. Навіть, уява про тривалість війни і результат, до якого вона має привести, у окремих груп партнерів відрізняються. Україна, хоч і є по факту бідною родичкою, але за її прихильность сперечаються найсильніші держави, союзи та блоки. Тепер поглядіть на процеси, що відбуваються навколо нашої країни (внутрішні і зовнішні), у ракурсі того, що я написав вище. Здається, інфа про підрив газогонів ПП, теж до того.
1
-
1
-
Для Старої Європи і Китая пролонгація війни в Україні сильно шкодить. Здається, європейці близькі до розуміння витоків цієї війни, тому бачимо кардинальні зміни у ставленні до допомоги українцям. Для Європи і України, враховуючи існуючі асоціативні відносини, найкращим варіантом буде швидкий вступ України в ЄС. Це може сприяти зниженню загарбницької активності Росії в Україні. Нажаль, не всі бажають такого, навіть серед партнерів, тому передбачувано Угорщина буде гальмувати наше прагнення, до чого може приєднатися Польща і Словаччина, які на замовлення заздалегіть розпочали гру на стримування України і чи вплине на то уряд Туска, не ясно. Є нагальна потреба змінити правила для результативного голосування в ЄС з кворуму на більшість - в іншому випадку епопея з вступу українців до ЄС затягнеться надовго.
1
-
1
-
Важко повірити в те, що якась легальна ядерна держава надасть гарантії захищати Україну від нападу будь-кого. Натомість, вартість гарантій Росії ми всі знаємо. Їхня цінність набагато нижча ніж у "коров'ячого млинця", який можна використати хоча би, як добриво. Україні треба й надалі прагнути потрапити до НАТО. Нинішня війна з Росією мала відбутися. Внаслідок цієї війни Україна має очиститися від явних та прихованих кремлівських агентів – без повної довіри нас не покличуть приєднатися до альянсу. Членство в НАТО дає не лише можливості колективної безпеки, а й накладає на членів організації зобов'язання щодо захисту секретної інформації різного штибу. Сьогодні довіра до нашої країни не перебуває на належному рівні, що є відлунням скандалів, пов'язаних з провалом спецоперацій та виявленням російських агентів на різних рівнях. Ця війна, як ні що інше, згуртувала українців навколо руху в НАТО та ЄС. Відсоток українців, які бажають приєднатися до цих організацій, зашкалює – такого, мабуть, ніколи не було в інших країнах-претендентах. Українська чинна влада має зберегти цей настрій у суспільстві, продовжуючи виконувати складну роль царя Давида, якою наділив нас цивілізований світ.
1
-
1
-
1
-
1
-
Скажу чесно, і це не паранойя, здається, ще жодного разу не чув спростування з боку українських викривачів фейків, що стосувалися би коментарів російських псевдолібералів. Російські псевдоліберали, на мій погляд, є самими небезпечними агентами російського впливу. Розпорошені світом, вони намагаються промивати мізки не тільки західній аудиторії, але їм також раді на багатьох каналах в Україні. Основна маса їхніх месиджів є інформаційними диверсіями, що вміло заховані під зовнішньою мішурою та дуже часто, на перший погляд, не викликають побоювань. Я маю на увазі наступних активних діячів ворожого впливу: Політковський, Іларіонов, Латиніна та багато інших (вони там майже всі такі). Причому перші двоє живуть у США, що не заважає їм із завзятою сталістю протидіяти американцям на користь Кремля. Прикриваючись своєю псевдо-опозиційністю до Кремля, ці люди завдають набагато більшої шкоди, ніж малозначні неправдиві факти, що вилітають з гармат рядових російських пропагандистів. З початком війни також прокинулися агенти Кремля, що працюють на деяких провідних українських телеканалах. Напевно, перед усім, в тому зацікавлені власники тих каналів. Можна здогадатися, що в спецопераціях задіяні керівники інформаційних напрямків, редактори програм, але глядачі, перед усім, бачать та чують ведучіх програм. Визначити хто є хто, дуже просто. Вони дезвуалюють себе в моменти спілкування із західними політиками, експертами, чиновниками. Питання, що вони ставлять гостям, не завжди цікаві українському глядачеві, у всякому разі ми розуміємо їхню недоречність під час війни, але якщо уявити, що відповіді слухають ті, кому треба в Москві, то стає зрозумілою настирливість, з якою деякі ведучі чіпляються до гостей. Запитують вони переважно про стратегічні плани та тактичні дії НАТО, можливу відповідь НАТО на провокації Кремля проти членів альянсу, кількость та якість військової та іншої допомоги Заходу Україні, можливі натівські військові та гуманітарні конвої та способи їх захисту на території нашої держави, запровадження нових санкцій та багато інших питань, що, напевно, дуже цікавлять Москву. Часто ці канали відключають можливість надавати коментарі під своїми трансляціями у YouTube, напевно, побоюючись викриття своїх проколів.
1
-
Не ожидал, что американский дипломат будет настолько лживым человеком, ретранслирующим нарративы роспропаганды. Неужели и этот переел тульских пряников?! Украина восстановила свою независимость, которую она имела во времена УНР. Тогда независимость УНР была признана практическими всеми ведущими государствами мира. Более того, был подписан прелиминарный мирный договор с РСФСР, в преамбуле которого было указано, что договор заключен между двумя независимыми государствами. Были открыты консульства на взаимной основе - 7 российских и около 20 украинских. УНР имела все атрибуты государства и лишь оккупация армией РСФСР на долгие 70 лет прервала существование независимого украинского государства. Устаревшая политика, делящая мир на сферы влияния, наконец-то уходит в прошлое и что самое интересное, во главе новых процессов стоит другой американец, ровестник гостя программы - президент Джо Байден. Честь ему и хвала за это!
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Пам'ятаю, десь на 3-4 день широкомасштабного наступу росармії в лютому минулого року, спостерігая за нелогічним розвитком подій, коли малочисельне військо агресора розтягнулося широким фронтом, майже по всій протяжності російського і білоруського кордонів, подумав: щось тут не так!! Бо такою чисельністю війська майже неможливо одержати перемогу, тим більше швидку, над більшим військом, що обороняється. Якби Кремль переслідував реальні досягнення на території України, то логічно було би припустити, що наступ росармії відбудеться більш вузьким, але потужним фронтом. Метою такого наступу могло би бути створення давно омріяної росіянами Малоросії смугою з південного сходу у напрямку південного заходу. Але, раптом Кремль поставив для себе декілька завдань у тому наступі і одне з них, про яке ніхто не говорить, це руйнація шляхів, що йдуть суходолом, якими китайські товари мали би рухаютися до Європи?! Якщо це так, то що Кремль намагається тим досягти?! Може він хоче заявити про свою спроможність до самостійної гри у світовій вищій лізі чи, може, він грає з кимось на одну руку, про що я раніше вже згадував. Ясно тільки те, що Китаю, навіть з його амбіціями стати світовим гегемоном, потіснивши США і його найблищих союзників, ця війна, як "бочка огірків в дупі". Пекіну не слід сподіватись на Москву, бо колись там настане час змін і екзистанційні супротивники змушені будуть схопитися за ножі. Хоча, можливо, кожний з них мріє, що до того часу хтось з них зійде зі світової авансцени і кожен з них гадає, що то буде не він.
1
-
ОБЕРЕЖНО. АГЕНТИ КРЕМЛІВСЬКОГО ВПЛИВУ!!
Спочатку здалося, що гість не говорить нічого незвичайного, але це тривало недовго - доти, доки він не почав стверджувати те, що німці, мовляв, не розуміють того, що зараз відбувається в Україні. Всім відома залежність економікм ФРН від енергоносіїв з Росії за цінами нижче ринкових, що змушує німців "не помічати" багато з того, що дозволяє собі Росія. І це ганьба. Але те, що несе німецький політолог - це брехня, німці чудово розуміють, що відбувається. Стало зрозуміло, гість в студії – це ще один кремлівський посіпака. Його погляд на політику Німеччини цілком співпадає з кремлівською точкою зору. Маніпуляцією є твердження політолога, що недовіра німецької еліти до України обов'язково стане на заваді вступу нашої країни до ЄС та НАТО. Насправді, на вчорашній версальській зустрічі глав країн ЄС Україна отримала чіткий сигнал про запуск механізму політичного приєднання до європейської сім'ї. Це 100% гарантія того, що Україна буде членом ЄС. Навіщо політолог все це перекручує? Також, нібито саркастичні фраза про "російський борщ" та пасаж про "українців - расу недолюдів", а також недолуге висловлення про те, що Німеччина (країна НАТО) боїться сили України насправді проголошені гостем невипадково - багаторазове повторення російських наративів спотворює сприйняття істини. На мою думку, все, що робить цей німецький політолог, спрямоване на підрив відносин між українцями та німцями, чого дуже сильно бажають у Кремлі. Оксюморон "україномовний русофіл", як бачимо, не такий вже й оксюморон. Гоніть його в шию!
1
-
Мушу перепросити за цей коментар, найменше хочу налякати когось, але треба бути готовими до будь-якого сценарію розвитку подій. Очевидно, що Росія провокує, але сама боїться розпочати конфлікт з НАТО. Схоже, Кремль чекає, коли альянс закриє небо над Україною. Якщо це станеться, засоби ППО НАТО (літаки, ЗРК) будуть змушені збивати всі об'єкти, що загрожують Україні, незалежно де вони знаходяться – у небі України, Росії чи Білорусі. Ось тут і є небезпека застосування Росією ядерної зброї відповідно до її Військової доктрини. Країни НАТО в Європі Кремль навряд чи наважиться атакувати. Але, можливо, у Путіна в голові сидить план атакувати Україну. З огляду на нав'язливий маніакальний стан пацієнта Путіна, все може статися. Тому краще для всіх буде, якщо Україні нададуть новітні системи ППО з високим потолком дії, навіть, залучивши особовий склад, попередньо надав їм українське громадянство. Але в цьому випадку все одно треба буде слідкувати, щоби ракети, випущені з українських засобів ППО не потрапили на територію Росії чи Білорусі. Можливо, навіть у росіян існує план по втягуванню України в Крим, який вони вважають своїм, задля його звільнення, щоби був привід завдати по нашій теріторії ядерного удару. Хоча, може бути, що кремлівці лише бажають, щоби ми так думали. На мій погляд, треба продовжувати давити економіку Росії самими жорстокими санкціями та шукати можливості усунення кремлівської верхівки чи то від влади, чи фізично.
1
-
Стосовно тактики протистояння Росії. Між собою борються дві основні - одна, розрахована на довготривале послаблення Росії, інша, яка отримує підтримку українців, розрахована на швидке нарощування спроможнестей ЗСУ, за допомоги, передусім, високотехнологічного озброєння, що мало би привести до швидкого визволення українських територій. Західні консерватори, якщо можна так сказати, політичної і воєнної думки, схоже, налаштовані на перший варіант - через виснаження Росії домогтися потрібного результату. Ці експерти, здається, найбільше бояться воєнної ескалації з боку росармії у відповідь на дії ЗСУ. І дійсно, ми бачимо, на прикладі останнього масованого бомбардування українських міст, що росіяни саме так і поводяться. Проте, росармія постійно ескалює в Україні з лютого 2014 і якби ЗСУ не відповідало, то не відомо, де зараз були би росіяни. Повільне виснаження Росії, напевно, має право на життя, проте, воно надає росіянам час на перепочинок, підбурення націоналістично-мобілізаційних настроїв і підготовку нових ескалацій. Хоча, звісно, ресурси Росії не безкінечні. В цю тактику також вкладається обмежене постачання зброї і фінансової підтримки нашими партнерами. Тактика швидкого визволення, звісно, більш ризикована, проте може вберегти життя українських воїнів, які часто зазнають втрат саме за масованих обстрілів росіянами позицій ЗСУ. Також, якщо не абстраговуватися від війни в Україні, та подивитися на світову економіку - чи все там добре? Може, пора закінчувати війну?!
1
-
1
-
Схоже, росіяни не збираються залишати ЗАЕС. Щонайменше до весни, бо це, здається, важлива для росіян частина війни проти України і в більш широкому сенсі проти Заходу. Покищо вони лякають, але мені не подобається те, як вони це роблять. Спочатку російські агенти з числа українських експертів підкидають брехню, мовляв, загони українських ССО будуть зачищати від росіян заміновану росіянами ЗАЕС, що може призвести до катастрофи. А тепер вже з'явилося постановочне відео, на якому зображена, нібито, ліквідована група українських спецпризначенців, які намагалися штурмувати ЗАЕС. Але все - таки, напевно, дії росіян не призведуть до серйозного ядерного інциденту, здається, вони не наважаться на це. Вони будуть використовувати ЗАЕС як фортецю і якщо Росія вирішить йти шляхом Північної Кореї, то втримувати станцію російські військові зможуть, нажаль, нескінченно довго.
1
-
Невже, є ті, хто всерйоз думають, що провести антиолігархічний закон у ВР інакше, ніж напролом, було можливим? Якби закон приймали за повною процедурою, його б швидко забалакали. Шановна Венеціанська комісія, допускаю, може дати негативний висновок - ми уявити навіть не можемо, як закордоном перелякані прецендентом з прийняттям антиолігархічного закону в окремій державі. Це не стосується території Європи, там бізнес цивілізований, але міжнародні олігархи ведуть свій бізнес в третіх країнах, головним чином, в тих, що розвиваються. Головна причина введення антиолігархічного закону в Україні в дію - прибрати основну перепону на шляху України до ЄС.
1
-
1
-
1
-
1
-
Дії влади проти мера Чернігова це, напевно, є елементом політичної боротьби проти мера Києва, який на сьогоднішній день, здається, є самим рейтинговим конкурентом для президента Зеленського. Звісно, є й інші потенційні кандидати на президентство, серед, до прикладу, волонтерів, але там поки що достовірно не відомо, хто за ними стоїть. Щоби зберігалась можливість вільного демократичного вибору, українці мають захищати пана Кличка від свавілля влади.
1
-
1
-
1
-
Здається, американцям не дуже цікаво те, з чим Зеленський летить до Вашингтона. Команда Зеленського не змогла повністю виконати обумовлений сторонами діалогу план-мінімум. Через це підписані президентами документи можуть виявитися черговими деклараціями (читай: пустушками). Боюся помилитися, але можливо, зустрічі з капітанами американського бізнесу заплановані навмисно, саме для того, щоб повернутися в Україну хоча б з чимось значним. Зеленський може різко змінити повістку зустрічі, якщо запросить з собою в поїздку Коломойського з партнерами, або захопить з собою хоча б пару мішків з картоплею.)
Кажется, американцам не очень интересно то, с чем Зеленский летит в Вашингтон. Команда Зеленского не смогла полностью выполнить оговоренный сторонами диалога план-минимум. Из-за этого подписанные президентами документы могут оказаться очередными декларациями (читай: пустышками). Боюсь ошибиться, но возможно, встречи с капитанами американского бизнеса запланированы как раз для того, чтобы вернуться в Украину хоть с чем-то значительным. Зеленский может резко поменять повестку встречи, если пригласит с собой в поездку Коломойского с партнерами или хотя бы захватит с собой пару мешков с картошкой.)
1
-
1
-
Так з ким насправді Росія, якщо своєю війною ставить під сумніви намагання Китаю стати світовим гегемоном чи принаймні одним з двох світових полюсів?! Москва своєю незрозумілою надуманою війною перекреслює плани Пекіна для досягнення надмети. Здавалось би, Кремль своєю агресією, відволікаючи ресурси Заходу на себе, спустошує його запаси та знижує спроможність до конкуренції з Китаєм, чим допомагає останньому досягти амбітних цілей. Насправді, дії Росії серйознішим чином негативно впливають на розвиток Піднебесної, яка, напевно, буде розраховуватись за агресію свого партнера. І перші ластівки вже полетіли, у вигляді заборони продавати Пекіну деякі високі технології. Далі буде більше?! Невже Захід засвоїв урок, коли, з подачі Кіссінджера, виростив з відсталого Китаю монстра. Без запобіжників, без поступового щеплення демократією в обмін на інвестиції та технології Китай зараз претендує на статус нового полюсу та має наміри стати центром антизахідних сил. Але, чи не запізно схаменувся Захід?! Може вже прийшов час знов підлаштовуватись під новий - старий двополюсний світ?! Як не дивно, але здається, Кремль буде у виграші за будь-якого розкладу.
1
-
Невже я не помиляюсь, бо так виглядає, що експерт співпереживає націоналістам (хочеться написати - "нацистам") з партії Альтернатива для Німеччини?! Здається, експерт помиляється і озираючись, крім іншого, на те, що роблять російські партнери партії АдН в Україні, можна з великою долею впевненості припустити, що рейтинг партії АдН суттєво зменшиться. Хоча, можливо, українським дипломатам та їхнім колегам з інших демократичних країн, треба буде додатково над тим попрацювати.
1
-
1
-
1
-
Схоже, німці ніяк не наважаться розірвати пуповину, що століттями пов'язувала їх з росіянами. Бо після того, німцям потрібно буде самамотужки, без російських ресурсів, виживати в нестабільному світі, до чого вони (як і австрійці, до прикладу, та дехто ще), напевно, не готові. Заради того, старого, способу життя німці готові були бути головними опортунистами Заходу в Європі, що призвело до нейсприняття України, як рівної незалежної європейської держави. Політика німецьких еліт сприяла появі великодержавної реваншистської істерії в Росії, що зрештою призвело до великої війни на європейському континенті.
Якщо за вимогою Кремля залишити Україну, Білорусь і Молдову в сірій зоні, поза НАТО, то це означає розв'язати руки росіянам для нової агресії в майбутньому. Без сірої чи, іншими словами, буферної зони, Кремлю важко буде, не чіпаючи НАТО, вести війни в Європі для затвердження своїх волі, правил та принципів. Ті країни Європи, на чолі з Німеччиною, що виступають проти приєднання України до НАТО, являються промоутерами нових, ще не вчинених росіянами, злочинів.
1
-
Керівник СБУ то креатура президента. Можна припустити, що президента прохали про призначення Баканова люди, які допомогали Зеленському просуватись на президентство. Ті люди не можуть покинути території України з відомих причин. Після нашої перемоги, яка залежіть від допомоги західних партнерів, напевно, постануть питання перед тими людьми. Можливо, навіть, вони будуть відповідати за злочини ціною своєї свободи. Тому, швидше за все, ті люди кровно зацікавлені в перемозі Росії, допомогаючи якій, вони залишають можливість бути вільними на території певної частини світу.
Можливо, різка зміна президентом позиції стосовно корупції в державі якось пов'язана з рослідуваннями справи Кірєєва та подібних до неї справ про державну зраду?! Дякуємо всім причетним, хто допомагає українцям відірвати корупціонерів від корита та загнати їх у стійло!!
1
-
Українська журналістика за своєю якістю не відповідає запитам українського суспільства, бо роками в цій індустрії існував збочений від'ємний відбір, заснований на залежності медійників від власників ресурсів. Власне, якість евспертизи українських профільних спеціалістів, за невеликим винятком, теж на дуже низькому рівні, що дуже часто збиває з пантелику непідготовлену авдиторію. Більше того, навіть, виступи більшісті публічних українських інтелектуалів, які не соромлячись називають себе філософами, переповнена цитатими західних науковців. Тобто, доморощені філософи не народжують нових сенсів, лише ретранслюють чужі запозичення. Український медійний простір заповнений або перекладами вчорашніх новин закордонних ЗМІ, або неякісною аналітикою, яка дуже часто має замовний характер і тому здійснює діверсійний вплив на мізки читачів та слухачів. Слід зазначити, що якістю українська журналістика не відрізняється від еліти, яка за 30 років не спромоглася збудувати потужної держави. Навпаки, весь цей час діяла за принципом: "після нас хоч потоп". Дивитись на те, як у кулуарах можновладці, замість виконання своїх обов'язків, труть по своїх справах, бридко. Невже вони думають, що за це їх хтось буде серйозно сприймати?!
1
-
1
-
1
-
@cb_q , багато хто вважає, що Будапештський меморандум зобов'язує підписантів захищати територію та суверенітет України. Ні, там такого немає (за це окреме "спасибі" Кравчуку, Кучмі та іншим причетним) – кожен із підписантів давав лише гарантії зі свого боку про ненапад, повагу до суверенітету, не чинити економічного тиску на Україну. Єдина країна, яка не виконала своїх зобов'язань – це Росія. Можна було б пред'явити претензії до США, Великобританії та Франції з Китаєм, що приєдналися пізніше, за те, що вони не виконали п.4 меморандуму, але Росія, яка має право блокувати рішення в РБ ООН, не дозволяє цього зробити. Росія, відмовившись від виконання своїх зобов'язань, більше не має права взагалі вимагати від України бодай чогось.
1
-
1
-
Поглянте но тільки, що робе ця потвора. В етері українського?? радіо Новоє Врєм'я використовує один з методів худого набору інструментів руснявої пропаганди, щоби перекласти проблему з хворої голови на здорову. Росія вчиняє злочини, а винна в тому, виявляється, ООН. Отакої!! І це створіння колись займало посаду міністра закордонних справ України, хоча, по-справжньому, проти неї давно мали би розпочати слідство, слідом за ще однією потворою - Грищенком.
P.S. Пропоную редакції НВ, щоби не змінювати абревіатуру назви компанії, перейменувати компанію в Нове Вим'я.
1
-
1
-
1
-
@ЕкатеринаРазумовская-и8у , не зрозуміло, навіщо ви видозмінену староболгарську мову, яка прийшла до Московії разом із християнством, називаєте руською? Вам не подобається українська вова? Але основою для сучасної української мови, якою я пишу цей коментар, стала саме руська мова. Адже руською мовою говорили в Русі, єдиній та неповторній зі столицею у Києві. Про це нам говорять графіті раннього середньовіччя на стінах собору Святої Софії у Києві та деякі літописи того часу, коли на місці теперішньої Москви були лише ліси та болота. Для вас, московитів, природньо було б, якби ви говорили однією з рідних для себе мов фінно-угорської групи, адже в ДНК сучасних росіян превалюють гени фіно-угорських народів, тому слов'янами вони вважають себе помилково.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Сьогодні мені здається, що серед деяких впливових членів ЄС, що представляють Стару Європу, є бажання щодо швидкого повернення до звичайного бізнесу з Росією. З Україною у складі ЄС того точно не станеться. Тому зацікавлені в бізнесі з Росією члени ЄС, можливо, робитимуть усе, щоби Україна не змогла приєднатися до союзу, хоча б, у найближчі роки, сподіваючись, що це зволікання плавно переросте у зміщення громадської думки втомлених війною жителів Європи в сторону пом'якшення відносно Росії. Схоже на меркантилізм чистої води, що може прикриватися страшилками про третю світову війну тощо.
Схоже, що після того, як російська армія не змогла швидко взяти Київ, у Кремлі зрозуміли, що війна затягнеться. Напевно, після того була дана команда на антигуманну поведінку російських солдатів щодо мирних жителів. Можливо, у Кремлі хотіли швидких санкцій проти Росії, розуміючи, що підняти російського обивателя на війну проти України буде важко. Але з військовою допомогою для України кремлівці, схоже, прорахувалися. Коли не вдалося швидко підкорити українців, коли у Кремлі зрозуміли, що війна затягнеться, то виявилося, що ресурсів, насамперед людських, у необхідній кількості для того нема. Ось тут і стануть у нагоді санкції - залишені без роботи, швидко збіднілі голови сімейств змушені будуть піти на війну, за позовом, не так щепленої ненависті до України, як дзюрчання порожніх шлунків членів їхніх родин. Тим більше, що багато хто з них, вірогідно, захоче додатково поживитися за чужий рахунок - Кремль своєчасно забезпечив усіх бажаючих картинками мародерства російської армії.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
К сожалению, в этой программе, именно в студии, не соблюден баланс мнений, обескураживает и уровень полемики!! Особенно шокируют, например, такие моменты: когда ведущий спрашивает у одного из гостей, почему, мол, тот считает, что отставка Авакова не связана с внешними силами, тот свое утверждение подкрепляет следующими словами: " Тому що в Україні все доволі просто" и никто в студии не выявил своего сомнения сказанному. Зато, состоялась заочная дискуссия с жителями Львова и это показательно для ситуации в стране в целом. Элита не слышит свой народ. Возможно, Зеленский, хочет это изменить и перестановки в МВД преследуют эту цель? Кто знает?!
1
-
1
-
1
-
Дякую!! Цілком згоден з гостем етеру. На перший погляд, від нападу ХАМАСу на Ізраїль виграє Китай. Але Китай доклав багато зусиль, щоби, заради зростання своєї геополітичної ваги в регіоні та розширення чи просто збереження транспортних маршрутів для свої товарів, замирити іранців з саудітами. Тому, скорше, це вигідно тим, хто має протилежні плани.
Якщо хтось шукає залізний аргумент для того, щоби припинити допомогу США Україні, то агресія проти Ізраїля не може ним бути. Навіть, якщо на Близькому Сході розгориться ширший конфлікт за участі інших держав регіону, то він буде лише ще одним майданчиком, де глобальний антидемократичний альянс нападає на нашу цивілізацію. Гадаю, навпаки, попри страждання громадян Ізраїля, яким я співчуваю і бажаю швидкого визволення усіх атакованих територій, події на Близькому Сході здатні зміцнити глобальний Захід перед можливими викликами.
1
-
1
-
1
-
Яка дежава не захоче бути суверенною? Але Китай тут лукавить, бо великим країнам третього світу, щоби перебратися у світову вищу лігу потрібні ресурси, яких в них нема. Китай, можливо, зможе трохи допомогти, але, напевно, для Пекіну, взагалі то, важливо запустити сам процес втягування тих країн в свою орбіту, а хто з них живим добереться до фінішу його не турбує. Історично доведено - великі гравці йшли до світового владного Олімпу по кістках менших гравців, багато з яких були іхніми союзниками.
1
-
Мушу перепросити за цей коментар, найменше хочу налякати когось, але треба бути готовими до будь-якого сценарію розвитку подій. Очевидно, що Росія провокує, але сама боїться розпочати конфлікт з НАТО. Схоже, Кремль чекає, коли альянс закриє небо над Україною. Якщо це станеться, засоби ППО НАТО (літаки, ЗРК) будуть змушені збивати всі об'єкти, що загрожують Україні, незалежно де вони знаходяться – у небі України, Росії чи Білорусі. Ось тут і є небезпека застосування Росією ядерної зброї відповідно до її Військової доктрини. Країни НАТО в Європі Кремль навряд чи наважиться атакувати. Але, можливо, у Путіна в голові сидить план атакувати Україну. З огляду на нав'язливий маніакальний стан пацієнта Путіна, все може статися. Тому краще для всіх буде, якщо Україні нададуть новітні системи ППО з великою висотою дії, навіть, залучивши особовий склад, попередньо надав їм українське громадянство. Але в цьому випадку все одно треба буде слідкувати, щоби ракети, випущені з українських засобів ППО не потрапили на територію Росії чи Білорусі. Можливо, навіть у росіян існує план по втягуванню України в Крим, який вони вважають своїм, задля його звільнення, щоби був привід завдати по нашій теріторії ядерного удару. Хоча, може бути, що кремлівці лише бажають, щоби ми так думали. На мій погляд, треба продовжувати давити економіку Росії самими жорстокими санкціями та шукати можливості усунення кремлівської верхівки чи то від влади, чи фізично.
1
-
1
-
1
-
На первый взгляд кажется, что Кремль победил. Да, они достроят еще один газопровод в обход Украины, однако его еще нужно будет запустить. История с OPAL показала, что СП-2, в случае допуска к эксплуатации, могут ждать подобные проблемы. Также может показаться, что Газпром, будучи основным игроком на рынке природного газа в Германии, будет использовать цену на газ, как политическое оружие. Это возможно, но продлится это не долго, через 10 лет спрос на газ в Германии резко упадет - правительство ФРГ выполняет программу, так называемого, Энергетического перехода на зеленые виды энергии. А цену на продукт, если он в избытке, диктует покупатель, а не продавец, поэтому еще не ясно, сможет ли газ стать политическим оружием в руках Кремля. Но, при этом, Россию будут пристально контролировать и любое обострение (военное, экономическое или политическое давление) в отношении нашей страны, согласно договора, заключенного в Вашингтоне Байденом и Меркель, получит реакцию ЕС. Возможно, эту многоходовку специально разыграли, чтобы, используя экономические рычаги, загнать нашего агрессивного соседа в стойло.
1
-
Росіяни, напевно, підривом газогонів намагаються вирішити декілька завдань. Але основне, на мій сьогоднішній погляд, безпосередньо стосується України. Відключивши транзитну українську трубу від газу, росіяни, вірогідно, будуть намагатись знищити українську газову інфраструктуру - родовища, газосховища та конектори з газогонами наших європейських сусідів. Здається, що фейковий ядерний удар Кремль вирішив замінити цілком реальним та не менш потужним ударом по українській енергетиці, що на думку росіян має призвести до колапсу нашої держави. Український уряд має терміново знайти відповіді на ці загрози.
1
-
@ВасильЧернявський-к4к , якщо подивитись глибше, то, здається, є сенс в тому. Росія послідовно обрізає Європу від свого газу. В разі руйнації, навіть частково, нашої газової інфраструктури Україна вимушена буде звернутися по газ до європейців. Якщо буде сильно зимно, європейцям, напевно, буде важко надати газ українцям в повному обсязі. Також ціна на той газ (на рівні близько 120 тис. грн/тис. куб. м) сильно відрізняється від ціни газу українського видобутку. Тому треба обміркувати це заздалегідь, щоби не було неприємного сюрпризу.
1
-
1
-
Вже всі забули про Медведчука. Його могли відпустити на прохання московського кума. Але, якщо вірити українським прикордонникам, що через контрольні пункти на кордоні не було зафіксовано переміщення Медведчука, то, швидше за все, він міг зачаїтися на передмісті, на півночі - північному заході Києва, куди потім зайшли російські війська, що забезпечило йому можливість безконтрольно залишити країну. Про те, що Медведчук втече я писав ще тоді, коли його тільки-но посадили під домашній арешт, припускаючи, що Путін здатний навіть провести спецоперацію зі звільнення свого київського кума.
Якщо правда, як то кажуть, що керівник СБУ пов'язаний з одним відомим олігархом, то й люди, яких він привів із собою, швидше за все, також пов'язані з цим олігархом. Мало того, президен Зеленський, здається, теж входив до кола друзів того олігарха. Якщо подивитися на інформаційну політику деяких ЗМІ, що належать окремим олігархам (як мінімум, двом), то можна побачити, що ця політика неоднозначна, тобто, схоже, що вони ставлять на перемогу/програш України у війні з Росією приблизно порівну. Іноді навіть здається, що ці ЗМІ грають виключно в команді російських пропагандистів. До кінця не зрозуміло, із чим саме пов'язане звільнення генералів СБУ. Можливо, із вимушено проросійськими поглядами олігарха. Але чому саме зараз, адже позиція одіозного олігарха була зрозумілою і раніше. Добре, якщо презедент Зеленський, все більше набуваючи рис українського патріота, самостійно зважився на такий крок. Але, можливо, за цим стоїть уряд США, який саме зараз приймає рішення про передачу Україні потужнішої зброї. Напевно, звільнення генералів СБУ це тільки початок тотального викорінення всього зайвого, що не дає розвиватися Україні в демократичному напрямку.
1
-
1
-
@ViktorHalasiuk , ці дві країни можуть тривалий час грати ролі ситуативних союзників. Проте, неприховане бажання Китаю, як мінімум, повернути свої історичні "північні тереиторії" дисонує з намірами Росії, як класичної імперії, до розширення своєї території, що вона демонструє саме в Україні. На мій погляд, Китай теж є імперією, проте, поки що він приростав своєрідними "колоніями" - країнами, які стають його сировинними придатками чи просто зонами впливу. Прагнення Китаю до реваншу, нехай поки що відкладеному (хоча не тільки це), робить його екзистенційним супротивником Росії.
1
-
@ViktorHalasiuk , я був написав свою відповідь на це запитання, проте воно зникло. Якщо це зробили ви, то може приберете і своє запитання? Спробую повторити. Росія і Китай можуть тривалий час грати ролі ситуативних союзників. Проте, на мій погляд, ці держави є екзистенційними супротивниками. Хоча би тому, що Пекін не приховує свого бажання повернути свої "північні території", які зараз належать Москві, що загалом дисонує з перманенентною необхідністю імперії, якою є Росія, до розширення своєї території, яку Кремль і демонструє в Україні.
1
-
Відносно мінських угод. Не потрібно плутати людей, в угодах порядок припинення, відведення, верифікації, виборів, тощо визначено та описано. Всі пункти можна виконати швидко за винятком 11-го з додатком 1: "Проведення конституційної реформи в Україні і вступ в силу до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття до кінця 2015 року постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей. "
Додаток 1:
Особливий статус «окремих районів Донецької та Луганської областей» повинен був, зокрема, передбачати:
- звільнення від покарання, переслідування і дискримінації осіб, які брали участь в конфлікті;
- право на мовне самовизначення;
- участь органів місцевого самоврядування в призначенні голів органів прокуратури та судів;
- державну підтримку соціально-економічного розвитку територій;
- сприяння центральних органів влади транскордонного співробітництва територій з регіонами Російської Федерації;
- створення загонів народної міліції за рішенням місцевих рад з метою підтримання громадського порядку.
На даний момент важко буде отримати згоду українського народу на імплементацію цього пункту угод і буде потрібно його або змінити, або Росія повинна закрити очі на його не виконання (можливо це і було частиною переговорів Байден-Путін-Меркель-Зеленський).
1
-
США, для того, щоб вирішувати проблеми в Південно-Східній Азії, потрібна тиша та мир у Європі. Росія своєю агресивною загарбницькою політикою порушує спокій, а лідери ЄС – Німеччина та Франція, замість того, щоб урезонити її, роблять усе навпаки. Вони намагаються змусити Україну виконати забаганки Кремля. Дивно, що вони й досі не розуміють, що мир від цього в Європі не запанує. Також США, як світового гегемона, не влаштовують спроби лідерів Європи створити власну систему безпеки. Знаючи, якого рівня у Франції та Німеччини відносини з Росією, можна з упевненістю сказати, що Росія згодом може приєднатися до них. Це буде загрозою не тільки для країн, які раніше входили в орбіту інтересів СРСР, а й самому ЄС, який буде зруйнований.
1
-
Нажаль, але реальність інша і в час глобалного технологічного стрибка сировинні ресурси продовжують залишатись важливим чинником росту. В Кремлі це розуміють, може тому дозволяють собі злочинні дії в Україні та в інших куточках світу. Напевно тому французські економічні еліти, отримавши мовчазний дозвіл більшості пересічних французів, не те, щоби закрити свій бізнес в Росії, навпаки, розширюють його саме зараз, під час війни в Україні. Думаю, що стратегічно інші світові гравці налаштовані так само, але остерігаються своїх виборців. Тому їхні компанії (і то не всі) призупиняють свій бізнес в РФ, але так, щоби через деякий час повернутись. Напевно, уряди держав, громадяни котрих, в своїй більшості, мають совість та переймаються справедливістю, змінюють на ходу тактичні плани та приглядаються до України. Післявоєнне відновлення України оцінюють в трильон доларів, на деякий час того має бути достатньо, щоби вгамувати апетит тих гравців, що вимушені згорнути свою діяльність в Росії. Від української влади і українських громадян буде залежати, чи схоче західний бізнес залишитись після відновлення, чи втече, гнаний свавіллям української дійсності. Залишилось лише визначитися, хто заплатить за "банкет". Якщо витрати за відбудову повісять виключно на нашу державу, то буде кепсько. Було би добре, якби до того долучили російські гроші та кошти міжнародних донорів.
1
-
Стратегія США в Європі - стримування Росії, залучаючи європейські країни для виконання тактичних завдань. Завдання України в цій грі - послаблювати Росію, яка вторглася на територію нашої країни, відновлюючи свій вплив на пострадянському просторі. Однак своєю агресією Росія не тільки поранила нас, але і розкрила власну виразку, через яку мільярди доларів щорічно йдуть на утримання Криму і Донбасу. Додати сюди санкційні втрати і тоді напрошується питання: як довго протримається Росія? У чинної влади України є всього один варіант, щоб змінити роль України в чужій грі. Сподіваюся, судова і антикорупційна реформи допоможуть стримати олігархів та їх клани, які вкрали спочатку все те, що побудували наші батьки, потім обікрали нас через злочинні схеми і тарифи, а тепер зазіхнули на майбутнє наших дітей - міста і природа нашої країни в місцях розташування їхніх заводів і комбінатів в більшості випадків непридатні для життя. Поборовши корупцію і затвердивши справедливість в судах, Україна може стати вітриною західного способу життя, хоч нас запевняють в його скорому кінці, але це не так. Американцям, які вирішують свої завдання, швидше за все, однаково, в якій якості ми перебуватимемо - виразки на тілі Росії, що кровоточить, чи східноєвропейської вітрини успішного західного світу, але з більшим задоволенням нададуть допомогу, як здається, у другому випадку.
1
-
Адміністрація Білого Дому в Вашингтоні, поставляючи українцям зброю, військове обладнання та фінансову підтримку, робить усе правильно, бо зберігає баланс в геополітичній грі. Розумію Піотковського та інших, йому подібних. Вони бажають побачити багато сучасної зброї у ЗСУ, саме такої, яка зможе наносити потужні удари по території Росії. Бо бачте, доки над "отечеством" не нависне реальна загроза з боку Заходу (України та НАТО), доти складно буде мобілізувати російський нарід на війну, яка зараз має характер загарбницької з боку Росії. А за Крим та Донбас росіяни вмирати не бажають. Росіяни можуть показово вбити багато своїх співгромадян - визнаних апологетів "руського міра", але це навряд чи змінить бажання росіян, бо вони чудово розуміють, що українське військо геть інше ніж військові формування чеченців і повернутися живим та здоровим з України шансів майже нема. Упевнений, ми в потрібний час побачимо багато різного важкого озброєння у ЗСУ, але очікування російських політтехнологів не справдяться, бо українцям чужої землі не потрібно.
1
-
Пам'ятаю, десь на 3-4 день широкомасштабного наступу росармії в лютому минулого року, спостерігая за нелогічним розвитком подій, коли малочисельне військо агресора розтягнулося широким фронтом, майже по всій протяжності російського і білоруського кордонів, подумав: щось тут не так!! Бо такою чисельністю війська майже неможливо одержати перемогу, тим більше швидку, над більшим військом, що обороняється. Якби Кремль переслідував реальні досягнення на території України, то логічно було би припустити, що наступ росармії відбудеться більш вузьким, але потужним фронтом. Метою такого наступу могло би бути створення давно омріяної росіянами Малоросії смугою з південного сходу у напрямку південного заходу. Але, раптом Кремль поставив для себе декілька завдань у тому наступі і одне з них, про яке ніхто не говорить, це руйнація шляхів, що йдуть суходолом, якими китайські товари мали би рухаютися до Європи?! Якщо це так, то що Кремль намагається тим досягти?! Може він хоче заявити про свою спроможність до самостійної гри у світовій вищій лізі чи, може, він грає з кимось на одну руку, про що я раніше вже згадував. Ясно тільки те, що Китаю, навіть з його амбіціями стати світовим гегемоном, потіснивши США і його найблищих союзників, ця війна, як "бочка огірків в дупі". Пекіну не слід сподіватись на Москву, бо колись там настане час змін і екзистанційні супротивники змушені будуть схопитися за ножі. Хоча, можливо, кожний з них мріє, що до того часу хтось з них зійде зі світової авансцени і кожен з них гадає, що то буде не він.
1
-
Після перемоги Заходу в "холодній війні", після того, як мав би наступити "кінець історії", світові еліти зіткнулися зі швидко насуваємим розбалансуванням світової геополітичної системи. Звісно, коли є два ворогуючих табори, легше керувати всередині кожного табору, бо завжди у випадку будь-яких серйозних потрясінь можна вказати на протилежну сторону, як причину всіх негараздів, одночасно згуртовуючи і мобілізуючи населення в своєму таборі. Здається, є намагання повернутися до двополярного світу. Якою має бути нова двополярна система, аби бути ефективною?! Справжньою, коли протиборчі табори дійдуть до розділу, навіть, економічних систем, чи фіктивною, коли сторонами на позір буде застосована войовнича риторика, а насправді бізнес буде робитися, як зазвичай, бо якось важко уявити, як Китай буде формувати нові ринки збуту для своїх товарів, втративши західні?! І що буде з Індією та іншими стрімко зростающими "тиграми"?! В яких таборах вони виявляться?! Аби нова система була робочою, можливо, між ворогуючими таборами будуть закладені прокладки-подразники. Боюся, що одним з таких подразників може стати частина української території. Як би там не було, здається, це на довго.
1
-
1
-
1
-
1
-
Помітив, що десь із кінця січня в деяких російськіх ЗМІ почала змінюватися риторика щодо України. Тепер, виявляється, українці мають таке ж право на державність, як і росіяни, українська мова - самостійна, передача Криму 1954 року була чесною та справедливою. Сюди ж відкритий лист російського генерала. Але хто задає ці тренди? Зважаючи на все, не Путін, інакше Івашов не закликав би його піти у відставку. Можливо, тут замішана та частина російської еліти, сім'ї якої розкошують на Заході? Але чи могли вони наважитися йти проти Путіна? Адже джерела їхнього безбідного життя перебувають головним чином у Росії. До того ж змусити Путіна в такий спосіб включити задню у питанні України навряд чи можливо. Він надто далеко зайшов і дороги назад, без втрати власної гідності, у нього, схоже, немає. Але, може, еліти обізнані про стан здоров'я Путіна, яке, можливо, серйозно підірване, про що можуть говорити заходи для охорони його здоров'я на особистих зустрічах (імунітет людини, яка знаходиться на хіміотерапії сильно знижується). Якщо уявити, що Путін дійсно хворий, то можна зрозуміти його зухвалий ультіматум Заходу. В такому разі можна зрозуміти зміни інформаційної політики окремих ЗМІ. Можливо, у майбутньому слід чекати потепління відносин Москви та Заходу, а також охолодження з Китаєм, якщо "голуби" у жорстокій внутрішньоросійській бійці переможуть "яструбів".
1
-
1
-
Зважаючи на зміни в стратегічних концепціях НАТО, схоже, Росія домоглася свого. Її статус буде підвищено до рівня ворожої сили для альянсу. Ще не дуже зрозуміло, що за собою потягне цей факт. Але, можливо, все ж таки нашу частину світу якимось чином буде поділено на сфери впливу. Сподіваюсь, що стосовно місця України в євроатлантичній співдружності, є консенсус. Було би добре, якби Білорусь в майбутньому також приєдналась до НАТО та ЄС. Чи може саме вона й буде тією розмінною монетою, що вгамує апетит Кремля? Чи перепаде щось Росії, окрім звання "Імперія (полюс) Зла" та чи зміниться її політика стосовно Китаю скоро побачимо. Чи скоро після всьго того закінчиться війна в Україні? Можливо канцлер Шольц обізнаний в тому, тому й зволікає з постачанням важкого озброєння до нас.
1
-
Подібні заклики до громадян демократичних країн, що знаходяться на території Росії, а тепер вже і Білорусі, лунають кожного разу в моменти загострення, коли не маючи змоги перемогти чи, швидше, йдучі до поразки в Україні, Кремль починає погрожувати ядерною зброєю. Захід, схоже знов отримав такий сигнал, чи то від розвідки, чи то напряму від росіян. Подібна реакція західних країн може вказувати на те, що вони приймають виклик і не збираються закривати очі на підрив світового порядку. Хоча, саме в цей раз, можливо, це збігається з бажанням Кремля вже розпочати відгороджуватись від решти світу, опускаючи залізну завісу. Але, що буде з українцями, незаконно вивезеними в Росію?!
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Боюся, що в Самарканді Путін отримав підтримку Сі Цзіньпіня. Бо Китай, якщо Захід терміново не запровадить санкції проти нього, в будь-якому випадку отримає вигоду. Якщо Росія програє в Україні, то Китай зможе отримати російські території разом з безкоштовними ресурсами. Якщо програє Захід, то докорінно зміниться світовий порядок і на вершину зійде угруповування держав на чолі з Китаєм, серед яких основними будуть ще Росія та, можливо, Індія. Щодо Туреччини, то, здається, що Ердоган приєднається до переможців.
1
-
Американські аналітики найкращі і напевно вони розуміють, що визнання Росії державою-спонсором тероризму буде грати на її ізоляцію та консервування кремлівського режиму. Напевно, на Заході бажаючих пролонгувати дію російської влади, у нинішньому її вигляді, майже не залишилося, тому статус держави-терориста вважається зайвим, бо буде перешкоджати приходу в Росії здорових сил чи, принаймні, більш здорових ніж нині. Росія руками Заходу (щоби росіяни не бухтіли) намагається отримати статус держави-терориста, заборону громадянам відвідувати країни Заходу і інше з цього ряду, що може вказувати на прагнення до ізоляції. Якщо чесно, напевно, це чи не єдина можливість кремлівцям зберегти не тільки владу, але й особисті життя. Наявність ядерної зброї буде запорукою збереження Росії в її нинішніх кордонах за умови наявності ще більш жорстокого репресивного апарату ніж зараз. Можливо, розмови Кадирова про відхід від президентства в Чечні пов'язані з перспективою його призначення на керівну посаду репресивного органу. Але в Кремлі поки чекають, сподіваються, що Захід відступить, не бажаючи в себе під боком мати ще одну величезну Північну Корею.
1
-
1
-
1
-
Здається, потік 200-х може торкнутися глибинних почуттів російського народу, пов'язаних з інстиктом самозбереження. І коли пересічні громадяни вийдуть на вулицю, їх ніщо не зупинить - ні поліція, ні Росгвардія. Ось тоді, мабуть, і почнеться велика російська революція, наслідки якої можуть бути різними - від кардинальної зміни вектора розвитку (верх можуть взяти, як демократизація, так і повна ізоляція з переходом до тоталітаризму) до розпаду держави. Все буде залежати, хто отримає вотум довіри від народу. Нинішня влада в Кремлі, схоже, взяла курс на повну ізоляцію та тоталітаризм - вона не могла не розуміти, до якої реакції Заходу призведе військове вторгнення в Україну. Але для них важливо було відокремитись від цивілізованого світу чужими руками, щоби росіяни, опинившись у повній ізоляції, не бухтіли.
1
-
Судячи з усього, В Кремлі у внутрішній боротьбі перемогає команда, яка налаштована на ізоляцію Росії. Але тут є проблема. Чи захоче народ, який встиг деякий час пожити доволі свободним заможним життям, змиритися з новою реальністью? Напевно, було би складно на те розраховувати. Але можна штучно створити умови, які поставлять росіян у безвіходь та унеможливлять інші, крім ізоляції, дії. Для того потрібно вчинити страшний злочин, накшталт, підриву ядерного заряду, причому, на мій погляд, місце застосування ядерної зброї не має особливого значення. Бо мета - визнання Росії державою - терористом - буде досягнута в будь якому разі. Може, світова спільнота надасть Росії статус держави - спонсора тероризму за раніше вчинені нею злочини, яких набралось, здається, достатньо для того. Краще вберегти планету від нуклеарного забруднення.
1
-
1
-
Можливо, хочу наголосити, що це лише припущення, галас в американських ЗМІ з подачі джерел в уряді США, який потім був підхоплений інформагентствами решти світу, пов'язаний з минулорічною очною зустріччю Президентів Байдена і Путіна. Можливо, події, які ми зараз спостерігаємо, що пов'язані з ультиматутом Кремля, погрозами Україні та пересуванням російських військ біля наших кордонів, а також реакція Заходу на це, є діями вистави, яка має спільне авторство - Заходу та Росії. Мета якої - вкласти в голову росіян, і не тільки їх, впевненість у тому, що Україна йде на Захід завдяки милосердю Росії, яка не хоче губити у кровопролитній війні десятки тисяч росіян та братів-українців, а також підтримати в думці українців та наших симпатиків, що в тому наша спільна заслуга. У зв'язку з цим, перепрошую тих коментаторів, експертів та політиків, які були включені в цю можливу гру і у зв'язку з цим були несправедливо звинувачені мною у підіграванні ворогові. Здається, таки пройшов обмін України на Білорусь. Дякую всім тим, хто допомагав, і робить це зараз, отримати українцям свободу та побудувати демократичну державу!
1
-
Меркель хочет от украинской стороны выполнения пунктов минских соглашений в том порядке, в котором они записаны и под которым стоит подпись украинского президента. Если соглашения заключались исключительно ради прекращения боевых действий (первые пункты соглашения), то и здесь прокол вышел. Россияне, подписавшие минские соглашения, постоянно повторяют одно и то же: нас, мол, там нет. Подписи руководителей самопровозглашенных республик ничего не стоят - Украина не признает эти образования и правильно делает. Но от кого тогда требовать прекращения огня? Российские дипломаты обыграли нашу делегацию в Минске, подтолкнув Украину в капкан, из которого невозможно выбраться не потеряв доверие наших граждан. Россия теперь является распорядителем ситуации в Донбассе, если Украина ведет себя покладисто - могут не стрелять, если нет - тогда донбасские террористы открывают огонь. Очень расстраивают перманентные игрища, в которых погрязли украинские политики, а теперь уже и дипломаты, перекладывая ответственность друг на друга. Представляете, дипломаты одной и той же, воюющей, страны?! Не комильфо!
1
-
Білору́ська Наро́дна Респу́бліка (біл. Белару́ская Наро́дная Рэспу́бліка, Biełaruskaja Narodnaja Respublika (БНР, BNR)) — білоруська держава зі столицею в Мінську та Городні, яка після утворення 9 березня 1918 року відповідно до Другої Статутної грамоти, зберігала ознаки суверенітету над певними територіями понад 6 місяців і під час Слуцького повстання (27 листопада — 31 грудня 1920 року).
Державною мовою була білоруська мова. Атрибути державности: Тимчасова Конституція БНР (ухвалена 11 жовтня 1918 р.), печатка БНР (від 28 квітня 1918 р.), прапор і герб (з червня 1918 р.) і паспорти громадян БНР (з літа 1918 р.). Міжнародне визнання: Вірменія, Грузинська Демократична Республіка, Австрія, Польська Республіка, Естонія, Латвія, Литва, Чехословаччина, Українська Народна Республіка і Фінляндія (де-юре); Німецька імперія, Царство Болгарія й Османська Імперія (де-факто). У містах Каунасі, Ризі, Константинополі, Києві, Одесі, Празі, Берліні, Гданську, Копенгагені та інших працювали білоруські дипломатичні та військово-дипломатичні місії, консульства і представництва.
Найбільших успіхів уряд БНР досяг у культурному будівництві й розвитку освіти. За короткий час були створені до 350 початкових шкіл, кілька гімназій, Мінський педагогічний інститут, виходило 28 газет, діяло 11 видавництв, видавництво «Освіта» («Адукацыя») активно друкувало підручники для шкіл, готувалося відкриття Білоруського державного університету.
Після листопадової революції в Німеччині (1918) Радянський уряд відмовився від Берестейського договору й рушив Червоною армією на захід. 10 грудня Червона армія зайняла Мінськ. Мінська Рада проголосила відновлення Радянської влади. На середину лютого 1919 року по всій території Білорусі знову встановилася влада більшовиків.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Китай, напевно, може вплинути на Росію. Хоча це може додати нам проблем в майбутньому з приєднанням до НАТО. А що якщо, підіграючи Кремлю, дехто на Заході самі штовхають нас до того, аби східні кордони НАТО проходили західними кордонами України і Білорусі? Білорусь в середньостроковій перспективі, скорше, не стане членом НАТО. То може і Україну дехто налаштований залишити в сірій зоні, в якості буферу між НАТО і Росією?! З іншого боку, переорієнтуватися на суто європейську систему безпеки ми не можемо, бо її і близько нема - вона знаходиться в стані зачаття. Чи зможе Китай, який зацікавлений у співробітництві з Європою, відповідально поставитися до обов'язків миротворця, чи не залишимося ми у вирішальний момент наодинці з Росією?! Про це треба говорити з Пекіном. А там може і мляве НАТО прокинеться. В будь-якому випадку Україна має підримувати підсилення суто европейської безпекової потуги, як компонента загальної безпеки і зокрема війська ядерного стримування на базі ядерних сил Франції.
1
-
1
-
Здається, Китаю лячно залишитись один на один з Заходом, тому він буде, швидше з тактичних міркувань, пітримувати режими, накшталт російського. Але буде це робити таким чином, щоби у нього завжди лишалась можливість зробити крок назад в будь-який момент. В стратегічному плані Китаю невигідно йти на загострення відносин з Заходом. Справа не тільки в економічній залежності від Заходу, але й в тому, що у Китая слабші військові спроможності у порівнянні з Заходом. Тим паче, Пекін жде, коли йому в руки впаде Сибир, а конфлікт з Заходом може тому завадити. Але, здається, Китай свого дочекається.
1
-
Вибачте, мій коментар не зовсім вкладається в контекст цієї бесіди, проте, все ж таки є дотичним. На відомому українському YT-каналі слухав одного запроданця, який всіляко обгрунтовував судження про те, що війна в Україні буде тривалою. Там було багато всього, зав'язаного переважно на брехливих наративах. Наші партнери, використовуючи подібних "кротів", роблять для себе погану послугу. Для українців дії подібних зрадників, взагалі, знаходяться за межею моралі - це, справді, огидно. Краще було би, якби це робили поважні генерали, політики, експерти з числа громадян країн-партнерів, що допомагають нам у цій мерзенній війні - подібна риторика з іхніх вуст сприймалася би трохи спокійніше. Нажаль, поневолений укранський нарід, отримавши свою незалежну державу, гештальт так і не закрив, бо був поневолений вже із середини національною елітою. Напевно, на Заході вирішили, що наш нарід не важливий, що ним можна скористатися, як інструментом в геополітичній боротьбі. Звісно, інтереси багатьох на Заході знаходяться східніше України. "Реальна політика" змушує їх поперед всього перейматися особистими інтересами. Проте, якщо вони беруться за переформатування "світового порядку", невже не можна зробити так, щоби "і вовки були ситі і вівці цілі"?!
1
-
Боюся, якщо зараз Крим не повернеться до України, то потім він вже ніколи не повернеться. Усвідомлюючи те, що Крим довгий час орієнтувався на Москву, а український вплив на кримчан був мінімальним, а також той незаперечний факт, що демографічно кримсько-татарський народ росте найшвидше і щоби в майбутньому уникнути міжрелігійного конфлікту, може статися так, що через транзитне російське володіння півостровом, Крим колись стане окремою незалежною державою, хоч і не всіма визнаною?!
1
-
Мене дивує, невже українська влада не помічає, що росіяни намагаються ув'язати перемовини про експорт українського збіжжя з перемовинами про мир, що теж відбулися в Стамбулі, але раніше. Росіяни бажають показати, що це один трек, мовляв, раз Україна йде на домовленості про експорт зерна, то й на мирний договір на російських умовах вона зголоситься, треба лише трохи на неї натиснути. Ясно, що Ердоган натиснути на українців не зможе, але тоді навіщо воно йому, якщо це не додасть до його іміджу?
1
-
1
-
1
-
Щодо російських ядерних загроз. Незрозумілі претензії, що лунають від Росії в сторону Молдови. Важко уявити, як Росія може атакувати наших сусідів, якщо закрите небо не дозволяє провести навіть десантну операцію. Я вже не говорю про атаку суходолом через територію України з боку Одеси, після того, як наші ракетні війська почали наводити лад в акваторії Чорного моря. Може вважають, що достатньо буде російського війська в Придністров'ї? Але якщо в Москві дійсно серйозно розглядають можливість застрашливого обмеженого ядерного удару? Якщо десь в океані підірвати ядерний заряд, це навряд чи справить на будь-кого враження і лише багаторазово посилить санкції щодо Росії. В Україні росіяни нанесенням тактичного ядерного удару нічого не досягнуть. Українці вже дали зрозуміти, що стоятимуть до кінця, тим більше, що і США, і Велика Британія попередили, що в такому разі Росія отримає адекватну відповідь. Можливо, Кремль саме зараз почав накручувати ситуацію навколо Молдови, розглядаючи можливість завдання ядерного удару по ній. Демонстративний удар у безпосередній близькості від кордонів НАТО та ЄС по країні, яка не є членом жодної з цих організацій та відповідно не має гарантій своєї безпеки. Складно повірити в таке, але Захід має бути напоготові і попередити Кремль про наслідки його безрозсудних злочинних дій.
1
-
Можливо, хочу наголосити, що це лише припущення, галас в американських ЗМІ з подачі джерел в уряді США, який потім був підхоплений інформагентствами решти світу, пов'язаний з минулорічною очною зустріччю Президентів Байдена і Путіна. Можливо, події, які ми зараз спостерігаємо, що пов'язані з ультиматутом Кремля, погрозами Україні та пересуванням російських військ біля наших кордонів, а також реакція Заходу на це, є діями вистави, яка має спільне авторство - Заходу та Росії. Мета якої - вкласти в голову росіян, і не тільки, впевненість у тому, що Україна йде на Захід завдяки милосердю Росії, яка не хоче губити у кровопролитній війні десятки тисяч росіян та братів-українців, а також підтримати в думці українців та решту наших симпатиків, що в тому наша спільна заслуга. У зв'язку з цим, перепрошую тих коментаторів, експертів та політиків, які були включені в цю можливу гру і у зв'язку з цим були несправедливо звинувачені мною у підіграванні ворогові. Здається, таки пройшов обмін України на Білорусь. Дякую всім тим, хто допомагав, і робить це зараз, отримати українцям свободу та побудувати демократичну державу!
1
-
1
-
1
-
Чому Україну не хочуть приймати до НАТО? Можливо, тому що на нашу країну Захід має плани. (Далі, заради скорочення тексту, не вживатиму слова, які роблять з висловлювань припущення.) Нам скажуть (може, вже сказали?!): якщо хочете для країни безпеки, зробіть це своїми руками. Передбачаючи розпад Росії та турбуючись про долю ядерної зброї, а також побоюючись можливих зіткнень елітарних груп (центральних та місцевих) та етнічних конфліктів в середині РФ, Заходу потрібна буде сила, здатна виконати місію для запобігання можливим інцидентам. Тобто українцям буде запропоновано виконати військову та поліцейську операцію на території РФ у разі її розпаду. Військові потрібні будуть, щоб швидко взяти під охорону ядерні цивільні та військові об'єкти, склади зі зброєю та боєприпасами і решту стратегічних об'єктів. Поліцейським буде відведено роль із забезпечення громадського порядку та законності. На той час будуть і авіація, і високоточні артилерійські системи. Оформлять військово-поліцейську місію як миротворчу під егідою ООН. Окрім українців брати участь у місії будуть представники країн, мешканці яких спілкуються російською мовою. Це представники Білорусі, Польщі, балтійських країн та інших слов'янських східноєвропейських країн. Але головними будуть українці, які мають величезний військовий досвід, добре володіють російською та ментально стоять до росіян найближче за інших. Комплектуватимуть підрозділи на добровільній контракній основі. Зарплати будуть великими, тож охочі знайдуться. Що Україна має отримати за старання? Нам чужого не треба, але якщо наполягатимуть, то треба приєднувати, насамперед, території, що примикають до берегів Азовського та Чорного морів, аж до самої Грузії. Китай підключиться до місії у східній частині РФ. Нова концепція світового порядку будуватиметься на без'ядерній основі та суттєвому скороченні звичайних озброєнь, залишаючи достатню кількість для проведення поліцейських операцій. Поступове вирівнювання рівня життя між глобальними Північчю та Півднем. Попереду довга дорога, але людство має пройти її, щоб не зникнути раніше того часу, коли умови життя на планеті стануть нестерпними. Знаю, ця небагатослівна концепція сподобається любителям теорії змови, але я назвав би її "перспективним плануванням".
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Судячи з усього, існують домовленості з чітко окресленими рамками (тут і Крим, і Білорусь, і НАТО, і багато чого ще), до виконання яких має привести низка подій, зокрема, в нашій країні. Хоча, можливо, рамки розмиті в питаннях Криму, термінів вступу в НАТО (може, ще чогось) і все залежатиме від поточного стану речей на момент фіксації документа підписами. Якщо, звісно, підписи досі не на папері.
1
-
1
-
1
-
1
-
Для Росії відмова України від НАТО це дуже мало. Без більшої зради з боку Києва Москва навряд чи піде на швидкі мирні домовленості. Їй, як мінімум, потрібен Донбас, який включатиме Донецьку та Луганську області повністю. Якщо влада в Києві заради підписання мирного договору піде під тим чи іншим приводом на здачу Донбасу, у неї можуть виникнути великі проблеми всередині країни. Виходить, в України немає іншого вибору, окрім, як звільняти країну від загарбника. І якщо українське військо вижене росіян з нашої землі, то і від НАТО відмовлятися не треба буде. Переможців не судять!
Якщо все ж таки влада на Банковій зможе переконати українське суспільство в тому, що питання Донбасу заради миру потрібно відкласти на певний час (наприклад, на 15 років, як з Кримом), не визнаючи його незалежність, по суті заморожуючи ситуацію на Донбасі, то можна буде сподіватися, що Росія погодиться на мирний договір з Україною, але без урахування Криму та Донбасу. Чи повернуться в такому разі Крим та Донбас до складу України і коли це може статися – велике питання.
Якщо Україна піде за другим варіантом, то буде краще, якщо одночасно укласти два договори. Один із РФ про мир (без урахування Криму та Донбасу) та другий із гарантами безпеки Україні (також без Криму та Донбасу). З урахуванням Криму та Донбасу, неможливо буде досягти договору про гарантії. Щоб посилити договір про гарантії безпеки Україні, можна запропонувати його в ширшому контексті, в якому Україна, на взаємній основі, також виступала б гарантом безпеки для своїх гарантів. На таких умовах і з огляду на репутацію України, що стала сильним, у військовому відношенні, гравцем, було б легше підписати документ. Можливо, навколо цього договору сформується група держав, які надалі увійдуть до нової військової організації, про яку згадував президент Зеленський у своєму зверненні до Конгресу США. Але, там не має бути Росії. Питання Криму та Донбасу залишаться відкритими, але за умови жорстких санкцій, можливо, Росії буде невігідно їх утримувати.
Якщо Росія буде гарантом безпеки України, то вона наступного дня після підписання договору має звільнити окуповані українські території. Якщо цього не станеться в момент підписання договору, швидше за все, вже не відбудеться ніколи, тому що гарантії інших членів не поширюватимуться на Крим та Донбас. Ось тут і може бути зарита найбільша зрада. Росія, за невизначеності неформального статусу окупованих українських територій, не повинна ставати гарантом безпеки України. Це абсурд, за яким, можливо, стоїть бажання сховати умови для скасування санкцій проти Росії, після чого ні Криму, ні Донбасу ми більше ніколи не побачимо.
1
-
Можливо, Росія, затіявши війну, збирається відгороджуватися від Заходу, тому що злякалась наближення кольорових революцій. Використовуючи для цього досвід СРСР, який дозволяв економічне співробітництво із Заходом та забороняв в інших сферах. Малоймовірним видається інший сценарій подій, коли США та Росія домовляться дружити проти Китаю. Незрозуміло, як можна таку співпрацю оформити? В голову приходять тільки ті думки, які можуть зійти за першоквітневі жарти. Є ще один варіант, повязаний з лютневим референдумом в Білорусі - військо під прикриттям підтягується задля заспокоєння громадянського невдоволення білорусів, а домовленності між Заходом та Росією повязані з обміном України на Білорусь. Може це не така вже й маячня?
1
-
Actually:
1. The distance from the borders of Russia to the borders of the USA (NATO) is only a few kilometers, where is closer?!
2. Yanukovych had no need to flee Ukraine after the conclusion of the agreement, which provided the opportunity to remain president until the next election. His escape may indicate that the decision on Russia's aggression against Ukraine was made in the Kremlin in advance and war was inevitable.
3. Crimes against Ukrainians committed by Muscovites (this is not only the Holodomor of 1932-33) were taken away only in the 20th century. tens of millions of human lives!! So why is America here?!
4. Austria is in the middle of the North Atlantic bloc, so it does not have an urgent need to be in NATO. At the same time, Finland, which has a border with Russia twice as long as Ukraine, refused neutrality!! What is it for?!
5. Russia, as a classic empire, will always seek to expand its territories, disdaining signed international treaties. Therefore, the more non-NATO countries remain in Europe, the more reasons the Kremlin will have to feed its appetite.
6. Surprisingly, many Americans who have worked in Russia for a long time become apologists for Russian foreign policy, rejecting the authoritarian essence of the Kremlin regime. Although, in this particular case, Mr. Sachs may be deliberately trying to mix up the cards.
Насправді:
1. Відстань від кордонів Росії до кордонів США (НАТО) всього декілька кілометрів, куди ще ближче?!
2. В Януковича не було потреби тікати з України після укладення угоди, яка надавала можливість залишатися президентом до наступних виборів. Його втеча може вказувати на те, що рішення про агресію Росії проти України було прийнято в Кремлі заздалегіть і війна була неминучою.
3. Злочини проти українців, вчинених московитами (це не тільки Голодомор 1932-33 рр.), забрали тільки в ХХ ст. десятки мільонів людських життів!! То до чого тут Америка?!
4. Австрія знаходиться в середині північноатлантичного блоку, тому не має нагальної потреби бути в НАТО. В той же час Фінляндія, яка має вдвічі більшу довжину кордону з Росією, ніж Україна, відмовилася від нейтралітету!! До чого це?!
5. Росія, як класична імперія, завжди буде прагнути до розширення своїх територій, зневажаючи підписані міжнародні договори. Тому, чим більше в Європі залишиться держав поза членством в НАТО, тим більше у Кремля буде привідів для підживлення апетиту.
6. Дивним чином багато американців, які довгий час працювали в Росії, стають апологетами російської зовнішьої політики, відкидаючи авторитарну сутність кремлівського режиму. Хоча, в цьому конкретному випадку, пан Сакс, можливо, навмисно плутає карти.
1
-
1
-
1
-
1
-
Важко повірити в те, що якась легальна ядерна держава надасть гарантії захищати Україну від нападу будь-кого. Натомість, вартість гарантій Росії ми всі знаємо. Їхня цінність набагато нижча ніж у "коров'ячого млинця", який можна використати хоча би, як добриво. Україні треба й надалі прагнути потрапити до НАТО. Нинішня війна з Росією мала відбутися. Внаслідок цієї війни Україна має очиститися від явних та прихованих кремлівських агентів – без повної довіри нас не покличуть приєднатися до альянсу. Членство в НАТО дає не лише можливості колективної безпеки, а й накладає на членів організації зобов'язання щодо захисту секретної інформації різного штибу. Сьогодні довіра до нашої країни не перебуває на належному рівні, що є відлунням скандалів, пов'язаних з провалом спецоперацій та виявленням російських агентів на різних рівнях. Ця війна, як ні що інше, згуртувала українців навколо руху в НАТО та ЄС. Відсоток українців, які бажають приєднатися до цих організацій, зашкалює – такого, мабуть, ніколи не було в інших країнах-претендентах. Українська чинна влада має зберегти цей настрій у суспільстві, продовжуючи виконувати складну роль царя Давида, якою наділив нас цивілізований світ.
1
-
Якщо санкції для Росії, про які оголосили на Заході, не фейк, то Кремль, схоже, все ж таки зважився опустити залізну завісу, відгороджуючись від демократичного світу. Мабуть, що далі, то складніше утримувати державу цілою (нажаль, ізоляція Росії від демократичного світу може поховати надії національних автономій Росії на незалежність). Якщо це так, то на очах відбувається завершальний етап цивілізаційного розлучення Росії та західного світу. Події в Україні є частиною цієї драми. Росія хоче оформити розрив із Заходом чужими руками, щоб населення країни не бухтіло. Водночас, союз Росії та Білорусі, відсторонений від фінансового ринку Заходу, змушений йти на зближення з Китаєм, який є не лише світовим фінансовим та виробничим центром, але тепер вже й технологічним. Поглинання Тайваню лише посилить його позиції. Новий глобальний євразійський блок із центром у Пекіні продовжить та посилить експансію не лише в Азії.
Об'єднання за лінією Берлін-Москва-Пекін і раніше здавалося малоймовірним через занадто великі цивілізаційні відмінності. Тепер остаточно ясно, Німеччина - це невід'ємна частина західного світу.
Українська чинна влада, схоже, вирішила відмовитись від членства в НАТО. Не зрозуміло, щоправда, як вона може внести поправки до конституції та що скаже народу, який кров проливав за право самостійно вибирати свій шлях. Хоча, схоже, що військова вистава, яка розігрується на наших очах, призначена саме для цього. А також для того, щоб відкрити шлюзи для подачі води до Криму, з від'єднанням якого від України, здається, Захід вже погодився, хоча вслух буде казати протилежне. Одне незрозуміло, що буде з ОРДЛО. Напевно Росія залишить цю територію Україні, отримавши своє - відмову України від НАТО та від претензій на Крим.
1
-
1
-
На мій погляд, рейтинги світових політиків падають тому, що робітники втомилися від буденної експлуатації. Бачу, як ще малопомітне невдоволення поширюється світом. Люди бачать, якими швидкими темпами розвиваються технології в гаджетах, якими вони постійно користуються. Проте, приходячи на роботу, вони стикаються з тим, що там майже нічого не змінюється - як і раніше виробничі процеси потребують багато уваги з іхнього боку. А якщо і змінюється, то дуже повільно і не для всіх. Вбачаю в тому швидко наростаючий конфлікт інтересів, коли наймані робітники більше не бажають найбільшу частину свого життя витрачати на обтяжливу рутину, проте працедавці не поспішають, а часто не можуть, швидко реагувати на зміну соціальних потреб найманих працівників відповідним вдосконаленням виробництва (застосування новітніх технологій і обладнання). Пересічних громадян настирливо атакують пропагандой способу життя багатіїв, проте для більшості населення цей, щільно зафіксований в голові, стиль не є досяжним. Наймані працівники, розуміючи, що статки роботадавців, в значній мірі, все ще залежать від їхньої праці і витраченого часу, очікують більше бенефітів від процесу, включно з більш справедливим перерозподілом прибутків. Простим підвищенням заробітної плати певний час ще можна буде якось вгамовувати очікування та гасити невдоволення частини людей, проте, це вже мало впливає на молоде покоління. Щоби не доводити ситуацію до величезного соціального вибуху, уряди, соціальні інституції, роботадавці, як мені здається, мають орієнтуватися на визволення людей від роботи, що більше не задовольняє, скорочуючи тривалість робочого тижня. В ідеалі, треба переходити на якомога широке застосування базового безумовного доходу для громадян, які не володіють засобами виробництва. Загалом, треба масово поміняти акценти людського буття, аби раціональне споживання без невиправданих надмірностей, бережливе ставлення до природніх ресурсів стало новою нормою замість невгамовного споживання і марнотратства. Має статися Великий перехід.
1
-
Щоби не відповідати кожному окремо на одне й теж запитання, зроблю це окремим коментарем.
Так з ким насправді Росія, якщо своєю війною ставить під сумніви намагання Китаю стати світовим гегемоном чи принаймні одним з двох світових полюсів?! Москва своєю незрозумілою надуманою війною перекреслює плани Пекіна для досягнення надмети. Здавалось би, Кремль своєю агресією, відволікаючи ресурси Заходу на себе, спустошуючи його запаси, та знижуючи спроможність до конкуренції з Китаєм, допомагає останньому досягти амбітних цілей. Але, насправді, дії Росії негативно впливають на розвиток Піднебесної, яка, напевно, буде розраховуватись за агресію свого союзника. І перші ластівки вже полетіли, у вигляді заборони продавати Пекіну деякі високі технології. Далі буде більше?! Невже Захід засвоїв урок, після того, як з подачі Кіссінджера, виростив з відсталого Китаю монстра. Без запобіжників, без поступового щеплення демократією, Китай майже задарма отримав західні інвестиції та технології і тепер претендує на статус нового полюсу та має наміри стати центром антизахідних сил? Кіссінджер та його послідовники на Заході, приймаючи, в цілому, правильні стратегічні геополітичні рішення по відношенню до Китаю та СРСР, тим не менш, допускались грубих тактичних помилок, за які вимушені зараз розраховуватись українці ціною своїх життів. Але, чи не запізно схаменувся Захід?! Може вже прийшов час знов підлаштовуватись під новий - старий двополярний світ?! Як не дивно, але здається, Кремль стратегічно буде у виграші за будь-якого розкладу, хоч і не буде більше головним героєм Історії.
1
-
Дякую за цікаву розмову, але, напевно, краще поінформовані в деталях ті, хто залучений в процес. Гість, коли вигідно, то посилається на Нюрнберг, коли ні, то відкидає його. Не знаю про що свідчить тиша в процесі обвинувачення тих чи інших росіян в злочинах, скоєних ними в Україні, але боюся, щоби не сталося так, як з розслідуванням злочинів проти Майдану. Якщо Росія закривається за взірцем Північної Кореї, то важко буде взагалі кого небуть з них притягнути до відповідальності. Українці, насильно вивезені в Росію, мають якомога швидше повернутись, бо, не можна виключати того, що через певний час вони більше не зможуть це зробити.
1
-
Кремль може і не пояснювати, звідки хімічна зброя може з'явитись у Донбасі. Ця новина призначена для США та західної коаліції вцілому. Посилатися росіяни будуть, зокрема, на привід для початку війни в Іраку, якого, як вважають у Кремлі, не було. Схоже, що Росія може за певних обставин, які залежатимуть від підсумків переговорів із Заходом, розпочати наступ, але виключно на Донбасі та виключно силами свого "іноземного легіону".
1
-
Прав Юрчишин, давно известно, что должна сделать власть. Взамен, профанация реформ, "пыль в глаза". Если бы не ситуация в экономике, возможно, и этого не было бы. Власть, очень похоже, по-прежнему обслуживает кукловодов, а должна была бы беспокоиться о народе, который её избрал.
1
-
1
-
Американському уряду, з огляду на занепокоєння можливою дезінтеграцією Росії та втратою контролю за ядерною зброєю, навіть, вигідно застосувати до Росії статус держави-спонсора тероризму. Бо це посилить позиції тих в Кремлі, хто виступає за ізоляцію РФ та може вберегти цю державу від розпаду. Треба розуміти, що політичний режим в Росії, в тому разі, стане ще більше авторитарним та жорстким, можливо, навіть, тоталітарним. Але для Заходу, напевно, зараз важливішим є контроль над ядерною зброєю ніж уподобання окремих диктаторів. Хоча, шо я тут пишу, все це на Заході і без мене знають.
1
-
1
-
Гарним виходом для Кремля може бути паралельне підписання договорів про врегулювання конфліктів в Україні і в Ізраїлі. Тобто, виведення російських військ з території України прив'язати до вирішення ізраїльско-палестинського конфлікту. Кремль, таким чином, через допомогу братньому палестинському народу, ніби, піде на поступки, проте не просто так, а заради благородної мети - нарешті сформувати незалежну палестинську державу. Напевно, проти такого сценарію не буде виступати більша частина ісламського світу. Тим паче, що багато хто з числа мусульманських країн погоджується з правом Ізраїля на свою державу, а з найпотужнішою поміж них Ізраїль мав би найближчим часом підписати договір.
1
-
Визнавати бойовиків в Донбасі і вести з ними прямі переговори - це втрачати час даремно. Такі переговори можуть тривати нескінченно довго, до тих пір, поки Росія не отримає необхідного. Є небагато варіантів для України з вирішення мінської проблеми. Перший, посилення санкцій для Росії з боку США і ЄС, на які, схоже, Захід йти не хоче. Другий, укладення нових, прийнятних для України, угод замість мінських. Яких поступок захоче Кремль і чи зможе Захід їх задовольнити? За рахунок України це зробити не вийде - крім Криму, відмови від НАТО і ЄС, здається, нам більше нічого дати, але пропонувати це влада навряд чи ризикне, боячись втратити свою легітимність.
Признавать боевиков в Донбассе и вести с ними прямые переговоры - это терять время попусту. Такие переговоры могут длиться бесконечно долго, до тех пор, пока Россия не получит требуемого. Есть не много вариантов для Украины решения минской проблемы. Первый, ужесточение санкций для России со стороны США и ЕС, на которые, похоже, Запад идти не хочет. Второй, заключение новых, приемлемых для Украины, соглашений взамен минских. Каких уступок захочет Кремль и сможет ли Запад их удовлетворить? За счет Украины это сделать не выйдет - кроме Крыма, отказа от НАТО и ЕС, кажется, нам больше нечего дать, но предлагать это власть вряд ли рискнет, боясь потерять свою легитимность.
1
-
1
-
1
-
Кремлю, звісно, вигідно, щоб Польща, а за нею решта країн ЄС, що межують із Білоруссю, повністю закрили свої кордони. Причиною, напевно, є відсутність бажання білорусів приєднуватися до Росії. Сфальшований референдум не буде визнаний міжнародним співтовариством і домокловим мечем висітиме над новою союзною державою Росії та Білорусі. Щоб залишити народ Білорусі без вибору та зробити безальтернативним шлях на єднання з Росією, потрібно було сконструювати конфліктну ситуацію у відносинах Білорусі та ЄС, чим Лукашенко займається саме в цей час. Росія поспішає остаточно вирішити питання Білорусі, але навіщо нам та ЄС військовий кулак у вигляді Білорусі, який встромлений в тіло ЕС на його східних кордонах?
1
-
Зачекайте, як це розуміти – Росія не визнавала суверенітет і цілісність України? А як же Будапештський меморандум чи Великий договір, який набув чинності 1 квітня 1999 року? Тільки не треба, повторюючи кремлівські наративи, казати, що то – макулатура. Бо це не так! Розумієте, що зараз відбувається? Росія, що пішла війною на Україну, стала порушником своїх же зобов'язань, закріплених міжнародними договорами. Ким, згідно міжнародного права, є агресор, що розпочав війну проти суверенної держави? Правильно, злочинцем! Що роблять із злочинцем? Засуджують до страти чи ізолюють. Ізоляція Росії вже розпочалася, сподіваюсь, незабаром буде й решта. Довільне судження гостя про систему функціонування української влади дуже схоже на усвідомлений підрив державності. Головне, для більшої достовірності не забути почухати ніс чи око.
1
-
1
-
1
-
1
-
Якщо Росія дійсно збирається на певний час зачинитися для зміни громадських думок та впровадження нових суспільно-державних наративів, то та частина російського суспільства, що здатна до опору, може заважати втіленню нових настанов. Втікачі від мобілізаціїї і є потенційними супротивниками зміни курсу Росії, хоча меншою мірою, ніж ті, хто здатен взяти зброю до рук. Приймати втікачів чи ні, це справа кожної окремої держави, але небезпеки для приймаючих їх сторон, здається, нема.
Здається, що українців почнуть інтенсивно ламати, щоби ми пристали до думки про те, що Крим - це Росія. Напевно, дописи Маска та інших відомих людей - то перші камінці, що кинуті в нашу сторону, щоби потрапити в голову, да так, щоби з нами трапилася повальна амнезія. Хоча припускаю, що після змін громадської думки в середині Росі, Крим повернеться в Україну. Скільки часу до того моменту пройде? Може, зовсім нічого, а може - ціле покоління.
1
-
Для росіян найпростішим способом втягнути НАТО в конфлікт міг би бути напад росармії з Придністров'я на Молдову, бо румуни мали би відповісти на те. Але, напевно, лідери Заходу, щоби напряму не конфліктовати з Росією, будуть просити Київ розібратися з проблемою. Хоча, не виключаю, що румунські солдати у вигляді зелених чоловічків, без шевронів та інших атрибутів, що вказують на належність до армії країни-члена НАТО, можуть прийти на допомогу молдованам, тим більше, що розмовляють вони однією мовою.
1
-
Меркель, як політик, потребує фіксації своєї історичної спадщини. Вона багато зробила для Німеччини, однак, цього замало, щоб знаходитися в пантеоні особистостей світового рівня . Єдине, що вона ще може встигнути зробити, щоб стати особистістю світового масштабу - домовитися з Путіним про розв'язання конфлікту в українському Донбасі. Що може стояти на кону? Важко сказати, що може запропонувати федеральний канцлер, що йде. Але, від того, захоче Меркель вирішувати питання Донбасу та чи вистачить у неї для цього авторитету і аргументів, буде залежати її місце в світовій історії. Якщо у Москві вдасться досягти прогресу в питанні мирного врегулювання, тоді ця тема буде центральною в Києві. Ризикну припустити: якщо Меркель ми не побачимо на "кримській платформі", з великою ймовірност'ю процес врегулювання в Донбасі зрушився з мертвої точки, якщо керівник уряду ФРН буде там присутній, скоріш за все, переговори з Путіним були безрезультатними в частині його умиротворення.
1
-
Росія, напевно, набуде статусу неформального, а може і формального, лідера групи (G-5) країн-спонсорів тероризму. Для Кремля, схоже, не так неважлива втрата авторитету, якого вже, насправді, не лишилося, як бажання хоч щось очолити.
1
-
1
-
1
-
Електоральні президентські рейтинги вказують на те, що українці здебільшого довіряють генералу Залужному і саме з ним пов'язують перемогу у війні, за результатами якої могли бути визволені всі окуповані Росією території. Навіть, те, що Залужного передчасно звільнили (незалежно від причин), він певний час буде залишати імідж головного конструктора перемоги за собою. У діючого президента шанси також відчутні, проте, здається, вони пов'язані виключно з абсолютною перемогою України - в тому разі він, напевно, займе місце, яке сьогодні займає Залужний. Президент Зеленський для перемоги робить багато, особливо, що стосується мобілізації партнерів, проте, якщо перемога буде неповноцінною, з втратою, хай і тимчасовою, територій, то його президентський потенціал, вірогідно, не буде таким однозначним, як у випадку абсолютної перемоги, навіть, якщо Залужний не буде балотуватися на виборах.
Що стосується призову чоловіків 18-25-річного віку, то тут все складно. Свої думки про це я вже висловлював раніше. З одного боку, довіра до влади в тому випадку у певної частини українців зменшиться, натомість зросте потреба у якнайшвидшему досягненні миру, навіть, коштом тимчасової втрати територій. З іншого боку, розширення призовного віку може стати докором для тих партнерів, які навіть зараз, через майже 3 роки повномасштабної війни, не готові зробити все від них залежне для перемоги атакованої України. В тому сенсі, що українців ситуація змушує ризикувати найдорожчим - своїм майбутнім, то чому би і деяким партнерам не зробити більше, тим паче, що вони спроможні на то. Сподіваюсь, до розширення призовного віку по факту не дійде - партнери зроблять все, на що здатні.
1
-
На первый взгляд кажется, что Кремль победил. Да, они достроят еще один газопровод в обход Украины, однако его еще нужно будет запустить. История с OPAL показала, что СП-2, в случае допуска к эксплуатации, могут ждать подобные проблемы. Также может показаться, что Газпром, будучи основным игроком на рынке природного газа в Германии, будет использовать цену на газ, как политическое оружие. Это возможно, но продлится это не долго, через 10 лет спрос на газ в Германии резко упадет - правительство ФРГ выполняет программу, так называемого, Энергетического перехода на зеленые виды энергетики. А цену на продукт, если он в избытке, диктует покупатель, а не продавец, поэтому еще не ясно, сможет ли газ стать политическим оружием в руках Кремля. Но, при этом, Россию будут пристально контролировать и любое обострение (военное, экономическое или политическое давление) в отношении нашей страны, согласно договора, заключенного в Вашингтоне Байденом и Меркель, получит реакцию ЕС. Возможно, эту многоходовку специально разыграли, чтобы, используя экономические рычаги, загнать нашего агрессивного соседа в стойло.
1
-
Після того, як російські вояки були на околицях Києва, за крок від центру руського світу, а через роздуті ніздрі орки втягували запах справжнього руського духу, Путіну не вдасться продати росіянам, як перемогу, ЛНР та ДНР, навіть якщо він їх завоює повністю. Більше того, навіть більша територія, що включає ще й ХНР, що дає можливість отримати сухопутний коридор до Криму, швидше за все, всередині Росії сприйматиметься лише як технічне вирішення проблеми постачання води на півострів. Іншими словами, щоб не робив Путін далі, він приречений програти війну в Україні та ще й до всього буде визнаний військовим злочинцем, як і ті, хто допомагав йому.
1
-
Так, європейські країни узалежені від російських енергоресурсів. Так само, як від інших груп товарів з різних куточків планети (до прикладу, латиноамериканських бананів та ін.). І це, зазвичай, називають вільною торгівлею між країнами доти, поки товари не перетворюються на зброю в руках одних держав, за допомоги якої вони намагаються чинити вплив на інших. Провини європейських держав в тому, що вони купували енергоносії в Росії, нема. За виключенням тих, хто свідомо продався Кремлю в обмін на можливість отримувати демпінгові ціни на російські викопні вуглеводні, бо це впливало на політику продажних держав стосовно сусідів, від чого залежала їхня судьба, зокрема й України.
1
-
1
-
Подібні заклики до громадян демократичних країн, що знаходяться на території Росії, а тепер вже і Білорусі, лунають кожного разу в моменти загострення, коли не маючи змоги перемогти чи, швидше, йдучі до поразки в Україні, Кремль починає погрожувати ядерною зброєю. Захід, схоже знов отримав такий сигнал, чи то від розвідки, чи то напряму від росіян. Подібна реакція західних країн може вказувати на те, що вони приймають виклик і не збираються закривати очі на підрив світового порядку. Хоча, саме в цей раз, можливо, це збігається з бажанням Кремля вже розпочати відгороджуватись від решти світу, опускаючи залізну завісу. Але, що буде з українцями, незаконно вивезеними в Росію?!
1
-
За два дня до широкомасштабного вторгнення росармії в Україну міністр оборони Угорщини заявив про розгортання на кордоні з нашою державою військових підрозділів угорської армії. Якби у росіян вийшло так, як міркували, то, з великою ймовірністю, угорці відкрили би другий фронт проти України, сором'язливо називаючи цю ганьбу "гіманітарною операцією". Угорці мають розуміти, що вибираючи Орбана, їм слід готуватись до виплати українцям $$ мільярдів за вбивство з особливою жорстокістю під час ДСВ десятків тисяч цивільних громадян України.
Коли питання приналежності було руба поставлено перед угорськими урядовцями в НАТО, вони очікувано вибрали сторону Заходу. Таке ж по суті питання мав би поставити вже ЄС перед Австрією, але, напевно, того не станеться - бо деякі більш впливові ігроки союзу все ще сповнені надії повернутися до справ з Росією. Не знаю, як це в них тепер вийде?!
В захваті від позиції пані Мелоні стосовно України!! Бажаю їй успіхів і надхнення на посаді прем'єр-міністерки!! Але я поки що загалом скептично налаштований по відношенню до настроїв італійців. Може вони нас здивують?!
1
-
1
-
1
-
Напевно, в ситуації, що склалася, завдячуючи успіхам ЗСУ, Лукашенко вимушений невпинно маневрувати своєю армією. Здається, постійні навчання не є загрозою для України чи НАТО. Тримання, хоч і невеликої, білоруської армії в розігрітому стані, так би мовити, в тонусі, можливо, є завуальованим сигналом, призначеним Кремлю, який має показати, що Лукашенко залишається хазяїном Білорусі, а також натякає, що Лукашенко та білоруси, а не Кремль, будуть самостійно вирішувати про свою участь у війні Росії проти України. А масово білороси налаштовані проти війни.
1
-
Певний час розмірковую, як вийти з війни, аби з тим погодилися в Росії. Можливо, всіх задовольнить наступний план:
1. Припиняються бойові дії.
2. Російські війська виводяться з усіх українських територій.
3. За 100 км (тут може бути інше число, але в розумних межах) від кордону України з Росією суходолом проводиться лінія, відділяючи демілітаризовану зону, на території якої Україна не матиме права розміщувати підрозділи ЗСУ. Проте, ці території в складі українських адміністративних одиниць буть жити повноцінним життям, де безпекою будуть опікуватись звичайні поліцейські підрозділи.
4. Азовське море набуває статусу демілітаризованого.
5. Україна, за виключенням демілітаризованої зони має право приєднатися до НАТО.
6. У разі нападу Росії Україна має право ввести регулярну армію в демілітаризовану зону і знищувати там військові цілі, приналежні до РФ чи будь-кого ще.
7. Договір дійсний до моменту можливого приєднання Росії до безпекового союзу з Заходом.
Звісно, такі міста, як Харків, опиняться на демілітаризованій території. Але це краще, ніж постійні обстріли міста.
1
-
1
-
1
-
@victoriapavlovets1616 , ви праві, але тільки частково. Так, наші партнери публікують бюлетні, але інформації, яка має, так би мовити, стратегічне значення, ви там не знайдете, вона закрита. Тому, до такої важливої інформації підвищений інтерес, поперед усього, у нашого ворога.
1
-
Швидше за все, спецоперацію по "вагнеровцям", все ж таки, хтось злив. Російські спецслужби, напевно, з самого початку знали про операцію та скористалися цим. Негласно дозволили їй розвиватися до того моменту, коли бойовики прибули до Мінська. Після цього взяли керівництво в свої руки. Арешт і медійний супровід вже проходили під їх контролем. Мета - компроментація українських спецслужб, керівництва країни і держави Україна в очах її партнерів. Якби росіяни не були причетні до цієї операції, тоді про її невдачну реалізацію ми б нічого не дізналися. Українцям, які з кожним роком набувають все більше гідності та усвідомленості, а тим більше, нашим стратегічним партнерам, далеко не все одно, що відбувається з українськими спецслужбами.
1
-
Для Старої Європи і Китая пролонгація війни в Україні сильно шкодить. Здається, європейці близькі до розуміння витоків цієї війни, тому бачимо кардинальні зміни у ставленні до допомоги українцям. Для Європи і України, враховуючи існуючі асоціативні відносини, найкращим варіантом буде швидкий вступ України в ЄС. Це може сприяти зниженню загарбницької активності Росії в Україні. Нажаль, не всі бажають такого, навіть серед партнерів, тому передбачувано Угорщина буде гальмувати наше прагнення, до чого може приєднатися Польща і Словаччина, які на замовлення заздалегіть розпочали гру на стримування України і чи вплине на то уряд Туска, не ясно. Є нагальна потреба змінити правила для результативного голосування в ЄС з кворуму на більшість - в іншому випадку епопея з вступу українців до ЄС затягнеться надовго.
1
-
Стратегія США в Європі - стримування Росії, залучаючи європейські країни для виконання тактичних завдань. Завдання України в цій грі - послаблювати Росію, яка вторглася на територію нашої країни, відновлюючи свій вплив на пострадянському просторі. Однак своєю агресією Росія не тільки поранила нас, але і розкрила власну виразку, через яку мільярди доларів щорічно йдуть на утримання Криму і Донбасу. Додати сюди санкційні втрати і тоді напрошується питання: як довго протримається Росія? У чинної влади України є всього один варіант, щоб змінити роль України в чужій грі. Сподіваюся, судова і антикорупційна реформи допоможуть стримати олігархів та їх клани, які вкрали спочатку все те, що побудували наші батьки, потім обікрали нас через злочинні схеми і тарифи, а тепер зазіхнули на майбутнє наших дітей - міста і природа нашої країни в місцях розташування їхніх заводів і комбінатів в більшості випадків непридатні для життя. Поборовши корупцію і затвердивши справедливість в судах, Україна може стати вітриною західного способу життя, хоч нас запевняють в його скорому кінці, але це не так. Американцям, які вирішують свої завдання, швидше за все, однаково, в якій іпостасі ми перебуватимемо - виразки на тілі Росії, що кровоточить чи східноєвропейської вітрини успішного західного світу, але з більшим задоволенням нададуть допомогу, як здається, у другому випадку.
1
-
1
-
Лукашенко і сам радий ізолюватися разом з Білоруссю від Заходу. Примусова посадка літака, переправлення іракських нелегальних мігрантів і відмова в їх зворотному прийомі, терор для інакомислячих всередині країни, все це націлене на остаточний розрив з демократичним світом. І в той момент, коли у Заходу увірветься терпець, Лукашенко оголосить себе засновником династії білоруських диктаторів. Ось тільки на що він жити збирається?
Лукашенко и сам рад изолироваться вместе с Беларусью от Запада. Принудительная посадка самолета, переправка иракских нелегальных мигрантов и отказ в их обратном приеме, террор для инакомыслящих внутри страны, всё это нацелено на окончательный разрыв с демократическим миром. И в тот момент, когда у Запада лопнет терпение, Лукашенко объявит себя основателем династии белорусских диктаторов. Вот только на что он жить собирается?
1
-
1
-
1
-
Слухайте, переговори з Росією тривають понад 8 років. Це гра в одні ворота, бо Росія відтоді вийшла далеко навіть за межі мінських домовленостей, які, як відомо, були написані під тиском. Тепер вже здається, що Захід намагається не стільки виснажити Росію, як знекровити у нерівній битві з нею Україну. Бо якби Захід хотів відновлення справедливості та покарання порушника міжнародного права, то санкції для російської економіки мали би бути більш дієвими, а західний бізнес вже залишив би Росію. Якби Захід хотів виснажити Росію затяжною війною, напевно, зовсім іншим мало би бути відношення до життів українських солдатів. Для того потрібна високоточна зброя з більшою дальністю, чим є зараз, щоби менше гинуло українців в контактних боях, бо росіян просто фізично більше. Українці щиро вдячні партнерам за дуже велику допомогу. Ми сподіваємось отримати потрібну зброю, яка допоможе звільнити наши землі. Програє Україна - програє весь демократичний світ. Бо, як відомо, апетит посилюється під час їжі.
1
-
1
-
Виходячи з заяви Макрона, в контексті війни Росії проти України, про неможливість вести переговори, бо "погода зараз військова", напевно, в Пекіні Китай і Франція мало про що домовилися стосовно цього, якщо взагалі мова йшла про Україну. Для Китаю Франція окремо від Європи не так важлива, як весь ЄС разом. А судячи з різкої відмінності прийомів Макрона і фон дер Ляєн, європейська спільнота не бажає втрачати єдність та поступатися принципами, потураючи Пекіну. Нарешті США почали жорстко переслідувати порушників санкцій проти РФ за агресію проти України. Достеменно не знаю, як це може торкнутися французського бізнесу, але, напевно, Макрон передчуває нелегкі часи для Франції, тому намагається вести справи з Китаєм окремо від ЄС. Передбачувано, Китай стосовно підтримки Росії веде себе дуже обережно, уникаючи західних санкцій. Може Макрон, відчуваючи, що причепитися до Пекіна буде важко в майбутньому також, поспішає зняти напругу всередині Франції, яка болісно переживає потрясіння пов'язані з пенсіонною реформою. Хоча, можливо Макрон задіян у плані, участь в якому раніше приписували Німеччині. План по створенню міждержавної осі, на яку мають бути нанизані французські технології, російська сировина і китайські виробництва. Хто зна, може заради такого розподілу виробничих ланцюгів Макрон і здійснює свою човникову дипломатію?! А ми всі тут гадаємо, що то заради миру в Україні?!
1
-
1
-
Можливо, знаючи про бажання Росії якнайшвидше ввести газопровід ПП-2 в дію і приблизно розуміючи, як вона буде заради того діяти, її навмисно спровокували на агресивну поведінку. Влітку, в сезон низького попиту, норвезькі газогони були закриті на профілактику, чим не могла не скористатися Росія, яка так само знизила поставки газу в Європу, що підняло ціни. Знаючи, що такі дії не сподобаються в Європі, росіяни все одно ризикнули, використовуючи ціну на газ, як жупел, намагались підганяти європейських чиновників до завершення дозвільних процедур стосовно газогону ПП-2. Замість того, щоб прискорити запуск газопроводу ПП-2, в Європі почалася серйозна дискусія про надмірний вплив поставок російського газу на європейську економіку. Ціна на газ скоро впаде, як тільки відкриють вентилі норвезьких газогонів, але неприємний осад від дій Росії, яка скористалася тимчасовою слабкістю Європи, залишиться надовго. Сподіваюся, в Європі згадають, що Росія вже діяла таким чином, перериваючи поставки газу через Україну в суворі зимові місяці. Переслідуючи тактичну вигоду, Росія може програти стратегічно.
1
-
1
-
1
-
1
-
Випадок з ракетою в Польщі може бути цілеспрямовоною операцією, метою якої є охолодження стосунків України та НАТО. Ті на Заході, хто наполягає на перемовинах з Росією і готовий замирити її коштом українських територій, напевно, тепер будуть відкрито відмовляти українців і європейців від приєднання України до альянсу. Відомо, НАТО не бажає воювати з Росією і дехто в альянсі, екстраполюючи це небажання на майбутнє, напевно, будуть чинити опір нашому членству в північноанлантичному альянсі. Схоже, тільки на таких умовах Росія готова домовлятися з США по усьому спектру взаємних проблем. Тобто, можливо, не звертаючи уваги на людські втрати та матеріальні витрати, українців будуть переконувати повернутись у відносинах з Росією до статус-кво 2015 року.
1
-
1
-
Дійсно, росіяни сприймали Крим своєю територією, хоча, напевно, здогадувалися, що колись півостров треба буде повернути Україні. Можливість ядерної відповіді Росії у зв'язку з ударами по Криму, на мій погляд, малоймовірна, тому що одну з багатьох мет, до якої прагнули, здається, досягнуто. Ця мета стосувалася взаємовідносинам двох найбільших держав Азії. Здається, відносини між ними перейшли у необхідний стан.
1
-
1
-
Чинна польська влада, надаючи можливість блокувати український кордон, схоже, вимушено так діє, аби ПІС знов мав право сформувати уряд. Хитка, після парламентських виборів, ситуація в Польщі підштовхує чинну владу до використання будь-яких найменших приводів, аби схилити шальки терезів на свою користь, навіть, використовуючи антиукраїнські методи. Загалом, попри те, що тут вбачаються глибші процеси, що впливають на переділ сфер впливу в світі, сподіваюсь, такі практики все ж таки призначені для використання лише у внутрішній польській политиці і не нашкодять польсько - українським відносинам.
1
-
1
-
1
-
1
-
Щиро дякуємо за допомогу американському народу, який, як і раніше, знаходиться в авангарді народів вільного світу!! Подяка пану Гербсту за цінні змістовні коментарі.
Гадаю, наші партнери роблять вивірені кроки, постачаючи зброю для ЗСУ. Бо на це впливає не тільки ситуація на фронті, а цілий комплекс чинників, таких, як загальна геополітична ситуація в світі та в окремих його регіонах, зокрема, дуже важливе значення має ситуація в середині Росії. Звісно, деяка інертність в постачанні зброї є. Для нас важливим є кожний день, тому, напевно, українській владі треба шукати аргументи, а краще створювати приводи, для прискорення поставок зброї, а також посилення її кількісних і якісних показників.
1
-
Здається, ще рано думати про президентські вибори 2024 в США. Але, якщо команда президента Байдена дійсно розглядає візит в Київ, як старт передвиборчої компанії, то, напевно, вона має розуміння невідворотності перемоги України. Інакше, озираючись на політтехнології виборчого процесу, заявка на другий президентський термін може виявитися марною. Якщо розвивати думку в цьому напрямку, то слід очікувати, що конкуренти Байдена почнуть протидіяти (судячи з негативних відгуків деяких представників Республіканської партії про візит президента в Київ, це вже почалося) і погано, якщо це торкнеться домоги Україні.
1
-
1
-
@Вікторія К, як ви думаєте, коли перед людиною постане питання, на що витратити останні гроші, то що більшість зробить - купить їжі чи новий айФон? Достатньо було би здавати землю в оренду (до 100 років, до прикладу), але ми не маємо право продавати те, що належить нашим нащадкам. Я не проти, щоби в Україні застосовувалися високі технології і вироблялася продукція з високою доданою вартістю, але чомусь за 30 років майже нічого такого не спромоглися зробити. Олігархічна економіка не здатна була виробити, навіть, праску. Чи потрібна буде західним інвесторам Україна для виготовлення новітніх технологічних продуктів, не впевнений. Чи не вийде так, що відмовляючи українцям у членстві в НАТО, західні компанії не будуть поспішати вкладатися в Україну, бо їхні інвестиції де-факто не будуть захищеними?! Земля точно потрібна, бо інвестиції в с/г сектор економіки порівняно не високі, а обіг коштів короткий - можна ризикнути. Землю, звісно, не вивезуть, але збагачуватися на ній будуть інородці.
1
-
1
-
1
-
Якщо хтось гадає, що за рахунок українців вирішить свої проблемки, знайте, вам не обломиться. Український глибинний народ (Deep Nation), який століттями мріяв та боровся за свою незалежну державу, зробити це нікому не дозволить. Лідер британських лейбористів має рацію, коли говорить про неприпустимість вимог Росії, посилаючись на її підпис під Будапештським меморандумом. Росія, відмовившись від виконання своїх зобов'язань, більше не має права взагалі вимагати від України бодай чогось. У такому ж ключі має діяти українська дипломатія. Якщо правду сказав Козак, виявляється, росіяни досі чекають від України прямого діалогу з терористами з ОРДЛО і на запланованій через два тижні зустрічі в Берліні ця тема знову обговорюватиметься. Чому українська делегація досі не поставила крапку у цьому питанні?
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Церква вже не може виконувати своєї багатовікової ролі з утримання пастви в покорі - це нам усім предметно демонструють на прикладі сьогоднішнього понтифіка. Тому для безлічі легковірних людей існують нові опції для переконання - годинник апокаліпсису, пандемія і т.п.
Якби Сталін бажав мати Україну без західних областей, то навіщо він 17 вересня 1939 року приєднав їх до УРСР?! Він, напевно, мав би діяти навпаки - залишити український нарід розділеним?!
"Теорія маятнику" схожа на гіпноз, бо, насправді, після невдалих спроб реформування завжди приходить невдоволення, а за незавершеною революцією насувається контрреволюція - це природньо, як нічь, що змінює день, як осінь, що приходить після літа.
1
-
Нажаль, останнім часом в Америці, а в Європі ще раніше, до влади стали приходити політики, які, заради міттевого покращення стану економіки в своїх країнах, йшли на компроміси з сумлінням, що руйнувало минулорічні досягнення демократії. Не хочу навіть розмірковувати, до чого це могло привести. Але громадянам вільного світу пощастило, що є такі лідери, як Байден, Пелосі, та інші політики "старої школи", які не забули, яким чином демократія має захищати себе та давати прихисток тим, хто того потребує. Насмілюсь припустити, якби президентом США не став Байден, то, можливо, незалежної України вже не було б. Багато хто з нас ще не можуть того збагнути, але час просвітлення обов'язково прийде до них. Щиро дякуємо пану президенту Джозефу Байдену за стійкість, а народу Америки за терпіння!!
1
-
1
-
Писав і буду продовжувати це робити - не плутайте людей!! В Будапештському меморандумі країни - підписанти давали гарантії чи запевнення:
"…Вітаючи приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держави, що не володіє ядерною зброєю, беручи до уваги зобов'язання України ліквідувати всю ядерну зброю, що знаходиться на її території, у визначений період часу, відзначаючи зміни в галузі безпеки в усьому світі, включаючи закінчення холодної війни, що створили умови для глибоких скорочень ядерних сил, підтверджують таке:
1. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного Акта НБСЄ поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.
2. …підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.
3. …підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного Акта НБСЄ утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримувати будь-які переваги.
4. …підтверджують їх зобов'язання домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з надання допомоги Україні як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, в разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї.
5. …підтверджують щодо України їх зобов'язання не застосовувати ядерну зброю проти будь-якої держави-учасника Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, крім випадку нападу на них самих, їхні території чи їхні підопічні території, їхні збройні сили або їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю.
6. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки та Україна будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань."
Єдина країна, яка не виконала гарантії - це Росія. Решта країн добре розуміли до чого приведе ядерне роззброєння України. Проте, там відкорковували шампанське, коли за копійки позбулися загрози, яку несли більше ніж 1200 ядерних боєголовок, розміщених в Україні та націлених на міста і стратегічні об'єкти західних країн, переважно США. Тому дивно зараз, під час війни, спостерігати за зволіканням з допомогою для України з боку Заходу і перенесенням акцентів у двосторонньому діалозі на самостійне виробництво зброї українським ВПК. Що мали би зробити українські керманичи напередодні підписання Будапештського меморандуму? Отримати членство в НАТО, залучити субсідії і кредити від Заходу на перебудову і переозброєння ЗСУ за стандартами північноатлантичного альянсу. Неважливо, сприймав нас Захід своїм союзником чи ні - це єдина незамінна умова ядерного роззброєння України, яку недолуга українська політична еліта не змогла реалізувати.
1
-
Погано відношусь до авторитарних режимів, але здається Китай всіляко намагаються підставити під удар. Сильний, слабкий - будь-який згодиться. Здається, Росія тут грає не останню роль. Не знаю, які кінцеві наміри Кремля, може це завчасна підготовка до останньої визначальної схватки з екзистенційним супротивником.Чи може сильний Китай, як кістка в горлі, заважає вести свою гру в стані країн третього світу чи це лише замовлення ще когось. Здається, спочатку Москва намагалась затягти Пекін на санкційне поле, вимагаючи військової допомоги. Коли не вийшло, в хід пішла провокація з ядерною зброєю в Білорусі - на другий день після того, як Китай заявив про неприпустимість розміщення такої зброї за межами держав - власників. Чого ще слід очікувати?! Цікаво, на чиєму боці Білорусь насправді, Китаю чи Росії?!
1
-
Для кожної дії є свій час. Аналітики в США, в Британії мають рацію - пуски Кинджала, це агонія. Росія показала весь свій військовий потенціал, і його оцінки виявилися невиправдано завищеними. Недаремно уряд США припустив, що окремі країни НАТО можуть допомогти Україні звільнити свою землю від загарбника. Ядерну зброю, згідно з доктриною, Кремль може застосувати, якщо є загроза існуванню Росії. Оскільки військові дії йдуть на території України, це не несе задекларованої загрози. Єдине, що може викликати сумнів, так це Крим, який в Кремлі вважають своїм. Але з цим можна зачекати, коли Росія, знемагаючи від санкцій, буде сама волати забрати Крим назад.
1
-
Напевно, в ситуації, що склалася, завдячуючи успіхам ЗСУ, Лукашенко вимушений невпинно маневрувати своєю армією. Здається, постійні навчання не є загрозою для України чи НАТО. Тримання, хоч і невеликої, білоруської армії в розігрітому стані, так би мовити, в тонусі, можливо, є завуальованим сигналом, призначеним Кремлю, який має показати, що Лукашенко залишається хазяїном Білорусі, а також натякає, що Лукашенко та білоруси, а не Кремль, будуть самостійно вирішувати про свою участь у війні Росії проти України. А масово білороси налаштовані проти війни.
1
-
1
-
Вопросы безопасности в Восточной Европе должны в любом случае превалировать над экономическими интересами отдельных стран, пусть и принадлежащих к Старой Европе. США должны именно так смотреть на ситуацию с СП-2. Достройка и запуск в эксплуатацию этого газопровода обязательно должны увязываться с бесперебойной работой украинской транзитной газотранспортной системы. Это должно быть политическое решение, в виде договора с четким отображением гарантий и подписями причастных стран и организаций (Украина, Польша, Германия, Россия, ЕС и др.). И в этот раз смотреть нужно в оба, не допустить ситуации подобной с подписанием Будапештского меморандума. На меньшее Украина не должна соглашаться и имеет полное право, в случае игнорирования своих интересов, обращаться за поддержкой в парламент США, Европейскую комиссию и европейские суды. Ни компенсации, ни инвестиции не смогут компенсировать образовавшуюся брешь в безопасности Восточной Европы и Украины, как её части, с запуском СП-2.
1
-
1
-
1
-
Сподівався почути від Путіна щось на кшталт "вставай страна огромная", але, напевно, Росія зараз настільки "неподъемная", що нічого кращого, ніж призупинити участь Росії у договорі про СНО, російські стратеги не змогли придумати. Тим не менш, своєю промовою Путін намагався згуртувати росіян заради зміцнення країни. Але чи можливо це зараз, якщо навіть в ситі 2000-ні, з їхніми потоками валюти в країну, нічого не вдалося зробити? Чекав, що Путін вимагатиме посилити режим в середині країни. Але такого не сталося. Навпаки, прозвучали деякі ліберальні ідеї стосовно бізнесу та місцевих органів влади. Навіть нуворішам, які з початком виступу лідера Росії напружилися і змокли, Путін надав індульгенцію, дозволивши і далі жити на Заході. Нове, більш нейтральне чи просто байдуже ставлення до геїв в промові, напевно, підбадьорило багатьох з них. Судячи з реакції деяких слухачів, латентні геї були присутні в залі і несмілива надія була накреслена на їхнії обличчях. Все ж таки, як я писав раніше, Росія, з її ресурсами, напевно може відротись, але ставши демократичною державою. Закінчивши війну в Україні та сплативши за злочини і руйнування. І головне, росіяни мають викинути зі своїх голів дестркутивну думку про помсту і реванш, щоби знов не вскочити в ісоричну колію, яка призводила багато народів до краху.
P.S. Забувся написати, чи не вперше Путін в промові розділяє росян на русскіх та інші нацменшини. Цікаво, до чого це? Невже, це перший крок до дезінтеграції Росії?!
1
-
1
-
1
-
Цієї ночі я бачив сон, в якому Росія нанесла ядерний удар. Не пам'ятаю, якої потужності він був, де саме стався вибух (в Україні чи в інший країні Європи). От тепер сиджу і думаю: якби Росія дійсно вчинила щось подібне за силою емоційного сприйняття (не обов'язково ядерний вибух), то залишалися би еліти і громадяни країн НАТО неприступними, як до тепер, в питаннях інтеграції України в безпекові, політичні, економічні союзи західних країн?! Напевно, що ні. Навпаки, думаю вони наввипередки почали би самі шукати союзництва з Україною. То може вже пора нашим партнерам набратися мужності і взяти на себе частину відповідальності, бо Путін саме в цей час в Пхеньяні роззброює Північну Корею і розраховуватися за те знов будуть виключно українці?!
1
-
1
-
1
-
The smiling faces of the conference participants, especially the representatives of Germany and France, are discordant with the feelings of millions of Ukrainians. Germany and France, blocking Ukraine's path to NATO in 2008, put the benefits of economic cooperation with Russia above democratic principles. By their decision, these countries unleashed the hands of aggressive Russia, which first attacked Georgia in August 2008 (literally a month after the short-sighted decision at the NATO summit), and then Ukraine in 2014. Ukraine, having abandoned the world's third largest nuclear arsenal, according to the Budapest Memorandum received guarantees from the countries of the nuclear club to respect the integrity and independence of Ukraine, and also not to exert economic pressure. Before the ink had dried under the document, Russia began to attempt to destroy Ukraine - first with the help of economic levers, and then with the military. Germany, joining NATO in 1955, had a huge part of the territory occupied by the USSR. This did not prevent her from becoming a member of the North Atlantic alliance. Now Germany is refusing NATO membership to Ukraine, citing its territories occupied by Russia as the reason. Germany, whose Nazis and regular army during the Second World War killed and tortured to death in concentration camps more than 8 million Ukrainians (the total losses of the population of Ukraine in this war amounted to 14 million). Feeling no guilt towards the Ukrainian people, the German elite prefers to do business with Russia as if nothing had happened, which is the reason why Ukraine is denied NATO membership. Dear citizens of the free world, it is important for us to know that you support the Ukrainian people in their desire to live in a free and peaceful country. Help us influence Germany and France to stop violating the NATO charter and give Ukraine the opportunity to somehow join the alliance. Without this, peace in Europe is impossible.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Боротьба з корупцією не має стати інструментом в руках партнерів, за допомогою якого вони вирішуватимуть свої проблеми. Тобто, в залежності від стану світової кон'юктури, тримаючи Україну на антикорупційному гачку, то наближати її до своїх союзів і альянсів, то віддаляти. Чесно кажучи, мені здається, що з корупцією на вищих щаблях влади може покінчити одна 5-хвилинна розмова. У Заходу для того є все потрібне. Але, як бачимо, там на практиці, попри риторичні вправи, закривали очі на корупцію в Україні, тим самим надавали мовчазну згоду нашим можновладцям на розграбування держави. І зараз, бачимо багато галасу, проте, справи закриваються, корупціонери на волі і т.п. Окрім інших, у виграші борці з корупцією, які зробили з того дуже вигідний для себе бізнес. Закордонні донори непогано оплачують подібні послуги. Я маю право висловлювати ці думки, бо писав про корупцію ще в ті часи, коли багато хто воліли взагалі мовчати чи тихесенько булькотіти про неї на своїй кухні, а більшість сьогоднішніх борців з корупцією були школярами. Можливо, доморощені антикорупціонери зацікавлені, щоби справа їхнього життя ніколи не припинялася. Але тут важливо все ж таки своєчасно зупинитися, щоби не вийшло так, як часто буває в житті, коли у компанії, що продає акційний товар, запаси вже давно закінчилися, проте, реклама акції продовжує виходити, бо за неї було заплачено наперед.
1
-
1
-
Можливо, після зохоплення ще й Донецької обл., Кремль заявить, що спецоперація на території України завершена. Можливо, це буде точкою відліку для нових перемовин зразка Мінська. Можливо, навіть, Росія буде намагатися повернути, так звані, ЛНР та ДНР до українського лона у вигляді, близькому до того, що прописаний в Мінську - 2. Хоча, якщо Росія вже визнала ЛНР та ДНР, то швидше, вони тепер будуть намагатися приєднувати ці республіки до Росії, щоби їх було важче повернути з огляду на російську військову доктрину, так само, як і Крим. Відносно легке захоплення Росією південних земель, якими проходить водний канал до Криму, можливо (дуже обережно скажу), є результатом домовленостей когось з кимось. Напевно, після повної окупації Донецької та Луганської областей росіяни, швидше за все, залишать південь України, але не Крим. Поки вони будуть намагатися залишити його за собою і факт закачки води в водойми Криму може це підтверджувати. От, якби вони знали, що весна в Криму буде щедрою на дощі, як би вони вчинили? В кінцевому рахунку, вірю, що ЗСУ виб'ють усі козирі з рук російських окупантів, котрим доведеться тікати з нашої землі.
1
-
Стосовно НАТО - не хвилюйтесь, усе йде за планом. Угорщина не стане на шляху України в НАТО, бо, навіть, якщо припустити вплив на її рішення Росії, останній, з урахуванням курсу на ізоляцію, має бути, навіть, вигідне приєднання України до північноатлантичного альянсу. Поставки німецьких танків Леопард до ЗСУ - з тієї ж опери. Здається, що для Росії війна проти України має характер екзистенційної, бо виходить так, що на нинішньому історичному проміжку надає найбільші шанси для збереження її цілісності.
1
-
Мне кажется, общий разговор об отмене русской культуры не имеет смысла. Ведь, в конечном счете, каждый сам для себя решает, как относится к ней. Я для себя решил и теперь большую часть времени общаюсь на украинском языке. Россия - бледная тень Советского Союза, сохранившая его воинственную риторику и агрессивность к окружающему ее миру. Россияне виновны в том, что привели фашистов к власти. И не важно, что для этого их много лет идеологически обрабатывали и готовили, культивируя реваншизм и имперское сознание. Возможно, в самом начале этого процесса (в новейшей истории и после поражения СССР в холодной войне) мы не увидели чего-то страшного и пугающего, ведь многие из нас спокойно смотрели "старые песни о главном", с которых, кажется, и начался процесс возрождения великодержавного духа русских. Но мы все - русские, украинцы, поляки, немцы etc прежде всего люди и реакция на зверства российских солдат в украинских городах у людей без серьзных отклонений психики должна была бы быть одинаковой. Но видя то, как большинство россиян, воспитанных на русской культуре, не рефлексируют должным образом на преступления соотечественников, многие в окружающем мире задаются вопросом: что же это за культура, воспитанники которой становятся нелюдями?! Несколько месяцев назад, еще до начала полномасштабной войны России против моей страны, я пытался посмотреть юбилейный концерт одной старой российской рок-группы, но так и не смог этого сделать. Слушая песни и глядя на лица некогда любимых мною исполнителей, я испытал неприятное чувство отторжения, которое не позволило досмотреть концерт до конца. Теплые чувства, некогда связывающие меня с музыкой этого коллектива, куда-то улетучились. Я понял, что мое прежнее восприятие всего русского, российского трансформировалось в чувство, которое воздействует на меня физиологически, вызывая рвотный рефлекс. Можно долго рассуждать на тему отмены русской культуры, но пока россияне массово не покаяться и не встанут на колени, в окружающем их мире будет все больше людей блюющих от упоминания слов "русская культура".
1
-
Боюся, і це не смішно, ми можемо бути свідками всесвітньої змови. Для загалу Китай, Індія, Туреччина та решта причетних засуджують агресивні дії Росії проти України, а насправді намагаються завалити існуючий світопорядок. Авторитарні режими, напевно, відчувають, що їхній час безповоротно закінчується. Китай, взагалі, здається, крокує до масштабної кризи, тому, напевно, відчуває, що іншого шансу у нього може не бути.
1
-
1
-
1
-
Виросло ціле покоління американців, які не вміють працювати своїми руками, бо, навіть, майже в кожній "мишачій норі" стояв комп'ютер, підключний до біржи, що торгує цінними паперами etc. Можливо цю проблему можна буде з часом вирішити, проте, напевно, краще відразу почати застосовувати технології з мінімальним втручанням людини в процес виробництва, визволяючи працівників від повсякденної рутини. На мій погляд, краще впорається з проблемою економіка тих держав, в яких буде пошана вищого гатунку до найманих працівників, а від самого процесу виробництва робітники будуть у захваті, тобто він має бути цікавим, як популярні комп'ютерні ігри. І нарешті про саме головне - держави мають припинити виховувати слухняних нерозумних рабів. Аби бути в числі світових лідерів, уряди мають зробити сфери освіти і охорони здоров'я самими видатковими статтями своїх бюджетів.
1
-
1
-
Щоб Захід пішов на угоду з Росією і допустив поширення її сфери впливу на Україну, насамперед він має погодитися на новий статус Росії, як наддержави, поряд із США та Китаєм. Росія не є членом закритого клубу наддержав з однієї простої причини - вона не в змозі ні політично, ні економічно, ні за допомогою військової сили вирішувати серйозні геополітичні завдання. Підтримка військових конфліктів, що тліють, окремі акції залякування на рівні терактів, кібератаки не дають права державам зі слабкою економікою претендувати на наддержавність. Хоча, схоже, переговори щодо визнання за Росією цього статусу ведуться. І навіть, якщо Росія якимось неймовірним чином зможе домогтися свого, отримати Україну вона, швидше за все, не зможе – навпаки, результатом згоди США на нову роль Росії буде повна незалежність України від впливу останньої та остаточного проєднання її до табору країн західної цивілізації.
1
-
1
-
Кремлю, який боїться оголосити військовий стан та загальну мобілізацію, дуже важливо створити картинку реальної загрози для Росії. Цією загрозою, здатною зробити переворот у мізках росіян, може стати НАТО, якщо вступиться за Україну. У НАТО, мабуть, боятся не тільки ядерної загрози з боку Росії. Дуже важливим є очікувані зміни настроїв в російському суспільстві, яке зараз не має сильного бажання воювати з українцями. Але все може змінитися. Давно відомо, що НАТО як червона ганчірка для бика, здатне зачепити глибинні почуття великої частини російського народу. Таке ставлення до альянсу культивувалося з моменту утворення НАТО, спочатку радянською, а потім російською пропагандою. Українському політичному керівництву слід добре подумати, що краще – вимагати від Заходу сучасні ЗРК та літаки чи участь НАТО у закритті неба над Україною. Другий варіант, напевно, дозволить Кремлю отримати потрібну йому реакцію великої частини росіян, які вишикуються в чергу у військкомати, бо тепер асоціюватимуть Україну з НАТО. Це вже питання психології, коли в ситуації великої небезпеки для імперії люди більше не переймаються своїм особистим життям та готові положити його на вівтар вітчизни. Чи стане нам від цього легше? Краще отримати все необхідне для захисту нашого неба та зачекати того часу, коли економіка Росії впаде від санкцій, коли у Кремля більше не буде ресурсів для ведення повномасштабної війни. Аналітики прогнозують, що це може статися за 3-4 місяці.
1
-
1
-
Четвертая конференция по вопросам реформирования в Украине традиционно, как и все предыдущие, проходит за пределами нашего государства в дружественной стране. До этого были Британия, Дания и Канада. Украинская власть, в который раз продемонстрировав цирковые трюки (актерство в крови), вытащила, как последний аргумент, из рукава китайского туза. Если перевести на понимаемый язык это может звучать так: дайте нам членство в НАТО и ЕС, но отстаньте от наших некоторых олигархов (аффилированных с властью), иначе мы начнем дружить с Китаем. Зе и Ко не понимают, что от них не зависит, по какому пути будет идти Украина. Этот путь указал украинский народ и этот путь лежит на Запад в семью демократических государств. Чем быстрее украинская власть это поймет, тем быстрее начнет избавляться от своих сегодняшних проблем.
1
-
Випадок з ракетою в Польщі може бути цілеспрямовоною операцією, метою якої є охолодження стосунків України та НАТО. Ті на Заході, хто наполягає на перемовинах з Росією і готовий замирити її коштом українських територій, напевно, тепер будуть відкрито відмовляти українців і європейців від приєднання України до альянсу. Відомо, НАТО не бажає воювати з Росією і дехто в альянсі, екстраполюючи це небажання на майбутнє, напевно, будуть чинити опір нашому членству в північноанлантичному альянсі. Схоже, тільки на таких умовах Росія готова домовлятися з США з усього спектру взаємних проблем. Тобто, можливо, не звертаючи уваги на людські втрати та матеріальні витрати, українців будуть переконувати повернутись у відносинах з Росією до статус-кво 2015 року.
1
-
@mikesamsonov7114 , так чому тоді в Росії провалена програма формування регіонального добровольчого ополчення, а нові БТГ, що прибувають з Росіїї на війну в Україну, укомплектовані особовим складом менш ніж на половину? Ви не зрозуміли мій коментар, він не про моральність росіян, а про те, що спостерігая за успіхами ЗСУ та беручи до уваги чутки про смерті російських солдатів, що ширяться Росією, все більшій кількості росіян інстинкт самозбереження, зашитий в ДНК людини, підказує не їхати в Україну, навіть, на заробітки, бо витрачати зароблене все одно не буде кому. Моралі же я торкнувся, коли описував нові виверти російських агентів з числа українців, які вільно роблять свою брудну справу в етері українських ЗМІ.
1
-
Навіть не треба сумніватись в тому, що європейці після війни повернуться до ділових стосунків з росіянами. Я би скептично ставився до останніх заяв і Макрона, і Шольца, і інших лідерів Європи, бо економіка діє за своїми законами. Адже Німеччину, не зважаючи на злочини нациського режиму під час ДСВ, не викунили за борт світової економіки, хоча багато німців були засуджені. Так само буде з Росією. Тому європейські лідери воліють у злочинах в Україні звинувачувати кремлівську кліку, а не весь народ, та, на випадок розвалу РФ, ведуть сепаратні переговори з місцевими елітами, щоби не втрачати темп повернення до звичного гешефту. Скажу більше, напевно, європейські еліти потирають руки від передчуття, що російські багатства впадуть на них за супер демпінговими цінами, бо, як відомо, агресор має бути покараний та сплатити за всіма рахунками. Також під питання поставив би тезис про страхи Заходу перед розвалом РФ. Здається, що навпаки, саме розпад Росії є надметою Заходу. Росіяни не здатні впоратись з усіма тими багатствами, на яких сидять. Росія, навіть без війни з Україною, крокувала до своєї загибелі. Війна лише прискорила цей процес, хоча в Кремлі, напевно, гадали, що війна якимось чином зможе загальмувати зникнення РФ зі світової мапи. Розпад Росії, напевно, навіть здатен на певний час примирити США та Китай, якщо останній отримає протекторат над Північними територіями та перенаправить свою експансію в тому панрямку. Відтворити в Росії північнокорейський режим буде важко. Якщо порівняти густоту населення в країнах, то рахунок 190:8 (на кв. км) на користь КНДР. А як відомо, перетікання відбуваються від субстанції з більш високою густиною до тих, що мають меншу (в останньому реченні не маю на увазі КНДР, бо насправді на планеті багато місць, які скоро стануть непридатними для життя людини). Тиск на Росію буде зберігатись і ніякі прикордонники чи ядерна зброя не зможуть тому завадити. Рускім, щоби остаточно не розчинитись в масі більш плодовитих, з демографічної точки зору, сусідніх народів, краще, навіть, самим розпочати процес розпаду РФ, давши змогу відколотися всім бажаючим того національним околицям. А перед тим сплатити українцям за війну та встати на демократичний шлях розіитку.
1
-
1
-
1
-
На стартовій сторінці браузера Microsoft у короткому списку головних новин перманентно знаходяться мінімум дві новини про війну в Україні. В інших джерелах інформації ситуація аналогічна. Тож світ не втрачає увагу до подій в нашій країні. Проте, це не означає, що той інтерес не треба підживлювати. Дуже бюджетним способом розповсюдження інформації про війну в Україні є реакція закордонних оглядачів - коментаторів на музичні кліпи українських виконавців в YouTube. Особливо це стосується пісень з воєнно-патриотичної тематики. Часто це роблять американці та англійці. Розуміння музики доступне всім, відео саме за себе говорить, а переклад текстів є в субтитрах, хоча часто коментатори самі додатково розтлумачують сенси пісень своїм глядачам. Перегляд такого відео безкоштовний, не вимагає багато часу, воно має велику авдиторію по цілому світові, що є додатковим плюсом порівняно з іншими методами комунікації. Чим більше буде відгуків про українську музику в світі, тим більше людей будуть знати про війну. Тож побажаємо нашим музикантам писати більше якісного контенту, англійською в тому числі.
1
-
1
-
Білору́ська Наро́дна Респу́бліка (біл. Белару́ская Наро́дная Рэспу́бліка, Biełaruskaja Narodnaja Respublika (БНР, BNR)) — білоруська держава зі столицею в Мінську та Городні, яка після утворення 9 березня 1918 року відповідно до Другої Статутної грамоти, зберігала ознаки суверенітету над певними територіями понад 6 місяців і під час Слуцького повстання (27 листопада — 31 грудня 1920 року).
Державною мовою була білоруська мова. Атрибути державности: Тимчасова Конституція БНР (ухвалена 11 жовтня 1918 р.), печатка БНР (від 28 квітня 1918 р.), прапор і герб (з червня 1918 р.) і паспорти громадян БНР (з літа 1918 р.). Міжнародне визнання: Вірменія, Грузинська Демократична Республіка, Австрія, Польська Республіка, Естонія, Латвія, Литва, Чехословаччина, Українська Народна Республіка і Фінляндія (де-юре); Німецька імперія, Царство Болгарія й Османська Імперія (де-факто). У містах Каунасі, Ризі, Константинополі, Києві, Одесі, Празі, Берліні, Гданську, Копенгагені та інших працювали білоруські дипломатичні та військово-дипломатичні місії, консульства і представництва.
Найбільших успіхів уряд БНР досяг у культурному будівництві й розвитку освіти. За короткий час були створені до 350 початкових шкіл, кілька гімназій, Мінський педагогічний інститут, виходило 28 газет, діяло 11 видавництв, видавництво «Освіта» («Адукацыя») активно друкувало підручники для шкіл, готувалося відкриття Білоруського державного університету.
Після листопадової революції в Німеччині (1918) Радянський уряд відмовився від Берестейського договору й рушив Червоною армією на захід. 10 грудня Червона армія зайняла Мінськ. Мінська Рада проголосила відновлення Радянської влади. На середину лютого 1919 року по всій території Білорусі знову встановилася влада більшовиків.
1
-
1
-
Якщо не відвоювувати загарбані Росією території зараз, то напевно, за них можна буде забути назавжди. Багаторічі бізнес-партнери Росії, які сьогодні підтримують нас, насправді, першими серед інших, будуть зацікавлені спустити на гальмах цю проблему, аби відновити звичні справи з Кремлем. Проте, тут постає питання санкцій - що буде з ними, якщо статус-кво 1991 року залишатиметься порушеним?! Що буде робити з тим Захід?! Який сенс штовхати українців до перемир'я, якщо санкції не дадуть змоги використовувати всі можливості, що надають вільні відносини з Росією?! Якщо санкції знімуть з росіян, проте, вони добровільно не схочуть повертати наші окуповані землі (хтось в тому сумнівається?!), що з тим будуть робити на Західі?! Одна справа зараз, коли існують домовленності не використовувати ядерну зброю в російсько-українській війні, є можливість конвенційними методами забезпечити вихід ЗСУ на кордони 1991 року і чи зможемо в майбутньому це зробити, якщо:
а) набудемо членства в НАТО - хто дозволить втягувати альянс у війну з ядерною державою?!
б) не приєднаємося до НАТО - спроба відвоювати окуповані території буде сприйнято Росією, як акт агресії, що згідно з воєнною доктриною розв'яже їй руки для застосування ядерної зброї.
Якщо Захід зараз не надасть ЗСУ усієї потрібної зброї для швидкого визволення окупованих територій, тим самим він підтвердить, що змирився, чи ще гірше, наперед знав про втрату Україною частини своїх земель. І яку би паузу ми не робили, якою би зброєю в майбутньому не володіли, ніщо нам не допоможе. Звісно, якщо не існують приховані домовленості про позитивне вирішення нашої, нав'язаної Кремлем, проблеми опісля налагодження нагальніших для декого світових процесів.
1
-
Росія давно робила спроби відійти у торгівлі газом від розрахунків у доларах. Справа в тому, що страхування ризиків за газовими контрактами, як відомо, прив'язане до світових цін на нафту, яка торгується виключно за долар. Спочатку Росія діяла разом із ЄС, переходячи на євро. Але цілі, звісно, вони мали різні. ЄС хотів підвищити роль європейської валюти, а Росія, схоже, діючи заодно з Китаєм, намагалася підірвати цінність американської валюти та заодно авторитет США. Після того, як ЄС дав старт санкційному пресингу проти Росії за війну в Україні, а окремі країни ЄС почали відмовлятися від російських енергоносіїв, Росія вирішила перейти у розрахунках за газ виключно на рублі. Ситуація здається абсурдною, адже розрахунки в рублях, що неминуче буде дешевшати через санкції, не мають сенсу. Але, схоже, в такі угоди закладено зовсім інше. Можливо, розуміючи перспективу падіння російської економіки, уряд хоче зберегти стійкість рубля. Для цього в країні буде кілька його курсів. Один реальний з дешевим рублем, за яким населення зможе купити іноземну валюту, а другий, назвемо його "державний", з дорогим, за яким і змушуватимуть іноземних контрагентів купувати рубль для розрахунків за газ. І швидше за все, газ це лише початок - далі будуть інші високоліквідні групи російських товарів. Причому реальний курс від державного може відрізнятися в рази. Крім усього, російський уряд таким чином намагатиметься штучно підтримувати ліквідність рубля, на який, насправді, чекають дуже важкі часи.
1
-
Концентрація російського війська відбулась майже за рік до вторгнення. Швидше за все, Путін блефував, бо наступати військом цисельно двічи меншим ніж у сторони, що захищається - божевілля. Блеф Путіна був спрямований на президента Байдена. Але того, що просила регіональна держава (в той час Росія ще вважалась такою, але зараз вже ні) у наддержави, ніяк не можна було дати. Путін, розуміючи, що програє та втрачає Росію, пішов на авантюру у вигляді непідготовленого наступу російських військ на Україну. Військо рушило, а переговорні можливості для Путіна стали різко погіршуватись. Напевно, свідомість Путіна помутніла, бо, схоже, його вчинками рухала жага помсти. Тобто він зробив так, як зазвичай вчиняють росіяни - нетерпляче, імпульсивно, без належного розрахунку та вміння грати в довгу.
1
-
Можливо, Кремль чекає, що Україна не відмовиться від НАТО. Справа в тому, що Москві не вдалося втягнути НАТО, як вони не намагалися, у її війну на боці України. Кремлю вкрай потрібна мобілізація населення навколо ідей російської владної верхівки. З чим, схоже, вони мають проблеми, про що може говорити останній виступ Путіна. Можливо, українські переговорники роблять правильний тактичний крок і не підіграють Кремлю у його бажанні ув'язати Україну та НАТО. Мабуть, надія кремлівських технологів на те, що всеосяжна криза та різке зниження якості життя росіян, що наближаються завдякиі санкцям Заходу, згуртує росіян навколо Путіна, не спрацьовує. Схоже, 20 останніх відносно ситих років в історії Росії зробили свою справу і зараз велика кількість росіян погано сприймають перспективу жити в злиднях та за новою "залізною завісою". У будь-якому разі, час, здається, працює на нас і кожен новий день наближає нас, українців, до нового історичного етапу життя у вільній незалежній демократичній країні.
1
-
Кремль, як це часто буває, подає солену рибу на закуску, як основну страву та на десерт. Тобто, росіяни, напевно, підривом газогонів намагаються вирішити декілька завдань. На мій погляд, це ще одна спроба запустити ПП-2. З чотирьох наявних гілок підірвані три, причому обідві ПП-1. Неушкодженою залишилась одна гілка ПП-2. Але ЄС вже встиг заявити, що на цю зиму газу в європейських сховищах достатньо. Логічно припустити, що Газпром буде затягувати ремонт пошкоджених гілок газогону ПП-1 допоки не схилить ЄС до надання дозволу на експлуатацію ПП-2. Також, можливо, Росія тут демонструє звичайну для себе практику під лозунгом "бий своїх, щоби чужі боялися", тим самим надаючи аргументи деяким переляканим європейським політикам. Напевно, слід чекати відключення Газпромом українського транзитного газогону від російського газу, щоби залізною хваткою остаточно взяти Європу за горло. Тим паче, що своїх поплічників в Європі Кремль забезпечив газом маршрутом через Болгарію. Але один позитив у всьму тому є - той, хто так наполегливо піклується про свої прибутки, не здатен перекреслити усе підривом ядерного заряду. Але основна з ціх страв, на мій сьогоднішній погляд , призначена для України. Відключивши транзитну українську трубу від газу, росіяни, вірогідно, будуть намагатись знищити українську газову інфраструктуру - родовища, газосховища та конектори з газогонами наших європейських сусідів. Здається, що фейковий ядерний удар Кремль вирішив замінити цілком реальним та не менш потужним ударом по українській енергетиці, що на думку росіян має призвести до колапсу нашої держави. Український уряд має терміново знайти відповіді на ці загрози.
1
-
1
-
1
-
З жалем про це говорю, але, здається, деякими проявами дії влади нагадують такі, які характерні для злочинних угруповань. Власне, це було притаманним й усім попередникам. Майже відсутня реакція влади на викриття злочинних діянь окремих її представників. Тобто, кругова порука, внутрішня згуртованість, небажання здавати своїх. Комунікація влади назовні побудована за принципом, схожим з правилом омерти. Нажаль, війна допомагає владі приховувати багато чого, що не завжди виправдано. Єдине, чого ми достеменно не знаємо - чи корупційне збагачення є загальною метою влади, чи все ж таки кожний з членів команди діє самостійно.
1
-
1
-
1
-
Пам'ятаю, десь на 3-4 день широкомасштабного наступу росармії в лютому минулого року, спостерігая за нелогічним розвитком подій, коли малочисельне військо агресора розтягнулося широким фронтом, майже по всій протяжності російського і білоруського кордонів, подумав: щось тут не так!! Бо такою чисельністю війська майже неможливо одержати перемогу, тим більше швидку, над більшим військом, що обороняється. Якби Кремль переслідував реальні досягнення на території України, то логічно було би припустити, що наступ росармії відбудеться більш вузьким, але потужним фронтом. Метою такого наступу могло би бути створення давно омріяної росіянами Малоросії смугою з південного сходу у напрямку південного заходу. Але, раптом Кремль поставив для себе декілька завдань у тому наступі і одне з них, про яке ніхто не говорить, це руйнація шляхів, що йдуть суходолом, якими китайські товари мали би рухаютися до Європи?! Якщо це так, то що Кремль намагається тим досягти?! Може він хоче заявити про свою спроможність до самостійної гри у світовій вищій лізі чи, може, він грає з кимось на одну руку, про що я раніше вже згадував. Ясно тільки те, що Китаю, навіть з його амбіціями стати світовим гегемоном, потіснивши США і його найблищих союзників, ця війна, як "бочка огірків в дупі". Пекіну не слід сподіватись на Москву, бо колись там настане час змін і екзистанційні супротивники змушені будуть схопитися за ножі. Хоча, можливо, кожний з них мріє, що до того часу хтось з них зійде зі світової авансцени і кожен з них гадає, що то буде не він.
1
-
1
-
Щодо Угорщини є впевненість, що якщо її керівництво продовжуватиме перешкоджати нафтовому ембарго для Росії, то вартість цієї держави почне стрімко знижуватися. Нові інвестиції в таку державу перестануть надходити, а можливо навіть виводитимуться старі. І жодна Росія їй не зможе допомогти. Чому у мене така впевненість? Адже, на перший погляд, бізнесу все одно, та й Угорщина є членом ЄС. Насправді, не все однозначно. Українські науковці з американських університетів провели дослідження та показали, що окремі американські компанії, які після нападу Росії на Україну не поспішали залишати російський ринок, почали втрачати у вартості своїх акцій. Багато американських інвесторів виявилися людьми моральними і відмовляючись від акцій тих компаній, показали, що вони не згодні з їх політикою на російському ринку. Такі дії американських інвесторів змусили керівництво компаній терміново ухвалювати рішення про закриття бізнесів в Росії. Після виходу з Росії вартість акцій тих компаній стабілізувалася. Це наочний урок для Угорщини, вартість якої навіть менша, ніж деяких великих американських компаній.
1
-
Мене турбує те, як деякі спікери від влади почали вкидувати ідеї про невідворотність міграції до України великої кількості іноземців. Вони покищо не говорять, з яких країн збираються пропускати громадян, але, схоже, налаштовані серйозно. Тобто, замість того, щоби створювати умови для українців, щоби ті хотіли повернутись додому відбудовувати свою батьківщину - модерну, процвітаючу країну, хтось у владі моделює нові умови для розвитку держави, в яких, схоже, українцям місця не буде. Можливо, докорінно змінене трудове законодавство, яке тепер надає найманим робітникам набагато менше прав, спеціально готувалось для навали заробітчан з Близького Сходу, Африки та інших регіонів. Бо українці, вигравши у війні, напевно, будуть вимагати до себе більшої поваги. Чи не стоїть за ціми провокативними ідеями бажання розмити етнично-культурну основу нашої рідної України, бо українці, сила і дух яких декого страшать, будуть проти того, щоби іхня земля знов стала, як раніше, місцем тупого заробляння грошей?!
1
-
1
-
Якщо Лукашенко дасть вказівку розпочати атаки близькосхідніх мігрантів на кордон з Україною, чи не призведе це до військового конфлікту? Зрозуміло, що Лукашенко можуть навмисно підштовхувати до авантюри. Росія може бути зацікавлена в такому розвитку подій та вже повідомила, що передаватиме Білорусі комплекси С-400 (чи Іскандери) та нові винищувачі. І якщо не залишиться часу на навчання білоруських військових, можливо, нелегально керувати цією технікою будуть російські професіонали? Практика вчить, що з хамами краще не спілкуватися зовсім, але якщо вони настирливо лізуть і не дають спокою, то відповідати їм потрібно їхніми же методами, тільки в більш брутальній формі. Сподіваюся, що лідери цивілізованого світу не лише зрозуміли, з ким мають справу в особі Росії, а й зрештою почали протидіяти, що не може не тішити.
1
-
Як кажуть америкаці, вони повідомили українську владу про остаточне рішення Кремля напасти на Україну за декілька місяців до початку війни. Тому, напевно, треба було про це повідомити людей, щоби вони самостійно вирішували чи евакуюватися, чи залишатися вдома, ризикуючи життям. Якби влада вчинила чесно, то зняла би з себе відповідальність за Бучу та інші міста, в яких були зненацька захвачені руснею мирні мешканці. Здається, єдине, що може виправдовувати владу, це те, що вона, опираючись шаленому тиску, до останнього намагалась уникнути війни
1
-
Пам'ятаєте, як на стадіоні під час дебатів із президентом Порошенком, пританцьовуючи, кандидат Зеленський обіцяв бути іншим, не таким, як п'ятий президент. Що ж ми бачимо зараз, майже через три роки, як Зеленський став президентом? Він так само перешкоджає судовій, антикорупційній реформам – брудні ігри його команди навколо призначення керівника САП, конкурсу для визначення директора НАБУ дуже набридли, скандали з депутатами його партії не знаходять рішення – все це говорить про те, що Зеленському, схоже, начхати на думку більшості українців, він просто сміється з нас. Але ми, українці, є виборцями, ми спроможні прокатати і Зеленського, і його політичну силу на наступних виборах. Але що нам пропонують натомість? Знову Порошенко? Дякую, не потрібно. Поки є час до виборів, лідери громадянського суспільства зобов'язані об'єднатися і висунути кандидатуру кандидата в президенти, що не пов'язаний з олігархічним класом і має електоральний потенціал. Це потрібно робити вже зараз, аби за відсутності дружніх телеканалів встигнути сформувати стійку загальнонаціональну довіру до нового кандидата за допомогою сучасних цифрових інформаційних технологій. А ми, пересічні громадяни – у кожного з нас є голос – повинні контролювати процес, для того, щоби сьома спроба не провалилася, як усі попередні.
1
-
1
-
Україна мала стати трампліном для торгової експансії Китаю в Європі. Події 2014 і подальших років змусили Китай пригасити ці плани. Чомусь всі вважають, що саме демократичні революційні перетворення в Україні стали на заваді співробітництва Пекіна і Києва. Насправді, винною в тому була і лишається зараз - агресія Росії проти України. (Взагалі, не можу вже чути про те, що Росія в Україні нібито воює проти США і НАТО, бо якби це дійсно так було, то Україна давно вже була би в тому самому НАТО і до зубів озброєна новітньою західною зброєю.) Чую вигуки, мовляв, не може такого бути - он в Європі Китай, як опорні пункти, обирає саме ті країни, які тяжіють до авторитарних способів в керівництві державою. Ні, він обирає, насамперед, країни, які належать до ЄС (або скоро приєднаються), а далі, озираючись на зарегюльованість європйських ринків, дивиться на можливості для простішого просування своїх інтересів в конкретних країнах. Угорщина, Словакія, як бачимо, є саме такими. Також, як з'ясувалося, майбутній член ЄС - Сербія. Навіть, Італія була нещодавно для Китаю такою країною. Так, Білорусь також належить до списку, проте, чи можна вважати її надійною з огляду на те, що нещодавно відбувалося на польсько-українському кордоні. Може, до всього, то був сигнал для Пекіну?!
Класично кінцевими пунктами "шовкового шляху" на середземномор'ї були Каїр та Стамбул. На цей час вони, принаймні так здається, не є надійними, бо стабільності в цьому регіоні заважають непогашені конфлікти. Хто зна, може саме для того вони були розпалені з новою силою?! Може саме так саботують інтереси Китаю?!
Китай мав би бути першим, хто зацікавлений в зупинці війни в Україні. Тим паче, Пекіну разом з ЄС, здається, досягнути того можна набагато простіше, ніж намагатися це робити на Близькому Сході. Чи не пора Україні посилити діалог з Китаєм?! Між кордонами України і Казахстану лише 400 км (меньше ніж відстань між Києвом та Одесою) і це може бути предметом зацікавленості Китаю.
1
-
Чому так поспішає Росія з введенням газопроводу ПП-2 в дію? Поглянемо на результати виборів в Німеччині. Старі традиційні партії або втрачають своїх прихильників, або додають зовсім небагато нових. Результат нових партій зростає, зокрема партія Зелених отримала на останніх виборах 17% голосів, що майже вдвічі більше, ніж чотири роки тому. Відомо всім відношення "зелених" до викопних джерел енергії. Якщо буде сформована коаліція за результатами цих виборів, представник партії Зелених отримає пост міністра закордонних справ ФРН. В такому випадку в Газпрома можуть з'явитися проблеми. Але це ще не все. Зміна поколінь у Німеччині змінює внутрішньополітичний дискурс. Молодь, яка практично нічого не знає про Другу світову війну, але хоче жити в безпечному світі. І тут для Росії таїться нова неприємність. Нове покоління німців не сприймає агресивної поведінки Москви, тому, швидше за все, стара політика Німеччини по відношенню до Росії зазнає серйозних змін, які, напевно, не сподобаються Кремлю. Фактор викопних вуглеводнів більше не буде одним з вирішальних у відносинах країн. Передбачувана ситуація, напевно, змусить Росію швидше визначатися, з ким вона і якою буде її внутрішня і зовнішня політика.
1
-
The smiling faces of the conference participants, especially the representatives of Germany and France, are discordant with the feelings of millions of Ukrainians. Germany and France, blocking Ukraine's path to NATO in 2008, put the benefits of economic cooperation with Russia above democratic principles. By their decision, these countries unleashed the hands of aggressive Russia, which first attacked Georgia in August 2008 (literally a month after the short-sighted decision at the NATO summit), and then Ukraine in 2014. Ukraine, having abandoned the world's third largest nuclear arsenal, according to the Budapest Memorandum received guarantees from the countries of the nuclear club to respect the integrity and independence of Ukraine, and also not to exert economic pressure. Before the ink had dried under the document, Russia began to attempt to destroy Ukraine - first with the help of economic levers, and then with the military. Germany, joining NATO in 1955, had a huge part of the territory occupied by the USSR. This did not prevent her from becoming a member of the North Atlantic alliance. Now Germany is refusing NATO membership to Ukraine, citing its territories occupied by Russia as the reason. Germany, whose Nazis and regular army during the Second World War killed and tortured to death in concentration camps more than 8 million Ukrainians (the total losses of the population of Ukraine in this war amounted to 14 million). Feeling no guilt towards the Ukrainian people, the German elite prefers to do business with Russia as if nothing had happened, which is the reason why Ukraine is denied NATO membership. Dear citizens of the free world, it is important for us to know that you support the Ukrainian people in their desire to live in a free and peaceful country. Help us influence Germany and France to stop violating the NATO charter and give Ukraine the opportunity to somehow join the alliance. Without this, peace in Europe is impossible.
1
-
Гарно пан Залмаєв підкусив Портнікова. Коли вже українські експерти наберуться відповідальності?! Україна, якщо забули деякі експерти, вже зараз має асоціативні відносини з ЄС. Синонімом слова "асоціація" є слово "союз". Тобто Україна вже майже є членом ЄС, остаточне закріплення цього статусу є суто політичним питанням!! Тягнутися цей процес може декілька місяців чи роки, від України тут залежить мало. Видно, що розмови навколо вступу України в ЄС тісно пов'язані з розмовами про вступ України в НАТО. На Заході є супротивники вступу нашої держави до однієї чи іншої організації. Сподіваюсь, читачі легко визначать хто є хто. Ми потребуємо обох, бо один статус підкріплює інший. На нашому прикладі дуже інформативно видно роботу принципу синергії, причому працюючого в оба боки. Дивлячись в майбутнє, Україна, маючи величезний досвід за плечима, може стати, поміж іншого, лідером ЄС з безпекових питань.
1
-
1
-
Перефразуючи вислів Вінстона Черчилля про демократію, мовою меломана можна сказати, що демократія не є тим Hi-End серед можливих політичних режимів, до якого мали би прагнути українці. Експлуатація "робочої сили" (як нещодавно президент Зеленський обізвав найманих працівників, що само по собі є дуже промовистим) є наріжним каменем капіталізму, хоча звідусіль чуємо, що ним, начебто, є приватна ініціатива. Але, як далеко зайшли би приватні ініціативи, якби не існувало експлуатації праці? Від держави до держави змінюється лише ступінь тієї експлуатації. Якщо українська еліта сподівається повернутися до старих правил по відношенню до найманих працівників, з мізерною заробітною платою (в середньому, в п'ять (5!!) разів нижчою, ніж в сусідній Польщі за однаковий об'єм виконаної роботи), то годі буде сподіватися на повернення значної кількості українців додому після війни, бо лише батьківських могил та сентиментальних почуттів для того буде замало. Окрім небажання жебракувати, стримувати українців за кордоном буде також низька якість українських медицини, освіти, судів та інших державних інституцій, погані житлові умови та умови праці.
Навіщо Росія розпочала війну, бо і без того розвалилася б - все до того йшло. Невже в Кремлі не розуміли, що війна нічого не виправить, лише прискорить процес дезінтеграції держави. Сенс у війни міг бути лише в разі, якби Росія була наддержавою чи, принаймні, наближалася до такого статусу, щоби показати спроможність свого політиччного режиму в конкуренції з Заходом. Але, здається, що Росія безповоротно втратила шанс бути хоча би регіональною державою. Китай є тією єдиною потугою, що налякав Захід по справжньому. Країна, що не належить до демократичного світу, продемонструвала, що є альтернативний шлях для всебічного зростання та забезпечення добробуту громадян. Саме це і є небезпечним для Заходу. Не ясно, що робити зі зростаючою силою Китаю - здається ще з десяток років і він стане абсолютно незалежним економічно, фінансово, технологічно та військово.
Існування рівних по силі антогоністів це завжди небезпека для світу. Навіть, якщо зараз лідери світових держав домовляться про мирне співіснування, завжди буде присутня неабияка частка ймовірності великого конфлікту між ними у майбутньому. Щоби уникнути того, світови лідери мали би створити нові єдині правила для землян. Відкинути намагання одних держав жити за рахунок інших, припинити тиск сильніших держав на сдабкіші. Розумно використовувати природні багатства, стримувати надмірне споживання. Дійсно, навіщо багатіям особисті літаки, яхти, безліч палаців, які вони використовують лише пару тижнів на рік? Тільки тому, що вони можуть це купити?! Подібна споживацька поведінка має отримати осуд суспільств і першими мають це зробити самі представники еліт. Поступове вирівнювання достатку громадян різних країн має зняти напругу між багатими і бідними народами. Ще декілька років тому, подібні роздуми вважались би маячнею, але зараз, коли відбуваються технологічні прориви епічного характеру, здається у землян може з'явитися шанс докорінно змінити життя на планеті. ШІ, нові технології видобутку енергії та відновлювані її джерела, новітні медичні та біотехнології, генна інженерія та робототехніка, раціональне використання ресурсів це той мінімальний набір інструментів, за допомоги якого можна спробувати зробити то. Ну і звісно, відмовитись від зброї масового знищення і конвенційної, залишивши поліціянтам лише травматичну зброю. Здається, саме зараз настав момент почати обговорювати цю тему.
P.S. Забув написати. Ознакою змін має стати новий формат відносин між державами, в якому не буде місця традіційній дипломатії і всі бажаючі зможуть подитивитись онлайн перемовини наступників Байдена та Сі Цзіньпіна.
1
-
1
-
Важко повірити в те, що якась легальна ядерна держава надасть гарантії захищати Україну від нападу будь-кого. Натомість, вартість гарантій Росії ми всі знаємо. Їхня цінність набагато нижча ніж у "коров'ячого млинця", який можна використати хоча би, як добриво. Україні треба й надалі прагнути потрапити до НАТО. Нинішня війна з Росією мала відбутися. Внаслідок цієї війни Україна має очиститися від явних та прихованих кремлівських агентів – без повної довіри нас не покличуть приєднатися до альянсу. Членство в НАТО дає не лише можливості колективної безпеки, а й накладає на членів організації зобов'язання щодо захисту секретної інформації різного штибу. Сьогодні довіра до нашої країни не перебуває на належному рівні, що є відлунням скандалів, пов'язаних з провалом спецоперацій та виявленням російських агентів на різних рівнях. Ця війна, як ні що інше, згуртувала українців навколо руху в НАТО та ЄС. Відсоток українців, які бажають приєднатися до цих організацій, зашкалює – такого, мабуть, ніколи не було в інших країнах-претендентах. Українська чинна влада має зберегти цей настрій у суспільстві, продовжуючи виконувати складну роль царя Давида, якою наділив нас цивілізований світ.
1
-
1
-
Росія якимось незбагненним чином програла у мирному 30-річному конкурентному суперництві. Тут навіть не йде мова про призові місця. Росія остаточно стала світовим сировинним придатком, майже не продукуючи нових технологій. Поступово дрейфуючи від статусу наддержави, що дістався у спадок від СРСР, до несерйозного, по міркам Кремля, регіональної держави, Росія втрачала світову увагу до себе. Мабуть в Кремлі, щоби нагадати про себе, нічого кращого не придумали, як винути з пропахлої нафталіном шухляди ядерну булаву. Бо дійсно, нічого важливого у Росії більше не залишилось. Якби не ядерна зброя, то, напевно, лідерам Росії важко було б змусити когось прислухатися до себе. Бо до того ні терористичні акти, ні військова агресія, ні енергетична війна, ні інформаційна брехня не змусили світ визнати невиправдано роздуті забаганки, що наполегливо вимагав Кремль. Хоча, є ще один момент, який зможе зробити Росію більш значущою - стати союзником Заходу в боротьбі проти Китаю. Не певен, що Захід, в тому разі, буде вимагати від Кремля демократизації Росії, але має пояснити своїм громадянам принципи співіснування з державою, яку все частіше називають терористичною. Можливо, у Росії, після заподіяного нею, не лишилось іншого варіанту, ніж опустити залізну завісу, бо в Кремлі не бачать, як інакше можна зберегти цілістність держави? Але зробити це, напевно, намагатимуться руками Заходу, щоби пересічні росіяни не бухтіли. Але таких, на мій погляд, кожного нового дня меншає, бо багато з тих, хто спроможний на протест (втеча від призову і є протестом), вичавлені з Росії під тиском мобілізації. В сатусі, подібному до північнокорейського, Росія, маючи необмежені природні ресурси, може залишатися нескінченно довго і наполегливо працювати над тим, щоби в якийсь момент знов стати великою. Хоча, можливо, після війни в Україні буде укладений договір, загальні обриси якого, як мінімум, мали би вже бути на столі. Але, це буде не загальносвітовий документ, бо підстави для глобального договору ще треба буде сформувати і для того ще багато зусиль треба буде докласти. Але договор з Кремлем, напевно, це вже половина справи, а може й більше, бо надасть змоги записати в майбутню формулу миру Росію у вигляді константи, а не так, як зараз - нестабільної агресивної змінної величини. Судячи з усього, можуть існувати домовленості з чітко окресленими рамками (тут і Крим, і Білорусь, і НАТО, і багато чого ще), до виконання яких має привести низка подій, зокрема, в Україні. Хоча, можливо, рамки розмиті в питаннях Криму (термінів повернення його Україні), термінів вступу України в НАТО (може, ще чогось) і все залежатиме від поточного стану речей на момент фіксації документа підписами. Якщо, звісно, підписи досі не на папері.
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Гарним виходом для Кремля може бути паралельне підписання договорів про врегулювання конфліктів в Україні і в Ізраїлі. Тобто, виведення російських військ з території України прив'язати до вирішення ізраїльско-палестинського конфлікту. Кремль, таким чином, через допомогу братньому палестинському народу, ніби, піде на поступки, проте не просто так, а заради благородної мети - нарешті сформувати незалежну палестинську державу. Напевно, проти такого сценарію не буде виступати більша частина ісламського світу. Тим паче, що багато хто з числа мусульманських країн погоджується з правом Ізраїля на свою державу, а з найпотужнішою поміж них Ізраїль мав би найближчим часом підписати договір.
1
-
1
-
1
-
Той факт, що дипмісії Росії, США, Великобританії заявили про початок евакуації, вказує на те, що Захід та Росія поки що не домовилися. Першою, використовуючи евакуацію як сигнал про те, що вони піднімають ставки в переговорах, у цьому напрямку зробила хід Росія. США та Великобританія рішенням про часткову евакуацію диппредставництв продемонстрували свою рішучість не поступатися перед Росією. Це, як у покері, гравець перебиває ставку іншого, який зробив ставку перед тим. Паралельно США та НАТО ухвалили рішення про збільшення військового контингенту та посилення потужності альянсу на східному фланзі. Наступний хід, згідно правил гри, має зробити Росія. Яким він буде? Якщо Захід має запас міцності, то для Росії ситуація патова. Якщо Росія розпочне військові дії на території України, це, швидше за все, для неї закінчиться погано. Якщо відступить, то російська політична еліта втратить авторитет всередині своєї країни і у населення з'являться сумніви щодо її права керувати країною. В ситуації, що склалася, Заходу немає сенсу йти на суттєві поступки, хоча, потрібно враховувати те, що позиції щодо Росії у країн Заходу частково відрізняються.
1
-
Откат очевиден. Пока первые лица государства раздувают щеки и пытаются создавать иллюзию большого реформаторства, какие-то влиятельные и не очень публичные персонажи, похоже, требует от них отдать долги. Возможно, эти требования, в том числе, касаются замедления, если не постановки на паузу, реформ и притормаживания развития отношений с США (за исключением соблюдения меркантильных интересов) , потому что в сложившейся ситуации эти непубличные персонажи видят для себя очень большие риски. Сама логика событий (продолжающееся отсутствие справедливых судов, проблемы с антикоррупционной программой, управление многими секторами экономики в ручном режиме, попустительство монополистам и т.п.) указывает на истинные намерения многих влиятельных представителей власти.
1
-
Судячи з усього, В Кремлі у внутрішній боротьбі перемогає команда, яка налаштована на ізоляцію Росії. Але тут є проблема. Чи захоче народ, який встиг деякий час пожити доволі свободним заможним життям, змиритися з новою реальністью? Напевно, було би складно на те розраховувати. Але можна штучно створити умови, які поставлять росіян у безвіходь та унеможливлять інші, крім ізоляції, дії. Для того потрібно вчинити страшний злочин, накшталт, підриву ядерного заряду, причому, на мій погляд, місце застосування ядерної зброї не має особливого значення. Бо мета - визнання Росії державою - терористом - буде досягнута в будь якому разі. Може, світова спільнота надасть Росії статус держави - спонсора тероризму за раніше вчинені нею злочини, яких набралось, здається, достатньо для того. Краще вберегти планету від нуклеарного забруднення.
1
-
1
-
"Украинского народа не существует", - промовив дещо зміненою староболгарською мовою Путін (слід заострити увагу на тому, що Московію болгари ніколи не завойовували!!). Ти серьозно?! Ти чужинською для росіян мовою розмовляєш з українцями, які мали свою мову (руську), щонайменше, з раннього середньовіччя, що стала фундаментом для сучасної української мови. Це підтверджується багатьма літописами та графіті в соборах Русі та древнього Київа, столицею якої він був. В той час на теренах майбутньої Москви були лише ліси та болота. Швидше, не зрозуміло, хто такі росіяни - розмовляють славянською мовою, а генетично, переважно, належать до фіно-угрських народів.
1
-
Можливо, однією з цілей, до якої прагнули в Кремлі, розв'язуючи війну в Україні, була нова міграційна криза в Європі. До чого може призвести голод на Близькому Сході та в Північній Африці. Певне, в Кремлі сподіваються цим козирем зіграти проти Заходу. Адже не секрет, що європейці, як вогню, бояться міграційного тиску. Напевно, граючи в довгу, Москва планує створити безпрецендентну міграційну кризу. Справа в тому, що не сам потік біженців страшний, як ефект, що може справити наочна різниця у відношенні до біженців з різних регіонів планети. Маю на увазі саме порівняння ставлення європейців до українців - біженців в середині Європи (про що Росія потурбувалася завчасно) та до біженців з-поза меж Європи. Про що вже навіть згадував Папа Римський. Це може викликати ефект, що за своєю дією зрівняється з підривом ядерного заряду в центрі Європи. Чи не тому, щоб зламати плани Кремля, Захід розпочав планування силової операції в Чорному морі для розблокування українських експортних портів?!
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
Схоже, жарти закінчилися, і це для українців дуже добре. Порожні слова представників української політичної еліти, замилювання очей партнерам, просування реформ з-під палиці нарешті набридло лідерам Заходу. Ми, українці, терпимо ставимося до недосконалості, що і добре, і не дуже. Тому ми часто недоводимо розпочате до кінця. Багато хто з нас вийшли на Майдан через те, що Янукович проти нашої волі спробував згорнути інтеграційні процеси на європейсбкому треку. Водночас не сильно вимагаємо від президентів та їхніх команд вже у післямайданні будні швидко та якісно змінювати ситуацію в країні, рухаючись у бік НАТО та ЄС. Як можна вірити команді, яка з екранів незаслужено сурмить про свої успіхи. Пройшло вже 2,5 роки з моменту обрання Зеленського президентом, але Україна майже не просунулась на шляху реформ. Олігархи на місці, справедливих судів немає і найголовніше, всі знають, чиї ставленики вставляють палиці в колеса змін. Сподіваюся, українська еліта, злякавшись залишитися віч-на-віч з Росією, змінить підхід до перетворень в країні - кине робити косметичний ремонт і приступить нарешті до будівництва нової демократичної України.
1
-
1
-
1
-
1
-
Пам'ятаєте, як на стадіоні під час дебатів із президентом Порошенком, пританцьовуючи, кандидат Зеленський обіцяв бути іншим, не таким, як п'ятий президент. Що ж ми бачимо зараз, майже через три роки, як Зеленський став президентом? Він так само перешкоджає судовій, антикорупційній реформам – брудні ігри його команди навколо призначення керівника САП, конкурсу для визначення директора НАБУ дуже набридли, скандали з депутатами його партії не знаходять рішення – все це говорить про те, що Зеленському, схоже, начхати на думку більшості українців, він просто сміється з нас. Але ми, українці, є виборцями, ми спроможні прокатати і Зеленського, і його політичну силу на наступних виборах. Але що нам пропонують натомість? Знову Порошенко? Дякую, не потрібно. Поки є час до виборів, лідери громадянського суспільства зобов'язані об'єднатися і висунути кандидатуру кандидата в президенти, що не пов'язаний з олігархічним класом і має електоральний потенціал. Це потрібно робити вже зараз, аби за відсутності дружніх телеканалів встигнути сформувати стійку загальнонаціональну довіру до нового кандидата за допомогою сучасних цифрових інформаційних технологій. А ми, пересічні громадяни – у кожного з нас є голос – повинні контролювати процес, для того, щоби сьома спроба не провалилася, як усі попередні.
1
-
1
-
1
-
1