Comments by "вадим прОскурка" (@user-ui7hl6hp8k) on "Volodymyr Zolkin"
channel.
-
3
-
Прут из Украины покойники,
- генералы да полковники,
- пишут СМИ некрологи о них,
но заметит глаз внимательный,
что замалчивают тщательно
тему о погибших рядовых.
Там на каждого начальника
сто и более "контрактников",
но о них не пишут в новостях.
Что они? - Заговорённые?
Даже пули бронебойные
не буровят дыры в их телах?
Или мины нынче умные?
- Различают звёзды крупные
на погонах наших главнюков?
А обычного "контрактника"
облетают аккуратненько,
- тронуть рядового не дай бог!
Это гонево, естественно
И солдатики безвестные
пачками там гибнут день за днём.
А чтоб вспомнили на родине
о в бою сраженном воине,
Надо быть, хотя бы, "полканом"!
Наше главное богачество
ни фига не в недрах прячется!
- Это чернь, что ставят " под ружьё"!
Данной ценностью владение
нас и сделало Империей!
"Пушечное мясо" - наше всё!Б.Тюменцев
1
-
Ой, це ж вони в страшнім числі,
Всі трударі — радяни!
Це зореносної землі
Щасливі громадяни!:
“Ухильники” і “шкідники” —
Колгоспники й робітники,
І професори,
і митці, — Все пролетарські молодці.
За що ж їх взято на правеж?
А так, за здорово живеш.
Це ери нової секрет.
Це знає хіба “тато”.
Мабудь тому цей вініґрет
Що їх… що їх багато!
Сиділи, брате, тут такі,
Такі жахливі птиці!!:
Сиділи тут за колоски,
За ріпу й за кислиці,
За анекдоти-баєчки,
Чи пак за небилиці,
І хто сказав “галош нема”.
Тому однаково тюрма.
І хто сказав “кулак свербить” —
І той сидить, та як сидить!
Бо це ж готовий “терорист”,
“Бандит”, “повстанець” і “фашист”.
Ну, словом, — взято ворогів
Із сталінських позицій
Геть з всіх шарів, з усіх фахів,
З преріжних “опозицій”;
І з “ухилів” узято їх —
Цих парних і непарних —
З тих “правих”, “лівих”,
“центрових”І “паралельних”
і кривих, І перпендикулярних,
Ну, словом, з незчисленних, сфер,
Бо
у х и л и в с ь в е с ь е С е С е Р.
Тому так і багато їх,
Тих “ворогів”, братів твоїх!
А всі вони, злочинці ті,
— Це люди чесні і прості.
Але — їх бито цілі дні, —
І кожен з них “признавсь” вповні.
Тобто, на вимогу “отця”,
“Роззброївся аж до кінця”.
Признався він:
що риба рак,
що хліб буряк,
що гуска грак,
що він верблюд,
що він пістряк…
І що в тюрмі сидіти все —
Найбільше щастя в еСеСеР! 1956 © Іван Багряний
1