Comments by "вадим прОскурка" (@user-ui7hl6hp8k) on "Espreso" channel.

  1. 6
  2. 6
  3. 5
  4. 5
  5. 4
  6. 4
  7. 4
  8. 4
  9. 4
  10. Скільки днів пропливло І ночей Скільки сліз із блакитних очей. В небі косим серпом Молодик. І встає 18-й рік. Віє січень. Снігів океан. Незабаром світання. Туман… А з туману, Що з пітьми тече, Юний лицар встає Із мечем. Його клич пробива Далечінь, І підноситься Триста мечів. Триста гострих мечів У руках, А над ними Простреляний стяг. Він горить, Він розносить пожар. Та круг нього Збіговище хмар. Це синів Батьківщина зове. Чорна туга від сходу Пливе. Її ім’я страшне — “більшовик”. І встає 18-й рік. Віє січень. Снігів океан. Незабаром світання. Туман… А з туману, Що з пітьми тече, Юний лицар встає Із мечем. Грізний клич пробива Далечінь, І підноситься Триста мечів. Це виходить Загін юнаків Проти диких Московських полків. І вмирає В нерівнім бою За народ і вітчизну Свою. За степи І за шелест дібров На світанку проллялася Кров, Що у пам’яті Житиме вік. І встає 18-й рік. Віє січень. Снігів океан. Зарум’янене небо. Туман… А з туману, Що струменем б’є, Юний лицар з могили Встає. Його клич Потрясає віки. І з могили встають Юнаки. Вони зір повертають На схід І крокують Рядами в похід. Голубими просторами Йдуть У далеку тернистую путь. Йдуть І пісню несуть на устах, І хвилюється море Повстань. Буде бій грозовий Чую зов — Це на подвиг Зове їхня кров! VII.1941. © Герась Соколенко.
    4
  11. 4
  12. 3
  13. 3
  14. 3
  15. 3
  16. 3
  17. 3
  18. 3
  19. 3
  20. 3
  21. 3
  22. 3
  23. 2
  24. 2
  25. 2
  26. 2
  27. 2
  28. 2
  29. 2
  30. 2
  31. 2
  32. 2
  33. 2
  34. 2
  35. 2
  36. 2
  37. 2
  38. 2
  39. 2
  40. 2
  41. 2
  42. 2
  43. 2
  44. 2
  45. 2
  46. 2
  47. 2
  48. 2
  49. 2
  50. 2