Comments by "вадим прОскурка" (@user-ui7hl6hp8k) on "PolitБюро"
channel.
-
Мовчки предки наші в полі,
Мовчки спочивають,
Тільки чорнії могили
3 вітром розмовляють.
Спочивають, дожидають
Праведного суду,
Що судити Україну
Рідне слово буде.
Вже судили княжі віча,
Панські трибунали,
І перевертні гетьмани
Ради радували.
Радували, — утікала
Правда з того суду,
Багатились підмовлянням
На перелюб люду.
Радували, продавали
За маєтки волю,
Засівали головами
Безголів по полю.
Засівали, насипали
Пам'ятні могили,
В тих могилах рідним трупом
Правду придушили.
А неправду поруч себе
За столом саджали,
Не вином, людськими слізьми
Кубки ісповняли.
Ой пануйте ж, бенкетуйте,
Ми ждатимем суду.
Що судити Україну
Рідне слово буде.
Рідне слово, божа правдо!
Як мала дитина,
Тебе стала промовляти
Хирна Україна.
Промовляє, — оживає,
Згнічений морозом
Непозичений у німця
Український розум.
Схаменуться, стрепенуться
Стуманілі люде:
Рідне слово, рідний розум,
Рідна й правда буде.
Без напасті завоює
Города і села,
І над людьми зацарює,
Приступна й весела.
І засвітить серед хати
Світло благодатне,
І, як мати, буде дбати
Про сирітство хатнє.
І ходитиме всевіда
3 хати до палати,
Щоб убогого сусіда
3 багачем з'єднати.
Рідна правдо, люба радо,
Тихому одрадо,
За єдиность і братерство
Праведна наградо!
В дусі правім будем вічно
Об тобі молитись,
Духом правди з ворогами,
Поки духу, битись. Пантелеймон Куліш (1819 — 1897)
8
-
5
-
5
-
Среди такого кутежа,
Что на обоях вянут листья,
Крепись, заблудшая душа,
Всё это долго не продлится.
Тебя отыщет Пастырь твой
И поведёт тебя домой.
Чертей прогонит Он кнутом,
Он не отдаст тебя врагу,
Но в этом мире или том,
Сказать я точно не могу.
Действительно последний катаклизм
Отрыв от веры, верности и чести,
От света милосердья и любви,
Всех приведёт к последнему из бедствий:
Мы просто перестанем быть людьми. Н.Зиновьев
4
-
3
-
3
-
Может, что-то со мной не так,
Может, я и вправду муд@к,
Как говорится, по жизни,
Но ведь жили же люди при фаш..ме,
Гитлере том же, Муссолини,
Детей растили, огурцы солили,
Кормились не с помойки, пили не из лужи,
И чем, интересно, мы хуже? И.Иртеньев
3
-
2
-
2
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
1
-
"Чесне собраніє!
Дуже я рад,
Що де не гляну я, —
Згода та лад.
Мов на прагнущії
Діти краси
Впали цілющії
Краплі роси,
Так і в суспільності
В нашій землі
Сімена спільності
Й згоди зійшли.
Вороги знатнії
Предовгий час
Сіяли братнії
Розлади в нас,
Визивали розличнії
Мари грізні,
Систематичнії
Плели брехні,
Щоб молодечую
Згоду зірвать,
Масу овечую
Підбунтувать,
Щоб плем'я вовчеє
Слабло само,
Всіх в якнайдовшеє
Впрягти ярмо.
Та міць господняя
Розбила їх,
Підлість б[ез]одняя
Сповзла, мов сніг.
В щирім довірії
Вівці к братам
В обійми сірії
Верглись Вовкам.
Раді традиції
Давні держать,
В вовчій опіці і
Жить, і вмирать.
Раді повинності
Давні нести
Без супротивності
Й хитрої мсти".
Написано д[ня] 15 вересня 1883,Іван ФРАНКО ЗВІРЯЧИЙ ПАРЛАМЕНТ
1
-
Пыхтит несчастный паровоз,
Скрипят разбитые вагоны.
В «господских» классах – крики, стоны;
У нежных дамочек от слез
Мешочки вздулись под глазами.
«Какой скандал, судите сами:
То угля нет, то нет воды».
«Пять-шесть минут плохой езды,
Потом стоим, – стоим часами».
«Так не доехать никогда…»
«При чем тут уголь, господа?
Наш поезд чернью перегружен».
«Их власть, что делать!» – «Чья?» – «Ну, чья:
Солдат, фабричных, мужичья…»
«Ах, этот хлам, кому он нужен?»
«Но что ж мы, граждане, сидим?
Пойдемте, мы их убедим,
Докажем этим всем медведям,
Что им пройтись – прямой резон:
Прогулка, воздух, моцион…
А мы уж как-нибудь доедем!»
Смеется весело народ:
«Чай будет все наоборот?» 1917 Д. Бедный Начало Модерна
1
-
1